Проект (варіант) змісту (структури) Національної доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи І екологічна безпека розвитку України» (запропонований Міжнародним інститутом людини І глобалістики «Ноосфера» (м. Ужгород)

Вид материалаУрок

Содержание


Вступ (мета Національної доповіді)
Подобный материал:
Додаток

до Резолюції

конференції


Проект (варіант)

змісту (структури) Національної доповіді

«Уроки Чорнобильської катастрофи і екологічна

безпека розвитку України»

(запропонований Міжнародним інститутом людини і глобалістики «Ноосфера» (м. Ужгород) на основі матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Екзо- та ендоекологічні аспекти здоров’я людини», яка відбулась 8-9 квітня 2011 року в Закарпатті і присвячувалась 25-річчю Чорнобильської трагедії, та з урахуванням Резолюції цієї конференції)

Вступ (мета Національної доповіді)

Головна мета Національної доповіді полягає в об’єднанні зусиль влади, найбільш кваліфікованих науковців і експертів різних галузей знань та економіки і соціальної сфери, представників громадських організацій - задля об’єктивного і відкритого аналізу й узагальнення всього комплексу проблем, зумовлених чинниками найбільшої техногенної і соціо-екологічної катастрофи ХХ століття – аварії на Чорнобильській АЕС. З виробленням на цій основі суспільно-консолідованого бачення подолання наслідків Чорнобильської трагедії; підвищення рівня довір’я людей до інституцій української влади; перетворення згуртованої і спільної роботи владних, наукових, бізнесових і громадянських інституцій по вирішенню чорнобильських проблем у найважливіший фактор суспільної і політичної консолідації народу і держави Україна у національному розвитку, здійсненні системних реформ, поступового виходу з кризи і входження в число найрозвиненіших демократичних країн світу.


Розділи:
  1. Причини і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року: аналіз перших днів і місяців трагедії.
  2. Зусилля політичних і урядових структур СРСР з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період 1986-1991 р.р.: аналіз злочинних помилок і прорахунків.
  3. Чорнобильська спадщина незалежної України після розпаду СРСР: узагальнюючий підсумок.
  4. Формування правових інституційних і ресурсних основ державної політики незалежної України з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
  5. Формування державної соціальної політики захисту, допомоги і підтримки ліквідаторів та постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС: розвиток і нинішній стан.
  6. Громадські об’єднання ліквідаторів і постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та діяльність інших екологічних об’єднань у сфері вирішення «чорнобильських проблем».
  7. Історія будівництва об’єкту «Укриття» та припинення роботи (закриття) ЧАЕС в розрізі проблем екологічної безпеки: уроки і нинішній стан.
  8. Чвертьвіковий досвід існування 30-кілометрової зони відчуження та господарювання на прилеглих і віддалених радіаційно-забруднених територіях України.
  9. Організація наукових і експертних досліджень у різних сферах «чорнобильської проблематики»: оцінки з позицій актуальності, системного підходу, координації, ресурсного забезпечення, тематики та створення єдиної національної інформаційної бази даних «Чорнобильські дослідження».
  10. Підсумки глобального і транскордонного впливу та використання фінансово-ресурсної допомоги світової спільноти для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
  11. Підсумок і оцінка втрат народу і держави України в різних сферах національного розвитку внаслідок довготривалої дії наслідків аварії на ЧАЕС:
    1. Демографічні втрати. Вимушені міграційні зміни.
    2. Втрати людських поселень (адміністративних одиниць).
    3. Втрати етнокультурних і духовних надбань.
    4. Вилучення з господарської і житлово-побутової діяльності та рекреації природних ресурсів, у т.ч. земельних і водних ресурсів та лісів.
    5. Вилучення з господарської і житлової діяльності просторової інфраструктури та інженерних і транспортних комунікацій.
    6. Втрати у сфері економічного розвитку.
    7. Втрати у сфері соціального і людського розвитку.
    8. Втрати у сфері інтегральних показників якості життя та рівня здоров’я населення.
  12. Медико-екологічні наслідки аварії на ЧАЕС: ретроспектива динаміки і комплексного характеру захворювань за останні 25 років.
  13. Узагальнені оцінки втрат національного розвитку України у ВВП в показниках та індексах глобального розвитку внаслідок аварії на ЧАЕС
  14. Екологічна безпека в розрізі довготривалого впливу чинників аварії на ЧАЕС як компонент національної безпеки України.
  15. Місце Чорнобиля в стратегії екологічної безпеки соціально-економічного розвитку України та здійсненні системних реформ.
  16. Шляхи мінімізації негативних соціо-екологічних наслідків аварії на ЧАЕС та забезпечення нормальних умов життєдіяльності на радіаційно-забруднених територіях (рекомендації).
  17. Гарантії фінансово-ресурсної забезпеченості у державному та місцевих бюджетах: соціальних виплат; виконання заходів ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; проведення наукових досліджень і розробок, пов’язаних з чорнобильською проблематикою.
  18. Вирішення проблем, обумовлених наслідками аваріями на ЧАЕС, як один з найважливіших факторів суспільної і політичної консолідації в Україні задля розвитку і реформ.
  19. Від Чорнобиля до Фукусіми: чвертьстолітній шлях до необхідності зміни стратегії розвитку безпечної атомної енергетики.
  20. Міжнародне співробітництво України у вирішенні проблем екологічної безпеки і комплексного підходу до подолання наслідків аварії на ЧАЕС (у т.ч. з Російською Федерацією та Республікою Білорусь).
  21. Уроки Чорнобильської трагедії як досвід найбільшої техногенної і соціальної катастрофи ХХ століття та пересторога людству в епоху прискорення глобалізаційних процесів .

Висновки: З оптимізмом у майбутнє.