Лізаційних процесів у світовій економіці матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції 26-28 квітня 2010 р м. Ужгород Ужгород, УжНУ, 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності
Даньків Й.Я
Бутинець Ф.Ф
Давидов Г.М.
Лазаришина І.Д.
Максимова В.Ф
Нападовська Л.В
Петрик О.А
Свірко С.В.
Даньків Й.Я.
Для студентів, науковців, а також фахівці-практиків усіх галузей економіки.
Ніредьхазський Інститут, Угорщина
ДВНЗ «Львівський національний університет
Баланюк І.Ф. д.е.н., професор
Фінансові результати діяльності
Таблиця 1 Виробництво сільськогосподарської продукції
Таблиця 2 Фінансові результати від виробництва сільськогосподарської
Внутрішня звітність в системі
Баранік О.О., старший викладач
Закон «о бухгалтерском учете и финансовой отчетности в украине»: что нужно изменить
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет "

Закарпатська торгово-промислова палата

Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України

Вища школа менеджменту у Ледніці і Зеленій Гурі (Польща)

Молдавська економічна академія , м. Кишинів (Молдова)

Європейський політехнічний інститут, м. Куновіце (Чехія)

Ніредьхаза, Вища школа,факультет економічних і суспільних наук (Угорщина)

Технічний університет, м. Кошіце (Словаччина)

 

 

 


 

УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ, АУДИТУ І ЗВІТНОСТІ

В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ


Матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції 


26-28 квітня 2010 р.

м. Ужгород


Ужгород, УжНУ, 2010

УДК 657 (063)

ББК У052 д(О)

У - 31

Редакційна колегія:

Мікловда В.П., член-кор. НАН України, д.е.н., професор,Ужгородський національний університет (голова);

Даньків Й.Я., к.е.н., професор, Ужгородський національний університет (заступник голови);

Бондар М.І., д.е.н., професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;

Бутинець Ф.Ф., д.е.н., професор, Житомирський державний технологічний університет;

Голов С.Ф., д.е.н., Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України;

Давидов Г.М. – д.е.н., професор, Кіровоградський національний технічний університет;

Кіндрацька Л.М., д.е.н., професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;

Лазаришина І.Д., д.е.н., професор, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне;

Лучко М.Р., д.е.н., професор, Тернопільська філія Європейського університету;

Максимова В.Ф., д.е.н., професор, Одеський національний економічний університет;

Мних Є.В., д.е.н., професор, Київський національний торгово-економічний університет;

Нападовська Л.В., д.е.н., професор, Київський національний торгово-економічний університет;

Пантелеєв В.П., д.е.н., професор, Національна академія статистики, обліку і аудиту;

Петрик О.А., д.е.н., професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;

Рудницький В.С., д.е.н., професор, Львівська комерційна академія;

Свірко С.В., д.е.н., професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;

Ткаченко Н.М., д.е.н., професор, Національний університет харчових технологій, м. Київ.


Відповідальний за випуск: Даньків Й.Я.

Технічний секретар оргкомітету: Мошак О.В.


У –31


Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності у сучасних умовах

глобалізаційних процесів у світовій економіці [Текст]: Матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції: Ужгород,  26-28 квітня 2010 р. / М-во освіти і науки України, Ужгородський національний університет; відповід. ред. Й..Я. Даньків. – Ужгород: УжНУ, 2010. -- 378с.


Збірник містить тези доповідей вітчизняних та іноземних учасників, які були розглянуті на першій Міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності в сучасних умовах глобалізаційних процесів у світовій економіці», що відбулась 26-28 квітня 2010 р. в м. Ужгороді. У публікаціях висвітлено широке коло питань теоретичних та прикладних аспектів обліку, аналізу, аудиту, звітності та інших економічних напрямів.

Для студентів, науковців, а також фахівці-практиків усіх галузей економіки.


Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, галузевої термінології, імен власних, інших відомостей.


©Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2010

Алмаші Людмила, к.е.н., доцент

Ніредьхазський Інститут, Угорщина


Світова фінансова криза та її вплив на формування доходності підприємств в Угорщині


Виступаючи перед студентами університету на початку березня голова Міжнародного валютного фонду Домінік Стрсс Канн, заявив що вважає неминучим новий фінансовий спад, однак не дав чіткого прогнозу, щодо його природи та часу.

В цей же час колишній голова Фонду прогнозує банкрутсво деяких держав, в списку яких присутня і Україна, і Угорщина.

