К. В. Виноградов > М. П. Лимаренко > В. М. Соколов

Вид материалаДиплом

Содержание


Технологічна карта практичного заняття
Методичні вказівки
2. Загальна мета.
Конкретні цілі
Завдання вихідного рівня
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття
Подобный материал:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   46

Технологічна карта практичного заняття

Етапи

Час (хв.)

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

Засоби навчання

Устаткування

1

Участь в ранковій конференції.

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп


Конференц. зала

2.

Визначення початкового рівня підготовки до заняття.

20

Тести.


Навчальні кімнати

3.

Самостійна робота інтернів:

- курація хворих


- вирішення ситуаційних задач.


Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, ситуаційні задачі.



Палати, навчальні кімнати

4

Аналіз і корекція самостійної роботи інтернів.

45

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, таблиці, графи, схеми, алгоритми.

Слайдоскоп, діапроектор

Палати, навчальні кімнати

5

Підсумковий тестовий контроль

Обговорення і підведення підсумків заняття.

20

Тести


Навчальні кімнати




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття:

Захворювання підшлункової залози.


1. Актуальність теми. Захворювання органів травлення широко поширені серед дітей і по частоті (після респіраторних захворювань) посідають друге місце. При цьому, серед захворювань органів шлунково-кишкового тракту одну з лідируючих позицій займає патологія підшлункової залози. Актуальність даної патології продиктована можливим розвитком різних ускладнень. Все це диктує необхідність ретельного вивчення даної патології для своєчасної діагностики і лікування.

2. Загальна мета. Уміти діагностувати, лікувати, проводити диспансерне спостереження й профілактику захворювань підшлункової залози у дітей.


Конкретні цілі




Цілі вихідного рівня

Уміти

1. Виділити провідні скарги, клініко-анамнестичні особливості в дітей із захворюваннями підшлункової залози.




1. Виділити провідний клінічний синдром у дітей із захворюваннями підшлункової залози. - кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра госпітальної педіатрії.

2. Проводити огляд дитини із захворюваннями підшлункової залози.




2. Провести диференціальну діагностику захворювань підшлункової залози з іншими захворюваннями у дітей - кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра госпітальної педіатрії.

3. Призначити додаткові методи дослідження і трактувати отримані результати у хворого із захворюваннями підшлункової залози.




3. Трактувати дані додаткових методів обстеження хворого із захворюваннями підшлункової залози - кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра госпітальної педіатрії.

4. Визначити обсяг терапії у дітей із захворюваннями підшлункової залози.




4. Поставити діагноз і визначити лікувальну тактику хворій дитині із захворюваннями підшлункової залози - кафедра госпітальної педіатрії.


Завдання вихідного рівня

Для визначення вихідного рівня з Вам необхідно виконати наступні завдання.

Завдання 1.

У дівчинки 15 років скарги на сильні болі в епігастрії оперізуючого характеру, печію, повторну блювоту. Дане загострення зв'язує з порушенням дієти. Об'єктивний стан середньої тяжкості. Шкірні покриви й видимі слизові бліді. Відзначається позитивний симптом Мейо-Робсона. Був діагностований вторинний хронічний панкреатит, рецидивуючий перебіг, період ремісії, середнього ступеня тяжкості. Відомо, що протягом 5 попередніх років дівчинка страждала дискінезією жовчовивідних шляхів, хронічним холециститом. Перебувала на диспансерному обліку з приводу вегетативної дисфункції по гіпотензивному типу. Вкажіть найбільш імовірні причини розвитку даного захворювання у хворої?
  1. Вік.
  2. Патологія жовчовивідних шляхів.
  3. Хронічний холецистит.
  4. Порушення дієти.
  5. Вегетативна дисфункція по гіпотензивному типу.

Завдання 2.

Хвора 13 років скаржиться на біль в навколопупочній ділянці, повторну блювоту, нудоту, відсутність апетиту. При об'єктивному огляді відзначається болісність у лівому реберно-хребетному куті. Вкажіть назву симптому при локальній хворобливості в даного хворого?
  1. *Симптом Мейо-Робсона.
  2. Симптом Шоффара.
  3. Симптом Менделя.
  4. Симптом Френкеля.
  5. Симптом Бергмана.

Завдання 3.

Хворому 12 років був поставлений діагноз - вторинний хронічний панкреатит, рецидивуючий перебіг, період загострення, середнього ступеня важкості. При проведенні копроцитограми були отримані наступні результати: збільшений вміст жирних кислот, позаклітинного крохмалю і змінених м'язових волокон. Укажіть причину змін показників копроцитограми в даної дитини?
  1. Ендокринна недостатність підшлункової залози.
  2. Секреторна недостатність.
  3. Порушення пігментного обміну.
  4. Мальдегестія.
  5. Екзокринна недостатність підшлункової залози.


Завдання 4.

Хвора 10 років надійшла зі скаргами на сильні болі в епігастрії оперізуючого характеру, печію, повторну блювоту. Об'єктивний стан середньої важкості. Шкірні покриви й видимі слизові бліді. Відзначається позитивний симптом Мейо-Робсона. На УЗД органів шлунково-кишкового тракту - набряклість підшлункової залози.

Вкажіть першочергові терапевтичні рекомендації даній дитині?
  1. Обмеження солі до 1,5 г/добу.
  2. Обмеження білків до70 %.
  3. Голод.
  4. Обмеження вуглеводів на 40 %.
  5. Обмеження жирів на 35 %.


