Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №4 від 05 травня 2005 р. Київ 2005

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   30

В цих умовах, особливої ваги набуває ефективність роботи різних соціальних служб, які покликані допомагати вирішувати питання, що пов’язані з переорієнтацією, професійним перевизначенням, адаптацією, реабілітацією тощо.

У вітчизняній психології значні здобутки як на методологічному, теоретичному, так і на практичному рівнях, існують у розв’язанні таких проблеми як профорієнтація, професійне самовизначення, психодіагностика оптантів та безробітних та ін. Ці розробки представлені у роботах Г.О.Балла, Ю.З.Гільбуха, І.С.Гічана, І.А.Зязюна, Є.В.Єгорової, Н.І.Літвінової, Н.Г.Ничкало, П.С.Перепелиці, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалки, В.В.Синявського, М.Л.Смульcон, Б.О.Федоришина та ін. Останнім часом з’явились нові дослідження, присвячені проблемі професійного становлення особистості (М.Ю.Варбан, О.В.Вітковська, О.М.Ігнатович, М.Келесі, Н.І.Пов’якель, М.І.Найдьонов, Л.А.Найдьонова, М.В.Савчин, В.А.Семиченко, О.Б.Старовойтенко, Т.М.Яблонська та інші). Однак переважна більшість з них проведена у вікових групах підліткового, раннього та старшого юнацького віку. Таким чином, в якості “білих плям”, що потребують наукової розробки є вікові особливості професійного самовизначення та перевизначення людей середнього (зрілого) та старшого віку.


Б.О.Федоришин підкреслює, що ефективність практичної допомоги у професійній орієнтації визначається тим, щоб той хто здійснює цю допомогу вбачав не об’єкт власної дії у людині, що потребує такої допомоги, а вільного у виборі і самостійного суб’єкта. Таким чином, в сучасних дослідженнях акцент ставиться на суб’єктності, активності самої людини у розв’язанні власної життєвої проблеми – виборі професії, учбового закладу, пошуку місця роботи. Тому, завдання профорієнтації, згідно думки Б.О.Федоришина, повинні бути спрямовані "на виявлення, розвиток і задоволення інтересів і потреб особистості" [4, с.35]. Додамо, що цей підхід є продуктивним і для вивчення проблем професійної переорієнтації, перевизначення, рішення кризових моментів у професійній діяльності спеціалістів та ін.

На сьогодні, як зазначають співробітники служб зайнятості, методисти, вчені у роботі з безробітними виникла якісно нова ситуація. Удосконалення роботи служб зайнятості проявилось у спільному напрацюванні вченими і практиками значного арсеналу психодіагностичного інструментарію, інформаційних та методичних матеріалів, посібників, які спрямовані на надання максимально ефективної допомоги безробітним у пошуках роботи та працевлаштуванні і широко їм пропонуються. Однак, очікуваного ефекту це не дає – ці здобутки на практиці не спрацьовують, в першу чергу, через низький рівень активності самих безробітних у розв’язанні власної життєвої проблеми. Частіше всього, самі безробітні часто займають позицію очікування допомоги зі сторони, делегуючи відповідальність за кінцевий результат працевлаштування працівникам служб зайнятості.

Можливі причини такої низької активності можуть бути досить різні. Наприклад, відсутність достатньої мотивації до працевлаштування; проблемність професійного самовизначення та пересамовизначення через низький рівень усвідомлення своїх нахилів, здібностей, життєвих цілей; в цілому низьким рівнем усвідомленості і керованості своїм життям; зниження активності у пошуках роботи як прояв психологічного захисту; кризовий перебіг ситуації зміни професії, де в якості гальмівного виступає емоційний фактор; проблемність у прийнятті відповідальних життєвих рішень та ін. Ці причини відносяться до глибинних особистісних проблем і потребують спеціального підбору адекватних засобів психодіагностики, психологічної, а іноді і психокорекційної допомоги людям, які шукають роботу. У своїх працях Є.О.Клімов, виходячи з позицій концепції “професійно-типової картини світу”, робить висновок: не стільки професія породжує певний образ думок людини, скільки “людина знаходить у професії те, що відповідає сенсу її душі і образу думок” [3, с. 19]. Професія, як стверджує автор, – це не тільки діяльність, але й “сфера прояву особистості” [3, с. 151]. Звідси випливає, що адекватна і ефективна допомога безробітним у працевлаштуванні повинна будуватись на розгляді проблеми у широкому особистісному контексті. Між тим, на сучасному етапі ці аспекти явища безробіття є мало дослідженими і вимагають своєчасної наукової розробки.

Вирішення таких складних завдань вимагає від науковців та працівників служби зайнятості наявності спеціальних соціально-психологічних знань; аналізу, рефлексії свого професійного досвіду; творчого, індивідуального підходу до індивідуально-неповторної ситуації труднощів пошуку роботи кожної конкретної людини.

Можливими причинами безробіття також можуть бути [1]:
  • зменшення кількості робочих місць через перестук-турування виробництва в зв’язку з науково-технічним прогресом;
  • неузгодженість попиту та пропозиції робочої сили;
  • відсутність інформованості тих, хто обирає професію з реаліями перспективного попиту на працівників певної професії та кваліфікації, що спричинює перевиробництво кадрів;
  • спади виробництва, що призводить до відповідного зниження попиту на працю та ін.

Кожен з цих соціальних факторів, враховуючи їх динаміку потребує постійного моніторингу, аналізу і наукового прогнозування. Своєчасне і правдиве інформування безробітних про актуальний стан ринку професійної освіти та ринку праці є окремим завданням служби соціально-психологічної допомоги безробітним. Проведене нами опитування старшокласників 9-11 класів київських загальноосвітніх навчальних закладів (всього 217 чоловік) показало, що найбільш привабливими професіями для учнів є професія юриста, економіста, працівника сфери послуг. Між тим, навіть сьогодні існує певне перевиробництво фахівців економічного та юридичного профілю. Якщо врахувати перспективний термін навчання цих майбутніх спеціалістів та те, що на ринку праці за цей час будуть заповнені існуючі вакансії теперішніми студентами, можна зробити висновок, що вже на етапі професійного самовизначення у навчальному закладі, відсутність адекватного і достатнього моніторингу ринку праці сприяє перспективному безробіттю молодих спеціалістів за цим фахом.

Отже, наукові дослідження та моніторинг соціальних та індивідуально-психологічних факторів явища безробіття, засобів психодіагностики і надання психологічної допомоги людям, що шукають роботу не вичерпують дослідницьку тематику. Важливим напрямком роботи психологічних служб є пошук шляхів профілактики безробіття через надання допомоги у професійній орієнтації та самовизначенні учнівській молоді. Психолого-педагогічні аспекти проблеми полягають у сприянні розвитку суб’єктності, самостійності, відповідальності особистості на різних вікових етапах навчання, виховання та професійної підготовки.

Література:
  1. Боголіб Т.М. Проблема повної зайнятості населення // Професійне навчання безробітних як засіб відтворення трудових ресурсів / Мат-ли наук.-практ. конф. – К.: ТОВ “Кубок”. – 2003. – 100 с.
  2. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. – М.: МГУ, 1995.– 221с.
  3. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов–на–Дону: Феникс, 1996. – 512 с.
  4. Федоришин Б.О. Психологічні проблеми професійної консультації // Психологічні проблеми виховання, навчання, активності та розвитку особистості. – К., 1995. – С. 225–228.