Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №4 від 05 травня 2005 р. Київ 2005
| Вид материала | Документы |
СодержаниеPaired Samples Test Таблиця 2. Значущі розбіжності в показниках соціального потенціалу студентів юнацького (17-21) та дорослого (22-43) віку. Confidence Interval of 4. Власова О.І. |
- Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3683.94kb.
- Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3186.06kb.
- Методичні рекомендації, 87.62kb.
- А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
- Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд,, 6232.65kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 829.58kb.
- Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 547.21kb.
- Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 770.49kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 3024.54kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 1765.7kb.
Paired Samples Test
| | | | Paired Differences | | | | | t | df | Sig. (2-tailed) |
| | | | Mean | Std. Devia tion | Std. Error Mean | 95% Confidence Interval of the Difference | | | | |
| | | | | | | Lower | Upper | | | |
| Pair 2 | VAR02- VAR19 | Вік | -8,5417 | 4,8363 | ,9872 | -10,5838 | -6,4995 | -8,652 | 23 | ,000 |
| Pair 3 | VAR03- VAR20 | Неформальний статус | -2,4583 | 2,9632 | ,6049 | -3,7096 | -1,2071 | -4,064 | 23 | ,000 |
| Pair 4 | VAR04- VAR21 | Формальний статус | -2,2500 | 4,6742 | ,9541 | -4,2237 | -,2763 | -2,358 | 23 | ,027 |
| Pair 5 | VAR05- VAR22 | Диференціація Емоцій | -1,0417 | 2,0951 | ,4277 | -1,9264 | -,1570 | -2,436 | 23 | ,023 |
| Pair 7 | VAR07- VAR24 | Емпатія | 1,5000 | 2,3219 | ,4740 | ,5195 | 2,4805 | 3,165 | 23 | ,004 |
| Pair 8 | VAR08- VAR25 | Управління емоціями | -1,6250 | 3,2278 | ,6589 | -2,9880 | -,2620 | -2,466 | 23 | ,022 |
| Pair 9 | VAR09- VAR26 | Прийняття відповід-ності | -1,7917 | 2,0212 | ,4126 | -2,6451 | -,9382 | -4,343 | 23 | ,000 |
| Pair 10 | VAR10- VAR27 | Емоційний інтелект | -4,2500 | 5,2191 | 1,0653 | -6,4538 | -2,0462 | -3,989 | 23 | ,001 |
| Pair 12 | VAR12- VAR29 | Невербальна чутливість | -2,4167 | 3,2021 | ,6536 | -3,7688 | -1,0645 | -3,697 | 23 | ,001 |
| Pair 14 | VAR14- VAR31 | Розуміння причин подій | -1,5833 | 3,6106 | ,7370 | -3,1079 | -5,8722E-02 | -2,148 | 23 | ,042 |
| Pair 15 | VAR15- VAR32 | Композитна оцінка | -5,1667 | 7,2572 | 1,4814 | -8,2311 | -2,1022 | -3,488 | 23 | ,002 |
| Pair 16 | VAR16- VAR33 | Показник GKR | 12,6375 | 16,0912 | 3,2846 | 5,8428 | 19,4322 | 3,848 | 23 | ,001 |
| Pair 17 | VAR17- VAR34 | Креативна проба | -,6458 | ,8531 | ,1741 | -1,0061 | -,2856 | -3,709 | 23 | ,001 |
Зокрема, констатується зростання з віком досліджуваних їхньої здатності до всебічного аналізу соціальної ситуації. У інтерособис-тісному плані про це свідчить суттєвий ріст композитної оцінки соціального інтелекту старшокурсників (Pair 15), яку забезпечує збільшення показників здібності до невербальної чутливості як розуміння емоційної експресії інших (Pair 12) і спроможності ефективно передбачати причини динаміки соціаль-них подій (Pair 13). У плані розвитку механізмів внутрішньої регуляції зареєс-тровано ріст узагальненої здатності старших студентів свідомо орієнтуватись у власних переживаннях (Pair 10), завдяки кращому розвитку диференціації емоцій (Pair5), управлінню ними (Pair8), прийняттю відповідальності за контроль таких переживань (Pair9). Останнє супроводжується суттєвим падінням показників емпатичного реагування студентів старших курсів (Pair 7), що у цьому контексті свідчить про домінування в соціальному потенціалі особистості механізмів свідомого самоуправління власною емоційною сферою.
Помітним є й ріст соціально-креативної властивості (Pair 17). При цьому протоколи старшокурсників-психологів, на відміну від результатів студентів молодших курсів, здебільшого містять або більш ніж одну відповідь на завдання-загадку, у чому ми бачимо реалізацію їхньої установки на важливість варіативності, не однобічності в розв’язанні соціальних проблем, або ж пропонують системне рішення змодельованої ситуації, прийнятне для подавляючої більшості її учасників, що є свідченням соціально-зрілого продуктивного розв’язання проблеми.
На рівні соціально-конативного потенціалу нами зафіксоване зниження кількості співпадань з ключем типових відповідей при розрахунку показника адаптованості за методикою С. Розенцвейга (Pair 16). Наступна перевірка характеру неспівпадань виявила таку тенденцію: більшість відповідей старшокурсників відхилялись від типових переважанням імпунітивного напрямку реагування (М=47,9167% проти І=31,25%, Е=20,8333%), який засвідчує сприйняття ними експериментальних ситуацій не як фруструючих або таких, які містять загрозу їхньому “Я”, а лише як проблемних, розв’язання яких потребує зваженої активності обох сторін. Домінування такого роду конативних установок, з нашої точки зору, дозволяє трактувати подібну тенденцію в розвитку комунікативної позиції особистості як позитивну. Окрім того, переважання їх у студентів-психологів можна вважати і певним індикатором психологічної готовності особистості до розв’язання широкого кола професійних завдань психолога-практика.
Таким чином, очевидно, що чинник професійної освіти відіграє помітну роль у становленні соціальних здібностей майбутнього фахівця соціономічного профілю. У той же час, ми усвідомлюємо, що і чинник набуття індивідуального досвіду ефективної орієнтації й продуктивної активності в різноманітних ситуаціях життєдіяльності є істотним фактором удосконалення соціальних здібностей людини. Для перевірки його впливу ми здійснили порівняння основних показників соціального потенціалу студентів-першокурсників денної та заочної форми навчання за спеціальністю “психологія”, вік яких, відповідно, коливався в межах 17-21 та 22-43 років. Дані порівняння цих вибірок на основі розрахунку t-критерію Ст’юдента наведені в таблиці 2. Картина значущих розбіжностей вказує на те, що за межами раннього юнацького віку, верхні кордони якого хронологічно співпадають із закінченням загальноосвітньої школи, за умов відсутності подальшої освіти, у людини з віком прогрес розвитку соціальних здібностей відбувається по лінії удосконалення механізмів суб’єктної активності особистості, що проявляється в істотному зростанні самостійності її поведінки (Pair 8) та вибірковості спілкування (Pair 7), а також загальної здатності до емоційної саморегуляції (Pair 19), завдяки удосконаленню управляння власними емоціями (Pair 17) та істотному зростанню відповідальності за їхню якість (Pair 18). У той же час, за умов відсутності вищої освіти, в розвитку соціально-аналітичних та соціально-креативних властивостей дорослих людей суттєві зміни не спостерігаються.
Таблиця 2. Значущі розбіжності в показниках соціального потенціалу студентів юнацького (17-21) та дорослого (22-43) віку.
| | | | Paired Differences | | | | | t | df | Sig. (2-tailed) |
| | | | Mean | Std. Deviation | Std. Error Mean | 95% Confidence Interval of the Difference | | | | |
| | | | | | | Lower | Upper | | | |
| Pair 7 | VAR07- VAR33 | Соціальна експансивність | 5,1667 | 7,3760 | 1,5056 | 2,0520 | 8,2813 | 3,432 | 23 | ,002 |
| Pair 8 | VAR08- VAR34 | Потреба в допомозі | 5,1667 | 5,4347 | 1,1094 | 2,8718 | 7,4615 | 4,657 | 23 | ,000 |
| Pair 17 | VAR17- VAR43 | Управління емоціями | -1,5833 | 3,1335 | ,6396 | -2,9065 | -,2602 | -2,475 | 23 | ,021 |
| Pair 18 | VAR18- VAR44 | Прийняття відповідальності | -1,9583 | 2,1158 | ,4319 | -2,8517 | -1,0649 | -4,534 | 23 | ,000 |
| Pair 19 | VAR19- VAR45 | Емоційний інтелект | -3,0000 | 6,7887 | 1,3857 | -5,8666 | -,1334 | -2,165 | 23 | ,041 |
Висновки. Студентський вік є важливим етапом для становлення потенціала соціальних здібностей людини. У протязі його перебігу, за умов комплексного впливу дидактичних, виховних та розвивальних чинників гуманітарної освіти, практично усі види таких здібностей зазнають істотних прогресивних змін. Основна відмінність розвитку соціального потенціала особистості зрілого віку, яка скористалась своїм правом на отримання вищої гуманітарної освіти, полягає у системній інтеграції різних типів її соціальних здібностей (когнітивних, конативних, емоційних), завдяки чому досягається висока ефективність як інтелектуальної, так і комунікативної активності такої людини.
Дослідженням установлено, що з віком прогрес розвитку соціальних здібностей людини проявляється і за умов відсутності вищої освіти. У цьому випадку він відбувається по лінії удосконалення механізмів суб’єктної активності особистості, що проявляється в істотному зростанні здатності особистості до саморегуляції, зокрема, емоційної, завдяки удосконаленню управління власними емоціями та приросту відповідальності за їхню якість. У той же час, у такої людини відсутні помітні зміни в розвитку соціально-аналітичних та соціально-креативних властивостей.
Така картина відмінностей студентів дорослого віку дозволяє зробити узагальнюючий висновок про вирішальну роль спеціальної вищої освіти для соціально-когнітивного розвитку особистості зрілого віку.
Література.
1. Власова О.І., Березюк М.А. Теоретико-методичні засади дослідження емоційного інтелекту як інтраіндивідної властивості особистості //Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства – Луганськ, 2004, 177-184.
2. Власова О.І. Аналіз психологічних особливостей розвитку соціальних здібностей у дорослому віці на прикладі дослідження студентів-заочників. // Наука і освіта. Збірник наукових праць. – Одеса, 2005, № 3-4.
3. Власова О.І. Фактори розвитку потенціалу соціальної обдарованості в юнацькому віці. // Вісник КНУ. Соціологія. Психологія. Педагогіка. – К., 2004, Вип. 22-23, с.24-27.
4. Власова О.І. Провідні чинники розвитку соціального потенціалу особистості. // Соціальна психологія – К., 2005, № 2, с.55-63.
5. Крайг Г. Психология развития. – СП-б, 2002.
6. Практическая психология образования. / Под ред. Дубровиной И.В.– М.: Международная педагогическая академия, 1998. - 426с.
- Психология человека от рождения до смерти. / Под общ. ред. Реана А.А. – СПб.: "прайм-ЕВРОЗНАК", 2001. – 656 с.