К. В. Виноградов > М. П. Лимаренко > В. М. Соколов

Вид материала

Диплом

Содержание Основні джерела Додаткові джерела Орієнтовна основа діяльності Система цільових навчальних завдань Короткі методичні вказівки до практичного заняття

Подобный материал:

• В. В. Виноградов об основных типах фразеологических единиц в русском языке, 424.21kb.
• В. В. Виноградов вопрос об историческом словаре русского литературного языка XVIII-XX, 283.61kb.
• Характеры Василия Шукшина / В. Ф. Горн. Барнаул : Алт кн изд-во, 1981. 248 с. Каплина,, 32.72kb.
• Учитель Виноградов Вячеслав Владимирович Учитель моу ладожская оош виноградов Вячеслав, 40.25kb.
• А. Ю. Виноградов. Азбука бухгалтерского учета, 199.62kb.
• Э н. Соколов В. Д. Лектор: проф., д э. н. Соколов В. Д. Количество лекций 34 часа Семинар, 72.48kb.
• Переводчик Владимир Соколов Японские квайданы рассказ, 1261.83kb.
• А. В. Соколов, И. О. Щербакова, 234.64kb.
• Правила для употребления штыка в бою. Спб., 1861 Соколов. Начертание правил фехтовального, 217.02kb.
• Диакон Владимир соколов демократия и религия, 296.88kb.

1. Клінічні ознаки загострень хронічного гастродуоденіту, виразкової хвороби, хронічного холециститу, хронічного панкреатиту, хронічного гепатиту.
   
2. Диференціальна діагностика хронічного гастриту, хронічного гастродуоденіту, виразкової хвороби, хронічного холециститу, хронічного гепатиту, хронічного панкреатиту.
   
3. Сучасна класифікація хронічного гастриту, хронічного гастродуоденіту, виразкової хвороби, хронічного холециститу, хронічного гепатиту, хронічного панкреатиту.
   
4. Терапевтична тактика.
   
5. Диспансерне спостереження, прогноз.
   
6. Деонтологія.
   

Інформаційні джерела.

Основні джерела

1. Шабалов Н.П. Дитячі хвороби.- Спб: «Питер», 1999.- С. 424-425, 451-473, 531-558.
   
2. Гнидою И. М., Дигтярук И. И. Харчові волокна в лікуванні захворювань гепатобилиарной системи в дітей // Педіатрія. – 2000. - №5. - С. 97-100.
   
3. Посібник з диференціальної діагностики захворювань дитячого віку/ Під ред. С.С. Остропольца.- Д., 1996. - С. 25-42.
   
4. Самсыгина Г.А. Актуальні проблеми дитячій гастроентерологии. - М, 1997.- С. 3-17.
   
5. Шептулин А.А. Сучасні принципи фармакотерапії виразкової хвороби // Клин. Мед.- 1996. - №8. - С. 17-19.
   
6. Граф логічної структури, алгоритм (див. додаток №)
   
7. Лекції кафедри.
   

Додаткові джерела

1. Харчина Н.В. Сучасний підхід до діагностики й лікування хеликобактериоза // Український медичний часопис. - 1998. - №5/7.- С. 20-23.
   

Орієнтовна основа діяльності

Засвоївши інформацію й перераховані вище питання, виконайте завдання. Використовуйте при цьому алгоритм (див. Додаток). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Система цільових навчальних завдань

Завдання 1.

Дівчинка, 12 років, скаржиться на нападоподібні болі в животі: що виникають, інколи відразу після прийому їжі, відрижку кислим, печію, зрідка рвоту, яка приносить полегшення, роздратованість. Хвора протягом 1,5 років. На початку року лікувалась з приводу дискінезії жовчовивідних шляхів. Бабуся по лінії матері страждає виразковою хворобою 12-палої кишки. Дівчинка бліда, темні круги під очима, з боку легенів і серця – без особливостей. Живіт при пальпації болісний в епігастрії і пілородуоденальній ділянці. Випорожнення зі схильністю до запорів. Які клінічні симптоми є провідними?

1. Больовий, ацидизму.
   
2. Ацидизм.
   
3. Диспептичний.
   
4. Інтоксикаційний.
   
5. Блювоти.
   

Завдання 2.

Хлопчик, 9 років, надійшов до дитячого відділення зі скаргами на болі в животі, що з'являються після фізичного навантаження, через 1,5-2 години після їжі, печію, стілець зі схильністю до запорів. Легені і серце без особливостей. Живіт болісний у пілородуоденальній зоні. Стоматолог при огляді виявив карієс зубів. Лабораторні обстеження: Ан. крові – ер. – 3,8х10¹²/л; гемоглобін – 126 г/л; К.п. – 0,9; лейкоцити – 6,8х10⁹/л; е – 5; с – 67; л – 23; м – 5; ШОЕ – 10 мм/годину.

Аналіз шлункового вмісту:

	Номер порції
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Кільк. шлунк. соку	40	12	14	18	15	17	19	20	19	18
Вільна HCl	28	30	34	36	40	54	56	62	60	56
Загальна HCl	40	54	60	64	58	70	76	80	78	76

Аналіз дуоденального вмісту:

Порція А - лейкоцити - 8-10 у п/з; епітелій - значна кількість; слиз - значна кількість.

Порція В - лейкоцити - 15-20 у п/з; епітелій - помірна кількість; слиз - значна кількість.

Порція З - лейкоцити - 4-5 у п/з; епітелій - невелика кількість.

Як ви оцінюєте лабораторні дані?

1. Характерні для загострення хронічного холециститу.
   
2. Характерні для загострення виразкової хвороби.
   
3. Характерні для загострення хронічного гастриту з підвищеною кислотопродукуючою функцією шлунку.
   
4. Характерні для загострення хронічного гастродуоденіту з підвищеною кислотопродукуючою функцією шлунку.
   
5. Характерні для дуоденогастрального рефлюксу.
   

Завдання 3.

Дівчинка, 10 років, скаржиться на болі в животі ниючого характеру, що підсилюються після прийому їжі, газованих напоїв, знижений апетит. Хвора протягом двох років. Зниженого харчування, бліда. Мигдалини розпушені, гіпертрофовані. З боку легенів і серця – без патології. Живіт м'який, болісний у правому підребер'ї, епігастрії. Позитивні симптоми Мерфі, Кера. Випорожнення нестійкі. При обстеженні: в аналізі шлункового соку – тенденція до зниження секреторної функції шлунку, ферментоутворююча – збережена. У дуоденальному вмісті в порції В визначається значна кількість слизу, лейкоцитів, епітелію, кристалів білірубінату кальцію. В аналізі крові: ер. – 3,5х10¹²/л , гемоглобін – 118 г/л, К. п. – 0,9, лейкоцити – 10,8х10⁹/л , е – 6, п – 4, с – 66, л – 27, м – 7, ШОЕ – 16 мм/годину. Ваш діагноз?

1. Хронічний гастрит із секреторною недостатністю в стадії загострення.
   
2. Хронічний гастродуоденіт у стадії загострення.
   
3. Хронічний холецистит у стадії загострення.
   
4. Дискінезія жовчовивідних шляхів по гіпотонічному типі.
   
5. Загострення хронічного панкреатиту.
   

Завдання 4.

Дівчинка 9 років, доставлена машиною швидкої допомоги до реанімаційного відділення з діагнозом: печінкова кома, що виникла на фоні хронічного гепатиту. Якій терапевтичній тактиці необхідно віддати перевагу?

1. Плазмаферез.

2. Преднізолон.
   
3. Інфузійна терапія.
   
4. Есенціале.
   

1. Очисна клізма.
   

Завдання 5.

Хлопчик, 13 років, скаржиться на болі в животі нападоподібного характеру в лівому боці, повторну блювоту до трьох разів, зниження апетиту, загальну слабість. Об'єктивно – стан дитини важкий. Температура 37,9^о. Виражені явища інтоксикації: блідість, млявість, темні круги під очима. Зниженої ваги. Тургор тканин знижений. Язик густо обкладений білим нальотом, сухуватий. У легенях везикулярне дихання. Тони серця приглушені, прискорені, пульс 108 за/хв. Живіт злегка роздутий, болысний при пальпації в епігастрії і лівому підребер'ї. Позитивні симптоми Мерфі, Кера, Мейо-Робсона. Випорожнення нестійкі. Ан. крові: еритроцити – 3,4х10¹²/л , гемоглобін –116 г/л, К.п. – 0,9, лейкоцити –11,2х10⁹/л , е – 5, п – 5, с – 73, л – 15, м – 2, ШОЕ – 19 мм/годину. Амілаза крові - 156 ммоль/л. Діастаза сечі - 216 од. Копрограмма - нейтральний жир ++. Ваш діагноз?

1. Загострення хронічного холециститу.
   
2. Загострення хронічного гастриту.
   
3. Загострення хронічного панкреатиту.
   
4. Загострення хронічного ентероколіту.
   
5. Синдром подразненого кишечнику.
   

Еталони відповідей: Завдання 1-А.

Інші завдання виконайте самостійно. Будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки до практичного заняття

Заняття починається з перевірки викладачем цільових завдань, виконаних лікарями-інтернами в ході позааудиторної підготовки. Одночасно вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення завдань із еталонами відповідей до них. Потім лікарі-інтерни самостійно курирують хворих з різними хронічними запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. При цьому вони ретельно збирають анамнез, акцентуючи увагу на перенесених захворюваннях органів травлення, наявність останніх у членів родини, дотримання режиму харчування, давність захворювання та характер терапії.

При об'єктивному обстеженні звертається увага на фізичний розвиток, стан язика, характер пальпації живота й виявлення симптомів, стан випорожнень.

Оцінюються дані гастродуоденального зондування, копрограмми, аналізу крові, біохімічних показників крові, УЗД органів травлення, ФЕГДС.

Проводиться диференціальна діагностика з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту з використанням діагностичного алгоритму. Формулюється діагноз, намічається план лікування, наступного обстеження. У процесі розбору хворих викладач корригує відповіді інтернів Звертає увагу на те, як проводиться курація хворого і виправляє помилки при виконанні останньої.

Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль. Викладач підводить підсумки заняття і дає завдання для позаудиторної підготовки до наступної теми.