Міжнародна журналістика – 2002 київ 2002
| Вид материала | Документы |
- Налоговый кодекс российской федерации часть вторая, 6828.95kb.
- Програма вивчення дисципліни "логіка" Київ -2002 Підготовлено кандидатом філософський, 234.57kb.
- К.,1998. Державна служба: організаційно-правові основи І шляхи розвитку. К.,1999. Виконавча, 10589.26kb.
- Концепция профильного обучения на старшей ступени общего образования, 298.46kb.
- П О С Т А Н О В А від 26 грудня 2002 р. N 1983 Київ, 190.5kb.
- Програма вивчення дисципліни філософія* київ 2002 Підготовлено доктором політичних, 320.09kb.
- Ф-программа вступительного экзамена в аспирантуру Утверждаю, 321.42kb.
- Приказ мнс РФ от 9 августа 2002 г. N бг-3-09/426 «О порядке постановки на учет в налоговом, 103.58kb.
- Арбитражный процессуальный кодекс РФ от 24 июля 2002 г. N 95-фз, 5849.2kb.
- Рішенні Конституційного Суду n 1-рп/2002 (v001p710-02) від 29. 01. 2002) (Додатково, 159.74kb.
МІЖНАРОДНА
ЖУРНАЛІСТИКА – 2002
КИЇВ 2002
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
МІЖНАРОДНА
ЖУРНАЛІСТИКА – 2002
Збірник робіт магістрів і спеціалістів
із спеціалізації “Міжнародна журналістика”
Випуск 3
Київ 2002
Редколегія: Різун В.В., д-р філол. наук, проф. (голова); Єсипенко Р.М., д-р іст. наук, проф.; Іванов В.Ф., д-р філол. наук, проф.; Мелещенко О.К., д-р філол. наук, проф.; Пономарів О.Д., д-р філол. наук, проф.; Черняков Б.І., д-р філол. наук, проф.; Шкляр В.І., д-р філол. наук, проф.
Міжнародна журналістика-2002: Збірник робіт магістрів і спеціалістів із спеціалізації “Міжнародна журналістика” / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики / Наук. ред. д-р філол. наук О.К. Мелещенко; літ. ред., коректура, макет, верстка Н. Кеуш. – Вип.3. – К., 2002. – 180 с.
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка 18 лютого 2002 року.
ISBN 966-594-192-Х © Інститут журналістики, 2002
© Літ. ред., коректура,
макет, верстка – Н. Кеуш, 2002
Зміст
Журналістика Європи
Білорусь
* Приватна газета “Вечерний Минск”
Олена Гужва ………………………………………………………………………. 49
* Аналіз білоруської газети “Навіни”
Богдан М’яновський …………………………………………………………………. 6
Іспанія
* Висвітлення проблеми торгівлі українськими жінками в Іспанії
сучасною іспанською пресою
Олена Кошіль ……………………………………………………………………… 88
Італія
* Огляд італійської газети “Кoр’єре делла сера”
Лілія Клочко ……………………………………………………………………….. 44
* “Стампа” – одна з найстаріших італійських газет
Богдана Носова ……………………………………………………………………. 185
Німеччина
* Німецька молодь обирає “Браво”
Юлія Талабан ………………………………………………………………………. 15
* Огляд преси як жанр сучасної журналістики
на радіо “Німецька хвиля”
Лілія Музика ………………………………………………………………….…. 118
Польща
* Польське регіональне комерційне радіомовлення
(на прикладі Radio RMI FM)
Ірина Сірик ……………………………………………………………………….. 115
* Економічні умови та фактори свободи ЗМІ України та Польщі
на рубежі століть
Богдан Чухліб ………………………………………………………………………. 22
Франція
* Дослідження проблемно-тематичних ліній
у французькій газеті “Mонд”
Катерина Кириченко …………………………………………………………….… 129
* “Льйон Репюблікен”– газета для вдумливого та серйозного читача
Сергій Федякін …………………………………………………………………… 83
Хорватія
* Аналіз газети “Кроатія віклі”
Микола Яковина …………………………………………………………………… 39
Журналістика Азії
Індія
* Висвітлення основних проблем розвитку Індії
(за матеріалами газети “Tаймс oф Iндія” 1999 – 2000 рр.)
