К. В. Виноградов > М. П. Лимаренко > В. М. Соколов

Вид материала

Диплом

Содержание Методичні вказівки 1. Актуальність теми. 2. Загальна мета заняття Конкретні цілі Технологічна карта практичного заняття Методичні вказівки до практичного заняття: Вегето-судинна дисфункция у дітей Загальна мета. Конкретні цілі Завдання вихідного рівня Додаткові джерела Система цільових навчальних завдань Технологічна карта практичного заняття Методичні вказівки до практичного заняття : Вроджені вади серця і магістральних судин Загальна мета заняття Завдання вихідного рівня Теоретичні питання. Система цільових навчальних завдань Короткі методичні вказівки до практичного заняття ... Полное содержание

Подобный материал:

• В. В. Виноградов об основных типах фразеологических единиц в русском языке, 424.21kb.
• В. В. Виноградов вопрос об историческом словаре русского литературного языка XVIII-XX, 283.61kb.
• Характеры Василия Шукшина / В. Ф. Горн. Барнаул : Алт кн изд-во, 1981. 248 с. Каплина,, 32.72kb.
• Учитель Виноградов Вячеслав Владимирович Учитель моу ладожская оош виноградов Вячеслав, 40.25kb.
• А. Ю. Виноградов. Азбука бухгалтерского учета, 199.62kb.
• Э н. Соколов В. Д. Лектор: проф., д э. н. Соколов В. Д. Количество лекций 34 часа Семинар, 72.48kb.
• Переводчик Владимир Соколов Японские квайданы рассказ, 1261.83kb.
• А. В. Соколов, И. О. Щербакова, 234.64kb.
• Правила для употребления штыка в бою. Спб., 1861 Соколов. Начертание правил фехтовального, 217.02kb.
• Диакон Владимир соколов демократия и религия, 296.88kb.

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Факультет інтернатури і післядипломної освіти

Кафедра педіатрії


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять лікарів-інтернів

за фахом „Педіатрія”


Друга частина


Донецьк 2007

УДК

ББК


ПЕДІАТРІЯ: Методичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за фахом „Педіатрія” (Друга частина )/ Нагорна Н.В., Острополець С.С., Баєшко Г.І та ін. – Донецьк. -2007.- с.


© Н.В. Нагорна,

С.С. Острополець,

Г.І. Баєшко,

О.В.Бордюгова,

В.І. Дмитрук,

Н.М. Конопко,

О.П. Дудчак,

О.В. Пшенична,

К.В. Виноградов

М.П. Лимаренко

В.М. Соколов.

Г.В. Дубовая

Розділ 7 Хвороби органів кровообігу

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття:

Функціональні методи дослідження серцево-судинної системи: Електрокардіографія. Ехокардіографія.Доплерєхокардіографія. Добове моніторування ЕКГ та артеріального тиску.


1. Актуальність теми. Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи дітей в умовах норми й патології є пріоритетним розділом дитячої кардіології. Актуальність проблеми пов'язана з її першорядним значенням для клініки й для лікарського контролю за станом здоров'я. Всебічне з'ясування функціональних особливостей системи кровообігу в дітей при фізіологічних і патологічних станах є необхідною передумовою доцільності, успішності терапії й профілактики серцево-судинних розладів.

2. Загальна мета заняття : Уміти визначити показання, проводити й трактувати результати функціональних методів дослідження з визначенням тактики диспансерного спостереження дітей із захворюваннями серцево-судинної системи.

