Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №4 від 05 травня 2005 р. Київ 2005
| Вид материала | Документы |
Содержание52,4% друге місце – меланхолики - 31,2 Конвенційний тип (К) Л. П.Квасниці |
- Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3683.94kb.
- Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3186.06kb.
- Методичні рекомендації, 87.62kb.
- А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
- Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд,, 6232.65kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 829.58kb.
- Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 547.21kb.
- Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 770.49kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 3024.54kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 1765.7kb.
ТАБЛИЦЯ 1
| Групи що порівнюються | Реалістичний тип | Інтелектуальний тип | Соціальний тип | Конвенційний тип | Підприємницький тип | Артистичний тип |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Середня школа 10 клас | S1 = 0 | S1 = 0 | S1 = 1 | S1 = 4 | S1 = 1 | S1 = 3 |
| Школа мистецтв 10 клас | S2 = 0 | S2 = 0 | S2 = 1 | S2= 0 | S2 = 0 | S2 = 8 |
| Qемпір = | 0 | 0 | 2 | 4 | 0 | 11 |
при Qкрит = 8 на p ≤0,05; Qкрит = 10 на p ≤0,01
При використанні критерію Розенбаума в обробці результатів дослідження було виявлено достовірні розбіжності між групами досліджуваних.
Підліткам, що займались у школі мистецтв властива рання творча професіоналізація. Вибір не є випадковим, бо розбіжності виявлено саме по артистичному (творчому ) типу.
Для з’ясування питання чи розрізняються між собою групи досліджуваних, за рівнем самооцінки, ми використаємо критерій Розенбаума (Q).
ТАБЛИЦЯ 2
| Групи що порівнюються | Здоров’я | Розум | Навчання | Друзі | Краса | Творчість | Сім’я |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Середня школа 10 клас | S1 = 0 | S1 = 3 | S1 = 5 | S1 = 0 | S1 = 5 | S1 = 4 | S1 = 0 |
| Школа мистецтв 10 клас | S2 = 1 | S2 = 6 | S2 = 2 | S2= 1 | S2 = 2 | S2 = 5 | S2=4 |
| Qемпір = | 1 | 9 | 7 | 1 | 7 | 9 | 4 |
при Qкрит = 8 на p ≤0,05; Qкрит = 10 на p ≤0,01
При використанні критерію Розенбаума в обробці результатів дослідження було виявлено достовірні розбіжності між групами школярів середньої школи та школи мистецтв по показникам „розум” та „творчість”. Підлітки, що займались в школі мистецтв по окремим показникам мали вищий рівень самооцінки , ніж школярі загальноосвітньої школи.
Висновки.
Рання професіоналізація відповідає схильностям підлітків саме до даного виду творчої діяльності.
Узагальнюючи отримані результати, можна прийти до висновку, що рання творча професіоналізація позитивно впливає на самооцінку школярів. Факт ранньої творчої професіоналізації у відповідності зі схильностями сприяє підвищенню самооцінки підлітків.
Що у дітей з різних шкіл розподілення ознаки індивідуально-типологічних особливостей відрізняється від теоретично рівномірного розподілення. Як у учнів середньої так і в учнів школи мистецтв переважає третій тип („тривожно-промисловий”) цей тип найбільше пов’язаний з певною невизначеністю, підвищеною вразливістю і сумнівами в собі.
Незважаючи на перевагу тривожного типу серед дітей що займаються творчістю, ми вважаємо, що рання творча професіоналізація має певний корекційний вплив, бо сприяє підвищенню самооцінки молодих людей.
Література.
- Волощук І.С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. – К.: Пед. думка,1998.
- Грузенберг С.О. Психология творчества. – Минск, 1923.
- Донченко Е.А. Личность: конфликт, гармония. – К,: «Политиздат», 1989
- Жуганов А.В. Творческая активность личности: содержание, пути формирования и реализации. – Л.: Наука , 1991.