Віра Євтушина …………………………………………………………………….. 52
Туреччина
* Висвітлення курдського питання в турецькій та українській
періодичній пресі
Ольга Чубрикова ………………………………………………………………….. 133
Японія
* Японія в сучасному світі: економіка, політика, суспільство,
науковий розвиток та ЗМІ
Олег Фесенко ………………………………………………………………….…. 171
Журналістика Африки
Замбія
* Огляд видань “Замбія Дейлі Mейл” та “Віклі Пост”
Микитенко Юлія, Яневський Олександр ………………………………………………79
Журналістика Північної Америки
США
* “Шістнадцятий член Ради безпеки ООН”:
історія телекомпанії Cі-Ен-Ен
Максим Драбок …………………………………………………………………….. 98
* “Бізнес вік”– американський економічний журнал
Наталія Толуб ……………………………………………………………………… 19
Журналістика Австралії, Нової Зеландії та Океанії
Австралія
* Дослідження австралійської газети “Сідней Moрнiнг Гeрaльд”
Інна Никоненко ……………………………………………………………………. 182
Вітчизняна журналістика
Україна
* Третя світова – війна у четвертій сфері?
Андрій Юричко …………………………………………………………………… 189
Журналістика Європи
Білорусь
Приватна газета “Вечерний Минск”
Олена Гужва
“Вечерний Минск” – єдина в Білорусі приватна газета, що має наклад більш ніж 100 тис. прим.
Історія створення цього видання сягає часів другої половини XX століття. Газету засновано у листопаді 1967 р. мінським міськкомом компартії. Ще з тих часів видання набуває популярності і має широке коло постійних читачів. З якими не втратило зв’язок навіть через негаразди, пов’язані з подіями 1991 р.: призупинення Верховною Радою політичної діяльності КПБ могло призвести до призупинення виходу газети. Це в кращому випадку. В іншому разі, – бажаючих привласнити популярне видання вистачало. Працівники редакції вирішили самі використати право засновника, оскільки не хотіли знову належати будь-яким органам. До речі, в редакції заборонено створювати будь-які партійні осередки.
Отже, 26 серпня 1991 р. виходить перший незалежний номер “Вечернего Минска”.
Позиція газети та програма її діяльності орієнтуються на дотримання певного нейтралітету щодо уряду та опозиції. Адже головним своїм спрямуванням “Вечерний Минск” вважає інформованість читачів про події в столиці Білорусі, державі, світі.
Газета виходить 250 разів на рік. Обсяг – від 4 до 6 сторінок формату А-2. Кольорове оформлення – чорно-біле. Видається російською мовою. Можливий іноді сюрприз у вигляді кольорового суботнього номера.
Зміст поданої інформації в газеті охоплює дійсно широкий діапазон. Від локальних новин (наприклад, інформації про пожежі та пограбування у місті Мінськ) до подій світового масштабу, що, зазвичай, стосуються саме республіки Білорусь.
Щодо міжурядової спільної білорусько-іракської комісії з торгівельно-економічного співробітництва, то “Вечерний Минск” вважає за краще зберігати нейтралітет “думок і поглядів”. Але, виходячи із змісту статей, чітко відслідковується “оспівування” фігури білоруського президента. Скажімо, така інформація, як відвідування президентом притулку для самотніх людей, дітей-сиріт, що знаходиться у процесі добудови…. Звичайно, це нормальна інформація, коли вже більш ніякої немає. Але коли щодня в країні інакомислячих кидають за грати, а в газеті друкують суцільну хроніку робочого дня Лукашенко, то інформаційна політика видання не може не наводити на певні роздуми щодо її спрямованості.
Також можна визначити і ставлення газети до Союзу Білорусі та Росії. Воно цілком схвальне. Наприклад, стаття “Первая пятилетка Союза” (2 квітня 2001 р.). Сама назва говорить за себе. А перший абзац починається словами: “Ровно пять лет назад лидеры Беларуси и России Александр Лукашенко и Борис Ельцин положили начало движению двух стран навстречу друг другу…. Затем новорожденное Сообщество пусть робко, пусть неуверенно, но постепенно достигло следующего рубежа, которое называется Союз”.