Конкретні цілі		Цілі вихідного рівня
Уміти
1. Визначити показання до проведення електрокардіографії (ЕКГ).		Трактувати дані ЕКГ. -, кафедра госпітальної педіатрії.
2. Визначити показання до проведення Холтеровського мониторування (ХМ) ЕКГ і добового моніторингу (ДМ) артеріального тиску (АТ).		2 Оцінювати результати ХМ ЕКГ і ДМ АТ. - кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра госпітальної педіатрії.
3. Визначати показання до проведення ехокардіографії (ЕхоКГ), доплер ехокардіографії (ДЕхоКГ).		3. Оцінювати дані проведених Ехокг, ДЕхоКГ. - кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра госпітальної педіатрії.
4. Визначати показання до консультації кардіолога й кардіохірурга.		4. Скласти план диспансерного спостереження за дітьми з кардіальною патологією. - кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра госпітальної педіатрії.
5. Формувати групи диспансерного спостереження кардіологічних хворих.		5. Визначити строки диспансерного спостереження -. кафедра госпітальної педіатрії.

Завдання вихідного рівня

Для визначення вихідного рівня з Вам необхідно вирішити наступні завдання.

Завдання 1.

До лікаря звернулися батьки із хлопчиком 12 років зі скаргами на біль в ділянці серця, напади серцебиття. Яке першочергове дослідження необхідно провести даній дитині?

1. Оглядову рентгенографію органів грудної клітки в прямої проекції.
   
2. Холтеровського моні торування ЕКГ.
   
3. Електрокардіографію.
   
4. ЕхоКГ.
   
5. Електроенцефалографію.
   

Завдання 2.

При повторному огляді на прийомі дівчинки 13 років цифри артеріального тиску (АТ) на обох руках визначалося між 90-94 пєрцентілєм для відповідних ростових показників. Яке дослідження необхідно виконати даній дитині в першу чергу?

1. Електроенцефалографію.
   
2. УЗД судин голови й шиї.
   
3. УЗД щитовидної залози.
   
4. Добове моні торування АТ.
   
5. Краніографія.
   

Завдання 3.

У відділення надійшов хлопчик 4 років зі скаргою на головний біль. В анамнезі часті носові кровотечі. Об'єктивно АТ на руках: 160/90 мм рт. ст.; на ногах - 80/20 мм рт. ст. Яке дослідження є першочерговим для уточнення діагнозу даної дитини?

1. Оглядова рентгенографія органів грудної клітки в прямої проекції.
   
2. Риноскопія.
   
3. ДЕхоКГ.
   
4. Добове моні торування АТ.
   
5. Електроенцефалографія.
   

Завдання 4.

На прийомі в лікаря дівчинка 2 місяців. З анамнезу відомо, що дівчинка спостерігається в невролога із приводу перинатальної поразки ЦНС. При об'єктивному огляді звертає увагу наявність серцевого «горба». Аускультативно вислуховується грубий систолічний шум з max. в IV межребер’ї ліворуч від грудини, тут же пальпаторно систолічне тремтіння. Проведено оглядову рентгенографію органів грудної клітки в прямої проекції й ДЕхоКГ. Консультація якого фахівця показана в першу чергу даній дитині.

1. Консультація невролога.
   
2. Консультація кардіолога.
   
3. *Консультація кардіохірурга.
   
4. Консультація генетика.
   
5. Консультація пульмонолога.
   

Завдання 5.

Дівчинка 9 років виписана з відділення, де перебувала із приводу гострого вірусного міокардиту. Н_2А. Яке першочергове заходу необхідно провести даній дитині?

1. Взяти на диспансерний облік.
   
2. Звільнити тільки від занять фізичної культури.
   
3. Додатковий вихідний серед навчального тижня.
   
4. Санаторно-курортне лікування.
   
5. Консультація кардіолога.
   

Еталони відповідей. Завдання 1 - С, Завдання 2 - Д.

Інформацію, необхідну для заповнення базисних з, можна знайти в наступних літературних джерелах.


Інформаційні джерела вихідного рівня

1. Зайка М.Н., Биця Ю.В. Патологічна фізіологія. – К.: “Вища школа”, 2001. – С. 75-98.
   
2. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – Вінниця-Київ, 2002. – С. 11-27.
   
3. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 24-41.
   

Якщо ви засвоїли інформацію вихідного рівня, то необхідно перейти до змісту навчання.

