Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №4 від 05 травня 2005 р. Київ 2005

Вид материалаДокументы

Содержание


Психічні стани
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   30

Література.

  1. Балл Г. О. Категорія культури у визначенні орієнтирів освіти // Діалог культур у світовому контексті. Філософія освіти: Зб. наук. праць / Гол. ред. І. А. Зязюн. – Львів: “Сполох”, 2002. – С. 122-131.
  2. Библер В. С. На гранях логики культуры. Книга избранных очерков. М.: Русское феноменологическое общество. – 440 с.
  3. Горелов И. Н., Седов К. Ф. . Основы психолингвистики. – М., 1997. – 224 с.
  4. Грушевицкая, В.Д. Попков, А. Л. Садохин. Основы межкультурной коммуникации: Учебник для вузов /Под ред. А.П. Садохина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 352 с.
  5. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. М.: “Смысл”, 1997. – 287 с.
  6. Рибалка В. В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників. К.: «Деміур», 1998. – 160 с.



УДК 159.347.5:057.19

І.Б.Марченко

(Київ)

ПСИХІЧНІ СТАНИ


ТА ЇХ РОЛЬ В ПРОФІЛАКТИЦІ БЕЗРОБІТТЯ

В сучасному інформаційно-насиченому стрімкому житті людина усе більше входить у взаємодію з різними людьми та обставинами. Ринок праці все більші вимоги пред’являє до представників різних професій. Психічно напружене життя проявляється через стреси, афек-тивні стани, що негативно впливає на здоров’я, на рівень самооцінки, на особисте життя, на професійне життя та на кар’єру людини.

Психічний стан кожної людини впливає на здоров’я, його взаємодію зі світом на професійну кар’єру, на рівень матеріального доходу, на рівень реалізації своїх здібностей і бажань. Адекватність психічних станів людини відповідно ситуації дає змогу більш плідно взаємодіяти з навколишнім світом. Наука довела значимість емоцій для комунікації й устрою соціального життя людини [3].

Діяльність людини і її результатів обумовлені не тільки стійкими індивідуальними якостями, але й у значній мірі тимчасовими зрушеннями, які виникають у його організмі й визначаються як психофізіологічні стани.

Психічні стани в психології розглядаються, як відносно статичні періоди відносно динаміки психологічних процесів індивіду. До психічних станів відносяться прояви почуттів (настрій, афект, ейфорія, тривога, фрустрація та ін.), уваги (зосередженість, неуважність), волі (рішучість, розгубленість, зібраність), мислення (сумніви), уяви (марення) та ін. Предметом фахового дослідження в психології є психічні стани людини в умовах стресу [1]. Базовими конструктами в формуванні психічних станів є емоції.

Усі люди по-різному переживають почуття, що проявляються через емоції різної сили та спрямуванням. Почуття можуть бути як позитивними так і негативними, сильними чи слабкими мати яскраві зовнішні прояви і скриті від людського ока – емоції. Юнаки і дівчата, чоловіки і жінки по різному проявляють переживання психічні станів, одні – бурхливо, залучаючи однолітків, педагогів, батьків, колег, а інші приховано, так, що сторонні навіть не здогадуються про проблеми які переживає молода людина. Від спрямованості та сили психічних станів залежить успішність людини в засвоєнні професійних знань, рівень самооцінки, авторитет в колективі однолітків та багато іншого. Людина запам’ятовує усе, що проходить перед нею, все, що вона чує, бачить, відчуває, а згадати може лише те, що було емоційно підкріплено

Уміння володіти собою, своїми почуттями, проявами емоцій формується з дитинства на генетично обумовленому фоні [2]. Такі параметри особистості, як сила чи слабкість нервової системи, витривалість, швидкість перемикання нервових імпульсів мають безпосередній зв'язок з психічними станами які можуть виникати в тієї чи іншої людини за різних обставин.

Психічні стани також класифікуються на: конструктивні та деструктивні. Конструктивні та деструктивні психічні стани можуть виникати у будь якої людини незалежно від типу темпераменту та особливостей ЦНС. Але не кожна людина вміє, може і хоче керувати такими психічними станами.

Всі почуття які передаються на зовні занадто бурхливими емоціями є деструктивними незалежно від того вони позитивні чи нега-тивні. Так при занадто бурному прояву радості підвищує тиск, приско-рюється серцебиття та і весь організм знаходиться у стані стресу. При бурному прояві злості також підвищується тиск, прискорюється ритм серцевих скорочень, весь організм і психіка людини переживає стрес. В такому стані людина не здатна адекватно приймати відповідальні рішення, виконувати роботу з точною координацією та ін.

Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Найбільш популярної є теорія стресу, запропонована Г.Селье.

1. Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини частішає подих, трохи підвищується тиск, прискорюється пульс. Змінюються й психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, проявляється підвищений особистісний контроль ситуації.

Усе разом покликано мобілізувати захисні можливості організму й механізми саморегуляції на захист від стресу. Якщо цієї дії досить, то тривога й хвилювання вщухають, стрес закінчується. Більшість стресів вирішуються на цій стадії.

2. Стадія опору. Наступає у випадку, якщо чинник, що викликав стрес, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи "резервний" запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.

3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресу, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна «стійкість» організму. Стрес "захоплює" людину й може привести його до хвороби.

Стрес виникає при наявності стрес-фактору. Наявність стрес-фактору у буденному житті є прямою загрозою здоров’ю, професійній кар’єрі людини.

У кожної людини свій «стрес-фактор», це обумовлено, як ми писали раніше особливостями темпераменту та ЦНС.

Велике значення має поведінка людини в стресово-небезпечній ситуації при виборі кола спілкування та професії. Якщо людина знаючи свої слабкі сторони характеру, особливості темпераменту вибирає відповідну професію вона має набагато більше шансів досягти успіху в кар’єрі, реалізувати свої здібності та задатки. При цьому людина збереже своє здоров’я, придбає друзів і соратників. Стиль «життя без стресів» залежить від внутрішньої культури людини, яка формується протягом життя.

В своїй статті ми наведемо приклад тільки одного типу темпераменту – меланхоліка і це невипадково. Меланхолік – один з чотирьох типів темпераменту який має слабку нервову систему.

Бездіяльність або бездушна робота для меланхоліка так само згубна, як і вимушене часте перебування на самоті. Відпочинок на самоті позбавляє його контакту з тими, хто може надихнути спілкування позитивом, надати заряд – іскру для появи радості. Коли з'являється мрія й прагнення, вони мобілізують у центральній нервовій системі новий потенціал активності, який допоможе подолати меланхолію. Поступово виявиться прагнення у вирії подій, виникне діюче бажання не віддаватися необґрунтованому розпачу. Діюче бажання обов'язково приведе до творчого настрою, тобто до позитивних емоцій, до задоволення від роботи. Меланхолікам, людям з чутливою психічною організацією, підходять творчі професії. Вищі людські емоції – емоції творчості. Вони тримають людину в корисній напрузі, підсилюють процеси збудження і гальмування, урівноважують їх.

Знаючи про свої особливості кожна людина може передбачати ті ситуації які можуть викликати у неї стрес і навчитися переводити одні емоції в інші, сильні в нейтральні, а нейтральні в слабкі. Найнебезпечнішим психологічним станом є афект (від лат. affectus – душевне хвилювання, пристрасть). Це некерований сильний та короткочасний емоційний стан, пов’язаний з різкими змінами життєво важливих обставин, що супроводжується проявами неадек-ватної, неусвідомленої рухової поведінки, а також змінами функцій внутрішніх органів та систем. Який виникає на протязі життя майже у всіх людей, але найбільш схильні до афекту люди з чутливою нервовою системою, а також з психофізіологічними порушеннями. Тому знання своїх особливостей і можливості виникнення крайніх проявів емоційних станів сприятиме запобіганню неприємностей, як на роботі так і в сім’ї. Вміти керувати своїми психічними станами, спрямовувати їх особливості в конструктивному напрямі діяльності є одним з основних аспектів в профілактиці безробіття.

Схема переходу емоційних станів

Стан афекту




Сильна Нейтральна Слабка

емоція емоція емоція

Література.
  1. Психологический словарь /Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, - 494 с.
  2. Рибалко В.В. Генетичний аспект особистості: від задатків до здібностей. Психологія: Підручник /Ю.Л.Трофімов та ін. за ред. Ю.Л. Трофімова. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 558 с.
  3. Психология эмоций / К. Изард. – СПб.: Питер, 2003. – 464 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).

4. Скрипченко О.В. Нові перспективи у дослідженні емоційної сфери людини. Київ – 2004.


УДК 159.9.