До речі, в цій же статті є цікавий момент, який стосується України.
“В минувшие годы часто звучали вопросы по поводу того, кто выиграет, а кто проиграет от объединения. Спорить в данном случае все равно, что бесцельно гонять мяч по полю, зная, влететь он может в ворота атакующих. Ведь им противостоит серьезный экономический аргумент - более 60 процентов сырьевых ресурсов и комплектующих наша республика получает из Российской Федерации. В 2000 году товарооборот между 2 странами составил 9,3 млрд. долларов, что позволило Беларуси опередить по этому показателю Украину и выйти на третье место”.
А от ще рядки з того ж матеріалу, що визначають загальний настрій статті (і, скоріш за все, видання в цілому): “К слову, о равноправии тоже нередко говорят в ироничном тоне. Мол, они большие, а мы слишком маленькие. Тут надо учесть, что все эти пять лет, какие бы документы ни подписывались, нигде не шла речь о подчинении одной стороны другой. Соблюдается паритет и в исполнительных, и в законодательных органах. Продуман механизм сдержек и противовесов. Он как раз позволяет регулировать чашу весов, не создавая кому-то явного преимущества”.
До речі, незабаром білоруси обиратимуть нового президента. З цього приводу в “Вечернем Минске” надруковано інтерв’ю з директором Інституту соціально-політичних досліджень при адміністрації Президента Республіки Білорусь Євгеном Матусевичем (від 21 травня 2001 р.). Здається, наступні рядки коментарів не вимагатимуть: “Если сравнивать с соответствующими показателями многих других стран, активность населения очень высока. Рейтинг Александра Лукашенко — от 37 до 43 процентов. Ближайшие конкуренты не преодолевают пока даже пятипроцентный барьер. По словам Евгения Матусевича, эта статистика еще не обрела достаточной определенности, поскольку кампания по выборам Президента официально не объявлена.
Выступая перед журналистами, директор Института социально-политических исследований при администрации Президента Республики Беларусь приложил усилия к тому, чтобы развеять миф о возможности повторения в нашей стране "югославского варианта". "Позиции западных государств для нас имеют немаловажное значение, но на проведение выборов, их исход они повлиять не в состоянии, — сказал Евгений Матусевич. — Никакого варианта югославского конфликта в стране тоже не будет. Эти разговоры бессодержательны и бессмысленны. Ситуация для каждой страны складывается индивидуально. И самое важное: Александр Лукашенко не Слободан Милошевич. Он не ввергал страну в войны, не деморализовал армию и народ, не имеет коррумпированного семейства и не ведет двуличных игр с Россией. Уже это дает все основания утверждать, что военной составляющей в предстоящих президентских выборах не будет".
Окрім політичних оглядів (а саме цій темі газета приділяє багато уваги), “Вечерний Минск” розглядає також столичне життя. “Що? Де? Коли?” – саме ці питання, які стосуються Мінська та його мешканців, одержують відповідь на сторінках видання. Пожежі, пограбування, “сльозливі” історії а-ля українські “Факты” – це теж займає місце (причому не останнє) на шпальтах мінської газети. Особливою популярністю користуються наступні теми:
- релігія;
- молодь (і все, що з нею пов’язано – політика і молодь, музика, молодіжні рухи (байкери, хакери тощо), навчання тощо);
- соціальна проблематика (становище жінки в суспільстві, здоров’я і особливо проблема пияцтва, яка висвітлюється майже у кожному другому номері);
- кримінал.
Газета “Вечерний Минск” має постійні рубрики: офіційна інформація, спортивний огляд, музика, міські новини (“гучні” події міста), зарубіжний огляд подій. Також є “Вече “Вечерки” (розмови з читачами з приводу конкретних тем та огляд читацьких листів на задану тематику) та “Сиди и смотри” (п’ятнична добірка матеріалів про телебачення).