Не вражають оптимізмом і фінансові аналітики та спеціалісти бухобліку. Так, відповідно аналізу стану економіки 90 країн, проведенного в 2009 році АССА (найбільшої в світі асоціації фінансистів ті бухгалтерів) на шлях оновлення і зростання ступлять тільки деякі країни Азії та Африки, в той час як економіку США та Європи очікує стагнання. Особливим буде скорочення експорту в країнах східної та центральної Європи.

На жаль, під сумнівом й прогнози минулого року щодо зростання економіки Угорщини в другій половині 2010 року, взагалі очікується спад ВВП в розмірі 0,6-0,9%. За останні п’ять років (див. табл. 1)майже втричі зросла кількість підприємств, проти яких порушено справи в зв’язку з неплатоспроможністю. Фінансові аналітики, аудитори пояснюють таке стрімке зростання, особливо в 2009 році, тим що й так на складні внутрішні умови господарювання наклалася світова фінансова криза.


Таблиця 1 Кількість справ порушених в зв’язку з неплатоспроможністю підприємств в Угорщині у 2004-2009 роках

Рік

Кількість справ

Зростання в процентах до попереднього року

2004

12 083




2005

12 783

5.79%

2006

15 058

17.80%

2007

18 679

24.05%

2008

21 245

13.74%

2009

29 136

37.14%


В 2009 році значно зросла кількість справ порушених в зв’язку з неплатоспроможністю підприємств, більше 5%-тів суб’єктів підприємництва країни не змогли погасити свої заборгованості і в подальшого не очікується покращень в цьому напрямку. Найбільш проблематичними, ризиковими галузями залишається будівництво, а також роздрібна та гуртова торгівля.

Серед справ, порушених в зв’язку з неплатоспроможністю підприємств, майже половину складають справи про ліквідацію підприємств. Зміни до закону про банкрутство в 2009 році привели до збільшення кількості підприємств, оголошених банкрутами, однак, ці зміни ще не достигли поставленої мети. З одного боку, вони сприяють ефективності вимог кредиторів, але через збільшення кількості неплатоспроможністю підприємств задовільнення вимог кредиторів все ще далеко від середнього рівня цього показника в країнах західної Європи.

Аналіз підприємств за формами функціонування, проти яких порушено справу в зв’язку з неплатоспроможністю, в 2009 році показав, що найбільш справ було впроваджено проти дрібних підприємств, де річна реалізація не перевищує 20 мільйонів форинтів, а також підприємств, що виросли за рамки сімейних, з обігом від 20 до 300 мільйонів форинтів.

Аналіз по галузям економіки виявив, підприємства роздрібної та гуртової торгівля, проти яких впроваджено справи, складають 24% загальної чисельності, а будівельні підприємства – 20%, за ними слідують туристичні підприємства, громадського харчування, а також по торгівлі нерухомістю, підприємства автомобільної та деревообробної промисловості. Цікаво зауважити, що темпи падіння імпорту в останній час більше ніж експорту. З одного боку це не погано, але з другого, спостерігається скорочення імпорту капітальних інвестицій, що в свою чергу не сприяє подальшому зростанню економіки.

Завдяки фіскальним заходам, вжитих урядом Угорщини протягом минулого року, дещо вдалось стабілізувати бюджетне відставання, зменшити дефіцит бюджету до 3,8% по відношенню до ВВП, зменшити рівень інфляції. При цьому дуже важливим залишається питання: які радикальні зміни відбудуться в економічній політиці після наближаючих в квітні виборах та при зміні уряду?


Література:

1. a 2006. évi V. törvény a cégnyilvánosságról, a bírósági cégeljárásról és a végelszámolásról

2. az 1881. évi IL törvény a csődeljárásról, felszámolási eljárásról.

3. a 72/2006 (IV.3) kormány rendelet a végelszámolás időszaka alatti számviteli feladatairól.

4. Miklósyné Ács Klara – Siklósi Ágnes – Dr. Sztanó Imre. Könyvvezetési ismeretek. Saldo. Budapest, 2007. old.210-215.

5. Cégek a válságban. 2010: az alagút vége helyett a nagy bedőlések. Piac-profi. 2010.01.20.


Андрющенко О., аспірант

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


До питання факторів, які впливають на організацію бухгалтерського обліку малих підприємств


Останнім часом все більше змін зазнає діюча система бухгалтерського обліку підприємств нашої країни. Це призводить до того, що більше уваги приділяється врахуванню потреб та вимог різних видів підприємств. І це правильно, адже досвід і деякі нормативні документи показують, що у діяльності малого, середнього та великого підприємництва є цілий ряд особливостей. Це стосується, насамперед, питань формування облікової політики, вибору форм бухгалтерського обліку і порядку формування звітності. Особливої уваги заслуговують питання організації податкових розрахунків у рамках бухгалтерського обліку, які включають організацію обліку в умовах загальної та спрощеної системи оподаткування. Тому метою дослідження є визначення тих факторів, які впливають на організацію бухгалтерського обліку саме малих підприємств, та не є характерними для великих і середніх.

