Лізаційних процесів у світовій економіці матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції 26-28 квітня 2010 р м. Ужгород Ужгород, УжНУ, 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Організація фінансової стабільності неприбуткових організацій
Сметанко А.В. к.э.н., доцент
Компьютерное обеспечение внутреннего аудиторского процесса в акционерных обществах украины
Проблеми оцінки основних засобів
Таблиця 1 Визначення справедливої вартості основних засобів
Визначення справедливої вартості
Сподарик В.М., асистент
Особливості визначення істотності в аудиті
Таблиця 1 Визначення порогу істотності для звітності ДП «Алушта»
Таблиця 2 Визначення рівня істотності відповідно до статей балансу
Таблиця 3 Порівняльний аналіз виявлених порушень
Стеців І.І.,к.е.н., доцент
Подобный материал:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32

Організація фінансової стабільності неприбуткових організацій


Процес пошуку шляхів розвитку неприбуткових організацій (надалі НО) пов'язаний з необхідністю застосування наукового підходу до організації їхньої роботи, при відсутності якого загострюється проблема невідповідності системи керування сучасним ринковим вимогам. Тому розвиток неприбуткових є актуальне питання, а вдосконалення принципів і методів керування НО, рішення якого забезпечить подолання сформованих негативних тенденцій у їхній роботі й підвищить ефективність керування ними. Всі ці питання обумовлюють вибір напрямку дослідження, теоретичну й практичну значимість розв'язуваних у даній роботі завдань застосування в діяльності НО принципових наукових основ і відповідних їм методів ефективного керування.

Визначення неприбуткової організації дано у підпункті 7.11.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР [1] .

Предметом мого дослідження є організація фінансової стійкості в неприбуткових громадських організаціях, створених з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі сілкі створені згідно з Законом України "Про об'єднання громадян".

Фінансова стабільність організацій характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів організації й ті які дають оцінку його конкурентоспроможності, виконання зобов'язань перед державою й іншими господарюючими суб'єктами. Воно формується в процесі взаємин фірми з постачальниками, покупцями, власниками й засновниками, банками, податковими органами й ін.

Проблемам оцінки фінансової стабільності організації присвячені роботи М. С. Абрютина, Е. В. Быкова, П. А. Ватника, Л. М. Подъяблонской, М. С. Грачова, И. Митрофанова, К. П. Позднякова, М. Л. Федотова й ін.

Показники фінансової стабільності відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів.

Для того щоб правильно організувати фінансову стабільність т.т можливість придбавати матеріальні і нематеріальні активи, що означає нормальну життєдіяльність Неприбуткової громадської організації необхідно враховувати наступне:
  • специфічне утворення доходної та витратної частини таких організацій яке визначається згідно Закону про оподаткування прибутку підприємств
  • специфіку отримання і розподілу прибутку. Та той факт що для некомерційних організацій отримання прибутку не є основною метою. Вони можуть використовувати прибуток тільки для розвитку своєї організації й благодійних цілей (наприклад, для поліпшення матеріальної бази для більш якісного надання послуг малозабезпеченим верствам населення, соціальної допомоги викладачам і т.д.). Однак це зовсім не означає, що некомерційні організації не можуть отримувати дохід або не зацікавлені в її одержанні.

НО являє собою структуру, що не тільки приносить соціальний ефект, але й має право одержувати плату за свої послуги. Так, в університетах США дві третини доходів надходить від оплати за навчання, а в спілці художників її члени можуть отримувати дохід (як економічну категорію) від реалізації картин членів спілки.

Відповідно до цього на НО поширюються фінансові правила, такі самі як і на прибуткові організації крім випадків заборонених чинним законодавством – діловодства, контролю, розвитку і використання фінансових фондів, фінансування витрат, маркетингу, планування й т.д.

Фінансові відносини в НО виникають тоді, коли на грошовій основі відбувається:
  • формування власних коштів фірми та її доходів за рахунок членських внесків, коштів залучених від донорських організацій та спонсорства для фінансування господарської діяльності;
  • розподіл коштів, утворених в результаті цієї діяльності;
  • використання отриманих коштів з метою розвитку організації.

