К. В. Виноградов > М. П. Лимаренко > В. М. Соколов

Вид материалаДиплом

Содержание


Технологічна карта практичного заняття
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до практичного заняття Захворювання товстої й тонкої кишки. Неспецифічний виразковий коліт
2. Мета навчання.
Завдання вихідного рівня
Еталон відповіді:Завдання
Еталони відповідей
Подобный материал:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   46

Технологічна карта практичного заняття

Етапи

Час (хв.)

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

Засоби навчання

Устаткування

1

Участь в ранковій конференції.

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп

Конференц. зала

2.

Визначення початкового рівня підготовки до заняття.

20

Тести.


Навчальні кімнати

3.

Самостійна робота інтернів:

- курація хворих


- вирішення ситуаційних завдань.


Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, ситуаційні задачі.



Палати, навчальні кімнати

4

Аналіз і корекція самостійної роботи інтернів.

45

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, таблиці, графи, схеми, алгоритми.

Слайдоскоп, діапроектор

Палати, навчальні кімнати

5

Підсумковий тестовий контроль. Обговорення й підведення підсумків заняття.

20

Тести


Навчальні кімнати




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття

Захворювання товстої й тонкої кишки. Неспецифічний виразковий коліт



1. Актуальність теми. Діти й підлітки становлять важливу групу хворих із хронічними органічними запальними захворюваннями товстої кишки. Серед даних захворювань особливої уваги заслуговує неспецифічний виразковий коліт (НВК), що відрізняється прогресуючим перебігом, викликаючи ряд ускладнень. НВК має соціальне значення через ранню інвалідизацію, порушення повноцінного способу життя дитини, що відбиває актуальність проблеми. НВК зустрічається в дітей всіх вікових груп, але пік захворюваності припадає на підлітковий та юнацький вік (30%). В останні десятиліття відзначається тенденція до зростання виникнення виразкового коліту в більш ранньому віці. Іншою тенденцією сучасного перебігу даного захворювання є збільшення долі тотальних форм. Динамічні зміни функціональної активності органів і систем, пов'язані з ростом і розвитком дитини, обумовлюють особливості клінічних симптомів НВК. Впровадження в клінічну практику фіброколоноскопії та ендоскопічної біопсії дозволило значно підвищити ефективність діагностики НВК. Однак і в цей час проблема діагностики й вибору адекватної тактики лікування НВК продовжує залишатися однією з найбільш складних.


2. Мета навчання.

Загальна мета: уміти діагностувати й лікувати хронічні органічні запальні захворювання товстого кишечнику в дітей.

Конкретні цілі


Цілі вихідного рівня


Уміти

1. На підставі скарг, анамнезу захворювання, даних об'єктивного обстеження виділити основні синдроми хронічних органічних запальних захворювань товстого кишечнику в дітей.




1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження дітей і розпізнавати основні симптоми хронічного коліту (ХК), НВК– кафедри пропедевтичної, факультетської, госпітальної педіатрії.

2. Встановити попередній діагноз хронічного коліту, неспецифічного виразкового коліту.




2. Визначати етіологічні та причинно-значимі фактори, що привели до розвитку ХК, НВК, знати патогенез – кафедри мікробіології, патологічної фізіології, факультетської, госпітальної педіатрії.

3. Провести диференціальну діагностику.




3. Інтерпретувати можливий морфологічний субстрат хронічних органічних запальних захворювань товстого кишечнику в дітей – кафедра патологічної анатомії.

4. Встановити остаточний діагноз.




4. Оцінювати дані лабораторних і інструментальних досліджень – кафедри пропедевтичної, факультетської, госпітальної педіатрії.

5. Призначити лікування.




5. Обґрунтувати вибір груп препаратів, що застосовуються для фармакотерапії захворювань товстого кишечнику у дітей – кафедри фармакології й фармакотерапії, факультетської, госпітальної педіатрії.

6. Визначити заходи профілактики і прогноз ХК і НВК у дітей.








Завдання вихідного рівня

Для визначення вихідного рівня з Вам необхідно виконати наступні завдання

Завдання 1.

Хлопчик М., 14 років, надійшов до відділення зі скаргами на розлитий біль у лівій половині живота, схуднення, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, загальну слабість, різке зниження апетиту, часті випорожнення до 10 разів на добу, кров у випорожненнях. Запідозрено неспецифічний виразковий коліт. Виберіть провідний клінічний симптом захворювання в дитини?

А. Діарея з виділенням крові.

В. Інтоксикація.

С. Біль в животі.

D. Схуднення.

Е. Анорексія.

Завдання 2.

Хлопчик Н., 13 років, надійшов до клініки зі скаргами на переймоподібні болі в нижній частині живота, нестійкі випорожнення, нудоту, швидку стомлюваність. Запідозрено хронічний коліт. З анамнезу відомо, що дитина раніше перенесла вітряну віспу, ГРВІ, ангіну, важку форму дизентерії. Визначте причинно-значимий фактор розвитку хронічного коліту у хворого?

