К. В. Виноградов > М. П. Лимаренко > В. М. Соколов

Вид материалаДиплом

Содержание


Основні джерела
Додаткові джерела
Орієнтовна основа діяльності
Система цільових навчальних завдань
Еталон відповіді: 1-С.
Технологічна карта
Подобный материал:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   46

Основні джерела:

  1. Козак С.С. Вибрані питання дитячій гастроентерологии. - Київ., 2003. - С.48-60.
  2. Шабалов Н.П. Дитячі хвороби. - Спб., 1999. - С. 387-404.
  3. Ревнова Р.М., Хайл Х.Б. Клінічні аспекти целиакии в дітей. - Педіатрія. - 2000. - №5. - С. 107-110.
  4. Козлова С.И., Демикова Н.С. Спадкоємні синдроми. - Г., 1996. - С.308-309
  5. Лекції кафедри.

Додаткові джерела


1. Курьянинова В.К., Парасюк П.А. Оцінка ефективності дієтотерапії нестерпності лактози в дітей грудного віку адаптованими соєвими сумішами. - Педіатрія. - 2001. - №2. - С.57-60.

Орієнтовна основа діяльності


Засвоївши інформацію й перераховані вище питання, виконайте наступні завдання.

Використовуйте при цьому алгоритм (див. Додаток). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.

Система цільових навчальних завдань

Завдання 1.

Дівчинка 1 рік 8 міс. Надійшла до дитячого відділення у зв'язку з наявністю млявості, прискорених, рясних пінистих випорожнень, зниження апетиту, схуднення. Дефіцит маси - 32%. До 4-х місяців розвивалася нормально. З п'яти місяців переведена на штучне вигодовування: одержує 10% манну кашу 4 рази на день, кефір 1 раз. Шкірні покриви бліді, сухі. Сидить хитливо. Тони серця приглушені, прискорені, на верхівці і в V точці вислуховується систолічний шум. Живіт збільшений в об’ємі, роздутий, визначається «шум плескоту». В ан. крові: Нв – 98 г/л, еритроцити – 2,8х1012/л, КП – 0,7, лейкоцити – 8,1х109/л, е – 3, п-1, с – 36, л – 54, м – 6, ШОЕ – 11 мм/годину. Сироваткове залізо - 5,0 мкмоль/л. У копрограмі - нейтральний жир +. Проба із гліадином позитивна. Які клінічні синдроми є провідними?
  1. Здуття живота й діарея.
  2. Значний дефіцит маси й діарея.
  3. Позитивна проба із гліадином.
  4. “Шум плескоту” і анемія.
  5. Нейтральний жир у випорожненнях і відставання у фізичному розвитку.


Завдання 2.

Хлопчик, 1,5 років, надійшов до дитячого відділення зі скаргами матері на блювоту до 3-х раз на добу, густі світлі випорожнення до 6-ти раз на добу, періодичні болі в животі. Вигодовування в основному манною кашею, печивом. Маса тіла 8 кг 500 г, дитина не ходить. У сироватці крові - заг. білок - 61 г/л, альбуміни - 48%, кальцій - 2,01 ммоль/л. У крові виявлені антигліадинові антитіла. Нейтральні жири ++. Як ви оцінюєте лабораторні дані?
  1. Характерні для гіпотрофії ІІ ступеня.
  2. Характерні для кишкової форми муковісцидозу.
  3. Характерні для рахіту ІІІ ступеня.
  4. Характерні для дисбактеріозу й залізодефіцитної анемії.
  5. Характерні для целіакії.


Завдання 3.

У хлопчика, 2 днів, визначаються занепокоєння, відсутність відходження меконію, блювота 3-х кратна, з домішками жовчі, здуття живота з вираженою розширеною венозною сіткою. На оглядовій рентгенограмі черевної порожнини - здуття петель тонкої кишки й зпалий кишечник у нижній частині живота. Ваш діагноз?
  1. Діафрагмальна грижа.
  2. Меконеальний ілеус.
  3. Хвороба Гіршпрунга.
  4. Атрезія тонкого кишечнику.
  5. Пілороспазм.

Завдання 4.

У дитини, 3-х місяців, відзначаються занепокоєння, зригування, іноді блювота, відставання в масі, прискорені кашкоподібні рясні 4 рази на добу «смердючі» випорожнення. Стан важкий. Дефіцит маси 28%. Шкіра бліда, суха. У легенях жорстке дихання. Тони серця приглушені. Живіт помірно роздутий, печінка +2,5 см, посів випорожнень на кишкову групу – негативний. У копрограмі – нейтральний жир ++++. Вміст у потові – натрію 118 мекв/л, хлору – 80,48 мекв/л. Ан крові: еритроцити – 3,0х1012/л, гемоглобін – 104 г/л, КП – 0,8, лейкоцити – 7,9х109 , е – 3, п – 2, с – 38, л – 50, м – 7, ШОЕ – 8 мм/годину. Встановлений діагноз: муковісцидоз, кишкова форма. Якій терапії необхідно віддати перевагу?
  1. Аглютенова дієта.
  2. Інфузійна терапія.
  3. Ферментотерапія.
  4. Анаболічні стероїди.
  5. Ліпотропна дієта.

Завдання 5.

У дівчинки, 2,5 років, діагностована ексудативна ентеропатія. Яка тривалість диспансерного спостереження?
  1. 5 років.
  2. З обліку не знімається.
  3. 3 роки.
  4. 2 роки.
  5. 1 рік.

Еталон відповіді: 1-С.


Інші завдання виконайте самостійно. Будуть перевірені викладачем.
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття

Заняття починається з перевірки викладачем цільових завдань, вирішених лікарями- інтернами в ході позааудиторної підготовки. Одночасно вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення завдань із еталонами відповідей до них. Потім лікарі-інтерни самостійно курирують хворих з різними формами синдрому порушеного всмоктування. При цьому вони ретельно збирають анамнез, акцентуючи увагу на характері перебігу вагітності, особливостях періоду новонародженості, характері вигодовування, випорожнень.

При об'єктивному обстеженні звертається увага на знижену трофіку, збільшення живота. Оцінюються дані аналізів крові, біохімічних показників, рівень хлоридів у потові, копроцитограма.

Проводиться диференціальний діагноз із кишковою інфекцією, хронічним колітом і іншими захворюваннями з використанням діагностичного алгоритму. Формулюється діагноз, намічаються план лікування, подальшого спостереження.

У процесі розбору хворих викладач оцінює відповіді курсантів, звертає увагу на проведення огляду хворого, вказує і виправляє помилки у виконанні останнього.

Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль. Викладач підводить підсумки заняття й дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.

Технологічна карта