Програма допомоги з запобігання торгівлі та зловживанню наркотиками в білорусі, україні та молодові (бумад ). Базова інформація

Вид материалаДокументы

Содержание


Стандартні підстави
Уповноважений співробітник
Безпека суспільства
Конфіденційні матеріали
Конфіденційні журналістські матеріали
Пояснювальні примітки
Реєстрація оперативних матеріалів 2
Ведення документації – реєстрація оперативних матеріалів
Розповсюдження оперативних матеріалів в межах Великобританії 3
Процедури санкціонування - Розповсюдження оперативних матеріалів за межами Великобританії
Пояснювальні примітки
Пояснювальні примітки
Процедури оскарження 6
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21

Скорочення


МВС Міністерство Внутрішніх Справ

СБУ Служба Безпеки України

НСКД Національна Служба Кримінальних Даних

Редактор Оператор введення даних

НЦБ Національне Центральне Бюро, Інтерпол

ДПС Державна Прикордонна Служба

МОМ Міжнародна Організація з питань Міграції

1.0 Вступ


    1. Владні структури, компетентні щодо боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Є чотири основні правоохоронні структури, що займаються боротьбою з незаконним обігом наркотиків і від яких можна очікувати, що вони мають у розпорядженні та аналізують дані щодо наркотиків. До цих структур належать наступні:
  • Міністерство Внутрішніх Справ
  • Державна Митна Служба
  • Служба Безпеки України
  • Державна Прикордонна Служба



    1. Сфера відповідальності кожної служби чітко визначена. Міністерство Внутрішніх Справ (МВС) відповідає за всі внутрішні розслідування з питань, пов'язаних із наркотиками. Державна Митна Служба відповідає за імпорт/експорт. Державна Прикордонна Служба контролює прикордонні регіони, а Служба Безпеки відповідає за розслідування у сферах організованої злочинності та корупції, включно з міжнародною торгівлею наркотиками. Безумовно, між зазначеними агенціями існує певний ступінь дублювання функцій, але співробітництво, зі слів, є налагодженим.


  1. Міністерство Внутрішніх Справ несе виключну відповідальність за переслідування по закону незаконної торгівлі та вживання наркотиків в межах державного кордону. Задля цілей розслідування з питань, пов'язаних із наркотиками, МВС має Головний Департамент Боротьби з Незаконним Обігом Наркотиків, який базується у Києві, має 35 співробітників і складається з трьох основних відділів:
  • Аналітичний відділ (статистика і т. ін.)
  • Відділ оперативної діяльності (національної/ міжнародної)
  • Відділ допомоги регіонам (областям)



2.1. 2500 співробітників, що розподілені по 33 адміністративним одиницям.

2.2. Потік інформації з різних районів надходить до обласних апаратів, а звідти – до Києва, зазвичай за допомогою електронної пошти, з метою постійного інформування Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків. Процес є повільним і може займати аж до трьох днів.


2.3. Щороку скоюються приблизно 40,000 правопорушень, пов'язаних із наркотиками, з яких приблизно 12,000 пов'язані з розпосвюдженням наркотиків. Цього року до цього часу мали місце 34 випадки контрабанди продуктів опіуму та синтетичних наркотиків, головним чином із Молдови.


2.4. МВС підтримує доволі всеохоплюючу базу даних Кримінальної Документації, розроблену в місцевих умовах. Робляться спроби розробки місцевих систем для областей. На цей час було розроблено одну систему, але її можливості є обмеженими – система базується на платформі DOS і використовує застарілу технологію 386 і 486. Жорсткі фінансові обмеження гальмують подальші розробки.


2.5. Система, яка застосовується Департаментом Боротьби з Незаконним Обігом Наркотиків, була надана Посольством ФРН і складається з центрального сервера (що розташований та підтримується Департаментом інформаційних технологій (ДІТ)), та 9 робочих станцій. Місцева компанія, рекомендована Посольством (п. Микола ПОГОРІЛЕЦЬ), встановила обладнання. Як сам п. Погорілець, так і Департамент Інформаційних Технологій МВС зазначають, що сервер не є придатним для подальшого розширення; проте робочі станції, які мають в основі процесори Pentium 4, можуть і далі виконувати свої функції.


2.6. Очевидно, що існує також інша база даних, яка зберігає інформацію, "не пов'язану з діями". Проте, остання розглядається як таємна; тому я, на жаль, не був спроможний ознайомитися з нею чи отримати будь-яку додаткову інформацію.


3. Державна Митна Служба в Україні обслуговує приблизно 240 митних пунктів включно з пунктами без виходу до моря. Відповідальність за виявлення правопорушень, пов'язаних з контрабандою, несуть усі співробітники; проте в структурі служби існує відділ зі спеціальною відповідальністю за виявлення контрабанди наркотиків. Відділ має центральний апарат у Києві, а також відділення в усіх регіонах діяльності Державної Митної Служби. Для ідентифікації потенційних контрабандистів застосовуються стандартні технології Аналізу Ризику. Проте, Державна Митна Служба мала дуже обмежений успіх у виявленні контрабанди героїну. В 2003 р. не було жодного вилучення, а в 2002 р. – тільки одне масштабне вилучення 203 кг героїну, захованих у вантажівці, що прямувала транзитом із Туреччини до Польщі через Одесу. Згідно отриманої інформації, це була добре розроблена спільна операція зі СБУ.


3.1. Державна Митна Служба не має ніяких можливостей щодо розслідування. Всі заарештовані особи передаються СБУ для розслідування. Тому ситуація виглядає так, що Митниця не здійснює операцій активного збирання даних.

3.2. Будь-яка інформація щодо підозрілих осіб, що подорожують, або підозрілих транспортних засобів документується в паперовому форматі та належним чином передається до інших пунктів, а також через систему "Балкан Інфо". Інформація передається за допомогою факсу або електронної пошти; в невідкладних випадках використовується телефон, після чого надається письмовий звіт. Централізованої бази даних підозрюваних немає.


3.3. Україна має добрий контакт із сусідніми країнами – такими як Польща. Її територію перетинає "Північний Шлях" торгівлі героїном із Афганістану до Європи. Незважаючи на обидва факти, з огляду на здійснені вилучення дуже мало свідчить на користь того, що діяльність Державної Митної Служби справила значний вплив на міжнародні організації з торгівлі наркотиками, які використовують територію України як транзитний шлях.


3.4. Можна стверджувати, що немає формалізованої електронної системи для збирання, зберігання, аналізу та розповсюдження рутинної інформації, що не стосується вилучень, або інформації щодо випадків підозри. Проте, у стадії розробки знаходиться програмне забезпечення з аналізу ризику, яке може бути введене в дію у 2004 р..


3.5. Всі пункти Державної Митної Служби підключені до Системи Зв'язку Державної Митної Служби.
  1. Служба Безпеки України (СБУ) несе основну відповідальність за боротьбу з торгівлею наркотиками. Вона є компетентною владною структурою по відношенню до міжнародної торгівлі наркотиками та контрольованих поставок. Усі вилучення наркотиків, що їх здійснює Державна Митна Служба, передаються до СБУ для подальшого розслідування; за словами, співробітництво є добре налагодженим. Подібно до цього, будь-яка інформація, що стосується міжнародної торгівлі наркотиками, отримана Міністерством Внутрішніх Справ, також передається до СБУ. В обох випадках може здійснюватися спільна діяльність.



4.1 СБУ має приблизно 140 співробітників, що базуються у Києві, Севастополі та 25 областях. Служба має аналітичний потенціал; при здійсненні будь-якої діяльності спільно з іншими правоохоронними структурами України вона надала б перевагу використанню аналітичного програмного забезпечення місцевої розробки. СБУ має в розпорядженні як ресурси, так і технічні можливості, що дозволяють, якщо це потрібно, провадити контрольовані поставки. Служба успішно здійснила велику кількість таких операцій спільно з різними іноземними агенціями боротьби з незаконним обігом наркотиків, включно з митними органами Великобританії. За словами, співробітництво з іншими агенціями боротьби з незаконним обігом наркотиків – наприклад, російськими та британськими – є добре налагодженим.


    1. Хоча СБУ має свою спеціальну базу даних, її представники дуже позитивно сприйняли ідею щодо створення нової бази даних щодо наркотиків для спільного використання багатьма агенціями, та висловили бажання взяти участь у спільному навчанні. Представники СБУ також висловили намір перенести всю інформацію щодо наркотиків, яка є в їхньому роззпорядженні, до нової бази даних - за умови забезпечення належного контролю доступу до бази.


    1. З огляду на той факт, що СБУ несе відповідальність за розслідування у сфері організованої злочинності (куди належить транскордонна/міжнародна торгівля наркотиками) й таким чином має справу з основними організаціями, що ними торгують, служба має точку зору, що вона повинна відповідати за контроль, а як слідство – й за розташування головного сервера бази даних. На додаток, очікується, що до кінця року буде завершено встановлення волоконнооптичного кабелю, клієнтом на яке є СБУ, між 4 правоохоронними агенціями в Києві. Це полегшить передання даних між агенціями. СБУ має в розпорядженні висококваліфікований персонал, спроможний обслуговувати таку систему без дорогого додаткового навчання.


    1. СБУ здійснює власний аналіз, але ніякої інформації щодо методів чи технологій, що їх застосовує служба, надано не було.


    1. На цей час СБУ розвиває напрямок фінансових розслідувань як засіб виявлення організацій, що здійснюють торгівлю наркотиками.


    1. Державна Прикордонна Служба, як і інші агенції, несе відповідальність за боротьбу з незаконним обігом наркотиків і злочинністю, що порушує цілісність державного кордону. Основною функцією служби є паспортний контроль на пунктах перетину кордону. Прикордонна Служба спроможна постачати Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків Міністерства Внутрішніх Справ інформацію з іміграційної бази даних за формальним запитом, хоча прямий доступ не є дозволеним.


    1. Загалом контроль підтримується над приблизно 214 офіційними пунктами перетину кордону. Пункти класифікуються як Міжнародні, Міждержавні або місцеві, 80 із яких є міжнародними. Всі пункти з'єднані електронним зв'язком; всі дані передаються до центру для зберігання. Система електронного зв'язку Державної Прикордонної Служби виглядає добре розвиненою.


    1. Державна Прикордонна Служба не має повного обсягу повноважень щодо розслідувань, але вона може ініціювати порушення кримінальної справи. Проте, міжнародними справами опікується головним чином СБУ. За словами, транскордонне співробітництво є добре налагодженим, із зустрічами та обміном інформацією в разі потреби.


    1. Межі компетенції Державної Прикордонної Служби визначаються межами областей, де виявляються будь-які правопорушення.


  1. Сумісність




    1. В той час як Україна має державну мову - українську, російська є поширеною другою мовою спілкування; це сприяє співробітництву та обміну оперативною інформацією з країнами СНД. Історично інформаційні технології розробляються та підтримуються російською мовою. Це представляє обмеження в ширшій, міжнародній сфері, де поширеною мовою є англійська; але це перепона, яку можна подолати. Програмне забезпечення було розроблене з можливістю застосування трьох мов – української, російської та англійської.


    1. Інсталяція стандартизованої бази даних, призначеної як для центрального, так і для регіонального користування, має як економічні переваги, так і переваги щодо сумісності. Сучасні технології деколи дозволяють на створення додаткових полей на місцях на вимогу місцевих агенцій чи департаментів.


  1. Сталість




    1. В той час як усі Міністерства зазнають жорстких фінанових обмежень, охоплення Інформаційними Технологіями повільно зростає. Звідси витікає, що утримання такого обладнання створить величезне напруження в ресурсах країни під фінансовим тиском. Навчання персоналу нових технологій та дисциплін є життєво необхідним елементом будь-якої програми допомоги, а залиешення навчених співробітників на посадах - питанням найвищої важливості.


    1. За винятком Державної Митної Служби, яка на цей час не має можливостей для ведення розслідувань, інші агенції спроможні підтримувати та утримувати нову базу даних із питань наркотиків. Всі структури мають добре розвинені можливості в сенсі інформаційних технологій та бажають не тільки бути частиною нової системи, але й відігравати головну роль стосовно розміщення сервера. Проте, виходячи з реального обсягу даних, який, скоріш за все, буде вводитися до системи, МВС виглядає як логічний варіант вибору.


8.0 Висновки



    1. Є чіткі свідоцтва на користь того, що існує потреба у впровадженні стандартизованої, централізовано розташованої бази оперативних даних щодо наркотиків, здатної до зберігання оперативної та загальної інформації з питань наркотиків - що дозволить застосовувати структурований та методичний підхід до аналізу великих обсягів даних. Це комбінується з фактом того, що всі агенції бажають бути частинами такої системи.


    1. Бюджет є обмеженим, але Посольство Сполучених Штатів Америки висловило бажання спрямувати певний обсяг своїх місцевих коштів розвитку на допомогу в даній справі. Далі представники Посольства США зазначили, що Посольства інших країн також можуть мати бажання наслідувати їхньому лідерству в цьому. Цю можливість варто розглянути на майбутнє.


    1. Задля того, щоб система ефективно працювала на користь усіх зацікавлених сторін, буде потрібно вирішити багато питань - таких як наступні:


  • Надання комп'ютерної техніки
  • Надання програмного забезпечення
  • Питання "власності" на дані
  • Правила редактування бази, чи архівування незначущих даних
  • Навчання з загальних питань збирання й управління даними та з методик аналізу
  • Рівні доступу
  • Розповсюдження даних
  • Ранжування інформації
  • Відбір кадрів.



    1. Існує потреба в наданні центрального сервера та допоміжного обладнання. За моїм проханням, безкоштовно, головним чином здійснюючи функцію гіда по системі, п. Микола ПОГОРІЛЕЦЬ здійснив оцінку технічних деталей та вартості системи, потрібної для розширення тієї, що зараз застосовується в структурі Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС УКраїни, а також для встановлення постійного зв'язку з іншими агенціями та з областями, як вказано в Додатку 3. В той час як Державна Прикордонна Служба та СБУ обидві виголосили зацікавленість у тому, щоб контролювати сервер, на розсуд, сервер повинен знаходитися на базі Міністерства Внутрішніх Справ, де він розташований і зараз. Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків, однак, не потребує жодних робочих станцій, тому що нові станції, нещодавно отримані ним від Посольства ФРН, підходять для використання.


    1. Зазначена вище оцінка також охопила питання надання звичайного програмного забезпечення. Проте, буде потрібне надання програмного забезпечення фахового призначення у формі бази даних та аналітичного програмного забезпечення. Відділи IT МВС та СБУ обидва зауважили, що бажали б отримати фінансування на розробку власної бази даних та власного аналітичного програмного забезпечення. В той час як я впевнений, що це може принести Україні перевагу, на зважений розсуд я не підтримую цієї пропозиції.


    1. На ринку наявна велика кількість придатних для використання баз даних, але можна легко впевнитися в їхній дорожнечі. Країни Центральної Азії надали перевагу програмному забезпеченню Tais Ontos, що його використовує МВС Росії. Це було б варто розглянути; але оскільки я не бачив цього продукту в роботі, я не в змозі коментувати його властивості чи забезпечити видатки на нього. Я розглядаю як варіант бази даних для Молдови; ця база являє собою копію Національної Системи Данії, яку буде надано Відділу Боротьби з Організованою Злочинністю для використання Бригадою Боротьби з Контрабандою в якості компромісного варіанту. Цю можливість також варто розглянути для України.
    2. Який би саме продукт не був обраний, окрім зазначених рутинних характеристик, що очікуються від бази даних, вона повинна мати наступні життєво важливі атрибути:


  • Унікальні номери записів, що не повторюються
  • Захист за допомогою пароля
  • Різні рівні доступу
  • Систему "прапорця"
  • Поле подій
  • Можливість внесення місцевих змін і доповнень до полей
  • "Доріжка аудиту".


    • Унікальні номери записів чітко ідентифікують кожен індивідуальний запис – чи то ім'я, чи то транспортний засіб, чи то подію – та є конче необхідними в цілях перехресних посилань.
    • Захист за допомогою пароля пов'язаний з рівнями доступу та дозволяє індивідуальним користувачам отримувати доступ до системи та до певних рівнів всередині системи відповідно до їхнього індивідуального ступеню дозволу на певний рівень доступу. Пароль також обмежує можливості видруковування даних, залишаючи їх тільки уповноваженим співробітникам. Як рівні доступу, так і права на друк знаходяться в командувача кожною агенцією.
    • Система "прапорця" - це спеціальне поле, яке ідентифікує особу, приміщення і т.ін. як об'єкт особливого інтересу окремої агенції чи окремого співробітника. У спільній системі це може бути цінним заходом безпеки. Ця система може обмежувати проходження інформації, вимагати негайного повідомлення зацікавленому співробітникові або запропонувати контакт між зацікавленими сторонами.
    • Поле подій дає можливість зберігання та зведення докупи ізольованих і, можливо, не пов'язаних між собою фрагментів інформації згідно критеріїв, що легко розпізнаються – наприклад, ім'я, місцезнаходження, транспортний засіб і т.ін..
    • Місцеві зміни можуть знадобитися зі збігом часу або внаслідок непередбаченого розвитку подій. Сучасні системи дозволяють підготованому, призначеному в місцевих умовах Системному Адміністраторові дуже швидко змінювати поля чи вводити нові, оскільки це почало набувати статусу необхідного, дуже економічно ефективного способа підтримання динамічної системи.
    • "Доріжка аудиту"- це інструмент боротьби з корупцією, який дозволяє Системному Адміністраторові виявляти пошуки, що були зроблені по системі, згідно встановлених параметрів.



8.8 Поліція Королівства Данії надасть МВС Молдови базу даних, яка в якості аналітичного інструменту застосовує i2 Analyst’s Notebook. Я розглядаю це як добрий варіант, оскільки він зв'язує Міністерство з Інтерполом, Європолом та іншими правоохоронними агенціями. Проте, ця база даних надається тільки англійською мовою. "Власність на дані" визначає, хто несе за них відповідальність (зазвичай це співробітник/агенція, що вносить їх до бази). В той час як є можливість внесення до запису додаткових даних, оригінальні дані не повинні бути змінені, доповнені чи витерті без звернення до особи чи агенції, що вносила їх.


    1. Редагування – це система знищення чи архівування старих і незначущих даних. Має місце загальна тенденція зберігати інформацію майже вічно; це захаращує базу даних і сповільнює її роботу. Потрібно робити розмежування між тим, що є корисним, і тим, що більше вже не послуговує корисній цілі. В країнах, що мають законодавство щодо захисту даних, "полоття" баз даних є не тільки бажаним, але також необхідним для дотримання закону.


    1. Буде потрібне навчання з користування новим програмним забезпеченням – як базою даних, так і аналітичними продуктами. В той час як багато співробітників правоохоронних органів є досвідченими фахівцями з розслідування, вони можуть бети незнайомі з методиками користування інформаційними технологіями та більш сучасними технологіями аналізу оперативних даних. Також це стосується співробітників, які працюють на нижчому рівні в інших департаментах і міністерствах. Не можна переоцінити той факт, що задля продуктивного функціонування інформаційної системи, а також задля виправдання значних зусиль і витрат, що залучені до цього проекту, потрібне внесення до системи вагомого обсягу даних. Таким чином, є необхідність підвищити поінформованість усіх співробітників правоохоронних органів, Міністерства Внутрішніх Справ, Державної Митної Служби, Державної Прикордонної Служби та Служби Безпеки України щодо потреби в наданні цих нібито рутинних, не пов'язаних між собою дрібних фрагментів інформації, що так часто виявляються безцінними для кримінального аналітика. Програма початкового навчання повинна концентрувати увагу на наступних напрямках:
  • Огляд нової інформаційної системи з наголосом на вимогах щодо надання якісних даних (концепція "Охорони Правопорядку, що базується на Даних")
  • Нова система ранжування інформації, бажано система типу 5x5x5
  • Нова процедура потоку даних
  • Оперативний аналіз.


    1. Щоб забезпечити повне розуміння аналітиками вимог стратегічного та оперативного аналізу, необхідно розглянути 3 напрямки навчання. Перший – це базові аналітичні процедури та концепції; вони нададуть фахівцям основу для розбудови їхніх аналітичних навичок. Для виконання цієї ролі ідеально підходить Європол. Друге стосується користування сучасними аналітичними інструментами – такими як IT та аналітичне програмне забезпечення. Необхідно, щоб фахівці досягли спроможності здійснювати пошук і отримувати дані з прийнятої системи, в комбінації зі спроможністю користування сучасним аналітичним програмним забезпеченням – таким як i2. Цю функцію можуть виконати постачальники обох програмних пакетів. Третє –це розуміння того, яким чином сучасні аналітичні технології адаптуються в цілях кращої придатності для використання фахівцями з кримінальних розслідувань за кордоном, а також у місцевих умовах. Новопризначеному аналітикові буде потрібен певний час для адаптації до нової системи. Використання досвіду організацій, що вже звикли до цієї діяльності, значно прискорить процес і дозволить аналітикові скористатися з переваг багаторічного досвіду, накопиченого іншими фахівцями.


    1. Разом із навчанням персоналу нижчого рівня в умовах нової системи є абсолютно необхідним, щоб представники вищого командного складу теж дотримувалися такого темпу навчання та повністю усвідомлювали, чого можна й потрібно досягти, а також яка підтримка від них потрібна. Тому необхідно надати обраним представникам вищого командного складу огляд нової системи та технологій, що в ній застосовуються. В рамках попереднього проекту Швеція довела, що ідеально підходить для цих цілей, хоча НСКД, Лондон може розглядатися як альтернатива.


    1. Формою представлення даних, якою найчастіше обмінюються між собою агенції, країни всередині субрегіону, країни СНД та решта міжнародної правоохоронної громади, є аналітична діаграма. На цей час численні компанії виробляють аналітичне програмне забезпечення, деколи – вбудоване до бази даних. Найбільш поширеним в сенсі вжитку є аналітичне програмне забезпечення виробляється британською компанією i2. На цей час його застосовують більшість західноєвропейських агенцій, включно з НСКД (Великобританія), BKA (ФРН), Данією та Шведською Національною Службою Поліції спільно з Інтерполом (ICPO), Європолом і Всесвітньою Митною Організацією. Нещодавно цим аналітичним програмним забезпеченням почали користуватися відділи боротьби з наркотиками Міністерств Внутрішніх Справ балканських країн; воно є рекомендованим для встановлення як компонент Програми Допомоги з Запобігання Торгівлі та Зловживанню Наркотиками в Країнах Південного Кавказу (SCAD). Двома чіткими перевагами, що роблять це програмне забезпечення настільки популярним, є наступні:
  • Можливість обміну діаграмами або фрагментами діаграм з агенціями, що застосовують повне аналітичне програмне забезпечення (Analysts Notebook) з можливістю їх редагування, змінення та вдосконалення перед поверненням до агенції-джерела.
  • Таке безкоштовне програмне забезпечення, як програма для читання діаграм - Link Chart Reader - може бути встановлене на будь-якому окремому ПК. Ця програма спроможна отримувати діаграми, що передаються в електронній формі, у вигляді "тільки для читання".

Обидві ці можливості можуть значно покращити співробітництво між агенціями.


    1. Розповсюдження інформації, зокрема у випадках, коли базою даних спільно користуються різні агенції, потребує належних важелів контролю, які повинні бути вроваджені перш ніж система ввійде в дію. Додаток 4 демонструє модель, яку використовує НСКД (Лондон).


    1. Ранжування інформації є життєво необхідним для того, щоб допомогти аналітикам і командирам "присвоїти" певну цінність будь-якому фрагменту інформації. Ранжування захищає джерело та робить очевидною потребу в детальних поясненнях або предметних оцінках та особистому контакті з особою, що внесла цей фрагмент до бази, яка може бути вже недоступною. Поширеною системою ранжування, яка застосовується в Великобританії та багатьох інших країнах, є система типу 5x5x5. Вона оцінює інформацію за джерелом, змістом і розповсюдженням. Перші два стовпці повинні залишатися незмінними; але третій, стовпець розповсюдження, може бути доповнений задля відповідності місцевим вимогам.


    1. Відбір кадрів потребує великої ретельності та уваги. Безпека даних є питанням найвищої важливості; в той час як дані повинні обмінюватися в якнайінтенсивніший спосіб, не є необхідним надання всім особам доступу до всіх даних. Безумовно, Оперативному Командному Складу потрібен доступ до якомога більшої кількості даних. Проте однією особою, яка повинна мати доступ до ВСІХ даних, є Аналітик. Без цього він/вона буде не в змозі належним чином виконувати свою функцію. Тому відбір на посаду Аналітика повинен проводитися з якнайбільшою увагою та ретельністю. В якості додаткового заходу захисту всі Аналітики підлягають жорсткій перевірці на предмет безпеки на будь-якому рівні, що є адекватним в Україні - я пропоную, щоб це здійснила СБУ.


  1. Зв'язок


    1. Комунікації типу Wide Area Network відпоідають вимогам специфікацій, що містяться в Додатку 3. Проте, з огляду на те, що в Києві незабаром будуть доступні волоконнооптичні кабелі, вони можуть стати адекватною альтернативою. Це питання потребуватиме вирішення технічними спеціалістами на місцях.


    1. Для передання дані потребуватимуть кодування, що сертифіковано Департаментом Захисту Інформації СБУ. Місцеві агенції висловили бажання щодо застосування власного коду.



10.0 Рекомендації



10.1 Все обладнання повинне відповідати специфікаціям, наданим у Додатку 2.


1. Департамент Боротьби з Незаконним Обігом Наркотиків, Міністерство Внутрішніх Справ
  • Центральний сервер спільно з резервною копією на магнітній стрічці (розташований у Департаменті Інформаційних Технологій).
  • Можуть використовуватися робочі станції, що є у вжитку на цей час.
  • Відповідно ухвалена та пройшла тестування база оперативних даних, встановлена на центральний сервер.
    • Для розгляду рекомендоване наступне:
      1. Tais Ontos (система виробництва Росії)
      2. Bristol Office Machines, Бристоль, Англія
      3. Memex, Единбург, Шотландія
      4. Metaserver System, НСКД, Данія
      5. Микола ПОГОРІЛЕЦЬ, Інформаційний Центр, Нормативні акти України; Київ. вул. Чигоріна, 61a, кв. 37
  • Програмне забезпечення i2 Analyst’s Notebook (версія Network) - в залежності від варіанту бази даних
  • Кольоровий принтер, придатний до друку в форматі А3
  • Лазерний принтер, придатний до друку в форматі А4
  • Факсовий апарат
  • Сканер


2. Регіони
  • 1 ПК
  • Кольоровий принтер
  • Сканер



  1. Служба Безпеки України
    • 2 ПК (якщо дозволяє бюджет - більше)
    • Кольоровий принтер
    • Сканер



  1. Державна Митна Служба
  • 1 ПК
  • Принтер
  • Сканер



  1. Державна Прикордонна Служба
  • 1 ПК
  • Принтер
  • Сканер



Всі ПК повинні бути обладнані відповідною операційною системою та Microsoft Office 2000 Professional, а також, у залежності від варіанту бази даних - програмним забезпеченням i2 Analyst’s Notebook.


З метою якнайефективнішого використання доступних коштів, раціональним рішенням може бути обмеження дистанційного доступу до бази даних для 4 агенцій у Києві, а також для регіонів (областей), що, перш за все, мають самостійні системи. Зазначене являє собою як фінансовий, так і технічний варіант для обговорення з відповідними органами влади.


Все інше потрібне допоміжне обладнання зазначене в Додатку 2.


    1. Навчання
  • Рекомендований навчальний курс типу "навчання викладачів" для 20 співробітників (5 від кожної агенції) з наступних питань:



    • Нова концепція збирання, класифікації, зберігання та розповсюдження інформації;
    • Внесення інформації, запити на отримання даних та їх аналіз із використанням нової бази даних.



  • Рекомендований навчальний курс типу "навчання викладачів" для 10 співробітників (4 від МВС та по 2 від інших трьох агенцій) з наступних питань:



    • Збирання та аналіз даних, пов'язаних із наркотиками. (Курс базової підготовки, пропонується проведення на базі Європолу);
    • Підвищення кваліфікації користування аналітичним програмним забезпеченням (i2). (Пропонується проведення в місцевих умовах).



  • Всі співробітники, що отримали навчання, повинні залишатися на своїх посадах впродовж мінімум 3 років.



  • Навчання з нової концепції повинне в першу чергу охопити всіх, залучених до розслідувань із питань, пов'язаних із наркотиками, а далі - всю решту персоналу. Слід також розглянути варіант включення цього курсу до програм Початкового Навчання.



    1. Семінар для аналітиків
  • Рекомендовано, щоб 10 підготованих аналітиків відвідали західноєвропейську агенцію з метою дослідження на практиці процесу збирання та управління даними, а також ролі аналітика в цьому. (Як приклад, придатний для порівняння, пропонується Швеція або НСКД, Лондон).



    1. Семінар для командного складу
  • Рекомендовано, щоб 10 представників вищого командного складу агенцій відвідали семінар, присвячений процесу збирання та управління даними, в рамках концепції "Охорона Правопорядку, що базується на Даних" на базі Європолу/Інтерполу.



    1. Координація
  • Всі навчальні заходи, де це можливо, повинні проводитися спільно з Молдовою та Білоруссю з метою вдосконалення координації та зв'язків і зміцнення співробітництва, а також задля встановлення й розвитку контактів.



  • Все програмне забезпечення, де це можливо, повинне бути надане в русифікованій формі та підтримуватися російською мовою.



    1. Форма Надання Даних
  • З метою раціоналізації та спрощення процесу надання інформації до центральних апаратів агенцій рекомендоване створення форми надання даних для загального користування, яка б містила ступеневу класифікацію 5 x 5 x 5. (Відповідні викладачі можуть надати пораду з компіляції).



ЗМІСТ



Загальні положення


1

Наявність Правил 1.1


Сфера застосування Правил

1.2 – 1.5

Основні принципи

1.6 -1.8

Тлумачення термінів:


1.8
  • „Оперативні матеріали”

1.8.1
  • „Стандартні підстави”

1.8.2
  • „Агенції”

1.8.3
  • „Уповноважений співробітник”

1.8.4
  • „Тяжкий злочин”

1.8.5
  • „Безпека суспільства”

1.8.6
  • „Інтереси суспільства”

1.8.7
  • „Конфіденційні матеріали”




1.8.8

Реєстрація оперативних матеріалів 2


Процедури надання повноважень

2.1 – 2.3

Ведення документації

2.4 – 2.5


Розповсюдження оперативних матеріалів у межах Великобританії 3


Процедури санкціонування





Документи 3.9 – 3.10


Розповсюдження оперативних матеріалів за межами Великобританії 4


Критерії санкціонування 4.1 – 4.4


Процедури санкціонування

4.5 – 4.6

Документи

4.7

Зберігання матеріалів 5


Процедури оскарження 6


Загальні положення

    1. Практичні правила запису та розповсюдження оперативних матеріалів (далі Правила)

мають постійно бути в наявності в усіх оперативних відділеннях поліції та офісах Національного управління боротьби зі злочинністю, Управління боротьби зі злочинністю Шотландії, Національної служби кримінальної розвідки та Митно-акцизної служби Великобританії для ознайомлення та використання співробітниками поліції та митниці, цивільними службовцями, підпорядкованими поліції, а також особами, затриманими поліцією, Митно-акцизною службою Великобританії або їхніми представниками. Примірники Правил мають бути доступними для використання представниками громадськості в усіх відділеннях поліції та громадських установах Митно-акцизної служби Великобританії.

    1. Якщо це не зазначено окремо, Пояснювальні примітки, надруковані у тексті Правил, не є їхньою частиною. Вони призначені для допомоги співробітникам поліції у застосуванні Правил.



    1. Правила визначають процедури запису та розповсюдження оперативної інформації на території та поза територією Великобританії, що здійснюються поліцією, Національним управлінням боротьби зі злочинністю, Управлінням боротьби зі злочинністю Шотландії, Національною службою кримінальної розвідки та Митно-акцизною службою Великобританії.



    1. Правила регулюють процедури запису та розповсюдження особистої інформації, що використовується в оперативних системах, або отриманої з таких систем.



    1. Ці Правила не стосуються:



  • розголошення інформації між агенціями, що збирають особисту інформацію, коли воно здійснюється на передбачених законом підставах, незважаючи на те, що відповідне розголошення може бути здійсненне конфіденційно (Див. Примітку 1А), або
  • розголошення доказових матеріалів правоохоронним органам інших країн, що здійснюється через спільні канали правової допомоги, зокрема, шляхом застосування механізму судових доручень.



    1. В процесі попередження або розслідування злочинів правоохоронні органи зобов’язані розшукувати, занотовувати та розповсюджувати оперативну інформацію стосовно правопорушників та осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів. Сама природа більшої частини такої діяльності не дозволяє здійснювати її відкрито, якщо вона має бути ефективною. В Розділах 28 та 29 Закону „Про захист інформації” 1998 р. передбачено, що вимога щодо відкритості не використовується у випадках, коли це може зашкодити:



  • інтересам національної безпеки;
  • попередженню або розкриттю злочину;
  • затриманню або переслідуванню правопорушників;
  • оцінці або стягненню будь-якого податку або збору, або накладанню будь-яких подібних санкцій.



    1. Незважаючи на те, що вимоги щодо відкритості можуть бути відсунуті в бік за відповідних обставин, правоохоронні органи повинні мати законні підстави, для обробки інформації та дотримуватися принципів захисту інформації у частині їхньої якості та безпеки користування оперативними матеріалами. Зокрема,



  • Інформація, отримана з оперативних джерел, підлягає оцінці на предмет її достовірності та цінності перед тим, як бути занесеною до оперативних систем;
  • Якщо особистість джерела оперативної інформації необхідно утримувати в секреті, інформацію про цю особу слід зберігати в окремій справі;
  • Оперативні матеріали повинні зберігатися настільки довго, наскільки це є важливим;
  • Перед тим, як розповсюджувати оперативні матеріали, необхідно оцінити ризик, який їхнє використання може становити для об’єкта, щодо якого зібрано інформацію, для джерела походження даних, або ризик можливих наслідків розкриття такої інформації. Питання захисту інтересів громадськості, пов’язаних з оперативною інформацією слід розглядати лише після такої оцінки;
  • Доступ до оперативних матеріалів повинен бути обмеженим і надаватися лише особам, що мають на це повноваження;
  • Особи, що мають доступ до оперативної інформації, повинні використовувати її лише для потреб своїх службових справ.


Тлумачення термінів

    1. Для цілей розуміння цих Правил використовуються наступні терміни:



      1. Оперативні матеріали, зокрема:


Особиста інформація, що становить цінність для національної безпеки, попередження або розкриття злочинів або заворушень, забезпечення громадського порядку та оцінки або стягнення будь-якого податку або збору, або накладанню будь-яких подібних санкцій, що є відмінною від інформації, яку необхідно збирати для юридичних або адміністративних потреб; інформація, що була оцінена стосовно її надійності та відповідності, або інша подібна неособиста інформація, що була оцінена стосовно її надійності та відповідності, по відношенню до якої необхідно захистити особистість джерела її походження.

      1. Стандартні підстави


Це підстави, на яких окремі співробітники поліції, Національного управління боротьби зі злочинністю, Управління боротьби зі злочинністю Шотландії, Національної служби кримінальної розвідки та Митно-акцизної служби Великобританії можуть збирати та розповсюджувати оперативні матеріали без попереднього ухвалення таких дій вищестоящими організаціями, за винятком випадків, зазначених нижче у Параграфах 3.8, 4.5 та 4.6.


Стандартні підстави застосовуються, коли:

  • Існують підстави вважати, що збирання або розповсюдження оперативної інформації може бути важливим в інтересах національної безпеки, попередження або розкриття злочинів та заворушень, забезпечення громадського порядку та оцінки або стягнення будь-якого податку або збору, накладанню будь-яких подібних санкцій або взагалі служить важливим інтересам суспільства
  • Збирання та розповсюдження оперативної інформації не включає „конфіденційні матеріали” (що визначені далі), якщо тільки не були прийняті до відома застережні механізми, визначені у Параграфі 3.5
  • Збирання та розповсюдження оперативної інформації відповідатиме положенням Закону „Про захист інформації” 1998 р.



      1. Агенції, це:


Поліція, Національне управління боротьби зі злочинністю, Управління боротьби зі злочинністю Шотландії, Національна служба кримінальної розвідки та Митно-акцизна служба Великобританії та інші передбачені законом органи, що несуть обов’язки щодо розслідування злочинів або кримінального переслідування, а також органи національної безпеки та розвідки.

      1. Уповноважений співробітник,


Співробітник поліції, або Національного управління боротьби зі злочинністю, Управління боротьби зі злочинністю Шотландії, Національної служби кримінальної розвідки, Митно-акцизної служби Великобританії або призначений співробітник, якому, згідно з цими Правилами, дозволено збирати або розповсюджувати оперативні матеріали, або співробітник поліції, Митно-акцизної служби Великобританії та їх еквівалент у Національній службі кримінальної розвідки, якому надані повноваження санкціонувати розповсюдження оперативних матеріалів у відповідності до цих Правил.

      1. Тяжкий злочин


Протиправна поведінка може кваліфікуватися, як тяжкий злочин, лише за умови, коли:


а) вона включає застосування насильства, призводить до значних прибутків або втрат або виявлена великою групою осіб, яки переслідують спільні цілі, або;


б) правопорушення або одне з правопорушень є таким, за яке особа, що досягла 21 року і не мала попередніх судимостей, ймовірно може бути засудженою до 3 або більше років позбавлення волі.

      1. Безпека суспільства:


Загрози безпеці суспільства включають протиправну або антисоціальну поведінку, що має за намір або може розповсюджувати страх перед злочинністю та насильством, або такою поведінкою, що має за намір або може зруйнувати чи підірвати здоров’я та добробут молоді або інших уразливих верств суспільства.

      1. Інтереси суспільства:


Важливі інтереси суспільства включають підтримання безпеки та цілісності правоохоронних органів та інших органів державної влади.


      1. Конфіденційні матеріали


Матеріали, що мають правовий імунітет:


Як усне, так письмове спілкування між професіональним юристом та його клієнтом або будь-якою особою, що представляє її клієнта, що здійснюється у ході надання правових послуг клієнту, або в період очікування процесуальних дій та для потреб таких дій, а також предмети, що входять до складу або до яких звертаються під час такого спілкування. Спілкування, що здійснюється, або предмети, що застосовуються з кримінальними намірами, не можуть бути суб’єктами такого імунітету.


Конфіденційна приватна інформація:

Це секретна інформація щодо людини (живої або померлої), особистість якої можна ідентифікувати, виходячи з цієї інформації, і яка стосується:


а) стану фізичного або психічного здоров’я цієї людини або

б) консультацій у психіатра або інших видів допомоги,


яку особа отримувала або надавала під час діяльності, пов’язаної з торгівлею, бізнесом, професією, іншими видами діяльності або для потреб будь-якої оплачуваної або безоплатної служби. Це включає як усну, так і письмову інформацію, а також спілкування, внаслідок якого отримується або створюється особиста інформація, якщо:

  • Вона стосується умов прямого або непрямого зобов’язання щодо конфіденційності;
  • Є суб’єктом обмежень на розголошення або коли існує зобов’язання про дотримання секретності, передбачене поточним або майбутнім законодавством.


Конфіденційні журналістські матеріали:


Це матеріали, отримані або створені для цілей журналістики на умовах конфіденційності, а також спілкування, внаслідок якого набувається інформація для цілей журналістики, і є умовою такого зобов’язання. (Див. Примітку 1Б)


Пояснювальні примітки


Примітка 1 А Обмін певних видів інформації між деякими державними агенціями регулюється законом. Наприклад, деякі закони, що приймалися послідовно, зокрема Закон „Про фінанси”, Закон „Про управління митницею та акцизами” 1979 р., Закон „Про ПДВ” 1994 р. та Закон „Про імміграцію” 1991 р. по різному висувають вимоги, надають дозвіл та регулюють питання обміну такими видами матеріалів, що можуть містити особисту інформацію, в інтересах ефективного здійснення діяльності Митно-акцизної служби Великобританії, до якої має причетність зазначена інформація. Питання законодавчого забезпечення розголошення інформації в Європі висвітлюються в Параграфі 4.1.


Примітка 1 Б Більш повне визначення термінів „питання, що мають правовий імунітет”, „конфіденційна особиста інформація” та „конфіденційні журналістські матеріали” надається відповідно у Розділах 98, 99 та 100 Закону „Про діяльність поліції” 1997 р. Ці Правила дотримуються принципів, викладених у цьому Законі.


Реєстрація оперативних матеріалів 2


Процедури санкціонування - Реєстрація оперативних матеріалів


2.1 Окремі співробітники або призначені особи, що представляють поліцію, Національне управління боротьби зі злочинністю, Управління боротьби зі злочинністю Шотландії, Національну службу кримінальної розвідки, Митно-акцизну службу Великобританії, для виконання своїх службових обов’язків вважаються співробітниками, уповноваженими на реєстрацію оперативної інформації, у відповідності до положень Закону „Про захист інформації” 1998 р. та нижченаведених умов:


2.2 Перед реєстрацією оперативних матеріалів співробітник повинен переконатися в тому, що:

  • його діяльність відповідає стандартним підставам, викладеним у Параграфі 1.8.2;
  • оперативні матеріали, що вводяться у систему були належним чином оцінені, а їхнє походження встановлене ;
  • у випадках, коли оперативні матеріали необхідно зареєструвати у системі для майбутніх дій, ці матеріали було оцінено щодо ризику, що може виникнути внаслідок їх потенційного розголошення під час судового процесу.



    1. Перед тим, як включити „конфіденційні матеріали” (за визначенням Параграфу 1.8.8) у систему оперативної інформації, слід приділити належну увагу будь-яким обмеженням щодо використання такої інформації або вимогам щодо особливого поводження з цією інформацією, встановленим співробітником, який санкціонував її збирання.


Ведення документації – реєстрація оперативних матеріалів


    1. Оперативні матеріали, зібрані для реєстрації у системах кримінальної розвідки, у відповідності до Параграфу 1.7, повинні додатково містити оцінку самої інформації та її джерела.



    1. Необхідно внести до протоколу запис щодо оцінки ризику використання такого оперативного матеріалу або його потенційного розголошення у ході судового процесу.



Розповсюдження оперативних матеріалів в межах Великобританії 3


Процедури санкціонування - Розповсюдження оперативних матеріалів в межах Великобританії


3.1 За винятком випадків, передбачених Параграфом 1.5, поліція, Національне управління боротьби зі злочинністю, Управління боротьби зі злочинністю Шотландії, Національна служба кримінальної розвідки, Митно-акцизна служба Великобританії розповсюджують оперативні матеріали серед інших британських агенцій у відповідності до положень цих Правил та закону „Про захист інформації” 1998 р.


    1. Окремі співробітники поліції, Національного управління боротьби зі злочинністю, Управління боротьби зі злочинністю Шотландії, Національної служби кримінальної розвідки, Митно-акцизної служби Великобританії в рамках виконання своїх службових обов’язків є уповноваженими на розповсюдження відповідних оперативних матеріалів серед інших британських агенцій, у відповідності до положень цих Правил.



    1. За умови виконання положень Параграфу 3.4, співробітник може передавати оперативні матеріали:



  • Визначеним законом правоохоронним органам Великобританії;
  • Службам безпеки та розвідувальним службам;
  • Іншим британським агенціям, які не є частиною визначених законом правоохоронних органів і займаються переслідуванням.



    1. Перед розповсюдженням оперативних матеріалів у відповідності до положень Параграфу 3.3, співробітник повинен переконатися в тому, що таке розповсюдження:


  • Здійснюється у відповідності до стандартних підстав, передбачених у Параграфі 1.8.2;
  • Стосується оперативних матеріалів, що були належним чином оцінені, а їхнє джерело встановлене;
  • У випадках коли, внаслідок розповсюдження оперативних матеріалів ймовірними є подальші дії, переконатися в тому, що було проведено оцінку ризику, пов’язаного з використанням оперативних матеріалів, або з їх розголошенням під час судових слухань.



    1. У випадках, коли оперативна інформація містить „конфіденційні матеріали”, будь-яке запропоноване розповсюдження такої інформації повинно здійснюватися з належним урахуванням будь-яких обмежень на використання цієї інформації або вимог щодо особливого поводження з нею, встановлених співробітником, що санкціонував збір цієї інформації. Обмеження на використання матеріалів, отриманих внаслідок дозволів, виданих у відповідності до положень Частини ІІІ Закону „Про поліцію” 1997 р., викладених у Параграфі 2.36 Практичних юридичних правил інтрузивного спостереження.



    1. У випадках, коли розповсюдження інформації здійснюється шляхом надання доступу до комп’ютерної бази даних, система повинна включати функцію зворотної перевірки.



    1. За умови здійснення процедури санкціонування та застосування викладених нижче додаткових застережних механізмів, оперативні матеріали можуть передаватися в межах Великобританії сторонам, іншим, ніж сторони, визначені у Параграфі 3.3, у випадках, коли:



  • застосовуються стандартні підстави, передбачені у Параграфі 1.8.2
  • здійснюється передача лише таких оперативних матеріалів, які відповідають цілям такого розповсюдження.



    1. Дозвіл на передачу оперативних матеріалів в межах Великобританії сторонам, не передбаченим Параграфом 3.3, може надаватися:



  • Інспектором поліції, Національного управління боротьби зі злочинністю, Управління боротьби зі злочинністю Шотландії;
  • Офіцером еквівалентного звання Національної служби кримінальної розвідки, Митно-акцизної служби Великобританії.


Документи - Розповсюдження оперативних матеріалів в межах Великобританії

    1. У випадках, коли оперативні матеріали передаються агенції, визначеній у параграфі 3.3, до протоколу заносяться:



  • Будь-які обмеження на використання таких матеріалів або їх подальше розповсюдження, встановлені внаслідок проведення оцінки ризику, у відповідності до положень параграфу 3.4;
  • Будь-які обмеження на використання таких матеріалів або їх подальше розповсюдження, у випадку коли інформація містить „конфіденційні матеріали”, а також будь-які вимоги щодо особливого поводження, встановлені співробітником, що санкціонував збір такої інформації.



    1. У випадках, коли оперативні матеріали передаються стороні, визначеній Параграфом 3.7, необхідно скласти протокол, що включає:



  • опис матеріалів, що передаються;
  • інформацію про одержувача;
  • інформацію про дозвіл на передачу;
  • причину передачі матеріалів;
  • інформацію про будь-які обмеження щодо матеріалів, встановлені внаслідок оцінки ризику.

Розповсюдження оперативних матеріалів за межами Великобританії 4

    1. У цьому розділі висвітлюються питання передачі оперативних матеріалів правоохоронним органам країн Європи, а також та країн за межами Європи. Цей розділ не висвітлює питання розголошення митної інформації в межах Європейського Союзу, де таке розголошення забезпечується правилами з метою виконання митного законодавства та попередження та розкриття випадків митного шахрайства або ухилення від сплати мита. У відповідності до положень Параграфу 1.5, цей розділ також не торкається питань передачі доказових матеріалів правоохоронним органам інших країн, що здійснюється через спільні канали правової допомоги, зокрема, шляхом застосування механізму судових доручень. (Див. Примітку 4 А).



    1. Проект Конвенції Європейського Союзу „Про взаємодопомогу в кримінальних питаннях (Секретні операції), а також Конвенція „Про взаємодопомогу і співробітництво митних адміністрацій” дозволяють здійснювати обмін інформацією з кримінальних питань без попереднього запиту у випадках, коли таке розголошення може допомогти початку або проведенню розслідувань. За таких умов, розповсюдження оперативних матеріалів здійснюється у відповідності до положень Параграфу 4.4.



    1. Надання оперативних матеріалів країнам, що не входять до складу Європейського Економічного Простору (ЄЕП), здійснюється з метою попередження або розкриття випадків міжнародних злочинів і тероризму. Восьмий Принцип Закону „Про захист інформації” 1998 р. передбачає заборону на передачу особистих даних країнам або територіям, що знаходяться за межами ЄЕП, за винятком тих випадків, коли така країна або територія може забезпечити належний рівень захисту прав та свобод суб’єктів цих даних, у частині обробки особистих даних, або якщо така передача має значний інтерес для суспільства. Правоохоронні органи повинні забезпечити, щоб передача оперативних матеріалів за межі ЄЕП здійснювалася після оцінки ризику для суб’єкту даних, і щоб така передача здійснювалася через встановлені безпечні процедури зв’язку. Національна служба кримінальної розвідки, Митно-акцизна служба Великобританії та Лондонська поліція забезпечують виконання таких процедур. (Див. Примітку 4 Б).



    1. Передача оперативних матеріалів іноземним правоохоронним органам має здійснюватися за умови здійснення викладених нижче процедур санкціонування, якщо:



  • Наявними є стандартні підстави і передача інформації визнається необхідним заходом для досягнення бажаних результатів;
  • Розповсюдження інформації не стосується „конфіденційних матеріалів”, і належну увагу було приділено будь-яким обмеженням на використання цих матеріалів або вимогам щодо особливого поводження з ними, встановлених співробітником, що санкціонував збирання цих матеріалів;
  • Якщо існує думка, що країна, яка отримує інформацію і знаходиться поза межами ЄЕП, не володіє належним рівнем захисту даних, і при цьому було здійснено оцінку ризику для суб’єкту даних, що може виникнути у випадку передачі оперативних матеріалів.



Процедури санкціонування - Розповсюдження оперативних матеріалів за межами Великобританії

    1. Дозвіл на передачу оперативних матеріалів іноземним правоохоронним органам, країн, що знаходяться в ЄЕП, може бути наданий:



  • У поліції, Національному управлінні боротьби зі злочинністю, Управлінні боротьби зі злочинністю Шотландії - співробітником, що знаходиться під наглядом у інспектора;
  • У Національній службі кримінальної розвідки, Митно-акцизній службі Великобританії - співробітником, що знаходиться під наглядом офіцера, рівного інспектору за званням,



    1. Дозвіл на передачу оперативних матеріалів іноземним правоохоронним органам країн, що знаходяться поза межами ЄЕП, може бути наданий:



  • У поліції, Національному управлінні боротьби зі злочинністю, Управлінні боротьби зі злочинністю Шотландії - співробітником, що знаходиться під наглядом у старшого офіцера;
  • У Національній службі кримінальної розвідки, Митно-акцизній службі Великобританії - співробітником, що знаходиться під наглядом офіцера, рівного старшому офіцеру за званням.


Документи - Розповсюдження оперативних матеріалів за межами Великобританії

    1. У випадках. коли розповсюдження оперативних матеріалів здійснюється у відповідності до положень параграфу 4, необхідно складати протокол, що вміщує:



  • інформацію про матеріали, що передаються, включаючи інформацію про обмеження щодо їх подальшого розповсюдження;
  • інформацію про одержувача;
  • у випадку коли інформація містить „конфіденційні матеріали”, дані про будь-які обмеження на використання таких матеріалів або їх подальше розповсюдження, а також про будь-які вимоги щодо особливого поводження, встановлені співробітником, що санкціонував збирання цих матеріалів;
  • ціль передачі матеріалів;
  • у випадку, коли існує думка, що країна, яка отримує інформацію і знаходиться поза межами ЄЕП, не володіє належним рівнем захисту даних - інформацію про оцінку ризику для суб’єкту (суб’єктів) даних, що передаються.


Пояснювальні примітки


Примітка 4 А До Європейського Союзу входять: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція та Швеція.


Примітка 4 Б До складу Європейського Економічного Простору (ЄЕП) входять: 15 країн-членів ЄС, а також Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія.


Зберігання матеріалів 5


5.1 Якщо існують підстави вважати, що оперативні матеріали або інші матеріали, пов’язані з реєстрацією або розповсюдженням оперативних матеріалів, можуть мати значення для кримінального або цивільного процесу, де рішення очікується зараз, або до такого процесу в майбутньому, їх слід зберігати у відповідності до вимог Закону „Про кримінальне судочинство та розслідування” 1996 р. та інших відповідних законодавчих актів. (Див. Примітку 5 А).


5.2 Закон „Про захист інформації” 1998 р. вимагає, щоб особиста інформація не зберігалася довше, аніж це є необхідним для цілей, в яких її було отримано. Оперативні матеріали повинні регулярно переглядатися, а непотрібна інформація видалятися. Оперативні матеріали, що не становлять оперативної цінності, підлягають знищенню, за винятком випадків, передбачених Параграфом 5.3.

    1. Якщо існують підстави вважати, що оперативні матеріали або інші матеріали, які необхідно реєструвати у відповідності до цих Правил, незважаючи на вимоги параграфу 5.2, необхідно зберігати у зв'язку з важливими інтересами суспільства, як зазначено у параграфі 1.8.7, ці матеріали можна зберігати, за умови:



  • Внесення у протокол причини зберігання інформації;
  • Регулярного перегляду необхідності продовження зберігання такої інформації;
  • Встановлення додаткових застережних механізмів доступу до цієї інформації.


Пояснювальні примітки


Примітка 5 А Положення Закону „Про кримінальне судочинство та розслідування” 1996 р. не повністю розповсюджуються на території Шотландії та Північної Ірландії.


Процедури оскарження 6

6.1 Правоохоронні органи повинні дотримуватися стандартів, викладених у цих Правилах.


6.2 Про Порушення Закону „Про захист інформації” 1998 р. можна повідомити Уповноваженого із захисту інформації або офіцерів, зазначених у параграфі 6.3.


6.3 Скарги щодо порушень цих Правил можна подавати відповідному Начальнику поліції, Комісару поліції міста, Комісару поліції міста Лондону, Генеральному Директору Національного управління боротьби зі злочинністю, Начальнику Управління боротьби зі злочинністю Шотландії, Генеральному Директору Національної служби кримінальної розвідки, Старшому Слідчому, або Начальнику Митно-акцизної служби Великобританії.