Програма вивчення дисципліни філософія* київ 2002 Підготовлено доктором політичних наук В. О. Храмовим Затверджено на засіданні кафедри "Державне управління та права" (протокол №4 від 25 листопада 2002 p.). Схвалено

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУ7КІІИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА

вивчення дисципліни

«ФІЛОСОФІЯ*

КИЇВ – 2002

Підготовлено доктором політичних наук В.О. Храмовим

Затверджено на засіданні кафедри "Державне управління та права" (протокол № 4 від 25 листопада 2002 p.).

Схвалено Вченою радою Інституту підготовки Кадрів Державної служби
зайнятості.

Рецензент: професор, доктор філософських наук С.В. Синяков

Навчальне видання

ХРАМОВ В.О. Робоча навчальна програма дисципліни "Філософія". - К.: ІПКДСЗУ, 2002.-20 с

Навчальна програма містить вступ, навчально-тематичний план, зміст та структуру курсу, перелік рекомендованої літератури.

© Інститут підготовки кадрів Державної служби Зайнятості України (ІПКДСЗУ),2002

ВСТУП

Навчальну програму з курсу «Філософія створено на основі досягнень класичної та сучасної філософії. Вона враховує зростаючий попит на оволодіння філософією як універсальним способом мислення. Програма покликана забезпечити глибоке засвоєння студентами специфіки філософського осягнення дійсності, формування сучасної світоглядно-методологічної культури студентів.

Програму; підготовлено згідно з вимогами до навчання спеціалістів вищої кваліфікації і розраховано на студентів усіх факультетів і форм навчання.

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ! ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Оволодіння курсом «Філософія» передбачає читання лекцій, проведення

семінарських занять, консультацій, екзаменів, написання рефератів, самостійну

роботу студентів.

Курс «Філософія» дає можливість студентам отримати необхідні

універсальні сучасні знання розвитку світової філософії та оволодіти вмінням

застосовувати філософські знання в безпосередній практичній діяльності.

Засвоївши курс «Філософія», студент повинен знати: основний зміст усіх

розділів, напрями історико-філософської думки, класичну й сучасну вітчизняну

та світову філософію, оволодіти філософським способом мислення, основним

філософськими принципами та категоріями.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

вивчення дисципліни

"ФІЛОСОФІЯ"

Філософія як універсальній тип знань
Основні напрями та течії класичної філософії. Філософський поліцентрізм
Сучасна пост класична філософія
Онтологія. Філософське розуміння світу
Філософські теорії розвитку
Філософська антропологія. Філософія людини
Філософія свідомості
Гносеологія. Філософія пізнання
Філософія суспільства
Аксіологія. Філософія цінностей
Філософія культурі
Філософія науки. Наукове пізнання

Філософія релігії
Філософія економіки
Філософія історії
Філософія цивілізації
Філософія майбутнього

ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ

до вивчений дисципліни

"ФІЛОСОФІЯ"

Тема 1. ФІЛОСОФІЯ ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТИП ЗНАНЬ

Філософія як світоглядне знання. Процесуальний характер філософського знання, його діяльно-активний зміст. Філософія як «поліфонія», плюралізм концепцій та точок зору. Філософія та життя. Місце філософії в самопізнанні

людини. :

Філософія та світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу, як форма самовизначення людини, .Структура світогляду. Історичні типи світогляду. Філософія як теоретична основа світогляду. Сучасна

філософська парадигма.

Об'єкт і предмет філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності. Повсякденне та філософське мислення. Основні типи, способи філософствування. Світ філософських роздумів: людина і світ; мислення і буття; духовне і тілесне.

Основні функції філософії.

Соціальна спрямованість філософського знання. Духовно-творча природа філософії. Людиномірна сутність філософії. Загальнолюдські цінності у філософії. Гуманістичний зміст філософії.

Тема 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ТЕЧІЇ КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ. ФІЛОСОФСЬКИЙ ПОЛІЦЕНТРИЗМ

Становлення філософського знання. Міфоепічні засади та релігійні основи філософії. Парадигмальність філософського знання.

Логічні типи філософського знання. Монізм, дуалізм, плюралізм як онтологічні принципи самоорганізації філософського знання.

Матеріалізм - ідеалізм. Діалектика - метафізика. Раціоналізм - емпіризм (сенсуалізм). Раціоналізм - ірраціоналізм. Суб'єктивізм і об'єктивізм. Догматизм - релятивізм - скептицизм - агностицизм.

Давньоіндійська філософія. Вчення джайнізму та буддизму. Філософські

системи індуїзму.

Філософія стародавнього Китаю. Даосизм. Конфуціанство. Монізм. Легізм. Стихійна діалектика та матеріалізм.

Філософія античності. Мілетська школа, натурфілософія Геракліта. Вчення про буття елеатів, атомістичний матеріалізм Демокріта. Суб'єктивна діалектика Сократа. Онтологічні та гносеологічні проблеми філософії Платона. Філософська система Аристотеля.

Елліністична філософія: стоїцизм, скептицизм, еклектицизм, неоплатонізм, епікуреїзм.

Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії та її основні риси.

Апологетика і патристика.

Схоластика як особливий тип культури. Фома Аквінський: вчення про Бога, світ і людину. Томізм. Теорія подвійної істини. Полеміка номіналізму та реалізму.

