Розробники програми д.іст н., проф. Шкляж Йосип Михайлович > к.іст н., в о. доц. Акунін Олександр Сергійович Затверджено на засіданні кафедри нової та новітньої історії протокол № 3 від «22» листопада 2011 р

Вид материала

Содержание

1.Пояснювальна записка
2.Перелік питань
3.Критерії оцінювання
4.Рекомендована література

Подобный материал:

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ТА ПРАВА

Кафедра нової та новітньої історії

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Ректор ________________В.Д.Будак

“ 22 ” ЛЮТОГО 2012 Р.

ПРОГРАМА СПІВБЕСІДИ

з всесвітньої історії (ХХ – ХХІ ст.)

напрям підготовки 8.02030201 Історія*

освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»

Миколаїв 2012

Розробники програми д.іст.н., проф. Шкляж Йосип Михайлович

к.іст.н., в.о. доц. Акунін Олександр Сергійович

Затверджено на засіданні кафедри нової та новітньої історії

протокол № 3 від « 22 » листопада 2011 р.

Затверджено на засіданні вченої Ради Навчально-науковий інститут історії та права протокол № 4 від «21» грудня 2011 р.

1.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс всесвітні історія ХХ ст. охоплює період з початку ХХ століття до початку ХХІ ст. Даний курс вивчає Новітню історію країн Європи та Америки, Новітню історію країн Азії та Африки.

Розглядається внутрішня та зовнішня політика США, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, Японії, Індії, Китаю, країн Східної та Центральної Європи, Північної Африки.

Крім того, аналізуються події, пов’язані з причинами, ходом та наслідками світових війн, народно-демократичних революцій, встановлення нових режимів в цих країнах.

Одним з напрямів вивчення всесвітньої історії в новий час залишається вивчення внутрішньої політики вказаних держав, розвитку економіки та ін.

Студенти повинні вміти діалектично мислити, бачити в історичних подіях позитиви й негативи та робити об’єктивно правильні наукові висновки, бачити перспективи тих чи інших подій в історії цих держав. А також, з наукових позицій давати оцінку тим чи іншим політичним та історичним діячам та їх ролі в політичному та економічному житті їх країн.

Державний екзамен з всесвітньої історії має на меті виявити знання студентами фактичного матеріалу, рівня підготовки спеціалістів, вміння аналізувати основні тенденції історичного розвитку.

Питання, винесені на державний екзамен, охоплюють період XX - початок ХХІ ст. та основні концепції історичного розвитку ХХ ст.

2.ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

на вступний іспит/співбесіду зі всесвітньої історії XX-ХХІ ст.

Історіографія новітньої історії країн Європи та Америки, Азії та Африки.
Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу новітньої історії.
Головні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку світу в першій половині ХХ ст.
Революційний рух в Європі 1918-1923 рр.: розпад Австро-Угорщини, листопадова революція в Німеччині. Причини та особливості.
Версальсько–Вашингтонська система. Наміри головних держав–переможниць.
Історична роль Ліги націй: великі надії та реальні здобутки.
Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр. Вашингтонська конференція 1921-1922 рр.
«Російський» та «німецький» чинники міжнародної політики: договір у Рапалло (1922р.). Значення пакту Бріана-Келлога.
Найголовніші постанови Генуезької, Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій.
Західні демократії та тоталітарні режими першої половини ХХ ст.
Становище Англії у міжвоєнний період. Внутрішня політика консервативних і лейбористських урядів Великої Британії в 20-30-х рр.
Особливості соціально-економічного і політичного розвитку Франції в 20-30х рр. ХХ ст. Народний фронт у Франції: передумови виникнення, політична програма, історична практика.
Зміна статусу США в повоєнному світі: соціально-економічне і політичне становище.
«Велика депресія» і «Новий курс» Ф. Рузвельта в США.
„Народний фронт” у Франції: передумови виникнення, політична програма, історична практика.
Відновлення державної незалежності Польщі в повоєнному світі. Режим «санації».
Утворення Королівства сербів, хорватів, словенців. Югославія в міжвоєнний період.
Народний фронт і громадянська війна в Іспанії: причини, основні віхи розвитку, історична роль.
Ідеологія фашистського руху. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині та Італії.
Основні тенденції розвитку країн Центральної і Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Румунія, Югославія, Болгарія, Угорщина) у 20-30 –ті роки.
Ліквідація Версальської системи. Політика „умиротворення” агресора та її наслідки. Причини, характер, періодизація Другої світової війни.
Гітлерівський „новий порядок” у Європі. Рух Опору на окупованих територіях, його рушійні сили та форми боротьби.
Підсумки і наслідки Другої світової війни. Сутність та історичне значення Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.
Організація Об’єднаних Націй: пріоритетні напрямки діяльності, структура, визначні результати.
Великобританія в др. пол. ХХ ст. «Тетчеризм». Сучасне становище країни.
Становлення П’ятої республіки Франції, президентство Шарля де Голя.
Основні засади післявоєнного устрою Німеччини. ФРН – НДР: об'єднання Німеччини. Здобутки і проблеми.
Особливості суспільно-політичного та економічного розвитку Італії в др. пол. ХХ – на поч. ХХІ ст.
Зміцнення міжнародного статусу США внаслідок Другої світової війни ( у 40 – 60-х рр.).
Внутрішня та зовнішня політика США у 60-70-х рр. «Уотергейтська справа».
США у 80 – 90-х рр. «Рейганоміка». Економічне піднесення та зростання ролі країни після розпаду комуністичного блоку.
Внутрішньополітичні та зовнішньополітичні настанови США після 11 вересня 2001р.
Політичні, соціально-економічні та національно-державні проблеми. „Перебудова” та розпад СРСР (1985-1991рр.)
Встановлення радянського домінування у Східноєвропейських країна у другій половині ХХ ст.
Демократичні революції в країнах Східної Європи ( 1989 – 1991 рр.).Їхній характер, спільні риси та особливості.
Младотурки при владі: характеристика періоду правління.
Територіальний розділ Османської імперії після Першої Світової війни.
Японія між двома світовими війнами
Національна революція в Китаї. Чан Кайши. Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
Національні рухи і революції в Арабських країнах, Туреччині, Ірані, Афганістані. Зародження палестинської проблеми. К.Ататюрк, Резахан
Національні рухи в країнах Південко-Східної Азії (Бірма, Індокитай, Індонезія)
Процес деколонізації після Другої світової війни
Боротьба за незалежність і об'єднання В'єтнаму
Створення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльське протистояння
Біла революція в Ірані. Причини, реформи, наслідки.
“Культурна революція “ в Китаї.
Близькосхідний конфлікт: причини, етапи, шляхи та перспективи вирішення.
Міжнародні відносини у др. пол. ХХ ст.: характеристика основних періодів «холодної війни». Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. та глобальні проблеми сучасного розвитку світу.
Загальні тенденції розвитку освіти, науки і культури в ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
Революції 2011 р. на африканському континенті.
Боротьба з міжнародним тероризмом на сучасному етапі.

3.КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка «відмінно» (180-200 балів) ставиться, якщо абітурієнт:

показав повне знання фактичного матеріалу;
повністю розкрив і строго довів всі твердження питань білету;
вільно володіє понятійним і термінологічним апаратом;
показав вміння розв’язувати навчальні задачі.

Оцінка «добре» (150-179 балів) ставиться, якщо абітурієнт показав:

показав повне знання фактичного матеріалу, але з деякими неточностями;
повністю довів всі твердження питань білету, але з деякими неточностями;
в цілому володіє понятійним і термінологічним апаратом;
показав вміння розв’язувати навчальні задачі за стандартним алгоритмом.

Оцінка «задовільно» (124-149 балів) ставиться, якщо абітурієнт показав:

неповне знання фактичного матеріалу;
задовільне володіння базовою термінологією;
вміє пояснити способи розв’язування навчальних задач зі сторонньою допомогою.

Оцінка «незадовільно» (100-123 бали) ставиться за умови, що абітурієнт:

має уяву щодо змісту фактичного матеріалу, але відповідь не наповнюється реальним змістом;
не володіє понятійним і термінологічним апаратом;
не може пояснити способи розв’язування навчальних задач навіть зі сторонньою допомогою.

4.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Актуальные проблемы новейшей истории /Под ред. Д.А. Волкова. – М., 1991
Алексєєв Ю.М. Вертегел А.Г., Казаков О.О. Всесвітня історія- К., 2006.
Боханов А.Н. История России. ХХ век. – М., 1996.
Васильев Л.С. Нефтедобывающие монархии Персидского залива. М., 1978.
Воронянський О.В. Всесвітня історія ХХ ст..Харьків.2006.
Всесвітня історія ХХ ст.. /Під ред. Даниленко В.П., Панченка П.П.- К. 1999.
Газін В.П. Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки . 1945 – 2002 рр. К., 2004.
Гладков И.С. Особенности развития НИС. М., 2000.
Даниленко В.М., Панченко П.П. Всесвітня історія ХХ ст.. Київ, 2000
Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів.- К., 1995.
Европа: Вчера, сегодня, завтра /под ред. И.П. Шмелева.-М.,2002.
История стран Центральной и Юго-Восточной Европы 20-го века /Под ред. А.В.Фадеева.-М.,1997.
История США в 4-х т.-М., 1983-1987.
История Тропической Африки 1918-1988. М., 1988.
Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 рр.) – К., 2004.
Історія західних і південних слов‘ян ХХ ст../ Під ред. Е.П. Пугачева. – Харків, 1998.
Історія сучасного світу /Під ред. Ю.А. Горбаня.-К., 2001.
Киселева В.П. Палестинская проблема и Ближневосточный кризис. Киев. 1981.
Корсаков К.И. История Великобритании.- М. 1997.
Косминский Е.А. Историография средних веков V в. – середина XIX в. (лекции). – М., 1963.
Краткая история Польши: С древнейших времен до наших дней.-М., 1993.
Кредер А.А. Новейшая история. ХХ век.- М., 1995.
Кроче Б. Теория и история историографии. – М., 1998.
Мессенджер Ч. Энциклапедия войн ХХ века. – М., 2000.
Мир в ХХ веке / Под ред. А.О. Чубарьяна. – М., 2001.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-1970). К., 1999.
Новейшая история арабских стран Азии. М., 1988.
Новейшая история стран Азии и Африки ХХ в. В 3-х ч.. – Ч. ІІІ. / под ред. А.М. Родригеса. – М., 2001. – 406 с.
Новейшая история стран Азии и Африки ХХ век. Т.2. М., 2000
Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства.- К., 1999.
Пивовар С., Серіщев Я. Стельмах С. Всесвітня історія . Новітній період. 1945 -1997.- К., 2000.
Пивовар С., Серіщев Я. Стельмах С. Всесвітня історія ХХ ст..- К., 1998.
Постоловський Р.М., Пугач Є.П., Страшнюк С.Ю. Встановлення тоталітарних режимів у країнах Центральної та Поденно-Східної Європи (1944 -1953). Харків, 2000.
Радугин А.А. Философия: Курс лекций. – М., 1995.
Розалиев Ю.Н. Новая и новейшая история Азии и Африки. М., 1987.
Самсонов А.М. Вторая мировая война . – М., 1990.
Сивачев Н.В., Язьков Е.Ф. Новейшая история США. – М., 1998.
Смирнов В.П. Франция в ХХ веке. – М., 2001.
Соколов Б.В. Окупація. Правда и мифы. – М., 2005
Троян С.С. Росія – СРСР: історико-політичний аналіз (1901-1945 рр.)- К., 2000.
Трубайчук А.Ф. Друга світова війна.- К., 1999.
Уткин А.И. Росия над бездной (1918 – декабрь 1941 г.).- М., 2002.
Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой культуры: В 2-х т. – М., 1998.
Щетинов Ю.А. Історія Росії. – М., 1999.
Юрьев М.Ю. История стран Азии и Северной Африки. М., 1984.
Яровий В.І. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття. – К., 2005.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Blog

Содержание