Матеріли, що входять до кожного номера “Вечернего Минска”, загалом не дуже великі за розміром. На чотирьох полосах розміщується в середньому від 12 до 15 різнопланових матеріалів. Серед заголовків часто зустрічаються привабливі й “живі”, образні: “Билет на балет? Уже нет…”, “Карету мне, карету!”, “От поджога до убийства – две недели”, “Валентине – “Слава”, прочим – фрукты”, “Предупрежден - значит вооружен” тощо.
Крім того, щоп’ятниці виходить телепрограма на тиждень.
До речі, редакція газети поступово перетворюється на видавничий будинок: сьогодні вона є засновником і видавцем “Вечернего Минска”, “Рекламного приложения”, журналу “Здоровье и успех”, газети “Международный Клуб”. Міцніють міжнародні зв’язки “Вечернего Минска”. Діють угоди щодо співпраці з польськими “Газетой Виборчей” і “Газетой Познаньской”, чеським виданням “Право”, українським “Посредником” та з багатьма російськими виданнями. Газета стала постійним учасником виставок-ярмарок у Білостоці та Познані. На відомих Познанських ярмарках “Вечерний Минск” – єдиний представник республіки, і саме завдяки цій газеті у виставковому комплексі піднімається державний прапор Білорусі.
Цікавими є пропозиції “Вечернего Минска” щодо реклами на своїх шпальтах. На першій шпальті 1 кв. см коштує $4,35 (окрім п’ятниці); $2,6 – внутрішні полоси; $4,35 – увесь п’ятничний номер, окрім першої шпальти і програми ТБ; $6,1 – у п’ятницю на першій полосі и на полосі з програмою ТБ.
Ці розцінки можуть бути знижені, якщо замовляється великий обсяг реклами. Так, якщо замовник має намір розмістити рекламу на цілу полосу, то знижки складатимуть 20%, на 1/2 полоси - 16%, на 1/4 полоси - 12%, на 1/8 полоси - 8%.
________________________________
Аналіз білоруської газети “Навіни”
Богдан М’яновський
Газета “Навіни” – одна з найпопулярніших газет у Білорусі. Вона утворена на комерційній основі і представляє позицію білоруської опозиції. Це незалежне видання, яке входить до першої десятки найбільш впливових ЗМІ в країні.
Головна читацька аудиторія – це люди від 18 до 50 років. Це переважно службовці, бізнесмени, правляча еліта, студенти, інтелігенція. Коротше кажучи, це люди, які представляють середній клас. Газета висвітлює політично-громадське життя республіки. “Навіни” виходять з 1998 р., тричі на тиждень тиражем 20 тис. прим. Газета поширюється по всій країні. Має електронну версію в мережі Інтернет.
Газета є продовженням газети “Свобода”, яка була закрита діючою владою 1997 р.
З приходом до влади Олександра Лукашенка газета “стала ўсё часцей “наступаць на мазалі” дзеючай уладзе.”
У 1997 р. за рішенням Держкомітету з питань інформації газета “Свобода” припинила своє існування. Після того газета почала виходити в Інтернет-варіанті. А 16 лютого 1998 р. засновники газети “Свобода” перереєстровують її під новою назвою “Навіни”. Зараз є загроза, що газету можуть закрити, як це було зроблено із “Свободою”. “Навіни” вже мають два попередження від Держкомітету з питань інформації Білорусі. На даний момент газета має постійні проблеми з владою через гострі та критичні матеріали.
Газета виходить трьома мовами: білоруською, російською та англійською. В мережі Інтернет газета має адресу www.svaboda.com.
Користувачі всесвітньої мережі можуть ознайомитись з останнім номером газети у рубриці “Номер”. Рубрика “Редакція” знайомить з історією видання та її редакційним колективом. Мають “Навіни” і архів. Запроваджена пошукова система дозволяє знайти конкретні матеріали. У рубриці “Вітальня” можна залишити повідомлення про враження від газети. Таким чином авторський колектив узнає свою аудиторію, її характеристики (вік, соціальний стан, фах і т.д.). До речі, часто майже на всіх шпальтах під рубрикою “Народнае меркаванне” редакція розміщує результати власних опитувань серед населення на будь-які теми – політичні, економічні, соціальні тощо. У рубриці “Гаряча лінія” коротко подаються найважливіші події, що стались у Білорусі та за кордоном. На сторінках газети також можна прочитати або інтерв’ю, або коментар фахівців з того чи іншого питання.
