К. В. Виноградов > М. П. Лимаренко > В. М. Соколов

Вид материалаДиплом

Содержание


до практичного заняття: Вегето-судинна дисфункция у дітей
Загальна мета.
Конкретні цілі
Завдання вихідного рівня
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   46

до практичного заняття:

Вегето-судинна дисфункция у дітей




  1. Актуальність теми. Однією з актуальних проблем у сучасній медицині й, зокрема, педіатрії є вегето-судинні дисфункції Незважаючи на наявні дослідження, присвячені зазначеної патології, ряд її аспектів ще далекий від рішення . Серцево-судинні розлади, що відповідають вегетативні дистонії, часто зв’язані з психічною патологією, у вигляді неврозів, органічних поразок головного мозку, депресій різної природи. Це дало підставу до виділення останніх в особливу групу психосоматичних розладів. Тісна залежність емоційних і вегетативних порушень дозволила глянути по-новому на генез вегетативних дисфункцій Поширеність захворювання, що зросла в 2-3 рази, часті рецидиви хвороби роблять цю тему актуальною й необхідною для освоєння в практичній діяльності лікаря.
  2. Загальна мета. Уміти діагностувати й лікувати дітей з вегето-судинними дисфункціями.

Конкретні цілі




Цілі вихідного рівня

Уміти

1. На підставі анамнезу, результатів клінічного, об'єктивного обстеження визначити провідні симптоми захворювання.




1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження й розпізнавати основні симптоми вегето-судинної дисфункції у дітей – кафедри пропедевтичної, факультетської, госпітальної педіатрії.

2. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку. За результатами лабораторних і інструментальних методів дослідження.




2. Визначати етіологічні фактори, що привели до розвитку захворювання, знати його патогенез – кафедри патологічної фізіології, госпітальної педіатрії.

3. Провести диференціальну діагностику на підставі диференційно-діагностичного алгоритму.




3. Оцінювати дані лабораторних і інструментальних досліджень, обґрунтувати вибір груп препаратів, застосовуваних для фармакотерапії вегето-судинної дисфункції у дітей – кафедри фармакології й фармакотерапії, пропедевтичної, факультетської, госпітальної педіатрії.

4. Поставити діагноз вегето-судинної дисфункції (відповідно до МКХ 10).







5. Призначити лікування й розробити тактику диспансерного спостереження.







Завдання вихідного рівня

Для визначення вихідного рівня з Вам необхідно вирішити наступні завдання.

Завдання 1.

Хлопчик М., 14 років, надійшов у клініку зі скаргами на періодичні болі в ділянці серця, перебої в його роботі, головні болі запаморочення, підвищену стомлюваність протягом останніх 3-х місяців. Об'єктивно: шкірні покриви зі схильністю до почервоніння, гіпергідроз, червоний дермографізм . АТ 90/60 мм.рт.ст., ЧСС 66/хв. При аускультації тони серця приглушені, сістолічний шум на верхівці, рідкі екстрасистоли. У периферичній крові - без патологи, гострофазові показники не підвищені. ЕКГ - рідкі шиночкові екстрасистоли. ЕхоКГ - без патологи. Про яке захворювання в дитини можна думати?
  1. Ревматична лихоманка.
  2. Неревматичний кардит.
  3. Вегето-судинна дисфункція по гіпотензивному типу.
  4. Інфекційний ендокардит.
  5. Набута вада серця

Завдання 2.

У дівчинки 13 років, діагностовано вегето-судинна дисфункція по гіпотензивному типі. На ЕКГ - ЧСС 68/хв., рідкі над шлункові ектрасістоли, AV-блокада I ступеня, порушення процесів реполярізації міокарда. Який додатковий метод дослідження необхідно провести дитині з метою диференціальної діагностики?
  1. ЕхоКГ.
  2. Загальний аналіз крові.
  3. Гостро фазові показники.
  4. Ro-граму органів грудної клітки.
  5. ФКГ.

Завдання 3.

Хлопчик Н., 13 років, спостерігається із приводу вегето-судинної дисфункції по гіпотензивному типі, диспластично кардіоміопатії (пролапс передньої стулки мітрального клапана, поперечної додаткової хорди лівогошлуночка). При огляді пред'являє скарги на головний біль, біль у грудній клітці, серцебиття, почуття тривоги й страху. На ЕКГ і при холтеровськом моніторуванні зареєстровані часті шлуночкові екстрасистоли, що виходять із лівого шлунка, виражені порушення процесів реполярізації. Яка із представлених схем терапії хворого на Ваш погляд найбільш раціональна?
  1. Кардіо трофічні препарати, фізіотерапія.
  2. Седативні засоби, фізіотерапія.
  3. Кардіотрофічні, седативні препарати, -адреноблокатор, фізіотерапія.
  4. -адреноблокатор, кардіо трофічні препарати.
  5. Кардіотрофічні, седативні препарати.

Еталон відповіді: Завдання 1-С.

Інформацію, необхідну для заповнення базисних з, можна знайти в наступних літературних джерелах.

Інформаційні джерела вихідного рівня

1. Гистология/ Под ред. Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной. – М.: Медицина, 2001. – С. 379-424.

2. Физиология человека/ Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. – М.: Медицина, 1998. – Т. I. – С. 305-308.

3. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – Вінниця-Київ, 2002. – С. 94-109.

4. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб: Фолиант, 2001. – С. 358-364.

Зміст навчання

Теоретичні питання:.
  1. Сучасні теорії регуляції судинного тонусу.
  2. Причини частішання порушення судинного тонусу в дітей і підлітків у цей час.
  3. Нормативи АТ.
  4. Етіологічні й патогенетичні фактори виникнення порушень судинного тонусу.
  5. Критерії діагностики й класифікації.
  6. Диференціальна діагностика.
  7. Принципи терапії порушень судинного тонусу в дітей і підлітків.
  8. Невідкладні стани, що виникають у дітей із судинними дисфункціями.
  9. Профілактика. Організація диспансерного спостереження. Особливості деонтології. Реабілітація зазначених хворих.

Джерела навчальної інформації для засвоєння змісту навчання.

Інформаційні джерела.

Основні джерела.
  1. Бурлай В.Г. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей // ПАГ – 2000. - №6. – С.38-40.
  2. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика / Под ред. Н.М. Вейна – М.: Мед. информ. агентство, 1998. – 749с.
  3. Вейн А.М. Функциональные и органические заболевания (неврологическая позиция) // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 1989. – Т.89, №11. – С.3-6.
  4. Майданник В.Г. Вегетативні дисфункції у дітей (патогенетичні механізми та їх клінічні форми) // ПАГ. – 1998. - №4. – С.5-11.
  5. Майданник В.Г. Вегетативні дисфункції у дітей (Термінологія, класифікація) // ПАГ. – 1992. - №3. – С.20-21.
  6. Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.П., Кухта Н.М. Вегетативні дисфункції у дітей: нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію. // ПАГ. – 2000. - №1. – С.10-12.
  7. Острополец С.С., Золотова Л.И., Нагорная Н.В. Приобретенные невоспалительные поражения органов кровообращения у детей и подростков. – Киев: Здоров’я, 1991. – 165с.