Кодекс цивільного захисту України

Вид материала

Содержание

Загальна частина
Особлива частина
Глава 18. Повноваження Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та
Прикінцеві положення
Загальна частина
Міжнародне співробітництво
Повноваження органів виконавчої влади та органів
У сфері цивільного захисту
Соціальний та правовий захист осіб рядового
Та осіб, звільнених зі служби цивільного захисту
Контроль у сфері цивільного захисту
Прикінцеві положення

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій

та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

Всеукраїнський науково-дослідний інститут

цивільного захисту населення і територій від надзвичайних

ситуацій техногенного та природного характеру МНС

МНОЮ ПЕРЕГЛЯНУТО НЕ ПОВНІСТЮ

КОДЕКС

цивільного захисту України

(Редакція станом на 10.12.2009 з врахуванням пропозицій Управління

правового забезпечення Секретаріату КМ України)

Зміст

Стор.

Загальна частина .............................................................................................................................		4

	Розділ 1. Загальні положення………………………………………………………………….	4
	Глава 1. Загальні положення …………………………………………………………………..	4

Особлива частина …………………………………………………………………………………		10

	Розділ 2. Державне управління у сфері цивільного захисту ………………………………..	10
	Глава 2. Єдина державна система цивільного захисту……………………………………….	10
	Глава 3. Функціонування єдиної державної системи цивільного захисту………………….	12
	Глава 4. Управління єдиною державною системою цивільного захисту…………………...	13

	Розділ 3. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій ………………………..	18
	Глава 5. Функції захисту населення і територій від надзвичайної ситуації………………...	18
	Глава 6. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях……………………………….	25

	Розділ 4. Запобігання надзвичайним ситуаціям ………………………………………...........	27
	Глава 7. Державне регулювання діяльності суб‘єктів господарювання у сфері цивільного захисту…………………………………………………………………………….......................	29
	Глава 8. Особливості з питань техногенної безпеки………………………………………….	33
	Глава 9. Особливості з питань пожежної безпеки …………………………………………...	37
	Глава 10. Державний пожежний нагляд……………………………………………………….	44
	Глава 11. Державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту……………………….	48

	Розділ 5. Реагування на надзвичайні ситуації ………………………………………………..	53
	Глава 12. Керівництво та управління роботами з ліквідації надзвичайних ситуацій...........	53
	Глава 13. Ліквідація надзвичайних ситуацій …………………………………………………	58

	Розділ 6. Сили цивільного захисту ……………………………………………………………	63
	Глава 14. Завдання сил цивільного захисту та їх склад ……………………………………...	63
	Глава 15. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту ……………………………..	64
	Глава 16. Аварійно-рятувальні служби, формування та підприємства..................................	65
	Глава 17. Позаштатні (невоєнізовані) формування та спеціалізовані служби цивільного захисту …………………………………………………………………………………………..	70
	Глава 18. Повноваження Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та професійних аварійно-рятувальних служб, статус, права та обов‘язки рятувальників, пожежних………………………………………………………………………………………..	71
	Розділ 7. Відшкодування шкоди та надання допомоги особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій ………………………………………………………………………...	74

	Розділ 8. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов‘язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, рятувальників професійних аварійно-рятувальних служб, органів управління та сил цивільного захисту. Наукове забезпечення заходів цивільного захисту…………………………………………………………………………………………...	77


	Розділ 9. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту…………………………………………………………………………………………...	81
	Глава 19. Фінансове забезпечення ………………………………………………………….....	81
	Глава 20. Матеріально-технічне забезпечення …………………………………………….....	82

	Розділ 10. Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту ………………...........	84

	Розділ 11. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, обов‘язки підприємств, установ та організацій, права і обов‘язки громадян України у сфері цивільного захисту …………….....................................................	84

	Розділ 12. Комплектування органів управління та сил цивільного захисту, проходження служби цивільного захисту ……………………………………………………………………	92
	Глава 21. Комплектування органів управління та сил цивільного захисту …………...........	92
	Глава 22. Проходження служби цивільного захисту …………………………………...........	94

	Розділ 13. Соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників органів управління і сил цивільного захисту та осіб, звільнених зі служби цивільного захисту…………………. ………………………...	99

	Розділ 14. Контроль у сфері цивільного захисту …………………………………………….	111
	Глава 23. Контроль у сфері цивільного захисту ……………………………..........................	111
	Глава 24. Відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного захисту ……	112

Прикінцеві положення …………………………………………………………………………...		112

Проект

	КОДЕКС
	цивільного захисту України

	ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

	РОЗДІЛ 1
	загальні положення

	глава 1
	Загальні положення

Стаття 1. Відносини, що регулюються Кодексом цивільного захисту України

Кодекс цивільного захисту України (далі – Кодекс) регулює відносини, пов‘язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, а також повноваження (повноваження у чому?) органів державної влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, права та обов‘язки громадян України, підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкованості, форми власності, діяльності та організаційно-правової форми (далі – підприємства).

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

аварійно-рятувальна служба – організація, яка складається з аварійно-рятувальних формувань та органу управління ними;

аварійно-рятувальне формування – підрозділ аварійно-рятувальної служби, самостійний підрозділ, загін, центр, пожежно-рятувальний або пожежний підрозділ (частина);

аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи – роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей, уникнення подальших руйнувань і втрат, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників;

відновлювальні роботи – дії, які спрямовані на відновлення нормальних умов життя і діяльності людей, об‘єктів економіки, соціальної сфери та інфраструктури, що були порушені внаслідок надзвичайної ситуації;

засоби цивільного захисту – пожежна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, засоби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту;

зона можливого ураження – окрема територія, акваторія або об’єкт, на яких внаслідок надзвичайної ситуації може виникнути загроза життю, або здоров’ю людей, чи заподіяння матеріальних втрат;

зона надзвичайної ситуації – окрема територія, акваторія та/або об‘єкт, де сталася надзвичайна ситуація;

медико-психологічна реабілітація – комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності рятувальників та інших осіб, що залучалися до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також постраждалого населення, передусім неповнолітніх дітей;

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі – Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту) - спеціальне невійськове об‘єднання аварійно-рятувальних та інших формувань та органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

підсистеми цивільного захисту – структурна одиниця у складі єдиної державної системи цивільного захисту, які створюються центральними (функціональні підсистеми) і місцевими (територіальні підсистеми) органами виконавчої влади для організації та реалізації заходів цивільного захисту;

потенційно небезпечні заходи – заходи (покази озброєння і військової техніки, паради, тренування, навчання тощо), які проводяться в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння, військової техніки, інших небезпечних матеріально-технічних засобів, що можуть створити загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, спричинити загрозу здоров‘ю або життю цивільного населення;

спеціалізована служба цивільного захисту – об‘єднані за функціональною спрямованістю органи управління, або їх підрозділи, сили та засоби підприємств, установ та організацій, у зведену позаштатну організаційну структуру для забезпечення заходів цивільного захисту та проведення спеціальних робіт під час загрози і виникнення надзвичайних ситуацій;

система оповіщення – сукупність мереж телекомунікації, теле-, радіомовлення та технічних засобів оповіщення, які призначені і використовуються для передачі органами управління, їх підрозділами з питань цивільного захисту і диспетчерськими службами сигналів, повідомлень тощо;

територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту – установи, які створені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для виконання завдань і заходів цивільного захисту, що покладаються на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту на регіональному рівні.

Стаття 3. Правова основа цивільного захисту

Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, закони України "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про правовий режим воєнного стану", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про страховий фонд документації України", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Гірничий Закон України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.

Стаття 4. Цивільний захист

Цивільний захист – це функція держави, яка спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом попередження і ліквідації таких ситуацій та надання допомоги постраждалим.

Цивільний захист здійснюється на всій території України, у мирний час та в особливий період і стосується всього її населення, органів державної влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та підприємств, а також інших юридичних осіб.

Цивільний захист здійснюється за завданнями та функціями, визначеними цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Для належного забезпечення цивільного захисту в Україні функціонує єдина державна система цивільного захисту.