Зміст навчання

Теоретичні питання:.

1. Сучасні подання про біоелектричні процеси в міокарді.
   
2. Опорні критерії морфофункціональної організації провідної системи серця на сучасному етапі.
   
3. Діагностичні можливості й показання до застосування ехокардіографії.
   
4. Діагностичні можливості й показання до застосування ехокардіографії.
   
5. Дослідження профілю артеріального тиску (ПЕКЛО) методом добового моніторування артеріального тиску.
   
6. Аналіз біоелектричної активності міокарда методом холтеровського моні торування електрокардіограми.
   
7. Особливості диспансерного спостереження за дітьми з кардіальною патологією.
   
8. Методи реабілітації дітей диспансерної групи з кардіальною і кардіохірургічною патологією.
   

Інформаційні джерела.

Основні джерела.

1. Белозёров Ю.М. Детская кардиология. – М.: МЕДпресс-информ., 2004. – С. 9-221.
   
2. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. – М.: «Медицина»., 1987. – Т.1 – С. 5-303.
   
3. Верновский Гил, С. Давід Рубенстайн. Дослідження в перинатології. Серцево-судини захворювання у дітей. – К.: Молодь., 2004. – 128с.
   
4. Мутафьян О.А. Врождённые пороки сердца у детей. – М.: BINON publishers., 2002. – С. 5-48.
   

Додаткові джерела.

1. Майданник В.Г. Педиатрия. – К.: «А.С.К.», 2001. – С. 72-93.
   
2. Шабалов Н.П. Детские болезни. – Спб.: «Питер»., 2004. – II т. – С. 15-122.
   

Орієнтовна основа діяльності

З метою засвоєння змісту навчання, пропонується вирішити завдання для самоконтролю.

Система цільових навчальних завдань.

Завдання 1.

У хлопчика 14 років зі скаргами на біль в ділянці серця при проведенні стандартної ЕКГ були отримані наступні дані: ритм мінусовий , регулярний. Вертикальне положення електричної осі серця. ЧСС-82 уд. в хв., PQ-0,24 c., QRS-0,04 c, QT-0,38 c. Визначте отримані результати стандартної ЕКГ у даної дитини?

1. AV блокада I ступеня.
   
2. Сіноатріальна блокада I ступеня.
   
3. Уповільнення внутришлункового проведення.
   
4. Блокада правої ніжки пучка Гіса.
   
5. Блокада лівої ніжки пучка Гіса.
   

Завдання 2.

У дівчинки 15 років зі скаргами на головний біль при проведенні добового моніторування АТ отримані наступні результати: середній систолічний АТ - 142 мм рт. ст.; середній діастолічний АТ - 81 мм рт. ст.; індекс часу гіпертензії в денний і нічний час - 62 %. Прощо свідчать отримані дані добового моніторування у даної дівчинки?

1. Варіант вікової норми.
   
2. *Стабільна артеріальна гіпертензія.
   
3. Лабільна артеріальна гіпертензія.
   
4. Артеріальна гіпотензія.
   
5. Вегетативна дисфункція по змішаному типу.
   

Завдання 3.

У кардіологічному відділенні перебуває хлопчик 8 років з гострим вірусним міокардитом. Н_2А. при проведенні ДЕхоКГ були отримані наступні дані: кінцевий діастолический обсяг лівого шлуночка - 62 мл; кінцевий систолічний обсяг ЛШ - 21 мл; фракція викиду - 21 %; ударний обсяг - 27,0 мл. Про свідчать результати ЕхоКГ у зазначеної дитини?

1. Варіант вікової норми.
   
2. Підвищення кінцевого діастолічного обсягу лівого шлуночка, ударного обсягу.
   
3. Зниження фракції викиду, ударного обсягу.
   
4. Підвищення кінцевого систолічного обсягу лівого шлуночка, ударного обсягу.
   
5. Підвищення фракції викиду, ударного обсягу.
   

