Міжнародна журналістика – 2002 київ 2002

Вид материалаДокументы

Содержание


News Review
Третя світова – війна у четвертій сфері?
Міжнародна журналістика-2002
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Drive – останні новини з автомобільного життя, поради водіям щодо експлуатації своїх “залізних коней”, результати тест-драйвів останніх марок авто, також містить оголошення про купівлю-продаж автомобілів (72% читачів, які збираються придбати або змінити авто, віддають перевагу саме цій рубриці).

Додаткові рубрики суботи:

News Review – глибокий аналіз головних національних та міжнародних подій за тиждень. Рубрика розрахована на тих, в кого обмаль часу і хто не має можливості протягом тижня слідкувати за тим, що відбувається в країні та світі.

Motoring – рубрика про авто. Вона має багато спільного із секцією Drive, але тут розміщена найголовніша, найцікавіша інформація за тиждень.

Spectrum – порушує соціальні питання, змушує людину замислитись над проблемами сьогодення. Також автори рубрики подають свій погляд на мистецтво, літературу, кіно та відомих особистостей. Це своєрідна їжа для допитливого мозку.

Travel – враження та досвід від подорожування як у межах Австралії, так і за її кордонами. Подає ідеї та пропозиції, як провести ті чи інші свята, вихідні та подорожі з розрахунку на маленькі і великі сімейні бюджети.

Domain – широкий вибір будинків та іншої нерухомості у межах Сіднея і в передмісті. Інтер’єр, декорація, меблі – одним словом, все, що потрібно, аби зробити свій новий будинок стильним і затишним.

Icon – останні новини в галузі комп’ютерної техніки (hardware, software, ігри, Інтернет ). Поради як зробити роботу комп’ютера найбільш ефективною. Рубрика розрахована як на домашніх користувачів, так і на бізнес-операторів.

Отже, рубрики суботи аналогічні тим, що друкуються протягом тижня. Але в них подається найважливіша та найцікавіша інформація, а також аналіз і коментар найголовніших подій тижня. Треба відзначити, що багато статей супроводжуються кольоровими високоякісними ілюстраціями та фотографіями, які приваблюють читачів не менше, ніж сам зміст матеріалів. У кожному випуску є кросворди, які дуже популярні. А нещодавно вони з’явились і в електронному варіанті газети.

Сайт газети “СMГ” оновлюється щодня, крім неділі. В електронній газеті не відтворюється кожна стаття з друкованого примірника. У ній відбираються матеріали, які були б цікаві не тільки місцевим, а й закордонним читачам. Редакція газети дозволяє передруковувати матеріали та ілюстрації згідно з чинним законодавством про авторські права. Новини виходять, так би мовити, на день раніше (для Європи), адже різниця між австралійським часом та часом за Грінвічем – 10 годин.

Секція щоденних новин оновлюється кожного дня приблизно о першій годині ранку (за місцевим часом), окрім неділі (газета не виходить в цей день). Секція “гарячих” новин оновлюється чотири рази на добу – о 10.00, 12.30, 15.00 та о 17.00 (за місцевим часом) з понеділка по п’ятницю. Іноді це відбувається частіше, якщо видання слідкує за якоюсь винятковою подією. Сайт було створено з використанням Netscape Navigator 4.04. і протестовано на інших браузерах (від Lynx до MIE 4), але все ж таки оптимальніше він підходить для Netscape Navigator.

Автори проекту продумали все і дбають про зручність, адже багато хто з читачів знаходиться у різних частинах світу і може мати проблеми з Інтернет-зв’язком або модемом. Сайт також підходить для браузерів, що розраховані тільки для тексту.

Обидва варіанти газети “Сідней Морнінг Геральд” – друкований та електронний – дуже популярні й впливові в Австралії. Було б дуже корисно, аби досвід заокеанського видання використовували вітчизняні друковані ЗМІ.

_______________________________


Вітчизняна журналістика


Україна


ТРЕТЯ СВІТОВА – ВІЙНА У ЧЕТВЕРТІЙ СФЕРІ?


Перевага в інформаційному просторі буде визначати перемогу в конфліктах ХХІ століття


Андрій Юричко


Світ продовжує стрімко змінюватись і ставить безліч нових питань перед людством. Революційні зміни проглядаються в багатьох галузях світової економіки, і в першу чергу – це сфера інформатизації суспільства. Хвиля “цифрової революції” створила абсолютно новий економічний сектор, якого раніше не було. Це провокує зростання інтенсивності конфліктів з метою захоплення й утримання переваги в даному секторі нової світової економіки. Капіталом, що відіграє чільну роль у “цифровій революції”, є інтелектуальний капітал насамперед у сфері інформаційних технологій.

І, нарешті, основний продукт цього сектора – інформація – має унікальні властивості, яких нема в інших секторах економіки. Інформація, на відміну від усіх інших ресурсів, придатна для багаторазового використання численними користувачами – при цьому чим більша вона задіяна, тим більше коштує. Те ж саме можна сказати про мережі, що зв’язують різні джерела інформації.

Разом з переходом від постіндустріального до інформаційного суспільства нове прочитання здобуває і споконвічна боротьба щита і меча, броні і снаряда. Поле бою в конфліктах ХХІ ст. – це віртуальний кіберпростір, у якому розгортаються дії інформаційних війн. Без сумніву, процеси глобалізації накладають визначений відбиток і на модернізацію основних концепцій військової стратегії ХХІ ст. Це переконливо підтверджує побудова такої стратегії США, які мають намір і в майбутньому зберегти роль світового лідера. Для цього вони орієнтуються на випереджальне формування адекватного їхнім інтересам стратегічного середовища, а у випадку неуспіху – на готовність до силової нейтралізації несприятливих для США процесів.

У цьому зв’язку примітний такий факт. У серпні 1997 р. ЦРУ провело брифінг про розвиток Каспійського регіону, як одного з найбагатших нафтовими і газовими ресурсами. Для спостереження за розвитком політичних подій у регіоні й оцінки його потенціалу ЦРУ створило спеціальний підрозділ. Після доповіді представника ЦРУ присутня на брифінгу держсекретар США Мадлен Олбрайт заявила, що “одним з найважливіших завдань… буде робота над формуванням майбутнього цього регіону”. У цих словах – суть інформаційного протиборства: створення всіма способами необхідної, що відповідає глобальній стратегії США, політичної атмосфери в тих регіонах, які, як вони вважають, входять у сферу їхніх національних інтересів. Характерно, що силове вирішення питання при цьому вважається провалом і повинно використовуватись тільки у крайньому випадку.

Така концепція може бути реалізована, наприклад, як стратегія “керованого хаосу”, побудованого, як у випадку з Югославією, на міжетнічних чи релігійних конфліктах. Іскри такої політики прослідковуються нині на Кавказі, в Криму, Білорусі… Усі вони спрямовані на досягнення однієї мети – подальшого ослаблення Росії як суперниці США і перешкодити її відродженню. Тобто через засоби масової інформації в Європі вже триває протистояння.

Це поняття з’явилося в середині 80-х років у зв’язку з новими завданнями збройних сил США після закінчення “холодної війни”. Воно стало активно згадуватися в пресі після проведення операції “Буря в пустелі” 1991 р., де нові інформаційні технології вперше було використано як засіб ведення бойових дій. Офіційно ж цей термін вперше введено в обіг у директиві міністра оборони США від 21 грудня 1992 р., і в директиві Комітету начальників штабів збройних сил США (теж грудень 1992 р.).

У колах фахівців цей термін трактується як відкритий чи прихований цілеспрямовано-інформаційний вплив систем одна на одну з метою одержання визначеного виграшу в матеріальній сфері.

Було б неправильним обмежувати його рамками звичайної радіоелектронної боротьби. В основі такого протиборства лежать насамперед психологічні і світоглядні фактори, а також комп’ютерні технології. Настільки ж невірно зводити його до класичної спецпропаганди – у це поняття закладено куди більш широкий зміст.

Інформаційне поле складається з дій, що починаються для одержання переваги в забезпеченні національних інтересів. А досягається воно шляхом впливу на інформацію і її системи з одночасним зміцненням власної продукції й систем та фнраструктури.

Здатність не тільки реагувати, але й передбачати проблеми до того, як вони досягнуть кризового стану, – це сила, що прагнуть нею заволодіти США в найближчому майбутньому. При цьому вони віддають пріоритет системам і засобам, що дозволяють різко знизити в початковій стадії конфлікту (чи до його початку) функціональні можливості протидії держави-супротивника за рахунок проведення наступальних інформаційних операцій.

Інформаційна перевага – це здатність збирати, обробляти і розподіляти потік даних про ситуацію, перешкоджаючи супротивнику робити те ж саме. Це може бути також визначено і як здатність призначити і підтримати такий темп проведення операції, що перевершує будь-який можливий хід супротивника, дозволяючи домінувати в часі її проведення, залишаючись непередбаченим, і діяти, випереджаючи супротивника в його відповідних акціях.

Оскільки інформаційне протиборство пов’язане з питаннями новин і комунікацій, то це є протиборство за знання – за те, кому швидше і точніше стануть відомі відповіді на питання: що, коли, де, чому і наскільки надійним вважає окремо взята країна свої знання про себе і своїх конкурентів-опонентів. При цьому засобом ведення такої війни чи “інформаційною зброєю” виступає саме використання новин і пов’язані з нею технології для впливу на військові і цивільні системи супротивника.

На основі прогнозу стратегічних умов до 2020 р. американські військові аналітики виявили і зафіксували в офіційних документах ряд основних тенденцій світового розвитку, що ставлять перед США потенційні проблеми. При цьому уточнюється, що висновки, які базуються на прогнозі тенденцій розвитку, можуть бути відносно точними тільки найближчим часом (від одного до трьох років), але точність губиться в міру віддалення в майбутнє. Цілком зрозуміло, що деякі тенденції (наприклад, демографічні) можуть бути відслідковані з високим ступенем точності. Інші ж (як-то геополітичні) менш передбачувані. Вони піддані більш швидким змінам під впливом різних подій.

Військові аналітики США роблять загальний висновок: держави хоча й залишаються домінантними одиницями міжнародної системи, але в зростаючій мірі будуть підпадати під вплив потужних багатонаціональних корпорацій, кількість яких збільшується, а також міжнародних організацій. Розвиток нових технологій, своєрідне продовження геополітичної трансформації, демографічний “тиск”, посилення економічних і соціальних тенденцій можуть радикально змінити реалії сьогоднішнього часу. Діапазон можливих сценаріїв широкий і їх складно (чи неможливо) пророчити.

Інформаційна зброя – це сукупність спеціально організованих новин, технологій, що дозволяють цілеспрямовано змінювати (знищувати, спотворювати), копіювати, блокувати її, переборювати системи захисту, обмежувати допуск законних користувачів, здійснювати дезінформацію, порушувати функціонування її носіїв, дезорганізовувати роботу технічних засобів, комп’ютерних систем та обчислювальних мереж.

За даними американських експертів, нині у понад 25 країнах світу ведуться розробки по створенню засобів ведення кібернетичних комп’ютерних воєн.

Хоча лунають застереження, що надмірна надія на інформаційні системи може перешкоджати прийняттю рішень чи стримувати їх, а також збільшувати “час на міркування”. Варто також враховувати, що ускладнені інформаційні системи мають більший ризик виходу з ладу. Тому підготовка і вольові якості персоналу – незалежно від технологічних поліпшень, які раніше, вимагають неослабних зусиль і продовжують залишатися основою майбутніх воєнних операцій.

Таким чином, перехід інформації в розряд найважливіших ресурсів людства і виникнення проблеми володіння цими ресурсами веде до перегляду основних стратегічних концепцій ведення бойових та політичних дій у ХХІ ст. Стає зрозуміло, що інформаційна перевага буде головною складовою будь-якої стратегії наступного сторіччя.

Основу досягнення перемоги у ХХІ ст. визначатимуть уже не технічні засоби озброєнь, а інформація. Це ще раз підтверджує ті принципові розходження, що треба буде пройти людству при переході від постіндустріального суспільства до суспільства інформації.

А тим часом… В інформаційній сфері України склалися негативні тенденції, що посилюють загрозу національним інтересам країни у зовнішньополітичній сфері і шкодять її міжнародному іміджу. Такого висновку дійшли учасники засідання Ради національної безпеки і оборони країни.

На засіданні РНБО розглядалося питання про заходи з удосконалення державної інформаційної політики і гарантування інформаційної безпеки України.

Учасники засідання зазначали, що національний інформаційний простір має “фрагментарний характер” і низький рівень правової і фізичної захищеності.

На думку членів РНБО, рівень вітчизняного продукту є незадовільним. Державні органи, на які покладено функції гарантування інформаційної безпеки, не здійснюють в достатній мірі роботу із запобігання інформаційним загрозам, їх негативному впливу на політичну, соціальну і духовну сфери.

Учасники засідання РНБО зазначили, що національне інформаційне поле іноді використовується для здійснення інформаційно-пропагандистськиї агресій, дискредитації українських державних і громадських інститутів, спроб дестабілізації соціально-політичної обстановки і заподіяння шкоди міжнародному іміджу України.

У зв’язку з цим зазначалося, що в інформаційних мережах посилюються небезпечні тенденції поширення недостовірної, а іноді й відверто тенденційної, спотвореної інформації.

На думку учасників засідання, недоліки державної інформаційної політики, особливо у сфері друкованих і електронних ЗМІ, негативно впливають на формування громадянського суспільства в Україні, його національно-державну ідентичність. Недостатня увага приділяється розвитку і підтримці національних інформаційних агентств, а функціонування суб’єктів Інтернет, передусім, Інтернет-ЗМІ, в Україні здійснюється поза правовим полем.

Крім того, ввжають учасники засідання, внаслідок слабкої інтеграції України в світове інформаційне поле, недостатньої активності і неконкурентоспроможності її інформструктур уявлення світу про Україну формують не вітчизняні ЗМІ, а інформагентства інших країн. У результаті створюється спотворений образ внутрішньої і зовнішньої політики України, що негативно впливає на її міжнародний авторитет та інвестиційно-кредитний рейтинг.

На засіданні також відзначалося значне відставання від сучасних вимог технологічної бази, що призводить до економічних збитків шляхом знецінення і втрат промислових та інформаційних технологій.

На думку членів РНБО, необхідно вирішити проблеми забезпечення захисту інформації у галузі держуправління та оборони. Реальну загрозу інформаційній безпеці України становить міжнародна і внутрішня комп’ютерна злочинність.

Учасники наради висловили занепокоєння з приводу криміногенної ситуації, що склалася у сфері захисту інформаційних систем та інтелектуальної власності. Крім того, не врегульовано питання функціонування комп’ютерних мереж, корпоративного зв’язку та Інтернету. Відсутні норми і механізми недопущення монополізації цього сектора інформаційної сфери і використання мережі всупереч законним інтересам особистості, суспільства і держав, а також системи ліцензування провайдерів та Інтернет-ЗМІ.

На брифінгу за підсумками засідання секретар РНБО Євген Марчук сказав, що Рада ухвалила відповідне рішення, яке буде введено в дію указом Президента. Водночас, до підписання указу окремі частини цього рішення будуть розміщені на сайті РНБО (www.rainbow.gov.ua) для обговорення широким колом громадськості.

Як відзначив Є.Марчук, це рішення, зокрема, має намір доручити Кабінетові Міністрів, декільком урядовим структурам урегулювання сфери Інтернет-мас-медіа. За його словами, це необхідно зробити, передусім, з метою захисту національного домену.

Крім того, секретар РНБО висловився за необхідність урегулювання ступеня відповідальності провайдера за ресурси, що розміщуються в його зоні, а також за необхідність зрівнювання в правах Інтернет - і друкованих ЗМІ.


Міжнародна журналістика-2002


Збірник робіт магістрів і спеціалістів

із спеціалізації “Міжнародна журналістика”

Випуск 3


Наук. ред. д-р філол. наук О.К.Мелещенко


ISBN 966594183-6


Літ. ред., коректура, макет, верстка

Наталії Кеуш


Підписано до друку Формат 60 х 84 1/16 Гарнітура Times

Папір офсетний. Спосіб друку офсетний. Обл.-вид. арк. Тираж 100

04119, Київ, вул. Мельникова, 36/1, к.129

Віддруковано у навчальній друкарні

Інституту журналістики. 04119, Київ, вул. Мельникова, 36/1, к.102

1 Цифри подаються за результатами контент-аналітичного дослідження газети, проведеного автором.