Geum.ru

Кодекс цивільного захисту України

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
ГЛАВА 8

Особливості з питань техногенної безпеки


Стаття 61. Джерела небезпеки техногенного характеру


Техногенна безпека це відсутність недопустимого ризику виникнення аварій на потенційно небезпечних об‘єктах, а також на інших об‘єктах, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.


Джерелами небезпеки техногенного характеру є:

потенційно небезпечні об‘єкти та об‘єкти підвищеної небезпеки;

транспортні засоби під час транспортування небезпечних речовин та біологічних препаратів;

будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації;

промислові підприємства з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов їх експлуатації;

ядерні установки з порушенням умов експлуатації;

наслідки терористичної діяльності;

гідротехнічні споруди;

неконтрольоване ввезення в Україну, зберігання і використання техногенно небезпечних технологій, речовин, матеріалів;

надмірне та неврегульоване накопичення побутових і промислових відходів, непридатних для використання засобів захисту рослин;

негативні наслідки військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;

об‘єкти виробництва, зберігання та утилізації вибухонебезпечних предметів;

об‘єкти життєзабезпечення населення з порушенням умов експлуатації;

інші об‘єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.


Стаття 62. Забезпечення техногенної безпеки


Забезпечення техногенної безпеки, регулювання відносин у цій сфері органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, а також інших суб‘єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу, інших законів та нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою частиною виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб та працівників підприємств установ і організацій, інших суб‘єктів господарювання. Ця вимога відображається в їх статутах або положеннях.

Обов‘язок із забезпечення техногенної безпеки покладається на відповідних керівників підприємств, установ та організацій і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідними актами.

Обов‘язок із забезпечення техногенної безпеки при проектуванні, будівництві, розширенні, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та експлуатації підприємств, будівель, споруд покладається на орган архітектури, замовників, забудовників, проектні і будівельні організації, експлуатантів.

Обов‘язок із забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського жилого фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів і їх власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.


Стаття 63. Вимоги техногенної безпеки


Вимогами техногенної безпеки є умови, заборони, обмеження та інші обов‘язкові вимоги, які визначені цим Кодексом, іншими законами та нормативно-правовими актами, а також нормативно-технічними документами, дотримання яких забезпечує техногенну безпеку.

Розроблення вимог техногенної безпеки покладається на центральні та місцеві органи виконавчої влади, установи та організацій відповідно до компетенції.

Вимоги техногенної безпеки повинні відповідати нормам у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, санітарно-епідеміологічного благополуччя, охорони навколишнього природного середовища, екологічної, пожежної та промислової безпеки, охорони праці, будівництва, а також вимогам національних стандартів.


Стаття 64.
Основні вимоги техногенної безпеки до потенційно небезпечних об‘єктів та інших об‘єктів, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії


Будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення, консервація та ліквідація потенційно небезпечного об‘єкту та іншого об‘єкту, що за певних обставин може створити реальну загрозу виникнення аварії, здійснюється при наявності позитивного експертного висновку з питань техногенної безпеки, затвердженого відповідно до законодавства.

Відхилення від проектної документації у процесі будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, консервації та ліквідації потенційно небезпечного об‘єкту та іншого об‘єкту, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії, не допускається. Зміни, які вносяться до проектної документації, підлягають експертизі з питань техногенної безпеки та погодження з відповідним органом державного нагляду.

Проектні організації, які розробляли проектну документацію щодо будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, консервації та ліквідації потенційно небезпечного об‘єкту та іншого об‘єкту, що за певних обставин може створити реальну загрозу виникнення аварії, здійснюють авторський нагляд.

Прийом в експлуатацію потенційно небезпечного об‘єкту та іншого об‘єкту, що за певних обставин може створити реальну загрозу виникнення аварії, здійснюється у встановленому порядку. У процесі прийому в експлуатації такого об‘єкту перевіряється відповідність його проектної документації, готовність організації до його експлуатації, а також до дій з локалізації і ліквідації наслідків можливих аварій.