Еталони відповідей. Завдання 1 - В. Завдання 2 - А..


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань, можна знайти в наступних літературних джерелах.


Інформаційні джерела вихідного рівня


  1. Зайка М.Н., Биця Ю.В. Патологічна фізіологія - К.: “Вища школа”, 2001. - С. 211-237.
  2. Ігнатов С.И. Посібник із клінічного дослідження дитини. // М.: Медицина, 1978. - С.85-105.
  3. Капітан Т. В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – Вінниця-Київ, 2002. - С. 179-194.
  4. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - Київ, 1999. - С. 116-129.


Зміст навчання


Теоретичні питання:.
  1. Сучасні уявлення про етіологію захворювань підшлункової залози.
  2. Особливості розвитку захворювань підшлункової залози у дітей.
  3. Особливості клінічної картини захворювань підшлункової залози.
  4. Діагностика захворювань підшлункової залози у дітей.
  5. Диференціальна діагностика захворювань підшлункової залози з іншими захворюваннями.
  6. Сучасні принципи лікування захворювань підшлункової залози.

Джерела навчальної інформації для засвоєння змісту навчання.

Основні джерела.
  1. Майданник В.Г.. Педіатрія. - К.: «А.С.К.», 2001. - С. 39-47.
  2. Шабалов Н.П. Дитячі хвороби. - Спб.: «Питер»., 2004. I т. - С. 706-724.

Додаткові джерела.
  1. Чичко М.В. Дитячі хвороби. - Мінськ.: «Интерпредсервис», 2003. - С.373-386.
  2. Граф логічної структури.
  3. Лекції кафедри.

Орієнтовна основа діяльності.

З метою засвоєння змісту навчання, пропонується виконати завдання для самоконтролю.

Система цільових навчальних завдань

Завдання 1.

Хлопчик 11 років скаржиться на гострий біль в епігастрії оперізуючого характеру, повторну блювоту, що не приносить полегшення. Об'єктивний стан середньої важкості. Шкірні покриви й видимі слизові помірно бліді. Відзначаються позитивні симптоми Мейо-Робсона, Дежардена. Випорожнення і сечовипускання не порушені. Виділіть провідний клінічний синдром у даного хворого?
  1. Інтоксикаційний.
  2. Диспептичний.
  3. Больовий.
  4. Синдром мальабсорбції.
  5. Печінкова недостатність.

Завдання 2.

У дівчинки 5 тижнів життя відзначається відсутність збільшення маси тіла, блювота, занепокоєння. З анамнезу відомо, що з 3-х тижнів життя в дівчинки відзначається блювота. При об'єктивному огляді стан середньої важкості. Шкірні покриви бліді, знижена еластичність. Тургор м'яких тканин порушений. М'язова гіпотонія. Тони серця ритмічні, приглушені, тахікардія. У легенях жорстке дихання. Живіт при пальпації м'який, пальпується воротар. Випорожнення скупі, рідкі. Знижені об’єм і частота сечовипускань. Попередній діагноз - пілоростеноз. Укажіть провідну диференційно-діагностичну ознаку пілоростенозу в даної дитини?
  1. Стать.
  2. М'язова гіпотонія.
  3. * Пальпований воротар.
  4. Дефіцит маси тіла.
  5. Скупі випорожнення.

Завдання 3.

У хлопчика 6 тижнів життя відзначається рясна блювота фонтаном зсілим молоком після кожного годування. Вперше блювота з'явилася в 3-х тижневому віці. Відзначається дефіцит маси тіла 25%. Об'єктивний стан середньої важкості. Шкірні покриви бліді. Знижена еластичність шкіри. Тургор м'яких тканин порушений. М'язова гіпотонія. Видно перистальтика шлунка. Пальпується воротар. Випорожнення скупі, рідкі. Ваш діагноз?
  1. Пілороспазм.
  2. Адреногенітальний синдром.
  3. Пілоростеноз.
  4. Кишкова інфекція.
  5. Уроджене звуження стравоходу.


Завдання 4.

Хлопчикові 4 тижнів життя був поставлений діагноз: пілоростеноз. Гіпотрофія I ступеня. Визначте лікувальну тактику для даної дитини?
  1. Збалансоване харчування.
  2. Проведення контрольної годівлі.
  3. Корекція гіпотрофії.
  4. Оперативне лікування.
  5. Консультація генетика.

Еталони відповідей.

Завдання 1-Д. Стеноз гортані.

Завдання 2-С. Гострий стенозуючий ларингіт I ступеня.

Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття

Практичне заняття починається з участі лікарів-інтернів у ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага інтернів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

Далі, шляхом тестового контролю, визначається початковий рівень підготовки інтернів до практичного заняття. Викладач перевіряє правильність рішення цільових завдань, виконаних курсантами в ході позааудиторної підготовки.

Самостійна робота інтернів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізікальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань тактики, профілактики); вирішення ситуативних завдань.

Після закінчення самостійної роботи інтернів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь інтернів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних та інструментальних досліджень, диференціальний діагноз, остаточний діагноз (включаючи і супутні захворювання) та ускладнення. Інтерни обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, реабілітації тематичних хворих.

Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль. Викладач підводить підсумки заняття й дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.