На першій шпальті електронної версії, яка схожа за формою на першу сторінку друкованого видання, можна прочитати анонси подій, маленькі повідомлення. Тут же редакція вміщує суто опозиційні матеріали: це може бути одна або два невеликі статті, які викривають діяльність діючої влади, а також інформаційні розділи, де можна ознайомитись з усіма матеріалами номера.
Найчастіше на першій сторінці висвітлюються події, пов’язані з діяльністю Олександра Лукашенка, або російські події, які мають резонансні наслідки для Білорусі. На першій шпальті подається “свисток” головного матеріалу номера. Сам “ударний” матеріал розміщується у внутрішніх полосах. Зазвичай, він оформляється разом з однією чи кількома фотоілюстраціями. Редакція прагне до головних матеріалів добирати оригінальні заголовки. Часто в заголовках використовується іронія.
ЧЫНУВНІКІ СТРАЦІЛІ СУМЛЕННЕ
Ще одна відмінність “Навін” – постійна зміна назв рубрик.
У рубриці “Падзеі” (“Події”) розміщені найважливіші інформаційні матеріали. Це відомості про події, що відбулись у Білорусі або ж за кордоном. Кожний матеріал містить так звану гарячу новину, яка може зацікавити читача, привернути його увагу. Як і більшість білоруських газет, “Навіни” використовують у цій рубриці яскравий “фотофакт”, за допомогою якого можна візуально побачити новину. Варто відзначити вдалу роботу фотокореспондентів, котрі вміють мовою зображальної журналістики не просто розповісти про подію, а й підкреслити її громадську значимість.
У цій же рубриці можна прочитати матеріали на політичні та економічні теми, якщо в номері відсутні відповідні рубрики. Але насправді редакція жорстко не прив’язує конкретні матеріали до певних рубрик. Такі матеріали, де політичні проблемно-тематичні лінії поєднуються з економічними, можна зустріти на багатьох шпальтах номера. Так само немає поділу на внутішні та зарубіжні новини.
У рубриці “Політика” розміщуються політичні новини з докладним фактажем, аналізом, коментарями та прогнозами. Тут подаються розлогі статті на відміну від рубрики “Падзеі”, де інформація подається стисло. Як правило, це 5 і більше статей, які в основному пов’язані з діяльністю президента Білорусі Олександра Лукашенка. Як правило, в них домінують аналітика та іронія. Це пояснюється опозиційною до влади позицією газети. Іноді у цій рубриці можна прочитати також матеріали російських та американських журналістів і політологів про ситуацію в країні та навколо неї.
У період від грудня 2000 р. до квітня 2001 р. “Навіни” приділяли увагу наступним темам:
1. Олександр Лукашенко – 72%1 (політика президента, Росія – Лукашенко, Лукашенко – опозиція, Лукашенко – союз Росії та Білорусі, Лукашенко – президент Росії Володимир Путін, Лукашенко – Газпром). Майже усі матеріали носять негативний підконтекст для правлячого режиму.
Журналісти “Навін”, відстежуючи подію, пов’язану з Олександром Лукашенком, скептично оцінюють не тільки його діяльність, а й діяльність усієї системи влади. З іронією редакція ставиться майже до всіх висловлювань та дій президента Білорусі. Особливо критикуються намагання Лукашенка перетворити так званий “Слов’янський Союз” (на сьогодні об’єднання незалежних держав) на одну країну.
Свого піку іронія набуває у матеріалах, написаних після невдалого візиту президента Білорусі до Росії. Тоді зустрічати Лукашенка не прийшли ані президент Путін, ані прем’єр Кас’янов. Ще цікава низка статей та заміток з’явилася під час дипломатичного скандалу, коли майже всі посли демократичних держав Європи виїхали з Білорусі.
Критикуються прагнення президента посилити тиск на опозицію та її лідерів. Пов’язані з президентом і матеріали про нові кадрові призначення. Редакторський колектив “Навін” вважає, що в уряді та парламенті майже не залишилось незаангажованих політиків, які здатні впроваджувати в країні ринкові зміни.
2. Опозиція – 65%. Матеріали про опозицію постійно перетинаються з матеріалами про Олександра Лукашенка. Зазвичай, опозиція згадується у зв’язку з масовими виступами, пікетами, мітингами, сутичками із “силовиками”, арештами провідних діячів опозиції, утисками студентів, державним впливом на недержавні ЗМІ. Діяльність опозиції загалом оцінюється журналістами газети позитивно. Але у вічі кидається нейтральний показ подій, що свідчить про відсутність якої-небудь заангажованості.
3. ЗМІ – влада – 48%. Переважно це матеріали про те, як у Білорусі за допомогою силових методів закривають недержавні ЗМІ або політично тиснуть на них. Більшість білоруських мас-медіа закрито за ініціативою Держкомітету з питань інформаційної політики. До речі, саме цей комітет безпосередньо підпорядковується президенту Білорусі. Журналісти “Навін” відстежують події, пов’язані з тиском влади на окремих опозиційних журналістів, на комерційні видання, що не підтримують політику владних структур. Цікаво, що найбільший тиск влада здійснює на друковані ЗМІ, які після закриття за прикладом “Навін” (з’ясовується, що цей звичайна білоруська практика) створюють власні Інтернет-видання. Також часто у матеріалах “Навін” можна прочитати про судові процеси над ЗМІ, журналістами, про варварські погроми редакцій міліцією.
4. Влада – 37%. Тут вміщуються матеріали, пов’язані з діяльністю органів внутрішніх справ. Переважно описується участь міліції в арештах представників опозиції, учасників мітингів протесту. Відстежується також діяльність певних урядовців у світлі корумпованості влади. Такі матеріали найчастіше виконуються у жанрі розслідування, підкріплюються усілякими доказами, які можна буде пред’явити в суді.
Також часто аналізуються закони, нормативні акти, розпорядження, прийняті білоруським парламентом та урядом. Оцінюється їхня незаангажованість та неупередженість, простежується, що від їх впровадження виграє білоруський народ. Сказане не означає обов’язкову критичність усіх матеріалів. Зустрічаються статті, які просто інформаційно констатують факт якоїсь політичної події. Присутні також матеріали, де журналісти критикують нові урядові призначення, ініційовані президентом Білорусі.
Практикується публікація матеріалів російських журналістів, а також передрук статей з провідних європейських та заокеанських видань. Такі матеріали в основному стосуються аналізу зарубіжними журналістами політичної та економічної ситуації в Білорусі. Крім того, на шпальтах “Навін” друкуються документи, прийняті міжнародними організаціями відносно Білорусі. Часто газета розміщує і міжнародні огляди подій. Але якщо це не стосується безпосередньо Білорусі, такі огляди ставлять у рубрику “Свэт”.
Більшість матеріалів на теми економіки мають “між рядками” політичний контекст. Будь-яке економічне питання розглядається крізь призму впливу політичних структур чи то Білорусі, чи то Росії. Загалом у рубриці “Еканоміка” (може бути друга назва – “Гаспадарка”) вміщується не менше 5 великих за обсягом аналітичних матеріалів.
У цьому розділі найбільше уваги журналісти приділяли наступним темам:
1. Економічні відносини між Росією та Білоруссю – 32% матеріалів. Тут йдеться в основному про борги за електроенергію та розрахунки Білорусі за газ, будівництво газопроводу. Майже усі матеріали пишуть досвідчені журналісти, які ведуть свої власні теми. Статті переважно критичного характеру, і вся критика спрямована на негативну роботу президента та решти державних структур. Журналісти “Навін” вважають, що Білорусь знаходиться у великій борговій залежності від Росії. І саме борги за енергію та газ роблять цю залежність іще більшою. Постійно наводяться приклади вирішення енергетичної проблеми у Прибалтиці. Журналісти газети вважають, що Білорусь повинна використовувати власні ресурси та не підписувати кабальні договори з “Газпромом” та урядом Росії.