Стаття 5. Надзвичайна ситуація

Надзвичайною ситуацією є подія, спричинена аварією, катастрофою, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, або інша небезпечна подія, що призвела (може призвести) до порушень нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об‘єкті на ній або водному об‘єкті, загрози життю і здоров‘ю людей, їх загибелі, виникнення великої кількості постраждалих, заподіяння значних матеріальних втрат, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об‘єкті, ведення там господарської діяльності.

Аварією є небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування та/або загибель людей або створює на об'єкті, чи окремій території загрозу життю та здоров‘ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу.

Катастрофою є надзвичайна ситуація з тяжкими трагічними наслідками: знищенням, загибеллю, руйнуванням тощо.

Пожежею є позарегламентний процес знищування або пошкодженням вогнем майна та рослин.

Епізоотія є широке швидке розповсюдження заразної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній територій. У разі епізоотії, за рішенням спеціальної комісії з ліквідації надзвичайної ситуації, можлива реквізиція хворих тварин у населення, за для суспільної необхідності.

Епіфітотія є широке швидке розповсюдження заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.

Залежно від причини походження подій, які можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій, надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження на такі: техногенного, природного, соціального та воєнного характеру.

Залежно від наслідків, заподіяних надзвичайною ситуацією, кількості постраждалих і загиблих, обсягів залучених технічних та матеріальних ресурсів, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: державний, регіональний, місцевий та об‘єктовий.

Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями визначається Кабінетом Міністрів України.

Ліквідація надзвичайної ситуації полягає у припинені дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятуванні людей і майна, локалізації зони такої ситуації, а також ліквідації або мінімізації тих її наслідків, які становлять загрозу життю і здоров'ю людей, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.

Стаття 6. Надзвичайна подія

Надзвичайною є подія, яка не класифікується як надзвичайна ситуація, але становить загрозу життю та здоров'ю людей чи заподіяння шкоди майну.

На відносини, пов‘язані з попередженням та ліквідацією надзвичайних подій, поширюються положення цього Кодексу, що стосуються надзвичайних ситуацій, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 7. Об‘єкти цивільного захисту

Об‘єктами цивільного захисту є:

людина і громадянин – їхні здоров‘я і життя під час надзвичайних ситуацій;

державне і приватне майно – його захист і збереження у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

територія держави незалежно від форми власності – її захист від геологічних процесів та гідрогеологічних явищ;

навколишнє природне середовище – його захист від уражальних чинників джерел техногенного впливу.

Стаття 8. Суб‘єкти забезпечення цивільного захисту

Суб‘єктами забезпечення цивільного захисту є:

Президент України;

Верховна Рада України;

Кабінет Міністрів України;

Рада національної безпеки і оборони України;

Верховна рада Автономної Республіки Крим;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

Збройні сили України, Державна прикордонна служба України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України;

підприємства, установи та організації, інші суб‘єкти господарювання, юридичні особи;

аварійно-рятувальні служби та інші сили цивільного захисту;

громадські організації;

громадяни України.

Суб‘єкти забезпечення цивільного захисту здійснюють свої функції відповідно до повноважень та компетенції, визначених Конституцією України, цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Стаття 9. Принципи здійснення цивільного захисту

Цивільний захист здійснюється на принципах:

гарантування та забезпечення державою конституційного права громадян на захист їх життя, здоров’я та власності;

відповідальності у межах повноважень суб‘єктів забезпечення цивільного захисту та їх посадових осіб за не дотримання вимог цього Кодексу інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту;

комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров‘я громадян;

максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

добровільності при залученні громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для їх життя і здоров’я;

безперервного (постійного) моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій;

виправданого ризику та відповідальності керівників, які здійснюють управління ліквідацією надзвичайної ситуації, за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і гасіння пожежі;

єдиноначальності та централізації управління державними аварійно-рятувальними службами;

гласності, вільного доступу громадян до інформації у сфері цивільного захисту, як що інше непередбачено законом;

особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях.

Стаття 10. Основні завдання цивільного захисту

Основними завданнями цивільного захисту є:

захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

реагування на надзвичайні ситуації;

ліквідація надзвичайних ситуацій.

Стаття 11. Основні функції суб‘єктів забезпечення цивільного захисту

Основними функціями суб‘єктів забезпечення цивільного захисту, відповідно до завдань, повноважень та компетенції у сфері цивільного захисту, є:

збір, обробка, аналіз, обмін та надання інформації з питань цивільного захисту;

створення та підтримання у постійній готовності системи оповіщення;

оперативне оповіщення органів управління, сил цивільного захисту, підприємств та населення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, про небезпеки, які виникають під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та їх ліквідації;

організація та здійснення радіаційного, хімічного, інженерного, біологічного, медичного та психологічного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

евакуація населення та майна у безпечні райони;

укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту;

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення у районах виникнення надзвичайних ситуацій;

забезпечення населення засобами колективного та індивідуального захисту;

проведення заходів світломаскування та інших видів маскування;

моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій;

облік та ведення Державних реєстрів потенційно небезпечних об‘єктів в Україні, об‘єктів підвищеної небезпеки в Україні, потенційно небезпечних ділянок територій в України;

планування заходів цивільного захисту;

створення сил цивільного захисту та забезпечення їх постійної готовності до дій за призначенням;

створення, збереження і раціональне використання матеріальних та фінансових резервів, необхідних для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій, а також для навчання сил цивільного захисту;

навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях та способам захисту від небезпек, які виникають під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

зниження на об‘єктах економіки запасів небезпечних хімічних, вибухових та пожежонебезпечних речовин;

забезпечення техногенної та пожежної безпеки;

розробка та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки у воєнний час;

організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту;

здійснення державної експертизи, сертифікації, стандартизації, ліцензування та дозвільної діяльності у сфері цивільного захисту у порядку, визначеному законодавством;

здійснення попереджувальних заходів з питань цивільного захисту на потенційно небезпечних об‘єктах та об‘єктах підвищеної небезпеки на період фінансово-економічних складностей у їх діяльності;

проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, а також у разі виникнення небезпеки для населення під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

ліквідація пожеж, у тому числі таких а ~~також~~ ~~таких~~, що виникають під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

надання внаслідок надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій, медичної допомоги постраждалому населенню, організація його лікування та проведення санітарно-протиепідемічних заходів, надання іншої допомоги;

здійснення заходів соціального захисту населення, постраждалого внаслідок надзвичайних ситуацій, проведення гуманітарних акцій;

організація та здійснення заходів життєзабезпечення постраждалого населення під час надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

санітарна обробка людей та спеціальна обробка одягу, техніки, обладнання, будівель і територій, які зазнали радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення;

участь у заходах з пошуку та знешкодження вибухонебезпечних предметів, які залишилися після ведення воєнних дій;

охорона громадського порядку в районах, які постраждали під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій, а також внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

відновлення робіт об‘єктів життєзабезпечення комунальних мереж;

поховання трупів;

визначення та надання статусу необоронюваних і демілітарізованих зон на території держави, забезпечення дотримання у таких зонах вимог згідно Женевської конвенції про захист жертв війни від 12.08.1949 року;

підготовка та підвищення кваліфікації рятувальників, пожежних та інших працівників, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій, у тому числі навичкам надання першої медичної допомоги, створення для цього необхідних матеріально-фінансових ресурсів;

підготовка керівного складу та фахівців, діяльність яких пов‘язана з організацією та здійсненням заходів з питань цивільного захисту;

забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до дій в умовах воєнного стану та в особливий період;

забезпечення підготовки органів управління і сил цивільного захисту дій (діям) у надзвичайних ситуаціях;

розроблення та виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій та захист населення і територій від них;

науково-технічне забезпечення заходів цивільного захисту, впровадження науково-технічної продукції для забезпечення заходів цивільного захисту;

розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту;

участь у заходах міжнародного співробітництва у сфері цивільного захисту;

інші функції, відповідно до основних завдань цивільного захисту.

Розподіл за обсягами і відповідальність за виконання завдань та функцій цивільного захисту здійснюється за територіальним, галузевим та виробничим принципом.

Стаття 12.

Участь громадських організацій у цивільному захисті

Blog

Кодекс цивільного захисту України

Содержание