- Зейгарник Б.В. Теории личности зарубежной психологи. М., изд.-во.Моск.ун-та.,1982.
- Леонтъев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1977
- Линдсей Г., Халл К. Творчество и критическое мышление, – в кн. Хрестоматия по общей психологии. М: Изд-во МГУ, 1981.
Сидорова І.В.
(м. Київ)
Професійне самовизначення сучасних підлітків.
Сучасні підлітки в теперішній час мають широкий спектр дій стосовно вибору професії, вони можуть вільно обирати сферу своєї майбутньої діяльності. Хлопці та дівчата прагнуть якомога швидше досягнути статусу дорослої людини, стати незалежними від батьків. Але необхідно зазначити, що при професійному самовизначенні підлітка дуже впливовим стає його сім'я, яка відіграє суттєву роль у вихованні особистості, визначальним є власний приклад батьків в професійному становленні, професія і освіта батьків, їх судження і ставлення до професійного майбутнього своєї дитини, сімейні умови, включаючи соціальне становище, матеріальний рівень. Крім свідомого виховання на дитину впливає вся внутрішня атмосфера сім'ї, при чому ефект цього впливу накопичується роками, переломлюючись в структурі особистості, впливає навколишнє оточення, власний життєвий досвід.
На професійне самовизначення і загальне перспективне планування життя істотний вплив, роблять статеві відмінності учнів. Дівчата випереджають юнаків по показнику усвідомленості професійного вибору і визначеності шляхів одержання професії. Серед дівчат переважає соціальна, артистична спрямованість, а серед юнаків – підприємницька і дослідницька. У юнаків на професійне самовизначення впливають фактори далекої перспективи: чим більш певні плани на подальше життя, тим вище рівень сформованості професійного плану і ступінь впевненості в правильності професійного вибору. Від 9-го до 11-го класу в них зростає число вимог до своєї, майбутньої професії, тобто приймається до уваги все більше число факторів. У дівчат же число вимог до майбутньої професії зростає незначно.
Сформований професійний план мають старшокласники з більш високим рівнем інтелектуального розвитку, морально дозрілі і сумлінні. За даними В.А.Алексєєва, у 14 років тільки 17% підлітків уявляють своє майбутнє, а в 15 років уже 84% планують його. Це стосується і вибору професії.
За даними Л.А.Головей, у 75% школярів відсутній чіткий професійний план, вони виявляють низьку активність у виборі професії. Ступінь впевненості у виборі хоча і зростає від підлітків до юнаків, але в цілому невелика.
З метою спостереження та дослідження процесу професійного самовизначення було проведено опитування підлітків середньої загальноосвітньої школи, воно складалося з двох етапів:
1.Виявлення типу темпераменту за допомогою методики Айзенка. (Методи психодіагностики в системі професійної консультації безробітних, методичний посібник за редакцією Синявського В.В.)
2.Визначення професійної спрямованості опитувальником Голланда, (Методи психодіагностики в системі професійної консультації безробітних, методичний посібник за редакцією Синявського В.В.), що визначає ступінь зв'язку типу особистості зі сферою професійної діяльності, до якої у неї є природні нахили. Дослідженням були охоплені учні дев’ятих, десятих та одинадцятих класів, загальна кількість дітей, які надали достовірні відповіді склала сто сімдесят чоловік.
Ми намагалися дослідити як сам процес самовизначення, так і його зв'язок з темпераментом дитини, виявити закономірності при виборі професій підлітків з різними типами темпераментів.
