Кодекс цивільного захисту України

Вид материалаКодекс

Содержание


Соціальний та правовий захист осіб рядового
Та осіб, звільнених зі служби цивільного захисту
Контроль у сфері цивільного захисту
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

РОЗДІЛ 13

СОЦІАЛЬНИЙ ТА ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ОСІБ РЯДОВОГО

І НАЧАЛЬНИЦЬКОГО СКЛАДУ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ТА ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ І СИЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ТА ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ЗІ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ


Стаття 166.

Засади соціального та правового захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників органів управління та сил цивільного захисту


Держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства.


Стаття 167.

Забезпечення громадянських прав та свобод осіб рядового і

начальницького складу служби цивільного захисту, працівників аварійно-рятувальних служб


Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту – громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України. На них поширюються положення Закону України "Про вибори Президента України".

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які балотуються кандидатами у народні депутати, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, на сільського, селищного, міського голову їх начальники (керівники) повинні створювати належні умови для здійснення цього права.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, обрані на виборні посади до місцевих рад, на яких вони працюють на постійній основі, прикомандировуються до відповідних місцевих рад із залишенням на службі цивільного захисту. Час роботи особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на виборній посаді в місцевій раді, на якій він працює на постійній основі, зараховується до вислуги років на службі цивільного захисту. Після закінчення строку повноважень у місцевій раді особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту направляється в розпорядження органу управління або формування (підрозділу, закладу, установи) де він проходив службу до обрання, для подальшого проходження служби цивільного захисту на попередній посаді, а за її відсутності – на іншій рівноцінній посаді.

Народний депутат України, який є особою рядового або начальницького складу служби цивільного захисту, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до Верховної Ради України із залишенням на строк виконання депутатських повноважень на службі цивільного захисту. Після закінчення повноважень народного депутата України він направляється у встановленому порядку в розпорядження відповідного органу управління або формування (підрозділу, закладу, установи) для подальшого проходження служби на попередній або, за його згодою, на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право створювати свої громадські об'єднання відповідно до законодавства України. Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не можуть бути членами будь-яких політичних партій, організацій чи рухів. Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівникам професійних аварійно-рятувальних служб забороняється організовувати страйки або брати у них участь.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на період проходження такої служби зобов‘язані зупинити членство у будь-яких професійних спілках.


Стаття 168. Робочий час в органах управління та силах цивільного захисту


Для рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту встановлюється 40-годинний робочий тиждень.

У необхідних випадках особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту та працівники органів управління та сил цивільного захисту несуть службу та працюють понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні, з оплатою згідно з трудовим законодавством.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівника органів управління та сил цивільного захисту за службу і роботу у вихідні та святкові дні, за рішенням їх керівників, надаються інші дні відпочинку.


Стаття 169.

Медичне та санаторно-курортне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, членів їх сімей, ветеранів служби цивільного захисту та рятувальників професійних аварійно-рятувальних служб


Медичне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, ветеранів служби цивільного захисту та осіб, звільнених зі служби цивільного захисту, яким відповідно до законодавства встановлені пільги на медичне забезпечення, організовується та здійснюється медичними закладами та медичними підрозділами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту щорічно проходять медичний огляд, з подальшим проведенням лікувально-профілактичних заходів у разі потреби.

У разі відсутності за місцем служби чи проживання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, ветеранів служби цивільного захисту та осіб, звільнених зі служби цивільного захисту, яким відповідно до законодавства встановлені пільги на медичне забезпечення, медичних закладів (підрозділів) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, а також у разі відсутності у таких закладах (підрозділах) необхідних відділень, фахівців, спеціального обладнання безоплатна медична допомога зазначеним особам надається у медичних закладах військових формувань та правоохоронних органів, утворених відповідно до законодавства, інших державних або комунальних закладах охорони здоров'я за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час їх лікування або медико-психологічної реабілітації у лікувальних закладах створюються необхідні санітарно-гігієнічні та соціально-психологічні умови.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, ветерани служби цивільного захисту, особи, звільнені зі служби цивільного захисту, яким відповідно до законодавства встановлені пільги на медичне забезпечення, та члени їхніх сімей мають право на пільгове санаторно-курортне лікування та організований відпочинок у санаторно-курортних закладах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, а також інших центральних органів виконавчої влади за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які направляються після лікування в закладах охорони здоров’я до санаторію, для продовження лікування, відповідно до висновків лікарсько-експертної комісії, путівки надаються безоплатно.

Особи, звільнені зі служби цивільного захисту, які визнані інвалідами І та ІІ групи внаслідок захворювання, поранення та травми, пов'язаних з проходженням служби, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування незалежно від виду пенсії, яку вони отримують. Інваліди III групи, звільнені зі служби за станом здоров'я, які отримують пенсії по інвалідності, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування за наявності медичних показань.

Особи, звільнені зі служби цивільного захисту, які визнані інвалідами внаслідок захворювання, каліцтва, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, загиблих (померлих) або зниклих безвісті під час виконання службових обов'язків мають право на медичне та санаторно-курортне забезпечення за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Порядок та умови надання медичної допомоги, забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, осіб, звільнених зі служби цивільного захисту і яким, відповідно до законодавства, встановлені пільги на медичне забезпечення, та членів їхніх сімей у медичних та санаторно-курортних закладах військових формувань та правоохоронних органів, утворених відповідно до законодавства, інших державних або комунальних закладах охорони здоров'я, а також взаєморозрахунки між ними та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Медичне забезпечення рятувальників професійних аварійно-рятувальних служб і формувань здійснюється медичними закладами та підрозділами, що входять до їх складу, та за договорами на медичне обслуговування в державних або комунальних закладах охорони здоров'я за рахунок коштів, передбачених на утримання цих служб і формувань.

Рятувальники професійних аварійно-рятувальних служб і формувань повинні проходити періодичні медичні огляди, а також медичні огляди після проведення аварійно-рятувальних робіт. Періодичність медичних оглядів і порядок їх проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

На прохання особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, рятувальника професійних аварійно-рятувальних служб проводиться позачерговий медичний огляд, якщо рятувальник вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджає подальшому проходженню служби.

Порядок організації медичного забезпечення, порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність осіб рядового і начальницького складу, порядок санаторно-курортного забезпечення визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Особи, які безпосередньо брали участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, або залучалися до цілодобового чергування, пов'язаного з ліквідацією надзвичайної ситуації, мають право один раз на рік пройти безкоштовний курс медико-психологічної реабілітації терміном не менше 14 діб, а ті з них, які отримали травми або брали участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт, що були пов'язані з загибеллю людей, зобов'язані пройти відповідне лікування та реабілітацію у центрах медико-психологічної реабілітації.

Висновок про необхідність направлення на медико-психологічну реабілітацію рятувальників професійних аварійно-рятувальних служб і формувань та працівників цивільного захисту приймають лікарсько-експертні комісії або медико-соціальні експертні комісії центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров‘я за місцем їх роботи.

Висновок про необхідність направлення на медико-психологічну реабілітацію осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту приймають лікарсько-експертні комісії спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

На час проходження медичного огляду та медико-психологічної реабілітації за рятувальниками професійних аварійно-рятувальних служб і формувань, працівниками цивільного захисту зберігається місце роботи та середня заробітна плата.

Проїзд до місць лікування та проведення медико-психологічної реабілітації (туди і назад) осіб, які, відповідно до цієї статті, мають право на лікування та медико-психологічну реабілітацію, здійснюється за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, професійних аварійно-рятувальних служб і формувань.

Порядок організації та проведення медико-психологічної реабілітації визначається спільним актом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров‘я.


Стаття 170.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту


У разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов‘язків сім‘ї загиблого (померлого), а у разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов‘язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяця після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, пов‘язаного з виконанням службових обов‘язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п‘ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження цієї служби у кожному випадку ушкодження здоров‘я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту не повинен бути меншим від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати цих сум.

Якщо особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту або члени її сім‘ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.


Стаття 171.

Страхування рятувальників, водолазів, працівників пожежної охорони та медичних працівників Державної служби медицини катастроф


Рятувальники та водолази аварійно-рятувальних служб, а також медичні працівники Державної служби медицини катастроф підлягають обов‘язковому особистому страхуванню на випадок захворювання, часткової або повної втрати працездатності, загибелі (смерті), спричинених виконанням обов‘язків відповідно рятувальника, водолаза, з надання медичної допомоги у зоні надзвичайної ситуації, зазначених у контрактах, укладених під час їх прийому на роботу, або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучаються.

Страховими подіями для рятувальників, водолазів та медичних працівників Державної служби медицини катастроф є загибель (смерть) під час виконання ними обов‘язків, зазначених у контрактах або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучалися, смерть, що настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва або захворювання у період і у зв‘язку з виконанням ними зазначених у контрактах або договорах обов‘язків, а також втрата працездатності, що виникла внаслідок виконання цих обов‘язків чи проведення таких робіт. Зв‘язок страхової події з виконанням рятувальниками, водолазами та медичними працівниками Державної служби медицини катастроф обов‘язків, зазначених у контрактах або договорах, встановлюється під час розслідування зазначених випадків згідно із законодавством.

Страхування рятувальників та водолазів професійних аварійно-рятувальних служб (формувань), а також медичних працівників Державної служби медицини катастроф здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та громадські організації, які створюють аварійно-рятувальні служби (формування), за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих служб (формувань).

Страхування здійснюється на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку займає рятувальник, водолаз чи медичний працівник Державної служби медицини катастроф.

Порядок та умови обов‘язкового особистого страхування рятувальників, водолазів та медичних працівників Державної служби медицини катастроф встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Працівники державної пожежної охорони, які за умовами праці беруть безпосередню участь у гасінні пожеж, підлягають обов‘язковому державному особистому страхуванню.

Порядок та умови обов‘язкового державного особистого страхування таких працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Працівники відомчої і місцевої пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд) підлягають обов‘язковому страхуванню на випадок загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії, у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою, яку вони займали (займають).

Страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони, членів добровільної пожежної охорони здійснюється за рахунок місцевого бюджету або коштів підприємств, що утримують підрозділи цієї пожежної охорони.

Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За сім‘єю загиблого (померлого) працівника відомчої і місцевої пожежної охорони та члена добровільної пожежної охорони зберігається право на пільги, якими він користувався за місцем роботи.


Стаття 172.

Проїзд осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників органів управління та сил цивільного захисту


У разі службових відряджень особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівники органів управління та сил цивільного захисту мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту незалежно від наявності вільних місць, а також і розміщення у готелях за умови пред'явлення посвідчення про відрядження. Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту при переїзді на нове місце служби виплачується підйомна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення, а на кожного члена сім‘ї – 50 відсотків від його місячного грошового забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Стаття 173.

Забезпечення житлом осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту


Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та члени їх сімей забезпечуються жилими приміщеннями за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Жила площа особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які потребують поліпшення житлових умов, надається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У першочерговому порядку житлом забезпечуються особи рядового та начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту в органах управління та формуваннях Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту і безпосередньо беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій, а також ті, хто перебував на службі понад 20 років.

До одержання жилого приміщення для постійного проживання особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту надаються службові жилі приміщення або жила площа в гуртожитку. У разі відсутності в органах управління та силах цивільного захисту такого житла, відповідний орган управління чи формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (яке має статус юридичної особи) тимчасово орендує житло для забезпечення ним осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, або, за бажанням цих осіб, виплачує їм грошову компенсацію за піднайом (найом, оренду) жилого приміщення у порядку, розмірі та на умовах, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та членам їх сімей, які проживають разом із ними, надається жиле приміщення, яке має відповідати вимогам, що ставляться до жилих приміщень.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які звільнені зі служби цивільного захисту за станом здоров'я та віком, забезпечуються жилими приміщеннями позачергово. Надання жилих приміщень здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Курсантам і студентам вищих навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, які мають сім'ю, надається жила площа в гуртожитках, призначених для проживання сімей. У разі відсутності гуртожитків, призначених для проживання сімей, їм виплачується, за місцем навчання, грошова компенсація за тимчасовий піднайом (найом, оренду) жилого приміщення у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають вислугу не менше 20 років, при направленні їх для проходження служби у складі миротворчого контингенту, або при переведенні на службу в місцевість, що зазнала інтенсивного радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жила площа, яку вони та члени їх сімей займають, бронюється на весь час перебування їх у складі миротворчого контингенту чи в зазначеній місцевості.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають загальний строк служби, у тому числі військової, служби в органах внутрішніх справ або служби цивільного захисту не менше 17 років, і потребують поліпшення житлових умов, мають право на першочерговий вступ до житлово-будівельного (житлового) кооперативу та на будівництво (придбання) доступного житла за державної підтримки, а також на безкоштовне надання органами місцевого самоврядування земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного і гаражного будівництва, ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва у населених пунктах.

Органи місцевого самоврядування, у межах визначених законом повноважень, виділяють земельні ділянки і можуть надавати допомогу в будівництві житлового будинку садибного типу особовому складу служби цивільного захисту, батькам осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час проходження служби, а також особам рядового і начальницького служби цивільного захисту, які стали інвалідами під час проходження служби, якщо вони виявили бажання побудувати житлові будинки садибного типу.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які не мають жилого приміщення для постійного проживання, мають право на одержання на пільгових умовах кредиту банку на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво або на придбання садибного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років із погашенням за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті України на утримання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту: для тих, хто має загальний строк служби, у тому числі військової, служби в органах внутрішніх справ або служби цивільного захисту більше 15 років - 50 відсотків, більше 20 років - 75 відсотків, більше 25 років - 100 відсотків кредиту банку. Зазначений кредит надається особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту тільки один раз протягом усього часу проходження ним служби.

Особа, яка отримала такий кредит, знімається з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають вислугу на службі не менше 20 років, при звільненні зі служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку зі скороченням чисельності або штату, а також особи, які стали інвалідами I чи II групи, члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час проходження служби, мають право на безплатне одержання в приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду шляхом приватизації.

Забезпечення житлом працівників органів управління та сил цивільного захисту здійснюється відповідно до законодавства.

Рятувальники професійних аварійно-рятувальних служб, після їх виходу на пенсію при загальному стажі роботи у цих службах на посадах рятувальників понад 20 років, а також у разі каліцтва, що настало під час чи внаслідок виконання службових обов’язків, забезпечуються жилими приміщеннями за місцем проживання місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у першу чергу, відповідно до законодавства.


Стаття 174. Оплата комунальних послуг


П'ятидесята відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) та плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном у жилих будинках усіх форм власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, або 50 відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, а також вивезення побутових відходів тощо та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій надається:

особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні;

батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісті під час виконання службових обов‘язків;

особам, звільненим зі служби цивільного захисту, які стали інвалідами під час виконання службових обов‘язків.


Стаття 175. Встановлення квартирних телефонів


Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, основного складу державних аварійно-рятувальних служб і формувань та працівникам пожежної охорони квартирні телефони встановлюються у першочерговому порядку.


Стаття 176.

Гарантії соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників органів управління та сил цивільного захисту, які виконують службові обов'язки в особливих умовах. Атестація робочих місць


Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівники органів управління та сил цивільного захисту, які обслуговують об'єкти зі шкідливими та небезпечними умовами праці, користуються правом на охорону праці, передбаченим законодавством про охорону праці для працівників цих об'єктів і підлягають обов’язковій атестації на здатність до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.


Стаття 177.

Додаткові гарантії соціального захисту особового складу служби цивільного захисту і працівників органів управління та сил цивільного захисту


Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть встановлювати, за рахунок місцевих бюджетів, додаткові, до встановлених цим Кодексом, гарантії щодо соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників органів управління та сил цивільного захисту.


Стаття 178.

Соціальний захист членів сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб


Діти загиблих під час виконання службових обов‘язків осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб мають право вступу до навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту поза конкурсом.

Дітям осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за місцем проживанням їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах незалежно від форм їх власності.

У разі загибелі (смерті) особи рядового або начальницького складу служби цивільного захисту та особи основного складу професійних аварійно-рятувальних служб і формувань під час виконання ними службових обов‘язків (роботи) членам його сім‘ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується, відповідно до законодавства, допомога на поховання і компенсація матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі не менш п‘ятикратної мінімальної заробітної плати.

Сім'ї загиблих (померлих) під час виконання службових обов'язків працівників органів управління та сил цивільного захисту забезпечуються житлом у першочерговому порядку.

Сім'ї загиблих (померлих) під час виконання службових обов‘язків служби осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються протягом трьох місяців жилими приміщеннями для постійного проживання.

За сім'ями загиблих (померлих) рятувальників під час виконання ними службових обов‘язків зберігається право на одержання житла, у тому числі на умовах, передбачених укладеними з рятувальниками контрактами. Аварійно-рятувальна служба (формування) повинні разом з відповідним центральним та місцевим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, громадською організацією протягом шести місяців з дня загибелі (смерті) рятувальника вирішити питання щодо забезпечення його сім‘ї житлом.



Стаття 179.

Грошове та матеріальне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту


Держава гарантує достатнє грошове та матеріальне забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для незалежного та сумлінного виконання ними службових обов’язків.

Порядок та умови грошового та матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначаються Кабінетом Міністрів України.


Стаття 180. Оплата праці працівників органів управління і сил цивільного захисту


Оплата праці працівників органів управління і сил цивільного захисту, відомчої та місцевої пожежної охорони здійснюється відповідно до законодавства.

Оплата праці членів добровільної пожежної охорони за час їх участі у гасінні пожежі, проведенні пожежно-профілактичних заходів та чергувань здійснюється органами місцевого самоврядування або підприємствами, що їх утримують, за рахунок місцевих бюджетів або коштів підприємств з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем їх постійної роботи.

Оплата праці працівникам, які входять до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань, за час їх роботи з ліквідації надзвичайної ситуації здійснюється за основною штатною посадою відповідно до законодавства.

Оплата праці громадянам, які були залучені в індивідуальному порядку до робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, здійснюється згідно з укладеними договорами між ними та органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, підприємством, що залучали громадян до проведення зазначених робіт, за рахунок коштів, які виділяються для ліквідації надзвичайних ситуацій з розрахунку середньо місячного заробітку за місцем основної роботи, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.


Стаття 181.

Ветерани служби цивільного захисту


Статус ветеранів служби цивільного захисту та членів їх сімей встановлює Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".


Стаття 182.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників органів управління і сил цивільного захисту


Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб".

Пенсійне забезпечення працівників органів управління і сил цивільного захисту здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених законодавством.


Стаття 183. Відпустки


Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту надаються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки, у тому числі під час навчання у навчальних закладах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням у навчальних закладах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та інших навчальних закладах без відриву від служби, а також у зв'язку з допуском до складання вступних іспитів у навчальні заклади спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та інші навчальні заклади;

3) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

4) соціальні відпустки: у зв'язку з вагітністю та пологами; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

5) для лікування у зв'язку з хворобою;

6) відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

7) відпустки у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку.

Тривалість щорічної відпустки для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають на момент її надання вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів, від 10 до 15 років – 35 календарних днів, від 15 до 20 років – 40 календарних днів, 20 і більше років - 45 календарних днів.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - учасникам бойових дій та прирівняним до них особам надаються, незалежно від вислуги років, щорічні відпустки тривалістю 45 календарних днів у зручний для них час.

Тривалість відпусток обчислюється у календарних днях. При визначенні тривалості щорічних відпусток, що надаються особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також соціальних відпусток, що надаються особам, які мають дітей, святкові та неробочі дні не враховуються.

При визначенні тривалості відпустки не враховується час, необхідний для проїзду у межах України до місця проведення відпустки і повернення назад. Не враховується зазначений час також у разі поділу відпустки на дві частини та відкликання працівника з
відпустки.

Щорічна відпустка повинна бути надана протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу відповідного керівника чергова щорічна відпустка може бути надана за минулий рік у першому кварталі наступного року за умови, що раніше її не було надано через виняткові обставини.

Щорічна відпустка тривалістю 40 і більше календарних днів на прохання особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту може бути поділена на дві частини за умови, що основна її частина становитиме не менш, як 30 календарних днів.

Слухачам і курсантам навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, які навчаються за денною формою, надаються згідно з навчальними планами відпустки тривалістю: зимова - до 14 календарних днів, а літня - 30 календарних днів.

Літня навчальна відпустка є основною, а зимова - додатковою. Час, необхідний для проїзду до місця проведення цих відпусток і повернення назад, не надається.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, кандидатури яких затверджено для направлення на навчання чи виїзду у відрядження за межі України, щорічна відпустка надається з урахуванням повного використання її до початку навчання або виїзду за межі України.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які закінчили навчальні заклади спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту і яким присвоєно перше спеціальне звання середнього начальницького складу, щорічна відпустка надається безпосередньо після закінчення цих навчальних закладів тривалістю 30 календарних днів, як правило за місцем служби, до яких їх направлено для подальшого проходження служби.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які перебувають у відрядженнях за межами України, дозволяється, за їх бажанням, об'єднати щорічні відпустки за два роки. Загальна тривалість об'єднаної відпустки не повинна перевищувати 90 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад.

У разі переміщення зазначених осіб по службі невикористана ними об'єднана відпустка (частина відпустки) за минулий та поточний роки надається за новим місцем служби чи посадою. У разі службової необхідності об'єднана відпустка може бути поділена на частини у межах загальної тривалості

Тривалість щорічної відпустки у році початку служби обчислюється з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку мають право особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають право на відпустку тривалістю 10 і більше календарних днів, надається додатково час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад. Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів може бути надана за бажанням особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту одночасно із щорічною відпусткою в наступному році.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які звільняються із служби, крім осіб, які звільняються за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів, надається, за їх бажанням, щорічна відпустка з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з цим Кодексом, за кожний повний місяць служби у році звільнення. При цьому, у разі, коли тривалість відпустки становить більш як 10 календарних днів, надається додатковий час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів, щорічні відпустки надаються, за їх бажанням, у році звільнення на строк, установлений цим Кодексом.

Відкликання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту із щорічної відпустки допускається лише у разі службової необхідності керівником, який її надав. Невикористана частина відпустки надається, як правило, у поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, особі рядового і начальницького складу служби цивільного захисту надається додатково час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад, але не далі населеного пункту, з якого її було відкликано.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, допущеним до складання вступних іспитів у навчальні заклади спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та інші навчальні заклади, надаються відпустки на строк, визначений у повідомленні навчального закладу про допуск до складання вступних іспитів, без урахування часу, необхідного для проїзду до місця розташування навчального закладу і повернення назад.

На осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - жінок додатково поширюються вимоги Закону України "Про відпустки" у частині соціальних відпусток. На батьків з числа осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які виховують дітей без матерів (матері померли або оголошені померлими, визнані недієздатними, безвісно відсутніми чи позбавлені батьківських прав або у них відібрані діти без позбавлення батьківських прав) додатково поширюються вимоги Закону України "Про відпустки".

Відпустки для лікування у зв'язку з хворобою надаються на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість таких відпусток визначається характером захворювання. У цілому час безперервного перебування в лікувальному закладі та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли законодавством передбачено більший строк перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено рішенням прямих начальників від начальника територіального органу управління, прирівняної до нього особи і вище на підставі висновку лікувального закладу.

Час перебування на лікуванні осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у зв'язку з одержанням ними під час виконання службових обов'язків травм, професійних захворювань та інших ушкоджень здоров'я не обмежується. На огляд військово-лікарською комісією зазначені особи направляються після закінчення лікування.

Після видання наказу про звільнення особи рядового і начальницького складу із служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.

Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які захворіли під час щорічної відпустки, вона продовжується після одужання керівником, який її надавав, на кількість невикористаних днів відпустки.

Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення додаткової відпустки і повернення назад.

Відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин надається, як правило, у разі використання особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту щорічної та інших додаткових відпусток. Забороняється безпідставне надання додаткових відпусток за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

Працівникам органів управління та сил цивільного захисту відпустки надається відповідно до законодавства.

Членам добровільної пожежної охорони можуть надаватися додаткові відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів у порядку, визначеному Колективним договором підприємства, або за поданням органу місцевого самоврядування за місцем роботи члена добровільної пожежної охорони.


РОЗДІЛ 14

КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