Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №4 від 05 травня 2005 р. Київ 2005

Вид материалаДокументы

Содержание


Н.П. Зубалій
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   30

Н.П. Зубалій


Формування позитивного ставлення до навчання в процесі психологічної підготовки майбутніх спеціалістів.

На сучасному етапі розвитку суспільства проблема формування позитивного ставлення до навчання майбутніх спеціалістів набуває актуального значення. Це пов’язано з тим, що сформоване позитивне ставлення до навчання сприяє підвищенню рівня конкурентно-здатності випускників навчальних закладів на ринку праці. До сучасних вимог щодо конкурентності працівників у нашій країні і за кордоном, зазначають Лисенко Л.І., Максимов Б.В. (4), які мають враховувати майбутні спеціалісти, що претендують на престижну, високооплачувану роботу відносять: професійні знання, ініціативу, співробітництва, уміння працювати в колективі, уміння брати участь у спільному навчанні, уміння реально оцінювати ситуації, результати праці, навички комунікації, розвинуте логічне мислення, вміння приймати рішення, здобувати та використовувати інформацію, планувати діяльність, вміння безупинно вчитися, знання про культурні та інтернаціональні навички та ін.

Перш ніж планувати свій життєвий шлях чи шукаючи роботу у випадку її витрати, слід особистості усвідомити свої життєві цінності, свої особливі здібності, інтереси, зорієнтуватися у стані свого здоров’я, психологічній структурі особистості, силі та стійкості мотивації у досягненні мети. Психологія людини ринкового суспільства при конкурентній боротьбі змінилася. Людина повинна вміти запропонувати й реалізувати сама себе. Самореклама перейшла до категорії боротьби за самореалізацію в конкурентному середовищі існування. Спрямованість на самовдосконалення самого себе, робота над собою одна із умов формування конкурентноздатної особистості. Оволодіння принципом саморозвитку, самовдосконалення передбачає необхідність вибору і побудову майбутніми спеціалістами своєї програми освіти і самоосвіти. Психологічною основою програм розвитку конкурентноздатної особистості є принцип саморозвитку сформульований в теорії походження і формування у працях Л.С. Виготського (1983), психологічної теорії особистості і діяльності В.В. Давидова (1972), О.М. Леонтьєва (1976), Носкова В.І. (2002), Лушина П.В. (2003), Цукермана П.А., Мастерова Б.М. (1995) і ін.

Важливою умовою саморозвитку є досягнення певного рівня особистісної і професійної самосвідомості, як усвідомлення себе в системі своєї діяльності, в системі спілкування, в системі свого особистісного професійного зростання. Самосвідомість має трьохрівневу структуру: когнітивний компонент, основу якого складає процес самопізнання, афективний компонент, в основі якого лежить самоставлення і поведінковий компонент, що характеризується процесом саморегуляції. С.Л. Рубінштейн (7) зазначає, що проблема самосвідомості є перш за все проблема певного свого способу життя. Перший – це життя, що не виходить за межі безпосередніх зв’язків, в яких живе людина: будь яке ставлення – це ставлення до окремих явищ життя, а не до життя в цілому. Другий спосіб існування виводить людиною за її межі, він пов’язаний з появою ціннісно-змісновного визначення життя. Положення С.Л. Рубінштейна про два способи життя є основою для побудови двох моделей підготовки до майбутньої професійної праці: моделі адаптивної поведінки і моделі професійного особистісного зростання.

При адаптивній поведінці в самосвідомості майбутніх спеціалістів домінує тенденція підкорення професійної діяльності зовнішнім обставинам у вигляді виконання певних вимог, правил, норм, тобто процеси самопристосування, а також процеси підкорення середовища інтересом спеціаліста. В діяльності такий спеціаліст, керується принципом економії сил, користується напрацьованими алгоритмами вирішення професійних завдань, проблем, ситуацій, перетвореними в штампи, шаблони, стереотипи. Специфіка професійної самосвідомості в моделі адаптивної поведінки обумовлена різними ситуаціями, що вимагають від людини розвинутого вміння "адаптування". В моделі професійного розвитку особистість характеризується здатністю вийти за межі безперервного потоку повсякденної практики і оцінити свою працю в цілому.