Від темпераменту залежить яким чином людина реалізує свої дії, але при цьому не залежить їхня змістовна сторона. Темперамент проявляється в особливостях перебігу психічних процесів, впливаючи на швидкість пригадування і міцність запам’ятовування, швидкість розумових операцій, стійкість і переключення уваги. Виходячи з основних динамічних властивостей нервової системи, темпераменту людини, необхідно бачити, до якої діяльності вона найбільше схильна. (Русалов В.М. Опросник структуры темперамента: методическое пособие. М., 1990. )
В нашому дослідженні ми отримали цікаві дані щодо розподілення типів темпераменту, а саме:
перше місце займали холерики - 52,4%
друге місце – меланхолики - 31,2%
третє – флегматики - 10,6%
і як не дивно найменше було сангвініків – 5,88%
Після обробки результатів за методикою Голланда були отримані такі результати :
| Кількість | Р | І | С | К | П | А |
| А)чоловік | 9 | 20 | 19 | 83 | 28 | 11 |
| Б)відсотків | 5,29 | 11,76 | 11,17 | 48,82 | 16.47 | 6,47 |
Таблиця 1. Розподіл підлітків за типами особистості.
При зведенні отриманих даних ми помітили, що підлітки не залежно від темпераменту найчастіше обирали конвенційний тип особистості. (див.табл.2)
Конвенційний тип (К) віддає перевагу чітко структурованій діяльності. З оточуючого середовища він вибирає цілі, задачі і цінності, які формуються із звичаїв і обумовлені станом суспільства. Спонтанність і оригінальність для нього не характерні. Значною мірою для нього характерні ригідність, консерватизм, залежність.
Він володіє добрими навичками спілкування, а також моторними навичками. Він поганий керівник і організатор, його рішення переважно залежать від оточуючих його людей.
Це може бути пов’язано із тим, що діти не володіють достатнім об’ємом інформації щодо типів професій, або знаходяться під великою опікою батьків, які постійно вказують що їм робити і не дають можливості бути самостійними.
| | Тип темпераменту | | | |
| Професійна спрямованість | Меланхоліки, чол | Холерики, чол. | Флегматики, чол. | Сангвініки, чол. |
| Реалістичний | 3 (5,66%) | 3 (3,37%) | 3 (16,6%) | 0 |
| Інтелектуальний | 8 (15,09%) | 9 (10,11%) | 3 (16,6%) | 0 |
| Соціальний | 4 (7,54%) | 13 (14,6%) | 1 (5,55%) | 1 (10%) |
| Конвенційний | 28 (52,83%) | 43 (48,31) | 5 (27,77%) | 7 (70%) |
| Підприємницький | 7 (13,2%) | 15 (16,85%) | 4 (22,22%) | 2 (20%) |
| Артистичний | 3 (5,66%) | 6 (6,74%) | 2 (11,11%) | 0 |
Таблиця 2. Розподіл підлітків за типами особистості та темпераментом.
Всі отримані дані математично підтверджені (Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологи.-СПб.:ООО «Речь», 2002. – 350с.,ил.): за допомогою таких критеріїв :
1.Q-критерій Юла. Були розраховані коефіцієнти кореляції, по яким можливо зробити висновок, що професійне самовизначення підлітків не знаходяться в прямій залежності від темпераменту, тобто вибір професії не залежить від темпераменту.
2 .Критерія Х². В цьому випадку підтвердилось припущення про те, що відмінності між розподілом за типами особистості та типами темпераменту відрізняються від рівномірного розподілу.
Враховуючи отримані при дослідженні дані необхідно сказати про те, що дуже важливо підтримувати рівень інформованості старшокласників про майбутню професію і про існуючі професії взагалі, тому що наші юнаки і дівчата дуже погано знають коло професій, з якого їм обирати, і конкретні особливості кожної професії, що робить їхній вибір значною мірою випадковим. Нерідко ця неінформованість зберігається навіть на вузівській лаві. Чим молодше людина в момент вибору професії, тим імовірніше, що його вибір несамостійний і відбувається не на основі його власної системи цінностей, а по чиїйсь підказці і на базі недостатньої інформації .
Дуже велике значення в цьому питанні мають батьки. Одні батьки впевнені, що у їхньої дитини немає виражених здібностей не тільки до конкретної професії, але й до будь-якого виду діяльності, а час вже обирати професійно-технічне училище, оскільки подальше навчання в останніх класах школи не планується з різних причин.