А. Дизентерія.

В. ГРВІ.

С. Вітряна віспа.

D. Ангіна.

Е. Все перераховане вище.


Завдання 3.

Дівчинка С., 12 років, надійшла до клініки зі скаргами на ниючі болі по всьому животі, загальну слабість, запори. Хвора протягом 4-х років. Копрограма: лейкоцити - 13-15 у п/зр, слиз, йодофільна флора, внутрішньоклітинний крохмаль - велика кількість, нейтральний жир ++. Дослідження мікрофлори товстої кишки - помірне зниження вмісту лакто- і біфідобактерій. Ректороманоскопія: катаральний проктосигмоїдит. Встановлено діагноз - хронічний коліт. Яка зміна в результатах додаткових методів дослідження дозволила найбільш точно встановити діагноз у дитини?

А. Катаральний проктосигмоїдит.

В. Дисбиіоз.

С. Збільшення слизу і лейкоцитів у копрограмі.

D. Амілорея.

Е. Стеаторея.


Завдання 4.

Дівчинка К., 11 років, надійшла до відділення з приводу неспецифічного виразкового коліту. Обстежена. Фіброколоноскопія: підвищена контактна кровоточивість, виражена гіперемія, набряклість слизової оболонки, відсутність судинного малюнка, ерозивно-виразкові дефекти слизової прямої і сигмовидної кишок, покриті слизом, гноєм, фібрином. Що є морфологічним субстратом захворювання в дитини?

А. Ерозивно-виразкові дефекти слизової прямої і сигмовидної кишок.

В. Підвищена контактна кровоточивість слизової.

С. Виражена гіперемія.

D. Відсутність судинного малюнка.

Е. Набряклість слизової.


Завдання 5.

Хлопчикові А., 12 років, з приводу вперше виявленої середньо-важкої форми неспецифічного виразкового коліту призначений салофальк. Який механізм дії даного препарату?

А. Імуномодулюючий.

В. Десенсибілізуючий.

С. Протизапальний.

D. Антитромботичний.

Е. Адсорбуючий.


Еталон відповіді:Завдання 1-А.


Інформаційні джерела вихідного рівня

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань, можна знайти в наступних літературних джерелах.


1. Гістологія/ Під ред. Ю.И. Афанасьєва, Н.А. Юріній. - М.: Медицина, 2001. -З. 589-597.

2. Фізіологія людини/ Під ред. В.М. Покровського, Г.Ф. Коротько. - М.: Медицина, 1998. - Т. II. - С. 4-93.

3. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. - Вінниця-Київ, 2002. - С. 257-330.

4. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика дитячих хвороб. - Спб: Фоліант, 2001. - С. 482-537.


Якщо Ви засвоїли інформацію вихідного рівня, то необхідно перейти до змісту навчання.


Зміст навчання


Теоретичні питання.

1. Визначення. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез ХК і НВК у дитячому віці.

2. Класифікація ХК і НВК. Сучасні методи обстеження товстого кишечнику в дітей.

3. Клінічні прояви, діагностика хронічних органічних запальних захворювань у дитячому віці. Ускладнення НВК.

4. Диференціальна діагностика органічних захворювань товстого кишечнику в дітей.

5. Основні принципи лікування і диспансеризації дітей із хронічними органічними запальними захворюваннями товстої кишки.

6. Профілактика ХК у дитячому віці.

Інформаційні джерела.

Основні джерела.

1. Майданник В.Г. Педіатрія. - Харків: Фоліо, 2002. - С. 498-519.

2. Дитячі хвороби/ За ред. В.М. Сідельникова, В.В. Бережного. - К.: Здоров'я, 1999. - С. 244-249.

3. Медицина дитинства/ За ред. П.С. Мощича. - К.: Здоров'я, 1994. - Т.2. - С. 576-588.

4. Шабалов Н.П. Дитячі хвороби. - Спб: Питер, 2000. - С. 469-481.

5. Лекції кафедри.

6. Граф логічної структури теми.

7. Диференційно-діагностичний алгоритм.


Додаткові джерела

1. Белоусов Ю.В. Гастроентерология дитячого віку. - Харків: Консум, 2000. - С. 324-284.

2. Посібник з гастроентерологии/ Під ред. Ф.И. Комарова, А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1996. - Т.3. - С. 464-491.

3. Гусель В.А., Маркова И.В. Довідник педіатра по клінічній фармакології. - Л.: Медицина, 1989. - С. 192-209.


Орієнтовна основа діяльності

Після засвоєння теоретичних питань ознайомтеся з диференційно-діагностичним алгоритмом (див. Додаток ).

Система цільових навчальних завдань


Для того щоб краще засвоїти зміст навчання пропонується виконати завдання для самоконтролю.

Завдання 1.

