Висновки та рекомендації 14 Право на захист від катувань І жорстокого поводження 15 Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем у 2004 році 15

Вид материала

Документы

Содержание Права національних та мовних меншин Права пенсіонерів та інвалідів Права ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД Загальна ситуація в області

Подобный материал:

• Закон україни, 252.23kb.
• Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про благоустрій населених, 171.55kb.
• Методичні рекомендації, 38.99kb.
• Рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань закон, 36.08kb.
• Вступ України до Світової огранізації торгівлі. Законодавчі зміни. Галузеві стратегії”, 72.41kb.
• Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 702.65kb.
• Огляд літератури з питань ефективності та безпеки застосування лікарських засобів 01., 414.04kb.
• Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
• Загальний огляд системи вищої освіти україни керівник дослідження – Тарас Фінніков, 838.28kb.
• Козацтва в українському романтизмі (загальний огляд) > Пантелеймон Куліш козакофіл, 444.33kb.

Права національних та мовних меншин

В Херсонській області мешкають представники 115 національностей та народностей. За відомостями Всеукраїнського перепису населення у національному складі населення області близько 82% складали українці.

Друге місце за чисельністю посідали росіяни, кількість яких, порівняно з переписом 1989 року, зменшилась на 84,3 тис. осіб, або у 1,5 рази, і на момент перепису складала 165,2 тис.осіб (14,1%). Чисельність білорусів, третьої багаточисельної національності в області у порівнянні з попереднім переписом теж зменшилася на 4,5 тис. осіб й складала 0,7%

За часи незалежності сталися кардинальні зміни в структурі національних меншин, що мешкають в області.

В області зросла чисельність вірмен (у 3,8 рази), татар (у 2,5 рази), азербайджанців та таджиків (у 1,7 рази). На території області стало мешкати більше грузинів (на 7,2%), гагаузів (на 6,7%), значно зросла чисельність турків та курдів. Переселення турків в область, яке розпочалося на початку 90-х років, зумовило збільшення їх чисельності в 467 разів: 3736 осіб у 2001 році проти 8 осіб - у 1989 році. Основним місцем їх проживання є Чаплинський та Генічеський райони - відповідно 61% та 13% від усієї чисельності турків в області. У той же період здійснювалося переселення в область курдів, їх чисельність зросла у 42 рази (з 7 до 296 осіб).

Чисельність корейців в області збільшилася у 2,9 рази, більшість яких мешкала на території Херсонської міськради (16% від їх загальної кількості по області), Скадовського (14,4%), Голопристанського (13,1%) та Каховського (11,3%) районів.

Інтенсивний міграційний рух євреїв в країни далекого зарубіжжя, після перепису 1989 року, був одним з чинників значного зменшення їх чисельності в області - з 7,4 тис. до 1,7 тис.осіб, або у 4,3 рази.

За повідомленням Управління з питань внутрішньої політики Херсонської облдержадміністрації, в області міжнаціональна ситуація відносно стабільна. За інформацією райдержадміністрацій та міськвиконкомів проявів національної винятковості, нетерпимості до громадян будь-якої іншої національності, розпалювання ворожнечі на національному ґрунті не зафіксовано.

Права пенсіонерів та інвалідів

В Херсонській області мешкає станом на 1 січня 2006 р. 306,4 тис. пенсіонерів, з яких 240,4 тис. пенсіонерів за віком, 33 тис. пенсіонерів по інвалідності, 33 тис. інших категорій пенсіонерів. Для порівняння. На 1 січня в Херсонській області мешкало 232,5 тис. пенсіонерів за віком, у 2004 р. - 229,4 тис. пенсіонерів за віком.

У сільській місцевості на 1 січня 2005р. проживало 165156 пенсіонерів, або 53,4% з кількості тих, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду.

Найбільша кількість пенсіонерів у порівнянні на 1000 населення мешкає у Верхньорогачицькому (307 пенсіонерів на 1000 осіб), Високопільському (300 осіб), Великоолександрівському (291 осіб), Великолепетиському (289 осіб) районах області. Для порівняння, в середньому в Херсонській області мешкає 272 пенсіонери на 1000 осіб, в Херсоні мешкало на початок 2005 р. 280 пенсіонерів на 1000 осіб.

