Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального року
| Вид материала | Диплом |
- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 118.4kb.
- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси, 1819.39kb.
- Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
- Управління освіти І науки облдержадміністрації Комунальний заклад, 170.37kb.
- Відділ освіти, 1491.54kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2012», 421.97kb.
- Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 4190.92kb.
- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників волошенко, 135.6kb.
- Анотований перелік навчально-методичної літератури, що видана з грифом Міністерства, 100.96kb.
Серпень
- Вимоги щодо проведення уроків художньої культури в новому навчальному році. Зарубіжна художня культура, історія її розвитку та основні характеристики.
- Вимоги щодо аналізу твору мистецтва на уроках художньої культури. Види аналізу твору мистецтва.
- Перегляд нових посібників і підручників щодо викладання предмета.
Листопад
- Художня культура рідного краю. Розвиток видів образотворчого мистецтва у Черкаській області протягом століть. Пам’ятки мистецтв рідного краю.
- Відвідування відкритого уроку або виховного заходу вчителів, які атестуються.
- Аналіз відкритого уроку або виховного заходу вчителів.
Січень
- Методичні та дидактичні основи викладання художньої культури.
- Перегляд дидактичних і методичних матеріалів з курсу в 9- 11 класах.
- Презентація учнівських проектів з художньої культури. Майстер-клас вчителя «Я це роблю так…».
- Відвідування виставки творчих робіт учнів.
Березень
- Формування проектного мислення школярів в процесі вивчення художньої культури.
- Вимоги щодо організації позаурочної роботи з художньої культури.
3. Відвідування відкритого виховного заходу з художньої культури.
4. Проведення майстер-класу з практичних завдань 9-11 класу.
- Творчий звіт педагогічного досвіду вчителів, які атестуються.
Травень
- Проведення творчих презентацій учнівських проектів з художньої культури.
2. Круглий стіл «Проблеми викладання художньої культури та шляхи їх подолання».
- Підбиття підсумків роботи МО за навчальний рік.
- Колективне планування роботи МО на новий навчальний рік.
- Відео-перегляд відкритих уроків вчителів учасників Всеукраїнських конкурсів.
С.В.Гловацький, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
АНАЛІЗ СТАНУ ХУДОЖНЬОЇ САМОДІЯЛЬНОСТІ У 2011 РОЦІ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ НА 2011-2012 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
(за матеріалами участі колективів та окремих вихованців загальноосвітніх шкіл та позашкільних установ області у ХI обласному огляді-конкурсі «Грайлива веселка»)
На виконання наказу Головного управління освіти і науки облдержадміністрації «Про проведення ХI обласного огляду-конкурсу художньої творчості «Грайлива веселка» від 05.10.2010 №561 повідомляємо що, обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників у лютому-квітні 2011 року провів зазначений захід, в якому взяли участь художні колективи та окремі виконавці загальноосвітніх шкіл та позашкільних установ.
Мета огляду-конкурсу виховання підростаючого покоління засобами мистецтва, яке ґрунтується на національній культурі; виявлення обдарованих дітей; піднесення рівня виконавської майстерності колективів художньої самодіяльності та окремих виконавців.
ХI обласний огляд-конкурс «Грайлива веселка», в якому взяли участь більше трьох тисяч учнів, проводився у три тури:
I тур - огляд-конкурс у школах та позашкільних закладах;
II тур - районні/міські огляди конкурси;
III-тур-творчі звіти переможців районних/міських оглядів-конкурсів.
Огляд-конкурс показав, що у навчально-виховних закладах області проводиться належна робота щодо збереження та організації мережі гуртків художньої творчості, працюють колективи та окремі виконавці, які постійно беруть участь у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних фестивалях-оглядах-конкурсах.
Важливо відмітити, що у кожному районі і місті більше уваги приділяється роботі з хлопчачо-юнацьким контингентом, новостворені колективи та окремі виконавці з числа яких активно продемонстрували свої творчі уміння на цьогорічному огляді-конкурсі.
Високий рівень виконавської майстерності показали художні колективи та окремі виконавці Кам’янського, Маньківського, Тальнівського, Черкаського, Чорнобаївського районів, міст Умань, Черкаси; покращання рівня спостерігалось під час виступів художніх колективів та окремих виконавців Драбівського, Жашківського, Канівського, Лисянського, Монастирищенського, Смілянського, Уманського, Христинівського, Чигиринського районів, міст Ватутіне, Золотоноша, Сміла.