На початку нашого дослідження доцільно розглянути трактування малого підприємства та суб‘єкта малого підприємництва.

Поняття «мале підприємство» в Україні є загальновідомим. Так, відповідно до п. 7 cт. 63 Господарського кодексу України малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень [1].

Аналогічні критерії щодо визначення малих підприємств містяться і в cт. 1 чинного Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» [2]. У контексті цього Закону дано також визначення «суб‘єктів малого підприємництва», якими, зокрема, і є юридичні особи — суб‘єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень.

В результаті проведеного нами дослідження встановлено, що серед багатьох існуючих факторів, які відображаються на організації бухгалтерського обліку малих підприємств, багато вчених-економістів виділяють наступні:
  1. Обмежені фінансові можливості щодо залучення висококваліфікованих спеціалістів з бухгалтерського обліку та з інших сфер (зокрема, юриспруденції, маркетингу, менеджменту). Тут важливо знати і розуміти, що первинна постановка обліку – така сама необхідна умова при організації підприємства, як і упорядкування його засновницьких документів. Для грамотного формування облікової політики необхідні гарні знання нормативних актів з бухгалтерського обліку та положень податкового законодавства.
  2. Потреба у всебічних знаннях законодавства для здійснення своєї діяльності. Для організації навіть невеликого підприємства необхідне всебічне знання існуючої законодавчої бази: цивільного, податкового, трудового, валютного, митного, зовнішньоекономічного законодавства. Відсутність відповідних знань часто використовується протилежною стороною в своїх інтересах. Недостатність правової освіти та відсутність знань з організації документообігу є сьогодні одними із найбільш актуальних проблем.
  3. Невелика чисельність працюючих. Оскільки обсяги діяльності не дозволяють зайняти весь робочий час співробітника виконанням виключно його спеціальних обов‘язків, його просять також виконувати інші роботи, в тому числі ті, які потребують знань з інших галузей, спеціалістів по яким у підприємства немає. Т. ч., малі підприємства більшою мірою мають потребу в універсальних працівниках.
  4. Слабка захищеність перед податковими та іншими контролюючими органами. Відсутність можливості тримати висококваліфікованих спеціалістів та недосконалість існуючої судової системи призводить до того, що перевіряючі органи можуть чинити протиправні дії, змушуючи переплачувати податки, давати хабарі, чинити інші дії, що принижують персонал та інтереси суб’єктів малого підприємництва.
  5. Уявлення керівництва підприємства про бухгалтерський облік як засіб для нарахування податкових зобов’язань. З початку свого існування та до кінця ХІХ ст. бухгалтерський облік вівся виключно для управлінських цілей і тільки в деяких випадках – для отримання грошей від акціонерів. Т.ч., приблизно 400 або 500 років бухгалтерський облік розвивався виключно у напрямку надання інформації про фінансово-господарську діяльність організації. Багато керівників і засновників навіть не здогадуються, що бухгалтерський облік ведеться для них, а не для податкового інспектора.
  6. Недостатнє знання керівництвом завдань бухгалтерського обліку. У системі управління організацією бухгалтерський облік виконує функцію зворотнього зв’язку, тобто надає інформацію керівнику про те, чим він керує і до яких результатів це призводить. Двома найбільш важливими завданнями бухгалтерського обліку є забезпечення збереження майна та визначення результатів діяльності. Незнання цих завдань керівництвом призводить іноді до небажаних ситуацій [3, с. 8-12].

Таким чином, врахування зазначених факторів є необхідною умовою вирішення існуючих сьогодні проблем. Особливо це потрібно враховувати при розгляді питань максимального спрощення процедур ведення бухгалтерського обліку малими підприємствами із збереженням тих завдань, які повинен виконувати облік на підприємстві.


Література:
  1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV. – Матеріал із сайту ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта, 01 лютого 2010 р.
  2. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-ІІІ. – Матеріал із сайту ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта, 01 лютого 2010 р.
  3. Новодворский В.Д., Сабанин Р.Л. Бухгалтерский учет на малых предприятиях: учеб. – М.: Проспект, 2007. – 296 с.


Бабінська С.Я., асистент

ДВНЗ «Львівський національний університет

імені Івана Франка»


Організація обліку в управлінні капіталом корпоративної торговельної мережі


Трансформація економіки України безпосередньо вплинула на зміну напрямків розвитку всього господарського комплексу і, відповідно, торгівлі, як його складової. Цю тезу певною мірою підтверджують сучасні процеси розвитку роздрібної торгівлі в Україні, серед яких необхідно виділити появу на ринку нових організаційних структур, якими виступають корпоративні торговельні мережі.

Корпоративна торговельна мережа - це сукупність бізнес-одиниць, основним видом діяльності яких є торгівля, що поєднані спільними зовнішніми та функціональними характеристиками, мають єдиний центр управління, який спрямовує їх діяльність на реалізацію стратегічної мети.

В корпоративній торговельній мережі, яка на практиці функціонує здебільшого у вигляді корпорації, материнське і дочірні підприємства, які є юридичними особами, ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність окремо. Головне підприємство (материнська компанія) на основі цієї звітності складає і оприлюднює консолідовану фінансову звітність [1].

Застосування концепції економічної єдності взаємодіючих компаній потребує спеціальних принципів консолідації звітів окремих підприємств групи у звітність групи як єдиного цілісного господарюючого суб’єкта, а саме: принципу повноти, принципу власного капіталу, принципу постійності методів і оцінок, що використовуються для консолідації, єдиних методів оцінки, єдиної дати складання звітності. Ми вважаємо, що застосування цих принципів у поєднанні з структурними і функціональними характериcтиками корпоративних торговельних мереж визначають особливості як організації системи обліку в цілому, так і всіх її елементів, у тому числі основного елемента - облікового процесу.

На нашу думку, головною особливістю організації облікового процесу в корпоративній торговельній мережі є необхідність організації облікового процесу окремо для кожного рівня структури: для материнської компанії, для дочірніх підприємств і для корпорації в цілому. Тому доцільно для такої складної структури виділити консолідацію узагальнених (підсумкових) даних у якості окремого етапу облікового процесу. Змістом даного етапу є: консолідація капіталу, активів, доходів і витрат, внутрішньо-групових операцій, консолідація звітності дочірніх закордонних підприємств і звітності за сегментами.

Важливим питанням організації системи обліку є правильний вибір для торговельної мережі форми організації облікового апарату. В економічній літературі виділяють дві форми: централізовану і децентралізовану. На визначення ступеня централізації і децентралізації бухгалтерської служби впливають такі чинники:

1) функціональні характеристики корпоративної торговельної мережі;

2) види діяльності і галузеві особливості;

3) дислокація діяльності структурних одиниць;

4) характеристики облікової інформації структури: групи користувачів і їх потреби, якісні характеристики інформації [2].

Тому, вважаємо, що вибір форми організації і структури бухгалтерської служби в корпоративній торговельній мережі необхідно здійснювати в наступній послідовності:

1. У випадку, якщо материнське і дочірні підприємства є юридичними особами, ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність окремо, то для такого виду структури доцільною є децентралізована форма організації бухгалтерської служби.

2. Специфіка організації бухгалтерії у структурних підрозділах корпоративної торговельної мережі буде визначатись з одного боку, формою і типом організації бухгалтерського апарату в материнській компанії, а з іншого – специфікою технології виробництва і розмірами підприємства. На нашу думку, вибір форми і типу побудови організаційної структури бухгалтерії дочірніх підприємств повинен здійснюватись з врахуванням необхідності забезпечення узгодженості як між бухгалтерією дочірнього підприємства і його підрозділами, так і з підрозділами корпоративної торговельної мережі.

4. Важливим інструментом управління в корпоративній торговельній мережі є здійснення внутрішньогосподарського контролю, який забезпечує одержання керівництвом достовірної інформацію для реальної оцінки діяльності підприємств і структури в цілому та сприяє прийняттю правильних управлінських рішень [3].


Література:

1. Кавун О.О. Формування корпоративних торговельних мереж у роздрібній торгівлі України// Актуальні проблеми економіки.– 2005.- № 9(51).– С. 91-97.

2. Лозовицький С.П. Методичні і організаційні аспекти обліку й аудиту холдингових компаній : автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / С.П. Лозовицький - Львів, 2004. - 21 с.

3. Пікуш Т.А. Організаційно-економічна сутність торговельних мереж // Актуальні проблеми економіки: теорія і практика. – К. : Європ. ун – т, 2005. - Вип. 1. –– С. 243–246.


Бабіч І.І., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет


Проблеми організації внутрішньогосподарського контролю в сільськогосподарському виробництві


Проблеми, що виникають у процесі господарсько – економічної діяльності є досить різноманітними, однак усі вони зумовлені недостатньо ефективною організацією процесу управління на підприємстві. Важливою функцією управління суб’єктом господарювання є внутрішньогосподарський контроль, який проводиться з метою забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту майнових інтересів підприємства, удосконалення системи бухгалтерського обліку, сприяння зростанню ефективності діяльності, зміцнення його фінансового стану, підготовки інформаційної бази для прийняття управлінських рішень, а також з метою удосконалення організації й управління виробництвом.

Якість обліково-аналітичної інформації, на підставі якої приймаються управлінські рішення, прямо пов’язана з ефективністю діяльності підприємства. Отже, в таких умовах розширюється коло завдань і функцій внутрішнього контролю, урізноманітнюється набір застосовуваних методичних прийомів і процедур, виникає потреба у спрямуванні уваги не тільки на господарські процеси всередині господарюючого суб’єкта, а й на зовнішнє середовище.

Внутрішньогосподарський контроль є формою зворотного зв'язку, за допомогою якого орган управління отримує необхідну інформацію про дійсний стан керованого об'єкту і реалізації управлінських рішень. Контроль здійснюється різними службами, тому не завжди можна ідентифікувати його роль в управлінні виробництвом. Внутрішньогосподарський контроль виступає як захід безпеки, здійснюваний в цілях забезпечення захисту майна, правильності і достовірності виконання бухгалтерських записів, погодженого і ефективного здійснення операцій, відповідності рішень, що приймаються, економічній політиці керівництва організації.

У системі управління сільськогосподарських підприємств провідна роль у здійсненні контролю за збереженням власності і запобіганню втратам належить службі бухгалтерського обліку. Працівники бухгалтерії можуть найдієвіше здійснювати контроль, оскільки їм відомі специфічні особливості діяльності виробництв. Вони в процесі виконання облікових функцій здійснюють контроль, використовуючи планово-нормативну і обліково-економічну інформацію. Дослідження показує, що бухгалтерський облік не повною мірою виконує свої контрольні функції. Для підвищення ролі бухгалтерського обліку в забезпеченні ефективного використання виробничих ресурсів сільськогосподарськими виробництвами необхідно теоретично обґрунтувати основні положення внутрішньогосподарського бухгалтерського контролю, розробити методику його практичного вживання, визначити його вміст, цілі, об'єкти, способи і прийоми здійснення, виконавців, джерела інформації для контролю.

Поступово вектор уваги внутрішніх контролерів пересувається з обліково – аналітичної системи менеджменту підприємства на вивчення зовнішнього середовища на предмет виявлення ризиків і чинників впливу на безпеку бізнесу. Адже такі ризики існують і для підприємств із зразковою відлагодженою обліковою системою та задовільним фінансовим станом. Відповідно до цього, для належної і успішної роботи служб внутрішнього контролю, потребує подальших досліджень і розробок методика проведення контролю. Ефективна робота системи внутрішнього контролю повинна сприяти стабільності і розвитку суб’єкта господарювання і потребує застосування новітніх методик та постійного розширення інформаційного простору. Причому, зміщення акцентів відбувається в сторону застосування методів фактичного контролю, розширення меж оперативного контролю. Все більшого значення набуває попередній та поточний контроль господарських операцій з метою попередження порушень. Також, доцільно врахувати, що для ефективного виконання своїх функцій служба внутрішнього контролю не повинна приймати участі у виконанні чи управлінні іншими видами діяльності, які вона має перевіряти.

Особливо трудомістким є процес виробництва саме сільськогосподарської продукції, на виробництво якої, окрім виробничих ресурсів, впливають ще й природно-кліматичні умови, тривалість операційного циклу, наявність біологічних активів, територіальна віддаленість виробничих підрозділів, обмеженість у належному технічному і кадровому забезпеченні та специфіка самої галузі, яка споживає значну частину власних ресурсів.

Особливості галузі зумовлюють комплексність підходу до формування моделі внутрішньогосподарського контролю сільськогосподарського виробництва. Так, подальшого розгляду потребують: методика та набір контрольних процедур, застосування яких має бути максимально наближене до виробничих процесів, що надасть можливість оперативно втручатись у процес виробництва; формування оптимальної системи показників, за якими здійснюватиметься контроль; комплекс організаційних заходів, включаючи постійний моніторинг, які би забезпечили багатовекторне застосування контрольних процедур у їх взаємозв’язку і доповненні.


Баланюк І.Ф. д.е.н., професор

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника