Geum.ru

Кодекс цивільного захисту України

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування належать:

забезпечення, у межах своїх повноважень, реалізації державної політики у сфері цивільного захисту;

розроблення та забезпечення реалізації регіональних програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, які спрямовані на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення пожежної безпеки;

створення територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та їх ланок, здійснення керівництва ними та забезпечення виконання покладених на них завдань;

створення підрозділів з питань цивільного захисту в Автономній Республіці Крим у складі місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад;

створення та забезпечення функціонування підпорядкованих аварійно-рятувальних служб і формувань, а також підрозділів місцевої та добровільної пожежної охорони;

створення, відповідно до адміністративно-територіального устрою України, позаштатних (невоєнізованих) формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту;

створення, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, та підтримання у постійній готовності територіальних систем централізованого оповіщення та забезпечення їх функціонування;

здійснення оповіщення та інформування населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій;

здійснення організації та керівництво проведенням робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від їх наслідків;

здійснення організації та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

здійснення заходів щодо захисту населення і територій під час проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки, у тому числі взаємодія з органами військового управління під час планування і проведення таких заходів, погодження проектів планів їх проведення;

організація та здійснення евакуації населення, майна у безпечні райони, їх розміщення, розгортання лікувальних та інших закладів охорони здоров‘я, необхідних для надання медичної допомоги та життєзабезпечення населення;

розроблення та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки, які віднесені до сфери управління, в особливий період;

забезпечення, відповідно до компетенції, реалізацію вимог техногенної безпеки на потенційно небезпечних об‘єктах та інших об‘єктах, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії, які віднесені до сфери управління;

створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій;

зберігання резерву засобів індивідуального захисту для непрацюючого населення і позаштатних (невоєнізованих) формувань, приладів дозиметричного та хімічного контролю;

взаємодія зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту та його територіальними органами управління щодо реалізації завдань цивільного захисту;

організація та забезпечення життєдіяльності населення, яке постраждало від надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

забезпечення складання реєстрів осіб, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога, та передання їх до Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації;

забезпечення соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації, у першу чергу виплати матеріальної допомоги;

створення на регіональному та місцевому рівнях постійно діючих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, спеціальних комісій з ліквідації надзвичайних ситуацій, у разі їх виникнення, та забезпечення їх функціонування;

забезпечення проходження особами керівного складу, іншими управлінськими кадрами і фахівцями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що віднесені до сфери управління, навчання з питань цивільного захисту та здійснення підготовки населення діям у надзвичайних ситуаціях;

організація виконання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;

визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту;

планування та організація роботи щодо дообладнання в особливий період існуючих підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення або спорудження додаткових;

створення комісій та організація їх роботи щодо прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту, як державного та комунального майна;

організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту;

організація заходів щодо проведення технічної інвентаризації та виключення, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, сховищ та протирадіаційних укриттів з фонду захисних споруд цивільного захисту, з подальшим зняттям їх з обліку;

створення страхового фонду документації;

сприяння територіальним органам управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та їх підрозділам у безкоштовному виготовленні і розміщенні наочної інформації з питань пожежної безпеки;

розроблення та реалізація комплексу заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки підприємств, інших об‘єктів, які віднесені до сфери управління;

здійснення методичного керівництва та контролю за діяльністю підприємств, які належать до сфері управління, стосовно забезпечення ними техногенної та пожежної безпеки;

здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту.


Стаття 148. Обов‘язки підприємств, установ та організацій


Підприємства, установи та організації зобов‘язані:

створювати підрозділи з питань цивільного захисту або призначати спеціальних штатних або позаштатних осіб з питань цивільного захисту;

створювати ланки функціональних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та здійснює управління ними;

забезпечувати, у разі необхідності, своїх працівників засобами індивідуального захисту;

розміщувати інформацію щодо заходів безпеки та відповідної поведінки у випадках виникнення аварії. Інформація розміщується відповідно до вимог статті 33 цього Кодексу у найбільш придатній формі, без потреби в її запиті всім особам та організаціям, які обслуговують громадськість (школи, лікарні тощо), та які можуть постраждати від аварії, що може виникнути на території підприємства;

організовувати, у разі необхідності, під час виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій, проведення евакуаційних заходів;

створювати об’єктові сили цивільного захисту, підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу і забезпечувати їх готовність до практичних дій;

створювати документацію страхового фонду;

проводити оцінку ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об‘єкті, здійснювати заходи щодо не перевищення прийнятних рівнів цих ризиків;

здійснювати навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі, окремо – правилам пожежної безпеки, проводити періодичні їх тренування;

здійснювати ідентифікацію об‘єктів щодо виявлення серед них потенційно небезпечних та об‘єктів підвищеної небезпеки, паспортизацію потенційно небезпечних об‘єктів та контроль за станом техногенної безпеки;

забезпечувати виконання вимог законодавства та приписів посадових осіб органів державного нагляду з питань цивільного захисту;

розробляти плани локалізації та ліквідації аварій, плани заходів з їх попередження, робочі документи, посадові інструкції на інші організаційно-розпорядчі документи, які стосуються забезпечення техногенної безпеки та діям у надзвичайних ситуаціях, проводить періодичні тренування і навчання;

укладати угоди щодо постійного та обов‘язкового аварійно-рятувального обслуговування державними аварійно-рятувальними службами і формуваннями, якщо інше не передбачено законодавством;

створювати, за необхідності, системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу і населення у разі їх виникнення;

впроваджувати інженерно-технічні заходи цивільного захисту, що зменшують ступінь ризику виникнення надзвичайних ситуацій, нести пов‘язані з цим матеріальні і фінансові витрати;

забезпечувати безперешкодний доступ посадових осіб органів державного нагляду з питань цивільного захисту та з питань пожежної безпеки для здійснення державного нагляду і проведення перевірок з питань цивільного захисту за умови дотримання порядку здійснення такого нагляду, а також працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації аварій;

забезпечувати безперешкодний доступ аварійно-рятувальних служб, підрозділів пожежної охорони для виконання робіт, пов‘язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій;

створювати, за погодженням з центральними та місцевими органами виконавчої влади, та органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких вони віднесені чи територіально розташовані, фонд захисних споруд цивільного захисту (засобів колективного захисту) для укриття працюючого персоналу;

забезпечувати дотримання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо зберігання і утримання захисних споруд цивільного захисту у стані готовності до використання за призначенням;

здійснювати облік захисних споруд цивільного захисту, які знаходяться на балансі (утриманні);

дотримуватись протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

забезпечувати додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов, розпоряджень та експертних висновків (з питань проведення експертизи проектно-кошторисної документації) органів державного нагляду з питань пожежної безпеки;

у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки;

утримувати в справному стані спеціальну пожежну техніку, обладнання і засоби протипожежного захисту, не допускати їх використання не за призначенням;

подавати на вимогу органів державного нагляду з питань пожежної безпеки відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

проводити службове розслідування випадків виникнення пожеж;

виконувати інші завдання і заходи у сфері цивільного захисту.

Суб‘єкти господарювання, у власності або користування яких є хоча би один об‘єкт підвищеної небезпеки, утримують відповідні підрозділи державної, відомчої, місцевої або добровільної пожежної охорони.

Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна визначаються у договорі оренди.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб створюється пожежно-технічна комісія. У виняткових випадках, за рішенням керівника підприємства, її функції може виконувати комісія з охорони праці. Типове положення про пожежно-технічну комісію затверджується Кабінетом Міністрів України.

Повноваження у галузі пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, що утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки.

Власники потенційно небезпечних об‘єктів та об‘єктів підвищеної небезпеки відповідають за захист населення, що проживає у зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об‘єктах.

Підприємства, які виробляють продукцію протипожежного призначення та надають послуги, пов'язані із запобіганням виникненню пожеж, звільняються від сплати податків на прибуток у межах обсягу виконаних робіт.

Підприємства, які мають або утримують пожежні команди або добровільну пожежну охорону з виїзною пожежною технікою, частково (у обсязі 50 відсотків коштів, що витрачаються на утримання цих команд) звільняються від сплати податків на прибуток.


Стаття 149. Права та обов‘язки громадян України


Громадяни України мають право на:

отримання інформації про надзвичайні ситуації, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

забезпечення та використання засобів колективного і індивідуального захисту; звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

відшкодування, відповідно до законодавства, шкоди, заподіяної їх здоров‘ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій;

отримання заробітної плати за роботу з ліквідації надзвичайної ситуації у разі залучення до цих робіт на договірних засадах;

медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання важких фізичних і психологічних травм.