Антропоцентризм, гуманізм та секуляризація філософської картини світу в епоху Відродження. Гуманізм як принцип обґрунтування філософії вільнодумства. Деїзм, пантеїзм.

Філософська парадигма Нового часу. Матеріалістичний емпіризм Ф. Бекона. Раціоналізм, дуалізм, вчення про метод Р.Декарта. Пантеїзм Б.Спінози. Матеріалізм, метафізика, механіцизм Т.Гоббса. Сенсуалізм, емпіризм, вчення про первинні та вторинні якості Д.Локка. Філософія Б.Паскаля як досвід синтезу науки та віри. Раціоналізм, детермінізм та монадологія Г.Лейбииця. Суб'єктивний ідеалізм Дж.Берклі та Д.Юма.

Французьке Просвітництво: соціальні та духовні основи. «Енциклопедія» Дідро й Д'Аламбера. Вольтер, Тюрго й КондОрсе про прогрес людського розуму. Філософія природи П.Гольбаха. Соціологія пізнана А.Гельвсція. Ж.Ж.Руссо: критика культури та цивілізації.

Англійське Просвітництво: Дж.Толанд, К.Мандевіль. Німецьке Просвітництво: І.Г.Гердер, Г.-Е.Лессінг.

Німецька класична філософія. І.Кант: метафізика, критицизм, агностицизм, апріоризм, антиномії, категоричний імператив. Суб'єктивний ідеалізм, діалектичний метод та ангитетизм Й.Г.Фіхте. Ф.Шеллінг: філософія тотожності, діалектика, філософія мистецтва, міфологія. Філософія абсолютної ідеї Г.В.Ф. Гегеля. Суперечність його методу та системи. Л.Феіієрбах: антропологізм, сенсуалізм, атеїзм, туїзм.

Філософські погляди КМаркса, Ф.Енгельса: матеріалізм, діалектика, ' соціальна філософія, теорія пізнання.

Українська філософія. Становлення філософської думки періоду

Київської Русі. Українська філософська думка в епоху Ренесансу та Реформації. Теологічний персоналізм П.Могили. Братські школи. Полемісти. Києво-Могилянська академія. Класичний період розвитку української філософії. Онтологія та кордоцеїпризм Г.Сковороди. Вчення про «еродиу» працю. Академічна філософія XIX ст. Кордіо-пюсія П.ІОркевича. Філософський романтизм. Філософські ідеї в творчості І. Франка. Формування Київської філософської школи.

Філософська думка Росії. «Західники» та «слов'янофіли». Ідеї соборності, всеєдності та космізму. Релігійна філософія. Християнський екзистенціалізм Л.Шестоьа, М.Бердяева.

Тема 3. СУЧАСНА ПОСТКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Ірраціоналізм у філософії як нова духовна орієнтація. Німецький романтизм як предтеча формування нової філософської парадигми. «Філософія життя» як антитеза раціоналістичній традиції.

Волюнтаризм А. Шопенгауера як суб'єктивно-ідеалістична інтерпретація раціонального пізнання. Проблема «надлюдини» в філософії Ф.Ніцше. «Воля до влади» як основа права сильного. Психоаналіз 3.Фрейда. Концепція свідомості: над свідоме, «Я», «над Я». Неофрейдизм. Інтуїтивізм А.Бергсона.

Проблеми методології наукового пізнання в філософських концепціях позитивізму, емпіріокритицизму, неопозитивізму, постпо-зитивізму.

Концепція істини в філософії прагматизму. Реконструкція філософії Ч.Пірсом. «Прагматичний» критерій істинності Д.Джемса. «Інструменталізм» Д-Дьюї.

Сутність і методи філософської герменевтики. Д.Шлейєрмахер, В.Дільтей, Г.Г.Гадамер, П.РІкер.

Джерела сучасного екзистенціалізму. С.К'єркегор та Ф.Достоєвський. «Екзистенціальна аналітика буття» та феноменологія Е.Гуссерля.

Екзистенціалізм та феноменологічний метод М.Гайдеггера. Онтологічне тлумачення історії та історичності людини. Структура людського буття. Проблема смерті.

«Філософія існування» КЛсперса. Комунікація та проблема істини. Концепція філософії та філософської віри.

Проблема свободи а екзистенціалізмі Ж.-П.Сартра, «Я» - центральний пункт онтології мислителя. Проблема вибору як ставлення до конкретної ситуації.

Філософія «абсурду» А.Камю як вияв радикального ірраціоналізму. Проблеми «нещасної» свідомості. Тотальність бунту як втілення свободи. Морально-етична проблематика.

Екзистенціальна філософія Г.Марселя. Негативна діалектика: Т.Адорно, Г.Маркузе.

Тема 4. ОНТОЛОГІЯ. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ

Онтологія як філософська дисципліна. Витоки світобудови в історико-філософських поняттях. Типи онтології: реалізм (матеріалізм), спіритуалізм (ідеалізм), монізм, дуалізм, плюралізм. Джерела онтологічного розуміння в античності. Онтологічні редакції в епоху Середньовіччя та Нового часу. Натурфілософські концепції.