Завдання 4.

Хлопчик 11 років був виписаний з відділення з діагнозом: гострий вірусно-бактеріальний міокардит. Н_2Б був узятий на диспансерний облік. Визначите кратність диспансерних оглядів даної дитини на першому році життя?

1. 1 раз в 2 місяці.
   
2. 1 раз в 3 місяці.
   
3. 1 раз в 4 місяці.
   
4. 1 раз в 6 місяців.
   
5. 1 раз у рік.
   

Завдання 5.

Дівчинка 12 років пред'являє скарги набіль в ділянці серця , задишку. При проведенні ЕхоКГ була діагностовано гіпертрофічна кардіоміопатия з обструкцією виносного тракту, 1 ступеня.

Який строк диспансерного спостереження повинен бути в даної дитини?

1. 6 місяців.
   
2. 9 місяців.
   
3. 1 рік.
   
4. 5 років.
   
5. Довічно.
   

Еталони відповідей. Завдання 1-А. Завдання З.

Короткі методичні вказівки до практичного заняття.

Заняття починається з перевірки викладачем цільових завдань, вирішених лікарями-інтернами в ході позааудіторної підготовки. Одночасно вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення завдань із еталонами відповідей до них. Після цього лікарі-інтерни самостійно вивчають протоколи проведених ДЕхоКГ, ЕхоКГ, вони звертають увагу на показання до проведення даних досліджень.

Під час аналізу протоколів додаткових досліджень (ДЕхоКГ ЕхоКГ) акцентують увагу на виразності диспластических змін, маркерів запальної поразки тканин серця. Оцінюють виразність порушень серцевого ритму, толерантність до фізичного навантаження, характер виявлених порушень ритму серця по протоколом ХМ ЕКГ. При аналізі добового моніторингу ПЕКЛО лікарі-інтерни педіатри трактують основні показники: індекс навантаження, індекс часу гіпертензії й гіпотензії оцінюють у цілому результати даного дослідження.

Після цього викладач проводить розбір 2-3 тематичних хворих з оцінкою даних функціональних методів дослідження (ДЕхоКГ ЕхоКГ, ЕКГ, ХМ ЕКГ, добовий аналіз АТ ). Оцінюють повноту досліджень і правильність трактування отриманих результатів. Викладач звертає увагу лікарів-інтернів на патогномонічні діагностичні ознаки різних порушень серцевого ритму, диспластичних змін у серці, маркерів запальної поразки тканин серця, а також виразності артеріальної гіпер- і гіпотензії. Визначають строки й тактику диспансерного спостереження, строки проведення контрольних досліджень.

У процесі розбору викладач корригирує відповіді лікарів-інтернів, звертає їхню увагу на особливості аналізу протоколів досліджень різних захворювань серцево-судинної системи. Акцентує увагу на складанні плану диспансерного спостереження з визначенням строку спостереження, частоти оглядів і обстежень.

Наприкінці підсумковий тестовий контроль і викладач підбиває підсумок заняття, дає завдання для позааудіторної підготовки для наступного заняття.

Технологічна карта практичного заняття

№	Етапи	Година (хв.)	Навчальні посібники		Місце проведення заняття
			Засоби навчання	Устаткування
1.	Доля в ранковій конференції.	30	Хворі, історії хвороби.	Слайдоскоп	Конференц. Зал
2.	Визначення початкового рівня підготовки до заняття.	20	Тесті.		Навчальні кімнати
3.	Самостійна робота інтернів: - курація хворих - вирішення ситуаційних завдань.		Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, ситуаційні задачі.		Палати, навчальні кімнати
4.	Аналіз і корекція самостійної роботи інтернів.	45	Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, таблиці, графи, схеми, алгоритми.	Слайдоскоп, діапроектор	Палати, навчальні кімнати
5.	Підсумковий тестовий контроль Обговорення й підведення підсумків заняття.	20	Тесті		Навчальні кімнати

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