2. Внутрішньоекономічна ситуація – 47%. Тут можна прочитати матеріали про хід приватизації, розвиток економіки, економічні програми уряду, зарплати, пенсії, розвиток підприємств, аналіз ВВП, рівень інфляції. Щодо приватизації, то усі матеріали критичні. Журналісти в своїх статтях зазначають, що в Білорусі не відбувається нормального процесу роздержавлення стратегічних підприємств. І саме це призводить до того, що в країну не йдуть іноземні інвестиції. Влада корумпована та лобіює чиїсь інтереси. У Білорусі, на думку редакції, відбувається так званий процес “прихватизації”. Влада намагається залишити усі стратегічні великі та середні підприємства під своїм контролем, але при цьому створюється видимість, буцімто економіка розвивається у потрібному напрямку.
Негативний хід приватизації призводить до інфляції, зменшення ВВП та погіршення життєвого рівня білорусів. Цікаво, що матеріали про діяльність владних структур щодо збільшення зарплат і пенсій мають своєрідне продовження у соціальних блоках, де розміщуються історії про життя деяких верств населення. У такий спосіб спростовуються позитивні заяви Олександра Лукашенка і певних урядовців про покращення економічної ситуації в Білорусі.
У цій же рубриці можна познайомитись із статистикою стану підприємств країни. На відміну від державної статистики це альтернативні підрахунки, виконані незалежними спеціалізованими структурами. На думку журналістів, зупинка діяльності певних підприємств призводить до падіння рівня ВВП, а також до призупинення розвитку економіки. Єдиний ринок збуту для національних виробників – Білорусь та Росія, сподіватись на західні інвестиції не доводиться. Скептичні та негативні матеріали доповнюються журналістськими розслідуваннями, в яких описується, як конкретні урядовці заради власних інтересів, використовуючи службове становище, закривають або скуповують за безцінь стратегічні підприємства країни. У зв’язку з цим у цій рубриці розміщуються матеріали про страйки та пікети робітників на заводах.
3. “Союз Слов’янських держав” – 22% (разом з політичною оцінкою цієї теми). Крім політичного контексту присутні також економічні мотиви, тому що зі створенням цього союзу Росія і Білорусь погодились на одну валюту – російський рубль. І тому майже усі матеріали ніби оцінюють потрібність цього кроку. Матеріали критичні та негативні. Олександра Лукашенка звинувачують у тому, що він позбавляє країну як політичної, так і економічної незалежності. Адже енергетична та валютна залежність призводять до залежності економічної, а через неї – і до політичної. На думку видання, реалізуючи власні політичні амбіції, президент Білорусі забуває про саму державу і людей, які в ній живуть.
4. Інвестиції – 9%. Матеріали про кредит МВФ та Євросоюзу (ЄБРР) Білорусі. Домінуюча теза: кредити до Білорусі не прийдуть доти, доки при владі знаходиться О. Лукашенко, і доки він проводитиме власну політику економічного розвитку держави.
Ще один цікавий момент економічного блоку. Добірка новин може мати власні підрубрики.
Рубрика “Туризм”. Публікується інформація про країни-курорти, про всі туристичні агенції Білорусі та їхню діяльність.
Рубрика “Экспрэс”. Тут читач може знайти інформацію про стан національної валюти, статистику рівня інфляції у Білорусі та Росії, індекси національних валют інших держав. Матеріали написані журналістами, які не один десяток років спеціалізуються в галузі економічної журналістики. Також тут розміщується свіжа інформація в режимі он-лайн, що надходить з білоруських, американських та європейських бірж і банків.
Рубрика “Нагляды і Погляды”. Тут в основному подається статистика у табличній формі, а також інформація про продаж валюти національним банком країни, торги цінними паперами та державними облігаціями.