Проблема буття як сукупність потенціальних «об'єктивацій» та «інтерпретацій». Модуси буття: буття в собі, буття для себе, буття для іншого. Реальність, буття та небуття. Основні форми буття. Жива та нежива природа, їхня єдність і відмінність, взаємозв'язок. Природне середовище існування («перша природа» та «штучне») середовище існування («друга природа»). Буття людини у світі. Специфіка людського буття. Соціальне буття як єдність індивідуального та суспільного.

Співвідношення понять «буття» та «світ». Світ як Космос, як Всесвіт, як Універсум. Світ як сукупна реальність, єдність природи та людини, матеріального та духовного. Основні гіпотези виникнення, побудови та існування світу. Світоглядна та природно-наукова картина світу, їхня відмінність, взаємозв'язок та історично минущий характер.

Проблема субстанції. Історико-філософський генезис поняття матерії. Доктрина філософського матеріалізму: матерія як субстанція, матерія як об'єктивна реальність. Сучасна наука про будову матерії, її основні форми та різноманітність світу. Атрибути матерії. Рух (розвиток) як зміна взагалі. Векторна динаміка руху від простого до складного, від нижчого до вищого. Форми руху матерії. Взаємозв'язок форм руху матерії.

Простір і час як форми існування матерії. Метрика простору й часу. Типологія простору й часу.

Структурність: рівні організації матерії - неорганічна природа, органічна природа, соціальна природа.

Неорганічна природа: субатомний, атомний, молекулярний, макротілеспий, планетарний, планетарно - епстемний, галактичнії іі, мета-галактичний рівні.

Органічна природа: доклітинний, клітинний, багатоклітинний, організменнпй, популяційний, видовий, біоценотпчний, біогсоцено-тичниіі рівні.

Соціальна природа - соціум.

Відображення як фундаментальна здатність матеріальних систем. Еволюція форм відображення в природі.

Тема 5. ФІЛОСОФСЬКІ ТЕОРІЇ РОЗВИТКУ

Поняття розвитку. Ідея розвитку в міфологічній, релігійній і у філософської свідомості. Розвиток і саморозвиток. Проблема все загальності законів розвитку. Моделі розвитку. Звичайні та фундаментальні риси розвитку.

Діалектика як вчення про найбільш загальні закономірні зв’язки становлення, розвитку буття та пізнання.

Історія діалектики. Античне розуміння діалектики як діалогу, як логічної операції розподілу і зв'язування понять. Геракліт - яскравий представник античної діалектики. Суперечливість понять руху і окремих форм буття в школі олеатів. Стихійно-діалектичні ідеї атомістів - Лсвкіппа, Дсмокріта, Епікура.

Елементи діалектики в пантеїстичному мисленні - М.Кубанський,

Д.Бруно, Б.Спіноза. Діалектичні ідеї Р.Декарта й Г.Лейбніца.

Розробка ідеалістичної діалектики в німецькій класичній філософії як універсального методу й теорії розвитку світу. Критична діалектика І.Канта. Діалектика Г.В.Ф. Гегеля - вершина німецької класичної філософії. Розробка діалектики в марксистській філософії. Екзистенціалістська трактовка діалектики. Діалектика природи в неораціоналізмі.

Діалектика як методологія, логіка й теорія розвитку. Основні закони та категорії діалектики. Функції діалектики та основні принципи: всезагальний зв'язок, становлення, розвиток. Метафізичні образи розвитку: релятивізм, еклектика, софістика, скептицизм, догматизм. Ідея розвитку у філософії та в науці XX ст. «Глобальний еволюціонізм» та його відображення в концепціях ноосфери, синергетики, коеволюції, соціобіології, етногенезу, конвергенції. Проблема економічного розвитку в методології «Капіталу» К.Маркса. Сходження від абстрактного до конкретного як метод теоретичного пізнання економічних структур, що розвиваються.

Діалектика суспільного життя. Кардинальні проблеми соціальної діалектики. Діалектика об'єктивного й суб'єктивного в історії, взаємовідношення суспільства і природи, особистості і суспільства. Поняття соціальної динаміки та її основні типи.

Тема 6. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ. ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ

Філософська антропологія - філософське вчення про людину. Людина - її життя та діяльність - предмет філософського осмислення. Уявлення про «природу людини» на різних етапах розвитку філософії.

Проблема людини у філософії Стародавньої Греції. Християнська концепція людини у філософії Середньовіччя. Проблема людини у філософії Відродження та Нового часу. Німецька класична філософія про людину. Антропологічні проблеми у вітчизняній філософській думці.

Сучасна філософська антропологія людини. Марксистська концепція людини. Концепція неотомізму та екзистенціалізму про людину. Фрейдистська концепція людини.

Людина в бутті. Природа як об'єктивне начало в самій людині. Буття людини як реальний процес її існування. Сутність та існування людини. Дій концепції людського існування: субстанціалістська та екзистенціальна. Біологічне і соціальне в людині. Єдність природного і соціального. Антропосоціогенез. Образ людини в антропософії, теософії, окультизмі, сатанізмі.

Людина й особистість. Філософія особистості. Особистість як продукт і творець соціального середовища, особливості її історичного розвитку. Типи особистості. Соціальна позиція особи, її соціальна роль і взаємодія b соціальною нормою. Соціальні ролі особистості. Імпульси розвитку особистості. Свобода та відповідальність особистості.

