Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №4 від 05 травня 2005 р. Київ 2005

Вид материала

Документы

Содержание І.А. Добренко Психологічна професійна профілактика незайнятості Психологічне професійне консультування в моделюючому експерименті

Подобный материал:

• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3683.94kb.
• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3186.06kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд,, 6232.65kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 829.58kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 547.21kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 770.49kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 3024.54kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 1765.7kb.

І.А. Добренко

(м. Київ)

Психологічна професійно-орієнтована профілактика незайнятості випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Психологічна професійна профілактика незайнятості у її теорії та прикладному аспекті мала на меті організацію психологічної допомоги випускникам професійно-технічних навчальних закладів у вирішенні власної проблеми працевлаштування. Суть такого підходу полягає в необхідності використання набутого досвіду, професійних знань, умінь і навичок в розвитку здатності до пошуку такої діяльності, яка б задовольняла життєво-необхідні потреби випускника і вирішувала б його професійну кар’єру. Такою може бути діяльність, на яку є соціальний попит. Діяльність безпосередньо зв'язана з власним підприємництвом. Організацією психологічної профілактики можна створити відповідне середовище розвитку професійної здатності до підприємництва за умов дотримання специфіки особистості розвитку випускника. Випускник має вміти самостійно пов’язати своє наступне життя і діяльність із змінами свого статусу.

Завершуючи освіту особистість переходить з учнівського стану в стан людини, яка надалі сама вирішуватиме свою долю. А однією з умов такого вирішення є досягнення задовільного матеріального достатку в результаті професійної праці, задоволення своїх можливостей, професійної кар'єри. З іншого боку є ще одна можлива умова психологічної профілактики особистості. Цю умову або вимогу висуває суспільство. Йдеться про те, що суспільство і морально, і матеріально зацікавлене у високій якості професійної діяльності молодої людини. Особистість на всіх етапах навчання в професійно-технічному навчальному закладі зокрема, реалізує творчий потенціал. В ній зріє потреба у високій виконавській майстерності працівника у будь-якій сфері майбутньої професійної діяльності. В психологічній профілактиці має віддзеркалюватись ставлення випускників до набутих ними професій, визначитись показники задоволеності професійним самовизначенням. Задоволення вибором професії невибагливе свідчать про класичну випадковість в професійному самовизначенні випускників з наступними негативними колізіями і в психологічному, і в економічному, і в соціальному планах.

В психологічній профілактиці незайнятості в нашому експерименті актуалізувались завдання розробити нові методологічні підходи до розгляду і практичної побудови такої системи професійної орієнтації, критерієм успішності якої було б перенесення стану задоволеності професійним самовизначенням людини на пізнавальну потребу постійної освіти, яка підтримує стан зайнятості. Саме цьому й було присвячено всі ті дослідження, що були проведені автором статті. Не ігноруючи і позитивного, і негативного досвіду теорії і практики розробки психологічної профілактики, нами було розроблено нові її аспекти, що стосувалися незайнятих випускників професійно-технічних навчальних закладів, аспекти, що на протязі вже багатьох років намагалися реалізувати в професійних центрах, в профорієнта-ційних лабораторіях промислових підприємств України. Розроблено нове методологічне уявлення про систему професійної орієнтації, її теорію, структуру, понятійний апарат і комплекти конкретних методик професійної інформаційної роботи з випускниками, професійних консультаційних психодіагностичних методик тощо. В центр психологічної профілактики незайнятості поставлено потреби, здатності і здібності особистості до підприємництва. Особистість випускника зайняла місце предмету професійної зайнятості, що стало принциповою умовою узгодження і співпадання інтересів особистості і суспільства, узгодження і співдадання їх потреб в соціальному і економічному плані.

Центральним елементом предмету професійної профілактики має стати розвиток здатності особистості, спрямованої на пізнання особистістю самої себе в конкретних умовах соціально-економічної реальності і в проекції на неминучу зміну свого соціально-психологічного статусу в найближчий або відносно віддаленій життєвій перспективі.

В методичному плані психолого-професійна незайнятість має спиратися на пізнавальні потреби особистості, на її потреби в самопізнанні і самооцінці, а також на її потреби в активній пізнавальній діяльності. Психологічна профілактика незайнятості має спрямовуватись на задоволення і подальший розвиток цих потреб з їх проекцією на активний пошук особистістю шляхів і засобів вирішення свого власного професійного бізнесу.

Неперервністю психологічної профілактики має забезпечуватись профорієнтаційне виявлення й оцінювання особистістю своїх професійно значущих якостей з їх проекцією на психологічні структури різних видів професійної діяльності в сфері підприємництва і ринкової економіки.

Комплекти психодіагностичного матеріалу для випускників професійно-технічних навчальних закладів повинні бути доступними для практичного використання психологічно підготовленим практичним психологом, працівниками професійних консульта-ційних лабораторій, профорієнтаційних центрів, профорієнтаційних кабінетів на підприємствах, в центрах зайнятості.

Виходячи з мети дослідження і вимог до психологічної профілактики незайнятості, було визначено і відповідний предмет дослідження – зміст і структуру процесу розвитку здатності особистості до самостійного, свідомого і вільного вибору професійного середовища, що сприяє реалізації підприємницьких інтересів і здібностей. Умови психологічної профілактики незайнятості визначалися трьома основними положеннями, що органічно пов’язані з метою і предметом їх дослідження:

а) умовами психологічної професійної незайнятості, що сприяють розвитку підприємницької здатності, можуть виступити ствердження в особистості випускника його профорієнтаційної позиції. Така позиція визначається і стверджується відповідними особистісними параметрами розвитку здатності до підприємництва, спрямованими на самопізнання когнітивних, потрібнісно-мотиваційних і емоційно-вольових можливостей;

б) розвиток і корекція профорієнтаційної позиції особистості випускника здійснюється в їх інформативному забезпеченні. Інформаційний зміст має бути спрямований на задоволення пізнавальних потреб особистості, на усвідомлення особистістю своєї здатності, перспектив оптимальної самореалізації в психологічному, соціальному і економічному аспектах майбутньої самостійної діяльності, безпосередньо зв’язаної з підприємництвом;

в) психолого-профілактична робота з випускниками забезпечує виконання завдань підготовки особистості до свідомого професійного самонавчання при умові дотримання принципу системоутворення і системозбереження в побудові і здійсненні профорієнтаційної роботи за кожним її структурним компонентом. Визначними умовами психологічної професійної незайнятості фактично описується функціональна структура. Психологічна структура особистості незайнятих випускників посідає центральне місце в профілактичній роботі. Робота, з одного боку, віддзеркалює особистість випускника з її рушійними силами саморозвитку здатності, з другого – виступає умовою спрямованої стимуляції особистісного розвитку, стимуляції для досягнення мети оптимальної самореалізації особистості в пошуках її майбутньої професійної діяльності.

З огляду на вимоги, що були поставлено нами перед психологіч-ною профілактикою незайнятості, весь комплекс проведеної дослідної роботи було спрямовано на вирішення таких задач:

1) розробити організаційні напрями психолого-профілактичної роботи з незайнятою молоддю;

2) скласти зміст профорієнтаційного стимулювання стану зайнятості випускника із спрямуванням розвитку його здатності і виявити особистісні значущі цінності мотиваційної сфери.

3) розробити ситуації розвитку і профорієнтаційного спрямування когнітивних потреб, активізації емоційно-вольових проявів особистості, самостійного вирішення задач особистісної професійної зайнятості;

4) розробити комплекти відповідного психодіагностичного матеріалу, процедури професійного пошуку середовища зайнятості із застосуванням психодіагностичних засобів;

5) здійснити проектування структури здатності випускника на професійні вимоги сфери підприємницької діяльності;

6) розробити інформаційно-методичне стимулювання стану зайнятості, що відповідає задачам, змісту та методикам професійної консультаційної психодіагностики і співвідноситься з професіографіями професій бізнесу.

В проведеній роботі використовувалися методи теоретико-прикладного аналізу, природного і лабораторного експерименту.

Психологічне професійне консультування в моделюючому експерименті відобразилося в двох аспектах: психолого-педагогічному та довідниково-інформаційному. В умовах бібліотеки можна кваліфіковано займатись аспектом довідниково-інформаційним, використовуючи доступні форми психолого-педагогічної консультації.

Професійна консультація завжди мала в собі велику кількість інформаційного компоненту, в першу чергу, а потім і психолого-розвивального. Подекуди, навіть, психологічна інформація виступала перш за все як інформація, а не як психологічний вплив і теж може відноситись до інформаційного аспекту професійної консультації.

Підкреслимо, що в процесі професійної консультації може зустрічатися ряд складностей. Знання та аналіз їх дозволяють підвищити ефективність психологічних професійних консультацій для незайнятих випускників та прискорити їх професійне самовизначення. Ці складності обумовлені, з одного боку, особистісними та віковими особливостями незайнятих випускників, а з другого – недостатньо розробленою теорією, методикою та практикою організації професійної орієнтації. До них слід віднести:

• несформованість моральної свідомості випускника, коли він керується при виборі професії думкою інших або власними егоїстичними мотивами, і це приводить до розходження в його потребах, до відсутності умінь ставити мету та задачі, що співвідносяться з індивідуальними намірами особистості. Складність положення психолога-консультанта, який являється представником інтересів тієї або іншої організації, полягає в постійному пошуку форми консультаційної бесіди, відхід від якої означав або ж „вербування” випускника на окремі сфери діяльності, або ж потакання його безпідставним бажанням;
  
• відсутність соціального досвіду та незрілість самооцінки, які характерні для незайнятих випускників, породжують нереальний по самим різним причинам професійний план і переоцінку своїх можливостей. При цьому у випускників подекуди формуються стійкі переконання, які не піддаються впливу для зауважень та аргументів консультації;
  
• професійна консультація не досягає інколи потрібного ефекту в зв'язку з тим, що консультант не завжди компетентний в вирішенні проблем, пов’язаних з внутрішньоособистісними конфліктами випускника і з оточуючою дійсністю. Озброєність консультанта знаннями про них дозволить успішніше впливати на зняття даних конфліктів і обґрунтовано коригувати розвиток здатності до підприємництва. В деяких випадках при умові цілеспрямованого розвитку здатності можливо говорити про можливу успішність оволодіння випускниками тією або іншою новою спеціальністю. Але через те, що професійний консультант не завжди володіє методами самовиховання і не може озброїти ними випускника, його завдання – активізувати напрацювання та вдосконалення професійно важливих якостей особистості випускника – не достатньо виконуються.
  

З огляду описаного в висновках доцільно виокреслити основні положення психологічної профілактики незайнятості: в психопрофілактичному ситуаційному процесі необхідним є дотримання стилю оптимістичного ділового спілкування у міжособових стосунках з випускниками.

Принциповими є не лише зміст, а й форми організаційної культури, в якій реалізується ситуаційно розроблений профілактичний зміст розвивальних занять та тренінгів.

Доцільним для випускників є виділення психологічних напрямків розвитку їх здатності до нової праці; визначення основного змісту психологічної допомоги та їх активної участі у вироблені її технологій психопрофілактики.