Усвідомлення ставлення до своїх потенційних можливостей, перспективи особистісного і професійного зростання, стимулюють майбутніх спеціалістів до постійного експериментування, що усвідомлюється як пошук, творчість, можливість вибору. Вирішальним етапом даної ситуації професійного розвитку майбутніх спеціалістів є можливість і необхідність здійснення вибору, а це означає відчувати свою свободу і свою відповідальність. Про професійний розвиток, можна говорити лише в тих випадках, коли людина усвідомлює свою участь і відповідальність за все, що відбувається з нею і намагається активно сприяти, або протидіяти зовнішнім обставинам, планувати і ставити мету професійної діяльності, змінювати самого себе заради досягнення мети.

Ця модель і є продуктивною для творчої особистості. Творча робота вимагає вміння самостійно продукувати мету і завдання, прагнути їх досягнення, які часто можуть суперечити загальноприйнятим поглядам. Тому все, що сприяє особистісному і професійному удосконаленню, розширює потенційні можливості майбутніх спеціалістів для творчості. Розглядаючи професійний розвиток. як безперервний процес самопроектування майбутніми спеціалістами, виділяються три основні стадії психологічної перебудови особистості: самовизначення, самовираження і самореалізація.

На стадії самореалізації співвіднесення знань про себе, відбувається в межах "я" і творчого "я". На цій стадії формується життєва філософія людини, усвідомлюється сенс життя, своя суспільна цінність, тим самим суб’єкт гармонічно розвиває свою особистість, творчо самореалізується. Модель професійного розвитку особистості включає різні типи адаптивної поведінки, вибір оптимального поведінкового рішення, модель професійного розвитку характеризується як конструктивний шлях особистості в професії, тобто шлях конкурентноздатної особистості.

Психологічним фундаментом особистості майбутнього або професіонала в будь-якій галузі людської діяльності виступають такі базові характеристики: як особистісна спрямованість, компетентність, гнучкість, адаптивність. Вони є формою прояву творчого потенціалу людини і формою прояву його образу думок, ставлення до різних соціальних цінностей, ставлення до себе та інших. На розвиток інтегральних характеристик конкурентноздатної особистості спрямована технологія оптимізації мотиваційної, інтелектуальної, ефективної поведінкової структур особистості, в результаті чого зовнішня детермінація життєдіяльності змінюється на внутрішню. Виділяються чотири стадії оптимізації особистості майбутнього спеціаліста: підготовка, усвідомлення, переоцінка, дія, як результат оволодіння новими способами поведінки в своїй навчальній і поза навчальній діяльності. На сучасному етапі розвитку суспільства виявлені такі особливості на ринку праці:

– світ професій дуже динамічний, щорічно з’являється до 500 нових професій, які швидко змінюються; на зміну монопрофесіо-налізму приходить поліпрофесіоналізм, це означає, що людина повинна оволодіти не однією, а декількома суміжними професіями; їй необхідно бути готовою до перекваліфікації, самоосвіти, самовиховання.

Невизначеність ціннісних уявлень про саму професію змінює орієнтири на вибір бажаного образу життя з допомогою професії, яка виступає засобом досягнення цього образу життя. Адекватність вибору і рівень засвоєння професії впливають на всі сторони і загальну якість життя. Виявлено, що конкурентноздатною може бути людина, яка займається цікавою діяльністю, що приносить задоволення.

Сучасна професійна підготовка майбутніх спеціалістів в нашому експериментальному навчанні будувалася на ідеях розвитку і саморозвитку, відповідно до вимог часу і якісно змінювались змістовно і технологічно цільові установки, ціннісні орієнтації та система контрольних знань; здійснювався перехід від мети навчання у формі знань-умінь-навичок, в їх класичному розумінні, до особистих характеристик майбутнього професіонала, які в більшій мірі виступають в ролі безпосередніх показників професійної зрілості людини, її професійного розвитку. Тобто, важливою психологічною умовою підготовки майбутніх спеціалістів є підвищення рівня їх самосвідомості.

У професійній підготовці майбутніх спеціалістів до практичної діяльності особлива увага приділялась формуванню системи психологічних знань. Психологічна підготовка допоможе майбутнім бакалаврам, магістрам конструктивно оцінювати процес взаємодії між людьми, здійснювати корекцію небажаних форм поведінки, сприяти самореалізації особистості. У зв’язку з цим, практичну, психологічну підготовку майбутніх спеціалістів, розглядаємо як діагностично-корекційну та профілактичну роботу з окремими індивідами, або групою по збереженню їх психологічного здоров’я.

Реалізувалося це завдання за допомогою системи психологічної підготовки в процесі вивчення психологічних дисциплін, оволодівання спеціальними методиками і технологіями майбутніми спеціалістами у процесі лекційних, практичних, лабораторних занять. Основними психологічними факторами, що виділялись нами, як домінуючими у формуванні позитивної мотивації ставлення майбутніх спеціалістів до психологічних дисциплін були: зміст навчального матеріалу психологічних дисциплін: підготовленні і апробовані навчально-методичні комплекси з психологічних дисциплін; організація навчальної діяльності майбутніх спеціалістів на заняттях та їх самостійної роботи; активні форми навчання, ділові ігри, тренінги, практичні курси; модульно-рейтингова система оцінювання; створення емоційно-позитивної атмосфери навчання.

Аналіз результатів дослідження ставлення майбутніх спеціалістів до вивчення психологічних дисциплін показав, що на спеціальних факультетах, де психологія є профілюючою дисципліною у 49,5% виявлено стійке позитивне ставлення до предметів цього циклу, у 47,5% – емоційно-позитивне, у 3% – індиферентне ставлення. На факультетах, де психологія не є профілюючою, всі майбутні спеціалісти зазначили, що психологію їм потрібно вивчати обов’язково. Значну роль практичної психології у професійній підготовці 60,4% майбутніх спеціалістів мотивують тим, що психологічні знання допоможуть їм у майбутній роботі, 4,6% вважають, що психологічні знання сприятимуть ефективному налагодженню взаємин у процесі професійної діяльності, у 5,4% майбутніх спеціалістів домінує мотив самопізнання. Ранжування навчальних предметів показало, що 43,7% майбутніх спеціалістів віддають перевагу психологічним дисциплінам, 29,3% – спеціальним предметам; 13,4% – інформатиці; 4,5% – філософії; 4,1% – іноземній мові, 5% – фізичній культурі. В ієрархії мотивів ставлення до психологічних дисциплін домінуючим мотивом є навчально-пізнавальний мотив, його виявлено у 23% майбутніх спеціалістів; мотив самопізнання – у 24%, оцінна мотивація – в 19%, мотивація самовдосконалення – у 13%. Домінуючим типом становлення є емоційно-позитивне ставлення до психологічних дисциплін, його виявлено у 57% майбутніх спеціалістів, стійке позитивне – у 41%, індиферентне – у 2% майбутніх спеціалістів.

Таким чином, проведене дослідження показало, що у формуванні позитивного ставлення майбутніх спеціалістів до навчання, позитивної мотивації майбутньої професійної діяльності практична психологічна підготовка посідає важливе місце. Більшість майбутніх спеціалістів усвідомлюють, що психологічна підготовка сприяє ґрунтовнішому пізнанню свого внутрішнього індивідуального світу та саморегуляції у складних проблемних ситуаціях. На їх думку психологічна підготовка допомагає також формуванню успішної креативної особистості, яка визначає образ конкурентноздатного професіонала.