Висновки та рекомендації 14 Право на захист від катувань І жорстокого поводження 15 Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем у 2004 році 15
| Вид материала | Документы |
- Закон україни, 252.23kb.
- Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених, 171.55kb.
- Методичні рекомендації, 38.99kb.
- Рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань закон, 36.08kb.
- Вступ України до Світової огранізації торгівлі. Законодавчі зміни. Галузеві стратегії”, 72.41kb.
- Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 702.65kb.
- Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 414.04kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Загальний огляд системи вищої освіти україни керівник дослідження – Тарас Фінніков, 838.28kb.
- Козацтва в українському романтизмі (загальний огляд) > Пантелеймон Куліш козакофіл, 444.33kb.
5. Дотримання екологічних прав
Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року
Друга половина 20-го століття принесла дві основні зміни, як у міжнародному праві, так і в правових системах майже кожної країни. Спочатку права людини, а потім і якість довкілля були всесвітньо визнані як фундаментальні суспільні вартості. І в обох випадках існуючі інститути держави і права мусили змінитися, щоб їх гарантувати. Цінність якості довкілля була усвідомлена внаслідок почастішання ситуацій , коли вичерпання природних ресурсів чи їхнє забруднення створює нездоланну перешкоду для здійснення практично всіх людських прав .
Уперше міжнародна актуальність проблеми якості довкілля була належно оцінена на Конференції ООН щодо довкілля людини в Стокгольмі в 1972 року. У преамбулі Стокгольмської декларації зазначено, що як природне, так і створене людиною навколишнє середовище, мають вирішальне значення для благополуччя і реалізації основних прав людини, включаючи її право на життя. Принцип 1 Стокгольмської декларації проголосив право кожної людини на свободу, рівність і сприятливі умови життя в навколишньому середовищі.
Через 20 років після Стокгольмської конференції, у 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) пройшла Конференція ООН щодо довкілля та розвитку, іменована також «зустріч на вищому рівні «Планета Земля». Декларація Ріо розвинула положення Стокгольмської декларації та відобразила новий підхід до охорони довкілля в цілому й екологічних прав людини, пов’язавши їх з питанням збалансованого розвитку. Зустріч у Ріо підкреслила взаємозалежність між дотриманням основних прав людини й станом довкілля. Порушення основних прав людини приводить до збитків довкіллю. Наприклад, недотримання прав «на працю» чи «на захист від безробіття» (Загальна декларація ..., стаття 23, п .1) штовхає людей на хижацьку експлуатацію або руйнування природного довкілля. У свою чергу, виснаження, руйнування і забруднення природного середовища веде до погіршення санітарних умов, загрожує здоров’ю людей, завдає шкоди їх майну та справам. Усе це є порушенням прав людини на «плідне життя в гармонії з природою» (Декларація Ріо щодо довкілля та розвитку , п .1) та права на життєвий рівень, «необхідний для підтримки здоров ’я і добробуту його самого та його родини » (Загальна декларація , стаття 25, п .1).
Віденська декларація (1993, стаття 5) визнала універсальність, неподільність, взаємозалежність і взаємозв’язок прав людини – цивільних, культурних, економічних, політичних, соціальних і екологічних. Неподільність прав означає відмову від поділу прав людини на пріоритетні і другорядні. Це відкрило широке поле для співробітництва між «зеленим» та іншими правозахисними рухами. Це положення особливо важливе для екологістів (активістів екологічного руху), бо розкриває комплексний характер будь-якого порушення прав і тим самим припускає комплексний характер захисту цих прав .
Принципи, зазначені в Деклараціях конференцій ООН в Стокгольмі та Ріо-Де-Жанейро, справили глибокий вплив на правові системи багатьох країн, зокрема, й України.
Особливості екологічних прав
Право на безпечне довкілля має кілька унікальних особливостей:
1) Воно сполучає риси «негативних» і «позитивних» прав. Для людей, які живуть у малодеградованому природному середовищі, його можна вважати «негативним» – держава мусить просто не допускати дій, які б погіршили стан довкілля в цій місцевості. Але для людей, які живуть у середовищі з великим техногенним навантаженням, право на безпечне довкілля є «позитивним». Здійснення цього права в таких випадках потребує довготривалої, складної та скоординованої діяльності всієї державної машини з необхідністю накопичувати та витрачати великі кошти.
2) Різновиди порушень цього права – екологічні негаразди – можуть мати надзвичайно широкий асортимент внаслідок як різноманітності характеристик довкілля, так і різноманітності видів людської діяльності, що мають негативний вплив на довкілля. Через те для захисту екологічних прав потрібно дуже багато різноманітних законодавчих й інших нормативних актів, що ставлять необхідні обмеження.
3) Порушення цього права можуть мати найрізноманітніші масштаби й наслідки – від тимчасового погіршення умов праці на одному робочому місці до тривалих транскордонних забруднень цілих регіонів планети.
4) Причинно-наслідкові ланцюжки, які ведуть до порушення цього права, можуть бути дуже довгими і починатись із систем суспільних вартостей. Шлях до екологічно безпечного суспільства потребує переходу до нових світоглядних позицій.
5) Через зростання залежності цивілізації від технологічних систем величезні екологічні катастрофи техногенної природи, які спроможні вплинути на здоров’я та якість життя мільйонів людей, можуть бути спричинені помилковими діями невеликих груп або навіть і однієї людини.
У силу цих особливостей надзвичайно важливим компонентом національної та міжнародної еколого-правових систем є участь громадськості в охороні довкілля. Принцип участі громадськості закріплено не лише в Декларації Ріо та Порядку Денному ХХІ століття, прийнятому на тій же Конференції ООН, але й у низці міжнародних угод, прийнятих після Ріо. Зокрема, вироблених і укладених у ході загальноєвропейського процесу «Довкілля для Європи», 5-та загальна зустріч якого відбулась в Києві в 2003 році. Серед них особлива роль громадськості найбільше відображена в Оргуській Конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля». Ця Конвенція має надзвичайне важливе значення для екологічного руху .
Екологічні права в законодавстві України
У статті 50 Конституції України зазначено, що кожний має право на безпечне для життя і
здоров’я довкілля та на відшкодування заподіяної порушенням цього права шкоди. Крім того, Конституція гарантує кожному право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена .
Отже, екологічні права є закріпленою в нормах Конституції України якісно новою самостійною групою принципів, спрямованих на захист індивідуальних екологічних потреб і інтересів .
Україна стала стороною понад 40 міжнародних природоохоронних конвенцій глобального та регіонального значення , серед яких: Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів (1971 року), Конвенція про охорону всесвітньої культурної й природної спадщини (1972 року), Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ їх існування в Європі (1979 року), Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (1979 року), Віденська конвенція про охорону озонового шару (1985 року), Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (1992 року), Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (1992 року), Конвенція про охорону біологічного різноманіття (1992 року), Конвенція про ядерну безпеку (1994 року), Оргуська Конвенція (1999 року).
Міжнародні екологічні конвенції та угоди з моменту ратифікації їх парламентом стають частиною національного законодавства і покладають на Україну додаткові зобов’язання щодо захисту довкілля та забезпечення екологічних прав громадян.
Аналізуючи документи українського екологічного законодавства, міжнародні експерти неодноразово відзначали його високу якість, системність, послідовність. Нажаль, більшість його положень втілені лише на папері.
Серед Законів та Постанов екологічного характеру, що прийняла Верховна Рада України в 2004 році, безумовно, найбільш важливим є Закон «Про ратифікацію Кіотського протоколу (КП) до рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату».
Екологічні громадські організації, насамперед ті, що працюють у Робочій групі українських НПО з Проблеми Зміни Клімату, вітали факт приєднання до важливої міжнародної справи і вбачають тут шанс через механізми Кіотського протоколу, зокрема т.зв. проекти спільного впровадження, здійснити енергоефективну модернізацію українських технологій. Без цього неможливе суттєве зниження енергоємності української продукції та підвищення її конкурентноздатності на світових ринках. У підсумку, саме така модернізація дозволить підвищити рівень життя українських громадян, а завдяки екологічним ефектам від модернізації технологій і якість життя.
Але вигоди від ратифікації КП можуть бути досягнуті лише за конкретних умов, яких досі не створено. Насамперед, це ретельне виконання зобов’язань за згаданою Рамковою Конвенцією ООН про зміну клімату (далі в тексті – «РК ООН ЗК»), які Україна взяла на себе з 11 серпня 1997 року . Проте з виконанням РК ООН ЗК Україною є низка проблем, навіть провалів:
1. Україна – єдина з усіх пострадянських країн, яка досі не визначила свого постійного представника (National Focal Point) для спілкування з Секретаріатом РК ООН ЗК у Бонні , хоча і сплачує внески до Секретаріату .
2. Усупереч зобов’язанням за статтею 4 РК ООН ЗК (пункти 1.b, 1.f та 2.b), урядом України не обговорені з широкими колами громадськості та не здійснюються Національні Стратегія (навіть не розроблена) та План дій на пом’якшення наслідків зміни клімату. При проведенні соціальної, економічної та екологічної політики не враховуються пов’язані зі зміною клімату міркування (не згадані в жодному законодавчо-нормативному документі). Не подається на періодичній основі докладна інформація про політику й заходи щодо запобігання зміні клімату .
Загальна ситуація в області
Як повідомила Державне управління екології та природних ресурсів в Херсонській області, основними екологічними проблемами регіону у 2005 році були:
- Утилізація непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. В області накопичено приблизно 832 тонни непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), з яких підлягає затаренню 380 тонн.
- Утилізація твердих побутових відходів. У сільських населених пунктах не вирішуються питання оформлення згідно чинного законодавства відведень земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів (ТПВ). Відсутні заводи по переробці ТПВ.
- Забезпечення населення водою питної якості. Водозабірні споруди та водопровідні мережі наднормативно зношені. На них втрачається до 40 % води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишились безгосподарними 800 свердловин.
- Екологічне оздоровлення зон рекреації та естуарію Дніпра. Очисні споруди і каналізаційні мережі міст Генічеська (скид в Азовське море), Скадовська (скид в Чорне море), селищ Залізний Порт, Каланчаку (скид в Чорне море) не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення Херсона, Нової Каховки, Каховки, Берислава, Горностаївки, відбувається забруднення Дніпра недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами.
- Призупинення деградації земель на зрошенні. Родючість ґрунтів не підтримується внесенням розрахункових (балансовий метод) норм органічних та мінеральних добрив, у більшості господарств порушуються сівозміни, застосування науково обгрунтованих агротехнічних прийомів землеробства, основи раціонального землекористування підмінені принципом "виходячи з можливостей".
- Підтоплення південних районів області. В Херсонській області район постійного підтоплення розташований на північному заході, процесом підтоплення уражена південна частина області, право - і лівобережна пригирлова частина р. Дніпро. Площа постійного підтоплення області - 7558 км2 - 34 % від площі області; найбільш потерпають від підтоплення Новотроїцький, Каланчацький, Цюрупинський, Великоолександрівський, Генічеський, Скадовський, Білозерський і Голопристанський райони - від 32 до 92 % від загальної площі районів.
- Охорона атмосферного повітря. Питання забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом є актуальним для Херсонської області. Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту складають 80 % від загального обсягу викидів по області.
- Збереження лісових насаджень природоохоронного призначення. В результаті систематичного недовиконання необхідних (передбачених нормативами) обсягів рубок догляду, санітарних рубок та заходів боротьби зі шкідниками, ліси на площі понад 72 тис. га знаходяться у незадовільному стані. Загущеність штучно створених лісових насаджень, наявність значної кількості сухостою та ураженість великих масивів лісу шкідниками створюють підвищену пожежну небезпеку. Під загрозою оголення знаходиться понад 60 тис. га піщаних масивів.
В першому півріччі 2005 року в екологічному стані області в порівнянні з першою половиною минулого року суттєвих змін не відбулося. Управління екології та природних ресурсів в Херсонській області веде контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, використанням та відтворенням природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси та інші об'єкти рослинного і тваринного світу), забезпеченням екологічної безпеки у сфері поводження з відходами, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон та інше.
У першому півріччі 2005 р. було складено 706 протоколів порушень природничого законодавства та стягнуто штраф у розмірі 48506 грн. В першому півріччі 2005 року на розгляд в органи прокуратури, попереднього слідства чи дізнання Державне управління екології та природних ресурсів в Херсонській області направило 8 матеріалів з ознаками кримінального злочину. По двох фактах порушення вимог природоохоронного законодавства слідство триває, по інших - відмовлено через відсутність складу кримінального злочину. До порушників вжиті заходи адміністративного впливу у відповідності з чинним законодавством.
Огляд повідомлень про порушення в області
Моніторингова група Херсонського КВУ зафіксувала 42 повідомлення про порушення екологічних прав, або 5,3% від загальної кількості всіх порушень. Надаємо огляд найбільш характерних з них.
Для мешканців Херсона актуальним залишається питання будівництва АЗС у середині жилих районів.
“Ні АЗС під вікнами наших квартир!!! Ми не хочемо дихати бензином і вихлопними газами”, ”не хочемо жити на пороховій бочці АЗС!!! Херсону - чисте повітря і здорову екологію!”, ”Ганьба мерії, Сальдо, НК Альянс!” - ці та інші гасла тримали в руках жителі дев’ятиповерхівки по вул.Перекопській. Жителі цього будинку живуть у постійному хвилюванні, що у них під вікнами може з'явитися вибухонебезпечний об'єкт у вигляді АЗС. (газета „Вік”, №24, 16.06.05)
Жильці будинку по вул. Перекопській, 203, в Херсоні зважилися на крайні міри. Усвідомивши, що їм не вдасться позбавитися автозаправної станції біля вікон свого будинку, вони почали блокувати її діяльність. Кожного вечора ініціативна група жильців після роботи, озброївшись плакатами, перекриває в’їзд машин на АЗС. Пікетники вважають, що такими діями вони змусять власників заправки згорнути свою діяльність. (СВ Гривна, №30, 22.07.05)
В Херсонській області серйозну загрозу здоров’ю мешканцям Білозерського, Каланчацького, Генічеського та Скадовського р-нів представляють склади зберігання небезпечних пестицидів. Як проінформував голова Держінспекції цивільного захисту населення і техногенної безпеки МЧС України В Стоєцький, на протязі багатьох років обласна влада і контролюючі органи попросту ігнорували заходи по знезаражуванню і приведенню в нормальний стан місць збереження пестицидів ("Гривна" №45 від 03.11.05).
МЧС пытается скрыть техногенную катастрофу
Еще в мае нынешнего года около тысячи жителей села Томарине Бериславского района Херсонской области очутились в зоне экологического бедствия. Что особенно настораживает, о широкомасштабном ЧП ни местная пресса, ни МЧС предпочло ничего не сообщать. Более двух десятилетий в поле возле села Томарине лежали, ржавея, две металические цистерны с ядохимикатами. После постсоветских реформ и последовавших за этим рыночных преобразрваний о емкостях забыли. И неизвестно, сколько бы они еще простояли под открытым небом, если бы руководители созданного на базе колхоза коммунального хозяйства не решили, что негоже добру пропадать. Тогда и было принято решение сдать металлические резервуары в металлолом, даже не поинтересовавшись, что же там внутри. Сварщики срезали люки на цистернах, и уже через пару часов селяне, пасшие рядом скотину, начали жаловаться на сильные боли во всем теле. На место ЧП тут же прибыли восемь спасателей МЧС. Обследование емкостей они проводили в противогазах и защитных костюмах.
Но даже при таких мерах предосторожности все спасатели вскоре оказались в реанимации. Сегодня в Томарине объявлено чрезвычайное положение. Впрочем, официально его никто не оглашал. Начальник районного МЧС, отдавший приказ спасать людей, вынужден был подать в отставку: по инструкции, его подчиненные не имели права выполнять такие работы. По предварительным данным, убытки составили полмиллиона гривен. («Політична Херсонщина», 22.06.05)
Внаслідок не приведення звалища відходів у м.Херсоні у відповідність до санітарних і екологічних норм продовжується забруднення підземних водоносних горизонтів та горіння сміття, проблема як завжди – фінансова. Влітку гострим проблемним питанням стала ситуація навколо міського звалища обласного центру. Щоденно чергові служби міста отримують до 50 дзвінків зі скаргами про те, що не можливо дихати та інші погіршення здоров’я. Люди страждають від перевищення допустимої концентрації шкідливих речовин в повітрі внаслідок горіння сміття на міському звалищі. Для рішення цієї проблеми була створена робоча група, до якої увійшли депутати міськради і спеціалісти з комунального господарства виконкому. (газети „Вгору”, № 22, „Херсонський вісник”, № 22, 02.06.05, „Булава”, № 24, 16.06.05)
Аналіз роботи прокуратури Херсонської області за перше півріччя 2005 р.
Порушено 35 кримінальних справ, з яких 17 у сфері службової діяльності. Найбільше фактів незаконної діяльності виявлено у галузі використання надр - підземних прісних вод, за вчинення яких порушено 11 кримінальних справ, з земельних питань - 9 справ, охорони та використання рибних ресурсів – 7 справ. (із звіту Прокурора Херсонської області В.Чернікова)