Для подачі матеріалів з нестандартною аналітикою та розширеними коментарями газета виділяє окрему полосу. Така суцільна шпальта може починатися з рубрик “Рэчаіснасць”, “Постать”, “Інтэграцыя”, “Соціум”, “Геапалітыка”. Цим “Навіни” відрізняються від більшості видань на пострадянському просторі.
Так, у рубриці “Рэчаіснасць” часто з’являються інтерв’ю або коментарі з певного питання відомих і авторитетних фахівців. Рубрика дає місце матеріалам як білоруських, так і російських журналістів, які спеціалізуються на білоруській проблематиці.
Рубрики “Інтэграцыя” та “Геапалітыка” схожі за тематикою публікацій: скажімо, інтеграційні процеси в Європі (наприклад, майбутній вступ Польщі, Чехії, Словакії до ЄвроСоюзу), своєрідний показ та оцінка геополітичної ситуації в світі та Європі, становище навколо Білорусі та всередині неї.
Присутні в газеті і соціальні рубрики “Соціум” та “Край”.
Якщо на першій шпальті подається матеріал, в якому описується історія конкретної людини, то дуже часто він пов’язується або з прийнятими законами та розпорядженнями, або з останніми заявами президента чи впливового урядовця. Зіставлення злиднів білоруських “сябрів” з декларативними заявами президента дає можливість журналістам видання досягати найбільшого ефекту від своїх матеріалів.
У рубриці “Край” або “Аспекты” подаються подієві матеріали про культурне життя республіки, оприлюднюються історичні статті та замітки про археологічні дослідження, архітектурні пам’ятки, дослідження фольклору Білорусі. Іноді розміщуються гострі соціальні матеріали.
Ще одне нововведення газети – рубрика “Спеціяльний репортаж”. Найчастіше тут розміщуються матеріали про конфлікти між владою та населенням, які підкріплюються фотозвинуваченнями. Авторами матеріалів є спецкори газети. Адреси спеціальних репортажів також різні – від найвіддаленіших куточків Білорусі до закордону. Початок актуального спецрепортажу у супроводі фото теж може бути винесений на першу шпальту видання.
У рубриці “Свэт” або “Замежжа” 76% матеріалів присвячені подіям у світі, але лише таким, які резонансні подіям у Білорусі. Це робиться для того, щоб яскравіше підкреслити якусь місцеву подію. Наприклад, для того, щоб підкреслити “негатив” режиму білоруського президента, журналісти приділяють увагу тим закордонним подіям, де фігурують диктатори або диктаторські режими: бомбардування Іраку, арешт С. Мілошевича. Через критику В. Путіна за розгортання війни у Чечні досягається формування негативної позиції білоруської аудиторії щодо російсько-білоруського об’єднання, підкреслюється, що Лукашенко в усьому підтримує Росію. Щодо резонансних подій, які стосуються тиску на ЗМІ, то у “Навінах” можна прочитати у цій рубриці матеріали про конфліктну ситуацію навколо російської телекомпанії НТВ або статті про скандал у Чехії з державним телеканалом.
Загалом у цій рубриці можна прочитати про найгостріші події, які відбувались або відбуваються у світі: ізраїльсько-палестинський конфлікт, вибори у США, землетрус у Індії, події в Україні (зокрема, “касетний” скандал та діяльність опозиції – 15% усіх матеріалів рубрики). Присутні і аналітичні матеріали, з яких можна дізнатись про політичну та економічну ситуацію у Європі та США. Також тут розміщуються матеріали зовнішньополітичного характеру, в яких описується діяльність представників Білорусі за кордоном. В основному йдеться про торгівлю зброєю.
У рубриці “Погляд” або “Позірк” зазвичай розміщується низка невеликих заміток. Їхня кількість коливається від 8 до 10. Є й підрубрики: “Екологія”, “Спорт” та ін.
Часто на окремо виділеній шпальті можна побачити своєрідне зведення найцікавіших, найкурйозніших, найкумедніших фактів, які поставляють інформаційні агентства або мережеві ЗМІ.
Охоче використовує газета і інфографіку. Як правило, вона стосується прогнозу погоди (у рубриці “Надвор’е”) та курсу національної валюти відносно американського долара.