Програма "Схід-Схід" Програма ЗдоровРеформ в Україні напрями управління

Вид материала

Содержание

ЛНМУ імені Данила Галицького
Напрями удосконалення
Для досягнення цих цілей необхідно
Реформування ПМСД в Україні доцільно здійснювати за принципами
Завдання програми удосконалення пмсд
Міська модель комплексного пе
Оптимізована модель комплексу ПМСД міста дає відповідь на питання
Реформування ПМСД в сільській місцевості
Орієнтовний кошторис витрат на реалізацію проекту реструктуризації ПМСД на засадах СМ в регіоні з населенням 100 тис. осіб
Назва заходу

Подобный материал:

Українська Академія державного управління

при Президентові України

Міжнародний фонд “Відродження”

Львівський державний медичний університет

Програма “Схід-Схід”

Програма ЗдоровРеформ в Україні

НАПРЯМИ УПРАВЛІННЯ

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ

ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-

САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

В УКРАЇНІ

Матеріали до міжнародного семінару підготував

магістр державного управління, заст.декана ФПДО, ст.викладач

кафедри організації і управління охороною здоров'я ФПДО

ЛНМУ імені Данила Галицького

Фуртак І.І.

Матеріали розглянуті і схвалені на засіданні

кафедри управління охороною здоров’я

(протокол № 7 від 09.06.1998 р.) і методичної ради УАДУ

(протокол № 6 від 30.06.1998 р.)

Київ - 1998

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ

ПМСД В УКРАЇНІ

Первинна медико-санітарна допомога (ПМСД) – це основний вид медико-санітарної допомоги, що надається, як правило, в амбулаторних умовах, є пріоритетною ланкою та центральною функцією системи медичної допомоги. Вона характеризує соціальне та економічне становище країни.

Реалізуючи свої функції, ПМСД сприяє зниженню рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення, в тому числі й працездатного, і трудових втрат, обумовлених цими факторами, а також травматизм на виробництві та професійних захворювань і пов’язаних з цим економічних втрат. Вона дозволяє домогтись зменшення частоти патологічних змін стану здоров’я населення, включно з соціальноважливими захворюваннями, що впливають на якість трудового потенціалу. Здійснення заходів ПМСД сприяє підвищенню рівня народжуваності, необхідної для поновлення працездатного населення, підвищення стану здоров’я призовників, особистого складу та резерву збройних сил України.

Генеральна мета удосконалення системи ПМСД – збереження та зміцнення здоров’я населення та трудового потенціалу країни, задоволення потреб населення щодо доступної та кваліфікованої первинної медико-санітарної допомоги, що гарантована Конституцією. Тобто, розвиток первинної медичної допомоги в Україні в нових економічних умовах має скеровуватись на вирішення, передусім, проблем забезпечення доступності ПМСД та визначається цілями:

раціональним використанням ресурсів, підвищенням ефективності і якості медичної допомоги через персоніфікований облік ресурсів та роботи,
зміною технології організаційних структур ЛПЗ, структури управління, фінансування, планування через управління собівартістю медпослуг

Для досягнення цих цілей необхідно:

провести компаративний аналіз характеристик, тенденцій і провідних закономірностей, що формують первинну медико-санітарну допомогу населенню України в сучасних умовах,
встановити соціально-економічні детермінанти охорони здоров’я, що визначають потреби щодо розвитку та реформування ПМСД,
забезпечити наукове обґрунтування основних пріоритетних напрямків розвитку ПМСД з акцентом на підвищення медичної, соціальної, економічної ефективності системи, а також покращення якості і раціонального використання ресурсів,
виконати розробку організаційної, інтегральної моделі системи ПМСД території через управління собівартістю і персоніфікований облік і аналіз медичних послуг,
виконати розробку алгоритму оптимізації планування та прийняття управлінських рішень з питань ресурсного забезпечення ПМСД через персоніфіковану систему управлінського обліку і аналізу та управління собівартістю медичних послуг наявної мережі ЛПЗ усіх рівнів надання медичної допомоги

Реформування ПМСД в Україні доцільно здійснювати за принципами:

збереження державної системи медичного забезпечення населення, що закладено в Конституцію та нормативно-правове поле діяльності вітчизняної СОЗ,
прийняття національної програми реформування системи охорони здоров’я, де окремим блоком було вирішено проблеми ПМСД,
всестороння (правова, фінансова, цільова тощо) державна підтримка реформування ПМСД,
закріплення по галузі пріоритетності ПМСД щодо ресурсного забезпечення (кадрами, фінансами, сучасним обладнанням тощо),
структурна перебудова мережі ЛПЗ, впровадження менш затратних медичних технологій з акцентом на колективні форми організації праці й посімейні принципи обслуговування з пріоритетом принципу інтеграції роботи мережі ЛПЗ,
децентралізація і демократизація управління системою ПМСД,
надання юридичної, господарської самостійності ЛПЗ щодо вирішення фінансових, кадрових, організаційних питань при персоніфікації обліку і аналізу,
підвищення рівня кваліфікації лікарів ПМСД, вишколу лікарів загальної практики – сімейної медицини (ЛЗП-СМ) та їх помічників,
оптимізація правової та нормативної бази ПМСД,
інтенсифікація діяльності структур ПМСД з метою підвищення медико-соціальної та економічної ефективності з персоніфікацією коштів і медпослуг,
етапність щодо здійснення структурно-функціональних змін в системі ПМСД,
прийняття політичних рішень щодо пріоритету ПМСД, як такої, що забезпечує найбільш важливі фактори здоров’я та охорони здоров’я,
розвиток принципів посімейного обслуговування населення, виходячи з цінності сім’ї для життя та розвитку людини,
об’єднання зусиль, матеріально-технічних, кадрових можливостей різних служб первинної медичної допомоги (дільничні служби, швидка медична допомога, диспансери, заклади соціального забезпечення),
організація колективної форми організації ПМСД як пріоритетної й більш зручної для медичного персоналу і населення при персоніфікації обліку роботи,
створення нової організаційної системи позалікарняної стаціонарної медичної допомоги населенню шляхом інтеграції ліжкового фонду домашніх та денних стаціонарів з цілодобовими стаціонарами ЛПЗ з метою офіційного закріплення планового ліжкового фонду усіх трьох рівнів медичної допомоги для створення сучасної організаційно-функціональної структури та технології, що забезпечували б найефективніший шлях збереження здоров’я населення, раціональне використання коштів на охорону здоров’я і оптимальне нормування трудовитрат з урахуванням потреб населення й економічних можливостей влади,
оптимізацію управління первинною медичною допомогою на принципах поділу відповідальності щодо медичної та соціальної охорони здоров’я,
скерування зусиль в управлінні ресурсами ПМСД на: планування потоків пацієнтів та управління обсягами медичної допомоги при їх персоніфікації,
застосування принципу інтенсифікації як соціально-економічного явища у суспільному виробництві, що сприяє підвищенню медичної та економічної ефективності медичної допомоги через управління собівартістю медпослуг,
застосування ринкових економічних принципів, що полягають у підвищенні, передусім, задоволення населення медичним обслуговуванням через розвиток господарсько-юридичної самостійності структур ЛПЗ первинної допомоги, що підвищує їх економічну ефективність для суспільства та медичного персоналу,
реформування організації первинної медичної допомоги на основі децентралізації амбулаторно-поліклінічної служби, створення на первинному рівні об’єднань амбулаторних лікарів основних спеціальностей та лікарів загальної практики-сімейної медицини (ЛЗП-СМ) з виділенням підрозділів амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги при персоніфікації обліку їх роботи,
виділення найбільш уразливих в соціальному плані груп населення, що вимагають надання первинної медико-соціальної допомоги невідкладно, розробка цільових програм медико-соціальної допомоги з урахуванням контингенту населення, потреб щодо медико-соціальної допомоги, а також особливостей соціально-економічного розвитку територій,
розвиток технологій ПМСД ( групові лікарські практики, стаціонари вдома, денні стаціонари, заклади сестринського догляду тощо), що забезпечувало б підвищення доступності, якості та ефективності, найповніше задоволення потреб різного контингенту населення щодо первинної медико-санітарної допомоги,
об’єднання медичних й соціальних працівників в структурах систем первинного медико-соціального забезпечення нового типу,
впровадження раціональної системи оплати праці, що враховувала б обсяг, якість роботи та кваліфікацію персоналу і особливості діяльності в структурах ПМСД,
запровадження та розвиток економічних механізмів підвищення якості й ефективності праці спеціалістів ПМСД через управління собівартістю послуг,
запровадження гарантованого рівня первинного медико-санітарного забезпечення й механізмів відповідальності цього рівня – обсягу фінансового забезпечення,
провадження певної кадрової політики, що сприяла б вишколу сімейних лікарів та менеджерів, розвитку посімейних принципів й методів діяльності, що зберігали б на перехідний період педіатричну і акушерсько-гінекологічну амбулаторні служби в системі ПМСД,
зміцнення матеріально-технічної бази закладів ПМСД,
створення довідково-інформаційної системи для населення щодо закладів ПМСД, медико-соціальної допомоги, види такої допомоги тощо,
створення територіальних банків даних щодо контингентів населення, що потребують медико-соціальної допомоги та видів цієї допомоги,
інтенсифікація діяльності лікарів первинного рівня медичної допомоги, перехід на посімейні принципи обслуговування населення, бригадні форми роботи, нові технології через персоніфікацію обліку роботи і управління собівартістю послуг,
розробка територіальних нормативно-ресурсних стандартів, забезпечення структур ПМСД сучасним медичним обладнанням, уніфікованого переліку основного обладнання, термінів його використання, системи обслуговування обладнання й метрології в медицині та програм підготовки належних кадрів,
орієнтація на досягнення результатів ПМСД розвинених країн та вимоги ВООЗ, пов’язування структури й функцій ЛПЗ з медичною та економічною ефективністю, що вимірялась би станом здоров’я – роками активного життя і виграшами щодо втрати ресурсів через персоніфікацію управлінського обліку,
підвищення необхідної частки витрат на ПМСД, соціальних нормативів медичної та лікарської допомоги населенню в державних програмах первинного медико-санітарного забезпечення населення з персоніфікацією обліку роботи і ресурсів,
диференціація регіонів й адміністративних територій в Україні щодо ступеню доступності медичної допомоги (рівня розвитку мережі медичних закладів, собівартості основних видів медичної допомоги і набору основних лікарських засобів, медичної техніки, виробів медичного призначення тощо),
мінімізація економічних втрат, викликаних зниженням показників трудового потенціалу, ростом витрат на охорону здоров’я, через персоніфікацію управлінського обліку і аналізу та управління собівартістю медичних послуг ,
прийняття заходів щодо захисту сім’ї, материнства і дитинства, всемірного сприяння підвищенню народжуваності тощо,
удосконалення планування, регулювання, контролю діяльності закладів ПМСД, створення системи управління якістю ПМСД ( державні стандарти обсягу та якості ПМСД, механізми контролю щодо їх дотримання, ліцензування, акредитації видів діяльності, персоніфікованого обліку і аналізу роботи тощо),
перехід до програмно-цільового планування розвитку ПМСД на різних ієрархічних рівнях ( державному, регіональному, територіальному, місцевому) з урахуванням медико-демографічних тенденцій зміни показників здоров’я та медико-соціальних потреб населення, особливостей соціально-економічного розвитку територій з пріоритетом інтеграції управління мережею ЛПЗ на засадах персоніфікованого управлінського обліку і аналізу ресурсів і роботи, а також управління собівартістю медпослуг на усіх рівнях надання медичної допомоги.

ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПМСД

Основні напрями мають сприяти виконанню таких завдань:

створення територіальної системи ПМСД, що сприяло б раціональному використанню і розподілу ресурсів відповідно до потреб населення й економічних можливостей адміністративних територій, подальшій інтеграції системи охорони здоров’я населення та наявної мережі ЛПЗ через запровадження персоніфікованого обліку і аналізу та управління собівартістю медичних послуг,
розбудова інтеграції стосунків ЛПЗ ПМСД з наступними рівнями медичної допомоги за принципами подвійного підпорядкування: питання науково-технічного розвитку, запровадження нововведень, координація та кооперація, вишкіл кадрів – вирішуються по ієрархічній вертикалі системи охорони здоров’я, а виробничо-господарська діяльність, інвестиції, фінансовий контроль, екологічна і санітарно-гігієнічна діяльність, юридичне забезпечення – по вертикалі органів державного управління й місцевого самоврядування адміністративної території при запровадженні системи управління собівартістю медичних послуг з персоніфікацією обліку ресурсів та обсягів роботи ,
забезпечення розмежування функцій управління охороною здоров’я та надання медичних послуг на територіальному рівні при подальшій інтеграції мережі ЛПЗ через розвиток системи персоніфікованого управлінського обліку й аналізу ресурсів та обсягів роботи і удосконалення управління собівартістю медпослуг,
організація багаторівневої ПМСД з багатоукладністю форм господарювання в структурних організаційних формах і надання основних медичних послуг з урахуванням засад соціальної справедливості та доступності для усього населення при удосконаленні управління собівартістю медичних послуг на різних рівнях надання медичної допомоги через персоніфікацію їх обліку й аналізу,
зосередження уваги ПМСД на досягненні кінцевих завдань, скерованих на покращення здоров’я населення й задоволення потреб пацієнтів,
сприяння пріоритетності ПМСД, зокрема амбулаторій сімейної медицини як закладів первинного рівня розподілу ресурсів з розрахунку “на жителя”,
створення внутрішнього ринку медичних послуг, де покупцем виступатиме адміністрація територій, а постачальником – медичні заклади усіх рівнів,
покладання юридичної відповідальності щодо забезпечення основних медичних послуг на медичні заклади відповідного рівня, як юридичних осіб,
провадження такої кадрової політики, що сприяла б підвищенню рівня підготовки лікарів загальної практики - сімейної медицини і їх помічників, розвитку посімейних засад охорони здоров’я та колективних форм організації праці,
створення мотивації для усвідомленої діяльності персоналу, задоволення працею, впровадження прогресивної системи оплати праці в залежності від кваліфікації персоналу й обсягу і якості роботи через персоніфікацію обліку роботи і ресурсів,
забезпечення інформаційною системою підтримки управлінських рішень, що підтримувала б управління охороною здоров’я населення за пріоритетності таких категорій як медико-соціальні потреби та економічна ефективність, інтеграція управління, персоніфікація обліку й аналізу роботи і ресурсів, а також управління собівартістю медичних послуг на усіх рівнях надання медичної допомоги.

Пропозиції щодо розвитку ПМСД в сучасних економічних умовах розвивають прогностичні тенденції, які забезпечують:

підвищення доступності ПМСД (через територіальний принцип обслуговування, колективні форми організації праці, засади посімейного обслуговування, нові організаційно-функціональні структури, цільові програми подальшої інтеграції роботи ЛПЗ усіх рівнів через облік й управління собівартістю медичних послуг),
підвищення якості та ефективності ПМСД ( інтеграція медичної допомоги різних рівнів, покращення наступності надання медичної допомоги, колективна практика надання ПМСД, обслуговування усіх членів сімей, застосування економічних механізмів управління якістю ПМСД, ефективна організація праці персоналу, забезпечення дієвості механізму вільного вибору лікаря тощо),
удосконалення охорони здоров’я і організації медико-санітарної допомоги населенню на рівні ПМСД, зокрема окремим особам, сім’ям, декретованим контингентам, різним соціальним групам тощо, включаючи профілактику захворювань, діагностику, надання лікувальної й медико-соціальної допомоги (посімейне обслуговування, колективні форми організації діяльності, цільові програми медико-соціального характеру) через персоніфікацію обліку роботи,
підвищення задоволення населення рівнем та якістю ПМСД,
підвищення рівня здоров’я населення (зниження частоти і поширеності захворювань внаслідок інтенсифікації їх профілактики й раннього виявлення, планування сім’ї через систему персоніфікованого управлінського обліку),
формування позитивних медико-демографічних тенденцій щодо стану здоров’я населення (підвищення рівня народжуваності, збільшення рівня природного приросту населення, зниження рівня смертності, зокрема материнської та дитячої й осіб працездатого віку, збільшення кількості років активного життя тощо),
широке запровадження в практику медичного обслуговування ефективних з медико-соціальних та економічних позицій організаційних форм і структур (інтегральні комплекси медичної допомоги, централізовані й децентралізовані денні та домашні стаціонари, заклади медико-соціальної допомоги, сестринського догляду при управлінні собівартістю медичних послуг на усіх рівнях СОЗ),
підвищення економічної ефективності функціонування галузі за рахунок реорганізації ПМСД й впровадження більш економічно-організованих і інтегрованих структур, оптимізації управління та технологій організації медичної допомоги, раціонального скорочення й перепрофілювання загально-інтегрованого ліжкового фонду, оптимізації використання ресурсів тощо,
зниження рівня потреби населення щодо високовартісного ліжкового фонду лікарень і високоспеціалізованої стаціонарної високовартісної медичної допомоги через управління собівартістю медичних послуг і персоніфікацію їх обліку й аналізу роботи ЛПЗ з метою подальшої інтеграції їх діяльності,
зниження рівня потреби галузі у кадрових ресурсах через інтеграцію мережі ЛПЗ,
удосконалення управління ПМСД на різних ієрархічних рівнях управління охороною здоров’я – галузевого та державного й місцевого самоврядування,
створення в системі ПМСД універсальної системи скринінгу здоров’я, як профілактичного, так і діагностичного й лікувального в стаціонарозамінюючих видах медичної допомоги – денних та домашніх стаціонарах.

Соціальне значення удосконалення ПМСД може враховуватись додатковим фінансуванням при реалізації цільових профілактичних програм та програм пріоритетного розвитку матеріально-технічної й кадрової бази ПМСД.

З метою успішного реформування у вищезазначеному контексті національної системи охорони здоров’я необхідно здійснити певні організаційні заходи. Перед усім – реорганізацію ПМСД шляхом децентралізації та демонополізації шляхом створення незалежних, конкуруючих між собою лікарських практик, що працювали б за принципами посімейного обслуговування населення, колективних форм організації праці й економічної автономії, юридичної самостійності, повної господарської незалежності від поліклінік чи лікарень при запровадженні системи та сучасних технологій персоніфікованого управлінського обліку й аналізу ресурсів і роботи через управління собівартістю медичних послуг.

Створення конкурентного середовища на рівні ПМСД має зміцнити їх позицій як “часткових фондотримачів”, що сприяло б підвищенню медичної та економічної ефективності системи медичної допомоги в цілому.

Підвищенню такої ефективності сприяє також:

запровадження часткового фондотримання з елементами гонорарної оплати медпослуг з управлінською системою персоніфікованого обліку і аналізу,
приватизація амбулаторій ПМСД з управлінням собівартістю медпослуг,
розвиток приватної ініціативи у сфері ПМСД.

У зв’язку з виділенням амбулаторій групових лікарських практик ПМСД з поліклінік, необхідно, залежно від місцевих умов, визначити коло послуг, собівартість яких перевищує певний рівень. В разі запровадження ОМС вони мають напряму оплачуватись організаціями медичного страхування з метою надання фінансової стійкості груповим лікарським практикам при управлінні собівартістю і персоніфікованому обліку ресурсів та обсягів роботи усієї мережі ЛПЗ.

Здійснення таких реформ потребує ухвалення окремого спеціального закону та міжгалузевого нормативного забезпечення, що регламентувало б діяльність закладів ПМСД. При цьому нормативно-правової регламентації потребують наступні питання:

правовий статус спеціалістів ПМСД (сімейний лікар, як організатор охорони здоров’я первинного рівня - державний службовець, що несе відповідальність за організацію охорони здоров’я прикріпленого населення і є фактично “адвокатом” своїх пацієнтів в системі медико-санітарної та медико-соціальної допомоги),
лікарське навантаження,
права та статус ЛПЗ ПМСД та членів його колективу,
соціальна захищеність колективу ЛПЗ ПМСД,
фінансування платних послуг,
регламентування стосунків з пацієнтами та органами управління при подвійному підпорядкуванні через персоніфікацію обліку і аналізу ресурсів та роботи,
кадрові питання,
питання звітності,
нормативно-правова база забезпечення діяльності ЛПЗ ПМСД при запровадженні ОМС через управління собівартістю й персоніфікацію роботи медиків.

Практика здійснення реформ, невідпрацьованість нових стосунків можуть створити ситуацію, коли виникне потреба запровадити додатково посаду юрисконсульта для ЛПЗ ПМСД.

Основними питаннями діяльності ЛПЗ ПМСД, що потребуватимуть юридичної підтримки можуть бути:

оформлення договірних відносин,
вирішення кадрових питань,
правове забезпечення фінансово-економічної діяльності і умовах реформування галузі та суспільної трансформації,
організація в цих умовах капітальних ремонтів й будівництва,
впорядкування стосунків з пацієнтами,
врегулювання стосунків з фінансуючими сторонами, зокрема з страховими установами в умовах ДМС й при запровадженні ОМС.

Міська модель комплексного первинного медико-санітарного забезпечення

Провідним медичним закладом СМ для міст може бути консультативно-лікувально-діагностичний комплекс у складі амбулаторій СМ з індивідуальною та груповою практикою й спеціалізованого консультативно-діагностичного центру СМ.

Нові структури СМ покликані не лише покращувати діагностику і лікування захворювань, але й здатні виявляти основні медико-соціальні потреби прикріпленого населення та реалізовувати належні профілактичні заходи, запобігаючи втраті здоров’я в усіх його аспектах і захворюванням.

Така модель зазначеного комплексу СМ має певні специфічні властивості, які дозволяють:

перебудувати існуючу й створити нову систему медичного забезпечення міста та матеріально-технічну базу, адекватну прогресивним технологіям і сучасним соціально-економічним умовам та їх динаміці через систему персоніфікованого управлінського обліку і аналізу ресурсів й обсягів роботи медиків та управління собівартістю медичних послуг ЛПЗ усіх рівнів медичної допомоги,
створити нову функціонально-управлінську технологію для надання ПМСД, засновану на децентралізації амбулаторно-поліклінічної служби (через структурну диференціацію й функціональну інтеграцію її на рівні ПМСД), посімейному принципі та колективній формі обслуговування прикріпленого населення через запровадження системи персоніфікованого обліку і аналізу ресурсів й роботи та управління собівартістю медичних послуг на усіх рівнях надання медичної допомоги.

Структурна диференціація тут – це структурно-організаційне виділення з багатопрофільних поліклінік з метою оптимізації технологічних потоків двох автономних незалежно-функціонуючих ієрархічних рівнів медико-санітарної допомоги, що можуть мати юридичну самостійність:

дільничної служби, що забезпечувала б ПМСД за принципами СМ через лікаря загальної практики-сімейної медицини через персоніфікований облік,
спеціалізованого консультативно-діагностичного центру СМ, що забезпечував би кваліфіковану й спеціалізовану амбулаторну допомогу лікарями “вузьких” спеціальностей на засадах СМ.

Функціональна інтеграція на рівні ПМСД – це радикальна зміна організації роботи структур первинного рівня медичної допомоги шляхом об’єднання функцій діючих структур на пропонованих вище засадах медико-санітарного забезпечення:

на першому рівні – об’єднання дільничних служб: “дорослої” та “дитячої” поліклінік, “жіночої” консультації, невідкладної допомоги й відділення інтенсивного лікування (денні стаціонари) поліклінік у амбулаторії спеціалістів СМ,
на другому рівні – організація спеціалізованого консультативно-діагностичного центру СМ, у якому б було об’єднано відділення лікарів “вузьких” спеціальностей, діагностичне, рентгенологічна та амбулаторна служба спеціалізованих диспансерів (фтизіатричного, психоневрологічного, дерматологічного тощо), що функціонувала б за принципами СМ і у співпраці з ЛЗП-СМ.

Пропонована міська модель комплексу СМ дозволяє:

впроваджувати нові форми контакту з населенням на рівні сімей, підвищуючи тим самим ефективність лікувально-профілактичного процесу,
забезпечувати адекватну медичним потребам населенню медичну допомогу, її доступність й ефективність, зберігаючи економічність,
впроваджувати нові форми роботи, наприклад, розвивати систему стаціонарів вдома, з запровадженням яких з’являється можливість контролювати виконання приписів лікарів, що підвищить якість лікування, скоротить невиправдану госпіталізацію пацієнтів до лікарень,
розвивати наступність лікувального процесу шляхом інтеграції функцій лікарів: терапевта, педіатра, акушера-гінеколога, лікаря швидкої допомоги в “бригаді” ПМСД - первинного рівня медичної допомоги при посімейному обслуговуванні, що дозволяє покращити якість лікувального процесу та скоротити кількість викликів, обстежень, забезпечити економічність процесу медико-санітарного забезпечення населення,
створити універсальну систему механізмів управління профілактикою захворювань (динамічного спостереження, моніторингу здоров’я тощо) шляхом запровадження посімейного принципу обслуговування та розвитку первинного медико-санітарного забезпечення,
запровадити на первинному рівні – профілактичний скринінг,

на вторинному рівні – діагностичний

на третьому – лікувальний.

Крім того, постає можливість розробки механізму відбору хворих, яких слід лікувати вдома, а не госпіталізувати в лікарню. Усе це сприятиме покращенню якості лікувально-профілактичного процесу муніципальної системи охорони здоров’я.

Програмно-цільова орієнтація вирішення оздоровчих проблем в містах зі впровадженням нової моделі отримує новий зміст. Він визначається тим, що розробка й реалізація програм з охорони здоров’я населення орієнтується на вирішення багатьох соціально-економічних завдань, насамперед дослідження пріоритетів в системі охорони здоров’я враховуючи міжсекторальні фрагменти управління інфраструктурою міст, визначення шляхів та етапів розвитку комплексу ПМСД і вторинного рівня медико-санітарного забезпечення, питань удосконалення діяльності й управління ЛПЗ, аналізу тенденцій в удосконаленні громадського здоров’я, розробки ресурсних нормативів для різних видів медичної допомоги та інших аспектів нормування соціально-економічних затрат для медичного обслуговування населення, формування інфраструктури управління міською моделлю системи охорони здоров’я.

Критеріями оцінки рівня розвитку ПМСД є ефективність (що носить комплексний характер), мінімізація інтегральних втрат робочого часу та мінімізація втрат, яких вдалось уникнути. Поняття “здоров’я”, з огляду на сучасні економічні умови, розглядається як соціально-економічна категорія. Питання вирішуються через раціональний розподіл ресурсів.

Оптимізована модель комплексу ПМСД міста дає відповідь на питання:

у які структури системи охорони здоров’я міста, що забезпечують підвищення рівня здоров’я населення, вигідніше (з точки зору критерію шкоди, якій вдалось запобігти) вкладати кошти,
в яких пропорціях кошти (ресурси) мають розподілятись між різними структурами СМ і стаціонарної медичної допомоги в місті.

Вирішення цих завдань, насамперед щодо оптимізації ресурсної бази системи охорони здоров’я населення міст, дозволяє на наступних етапах формулювати цілі та ресурсні обмеження для між секторальних цільових комплексних програм, наприклад: зниження рівня захворюваності за нозологіями, розвитку систем охорони здоров’я населення конкретних адміністративних територій тощо.

Описана модель удосконалення ПМСД системи медичного обслуговування міського населення ефективна в нових економічних умовах з соціальних, медичних й економічних позицій. Особливо з огляду на те, що вона базується на принципах сімейної медицини, зокрема: посімейного обслуговування населення тим самим забезпечується створення ефективної системи профілактики захворювань, насамперед: динамічного спостереження, моніторингу стану здоров’я, використовуючи стимули, можливості та ресурси, закладені у сім’ї як мікроколективі суспільства.

Реформування ПМСД в сільській місцевості

Провідними причинами недостатньої ефективності медичного обслуговування сільського населення України є обмежене фінансування, нераціональна організація й управління, слаба матеріально-технічна база ЛПЗ, недостатнє забезпечення їх кадрами, медикаментами, транспортом, засобами зв’язку тощо, відсутність належного взаємозв’язку та наступності на різних етапах медичної допомоги. Удосконалення первинного медико-санітарного забезпечення населення на засадах системного підходу вимагає:

зміни змісту економічних зв’язків медичних закладів ПМСД і ВМСЗ сільського району між собою та з контрагентами через управління собівартістю медичних послуг та персоніфіковану систему управлінського обліку ресурсів і роботи,
організації відповідного апарату й забезпечення належної діяльності районних органів управління охороною здоров’я з централізацією у них на правах основних фондотримачів бюджетних коштів з метою найбільш ефективного їх використання на договірній основі для оплати конкретних обсягів медичної допомоги згідно договорів з ЛПЗ через управління собівартістю і персоніфікацію медпослуг,
поетапного реформування існуючих та запровадження принципово нових форм організації й господарювання медичних структур ПМСД: індивідуальних та групових практик ЛЗП-СМ через персоніфікацію обліку роботи і ресурсів,
переведення системи ПМСД на режим інтенсивних технологічних багаторівневих моделей, які сприяли б створенню єдності організаційно-господарських форм. що дозволяло б ефективніше використовувати матеріально-технічні та людські ресурси з персоніфікацією обліку і аналізу ресурсів та роботи,
зміна економічного становища медичного працівника, який може бути найманим чи приватно-практикуючим лікарем або поєднувати ці та інші форми господарської діяльності з персоніфікацією обліку і аналізу роботи й ресурсів,
ліквідація розриву щодо показників медичної допомоги між міськими центрами й сільськими районами через персоніфікацію обліку і аналізу ресурсів,
проведення функціональної диференціації мережі за рівнями ієрархії в організації медичного обслуговування з метою підняття престижу галузі охорони здоров’я в сільській місцевості при її інтеграції через управління собівартістю послуг,
забезпечення адресності ресурсного забезпечення, орієнтація на раціоналізацію управління наявними ресурсами, оптимізацію наявної мережі,
запровадження поняття: інтегрований ліжковий фонд сільського району, що інтегрував би ліжка усієї мережі ЛПЗ, зокрема централізованих та децентралізованих денних й домашніх стаціонарів, та використовувався для вирішення завдань медико-соціального обслуговування хронічно-хворих й осіб похилого віку через управління собівартістю медичних послуг,
диференціація наявної мережі з виділенням ЛПЗ, що забезпечували б у сільській місцевості виявлення на ранніх етапах, інтенсивну діагностику та своєчасне лікування хвороб за сучасними медичними технологіями і високоефективними лікарськими засобами через систему персоніфікованого управлінського обліку роботи,
пріоритетний розвиток мережі ліжок, що замінювали б цілодобові стаціонарні в лікарнях – централізованих та децентралізованих денних і домашніх стаціонарів за пріоритетного розвитку принципів посімейного обслуговування сільського населення через управління собівартістю медичних послуг,
запровадження системи обліку витрат “за закінчений випадок” лікування для оцінки ефективності діяльності ЛПЗ ПМСД та ВМСД сільського району,
перегляд нормативно-правової бази діяльності ЛПЗ ПМСД і ВМСД в сільській місцевості, як відправного пункту для реорганізації взаємозв’язків усіх ланок й служб медичного обслуговування сільського населення.

З точки зору системного підходу в сільському районі доцільно удосконалювати медико-санітарне забезпечення шляхом створення інтегрованого комплексу медичної допомоги, що складався б з ЛПЗ, які отримували б фінансування від фондотримача – відділу охорони здоров’я місцевої районної адміністрації на основі відповідних договорів. Така модель на 100 тис. осіб населення сільського району включала б спеціалізований консультативно-діагностичний центр СМ, чотири-шість амбулаторій сімейної медицини групової практики з лікарями базових спеціальностей (на 15-25 тис. осіб сільського населення кожна, виходячи з потреб щодо кожного конкретного району в певних медичних послугах й спеціальностях) та 20-30 АСМ індивідуальної практики ЛЗП-СМ (на 1-3 тис. осіб сільського населення кожна), тобто по 5-7 АСМ індивідуальної практики на кожну АСМ групової практики з лікарями базових спеціальностей. Спеціалізований консультативно-діагностичний центр СМ і амбулаторії групової та індивідуальної практики розвивають власні системи денних й домашніх стаціонарів за потребою. При запровадженні фондотримання закладами СМ за окремими договорами зі стаціонарами спеціалізованих ЛПЗ регіону оплачувались би обумовлені обсяги вузько- й високоспеціалізованої медичної допомоги населенню сільського району, а також медико-соціальної допомоги.

Орієнтовний кошторис витрат на реалізацію проекту реструктуризації ПМСД на засадах СМ в регіоні з населенням 100 тис. осіб.

№	НАЗВА ЗАХОДУ	Вартість тис. грн
1	2	3
1	Розробка регіональної програми “Сімейна медицина”	1,0 – 3,0
2	Соціологічне забезпечення проекту реструктуризації	2,0 – 5,0
3	Вишкіл фахівців: керівного складу (30 – 40 осіб) - сімейних лікарів - ЛЗПСМ і їх помічників (20 – 50 осіб) - середнього і молодшого медичного персоналу (20-50 осіб)	4,5 – 6,0 12,0 – 60,0 2,0 – 5,0
4	Науково-методичне забезпечення проекту	1,0 – 5,0
5	Розробка системи економічного стимулювання праці фахівців СМ з застосуванням механізмів медичного страхування та їх апробація	10,0 – 50,0
6	Підготовка та випуск навчальних посібників, рекомендацій, дидактичних матеріалів	5,0 – 10,0
7	Забезпечення АСМ: - лікарськими засобами (20-30 АСМ індивід. практики ) - засобами санітарії та гігієни - прививочними матеріалами і засобами зберігання - засобами зв’язку - послугами автотранспорту	60,0 – 90,0 4,0 – 6,0 20,0 – 30,0 7,5 – 15,0 10,0 – 30,0
8	Запровадження диференційованої оплати праці фахівців	50,0 – 90,0
9	Санітарно-гігієнічне навчання населення щодо формування здорового способу життя	9,0 – 11,5
10	Організація мережі амбулаторій сімейної медицини (АСМ): - відкриття нових (10-15 АСМ без вартості приміщень) - дообладнання та переоснащення існуючих сільських лікарських амбулаторій та ФАПів на АСМ ( 10-15 АСМ) - обладнання і оснащення денних й домашніх стаціонарів ЛЗП-СМ	30,0 – 45,0 10,0 – 20,0 10,0 – 15,0
11	Психологічне забезпечення реалізації проекту	1,5 – 3,0
	РАЗОМ	249,5 – 499,5

ЗМІСТ:

стор.

1. Напрямки удосконалення ПМСД в Україні 2

2. Завдання програми реструктуризації ПМСД 5

3. Міська модель комплексу СМ 8

4. Реструктуризація ПМСД в сільській місцевості 10

5. Орієнтовний кошторис витрат на реалізацію проекту

Реструктуризації ПМСД на засадах СМ 11

Blog

Програма "Схід-Схід" Програма ЗдоровРеформ в Україні напрями управління

Содержание