А організація господарської діяльності вимагає відповідного фінансового забезпечення, тобто капіталу, що утвориться із внесків засновників НО, спонсорських внесків зовнішніх спонсорів, кошти донорських організацій що фінансують витрати на проведення конкретних заходів що заплановані НО.

Оцінка фінансової стабільності НО має наступні цілі:
  1. Визначення доцільності вкладення коштів в соціальні проекти, розроблені даним НО.
  2. Виявлення ефективності використання раніше наданих НО фінансових ресурсів.
  3. Встановлення проблем і шляхів розвитку фінансового менеджменту НО.
  4. Попередження фінансової неспроможності та неплатоспроможності НО.

Особливості оцінки фінансової стабільності НО визначаються специфікою формування джерел їхніх фінансових ресурсів і цілей господарської діяльності. До них відносяться:
  1. Особливе значення якості наданих послуг і ділова репутація серед спонсорів та донорських організацій. У цьому зв'язку досить важливий розвиток методів оцінки якості.
  2. Специфічна роль показників рентабельності й окупності вкладень, які характеризують не цільову функцію НО, а порівняльну характеристику вартісних умов реалізації соціального ефекту.
  3. Особливий режим функціонування активів (оперативне керування), що визначає межі відповідальності по фінансових зобов'язаннях.

Ці особливості визначають специфіку моделювання й прогнозування фінансової стабільності НО.

Фінансова стабільність є запорукою нормальної життєдіяльності НО та соціального ефекту від її діяльності.

На підставі проведеного дослідження хочу зазначити, що факторами організації фінансової стабільності громадської організації є:
  1. Чітко сформовані цілі організації що спрямовані на отримання максимального соціального ефекту від її діяльності.
  2. Кошти потрібні на поточні потреби що пов’язанні з нормальним функціонування організації.
  3. Заходи або проекти які мають бути профінансовані.
  4. Креативність керівника спрямована на постійний пошук донорськіх організації та спонсорів які зацікавлені в фінансуванні розроблених організацією заходів.
  5. Проведення заходів спрямованих на самофінансування організації.


Література:
  1. Про оподаткуваня прибутку підприжємств Закон України №335/94-ВР від 28.12.1994 року// Відомості Верховної ради України. - 1997.- № 46.- ст.292. Відомості Верховної Ради України, 1995, N 4 (24.01.95), ст. 28
  2. Про благодійництво та благодійні організації: Закон України №531/97-ВР від 16.09.1997 року //Відомості Верховної ради України. - 1997.- № 46.- ст.292.
  3. Про об’єднання громадян: Закон України № 2460-12ХІІ від 16.06.1992 року //Відомості Верховної ради України. - 1992.- № 34.- ст.504
  4. Панасенко С. В. Совершенствование системы принципов и методов управления некоммерческими организациями: Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук. -189 с.
  5. Павлова Э. Ю. Финансовое обеспечение устойчивого развития некоммерческой организации: Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук – Санкт-Петербург, 2002 – 192 с.
  6. Клишин А. А. Право собственности некоммерческих организаций: Доктрина и практика: Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук – Санкт-Петербург, 2001 – 353 с.
  7. Шекова Е. Л. Совершенствование механизма управления некоммерческими организациями культуры в условиях переходной экономики: Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук – Санкт-Петербург, 2002 – 192 с.
  8. Стерлигов А. В. Административно-правовой статус некоммерческих негосударственных организаций: Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук – Хабаровск, 2002.
  9. Стан та динамка розвитку неурядових організацій України 2002 – 2006 роки. Звіт за даними дослідження /Автори – упорядники: Любов Паливода, Оксана Кікоть – К., 2006 – 160 с.


Сметанко А.В. к.э.н., доцент

Крымский экономический институт

ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет

им. Вадима Гетьмана»


КОМПЬЮТЕРНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ВНУТРЕННЕГО АУДИТОРСКОГО ПРОЦЕССА В АКЦИОНЕРНЫХ ОБЩЕСТВАХ УКРАИНЫ


Рассматривая автоматизацию аудиторского процесса необходимо наличие следующих компонент: наличие информационной базы; аудиторской программы совместимой с прикладными бухгалтерскими и прочими специализированными программами, используемыми в практической деятельности акционерного общества; справочную базу по нормативным и законодательным документам; набор автоматизированных тестов; комплект рабочих документов аудитора.