Суб‘єкт господарювання, які експлуатує потенційно небезпечний об‘єкт та інший об‘єкт, що за певних обставин може створити реальну загрозу виникнення аварії, зобов‘язаний:

дотримуватись вимог цього Кодексу, інших законодавчих і нормативно-правових актів, нормативно-технічної документації з питань техногенної безпеки;

мати ліцензію на експлуатацію;

забезпечити комплектування потенційно небезпечного підприємства кваліфікованим працівниками, у яких відсутні медичні протипоказання до роботи на таких підприємствах;

забезпечити проведення навчання і атестації працівників з питань техногенної безпеки;

забезпечити підприємство нормативно-правовими актами і нормативно-технічними документами, які встановлюють порядок і правила виконання робіт;

організовувати і здійснювати виробничий контроль за дотриманням вимог техногенної безпеки;

забезпечити наявність і функціонування необхідних приладів та систем контролю за виробничими процесами відповідно до встановлених вимог;

обладнати небезпечні технологічні процеси потенційно небезпечних підприємств та інші об‘єкти, які за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії, автоматизованими системами раннього виявлення надзвичайної ситуації та оповіщення;

забезпечити проведення експертизи, випробувань, діагностики будівель, споруд, технічних пристроїв, технологічних та інших небезпечних процесів у встановлені строки, а також за вимогою відповідного органу державного нагляду;

забороняти стороннім находження на потенційно небезпечному об‘єкті;

забезпечити виконання вимог техногенної безпеки щодо зберігання небезпечних речовин;

проводити ідентифікацію та розробляти декларацію безпеки об‘єкта відповідно до закону;

заключати договір страхування ризику відповідальності за вчинення шкоди при експлуатації потенційно небезпечного об‘єкта;

виконувати розпорядження та приписи органів державного нагляду та їх посадових осіб, наданих їм у відповідності з повноваженнями;

призупиняти експлуатацію потенційно небезпечного об‘єкту та іншого об‘єкту, що за певних обставин може створити реальну загрозу виникненню аварії, самостійно або за вимогою відповідного органу державного нагляду у разі аварії або з інших причин, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

здійснювати заходи з локалізації і ліквідації наслідків аварій, сприяти відповідним державним органам або комісіям у розслідуванні причин аварії;

приймати участь у розслідуванні аварії, здійснювати аналіз причин їх виникнення, вживати заходів щодо усунення недоліків та профілактики аварій;

своєчасно інформувати у встановленому порядку органи державної влади, відповідні органи державного нагляду та населення про аварію на потенційно небезпечному об‘єкті;

вживати заходів щодо захисту життя і здоров‘я працівників та населення, що проживає у зонах можливого ураження, у разі аварій на потенційно небезпечному об‘єкті;

вести облік аварій та окремо - пожеж на потенційно небезпечному об‘єкті, надавати органам виконавчої влади інформацію про їх кількість, причини виникнення та вжиті заходів;

розробляти план локалізації і ліквідації аварії на потенційно небезпечному об‘єкті;

організовувати і проводити, у разі виникнення аварії або іншої надзвичайної ситуації, роботи з локалізації і ліквідації аварії або аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи;

укладати з державними аварійно-рятувальними службами договори на аварійно-рятувальне обслуговування;

створювати, відповідно до вимог цього Кодексу, об‘єктові аварійно-рятувальні служби, а також позаштатні (невоєнізовані) формування з числа працівників підприємства;

створювати матеріально-технічні та фінансові резерви для локалізації і ліквідації аварії та інших надзвичайних ситуацій;

здійснювати навчання працівників діям в умовах виникнення аварії та інших надзвичайних ситуацій;

створювати об‘єктову систему оповіщення і зв‘язку;

створювати та утримувати у готовності до використання засоби колективного захисту;

забезпечувати, у разі необхідності, працівників засобами індивідуального захисту.

Працівники, які працюють на потенційно небезпечному об‘єкті або іншому об‘єкті, що за певних обставин може створити реальну загрозу виникнення аварії, зобов‘язані:

дотримуватись вимог нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації, які встановлюють правила виконання робіт на потенційно небезпечному підприємстві і порядок дій у разі виникнення аварій;

проходити навчання та атестацію з питань техногенної безпеки;

невідкладно доповідати керівництву або іншим посадовим особам про аварію на потенційно небезпечному підприємстві;

призупиняти, у встановленому порядку, роботу у разі аварії на потенційно небезпечному підприємстві;

приймати участь у проведенні робіт з локалізації і ліквідації аварій, якщо інше не заборонено керівником робіт з ліквідації аварії.

Вимоги техногенної безпеки до об‘єктів підвищеної небезпеки встановлюються відповідно до закону.



Стаття 65.
Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій

та оповіщення


Потенційно небезпечні об‘єкти та об‘єкти підвищеної небезпеки, з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій, під час їх будівництва обладнуються автоматизованими системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення.

Перелік об‘єктів, які обладнуються автоматизованими системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення, а також їх улаштування, експлуатація та технічне обслуговування визначаються Правилами, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

На потенційно небезпечних об‘єктах та об‘єктах підвищеної небезпеки, які експлуатуються без автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення, створюються такі автоматизовані системи.


Стаття 66.
Віднесення потенційно небезпечних об‘єктів до класів небезпеки



Потенційні небезпечні об‘єкти та інші об‘єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії, за результатами прогнозування можливих надзвичайних ситуацій, діляться по рівню небезпеки на чотири класи.

До першого класу небезпеки відносяться потенційно небезпечні об‘єкти, аварії на яких можуть бути джерелом виникнення надзвичайних ситуацій державного рівня, до другого класу - регіонального рівня, до третього класу - місцевого рівня, до четвертого класу - об‘єктового рівня.

Порядок віднесення потенційно небезпечних об‘єктів та інших об‘єктів, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії до класів небезпеки визначається Кабінетом Міністрів України.


Глава 9

Особливості з питань пожежної безпеки


Стаття 67. Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки


Пожежна безпека це відсутність недопустимого ризику виникнення та розвитку пожеж. Пожежна безпека характеризує стан захисту населення і територій від пожеж. Забезпечення пожежної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, яку реалізують суб‘єкти забезпечення цивільного захисту.

Забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цієї сфери органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також інших суб‘єктів господарювання та громадян здійснюється відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб та працівників підприємств, інших суб‘єктів господарювання фізичних осіб - підприємців. Ця вимога відображається в трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.

Обов‘язок із забезпечення пожежної безпеки підприємств, інших суб‘єктів господарювання покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено законом або відповідним договором.

Обов‘язок із забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширенні, реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Обов‘язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і їх власників, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних та садових будинках з господарськими спорудами і будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Спеціальна пожежна техніка, обладнання та засоби протипожежного захисту виготовляються на умовах державного замовлення.


Стаття 68. Участь страхових організацій у забезпеченні пожежної безпеки


Організації, що здійснюють страхування на випадок пожеж, зобов'язані провадити відрахування від платежів з майнових видів страхування органам управління пожежною охороною на запобіжні протипожежні заходи, передбачати надання страхувальникам пільг у вигляді знижок страхових платежів при виконанні ними протипожежних вимог, а також зменшення суми страхового відшкодування або відмову від його виплати, якщо на виникнення пожежі та її наслідки вплинуло невиконання вимог пожежної безпеки.

Знижки страхових платежів повинні також передбачатися для підприємств, які утримують підрозділи пожежної охорони з виїзною пожежною технікою.

Розмір і порядок відрахувань від страхових платежів на запобіжні протипожежні заходи визначаються Кабінетом Міністрів України.


Стаття 69.
Погодження нормативних, нормативно-технічних документів

та проектної документації


Стандарти, технічні регламенти та умови, інші нормативні документи на пожежонебезпечні технологічні процеси та продукцію повинні включати вимоги пожежної безпеки, проходити експертизу і погоджуватися з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Проектні рішення, на які не встановлено норми і правила з питань пожежної безпеки, узгоджуються з органом державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Вимоги пожежної безпеки, що містяться у відомчих актах, не повинні суперечити національним стандартам, нормам і правилам.


Стаття 70.
Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві

і реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначення


Виробничі, житлові, інші будівлі та споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію чи в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки.

Забороняється будівництво, реконструкція, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції без попередньої експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Фінансування таких робіт може провадитися лише після одержання позитивних висновків експертизи.

Експертиза містобудівної документації та проекту будівництва на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки, у тому числі, для затвердження яких висновок комплексної державної експертизи не є обов‘язковим, проводиться органами державного нагляду з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проектування, будівництво, реконструкція, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення об'єктів, що здійснюються іноземними підприємствами, підприємствами з іноземними інвестиціями та об‘єктами права власності у спільній власності, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів України. Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Замовник, що має намір забудови, належної йому на правах власності або користуванні, земельної ділянки, повинен отримати від органу державного нагляду з питань пожежної безпеки технічні умови щодо забезпечення протипожежного захисту об‘єкту будування.

Органи державного нагляду з питань пожежної безпеки беруть участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об‘єктів та погоджують акт готовності об‘єкта до експлуатації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, а також на продукцію, у стандартах на які містяться вимоги щодо пожежної безпеки, повинен бути сертифікат, що засвідчує безпеку їх використання, виданий у встановленому порядку.

Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічне обладнання вводяться в експлуатацію лише за умови відповідності їх вимогам нормативних актів з пожежної безпеки, що діють в Україні.

Забороняється застосування в будівництві та на виробництві матеріалів і речовин, на які немає даних щодо пожежної безпеки.


Стаття 71.
Правове регулювання видачі дозволів органами державного нагляду

з питань пожежної безпеки


Початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію виробничих, жилих, інших будівель, споруд та об‘єктів після будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, впровадження нових технологій, передача на виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень здійснюються після одержання на це дозволу органів державного нагляду з питань пожежної безпеки, крім випадків, коли започаткування господарської діяльності можливе за декларативним принципом, що визначається законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Дозвіл видається органами державного нагляду з питань пожежної безпеки безоплатно.

Дозвіл не оформлюється у разі:

прийняття в експлуатацію об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту державною комісією, утвореною в установленому порядку;

на орендовані торговельні місця, якщо вони розміщені на ринках відповідно до схеми, що в установленому порядку погоджена з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Новостворені підприємства, у тому числі ті, що розміщуються в орендованих приміщеннях, які не змінюють виду своєї діяльності і функціонального призначення (крім потенційно небезпечних об’єктів) або не належать до категорії вибухопожежонебезпечних та об’єктів з масовим перебуванням людей і не розміщуються на території або всередині зазначених об'єктів, можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом. Якщо зазначені підприємства належать до категорії пожежонебезпечних об’єктів, вони можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом за умови укладення договорів добровільного страхування відповідальності перед третіми особами. Перелік таких об’єктів, порядок та форма повідомлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підставою для видачі дозволу є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об‘єкта, приміщення, що проводиться органом державного нагляду з питань пожежної безпеки або іншою юридичною особою, яка одержала ліцензію на проведення такої оцінки (експертизи).

Орган державного нагляду з питань пожежної безпеки протягом п’яти робочих днів після подання заявником документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі.

Підставами для відмови у видачі дозволу є:

подання юридичною або фізичною особою документів, необхідних для одержання дозволу, не у повному обсязі;

виявлення в документах, поданих юридичною або фізичною особою, недостовірних відомостей;

виявлення за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення порушень правил пожежної безпеки, що можуть призвести до виникнення пожежі або створення перешкод у її гасінні та евакуації людей.

Підставами для анулювання дозволу є:

звернення юридичної або фізичної особи із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

припинення господарської (підприємницької) діяльності юридичної або фізичної особи;

виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки, що можуть призвести до виникнення пожежі або створення перешкод у її гасінні та евакуації людей;

виникнення пожежі, якщо в акті про пожежу зазначено, що причиною її виникнення є недодержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки;

недопущення посадових осіб органів державного нагляду з питань пожежної безпеки під час проведення ними планових або позапланових перевірок додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки до проведення таких перевірок.

Рішення про відмову у видачі та анулювання дозволу має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів.

Анулювання органом державного нагляду з питань пожежної безпеки дозволу на початок роботи та оренду приміщень не позбавляє юридичної або фізичної особи права подати документи на його отримання після усунення виявлених порушень.

Рішення про відмову у видачі та анулювання дозволу може бути оскаржено у порядку, визначеному законом.

Установлення норм, стосовно видачі органами державного нагляду з питань пожежної безпеки дозволів на початок роботи підприємств та оренди приміщень, в інших законах, крім цього Кодексу, не допускається.