Іноді учень звертається до психолога самостійно, проявляє інтерес до декількох різних учбових дисциплін, що обрати для себе в якості майбутньої професійної діяльності, коли однаково подобаються і однаково легко засвоюються знання і по технічним, і по гуманітарним дисциплінам, як звузити коло обирання професій.
В кожному окремому випадку робота психолога будується у відповідності з запитом учня, педагога або батьків. Перераховані вище ситуації найчастіше виникають через відсутність у сучасних школярів, батьків і вчителів адекватних уявлень про те, що таке професійна придатність і як вона формується, через невміння оцінити себе, свої здібності, можливості, співвіднести їх зі світом професій.
Особистісне відношення до обраної професії і професійна придатність формується до 23 років. У цей період підтримка профконсультанта необхідна: одна людина переконається в правильності свого вибору, іншому необхідно допомогти вибрати інший шлях і скласти інший професійний проект.
Щоб одержати гарну роботу сьогодні, необхідно не тільки володіти своєю професією, але і уміти швидко вливатися в колектив, грамотно організовувати свою діяльність. У цій ситуації виникає велика потреба в послугах психологів і профконсультантів, чиї реко-мендації можуть надати реальну допомогу в адаптації на ринку праці.
Виходячи із результатів дослідження та загальних висновків в рекомендаціях ми можемо висловити побажання до шкільних закладів освіти, до вчителів, до соціальних педагогів та психологів і саме головне до батьків. А саме:
1). Слідкувати за існуючими та новими професіями, які постійно виникають і надавати цю інформацію дітям починаючи з дев'ятого класу.
2). Постійно проводити заняття у формі гри, які навчають самостійності, заставляють приймати рішення, конкурувати між собою, підвищують впевненість в собі.
3). Час від часу проводити опитування, тестування щодо майбутнього вибору професії, надавати всю необхідну інформацію щодо здібностей, та придатності до обраного заняття.
4).Проводити бесіди з батьками, щодо надання дітям можливості вільно обирати майбутню професію, щоб уникнути помилки в такому важливому питанні. Надавати пояснення того, як важливо давати дітям можливість бути самостійними, мати свою думку, вчитися приймати рішення і відповідати за них.
Л. П.Квасниці
(м. Київ)
ВПЛИВ ЖИТТЄВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УСПІШНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ
Кожна людина є творцем власної історії, “головним режисером” тієї величної та унікальної вистави, якою є її життя. Людина залежить від власного минулого, що безпосередньо й опосередковано впливає на сьогодення; вона залежить і від ставлення до майбутнього з його життєвими перспективами, планами й сподіваннями, мріями та шляхами їх досягнення [48,136], [49,307].
Життєвий шлях був об’єктом досліджень як зарубіжних, так і вітчизняних авторів: Ш.Бюлер, Е.Еріксон, А.Маслоу, К.Роджерс, Ш.Томе, С.Л.Рубінштейн, Б.Г.Ананьєв, Н.А.Логінова, Л.В.Сохань, О.О.Кронік, В.А.Роменець, Т.М.Титаренко, В.Г.Панок, В.О.Татенко та ін.
Думка про невикористані можливості в житті, про нереалізовані здібності людини для психолога є принциповою, вона спрямовує увагу на те, як людина може будувати життя, щоб більш повно реалізувати свої можливості в даних реальних життєвих умовах. Ця проблема виводить до проблеми побудови життєвих стратегій або життєвих перспектив [2,32].
Засіб самовизначення особистості в житті, що відповідає основним потребам особистості, узагальнений на основі її життєвих цінностей, можна назвати життєвої позицією. Вона представляє собою результат взаємодії особистості з її власним життям, її особистісне досягнення. Являючись таким результатом, життєва позиція починає визначати і всі подальші життєві спрямування особистості. Вона стає потенціалом її розвитку, сукупністю її об'єктивних та суб'єктивних можливостей, які відкриваються саме на основі позиції, яку займає людина [2,45].
