Українська академія аграрних наук

Вид материалаДокументы

Содержание


Список умовних позначень, символів і термінів
ВСТУП Актуальність теми.
Мета і завдання дослідження.
Обєкт дослідження
Методи досліджень
Наукова новизна одержаних результатів.
Теоретичне і практичне значення роботи.
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дисертації.
1.1. Окислювально-відновний гомеостаз в організмі тварин і птахів і його біологічне значення
О р г а н і з м
Важкі метали Температура
Фактори ініціації та генерації
Zn, Se, Mn, Mo
1.2.1. Біологічна роль антиоксидантних ферментів.
1.2.2. Антиоксидантний ефект вітамінів А, Е, С в організмі тварин і птиці
ТФ* GSНG GSH Дикетогулонова кислота втрата
1.3. Формування антиоксидантної системи птиці в онтогенезі.
1.4. Вплив мікотоксинів на організм птиці та їхнє потомство
1.4.1. Особливості антиоксидантного статусу організму при мікотоксикозах і способи його корекції
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ПТАХІВНИЦТВА




На правах рукопису


Шаповалов Сергій Олегович


УДК 57.05: 577.121: 591.3: 636.082.474


ОСОБЛИВОСТІ становлення антиоксидантного захисту та вплив Мікотоксинів на організм птиці в онтогенезі


03.00.04 – фізіологія людини і тварин


Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук


Науковий керівник: Іонов Ігор Анатолійович,

доктор сільськогосподарських наук


Харків – 2003

ЗМІСТ




Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І ТЕРМІНІВ ……….……

2

ВСТУП ...........................................................................................................……

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ..............................................................……

12

1.1

Окислювально-відновний гомеостаз в організмі тварин і птиці і його біологічне значення ..................................................…………………...

12

1.2

Антиоксидантна система захисту клітинних структур в організмі тварин .......................................................................................…………...

15

1.2.1

Біологічна роль антиоксидантних ферментів ..................................……

15

1.2.2

Антиоксидантний ефект вітамінів А, Е, С в організмі тварин і птиці

19

1.3

Формування антиоксидантної системи птиці в онтогенезі .............…...

26

1.4

Вплив мікотоксинів на організм птиці та їхнє потомство .............…….

31

1.4.1

Особливості антиоксидантного статусу організму при мікотоксикозах і способи його корекції ...........................................……………………...

34

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА …………………………………………

39

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ..................................……

39

2.1 Схема досліджень ...............................................................................…….

40

2.2 Методи досліджень ............................................................................….…

45

2.3 Характеристика використаних реактивів .........................................…….

49

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ..............................……

50

3.1

Вікові та тканинні особливості функціонування антиоксидантної системи у птиці в ембріогенезі ...........................................……………

50

3.1.1

Динаміка вмісту вітамінів А, Е, С в організмі ембріонів різних видів птиці ..........................................................................................…………..

50

3.1.2

Тканинні особливості активності антиоксидантних ферментів у ембріонів різних видів птиці ............................................................…...

57

3.1.3

Видові особливості розвитку ферментативної антиоксидантної системи ембріонів сільськогосподарської птиці ...................…………

63

3.2

Видові особливості розвитку антиоксидантної системи дорослої птиці ……………………………………………………………………...

68

3.3

Вплив мікотоксинів на антиоксидантну систему ембріонів курей і дорослї птиці ........................................................................……………..

70

3.3.1

Вплив Т-2 токсину, зеараленону, аурофузарину на інтенсивність ПОЛ і активність антиоксидантних ферментів ....................……….…

71

3.3.2

ВітаміВітамінна забезпеченість організму курей при мікотоксикозах ..…….

75

3.3.3

Стан клітинних мембран при мікотоксикозах .........................…….….

77

3.4

Вплив Т-2 токсину на перекисне окиснення ліпідів в умовах in vitro

81

3.5

Засоби підвищення антиоксидантного статусу організму курей при Т-2 токсикозі ......................................................................……………...