Громадяни України зобов‘язані:

дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

дотримуватись заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої та технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій, надання першої медичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

повідомляти службу екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

у разі виникнення надзвичайної ситуації, до прибуття рятувальників чи пожежних, вживати заходів щодо рятування людей і майна;

дотримуватись протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;

виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на правах особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.
РОЗДІЛ 12






комплектування органів управління

та сил цивільного захисту, проходження

служби цивільного захисту















глава 21






Комплектування органів управління та сил цивільного захисту






Стаття 150.
Порядок комплектування органів управління та сил цивільного захисту


Комплектування органів управління та сил цивільного захисту системи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту здійснюється державними службовцями, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, службовцями та працівниками робітничих професій, відповідно до законодавства.

Керівні працівники та спеціалісти територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, які виконують функції держави, пов‘язані з виконання завдань цивільного захисту та не мають спеціальних звань, є державними службовцями.

Перелік посад, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, та перелік посад для їх призначення затверджується керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Перелік посад, що підлягають заміщенню особами вищого начальницького складу служби цивільного захисту, та граничних спеціальних звань за цими посадами затверджується у встановленому порядку.

Порядок призначення осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту на посади здійснюється відповідно до законодавства та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Комплектування інших органів управління, підрозділів з питань цивільного захисту та сил цивільного захисту здійснюється відповідно до законодавства.


Стаття 151.
Чисельність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту


Чисельність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюється Кабінетом Міністрів України, залежно від рівня загрози виникнення надзвичайних ситуацій та потреби щодо забезпечення заходів запобігання надзвичайним ситуаціям та захисту населення і територій від них, які визначаються у Національній доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні.

Гранична чисельність працівників центрального апарату спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та його територіальних органів управління визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.


Стаття 152.
Комплектування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту


Комплектування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту здійснюється на контрактній основі особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту.

Окремі посади в органах і формуваннях Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, відповідно до їх штатів, комплектуються службовцями і працівниками робітничих професій.


Стаття 153. Комплектування аварійно-рятувальних служб


Комплектування професійних аварійно-рятувальних служб працівниками здійснюється на контрактній основі. Працівники професійних аварійно-рятувальних служб поділяються на основні та допоміжні.

До основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб належать працівники, які організують і виконують аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи та забезпечують готовність аварійно-рятувальних служб до їх проведення.

Основні працівники спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб поділяються на керівні та рядові.

До допоміжних працівників професійних аварійно-рятувальних служб належать працівники, які забезпечують її повсякденну діяльність.

Спеціалізовані об'єктові аварійно-рятувальні служби, які створені на непрофесійній (позаштатній) основні комплектуються з інженерно-технічних та інших досвідчених працівників, які одержали необхідні знання та навички у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здатні за станом здоров'я виконувати роботи в екстремальних умовах.


Глава 22

Проходження служби цивільного захисту


Стаття 154. Порядок проходження служби цивільного захисту


Служба цивільного захисту це державна служба особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров‘я та віком громадян України, пов‘язаній із виконанням завдань цивільного захисту.

Особовий склад служби цивільного захисту проходить службу в центральному апараті, територіальних органах управління, формуваннях та підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах та наукових установах, інших підрозділах, установах і організаціях спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та має спеціальні звання.

Особи, прийняті на службу цивільного захисту, у тому числі слухачі і курсанти навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, на час проходження цієї служби знімаються з військового обліку і перебувають на обліку в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту, їх права та обов‘язки визначаються цим Кодексом, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту, а також іншими нормативно-правовими актами.

Взаємовідносини осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту щодо додержання службової дисципліни під час проходження ними служби цивільного захисту регулюються Дисциплінарним статутом, який затверджується Законом України.

Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до законодавства.

На осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції".


Стаття 155. Прийняття на службу цивільного захисту та умови її проходження


На службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які досягли 18-річного віку, а у разі зарахування їх на перший курс навчання курсантами вищих навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту – віком від 17 років, у тому числі і ті, яким 17 років виповнюється в рік зарахування на навчання, відповідають кваліфікаційним вимогам і спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я, визначеного лікарсько-експертними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, виконувати покладені службові обов’язки.

Кваліфікаційні вимоги до осіб, які приймаються на службу цивільного захисту, визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Типова форма контракту затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Обов’язки та права осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються умовами контракту та посадовими інструкціями.