Історичний характер взаємовідносин людини та суспільства. Проблема

особистої унікальності. Індивідуально-особисте і соціально - спільнотнісне. Проблема людського «Я» та відчуження людини в сучасному суспільстві. Проблема оптимізації форм самореалізації людини. Людський розвиток та його виміри. Проблема сталого людського розвитку. Самоцінність і сенс людського життя. Проблема життя та смерті людини. Соціальна та біологічна тривалість людського життя. Феномен безсмертя. Щастя й доля людини. Людина і людство. Планетарна спільність людей.

Тема 7. ФІЛОСОФІЯ СВІДОМОСТІ

Свідомість як найвищий рівень психічної активності людини як соціальної істоти. Аксіологічний аспект свідомості - орієнтація на вироблені суспільством і прийняті суб'єктом свідомості цінності. Діалогічний характер свідомості.

Історія поглядів на свідомість. Розробка проблеми свідомості в античній філософії: «логос» Геракліта, своєрідність актів свідомості у Сократа, «світ ідей» Платона.

Середньовічна трактовка свідомості як надсвітового начала (Бог). Ідея спонтанної активності душі у філософії Ф.Аквінського.

Проблема свідомості у філософії Нового часу. Концепція свідомості як самосвідомості у філософії Р.Декарта. Розробка свідомості як особливої функції людського мозку французькими матеріалістами XVIII ст.

Пояснення генезису та будови свідомості в німецькій класичній філософії. Вчення І.Канта про трансцендентальну апперцепцію і Г.В.Ф. Гегеля про соціально-історичну природу свідомості.

Діалектико-матеріалістична трактовка свідомості: її детермінація природною та соціальною реальністю.

Свідомість як властивість високоорганізованої матерії - мозку: свідомість як усвідомлене буття, суб'єктивний образ об'єктивного світу, суб'єктивна реальність.

Біологічні передумови зародження свідомості. Концепції походження свідомості: теологічна, натурфілософська, трудова, уфологічна, радіологічна.

Основні концепції свідомості: субстанціональна, функціональна, екзістенціально -феноменологічна, марксистська.

Соціологічний підхід до характеристики свідомості. Психологічна трактовка свідомості як особливого, вищого рівня організації психічного життя суб'єкта. Найважливіші функції свідомості. Свідомість і мислення. Свідомість і самосвідомість.

Свідомість і мозок. Феномен психічного. Психіка тварин і свідомість людини: загальне н особливе.

Свідомість і досягнення нейрофізіології: вчення І.Сеченова та його послідовників про рефлекторну діяльність мозку. Дослідження експериментальної психології про закономірний зв'язок феноменів свідомості (М.Вебер, Дж.Дьюї, У .Джеме). Концепції фрейдизму та біхевіоризму.

Активність свідомості. Свідомість і діяльність. Функції свідомості.

Соціальна природа свідомості. Структура і форми свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість, їхній історичний розвиток та діалектичний взаємозв'язок.

Тема 8. ГНОСЕОЛОГІЯ. ФІЛОСОФІЯ ПІЗНАННЯ

Специфіка пізнавального відношення людини до світу. Пізнавальна діяльність як предмет філософського аналізу. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Гносеологічна проблематика в структурі філософського знання. Особливості пізнання природного й соціального світів. Типи знання і критерії їх виділення.

Основні проблеми теорії пізнання та їх інтерпретація в різних філософських традиціях. Проблема пізнання світу та її аналіз у системах класичної філософії. Скептицизм і агностицизм та їхні історичні різновиди.

Аналіз сутності і структури пізнавального процесу у філософії метафізичного матеріалізму, марксизму.

Традиція трансценденталізму в теорії пізнання (І.Кант). Інтуїтивно-містична традиція в пізнанні.

Соціокультурна парадигма в теорії пізнання (Г.В.Ф. Гегель, К.Маркс). Гносеологічний статус практики, її форми, структура та функції. Формування концепції соціокультурної обумовленості пізнання.

Проблема гуманітарного пізнання в герменевтиці.

Структура та основні закономірності пізнавального процесу. Чуттєве й раціонально-абстрактне пізнання, їх взаємозв'язок. Дилема емпіризму та раціоналізму в історії гносеології і проблема структури пізнання. Чуттєве пізнання та його форми. Специфіка та форми раціонального пізнання: поняття, судження, умовиводи.

Пізнання як творчість. Уява та інтуїція в пізнавальному процесі. Фантазія в науковій та художній творчості. Проблема розуміння в процесі пізнання.

Проблема істини в теорії пізнання. Істина і заблудження. Класична концепція істини та її альтернативи. Проблема критеріїв істини в філософії та науці.

Тема 9. ФІЛОСОФІЯ СУСПІЛЬСТВА

Сутність соціальної філософії. Місце соціальної філософії в системі гуманітарного знання. Гуманістична спрямованість соціальної філософії. Головні методологічні принципи та категорії соціальне філософії.

Ідеї походження та функціонування суспільства у філософі Стародавнього світу, Середньовіччя, епохи Відродження. Розробки поняття «суспільство» в працях філософів Нового часу, епохи Просвітництва. Класична розробка категорії «суспільство» в праця: К.Маркса, М.Вебсра, Е.Дюркгсйма. Проблема життєдіяльності суспільства у вітчизняній філософії.

Основні концепції суспільства в сучасній філософії. Філософські дискусії про основний фактор функціонування суспільного життя. Релігійно-філософські концепції. Натуралістичні концепції. Марксистська концепція. Теорії технологічного детермінізму. Культурологічна концепція. Суб'єктивістська й волюнтаристська концепції.

Суспільство як підсистема об'єктивної реальності. Суспільство як система, що самоорганізується та саморозвивається. Структурні, функціональні, динамічні зв'язки. Теорія інтерсуб'єктивності. Основні сфери життєдіяльності людей в суспільстві.

Суспільство як система суспільних відносин. Структура відносин. Матеріальні (економічні), соціальні, політичні, духовні, культурно-побутові, між особистісні відносини. Людина - індивідуальна форма проявлення та функціонування всіх суспільних відносин. Роль потреб, інтересів, цілей суб'єктів суспільства у формуванні суспільних відносин.

Суспільство як система факторів. Визначальні та похідні фактори. Об'єктивні й суб'єктивні фактори. Матеріальні та духовні фактори.

Суспільна свідомість. Суспільство як система форм суспільної свідомості.

Діяльність як спосіб існування та розвитку людини й суспільства. Типи діяльності. Практична діяльність. Теоретична діяльність. Види та форми діяльності.

Тема 10. АКСІОЛОГІЯ. ФІЛОСОФІЯ ЦІННОСТЕЙ

Аксіологія в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Людина в системі цінностей.

Історія аксіології: європейський контекст. Антична традиція Греції та Риму. Гуманізм епохи Відродження. Раціональна аксіологія Попою часу. Буржуазні цінності епохи Просвітництва.

Різні підходи до аксіологічної проблеми. Натуралістичний психологізм. Аксіологічний трансценденталізм. Персоналістичний онтологізм. Соціологічна концепція цінностей. Марксистська концепція цінностей. Культурно - історичний релятивізм, інтуїтивізм.

Структура цінностей. Цінності - цілі і цінності - засоби. Матеріальні й духовні цінності. Цінності суб'єктивні й об'єктивні, позитивні п негативні, цінності в системі суспільних відносин.

Людина, її життя - найвища та абсолютна цінність. Цінності як ядро духовного світу людини. Проблема суб'єктивного вибору. Цінність і життєвий сенс людини. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал.

Ціннісні орієнтації, позиція, потенціал. Діалектичне взаємовідношення відносного її абсолютного моментів у розвитку цінностей.

Вищі духовні цінності. Істина, краса, добро, чесність, порядність, справедливість, стійкість, вірність, відповідальність, мудрість, правда, святе, свобода. Поняття про духовну досконалість. Потреба в ідеалі. Ідеал і утопія.

і

Способи пізнання цінностей: емоційний та інтелектуальний.

Плюралізм цінностей: проблема культурного порозуміння. Колізії людського самовизначення. Провідні ціннісні орієнтації людства у XXI столітті.

Тема 11. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

Поняття «філософія культури». Головні філософські підходи до аналізу культури.

Людиномірна сутність культури. Культура як інобуття людського духу. Культура як ціннісне ставлення людини до світу. Формування людини як культурно-історичної істоти. Індивід як об'єкт культури. Особистість як суб'єкт культурної діяльності.

Матеріальна та духовна сторони культури. Культура як засіб та форма об'єктивації людської свідомості. Предметна й особистісна форми існування культури.

Культура як соціальне явище. Конкретно-історичні форми існування культури. Спадкоємність у розвитку культури. Традиції та новаторство. Класове, національне та загальнолюдське в культурі. Соціодинаміка культурного життя. Рівноправність і діалог культур.

Відносна самостійність культури. Культура як система соціальних норм, цінностей, ідеалів і закладів. Соціальні функції культури.

Культура як міра розвитку особистості, як усвідомлення гуманістичної спрямованості суспільного розвитку. Ідеал культурної людини.

Тема 12. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ. НАУКОВЕ ІШИЛ1ШЯ

Наука як важлива форма пізнання в сучасному світі. Поняття науки. Наука як діяльність, система знання та соціальний інститут. Наукове пізнання в контексті сучасної інформаційної революції.

Проблема генезису та основні етапи історичної еволюції науки. Соціокультурні передумови становлення науки.

Наукове пізнання та його специфічні ознаки: особливості предмету, цілей, засобів, методів і результатів. Мова науки. Специфіка суб'єкта наукової діяльності.

Будова й динаміка наукового знання. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, критерії їх розмежування. Метатеоретичні підстави науки.

Підстави наукового знання: наукова картина світу, її історичні типи та функції. Філософські підстави науки.

Наукові революції як перебудова підстав науки. Проблема типології наукових революцій. Традиції та новації в динаміці науки.

Методи й форми наукового пізнання. Поняття наукового методу та методології. Конкретність і цілісність істини як ідеал наукового пізнання.

Методи емпіричного дослідження: спостерігання, експеримент, вимір та

їх особливості в сучасному природознавстві та соціальних науках.

Методи теоретичного дослідження: ідеалізація та формалізація, гіпотетико-дедуктивний метод, метод сходження від абстрактного до конкретного, історичний та логічний методи дослідження.

Науковий факт, проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового дослідження.