Наличие данных компонент направлено на решение задач, связанных с компьютерным обеспечением внутреннего аудиторского процесса.

В свою очередь компьютерное обеспечение внутреннего аудита предполагает разработку и внедрение в практику ряда программных пакетов, которые по своему воздействию на технологию внутреннего аудита можно разделить на три группы:

1. Локальные (изолированные) - программы вспомогательного характера. Данные прикладные программы используются мобильно (локально) и не предполагают интеграцию с базой данных АО. Направленность данных программ сводится к тому, что аудитор имеет возможность оперативного доступа и вывода на печать определенных шаблонов документов, анкет, тестов и прочей рабочей аудиторской документации, необходимой для проведения внутреннего аудита акционерного общества.

Преимущество данных программ: не требуется разработки АРМ внутреннего аудитора; минимизация трудозатрат аудитора связанных с подготовкой рабочей документации и т.д.

К недостаткам можно отнести: низкий коэффициент соотношения экономии времени от использования программы и времени на ее адаптацию к аудиторскому процессу; низкий коэффициент соотношения выходящей и входящей информации.

2. Частично интегрированные (связанные) - программы вспомогательного характера предполагающие создание выделенного АРМ аудитора. Данные программы в отличие от локальных (изолированных) имеют внутренние взаимосвязи с информационной базой данных акционерного общества и внутренним аудитором.

Использование данных программ позволяет получать доступ к определенным информационным массивам или полям баз данных, что в свою очередь дает внутренним аудиторам возможность внесения полученных данных в разработанные таблицы, необходимые для проведения определенных расчетов и проверки правильности полученных данных, их дальнейшего сохранения, вывода на печать и электронные носители. Направленность данных программ сводиться к минимизации расчетов, проводимых в ручном режиме с целью получения результативной информации, что достигается посредством использования внутренних взаимосвязей между различными компонентами АРМ. Например, введенные данные в формы аудиторских тестов и анкет автоматически обрабатываются, систематизируются и предполагают дальнейший вывод итогового результата.

Преимущества программ данной группы: снижение времени связанного с проверкой и получением результативных данных; возможность частичной автоматизации аудиторского процесса посредством выделения АРМ аудитора в автоматизированной системе акционерного общества; относительно низкие требования к специальной подготовке пользователя.

К недостаткам программного обеспечения данного уровня можно отнести: низкий коэффициент соотношения выходящей и входящей информации; невозможность полной адаптации данных программных продуктов в информационную систему управления.

3. Интегрированные - программы с полной адаптацией под прикладные бухгалтерские и прочие специализированные программы. Данные программы предполагают выделение гибко-интегрируемого АРМ аудитора, которое будет адаптировано под работу автоматизированных локальных и распределенных систем обработки учетной информации. В данных программных продуктах на стадии их проектирования должна быть реализована методика внутреннего аудиторского процесса, позволяющая пользователю получать полный или частичный доступ к информации посредством определенных взаимосвязей с информацией объекта внутреннего аудита экономического субъекта, реализованной в компьютерном виде. Программы данного уровня предполагают использование информационных баз данных с целью сбора аудиторских доказательств по различным участкам учета. Преимуществами данного пакета программ являются: высокая степень детализации данных выходной информации; возможность минимизировать аудиторский риск; существенное сокращение времени работы внутреннего аудитора и т.д.

К основным недостаткам относятся: отсутствие универсальных аудиторских программ; обязательная автоматизация бухгалтерского учета; определение основных функции, целей и задач перед АРМ аудитора должно осуществляться на стадии проектирования и разработки автоматизированных систем; высокие требования к программному обеспечению и подготовке пользователя.

Совінський В.С., к.е.н., доцент

Шостаківська Н.М., ст. викладач

ПВНЗ «Тернопільська філія Європейського університету»


ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ


В ринкових умовах господарських взаємовідносин проблеми оцінки основних засобів набувають особливої актуальності. Адже, від правильності оцінки основних засобів значною мірою залежить об'єктивність облікової інформації. "Якщо класифікація основних фондів служить меті якісної характеристики, — писав В.Д.Новодворський. — то їх оцінка необхідна для кількісної характеристики''.