Громадяни України, які, після закінчення начальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, призначені на посади в органи управління, формування, підрозділи, установи, організації системи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту з присвоєнням спеціального звання начальницького складу, на період проходження служби цивільного захисту звільняються, відповідно до законодавства, від призову на строкову військову службу.

Курсанти навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту після закінчення навчання зобов’язані пройти службу цивільного захисту не менше трьох років, якщо інше не передбачено законодавством.

Курсанти навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, та, у разі відмови, після закінчення навчального закладу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту від подальшого проходження служби цивільного захисту на посадах начальницького складу, а також особи начальницького складу, які звільняються зі служби цивільного захисту протягом трьох років після закінчення навчального закладу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, відшкодовують спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань цивільного захисту витрати, пов‘язані з їх утриманням у навчальному закладі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Громадяни України чоловічої статі, які при досягненні 18-річного віку не були призвані на строкову військову службу, можуть бути прийняті на службу цивільного захисту з присвоєнням спеціального звання. На час проходження служби цивільного захисту їм надається відстрочка від призову на строкову військову службу.

Особам рядового і начальницького складу внутрішньої служби та військовослужбовцям при зарахуванні їх на службу цивільного захисту присвоюються спеціальні звання служби цивільного захисту, рівноцінні тим, які були їм присвоєні при проходженні внутрішньої чи військової служби. Строк проходження ними внутрішньої чи військової служби зараховується до строку проходження служби цивільного захисту.

Проходження служби цивільного захисту особою рядового і начальницького складу відображається в його особовій справі, яка ведеться у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

На службу цивільного захисту не можуть бути прийняті особи, які раніше засуджувались за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законодавством порядку, або визнані судом винуватими у вчинені корупційного адміністративного правопорушення, якщо з моменту накладення адміністративного стягнення пройшло менше трьох років.

Стосовно осіб служби цивільного захисту, які претендують на зайняття посади в органах управління, формуваннях і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах, наукових установах, інших організаціях і підрозділах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, відповідно до переліку посад, визначеного Кабінетом Міністрів України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності зазначеної згоди питання прийому на службу цивільного захисту та зайняття посади щодо такої кандидатури не розглядається.

Особа служби цивільного захисту, яка претендує на зайняття посади в органах управління, формуваннях і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах, наукових установах, інших організаціях і підрозділах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, до призначення на відповідну посаду подає у встановленому законодавством порядку відомості про майно, прибутки, зобов‘язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном.

У разі неподання або подання недостовірних відомостей зазначена особа не може бути призначена на посаду в органах управління, формуваннях і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах, наукових установах, інших організаціях і підрозділах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.


Стаття 156.
Спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту


Особам служби цивільного захисту присвоюються такі спеціальні звання:

рядовий склад - рядовий служби цивільного захисту;

молодший начальницький склад - молодший сержант служби цивільного захисту, сержант служби цивільного захисту, старший сержант служби цивільного захисту, старшина служби цивільного захисту, прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту;

середній начальницький склад - молодший лейтенант служби цивільного захисту, лейтенант служби цивільного захисту, старший лейтенант служби цивільного захисту, капітан служби цивільного захисту;

старший начальницький склад - майор служби цивільного захисту, підполковник служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту;

вищий начальницький склад - генерал-майор служби цивільного захисту, генерал-лейтенант служби цивільного захисту, генерал-полковник служби цивільного захисту, генерал служби цивільного захисту України.

Порядок присвоєння та позбавлення спеціальних звань, пониження та поновлення в спеціальних званнях встановлюється Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту.


Стаття 157.
Граничний вік перебування на службі цивільного захисту


Граничний вік перебування на службі цивільного захисту встановлюється:

для осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу – до 50 років;

для осіб старшого начальницького складу – до 55 років;

для осіб вищого начальницького складу – до 60 років.

У разі необхідності особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані придатними за станом здоров’я для проходження служби, можуть бути залишені за рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту на їх прохання на службі понад граничний вік до п’яти років.

У виняткових випадках, перелік яких встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, за рішенням його керівника строк служби може бути продовжено повторно до п’яти років, а особам начальницького складу, які проходять службу в навчальних закладах та наукових установах і мають науковий ступінь або вчене звання, – до десяти років.


Стаття 158.
Початок і закінчення проходження служби цивільного захисту.

Час та місце виконання обов‘язків служби цивільного захисту


Початок і закінчення проходження служби цивільного захисту, а також час, і місце виконання обов‘язків служби цивільного захисту визначається Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту.


Стаття 159. Звільнення зі служби цивільного захисту


Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби цивільного захисту проводиться:

у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу”, і за станом здоров'я, визначеного лікарсько-експертними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, придатні до військової служби;

у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям із військового обліку.

Контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу, звільняються зі служби цивільного захисту:

після закінчення строку контракту;

за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на службі;

за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) центральної лікарсько-експертної комісії спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту про непридатність або обмежену придатність до служби;

у зв'язку зі скороченням штатів – у разі неможливості використання на службі у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

через сімейні обставини або з інших поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов‘язків, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;

у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного територіального органу управління, підприємства, установи, організації та формування сил цивільного захисту;

у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду;

у разі набрання рішенням суду законної сили щодо притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення, пов‘язане з порушеннями обмежень, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 4, статтею 5 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції";

у разі неподання або подання недостовірних відомостей про майно, прибутки, витрати, зобов‘язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном.

Особи, які підлягають звільненню згідно з пунктом 8 частини другої цієї статі звільняються з відповідних посад у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.


Стаття 160. Резерв служби цивільного захисту


З метою доукомплектування органів управління і сил цивільного захисту людськими ресурсами в особливий період, а також для проведення у мирний час цільової мобілізації щодо ліквідації надзвичайних ситуацій державного рівня, які потребують залучення великої кількості сил цивільного захисту, створюється резерв служби цивільного захисту відповідно до законодавства.


Стаття 161. Присяга служби цивільного захисту


Громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, складають Присягу такого змісту:

“Я, громадянин України (прізвище, ім’я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.

Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти в зміцненні авторитету служби цивільного захисту.

Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, майно України, її довкілля від надзвичайних ситуацій.

Якщо я порушу цю Присягу, то готовий відповідати згідно із законами України".


Стаття 162.
Формений одяг і знаки розрізнення особового складу служби цивільного захисту та аварійно-рятувальних служб


Особовий склад служби цивільного захисту забезпечується форменим одягом та відповідними знаками розрізнення за рахунок коштів, що виділяються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту з державного бюджету України.

Опис та зразки форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу служби цивільного захисту та норми забезпечення форменим одягом затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Використання форменого одягу і знаків розрізнення особового складу служби цивільного захисту сторонніми особами тягне за собою відповідальність відповідно до законів.

Особовий склад державних аварійно-рятувальних служб забезпечується форменим одягом за рахунок коштів, передбачених на утримання цих державних аварійно-рятувальних служб, за нормами та зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.


Стаття 163.
Забезпечення особового складу служби цивільного захисту та аварійно-рятувальних служб спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту


Для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту забезпечуються:

особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, за рахунок державного бюджету, що виділяється спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

працівники підрозділів відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони, за рахунок місцевого бюджетів та коштів підприємств, що утримують такі підрозділи пожежної охорони;

працівники аварійно-рятувальних служб, за рахунок коштів передбачених на утримання цих аварійно-рятувальних служб;

працівники позаштатних (невоєнізованих) формувань, за рахунок коштів підприємств, що створюють такі формування.


Стаття 164.
Забезпечення харчуванням особового складу служби цивільного захисту та основних працівників державних аварійно-рятувальних служб


Особовий склад служби цивільного захисту та основні працівники державних аварійно-рятувальних служб забезпечується харчуванням:

під час проходження служби цивільного захисту – відповідно до норм і категорій професій, встановлених Кабінетом Міністрів України;

під час ліквідації надзвичайних ситуацій - за рахунок місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, на адміністративної території яких сталася надзвичайна ситуація;

під час ліквідації надзвичайних ситуацій на території інших держав, а також під час висування до цих держав та повернення до місць постійного розташування - за рахунок коштів, які виділяються для забезпечення надання іноземним державам допомоги у ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків.


Стаття 165. Службові посвідчення


Особам, які проходять службу цивільного захисту або працюють в органах управління, підприємствах, установах та організаціях і силах цивільного захисту, що віднесені до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, видаються службові посвідчення.

Зразки службових посвідчень, порядок їх видачі, вилучення та заміни встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

На особливий період особам, які проходять службу цивільного захисту або працюють в органах управління, підприємствах, установах, організаціях та силах цивільного захисту, видаються посвідчення особи для персоналу цивільної оборони (цивільного захисту) міжнародного зразка, встановленого згідно з Додатковим протоколом до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, що стосується жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 08 червня 1977 року.