Видача дозволів проводиться органами державного нагляду з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Стаття 72.
Відповідальність за порушення вимог законодавства з питань

пожежної безпеки


За порушення, встановлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду з питань пожежної безпеки, невиконання їх приписів та постанов, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням, винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій та громадяни притягаються до відповідальності, відповідно до законодавства.

За порушення, встановлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, вимог пожежної безпеки та експертних висновків (з питань проведення експертизи проектно-кошторисної документації), невиконання приписів, постанов, розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань пожежної безпеки на підприємства, установи та організації накладається адміністративно-господарський штраф.

Максимальний розмір штрафу у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, установи та організації.

Кошти, одержані від застосування цих штрафних санкцій, спрямовуються до державного бюджету України.

Рішення про накладення штрафу може бути оскаржено до суду в місячний термін з дня його вручення.

Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.


Стаття 73. Порядок вирішення спорів


Спори з питань пожежної безпеки вирішуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування , органами державного нагляду з питань пожежної безпеки згідно з їх компетенцією.

Спори з питань застосування протипожежних вимог стандартів, норм і правил вирішуються органами, що затвердили ці стандарти, норми і правила, разом з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Питання, пов'язані із знесенням, перенесенням, переплануванням будівель, побудованих з порушенням вимог пожежної безпеки, вирішуються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.


Стаття 74. Призначення і завдання пожежної охорони


Пожежна охорона – це вид діяльності, яка полягає у тому, щоб запобігти виникненню пожеж і захищати людей, матеріальні цінності, довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Пожежна охорона призначена для захисту життя і здоров'я громадян, приватної, комунальної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах.

Основними завданнями пожежної охорони є:

здійснення державного пожежного нагляду (контролю) за дотриманням та виконанням вимог законодавства, нормативно-правових та інших нормативних актів у сфері пожежної безпеки;

запобігання пожежам та нещасним випадкам на них;

гасіння пожеж, рятування людей, а також надання допомоги в ліквідації надзвичайних ситуацій.

Стаття 75. Види пожежної охорони


Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, місцеву та добровільну.


Стаття 76. Державна пожежна охорона


Забезпечення державної пожежної охорони покладається на:

органи державного нагляду з питань пожежної безпеки;

державні пожежно-рятувальні, пожежні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

допоміжні служби, призначені для забезпечення пожежної безпеки;

пожежно-технічні навчальні заклади, науково-дослідні установи, організації та підприємства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, діяльність яких спрямована для забезпечення пожежної безпеки. Державний центр сертифікації спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Порядок забезпечення державної пожежної охорони визначається Положенням про державну пожежну охорону, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.


Стаття 77.
Права та обов‘язки особового складу, що забезпечує державну

пожежну охорону


Особовий склад та працівники, що забезпечують державну пожежну охорону, під час виконання покладених на них обов‘язків керується цим Кодексом, а також іншими нормативно-правовими актами про пожежну безпеку та підпорядковується з питань пожежної безпеки та гасіння пожеж тільки своїм безпосереднім і прямим начальникам.

Ніхто інший, за винятком уповноважених посадових осіб, немає права втручатися в діяльність особового складу, що забезпечує державну пожежну охорону, під час виконання ним обов‘язків з питань пожежної безпеки.

Вимоги з питань пожежної безпеки посадових осіб начальницького складу, що забезпечує державну пожежну охорону, які встановлені цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки є обов‘язковими до виконання всіма посадовими особами органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, підприємцями та громадянами.

Посадові особи, що забезпечують державну пожежну охорону зобов‘язані:

використовувати у межах своєї компетенції, надані їм повноваження щодо запобігання та припинення правопорушень з питань пожежної безпеки, а також сили та засоби при гасінні пожеж і рятуванні людей;

брати участь у заходах щодо удосконалення та впровадження спеціальної пожежної техніки, систем та засобів протипожежного захисту, форм і методів профілактики пожеж;

сприяти самосвідомості та ініціативі громадян з питань забезпечення пожежної безпеки;

зберігати в таємниці державну та комерційну інформацію, що стає відомою їм у зв‘язку з виконанням службових обов‘язків.

Особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, що забезпечують державну пожежну охорону, при виявленні пожежі у позаслужбовий час зобов‘язані повідомити про неї підрозділ пожежної охорони і до її прибуття взяти на себе керівництво гасінням пожежі та рятуванням людей, організувати надання першої медичної допомоги потерпілим.

Стаття 78. Відомча пожежна охорона


На потенційно небезпечних об‘єктах, які віднесені до сфери управління відповідних центральних органів виконавчої влади, створюються підрозділи відомчої пожежної охорони.

Перелік підприємств, на яких створюються підрозділи відомчої пожежної охорони, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок забезпечення відомчої пожежної охорони, права та обов‘язки її працівників визначаються Положеннями про відомчу пожежну охорону, які розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади на підставі Типового положення про відомчу пожежну охорону. Типове положення про відомчу пожежну охорону затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підрозділи відомчої пожежної охорони, що мають виїзну пожежну техніку, залучаються до гасіння пожеж у порядку, який встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Підрозділи відомчої пожежної охорони в питаннях підготовки особового складу та організації гасіння пожеж керуються актами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, а також інших відповідних центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких віднесені підрозділи відомчої пожежної охорони.

Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади з питань підготовки особового складу підрозділів відомчої пожежної охорони та організації гасіння пожеж погоджуються із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.


Стаття 79. Місцева пожежна охорона


У селах, селищах, містах, а також для охорони об‘єктів де немає підрозділів державної пожежної охорони, органами місцевого самоврядування, за погодження з територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, створюються підрозділи місцевої пожежної охорони.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення підрозділів місцевої пожежної охорони здійснюється за рахунок:

коштів місцевих бюджетів;

коштів, які відраховуються підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території району, у розмірі 0,1 відсотка від основних та оборотних коштів, відрахувань від платежів з майнових видів страхування на фінансування запобіжних заходів;

благодійних внесків юридичних і фізичних осіб.

У разі, якщо у населеному пункті, розташованому на відповідній території та зв‘язаному з іншими населеними пунктами під'їзними шляхами загального користування, створено підрозділ місцевої пожежної охорони, які здатен виконувати завдання за призначенням на території населених пунктів, де зазначені підрозділи відсутні, то відповідними місцевими бюджетами передбачається відрахування на матеріально-технічне забезпечення таких підрозділів.

Порядок забезпечення місцевої пожежної охорони, права та обов‘язки їх працівників визначаються Положенням про місцеву пожежну охорону, яке затверджується Кабінетом Міністрів України


Стаття 80. Добровільна пожежна охорона

Підрозділи добровільної пожежної охорони можуть створюватися на підприємствах, в установах та організаціях з числа їх представників, а у населених пунктах – з числа громадян, що постійно проживають у зазначеному населеному пункті, з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння.

Рішення про створення підрозділів добровільної пожежної охорони приймає відповідно керівник підприємства, установи та організації або орган місцевого самоврядування у порядку, встановленому у Положенні про добровільну пожежну охорону, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок організації робіт із запобіганням виникненню пожеж, їх гасіння добровільною пожежною охороною та ведення обліку її підрозділів встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

У школах, дитячих таборах можуть створюватися дружини юних пожежних. Положення про дружини юних пожежних, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань освіти за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

З метою забезпечення діяльності добровільної пожежної охорони місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де створюються підрозділи добровільної пожежної охорони, можуть надавати в їх користування будинки, споруди, спеціальні службові приміщення, засоби зв‘язку, пожежну техніку та інше необхідне майно, яке є в комунальній власності, у власності громадян (за їх згодою) населених пунктів та підприємств, установ та організацій.

Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони може здійснюватись також за рахунок членських внесків, дотацій, прибутків від власної господарської діяльності, прибутків від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань громадян і юридичних осіб, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Підприємства, установи та організації у яких функціонує добровільна пожежна охорона, що надає послуги протипожежного призначення та послуги, пов‘язані із запобіганням або ліквідацією пожеж, звільняються від сплати податків на прибуток у межах 50 відсотків коштів, що витрачаються на утримання таких підрозділів.

Перелік послуг протипожежного призначення та послуг, пов‘язаних із запобіганням пожеж, встановлюється Кабінетом Міністрів України.