Особливої уваги заслуговує проведення заходу у районах, містах області, де:
- забезпечено комфортне і естетично оформлене приміщення для проведення заходу (Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Кам’янський, Корсунь-Шевченківський, Катеринопільський, Маньківський, Монастирищенський, Смілянський, Тальнівський, Чорнобаївський райони, міста Ватутіне, Умань);
- організована робота професійного і повного складу журі (Городищенський, Канівський, Катеринопільський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Смілянський, Уманський райони, місто Умань);
- відзначено кожного учасника грамотами, дипломами (Канівський, Лисянський, Уманський, Смілянський райони), дипломами та подарунками (Маньківський район);
- діяла педагогічно-художня виставка (Золотоніський, Кам’янський, Корсунь-Шевченківський райони);
- забезпечено високий рівень виконавської та глядацької культури (усі райони та міста області);
- забезпечено присутність на обласному огляді-конкурсі «Грайлива веселка» представників райдержадміністрацій, міськвиконкомів, директорів навчально-виховних закладів міста/району, засобів масової інформації (Городищенський, Звенигородський, Золотоніський, Кам’янський, Канівський, Корсунь-Шевченківський, Катеринопільський, Маньківський, Монастирищенський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський райони, міста Золотоноша, Канів, Умань).
Вокально-хоровий жанр
У III турі ХI обласного огляду-конкурсу «Грайлива веселка» взяло участь 22 хорові колективи; 110 вокальних ансамблів великого складу; 65 – малого складу; 62 солісти- вокалісти(8-12 років); 93 солісти-вокалісти(12-14 років); 112 солістів-вокалістів(14-17 років);18 сімейних ансамблів.
Високу виконавську культуру продемонстрували вокально-хорові колективи, які заявили про себе і у минулорічному огляді-конкурсі, зросла кількість дитячо-дорослих вокально-хорових колективів.
Художні керівники сміливіше почали залучати до вокально-хорової роботи хлопчачо-юнацький контингент, збільшилась кількість колективів з числа старшокласників. Збагатився репертуар колективів-учасників та окремих виконавців. Серед виконуваних творів з’явилося більше творів українських композиторів, композиторів-аматорів Черкащини, хорова класика, помітне місце у репертуарі знайшла народна пісня.
Спостерігаються окремі зрушення у розвитку вокально-хорового жанру:
- збагачення репертуару вокально-хорових колективів (використовується краєзнавчий матеріал);
- поява змішаних дитячо-дорослих складів вокально-хорових колективів;
- помітний ріст якості звучання вокально-хорових колективів(солістів-вокалістів).
Однак огляд-конкурс виявив ряд недоліків, недоробок у даному жанрі, з боку художніх керівників, заступників з виховної роботи, директорів шкіл, а саме:
- відсутність підготовчих груп у кращих вокально-хорових колективах;
- шкільні колективи вокально-хорового жанру створюються, в основному, на базі найбільш вокально-активних контингентів учнів(5-8 класів) необхідно більше залучати до роботи старшокласників;
- диспропорція між кількістю дівчаток і хлопчиків, дівчат і юнаків у хорових колективах і вокальних ансамблях, котрі у більшості районів та міст області, стали суцільно жіночими;
- низький загальний рівень виконавської культури звуковидобування, звуковедення, спів без супроводу, спів у двоголоссі, артикуляція, дикція, стрій, динаміка, вокальна позиція, атака звуку (у більшості колективів та окремих виконавців);
- переважна більшість вокально-хорових колективів ігнорує спів без супроводу,
акапельний спів культивується у шкільному середовищі недостатньо;
- якість звучання залишається головною проблемою дитячих колективів.Лише незначна частина вчителів-хормейстерів, вокалістів дотримуються академічної манери співу, турбуються про культуру звуку, не зловживають надмірними гучностями. Значна частина керівників не дотримуються елементарних вимог, не домагаються чистоти унісону в партіях, ансамблю тощо;
- ряд колективів не має активної артикуляції, чіткої дикції, співають сірим, неякісним, плоским звуком, що свідчить про недостатню вокальну культуру самого керівника, котрий не дбає про постановку дитячого та власного голосу, якісне звуковидобування, звуковедення, чітку вокальну позицію;
- у значній кількості шкіл, адміністрація не забезпечує керівників художньої самодіяльності навчальними годинами, котрі виділяються на позакласну роботу. У таких випадках виникає байдужість з боку художнього керівника до кінцевому результаті у своїй роботи;
- заступниками директорів з виховної роботи, при наявності фахівців, не забезпечується систематична робота колективів, мінімум дворазових на тиждень занять, що практично унеможливлює підготовку якісних конкурсних програм у відповідності до сучасних вимог.