Життєва позиція – це вироблений особистістю при даних умовах засіб свого суспільного життя, місце в професії, засіб самовираження. На відміну від суб'єктивних відношень життєва позиція – це сукуп-ність реалізованих життєвих відношень, цінностей, ідеалів та знайде-ний характер їх реалізації, який і визначає подальший хід життя [2,49].
Реалізацію життєвої позиції у часі та в обставинах життя, яка відповідає динамічним характеристикам життєвого шляху можна назвати життєвою лінією. Життєва лінія – це не тільки лінійне, а й ієрархічне утворення, тобто кожний більш високий, досягнутий особистістю рівень життя відкриває більш далеку перспективу, більш широкі можливості, життя набуває більшу структурованість. Однак це залежить не тільки від того, чи передбачає особистість майбутнє, а саме від того, наскільки конструктивна була її вихідна позиція. Тут має місце життєве просування особистості (подібно інтелектуальному просуванню), піднесення на більш високий рівень, що характеризується все новими життєвими досягненнями.
Сучасне професійне життя стає все більш варіативним та динамічним. В умовах радикальної реформи економіки, яка пов'язана, зокрема, з відмовою від планового ведення господарства та гарантованої зайнятості населення, проблема професійної переорієнтації дорослих людей, є однією з найбільш важливих для життя суспільства. Розв'язати цю проблему неможливо без вивчення готовності безробітних до прийняття нових професійних мотивів, установок, цінностей, життєвих перспектив. При цьому, природно, що дана сторона нашого життя особливо потребує психологічних знань та рекомендацій.
До останнього часу в нашому суспільстві існував стереотип вибору професії один раз і назавжди. Зміна професії допускалася лише у випадку невірного професійного вибору, або з об'єктивних причин (стан здоров'я, зміна місця проживання, тощо). Традиційна ж модель професійного вибору має надто статичний характер і не передбачає можливості багаторазово вибирати професійний шлях. Ось чому проблема зміна професії в вітчизняній науці, до теперішнього часу, практично не розроблялась. Ця проблема розглядалася лише в деяких соціологічних роботах, у зв'язку з дослідженнями професійної мобільності (М.А.Аітов, Ф.І.Аєв, Т.І.Заславська, Д.І.Гвішиані, Р.Т.Насиббулін, В.Г.Подмарков, Р.В.Ривкіна, В.М.Ядов). Щодо психологічного аспекту професійної мобільності, то він в цих роботах не розглядався.
Не виявлено у відповідній психологічній літературі робіт, які викривають сутність феноменів професійної переорієнтації й дослідження факторів, які впливають на цей процес, мотивів зміни професії, ціннісних орієнтацій, життєвої перспективи, особистісних якостей людини, яка професійно переорієнтується.
Об'єкт дослідження: життєва перспектива – як мотив, що спонукає до дії (вибору професії), інтелектуальні здібності – як глобальна здібність розумно діяти, раціонально мислити і добре орієнтуватися в життєвих обставинах.
Предмет дослідження: навчальна діяльність у процесі профпідготовки.
Мета дослідження: визначити залежність успішності навчання від мотиваційних особливостей аплікантів.
Гіпотеза: якщо аплікант здатен оволодіти професією, то успішність у профнавчанні визначає життєва перспектива.
Емпіричне дослідження проводилося серед 30 осіб з категорії безробітних, які знаходяться на обліку в Новогродівському міському центрі зайнятості Донецької області. Ці люди не змогли працевлаштуватися за своєю професією та виявили бажання придбати іншу професію. Особи, які приймали участь у дослідженні, це чоловіки та жінки у віці 20 – 45 років.
З цієї таблиці видно, що у безробітних, які знаходяться на обліку в центрі зайнятості більше 6 місяців (соціально дезадаптовані) перебільшують визначення, що мають об'єктивний характер (стать, вік, анкетні дані) – 11 чол.
А у безробітних, які знаходяться на обліку 1-2 місяці та активно шукають роботу (прагнуть до соціальної адаптації) було виявлено більше визначень, що носять суб'єктивний характер (що самі про себе думають) – 16 чол.
З цієї таблиці ми бачимо, що у аплікантів першої вибірки (соціально дезадаптовані безробітні) переважає позитивний зміст визначень, у середньому це 62%, тільки у трьох осіб переважає негативний зміст визначень.
У аплікантів другої вибірки (безробітні, що прагнуть до соціальної адаптації) теж переважає позитивний зміст визначень, у середньому це – 82,25%. Серед аплікантів цієї вибірки нема таких, у яких переважав би негативний зміст визначень. Тобто безробітні, що стоять на обліку 1-2 місяці і активно шукають роботу більш позитивно налаштовані самі до себе, більш впевнені у собі.
Отже, гіпотеза, про те, що існують особливості когнітивного стилю аплікантів, що сприяють соціальній дезадаптації, підтвердилась.
Висновки. 1.Дослідивши особливості когнітивного стилю соціально дезадаптованих аплікантів, та аплікантів, що прагнуть до соціальної адаптації за допомогою методики діагностики соціально – психологічних установок особистості в мотиваційно-потребовій сфері О.Ф. Потьомкіної, виявила, що апліканти, які прагнуть до соціальної адаптації більш орієнтовані на результат, працю та гроші, тоді як соціально дезадаптовані апліканти – на процес, альтруїзм та свободу. В ціннісних орієнтаціях на егоїзм та владу значних розбіжностей не виявлено.
2. При визначенні Я-концепції аплікантів за допомогою методики "Образ ПНБ – проекції"(Кроник А.Л.) дійшла до висновку, що у безробітних, які прагнуть до соціальної адаптації, переважають суб'єктивні визначення і носять більш позитивний характер, ніж визначення безробітних, що стоять на обліку в центрі зайнятості більше 6 місяців. Особистісне ядро у безробітних, що стоять на обліку в центрі зайнятості 1-2 місяці і активно шукають роботу більш стабільне, ніж у безробітних, що стоять на обліку більше 6 місяців.
3. Досліджуючи когнітивні стилі, що сприяють соціальній дезадаптації аплікантів виявила, що соціально дезадаптовані – це апліканти з яскраво вираженими соціально-психологічними орієнтаціями на процес, альтруїзм, свободу, менше вираженими соціально-психологічними орієнтаціями на працю, і зовсім мало вираженими орієнтаціями на гроші, владу і егоїзм, у яких менш стабільне особистісне ядро, які менше впевнені у собі, ніж апліканти які прагнуть до соціальної адаптації.
4. Дослідивши вплив Я-концепції та особливостей когнітивного стилю на довготривалість безробіття дійшла до висновку, що на довготривалість безробіття впливає об'єктивність (суб'єктивність) визначень аплікантів та соціально-психологічні орієнтації на процес, альтруїзм і свободу.
Соціальне благополуччя, багато в чому відповідальне за фізичне і психічне здоров'я, нерозривно зв'язано із соціальною адекватністю й і потребує від людини постійної роботи по нормалізації сфер вищої нервової діяльності і вегетативних функцій організму, тренування емоційної стійкості і духовно-вольового початку, оцінки навколишньої реальності.
Така неадаптивна поведінка є наслідком суб'єктивної поведінки в об'єктивній ситуації, у той час, як об'єктивна поведінка дозволить краще пристосуватися до неї і досягти поставленої мети.
Література:
- Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980.
- Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
- Айзенк Г. Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. – 1995. - № 1.
- Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. – Л., 1969.
- Анцыферова Л. И. К психологии личности как развивающейся системе // Психология формирования и развития личности. – М., 1981.
- Боровский А. Б., Потапенко Г. М., Щекин Г. В. Система методов профессиональной ориентации, основы профессиональной ориентации: Учебно-метод. Пособие. – К., 1991.
Мілютіна К.Л.
(м. Київ)