Дівчинка Т., 10 років, надійшла до клініки зі скаргами на ниючі болі в нижній частині живота, нудоту, нестійкі випорожнення (зміну запору поносом), підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, загальну слабість, швидку стомлюваність. Хвора протягом 3-х років. Захворюванню передувала гостра кишкова інфекція. Копроцитограма: слиз - велика кількість, лейкоцити - 10-12 у п/зр, нейтральний жир ++. Ректороманоскопія - катаральне запалення слизової оболонки прямої і сигмовидної кишок. Встановлено діагноз - хронічний коліт. Виділіть основні клінічні синдроми захворювання у дитини?

А. Больовий абдомінальний, диспептичний, астеноневротичний.

В. Больовий абдомінальний, інтоксикаційний.

С. Астеноневротичний, больовий абдомінальний.

D. Диспептичний, інтоксикаційний.

Е. Астеноневротичний, диспептичний.

Завдання 2.

Хлопчик І., 12 років, хворий протягом останнього місяця, коли з'явилися переймоподібні болі в лівій половині живота, часті випорожнення до 5-6 разів на добу, стомлюваність, зниження апетиту. При огляді - дитина зниженого харчування, лихоманка на субфебрильних цифрах, шкірні покриви бліді. При пальпації живіт болісний по ходу товстого кишечника. Випорожнення із домішками крові й слизу. Гіпохромна анемія, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ. Фіброколоноскопія: відсутність судинного малюнка, великі зони виразок слизової оболонки прямої і сигмовидної кишок покриті гноєм, фібрином. Ваш діагноз?

А. Поліпоз товстої кишки.

В. Неспецифічний виразковий коліт.

С. Синдром подразненого кишечнику.

D. Інфекційний коліт.

Е. Туберкульоз кишечнику.

Завдання 3.

Дівчинку С., 13 років, протягом 1,5 місяців турбують переймоподібні болі в животі, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, зхуднення, рідкі випорожнення з кров'ю. Виявлено анемію, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ. У копроцитограмі - підвищена кількість слизу, лейкоцитів, еритроцитів. Запідозрено неспецифічний виразковий коліт. Який додатковий метод дослідження необхідно провести дитині для підтвердження діагнозу?

А. КТ органів черевної порожнини.

В. УЗД органів черевної порожнини.

С. Фіброколоноскопія з біопсією слизової оболонки товстої кишки.

D. Фіброгастродуоденоскопія.

С. Гастродуоденальне зондування.

Завдання 4.

Хлопчик Г., 11 років, надійшов до клініки з приводу загострення хронічного коліту. Яка із представлених схем терапії хворого на Ваш погляд найбільш раціональна?

А. Аміносаліцилати, глюкокортикостероїди.

В. Дієта, фізіопроцедури, масаж живота.

С. Пробіотики, ферменти.

D. Дієта, аміносаліцилати, пробіотики, ферменти, місцеве лікування, фізіопроцедури.

Е. Ферменти, вітаміни.

Завдання 5.

Дівчинка А., 12 років, госпіталізована до клініки з приводу середньотяжкої форми неспецифічного виразкового коліту. Яка з представлених схем терапії хворого на Ваш погляд найбільш раціональна?

А. Дієта, антибіотики, симптоматичні засоби.

В. Дієта, аміносаліцилати, симптоматичні засоби.

С. Дієта, пробіотики, ферменти.

D. Аміносаліцилати, антибіотики.

Е. Глюкокортикостероїди, азатіоприн.

Завдання 6.

Хлопчик С., 10 років, переносить гостру кишкову інфекцію. Яку терапію необхідно призначити дитині для профілактики розвитку хронічного коліту?

А. Адекватну антибактеріальну.

В. Імуностимулюючу.

С. Місцеву.

D. Імунодепресивну.

Е. Десенсибілізуючу.


Еталони відповідей: Завдання 1-А, завдання С.


Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття

Заняття починається з участі лікарів-інтернів у лікарській п'ятихвилинці. Потім викладачем проводиться перевірка й корекція вихідного рівня знань за допомогою тестового контролю. Далі лікарі-інтерни самостійно курирують хворих із хронічними органічними запальними захворюваннями товстої кишки під контролем викладача. При цьому вони ретельно збирають анамнез, акцентуючи увагу на перебізі вагітності й пологів, наявності гастроентерологічних захворювань у родині, особливості фізичного розвитку дитини та ін. При об'єктивному обстеженні хворого звертається увага на шкірні покриви й видимі слизові, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, перкусію, аускультацію легенів і серця, пальпацію живота, розміри печінки, селезінки та ін. Потім викладачем проводиться розбір 2-3 тематичних хворих. Оцінюються дані додаткових методів дослідження: аналізів крові, випорожнень, ендоскопії, УЗД та ін. Формулюється діагноз, намічається план лікування і подальшого спостереження.

У процесі розбору хворих викладач коригує відповіді курсантів, звертає увагу на те, як проводиться огляд хворого, вказує і виправляє помилки у виконанні останнього.

Наприкінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Одночасно лікарі-інтерни здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення завдань з еталонами відповідей до них. Далі викладач підбиває підсумки заняття й дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.


Технологічна карта