88

3.5.1

Застосування пробтіотиків при Т-2 токсикозі ..................................….

88

3.5.2

Використання підвищених доз вітамінів Е, С та селену при Т-2 токсикозі .......................................................................................….…...

94

3.5.3

Вплив мікроелементних композицій на антиоксидантний статус курей при Т-2 токсикозі .....................…………………………….…….

101

РОЗДІЛ 4. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ………………

120

ВИСНОВКИ ........................................................……………………

…………………...

130

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................................……

132



СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І ТЕРМІНІВ

АК - аскорбінова кислота

АФК - активні форми кисню

АО-система - антиоксидантна система

ВРО - вільно-радикальне окиснення

ДАК - дегідроаскорбінова кислота

ДК - дієнові кон'югати

МДА - малоновий діальдегід

О˙– - супероксидний аніон-радикал

ПНЖК - поліненасичені жирні кислоти

ПОЛ - перекисне окиснення ліпідів

СОД - супероксиддисмутаза

ТБК - тіобарбітурова кислота

GSH - глутатіон відновлений

GSHG - глутатіон окиснений

GSH-R - глутатіонредуктаза

GSH-S-T - глутатіон-S-трансфераза

GPx - глутатіонпероксидаза

Hb - гемоглобін

NAD - нікотинамідаденіндинуклеотид окиснений

NADH - нікотинамідаденіндинуклеотид відновлений

NADP+ - нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат окиснений

NADPH - нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат відновлений

R - вільний радикал

ROOH - гідропероксид


ВСТУП

Актуальність теми. Проблема підвищення адаптивності організму і регуляції гомеостазу залишається однією з головних в сучасній біології. Інтенсивність вільнорадикальних процесів в організмі і вплив на них різних факторів свідчить про те, що їх роль знаходить найбільший прояв у тих біологічних системах, де швидкість метаболізму найбільш висока. Показано, що зсув балансу антиоксиданти-прооксиданти у бік останніх відбувається для різних, так званих, “критичних” етапів онтогенезу тварин, зокрема птиці [116], під впливом різних факторів: ксенобіотиків [29], мікотоксинів [213], важких металів [44], канцерогенів [13] оксидативного стресу [46], інфекційних та запальних процесів [4], а також старінні [156]. Метаболічні порушення значною мірою впливають на протікання фізіологічних процесів, а стан антиоксидантної системи виступає в ролі одного з найбільш інтегральних критеріїв якості навколишнього середовища. У зв'язку з цим, розкриття сутності функціональних змін в організмі та пошук засобів впливу на клітинний гомеостаз є важливою проблемою.

Основним шляхом попередження порушень є забезпечення високої активності системи антиоксидантного захисту організму [42]. Функціонування антиоксидантної системи поряд із системами детоксикації, репарації, імунною системою закріплено генетично і має кілька шляхів реалізації, зокрема, підвищенню активності антиоксидантної системи сприяє застосування природних антиоксидантів – вітамінів А, Е, С та каротиноїдів [42, 228], мікроелементів [61], а також пробіотиків - добавок живих мікроорганізмів, здатних знижувати негативну дію ксенобіотиків та ендогенних метаболітів, що активують процеси окиснення [100]. З огляду на темпи забруднення навколишнього середовища ксенобіотиками, в тому числі мікотоксинами, більшість з яких негативно впливають на метаболізм, підвищуючи рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах, проведення досліджень є актуальним. Також велике практичне значення має підтримка високого рівня антиоксидантного захисту організму в ембріональному періоді його розвитку і ранньому постнатальному онтогенезі, коли відбувається закладка захисних систем організму. Дані про динамічність стану прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в організмі сільськогосподарських тварин, особливо птиці, дуже обмежені як кількістю публікацій, так і досліджених показників. Нестійка (рухлива) рівновага між перекисним окисненням ліпідів (ПОЛ) і активністю антиоксидантних механізмів притаманна всім рівням організації живих систем. Вона зміщена вправо в стані фізіологічного спокою, звичайної життєдіяльності. Під впливом сильних подразників процеси біологічного окиснення зміщують рівновагу вліво, у напрямку активації ПОЛ [235]. Продуктивні якості сільськогосподарської птиці обумовлюються різноманітними факторами, у тому числі і негативними, до яких можна віднести ряд різних ксенобіотиків, ендогенних метаболітів, що активують вільнорадикальні процеси, зокрема перекисне окиснення ліпідів біомембран [235]. Активація систем перекисного окиснення ліпідів в організмі спостерігається не тільки при патологічних, а і при нормальних фізіологічних процесах, зокрема, при підвищенні інтенсивності обміну речовин (висока несучість птиці, швидкий приріст маси тіла курчат-бройлерів та ін.). Одночасно, перекисне окиснення ліпідів є важливим моментом в етіології розвитку цілого ряду захворювань людини і тварин [119]. Підвищена інтенсивність вільнорадикального окиснення ліпідів призводить до таких порушень, як дестабілізація мембран, інактивація ферментів, інгібування ділення клітин, що відразу ж позначається на продуктивності птиці, і в першу чергу відтворних якостях [120]. На даний час все більше підтвердження знаходить гіпотеза, що активація ПОЛ є початковою ланкою відповіді організму на стрес-фактор [10]. Крім того, підвищення активності перекисного окиснення ліпідів є пусковим механізмом дії більшості мікотоксинів [213].

Найбільш вірогідний механізм антиоксидантної профілактики стресу – зменшити первинну продукцію ПОЛ. Таким чином, контроль за антиоксидантним статусом організму птиці дозволити своєчасно профілактувати порушення обміну речовин, попереджати розвиток багатьох патологічних процесів і, відповідно, зниження продуктивності, а також підвищити ефективність вакцинацій і резистентність до інфекційних захворювань. Ефективним шляхом запобігання активації процесів перекисного окиснення ліпідів та стимуляції антиоксидантної системи є використання різних біологічно активних речовин, антиоксидантів та пробіотиків у раціоні птиці. Дія ксенобіотиків на організм сільськогосподарської птиці достатньо не вивчена. Тому актуальним є одночасне вивчення особливостей стану як антиоксидантної системи, так і інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, що характеризує про-антиоксидантну рівновагу, у тканинах птиці в динаміці надходження ксенобіотиків до організму. Крім того, вивчення динаміки ферментативного та неферментативного антиоксидантного захисту організму в ембріогенезі, ранньому постнатальному онтогенезі і корекція вільнорадикальних порушень при дії мікотоксинів має важливе практичне значення в плані підвищення продуктивних якостей птиці і зниження негативного впливу токсинів корму. Вивчення цих питань має теоретичне і практичне значення для розуміння механізмів регуляції гомеостазу організму.

Доцільними є дослідження антиоксидантної системи основних видів сільськогосподарської птиці (курей, індиків, качок, гусей, перепелів), які відрізняються як живленням та інтенсивністю розвитку, так і протіканням різних фізіологічних процесів.

Підсумовуючи вищезазначене, для розробки засобів, спрямованих на підвищення антиоксидантного статусу організму сільськогосподарської птиці, необхідно провести, перш за все, вивчення динаміки активності ключових антиоксидантних ферментів та ряду нативних антиоксидантів в ембріогенезі і у дорослої птиці, дослідження аліментарного впливу різних ксенобіотиків, що потребує проведення відповідних експериментів. Висвітлення окремих ланок цього впливу є актуальним і важливим з точки зору пізнання механізмів антиоксидантного захисту та розвитку мікотоксикозів птиці. Отримані результати дозволять проводити прогнозування біологічних порушень при надходженні ксенобіотиків до організму і обґрунтовувати нові напрямки наукових досліджень, стануть теоретичною основою для розробки засобів, спрямованих на інтенсифікацію детоксикуючих ефектів.


Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами