Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №4 від 05 травня 2005 р. Київ 2005

Вид материалаДокументы

Содержание


Підтримка особистості багатодітної жінки
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30


УДК 615.851(082)
Л.О.Пінчукова

(м.Київ)

ПІДТРИМКА ОСОБИСТОСТІ БАГАТОДІТНОЇ ЖІНКИ

У ПОШУКУ РОБОТИ

У своєму розвитку суспільство стикається з проблемою забезпечення роботою працездатних осіб. Економічне поняття робочої сили включає осіб, що зайняті на оплачуваних видах робіт і мають робочі місця, та безробітних. Останні можуть взагалі не мати роботи та робочого місця (“безробітні” у чистому вигляді) або бути тимчасово увільненими від роботи [2, с. 63].

Розглянемо багатодітну жінку як безробітну, окреслимо її психологічний стан, спробуймо зазначити складові успіху у пошуку нею роботи.

Жінка, яка має чотири і більше дитини, вважається багатодітною. До заміжжя та народження четвертої дитини вона, скоріше за все, хай з перервою, працювала. Тож, певний досвід роботи, кваліфікація, відповідна освіта і бажання в неї є.

Жінка, яка перебуває у декретній відпустці, може вважатися умовно безробітною: робоче місце за нею законно зберігається. Фактична її хатня, сімейна та присадибна зайнятість і тривалість робочого дня конкурує з навантаженням сучасної техніки.

На певному етапі сімейного функціонування – проміжок між народженням дітей, досягнення наймолодшою дитиною шкільного віку повноліття, сімейні нестатки, бажання утримати кваліфікацію або щось змінити у власному житті тощо – виникає потреба жінці-матері виконувати суспільно-корисну оплачувану роботу.

Попри пільги, які надає держава на виконання Закону про охорону материнства і дитинства, про пенсії та ін., здорова людина прагне реалізувати себе не тільки у сімї та вихованні дітей [3]. Крім того, для багатьох жінок важливим є збереження і підвищення кваліфікації та перекваліфікація, можливість заробити власні гроші та зміна видів діяльності.

Зупинимося на більш детальній характеристиці особистості багатодітної жінки, яка проживає у великому місті в здоровій повній родині, має дохід нижче прожиткового мінімуму, свідомо і вміло творить сімю.

1.Людина вважає цінністю створення сімї і виховання дітей.

2.Фізичне та психічне здоровя дозволяють їй сподіватися на нормальний перебіг вагітність та пологи, на народження здорових дітей. Жінка сподівається на підтримку чоловіка, родичів та друзів.

3.Вона готується стати матірю, організує своє і усієї сімї життя, виконує хатню роботу з обслуговування членів родини.

4.Така жінка бере активну участь у створенні нормально функціонуючої родини; вона вміє розподіляти увагу, підтримувати бесіду, зазвичай добре памятає імена та характерологічні особливості. Сенситивна до здорового психологічного клімату.

5.Індивідуальні психофізіологічні особливості враховуються нею інтуітивно .

З консультативних бесід різної спрямованості виокремимо обста-вини, що спонукали жінку до народження чотирьох і більше дітей:
  • Любов до дітей, чоловіка, гуманізм з розумним егоїзмом (продовження себе у дітях);
  • Збереження власного здоровя, (неприйняття штучного пееривання вагітності);
  • Релігійність;
  • Причини, повязані з батьківською сімєю (віддзеркалення структурно-функціональних особливостей або конструювання протилежного типу)
  • Відносна матеріальна незалежність, що дала привід сподіватися на спроможність “підняти” дітей.

У такому випадку йдеться про роботу, яка є альтернативною діяльністю, попереджає втрату кваліфікації, поліпшує фінансовий стан сімї та сприяє особистісному розвитку жінки.

Слід зазначити, що на момент звернення до служби зайнятості або отримання консультації, жінка, як правило, перебуває у полі родинної підтримки, це означає, що за умов нормального сімейного функціонування ідея пошуку роботи стає предметом обговорення усіх членів. Кожен з родини прагне узяти посильну участь у спілкуванні з приводу зміни соціального статусу матері і готується до їх прийняття.

Від чоловіка очікується допомога у хатніх справах та триваліше спілкування з дітьми, уважне ставлення до жінки та демонстрація розуміння її намірів і дій.

Від дітей вимагається сумлінне навчання, слухняність, охайність у побуті, самостійність у вирішенні власних проблем.

Рідні і друзі можуть зарадити у пошуку місця роботи з вигідним режимом та/або бажаним рівнем заробітної плати, скласти протекцію, розширити діапазон пропозицій тощо.

Психологічний стан і налаштованість на роботу залежить від умов звільнення з попереднього місця, заможності існування і наявності коштовного майна та власності, самореалізаціїї та рівня домагань, мотиву та успішності пошуку нової роботи тощо.

Жінка може переживати різні психічні стани як такі, що змінюються у часі, переходять один у другий або існують одночасно.
  • Почуття сили, керування сімейними процесами і самостійного прийняття рішень.
  • Щастя від участі у процесі життєтворення.
  • Повної залежності від умов життя, соціуму і певна міра прийняття цього.
  • Хронічна втома, що спричиняється побутовою навантаженістю: одноманітність хатньої роботи, хвороби дітей, намагання все зробити вчасно і проконтролювати. Часто це призводить до депресивних станів, що потребує втручання психотерапевта, надання медикаментозної допомоги.
  • Розгубленість перед новим, невідомим, перед труднощами, що є нормальним у невизначеній ситуації. Острах показати себе слабкою, неспроможною, нездатною .
  • Почуття зайвої, коли діти виростають і вже не потребують опіки і догляду, рідко звертаються з питаннями і намагаються будувати життя самостійно.
  • Вік після 45 років деякі жінки переживають з почуттям підвищеної вразливості і незахищеності.

У такому настрої жінка може звернутися за підтримкою до професіоналів.

Державні служби зайнятості поширюють інформацію про вільні робочі місця, проводять консультування та перепідготовку безробітних. Ефективна допомога виходить із знання про обєкт психологічної допомоги, володіння методиками підтримки, керуванням у ситуації розгортання консультативного діалогу. Психолог послуговується принципами науковості та гуманізму.

У бесіді і тестуванні виявляються мотиви, цілі, сподівання щодо змісту роботи. Виявляються здібності, особливості психіки, досвід, навички, інтереси. Спостереженню підлягають зовнішній вигляд і напруження. Адже під час ділової співбесіди все має значення – одяг, взуття, зачіска, макіяж, вони мають відповідати соціо-культурному стандарту. Розкутість у поєднання з впевненістю і вмінням себе поводити справляють гарне враження.

Майбутній претендентці не слід нехтувати побутовими “дрібничками”: режимом праці і відпочинку та харчування, прогулянками, іграми з дітьми, проявами ніжності з близькими тощо. Це дозволяє зберігати і нарощувати емоційно-вольовий потенціал.

Під час консультування можна обговорити варіанти змісту і умов роботи та її альтернативи. Це можуть бути пошук роботи в офісі за востребуваною спеціальністю, скорочений робочий день, гнучкий графік роботи, можливість виконувати роботу вдома, використання ресурсів сімї. Серед переліку пропонованих тем – можливість оперування квартирою, телефоном, земельною ділянкою, індивідуальні послуги – догляд за дітьми або старими і немічними, прибирання, приготування їжі, шиття, вязання, прання, торгівля, участь у діяльності громадських організацій, репетиторство тощо.

Зрозуміло, що консультативні можливості психолога служби зайнятості дещо обмежені, тому важливо тримати інформаційний звязок з психологічними центрами та віднаходити варіанти інформаційної і психологічної підтримки.

Література:

1.Горностай П.П. Культурні особливості рольової поведінки та психологічна допомога./ Практична психологія в контексті культур: Збірник наукових праць.- К.:Ніка-Центр, 1998.

2. Панчишин С. Макроекономіка:Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2005.

3. Про становище сімей в Україні. Державна доповідь за підсумками 2000 року. - К., Вид. дім “Шкільний світ” – 2002.