Необхідність розгляду нових підходів до проблем оцінки основних засобів зумовлена до того ж появою нових форм господарювання операцій, пов'язаних з купівлею-продажем об"сктів основних засобів кредитуванням, страхуванням, оподаткуванням, реалізацією інвестиційних проектів. Неправильна оцінка основних засобів може призвести до таких негативних наслідків;
  1. викривленого відображення в балансі діючих обсягів основних засобів та їх співвідношення з оборотними засобами;
  2. неточного обчислення сум зносу, а отже, й собівартості виробленої
    за їх допомогою продукції;
  3. недостатнього визначення суми амортизаційних відрахувань з
    метою їх відтворення;
  4. перекручення показників прибутковості та рентабельності
    підприємства, об'єктивної характеристики ефективності виробництва.

Значний внесок у розвиток теоретичних засад і концептуальних методичних підходів щодо вирішення проблем методики обліку, порядку оцінки та аналізу ефективності використання основних засобів на підприємствах України, внесли, зокрема, вчені - економісти Білуха М.Т.. Голов С.Ф., Голованов О.М., Гомберг Л.І., Завгородній В.1!.. Линник В.Г., Кужельпий В.М., Палій В.Ф., Олійчук М.Ф.. Сопко В.В.. Сук Л.К., Чумаченко М.Г. та ін.

Розглядаючи питання оцінки основних засобів, слід вирішити питання визначення справедливої вартості (поняття, що зовсім новим для вітчизняної практики бухгалтерського обліку). Відповідно до п. 4 П(С)КО 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість визначається як сума, за якою може бути здійснений обмін активу чи оплата зобов'язаний в результаті операції між обізнаними, зацікавленими, незалежними сторонами. Такими сторонами можуть бути звичайні суб'єкти підприємницької діяльності - учасники господарської операції, які знають ринкову ціну аналогічного об'єкту, і, відповідно, можуть наблизити до неї вартість об'єкта операції. Для основних засобів у додатку до П(С) БО 19 наведено порядок визначення їх справедливої вартості (табл. 1).

З наведеної таблиці 1 видно, що у переважній більшості справедлива вартість основних засобів - це їх ринкова вартість. Інформацію про ринкову вартість можна отримати з різних джерел: прайс-листів, періодичних видань, Інформації підприємств-виробників та ін. Однак Із цих джерел отримують інформацію про вартість нових об'єктів основних засобів. Більшість же об'єктів основних засобів підприємства, як правило, певний період часу перебували в експлуатації та частково зношені, у зв'язку з чим оцінка їх справедливої вартості в практиці обліку викликає ускладнення.


Таблиця 1 Визначення справедливої вартості основних засобів

п/п

Основні засоби

Визначення справедливої вартості

1.

Земля та будівлі

Ринкова вартість і

2.

Машини та устаткування

Ринкова вартість У разі відсутності даних про ринкову вартість - | відновна вартість (сучасна вартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки. І

3.

Інші основні засоби

Відновна вартість (сучасна вартість придбання) за вирахуванням \ суми зносу на дату оцінки


В Україні, на жаль механізм визначення справедливої (ринкової) вартості об'єктів основних засобів, ще недостатньо сформований, що ускладнює її використання. Недосить розвинений інститут фахових оцінювачів (експертів), тобто осіб, що мають відповідний кваліфікаційний атестат і ліцензію на право здійснення такої діяльності. Тому часто у якості ринкової ціни виступає ймовірна ціна продажу об'єкта основних засобів, яка визначається на підставі існуючих умов ринку, попиту й прогнозування на такі об'єкти.

Найбільш складним е питання визначення справедливої (ринкової) вартості нерухомих об'єктів. На формування ринкової вартості таких об'єктів значний вплив мають як ступінь їх залежності (фізичний, моральний), так і географічні, економічні та політичні чинники.

Питання про вибір метолу визначення справедливої вартості об'єктів основних засобів є одним із основних. Однак ні з одному національному Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку такі методи практично не розглядаються. Тому, для вирішення цього питання можна скористатися міжнародним досвідом, зокрема, Міжнародним стандартом оцінки 1 «Ринкова вартість як база оцінки» (МСО1).

Отже, важливою умовою для введення бухгалтерського обліку основних засобів та складання якісної фінансової звітності є дотримання на всіх підприємствах і організаціях незалежно від виду діяльності і форм власності єдиних принципів оцінки основних засобів, встановлених П(С)БО 7 – за первинною вартістю, залишковою, справедливою, відновленою, ліквідаційною.


Сподарик В.М., асистент

Кримський економічний інститут

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»


ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОТНОСТІ В АУДИТІ


Для того, щоб визначити рівень аудиторського ризику насамперед необхідно встановити поріг істотності. Основою для визначення показника істотності помилки можуть бути такі показники, як прибуток, валюта балансу. Зазвичай для визначення істотності окремих об’єктів обліку, встановлюються різні відсотки порогу істотності, виходячи з вітчизняного і зарубіжного досвіду. Таким чином, з вищевказаного можна зробити висновок, що помилка буде вважатися істотною у тому випадку, коли сума помилки коливається в межах від 2 до 10 % того показника, який було вибрано за основу; якщо помилка допускається по тих статтях балансу, які є важливими для успішної діяльності підприємства; якщо при виправленні згодом цієї помилки було встановлено зміну фінансових результатів діяльності підприємства (тобто прибуток внаслідок виправлення перетворився на збиток); якщо внаслідок допущеної помилки будуть прийматися невірні управлінські рішення і користувачів фінансової звітності може скластися викривлене уявлення про стан справ на підприємстві. Пожарицька І.М. та Пілатова Т.М. у навчальному посібнику «Аудит» пропонують наступну методику визначення істотності: на основі базових показників і визначених відсотків розраховується рівень істотності у гривнях, потім розраховується середнє значення рівня істотності шляхом застосування середньої арифметичної, після цього отримане в результаті розрахунку середнє значення порівнюється з мінімальним і максимальним значеннями і, якщо вони перевищують 30 %, то ці показники не приймаються до уваги і розрахунок повторюється без урахування тих показників, значення яких перевищило 30 %, потім значення рівня істотності розподіляється відповідно по показниках активу і пасиву для визначення порогу істотності, на основі розрахункових даних визначається істотність або неістотність виявленої помилки. Застосування цієї методики на розрахунковому прикладі на основі даних Державного підприємства «Алушта» показане в табл. 1.

Таблиця 1 Визначення порогу істотності для звітності ДП «Алушта»

Назва показника

Значення показника, взятого за основу, грн.

Частка істотності помилки, %

Значення для визначення істотності помилок, грн.

Власний капітал

9873000

10

987300

Нерозподілений прибуток підприємства

15280000

5

764000

Валюта балансу

36323000

2

726460

Чистий дохід (виручка) від реалізації

20014000

2

400280

Операційні витрати

5444000

2

108880

Потім визначається середнє значення рівня істотності за формулою

І =

fn - значення для визначення істотності помилок;

n – кількість показників.

І =

Потім необхідно порівняти отримане значення з мінімальним і максимальним показниками:

1) min = 2) max =

З отриманих розрахунків видно, що максимальне і мінімальне значення перевищують 30 %, тому необхідно провести інший розрахунок, відкинувши досліджувані значення:

І =

Дане значення буде вважатися порогом істотності. На основі отриманих розрахунків можна провести розподілення значення рівня істотності відповідно до статей балансу (табл. 2).

Таблиця 2 Визначення рівня істотності відповідно до статей балансу

Стаття балансу

Сума, грн.

Питома вага, статті балансу, %

Рівень істотності, грн.

1. Необоротні активи

19466000

53,6

337812

2. Оборотні активи, в т.ч.

16857000

46,4

292435

- виробничі запаси

1301000

3,6

22689

- дебіторська заборгованість

776000

2,1

13235

- грошові кошти

867000

2,4

15126

Валюта балансу

36323000

100

630247


У випадку, коли були виявлені порушення, проводиться аналіз помилок (табл. 3).

Таблиця 3 Порівняльний аналіз виявлених порушень

Стаття балансу, котра підлягає перевірці

Сума, грн.

Допустимий рівень відхилення, грн.

Фактична сума помилки, грн.

Відхилення

Висновок

Виробничі запаси

1301000

22689

1000

+21689

Помилка не є істотною



Стеців І.І.,к.е.н., доцент

Львівський державний університет внутрішніх справ