За повідомленням Херсонської облдержадміністрації, з метою реалізації заходів щодо створення необхідних умов для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення в області з початку 2005 року облаштовано 497 споруд для безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення. В районах області складено перелік об'єктів, що підлягають першочерговому облаштуванню у відповідності до вимог щодо безбар'єрності. До цього переліку входять аптеки, продовольчі магазини, пошта, перукарні, лікарні, адміністративні будівлі. Так у Високопільському районі складено перелік із 129 об'єктів, що підлягають першочерговому облаштуванню, у Бериславському - 92, у Білозерському - 30, у Великоолександрівському - 17, Іванівському - 6. Усі проблемні питання розглядаються на засіданнях районних рад з питань безпечної життєдіяльності населення і на засіданнях виконкомів селищних та сільських рад.

Протягом січня-жовтня 2005 року для надання допомоги з коштів Фонду соціального захисту інвалідів надійшло близько 111,5 тис.грн. Допомогу отримали 1346 інвалідів. Компенсацію за невикористане санаторно-курортне лікування отримали 430 інвалідів війни.
З початку 2005 року направлено на навчання до Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів 11 чоловік. Від 44 роботодавців заявлена потреба на заміщення 135 робочих місць для працевлаштування інвалідів 1, 2, 3 груп. Найбільша потреба в охоронниках, підсобних робітниках, прибиральниках, швачках. Також серед актуальних вакансій для працевлаштування інвалідів - архітектор, провізор, фармацевт, товарознавець, оператор ПК, інженер з охорони праці, секретар, різальник по дереву та берести, продавці.

Херсонською обласною службою зайнятості розроблений перелік професій та спеціальностей, та запропонований Фонду соціального захисту інвалідів для організації професійного навчання, з зазначенням робіт підвищеної небезпеки. У 2005 році до навчальних груп включені особи з обмеженими фізичними можливостями за професією тесляр-столяр.

Права ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Згідно з офіційною заявою Об’єднаної програми ООН по СНІД (UNAIDS) сьогодні Україна є епіцентром ВІЛ-інфекції у Східній Європі. Щороку ширшає група ризику інфікування на СНІД в Україні. За оціночними даними міжнародних та національних експертів за останні п’ять років кількість випадків ВІЛ-інфекції в Україні зросла у 20 разів, і зараз за оцінками фахівців в Україні живуть близько 400 тис. інфікованих осіб. Якщо не буде прийнято ефективних та скоординованих заходів щодо профілактики ВІЛ-інфекції, в першу чергу серед представників уразливих груп, то кількість людей, які живуть з ВІЛ/СНІД в Україні може досягти 1,44 млн. чоловік вже до 2010 року.

За даними Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, з 1987 по 2003 рік в країні офіційно зареєстровано понад 62 тисяч ВІЛ-інфікованих, з яких 6 тисяч дітей, з них народжених від ВІЛ-позитивних матерів – 5855. СНІДом за цей час захворіли 5 тисяч дорослих і 170 дітей, а померли 2,8 тисяч дорослих і 95 дітей. У 2003 році внаслідок СНІДу померло більше 1000 жителів України, з них 31 дитина.

Серед ВІЛ-інфікованих майже 38 тисяч чоловік вживають наркотики ін’єкційним шляхом. Їхня питома вага у загальній чисельності ВІЛ-позитивних становить 60%.

Серед ВІЛ-інфікованих превалюють особи у віці 20-39 років, постійно реєструються особи підліткового віку.

Усе це є свідченням того, що, крім груп ризику, в епідемічний процес поступово втягується все населення, і проблема ВІЛ-інфекції в Україні набуває гострого медико-соціального характеру. На масштаби епідемії ВІЛ/СНІДу впливають чинники, що поглиблюють критичну ситуацію в країні, а саме: економічна нестабільність, ріст безробіття, наркотизації, проституції, низька ефективність профілактичних заходів. Розвиток епідемії призвів до накопичення в суспільстві її негативних наслідків, що спільно з демографічною кризою (депопуляція та постаріння населення, зменшення тривалості життя), а також погіршенням стану здоров’я населення негативно впливає на добробут населення, національну безпеку й престиж країни.

Враховуючи вимоги низки важливих стратегічних міжнародних документів, серед яких передусім слід відзначити прийняті Генеральною Асамблеєю ООН Декларацію тисячоліття та Декларацію про прихильність справі боротьби з ВІЛ /СНІД, Україна взяла на себе зобов’язання здійснити комплекс заходів, спрямованих на призупинення епідемії ВІЛ/СНІД, передусім серед молоді і вразливих груп населення, а також забезпечення підвищення доступності відповідного лікування для хворих на ВІЛ /СНІД та пом’якшення впливу зазначеної епідемії на українське суспільство.

Чинне законодавство України, що регулює сферу профілактики та контролю за ВІЛ-інфекцією, тобто нова редакція Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», що затверджена Верховною Радою України 3 березня 1998 року, в цілому відповідає вимогам норм міжнародних актів з прав людини та рекомендаціям Всесвітньої Організації з Охорони Здоров’я, повноправним членом якої є Україна.

Незважаючи на достатньо прогресивний характер законодавства України щодо протидії ВІЛ/СНІД, ряд положень національного законодавства у зазначеній сфері потребує подальшого вдосконалення, про це йдеться в Рекомендаціях парламентських слухань «Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІД, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв’язання», що відбулися в лютому 2004 року. Метою вдосконалення законодавства має бути як підвищення ефективності заходів з контролю за епідемією, так і одночасне з цим посилення гарантій дотримання прав людини, подальше обмеження потенційних можливостей для дискримінації та остракізму стосовно осіб, які живуть з ВІЛ, їх близьких та вразливих у контексті ВІЛ /СНІД груп населення .

Правозахисні та ВІЛ-сервісні організації відзначають погану поінформованість людей , які живуть з ВІЛ /СНІД (ЛЖВС) про свої права та гарантії соціального захисту, встановлені законодавством.

Упередженість суспільства щодо ЛЖВС стає причиною того, що розкриття свого ВІЛ-статусу є суттєвою проблемою для людей, які живуть з ВІЛ. Приховування позитивного ВІЛ-статусу унеможливлює для ЛЖВ користування законними правами та пільгами, призводить до пасивного реагування на випадки порушення їхніх прав. Вражає, що в ході соціологічного дослідження ВІЛ-інфіковані вказали, що саме медичні працівники є найменш толерантними представниками суспільства по відношенню до ЛЖВС .

Великою проблемою залишається поширення епідемії ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків. Особливу тривогу викликає ситуація з поширенням епідемії ВІЛ серед позбавлених волі. Санітарні умови в установах кримінально-виконавчої системи межують із нелюдським і принижують людську гідність .

На думку правозахисних організацій, настав час повністю переглянути політику України щодо боротьби з наркотиками, сконцентрувати зусилля держави на програмах зменшення шкоди і, зокрема, на такому перспективному напрямку, як замісна терапія при наркотичній залежності. Легалізація метадону, запровадження метадонових програм в першу чергу в кримінально-виконавчих установах, на думку експертів, сприятиме подоланню епідемії і зменшенню залежності наркоманів від нелегального обігу важких ін’єкційних наркотиків, нелегальне вживання яких завжди пов’язане з ризиком зараження ВІЛ.

Загальна ситуація в області

За повідомленням Управління охорони здоров’я Херсонської облдержадміністрації, у

першому півріччі 2005 року лікарями області взято під нагляд 106 осіб з діагнозом: ВІЛ-інфекція, 26 із діагнозом СНІД. Загалом, перебувало під наглядом 902 особи з діагнозом ВІЛ-інфекція, 72 із діагнозом СНІД, а також 979 хворих з уперше встановленим діагнозом „активний туберкульоз”, 96 осіб із діагнозом позалегеневий туберкульоз, 2 особи із діагнозом „міліарний туберкульоз”, 103 особи із рецидивами всіх форм туберкульозу.


Херсонська область увійшла до 10-ти областей України, в яких буде запроваджено у життя проект Євросоюзу, спрямований на вдосконалення багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ/СНІДу серед молоді та зміцнення партнерства між державними установами і громадськістю у цій справі.

На виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки в області заплановані та виконані такі заходи: видано розпорядження голови обласної державної адміністрації від 03 червня 2004 року № 587 "Про проект обласної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки", яка затверджена рішенням сесії обласної ради від 06 січня 2005 року № 333, в 2005 р. проведено 3 засідання обласної координаційної ради облдержадміністрації

В області діє 19 мобільних консультативних пунктів, в яких за 9 місяців 2005 року надано 360 індивідуальних консультацій та проведено 212 групових заходів щодо запобігання розповсюдженню епідемії ВІЛ/СНІД, проведено 4 круглі столи на херсонському телебаченні з питань профілактики ВІЛ-інфекції та проблем стигматизації, 2 прес-конференції, акції "Важкий рок проти наркотиків та СНІДу" (за підтримки громадської організації "Прем'єра віку"), "За здоровий спосіб життя", 16 семінарів-тренінгів для вчителів міста та області. Підготовлено методичні матеріали та методичні поради молодіжним лідерам навчальних закладів для самостійного проведення тренінгів, бесід, "круглих столів", виховних заходів з учнівською молоддю. Відповідно до Закону України від 18 листопада 2003 року №1281-IV "Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004 - 2008 роки" в Херсонській області реалізовано програму "Профілактика наркоманії та ВІЛ/СНІДу у молодіжному середовищі "Крок назустріч". Програма реалізовувалась управліннями у справах сім'ї та молоді та охорони здоров'я обласної державної адміністрації, обласним молодіжним центром праці, молодіжним центром трудової ресоціалізації наркозалежної молоді, Херсонським обласним наркодиспансером у м.Херсоні та районах області, що мають підвищений ризик розповсюдження наркоманії та ВІЛ/СНІД. Для виконання цієї програми колишня наркозалежна молодь, яка проходить курс по програмі замісної терапії при Херсонському обласному наркодиспансері, проводить консультаційну роботу серед молоді щодо здорового способу життя і профілактики вживання наркотичних речовин.

Регіональним відділенням Всеукраїнської мережі ЛЖВ та обласним благодійним фондом "Мангуст" з 2002 р. реалізується проект "Захист прав та інтересів споживачів ін'єкційних наркотиків та людей, які живуть з ВІЛ". Завдяки організації пунктів обміну шприців у містах Херсоні, Новій Каховці, Каховці, Скадовську, Цюрупинську та інших райцентрах, за відомостями виконавців проекту, вдалося знизити інфікування ВІЛ серед наркозалежних з 31,2% у 2004 році до 17,3% у 2005 році.

Для обстеження донорської крові та її компонентів на ВІЛ-інфекцію область забезпечена тест-системами у повному обсязі. Заготівля донорської крові проводиться виключно в одноразову пластикову тару типу "Гемакон", забезпечено її карантинізацію. Широко впроваджується аутодонорство.

Велика увага в області приділяється профілактиці передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Всім вагітним пропонується тестування на ВІЛ, воно проводиться за їх згодою за рахунок державного бюджету з обов'язковим проведенням дотестового та післятестового консультування, охоплення обстеженням складає 98,8 %.

Медичні працівники, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим особам і мають контакт з кров’ю людей та її компонентами, забезпечені засобами профілактики інфікування ВІЛ.

За фінансової підтримки дитячого фонду ООН "ЮНІСЕФ" обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді спільно з обласним відділенням благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" організовано центр денного перебування для ВІЛ-позитивних дітей, а також інформаційно-консультативний центр "Сім'я". У 2005 році започатковано проект "Забезпечення догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом". На меті - інформування, залучення та підтримка антиретровірусного лікування ВІЛ-позитивних осіб. Цей проект здійснюється за підтримки Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні.