Лізаційних процесів у світовій економіці матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції 26-28 квітня 2010 р м. Ужгород Ужгород, УжНУ, 2010

Вид материала

Документы

Содержание Внутрішня оперативна звітність в апк Рис. 1 Класифікація внутрішньої оперативної звітності на підприємстві АПК Проблеми функціонування ринку Таблиця 1 Результати сертифікації суб’єктів оціночної діяльності Фондом державного майна України у 2005-2008 роках Для кого та для чого потрібна система внутрішньогосподарського контролю ? Таблиця 1 Вимоги до компонентів внутрішньогосподарського контролю різних категорій користувачів

Подобный материал:

• Проект (варіант) змісту (структури) Національної доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи, 42.73kb.
• Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах, 2496.34kb.
• Програма VI міжнародної науково-практичної конференції "сучасні проблеми глобальних, 73.41kb.
• Проект (варіант) змісту (структури) Національної доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи, 45.18kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма проведення конференції 11 квітня 2011 року приїзд учасників конференції, 80.08kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Наукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох, 4599.99kb.
• Вах європейського вибору матеріали IIІ міжнародної науково-практичної конференції 25-27, 2505.29kb.
• Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали, 5109.61kb.

ВНУТРІШНЯ ОПЕРАТИВНА ЗВІТНІСТЬ В АПК


Необхідність підвищення конкурентоспроможності вітчизняних сільськогосподарських підприємств вимагає запровадження ефективних методів управління. Інструментом ефективної системи менеджменту є якісна обліково-аналітична інформація. Вона потрібна керівникам для аналізу стану об’єкта управління, а також розробки і прийняття рішень, тому має бути оперативною, об’єктивною і вірогідною. Обробка, систематизація та подання оперативної інформації здійснюється за допомогою оперативного обліку, який є частиною загальної облікової системи підприємства.

Особливе місце при організації оперативного обліку займає внутрішньогосподарська звітність, яка виступає важливим елементом функціонування системи менеджменту і є індивідуальною для кожного підприємства.

Саме внутрішня звітність є джерелом необхідної, об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття управлінських рішень на підприємствах АПК. Це комплекс взаємопов’язаних даних та розрахункових показників, що відображають функціонування підприємства як суб’єкта господарської діяльності. Групування такої інформації відбувається з врахуванням потреб внутрішніх користувачів, її зміст пов'язаний з метою та завданнями управління сільськогосподарським підприємством. Внутрішня оперативна звітність на підприємствах АПК формується з огляду на специфічні особливості галузі, зокрема сезонність виробництва. Адміністративний персонал самостійно встановлює склад, терміни та періодичність її подання.

Витрати на підготовку оперативної звітності не повинні перевищувати ефект від її використання. Інші специфічні вимоги до звітності формулюють керівники та інші працівники, які є користувачами такої інформації.

Аналіз наукових підходів до класифікації звітності та врахування особливостей галузі дає змогу виокремити складові внутрішньої оперативної звітності на сільськогосподарському підприємстві (рисунок 1).

При складанні внутрішньої оперативної звітності на підприємстві АПК необхідно дотримуватись принципів адресності, достовірності, конкретності, корисності, „психології людини”.

Отже, використання злагодженої системи оперативної звітності забезпечує керівництво якісною та актуальною інформацією для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Таку звітність можна прокласифікувати за багатьма ознаками, її форми залежать від специфіки діяльності сільськогосподарського підприємства та інформаційних потреб системи менеджменту.





Рис. 1 Класифікація внутрішньої оперативної звітності на підприємстві АПК


Брадул О.М., к.е.н., доцент

Київський національний торговельно-економічний університет


Напрями побудови комп’ютерної інформаційної системи аналізу (КІСА) діяльності корпорацій


Сучасний стан організації аналітичної роботи в українських корпораціях не відповідає ні вимогам часу, ні загальній системі ринкового менеджменту. Нова філософія менеджменту вимагає більш ефективної організації аналітичних досліджень (більш оперативних, точних, доцільних та ефективних) за всіма напрямами діяльності корпорацій.

В організаційній структурі управління переважної більшості корпорацій України немає чіткої структурної будови, а функціональні підсистеми аналізу при комп’ютерних технологіях обробки економічної інформації або морально та фізично застарілі, або взагалі не використовуються.

У вітчизняній та зарубіжній спеціальній літературі існує велика кількість наукових праць, присвячених питанням організації і методики економічного аналізу, аналітичного забезпечення в управлінні [1,2,5,7] і лише деякі присвячені питанням організації аналізу в комп’ютерній інформаційній системі [3,4,6,8,10] та повністю відсутні щодо побудови практичної моделі організації аналізу діяльності корпорацій в умовах комп’ютерних інформаційних систем і технологій.

Тому, наукове дослідження і вдосконалення організаційних підходів щодо аналізу діяльності корпорацій в умовах сучасних комп’ютерних інформаційних систем є актуальним і відповідає вимогам часу.

Розглянемо побудову аналізу діяльності корпорацій в умовах інформаційних систем і підсистем, що забезпечують технологію аналітичного процесу і мають практичну корисність.

Сучасний рівень засобів обчислювальної техніки дозволяє зробити новий крок у створенні комп’ютерних інформаційних систем аналізу використання ресурсів на різних рівнях управління корпораціями.

Як вважають ряд спеціалістів, це можливо при розробці інтегрованих підсистем економічного аналізу [9]. Найбільш перспективною є функціональна інтеграція АСУ. Перевага цієї інтеграції пояснюється специфікою комп’ютеризованої системи комплексного економічного аналізу в цілому.

В умовах розвитку комп’ютерної техніки та програмних продуктів усі етапи організації аналізу становлять єдиний технологічний процес, який забезпечує підвищення оперативності управління. Оперативний аналіз передбачає розрахунки, які становлять інформаційну базу оперативного управління.

Інформаційне забезпечення аналізу, яке має місце за різними аспектами господарської діяльності корпорацій, не має єдиної методичної бази оцінки достовірності даних, які надходять. Тому, формування інформаційної бази аналізу можна розглядати як початковий етап аналітичної роботи.

Побудувати модель організації аналізу діяльності корпорацій в комп’ютерній інформаційній системі можливо, об’єднавши підсистеми забезпечення:

• 
  інформаційного;
  
• програмного;
  
• організаційно-технологічного і технічного;
  
• нормативно-довідкового.
  

Інформаційною базою для побудови моделі є сукупність масивів даних або баз даних. Виділяють декілька концепцій проектування баз даних:

1. Концепція побудови бази даних нормативно-довідкової інформації.
   
2. Концепція побудови бази даних для основних виробничих цехів.
   
3. Концепція побудови бази даних у вигляді комплексних інформаційних потоків.
   
4. Концепція побудови бази даних для перспективного, поточного та оперативного управління [3, c. 86–102].
   

Враховуючи складність організаційної та виробничої структури корпорацій для проектування бази даних необхідно обирати синтез існуючих концепцій. Це пов’язано з тим, що, наприклад, неможливо уявити базу даних основних виробничих цехів не інтегрованою в інформаційний потік корпорації і крім того, що цей потік не несе інформації для управління.

На сучасному ринку програмних продуктів існує велика кількість програм, які можливо використати для аналітичних розрахунків, але не всі вони відповідають вимогам інтегрованої оцінки, багатоваріантного пошуку, оперативності та економічності.

Тому, для побудови комп’ютерної інформаційної системи аналізу (КІСА) діяльності корпорацій використано інтегровану мережу корпорації, що має у своєму складі 3 підсистем і 9 модулів завдань, які працюють із єдиною інформаційною базою даних, розробленою в операційній системі Unіx Ware 7.1.1 і СУБД Oracle 9і. До КІСА можливо підключити 74 користувачі в 17 струк­турних підрозділах [6, с. 60–68].

Організаційно-технологічне та технічне забезпечення передбачає вибір технічних засобів достатньої продуктивності для опрацювання масивів інформації аналітичного процесу. Структура їх повинна бути інтегрованою та збалансованою за етапами технологічного процесу.

Нормативно-довідкове забезпечення передбачає правовий режим доступу до інформації, відповідальність за її втрату, розповсюдження та викривлення, формування довідкової бази даних.

Розподіляючи задачі аналізу в комп’ютерній інформаційній системі аналізу, забезпечується інтеграція системи, за якої вона існує немов автономно і водночас є частиною єдиної інформаційної системи корпорації.

Таким чином, організація технології аналітичного процесу діяльності корпорації в комп’ютерній інформаційній системі дає змогу, по-перше, досягти цілісності системи економічного аналізу при розмежованості джерел інформації, засобів проведення аналізу і виконавців. По-друге, досягається висока оперативність і дієвість аналізу, зводиться до мінімуму втрата часу чи викривлення вихідної інформації.

Література:

1. 
   Економічний аналіз : [навч. посіб. / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця] . – Житомир : Рута, 2003. – 680 с.
   
2. Економічний аналіз : навч. посіб. / [М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; за ред. акад. НАН України, проф. М.Г. Чумаченка.]. – [вид. 2-ге, переробл. та доповн.]. – К. : КНЕУ, 2003. – 556 с.
   
3. Економічний аналіз : підручник / Є.В. Мних. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 514 с.
   
4. Карлберг К. Бизнес-анализ с помощью Excel / К. Карлберг : пер. с англ. – К. : Диалектика, 1997. – 448 с.
   
5. Козак В.Г. Аналіз фінансового стану акціонерного товариства / В.Г. Козак, Г.Я. Козак. – К. : Аграр. наука, 2000. – 172 с.
   
6. Мних Є.В., Брадул О.М. Організація аналізу діяльності корпорацій. // Вісник КЕІ КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. м. Кривий Ріг. – 2007. – №4(12). – С. 60 – 68.
   
7. Мных Е.В., Брадул А.М. Аналитическое обеспечение менеджмента корпораций // Международный бухгалтерский учёт. – 2009. – № 3. – С. 42 – 47.
   
8. Прокопенко І.Ф. Комп’ютеризація економічного аналізу (теорія, практика) : навч. посіб. / І.Ф. Прокопенко, В.І. Ганін, В.В. Москаленко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 340 с.
   
9. Самборский В.И. Экономический анализ работы промыш­ленных предприятий и объединений в условиях АСУ / В.И. Самборский, А.А. Чугаев, М.Т. Голик. – К. : Вища шк., 1987. – 250 с.
   
10. Сопко В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу : підручник / В.В. Сопко, В.П. Загородний. – К. : КНЕУ, 2004 – 412 с.
    

Бродська І. І., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет


ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

ОЦІНОЧНИХ ПОСЛУГ


Під оціночною діяльністю розуміють діяльність оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, спрямовану на встановлення ринкової або іншої вартості об’єкта оцінки – найбільш ймовірної ціни, за якою об’єкт оцінки може бути відчужений на відкритому ринку в умовах конкуренції.

Особливістю процесу оцінювання вартості є її ринковий характер. Тому оцінювання вартості не обмежується визначенням лише одних витрат на створення або придбання оцінюваного об’єкта. При цьому обов’язково мають враховуватись сукупність ринкових факторів: фактору часу, фактору ризику, ринкова кон’юнктура, рівень конкуренції, економічні особливості оцінюваного об’єкта, його конкурентна позиція, а також макро- і мікроекономічне середовище.

В умовах активного реформування відносин власності при здійсненні розрахунків для цілей бухгалтерського обліку, оподаткуванні майна та визначенні розміру збитків за рішенням суду, потреба в послугах з оцінки майна та майнових прав постійно зростає.

Результативність оціночної діяльності значною мірою зумовлена рівнем кваліфікації професійних оцінювачів та ступенем забезпеченості регіонів такими спеціалістами.

На сьогоднішній день існує підвищений інтерес до спеціальності “оцінювач”, про що свідчать данні щодо одержання сертифікатів суб’єктами оціночної діяльності у 2005-2008 роках (табл.1).


Таблиця 1 Результати сертифікації суб’єктів оціночної діяльності

Фондом державного майна України у 2005-2008 роках

[1, с. 8; 3, с. 11; 4, с. 5].

Рік	Одержання сертифікатів юридичними особами	Одержання сертифікатів фізичними особами	Всього
2005	1090	471	1561
2006	406	388	794
2007	558	480	1038
2008	1121	654	1775

Результати аналізу кваліфікаційних документів оцінювачів, які зареєстровані в Державному реєстрі оцінювачів, свідчать про те, що переважна їх більшість видана за всіма напрямами оцінювання майна і надає право їх власникам здійснювати оцінку як об’єктів у матеріальній формі, так і цілісних майнових комплексів, пакетів акцій, паїв, нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Слід зазначити, що оцінка бізнесу та вартості підприємства, на відміну від оцінки вартості окремих його елементів, набагато складніша і вимагає високої кваліфікації оцінювачів. На думку українських вчених, головна складність визначення ринкової вартості бізнесу полягає у необхідності проведення системних розрахунків і узгодження таких складових: ринкової вартості всіх активів підприємства (матеріальних і нематеріальних), ефективності розподілу та використання виробничих ресурсів, якості господарських процесів (виробничих і управлінських), ринкової позиції та конкурентоспроможності підприємства.

За доволі короткий період становлення ринку оціночних послуг вкрай складно забезпечити його високопрофесійними фахівцями-оцінювачами. Особливо це стосується спеціалістів з оцінки вартості підприємств (цілісних майнових комплексів) та бізнесу. Це пояснюється низкою причин, зокрема: відсутністю достатнього досвіду роботи з цього напрямку; недоліками законодавчо-нормативної бази щодо оціночної діяльності; відсутністю нових методичних підходів з комплексної оцінки вартості підприємств; обмеженістю доступу до інформації; неспроможністю оцінювачів використати обліково-аналітичний базис, який формується у фінансовій звітності.


Література6

1. Аналітична довідка про хід виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 роки в 2005 р. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2006. – № 5.– С. 3 - 21.
   
2. Аналітична довідка про хід виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 роки у I півріччі 2006 р. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2006. – № 10.– С. 5 - 23.
   
3. Звіт про роботу Фонду державного майна України та хід виконання Державної програми приватизації у 2006 році // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2007. – №5 – С.7–27.
   
4. Звіт про роботу Фонду державного майна України та хід виконання Державної програми приватизації у 2007 році // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2008. – №4 – С.5–28.
   
5. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Перекл. з англ. за ред. С.Ф.Голова – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2005. - 1568 с.
   

Булкот Г.В., к.е.н., асистент

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»


ДЛЯ КОГО ТА ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ?


Внутрішньогосподарський контроль підприємства дуже часто залишається поза увагою, хоча саме цей вид контролю, є найоптимальнішим шляхом боротьби з корупцією на сучасному етапі. Реальне запровадження і дотримання його на підприємствах, дозволить вплинути на всі елементи сукупності явищ, які характеризують: різні дефекти в системі управління через низький професійний рівень зайнятих в ній працівників; індивідуальна некоректність – поведінкова або виконавча – у зв’язку з низьким культурним рівнем чиновників; відстоювання свого «приватного» інтересу, який протиставлений суспільному, системі управління.

Система внутрішньогосподарського контролю (СВГК) - це політика і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб'єкта господарювання з метою забезпечення (наскільки ще можливо) правильного та ефективного ведення господарської діяльності (в тому числі дотримання політики управлінського персоналу), збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. СВГК охоплює й інші питання, безпосередньо пов'язані з функціями облікової системи.

Внутрішньогосподарський контроль (ВГК) — це система заходів, визначених управлінським персоналом підприємства та здійснюваних на підприємстві з метою найбільш ефективного виконання усіма працівниками своїх обов'язків по забезпеченню та здійсненню господарських операцій. ВГК визначає законність цих операцій і їх економічну доцільність для даного підприємства.

Причина недостатньої уваги, що приділяється ВГК, полягає в тому, що за своєю природою він найважче піддається точному визначенню. Адже за своїми функціями будь-який керівник має контролювати своїх підлеглих. Тобто, майже весь контроль, за винятком фінансового, повністю покладено на керівника, особливо це стосується України.

Тому, останнім часом багато підприємств через об’єктивні причини приділяють все більшу увагу питанням взаємодії з внутрішньогосподарським контролем.

Ефективна СВГК потрібна в першу чергу для власників свого бізнесу. Саме мажоритарний акціонер повинен мати всю інформацію про свій бізнес. І в першу чергу ця система потрібна як додатковий механізм одержання інформації про те, що відбувається в бізнесі. Ефективна СВГК дозволяє власникам знизити почуття стурбованості, зрозуміти, що необхідно робити для росту ефективності, і бути впевненими у достовірності наданої інформації.

Існує ще кілька категорій користувачів системи внутрішньогосподарського контролю. Так, СВГК потрібна міноритарним акціонерам. Однак СВГК для мажоритарія та для міноритарія - різні системи внутрішньогосподарського контролю. Це пов'язано з тим, що у цих двох типів власників можуть бути різні цілі: наприклад, власник може бути зацікавлений у довгостроковому рості вартості бізнесу підприємства, а міноритарний акціонер - у вартості акцій у короткостроковій перспективі. Тому в них виникають різні підходи, наприклад до формування інвестиційної програми. Інше розходження: мажоритарний власник, не зацікавлений в тому, щоб одержувати дивіденди через традиційний механізм: як правило, в Україні доходи від бізнесу саме як дивіденди виплачуються рідко. Тобто, власник підприємства контрольного пакета зацікавлений в недостовірності звітності в частині прибутку.

Міноритарні акціонери зацікавлені саме в зростанні чистого прибутку згідно даним бухгалтерського обліку: у цьому випадку вони можуть розраховувати на дивіденди.

Інший тип користувачів СВГК - це зовнішні користувачі. Ключові із цих користувачів - ті, які надають зовнішнє фінансування. Але до них можуть відноситися і звичайні контрагенти: укладати договір з підприємством, де відсутні механізми внутрішньогосподарського контролю, через що договори можуть бути не виконані. Останній тип споживачів - це керівники підприємства. Підрозділу ВГК можуть надати значний обсяг інформації для прийняття управлінських рішень.

Різні вимоги до системи внутрішньогосподарського контролю для різних категорій користувачів наведені в таблиці 1.

Кілька міркувань про те, чому багатьох власників бізнесу, яких я називаю споживачами системи внутрішньогосподарського контролю, постановка СВГК практично не цікавить. Не секрет, деякий бізнес, навіть великий, платять далеко не всі податки. Також не секрет, що до повноцінної конкуренції на багатьох ринках поки ще далеко.

І це приводить до того, що СВГК не потрібна. Тому, що інтегральний ефект від ефективного контролю процесів становить, за моїми оцінками, 2-3 %,

Таблиця 1 Вимоги до компонентів внутрішньогосподарського контролю різних категорій користувачів

Користувачі	«Формальна» частина: міноритарні акціонери (портфельні інвестори), фіскальні органи, зовнішні аудитори	«Неформальна» частина: власники (мажоритарні акціонери) і керівники
Мета
Ефективність і економічність	Відсутність фактів шахрайства. Не є ключовим елементом контролю, тому що ефективність діяльності можна визначити із звітності	«Управлінська» ефективність є ключовим елементом контролю
Достовірність фінансової звітності	Ключовий елемент контролю	Не є ключовим елементом контролю. Мажоритарний власник часто не зацікавлений у достовірності звітності
Відповідність чинному законодавству	Ключовий елемент контролю	Не є ключовим елементом контролю, де часто виникає саме на вимогу мажоритарного акціонера

іноді 4-5 % від виторгу. Припустимо, що в підприємства виторг становить 100 млн. грн. у рік, а його очікуваний чистий прибуток - 5-6 млн. грн. Відповідно, 2-3, а тим більше 4-5 млн. грн. у рік, які може додатково принести ефективна СВГК, збільшують прибуток у півтора-два рази.

Однак, якщо «агресивно» мінімізувати податкові платежі або працювати без конкуренції, «чистий» прибуток становитиме вже 15-20 млн. грн. У цьому випадку побудова ефективної СВГК дає збільшення прибутку вже не в півтора-два рази, а на 10-15 %, іноді на 20 %.Але ефективна система внутрішньогосподарського контролю вимагає значних змін. Може виявитися, що джерелом неефективності є родичі, знайомі, товариші по службі власників бізнесу підприємства, і їх, чесно кажучи, потрібно відсторонити від справ. Тому багато власників віддають перевагу «закривати очі» на неефективність, тому що «всіх грошей не заробиш».

Отже, узагальнюючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що чим цивілізованіший буде ставати бізнес, чим більше конкурентною буде ринкове середовище, тим більша потреба буде виникати в системах внутрішньогосподарського контролю. Таким чином, внутрішньогосподарський контроль стане елементом підвищення конкурентоспроможності бізнесу: тому, що в умовах низької маржі кожні 2-3 % від виторгу будуть дуже важливі для фінансової стабільності.


Література

1. Хендриксен Э.С., Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского учета / Хендриксен Э.С. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 576с.
   
2. Heir J. A century of debate for internal controls and their assessment: a study of reactive evolution / J. Heir. – Accounting History. – November 2005. – 38 p.
   
3. Hepworth N. Control and internal audit / N. Hepworth. – Institute of Public Finance. – 2002. – 220 p.
   

Бурдюг Н.В, старший викладач

Кримський економічний інститут ДВНЗ

«Київський національний економічний

університет ім. Вадима Гетьмана»