Міністерство агропромислової політики україни українська академія аграрних наук інститут сільського господарства полісся шляхи зниження 137 c s І важких металів у молоці І м’ясі при їх виробництві в зоні радіоактивного забруднення (Методичні рекомендації)

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


4.1. Вміст Cs і важких металів у кормах раціону та яловичині
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
4. Продуктивні якості та перехід 137Cs і важких металів у яловичину відгодівельних бугайців при балансуванні раціонів годівлі по цукру, протеїну та мікроелементах
4.1. Вміст 137Cs і важких металів у кормах раціону та яловичині

Ефективність годівлі тварин залежить як від фізіологічного стану, так і від збалансованості раціонів за поживними та біологічно активними речовинами, в тому числі цукрами, білками, мікро- та макроелементами. Оптимізація вуглеводневого, протеїнового та мінерального живлення є лімітуючим фактором збільшення виробництва тваринницької продукції.

Тому, особливо актуальним є збагачення раціонів годівлі тварин життєво необхідними елементами живлення, в тому числі речовинами, які мають здатність зв’язувати та виводити радіонукліди й важкі метали з організму.

У зв’язку з цим досліджувався вплив збалансованих і дефіцитних по цукру, протеїну та мікроелементах раціонів годівлі на інтенсивність росту молодняку ВРХ на відгодівлі.

При оптимізації вуглеводневого живлення (дослід 4) бугайці контрольної групи цукристих кормів не отримували, а їх аналогам з І групи згодовували цукробурякову мелясу, ІІ - кормові буряки. Цукро-протеїнове співвідношення в раціонах контрольних тварин становило 0,35:1, а в дослідних групах було однаковим – 1:1.

У досліді 5 раціон контрольної групи був дефіцитний по перетравному протеїну, дослідної 1 – збалансований за рахунок згодовування 50 г сечовини і в раціоні другої дослідної групи протеїн поповнений шляхом дачі 400 г макухи соняшникової.

У раціоні бугайців контрольної групи на кожну кормову одиницю припадало 85 г перетравного протеїну, а в дослідних групах – 101-103 г.

Згідно зі схемою досліду 6 тварини контрольної групи отримували господарський раціон, який був забезпечений до їх потреби в мікроелементах: міддю – на 58,2%, цинком – 46,3, кобальтом – 41,0 та йодом – на 75,0%. У дослідних групах мікромінеральну потребу доводили до норми за рахунок сірчанокислих солей міді та цинку, хлористого кобальту та йодистого калію. Крім того, молодняк ІІ групи додатково до солей мікроелементів отримував 100 г/гол/добу комплексної мінеральної добавки на основі сапоніту.

У досліді 7 мінеральне живлення молодняку контрольної групи було оптимізоване до норми (100%), а у бугайців І та ІІ дослідних груп цей рівень був підвищений, відповідно, на 30 та 50% більше від норми.

Аналіз кормових раціонів на вміст радіоцезію свідчить, що в організм піддослідних бугайців надходила дещо різна кількість цього елементу, що пов’язано із структурними відмінностями раціонів (табл. 17).

17. Питома активність 137Cs у кормових раціонах і яловичині

№ досліду

Групи

бугайців

Вміст радіоцезію в:

Коефіцієнт переходу 137Cs в яловичину, %

раціоні, Бк/добу

м’ясі, Бк/кг

± до контрольної групи

Бк/кг

%

4

Контрольна

682

32,3±1,2

-

100

4,74

Дослідна 1

664

25,3±1,6**

-7,0

78,3

3,81

Дослідна 2

763

30,6±1,4

-1,7

94,7

4,01

5

Контрольна

644

39,3±1,4

-

100

6,10

Дослідна 1

705

31,9±1,4***

-7,4

81,2

4,52

Дослідна 2

696

36,9±2,5

-2,4

93,9

5,30

6

Контрольна

675

33,0±2,1

-

100

4,89

Дослідна 1

678

33,9±1,6

+0,9

102,7

5,00

Дослідна 2

678

33,8±2,6

+0,8

102,4

4,98

7

Контрольна

2252

42,3±2,4

-

100

1,88

Дослідна 1

2209

35,5±1,7*

-6,8

83,9

1,61

Дослідна 2

2245

31,5±1,8**

-10,8

74,5

1,40

Необхідно відмітити, що в експерименті 7 питома активність кормового раціону по 137Cs була найвищою (2209-2252 Бк/добу) і переважала аналогічний показник інших дослідів у 1,8-3,4 рази.

Забезпечення оптимальної кількості цукру в раціонах відгодівельних тварин (цукро-протеїнове відношення 1:1 за рахунок меляси та кормових буряків) знижувало вміст 137Cs у м’ясі на 5,3-21,7% (дослід 4). При цьому більш ефективними виявились цукри кормової меляси (дослідна група 1, Р>0,99).

Особливо важливого значення в зоні радіоактивного забруднення надається забезпеченню тварин перетравним протеїном. Повноцінне білкове живлення послаблює токсичну дію шкідливих речовин, зменшує всмоктування 137Cs і важких металів із шлунково-кишкового тракту та збільшує їх виведення з організму.

Встановлено позитивний вплив балансування раціонів годівлі молодняку по перетравному протеїну (шляхом дачі сечовини та макухи соняшникової) на екологічну якість яловичини – питома радіоактивність м’яса бугайців І та ІІ груп була, відповідно, на 18,8 (Р>0,999) і 6,1% меншою, ніж у контролі (дослід 5).

Збагачення раціонів годівлі тварин дефіцитними мікроелементами Cu, Zn, Co, J, а також включення до них сапонітної добавки не мало ефективного впливу на концентрацію цезію-137 у продукції. Цей показник у піддослідного молодняку ВРХ усіх груп був майже однаковим і становив 33,0-33,9 Бк/кг (дослід 6).

При підвищенні в раціонах годівлі дефіцитних мікроелементів до рівня 130 і 150% від потреби (дослід 7) зменшення вмісту радіоцезію у м’ясі тварин було ще більшим (на 16,1 і 25,5%, Р>0,95-0,99).

Для більш повної характеристики про рівень переходу 137Cs в організм молодняку ВРХ на відгодівлі та тваринницьку продукцію в радіологічних дослідженнях використовують такий показник, як коефіцієнт переходу. Це відношення вмісту радіонукліду в органах чи тканинах до добового його надходження в організм з раціоном. У наших дослідженнях цей показник коливався в широких межах - 1,40-6,10% і був нижчим, за винятком досліду 6, у бугайців дослідних груп.

Вміст важких металів у м’ясі – один із важливих показників його якості в умовах забруднення кормів і сільськогосподарських угідь важкими металами. Для лабораторних аналізів було відібрано середню пробу м’язової тканини з найдовшого м’язу спини, як основної їстівної частини туші тварин.

Експериментальні дослідження показали, що в організм піддослідних бугайців із кормовими раціонами надходила значна кількість важких металів. Насамперед це стосується свинцю, добове споживання якого тваринами варіювало, в розрізі дослідів, у широких межах – від 0,76-0,95мг до 226,96-231,76 мг (табл. 18).

18. Концентрація Pb у кормових раціонах і найдовшому м’язі спини

№ досліду

Групи

бугайців

Вміст Pb в:

Коефіцієнт переходу, %

раціоні, мг/добу

яловичині, мг/кг

± до контрольної групи

мг/кг

%

4

Контрольна

0,76

0,16±0,01

-

100

21,05

Дослідна 1

0,95

0,15±0,01

-0,01

93,7

15,79

Дослідна 2

0,79

0,15±0,01

-0,01

93,7

18,99

5

Контрольна

47,93

0,95±0,01

-

100

1,98

Дослідна 1

52,81

0,68±0,16

-0,27

71,6

1,29

Дослідна 2

52,25

0,40±0,01***

-0,45

42,1

0,77

6

Контрольна

13,96

0,52±0,10

-

100

3,72

Дослідна 1

14,01

0,55±0,07

+0,03

105,8

3,93

Дослідна 2

14,32

0,45±0,12

-0,07

86,5

3,14

7

Контрольна

231,76

1,53±0,23

-

100

0,66

Дослідна 1

226,96

0,98±0,28

-0,55

64,1

0,43

Дослідна 2

231,03

0,84±0,05**

-0,69

54,9

0,36




ГДК

-

0,50

-

-

-

За таких умов надмірна кількість свинцю акумулюється в м’язовій тканині тварин. Так, у всіх дослідах, за винятком експерименту 4, більшість піддослідних груп відгодівельного молодняку по цьому показнику перевищувала ГДК в 1,04-3,06 рази. Найбільше зниження концентрації свинцю в яловичині дослідних тварин порівняно з контрольними аналогами обумовлене збалансованою годівлею молодняку по протеїну (28,4-57,9%, Р>0,999), згодовуванням підвищених на 30-50% понад норми дефіцитних мікроелементів (35,9-45,1%, Р>0,99), сумісним використанням Cu, Zn, Co, J з КМД (13,5) і оптимальним рівнем цукру в раціоні (6,3%).

Кількість кадмію, що надходила до організму молодняку ВРХ на відгодівлі з кормами раціонів, була значно меншою, ніж свинцю і становила 0,45-6,36 мг/добу (табл. 19).

19. Вміст Сd у кормових раціонах і найдовшому м’язі спини

№ досліду

Групи

бугайців

Вміст Сd в:

Коефіцієнт переходу, %

раціоні, мг/добу

яловичині,

мг/кг

± до контрольної групи

мг/кг

%

4

Контрольна

1,02

0,402±0,037

-

100

39,41

Дослідна 1

1,51

0,401±0,012

-0,001

99,7

26,56

Дослідна 2

1,16

0,203±0,023***

-0,199

50,5

17,50

5

Контрольна

2,46

0,080±0,008

-

100

3,25

Дослідна 1

2,67

0,064±0,006

-0,016

80,0

2,40

Дослідна 2

2,75

0,094±0,009

+0,014

117,5

3,42

6

Контрольна

0,53

0,033±0,001

-

100

6,23

Дослідна 1

0,54

0,040±0,002**

+0,007

121,2

7,41

Дослідна 2

0,53

0,028±0,007

-0,005

84,8

5,28

7

Контрольна

6,36

0,143±0,015

-

100

2,25

Дослідна 1

6,27

0,132±0,019

-0,011

92,3

2,11

Дослідна 2

6,35

0,099±0,009*

-0,044

69,2

1,56




ГДК




0,05










Кадмій знижує протистояння організму людини хворобам, як мутаген негативно впливає на спадковість, руйнує еритроцити крові, сприяє захворюванню нирок і сім’яних залоз. Встановлено, що лише яловичина бугайців усіх піддослідних груп досліду 6 відповідала нормативним вимогам по вмісту кадмію. В інших дослідженнях цей показник значно перевищував ГДК – в 1,28-8,04 рази.

Встановлена істотна різниця між групами по концентрації в м’ясі солей кадмію залежно від згодовування збалансованих і дефіцитних по цукру, протеїну та мікроелементах раціонів годівлі тварин. Так, балансування раціонів годівлі відгодівельного молодняку по цукру за рахунок кормових буряків (дослідна група ІІ експерименту 4) сприяє зниженню нагромадження кадмію у продукції в 1,98 рази (Р>0,999). Дещо менший цей показник при використанні підвищених на 30 і 50% понад норми дефіцитних мікроелементів (7,7-30,8%, Р>0,95, дослід 7), сечовини (20,0, дослідна група І експерименту 5) та оптимальної дачі Cu, Zn, Co, J з мінеральною сапонітовою добавкою (15,2%, дослідна група ІІ експерименту 6).

Серед глобальних забруднювачів навколишнього середовища ртуть займає одне з провідних місць. Ртуть і її сполуки є високотоксичними як для фауни, так і для флори. Вони займають одне з перших місць у ряді зниження біологічної активності (токсичності) металів.

Варто звернути увагу на те, що серед металів-токсикантів концентрація ртуті в кормових раціонах була найнижчою – в організм піддослідних бугайців її надходило за добу в межах 1,19-2,08 мг (табл. 20).

20. Концентрація Hg в кормових раціонах і найдовшому мۥязі спини

№ досліду

Групи

бугайців

Вміст Hg в:

Коефіцієнт переходу, %

раціоні, мг/добу

яловичині,

мг/кг

± до контрольної групи

мг/кг

%

5

Контрольна

1,19

0,170±0,006

-

100

14,29

Дослідна 1

1,29

0,123±0,012***

-0,047

72,3

9,53

Дослідна 2

1,31

0,111±0,003***

-0,059

65,3

8,47

6

Контрольна

1,21

0,061±0,018

-

100

5,04

Дослідна 1

1,22

0,017±0,008*

-0,044

27,9

1,39

Дослідна 2

1,21

0,009±0,008**

-0,052

14,7

0,74

7

Контрольна

1,62

0,057±0,006

-

100

3,52

Дослідна 1

1,59

0,062±0,003

+0,005

108,8

3,90

Дослідна 2

1,62

0,064±0,006

+0,007

112,3

3,95




ГДК

-

0,03

-

-

-

Проте, рівень забруднення яловичини ртуттю дуже високий – від 0,009 до 0,170 мг/кг. В експериментах 5-7 (за виключенням І та ІІ груп досліду 6) цей показник перевищував ГДК в 1,73-5,67 рази.

Концентрація Hg в м’ясі відгодівельних бугайців дослідних груп при згодовуванні їм збалансованих по протеїну (дослід 5) та дефіцитних мікроелементах (дослід 6) кормових раціонів була меншою, відповідно, на 27,7-34,7% (Р>0,999) та 72,1-85,3% (Р>0,95-0,99) проти аналогічних показників контрольних тварин.

Дача молодняку високих доз Cu, Zn, Co, J (дослід 7) у зоні радіоактивного забруднення негативно позначається на якості продукції – концентрація Hg у м’ясі підвищується в 1,09-1,12 рази.

Зниження коефіцієнта переходу металів-токсикантів Pb, Cd, Hg спостерігається тільки при балансуванні раціонів годівлі дослідних бугайців по цукру та перетравному протеїну, а також включення до оптимізованих за дефіцитними мікроелементами Cu, Zn, Co, J кормових раціонів комплексної мінеральної добавки

Середньодобове надходження мікроелементу міді в організм відгодівельних тварин із кормовими раціонами, в розрізі дослідів, було різним і коливалося від 7,7-8,2 мг до 65,0-97,5 мг (табл. 21).


21. Вміст Cu у кормових раціонах і найдовшому м’язі спини

№ досліду

Групи

бугайців

Концентрація Cu в:

Коефіцієнт переходу, %

раціоні, мг/добу

яловичині,

мг/кг

± до контрольної групи

мг/кг

%

4

Контрольна

7,7

0,40±0,02

-

100

5,19

Дослідна 1

7,7

0,30±0,03**

-0,10

75,0

3,90

Дослідна 2

8,2

0,30±0,01***

-0,10

75,0

3,66

5

Контрольна

40,0

0,84±0,01

-

100

2,10

Дослідна 1

43,0

0,88±0,05

+0,04

104,8

2,05

Дослідна 2

46,0

1,20±0,16*

+0,36

142,9

2,61

6

Контрольна

46,5

0,92±0,07

-

100

1,98

Дослідна 1

78,7

0,87±0,10

-0,05

94,6

1,10

Дослідна 2

78,9

0,75±0,15

-0,17

81,5

0,95

7

Контрольна

65,0

0,99±0,04

-

100

1,52

Дослідна 1

84,5

0,82±0,11

-0,17

82,8

0,97

Дослідна 2

97,5

0,80±0,05**

-0,19

80,8

0,82




ГДК

-

5,0

-

-

-


Концентрація Cu в яловичині молодняку всіх піддослідних груп була низькою (0,30-1,20 мг/кг) і не перевищувала ГДК (5,0 мг/кг). Балансування раціонів годівлі по цукру, протеїну та мікроелементах і згодовування підвищених рівнів Cu, Zn, Co, J при відгодівлі бугайців позитивно вплинуло на якість м’яса у всіх дослідах – коефіцієнт переходу був меншим відносно контролю на 0,05-1,53%.

Корекція кормових раціонів за поживними речовинами та мінеральними елементами живлення по-різному впливала на вміст Zn в продукції тварин (табл. 22). Так, при балансуванні раціонів годівлі молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі по цукру за рахунок меляси кормової знижувалась концентрація цинку в яловичині на 27,1%, тоді як згодовування кормових буряків підвищувало цей показник порівняно з контролем на 33,3% (дослід 4). Аналогічна закономірність встановлена при дачі відгодівельним бугайцям сечовини та макухи соняшникової (дослід 5) – вміст мікроелементу в м’ясі зростає в 1,30-1,34 рази (Р>0,95-0,999).


22. Концентрація Zn у кормах раціонів і найдовшому м’язі спини

№ досліду

Групи

бугайців

Вміст Zn в:

Коефіцієнт переходу, %

раціоні, мг/добу

яловичині,

мг/кг

± до контрольної групи

мг/кг

%

4

Контрольна

213,2

48,0±4,8

-

100

22,51

Дослідна 1

216,4

35,0±3,9

-13,0

72,9

16,17

Дослідна 2

218,5

64,0±6,5

+16,0

133,3

29,29

5

Контрольна

201,7

24,9±1,1

-

100

12,35

Дослідна 1

216,5

32,4±2,7*

+7,5

130,1

14,97

Дослідна 2

226,3

33,3±1,6***

+8,4

133,7

14,71

6

Контрольна

125,2

21,2±1,0

-

100

16,93

Дослідна 1

270,4

18,4±0,3

-2,8

86,8

6,80

Дослідна 2

270,4

18,6±0,1*

-2,6

87,7

6,88

7

Контрольна

310,0

12,7±0,9

-

100

4,10

Дослідна 1

410,0

15,0±1,5

+2,3

118,1

3,66

Дослідна 2

465,0

17,2±1,3**

+4,5

135,4

3,70




ГДК

-

70,0

-

-

-

Збалансоване мінеральне живлення тварин забезпечило зменшення цього показника на 12,3-13,2%, а коефіцієнт переходу був меншим у 2,5 рази, ніж у контрольній групі (дослід 6). Підвищення рівня дефіцитних мікроелементів у раціонах відгодівельного молодняку (дослід 7) закономірно збільшувало концентрацію Cu в яловичині на 18,1-35,4% (Р>0,99), але при цьому в дослідних групах відносно контролю спостерігається зниження коефіцієнта переходу.

Порівнюючи сумарні кількості важких металів, що надходять із кормами раціонів, із їх вмістом у найдовшому м’язі спини, слід відзначити певні закономірності накопичення цих елементів. По-перше, відбувається вибіркове засвоєння окремих металів. По-друге, основна кількість елементів не затримується в органах і тканинах. Так, за нашими даними, коефіцієнт переходу окремих металів становив: міді – 0,82-5,19%, цинку – 3,66-29,29, ртуті – 0,74-14,29, свинцю – 0,36-21,05, кадмію – 1,56-39,41%. Це дає змогу стверджувати, що серед металів-біотиків найвищою міграційною і депонуючою активністю відзначається цинк. Щодо міграційної здатності вивчених металів-токсикантів, то тут слід відзначити значні акумуляційні властивості кадмію. Його коефіцієнт переходу був вищим порівняно зі свинцем та ртуттю, відповідно, в 1,64-9,86 та 1,24-7,13 рази.

Таким чином, оптимізація вуглеводневого, протеїнового та мінерального живлення тварин у зоні радіоактивного забруднення позитивно вплинула на якість яловичини, знижуючи вміст у ній 137Cs і важких металів, особливо ртуті, кадмію, свинцю та міді.