Наука в системі соціальних цінностей. Наукова раціональність і! гуманістичні цілі науки.

Інституалізація науки та наукове співтовариство. Формальні та неформальні колективи в науці. Етика науки та соціальна відповідальність вченого. Наука й влада.

Можливості та межі наукової раціональності. Наукове та псевдонаукове знання.

Світоглядний статус науки на початку XXI ст. Наука як фактор сучасного розвитку.

Тема 13. ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ

Поняття «філософії релігії». Історичні взаємостосунки між релігією та філософією. Філософія релігії як особливий тип філософствування та як окрема філософська дисципліна.

Філософія релігії як філософське релігієзнавство. Релігійні вірування - основний об'єкт філософського вивчення релігії.

Вивчення релігійного досвіду - важливий напрям філософсько -релігієзнавчої роботи.

Філософія релігії як філософія теології. Основні види філософської теології. Теологічні концепції християнських конфесій. Позаконфесійне філософсько-теологічне теоретизування. Порівняльний аналіз філософії релігії" та філософської теології. Основні чинники інтересу філософів до релігійної проблематики. Різні підходи у тлумаченні релігії філософами - матеріалістами, філософами-ідеалістами, філософами-дуалістами.

Історичні етапи становлення філософії релігії. Формування поглядів на релігію у Давньому світі, Середньовіччі, Новому часі. Матеріалістичні теорії Походження та функціонування релігії. Теологічні, ідеалістичні пояснення релігії.

Сучасна філософія релігії та її напрями. Основні завдання та проблеми вивчення релігії. Науково-пізнавальний та світоглядний аспекти філософського вивчення релігії. Критичний та апологетичний підходи до вивчення питань про сутність та істинність релігії. Гносеологічний аналіз релігії та «теологічна гносеологія»: зіткнення наукових і фідеїстичних поглядів.

Тема 14. ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ

Філософія як спосіб адекватного відтворення соціумом у своїй свідомості та діяльності всієї сукупності відносин у суспільстві.

Філософське тлумачення економічних теорій. Філософське обґрунтування економічного життя та економічної діяльності. Філософія як методологічна основа економічного управління та господарювання.

Людина - носій економічних відносин. Суб'єктна сутність економіки. Мотивація економічної діяльності як філософський феномен.

Ринок - необхідне середовище для вільного самовизначення людини. Основні моделі, протиріччя та девіації поведінки людини в умовах ринку. Людина - вища мета функціонування та розпитку ринкової економіки.

Економіка - соціальне та системоутворююче явище. Економіка в системі суспільних відносин і комунікацій між людьми. Ринковий хаос і ринкова упорядкованість. Основні тенденції економічного структурогенезу.

Економіка в системі соціокультурних, ідеологічних, морально-психологічних і релігійних відносин. Духовні компоненти економіки. Детермінація економічних відносин, економічної поведінки формами індивідуально-суспільної свідомості. Економічний світогляд, його сутність, структура та роль в економічному житті суспільства. Поняття економічної ідеології, економічної психології та економічної етики. Теорія культурної детермінації як засіб пояснення економічної поведінки суб'єкта. Економіка як квінтесенція людського духу, його ідеалів, прагнень, переконань, устремлінь.

Практична філософія підприємця. Підприємництво як економічна форма реалізації людиною своєї сутності, як предметно-практична діяльність людини в ринковому просторі. Мотивація підприємництва в сучасній ринковій економіці. Конкуренція як форма вирішення протиріч між людьми в процесі підприємницької діяльності. Менеджмент і маркетинг - специфічні форми підприємницької діяльності. Інтелектуальні, психологічні, соціокультурні та освітні ресурси підприємництва.

Тема 15. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Поняття філософії історії. Історія суспільства та філософія історії. Онтологічні та гносеологічні аспекти філософії історії. Природа історії, її предмет, метод і значення. Створення наукової історії Геродотом. Антиісторична тенденція грецької думки. Характер греко-римської історіографії: гуманізм, субстанціональність.

Вплив християнських ідей на філософське розуміння історичного процесу. Характерні риси християнської історіографії. Середньовічна філософія історії. Поняття провіденціалізму. Історики Відродження. Картезіанська історіографія. Антикартезіанство: Дж.Віко, Дж.Локк, Дж.Берклі, Д.ІОм.

Романтизм: І.Гердер, І.Кант та неокантіанська філософія історії. Ф.Шиллер, І.Фіхте, Ф.Шсллінг. Па порозі наукової історії. І".Гегель та

неогегельянство. Марксистська філософія історії. Позитивізм. Позитивістська історіографія. Наукова історія.

Людська природа й людська історія. Історичне уявлення. Доказ в історичній науці. Історія як відтворення минулого досвіду. Історія та соціальна амнезія. Історія та свобода.

Проблема побудови теоретичної моделі історичного процесу. Сучасні концепції історичного розвитку: до індустріального, індустріального суспільства, постіндустріального суспільства та інформаційної цивілізації (Д.Белл); теорія п'яти стадій розвитку (У.Ростоу); теорія цивілізації А.Тойнбі та А.Тоффлсра. Х.Ортсга-і-Гассст про маргінальність та долю в історії. Еволюціоналізм та функціоналізм XX ст. Філософський зміст «теорії модернізації». Модернізм і постмодернізм як універсальні філософсько-естетичні ознаки станів історичного розвитку суспільства.

Проблема варіантності суспільного розвитку. Історія: свобода або необхідність? Чи існують «закони історії»? Вибір в історії. Феномен долі та інваріантності ціннісних регулятивів. Доля як індекс індивідуальності. Критика історицизму К.Поппером. Раціоналістична концепція «кінця історії» Ф.Фукуями. Історіософський хіліалізм. К.Ясперс: сенс і ціль історичного процесу. Людська особистість та історія. Історична творчість. Свобода та відповідальність в історії.

Тема 16. ФІЛОСОФІЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Філософське розуміння цивілізації. Різноманітність підходів до поняття «цивілізація».

Цивілізація як соціокультурне утворення. Основні прикмети цивілізації. Цивілізація як рівень розвитку культури. Цивілізація як спосіб освоєння культури.

Суттєві риси цивілізації. Цивілізація як власна соціальна організація суспільства. Розвиток цивілізації як нарощування інтеграційних тенденцій у суспільному житті.

Історичні типи цивілізації. Основні критерії підходів до історичних типів цивілізації.

Сучасна світова цивілізація, її характерні особливості, протиріччя. Загальнокультурні засади сучасної цивілізації. Поняття структура цивілізаційних основ розвитку сучасного людства. Світова цивілізація - нова парадигма розвитку. Матеріальні та духовні основи різноманітності, багатоваріантності суспільної життєдіяльності сучасної цивілізації.

Цінності цивілізаційного підходу у розвитку суспільства. Проблема формаційного та цивілізаційного в розвитку сучасного людства. Проблеми сутності та критеріїв суспільного прогресу. Природні, соціальні та Духовні основи прогресу. Проблема єдності і різноманіття критеріїв прогресу. Суперечливий характер суспільного прогресу. Прогрес і регрес. Проблема пошуку цивілізаційних критеріїв прогресу. Проблема «ціпи» суспільного

прогресу. Місце та роль України в сучасному цивілізаційному процесі. Україна як цивілізація.

Тема 17. ФІЛОСОФІЯ МАЙБУТНЬОГО

Соціальне передбачення та прогнозування - властивість людської свідомості. Суспільна природа передбачення. Прогнозування - тип соціального передбачення. Науковий прогноз. Ступені виро-гідності та верифікація прогнозу. Типи прогнозів. Основні методи та функції прогнозування.

Глобальність як сутнісна, ознака сучасної цивілізації та універсальність людської сутності. Глобалізація суспільних відносин і планетарної свідомості, їхні позитивні та негативні наслідки, їхні основні домінанти.

Глобальні проблеми як сукупність соціоприродних протиріч у розвитку людства. Сутність, походження та основні типи глобальних проблем.

Філософське осмислення сучасного світу. Філософський синтез сучасного наукового знання та його культурно-гуманістичних вимірів.

Філософське осмислення протиріч між науково-технічним і соціальним прогресом, кризових явищ та цінностей техногенної цивілізації.

Людина-творець, її інтелектуально-особистісні якості і здібності - головна рушійна сила сучасної цивілізації. Проблема перетворення людського інтелекту у вирішальній фактор суспільного розвитку.

Людство як світова соціальна спільнота, його спільна доля. Актуалізація загальнолюдських інтересів і цінностей. Основні тенденції еволюції соціальної ідентичності людини на порозі XXI ст.

Майбутнє як філософська проблема, її світоглядні, науково-методологічні, морально-психологічні та духовно - культурні компоненти. Поняття футурології. Основні футурологічні концепції на зламі тисячоліть. Завдання переходу від технологічної до антропогенної цивілізації. Універсальна концепція розвитку.

Гуманістичний потенціал сучасної цивілізації та його парадигмальні ознаки. Поняття «наукового» та «нового гуманізму». Природно - суспільна цінність життя, його збереження та відтворення - основне завдання сучасної цивілізації. Імперативи всебічного гуманістичного поступу людства, його гуманістичні ідеали.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Підручники й навчальні посібники

Андрущепко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. - К.:
Генеза, 1996.-369с.
Барулин B.C. Социальная философия: Учебник. Ч. 1, 2. - М.: Изд-во МГУ,
1993.-240 с.
Введение в философию: Учеб. для высш. учеб, заведений: В 2 ч./11од общей
ред. И.Т. Фролова. Ч. 1. - 367 с; Ч. 2. - 639 с. - М: Политиздат, 1989.
Горський B.C. Історія української філософії: Курс лекцій. - К., 1996.
Історія філософії України: Підручник / М.Ф.Тарасенко, М.ІО.Русин та ін. -
К., 1994.
Каике В.А. Философия: Ист. и системат. курс. - М.: Логос, 1996.
Кульчнцький О. Основи філософії і філософічних наук. - Мюнхен: Б.в;
Львів: Б.в., 1995.
Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей: (Ист,-филос.
очерки и портреты). - М.: Политиздат, 1991. -464 с.
Мир философии: Кн. для чтения: В 2 ч. Ч. 1. Исходные философские
проблемы, понятия и принципы. - М.: Политиздат, 1991. - 672 с.
Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. - К., 1995.
Человек. Общество. Культура. - М.: Политиздат, 1991. - 624 с.
Философский энциклопедический словарь. - М., 1989. - 840 с.

13.Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. / І.В.Бичко, В.Г.Табачковський, Г.І.Горак та ін. - К.: Либідь, 1993. - 576 с.

Философия: Учеб. пособие / Под ред. Г.В.Осичнюка. - К., 1994.
Философия: Учеб. для высш. учеб. заведений / Под ред.
В.Кохановского. - Ростов-н/Д, 1995.
Філософія: Навч. посібник: (Курс лекцій) /За ред. 1.Ф. Надельного. - К.:
Вікар, 1997.-620 с.
Філософія /За ред. Г.А. Заїченка та ін. - К.: Вища шк., 1995. - 455 с.

2. Основні першоджерела

Аристотель. Метафизика // Сочинения: В 4 т. Т. 1.-М., 1983.
Бекон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2 т. Т. 2. - М., 1972.
Бергсон А. Два источника морали и религии. - М.: Канон, 1994.
Бердяев Н.А. О назначении человека. - М., 1993.
Белл Д. Социальные границы информационного общества // Новая технол.
волна на Западе. - М., 1986.
Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. - М., 1987.
Вернадский В.И. ' Философские мысли натуралиста // Мир
философии: В 2 ч. - М., 1991.
Впшшченко В. Відродження нації. - К., 1990.
Витгенштейн Л. Философские работы: В 2 ч. Ч. 1. Логико-философский
трактат. - М.: Гнозис, 1994.

10. Гоббс Т. Левиафан // Избр. произведения: В 2т. Т. 2 - М., 1964.
1 I. Гейзинга И. Homo Ludens. - К.: Основи, 1994.

12. Гелызеции К. О человеке // Сочинения: В 2 т. Т. 2. - М., 1974.

1 3. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа 11 Сочинения. -Т. 4. - М.,1969.

Гадпмер Г.Г. Истина и метод// Основы филос. герменевтики. - М., 1988.
Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира

духовного// Избр. филос. произведения: В 2 т. Т. 1. - М, 1963.

Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. - К., 1991.
Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произведения: В 2 т. Т. і. - М.,
1989.
Джемс В. Прагматизм. - К.: Україна, 1995.
Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні праці. - К., 1970.
Дгоркгейм Е. О разделении общественного труда. Метод социологии. - М., .
1991.
Зиммель Г. Философия культуры: В 2 т. - М., 1996.
Кант И. Критика чистого разума // Сочинения: В 6 т. Т. 3. - М., 1966.
Камю А. Бунтующий человек. - М., 1990.
Копт О. Курс положительной философии // Мир философии: В 2 ч. Ч. 1. -
М„ 1991.
Лейбниц Г.В. Монадология // Сочинения: В 4 т. Т. 1. 1983.
Локк Дж. Опыт о человеческом разуме // Избр. филос. произведения: В 2 т.
Т. 1.-М., 1969.
Ленін B.I. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Повн. зібр. тв. - Т. 18.
Макиавелли Н. Государь. - М., 1990.
Мангейм К. Диагноз нашего времени. - М., 1994.
Монтескье Ш. О духе законов. - М., 1990.
Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року.
Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 42.
Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 20.
Ніцше Ф. Так казав Заратустра. - К., 1993.
Ортега-и-Гассет X. Что такое философия. - М., 1991.
Парсонс Г. Человек в современном мире. - М., 1985.
Поппср К. Открытое общество и его враги //Сочинения: В 2 т. -М., 1992.
Платон. Государство. Т. 3. - М., 1981.
Рассел Б. Человеческое познание. - М., 1987.
Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии.
Т. 2.-М., 1970.
Спиноза Б. Этика // Избр. произведения: В 2 т, Т. 2. - М., 1984.
Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. - М., 1989.
Скоиорода Г.С. Сад божественных песен. - К., 1973.
Соловьев B.C. Оправдание добра. Нравственная философия // Собр.
сочинений. - Т. 1 - М., 1988.
Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - М., 1992.
Тейяр де Шардсн П. Феномен человека. - М., 1987.
Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. - К., 1995.
Фейербах Л. Сущность христианства // Избр. филос. произведения. Т. 2. -
М„ 1995.
Франк С.Л. Духовные основы общества. - М., 1992.
Франко 1.Я. Мислі про еволюцію в історії людськості // Твори. Т. 19. - М.,
1956.
Фромм Э. Психоанализ и этика. - М., 1993.

Хаіідеггер М. Время и бытие. - М., 1991.
Шевченко Т.Г. Щоденник. - К., 1991.
Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости.
Шпенглер О. Закат Европы. Т. 1. - М., 1993.
Енгельс Ф. Діалектика природи // Зібр. тв. - Т. 20.
Юркевич П. 3 науки про людський дух // Вибране. - К., 1993.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М., 1991.

ЗМІСТ

Вступ З

Навчально - тематичний план вивчення дисципліни З

Програмний матеріал до вивчення дисциплін "Філософія" 4

Список рекомендованої літератури 16

Відповідальний за випуск М.М.Руженський

Комп'ютерна верстка М.Опанасенко

Підписано до друку

Формат 60 х 84

Тираж

Друкованих аркушів

Копіювально-розмножувальне бюро Зам.№КРБ

Методичний відділ

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України 03038, Київ, вул. Нововокзальна, 17

Blog

Содержание