Підвищеної уваги потребують сімейні ансамблі щодо вокальної культури та інструментального супроводу.
Вокально-інструментальний жанр
У ХI обласному огляді-конкурсі «Грайлива веселка» взяли участь 12
вокально-інструментальних колективів.
Особливістю цих колективів є орієнтація на українські народні пісні та твори українських композиторів, інтерпретація творів сучасних композиторів та композиторів-аматорів нашого регіону.
Разом з тим необхідно спрямовувати свою роботу на постійний пошук необхідних засобів художньої виразності, високу вокальну й інструментальну виконавську культуру учасників ансамблю.
Духові оркестри
У цьогорічному огляді-конкурсі «Грайлива веселка» презентували свою роботу 13 духових оркестрів.
Високу професійну майстерність демонстрували духові оркестри Канівського районного Будинку школярів та юнацтва Канівської райради (Худ. керівник Солдатов О.В.); Черкаського районного Будинку дитячої та юнацької творчості Черкаської райради (Худ. керівники Нагорний Є., Сапсай І.).
З’явились новостворені колективи у Жашківському, Маньківському, Золотоніському районах. На жаль, не кожен район(місто) представили колективи такого спрямування. Але серед представлених колективів, є і такі колективи, виконавський рівень яких бажає бути кращим.
Переглянувши виступи духових оркестрів, можна зробити такі висновки:
- в огляді-конкурсі взяло участь 13 колективів, що свідчить про недостатню увагу з боку адміністрації загальноосвітніх шкіл, позашкільних установ до цього важливого дитячого інструментального жанру;
- склад виконавців-юнацько-хлоп’ячий. (За незначним виключенням трьох колективів, в яких є і дівчата).
Недоліки у виконанні були такі:
- неналагодженість окремих інструментів;
- відсутність якісного ансамблю в партіях;
- форсування звучностей у високій теситурі, особливо в кульмінаціях;
- відсутність драматургічного вирішення при відтворенні п’єси, зловживання одним нюансом, монотонне виконання;
- відхилення від норм поведінки оркестранта(притоп, неправильна посадка, постава, невміння тримати інструмент тощо).
Танцювальний жанр
У III турі ХI обласного огляду-конкурсу «Грайлива веселка» було представлено: народних танців-68, естрадно-спортивних-86, бально-класичних-22.
Переглянувши виступ колективів даного напрямку, потрібно відмітити певні зрушення в кращу сторону виступів більшості колективів. Ряд танцювальних номерів має форму композиційно-сюжетної побудови, створених на окрему тематику.
Успіх кожного колективу залежить від багатьох моментів. Але, в першу чергу, – від професійної майстерності художнього керівника-хореографа. У таких керівників вихованці успішно володіють обраним репертуаром, набувають певних навичок виконавської майстерності, мають добре розвинений смак, вміють себе поводити на сцені.
Значна кількість танцювальних колективів постійно удосконалюють свою виконавську майстерність, поповнюють репертуар новими і цікавими постановками. Всі колективи прекрасно костюмовані.
Але, на жаль, є колективи, які не в повній мірі відповідають завданню естетичного виховання:
- керівники мало працюють над виконавською культурою, а це свідчить про те, що навчально-репетиційна робота проводиться несистематично, в більшості випадків з порушенням методики хореографічної школи;
- не у всіх районах/містах створюються належні умови для розвитку хореографічного мистецтва;
- в абсолютній більшості шкіл, де функціонують танцювальні гуртки, не створюються колективи з підготовчою і декількома віковими групами (за винятком кількох шкіл);
- залишається низькою хореографічна культура значного числа постановок;
- через інертність творчих задумів, обмеженість професійної підготовки окремих керівників з’являються на сцені колективи з недостатнім рівнем майстерності;
- керівники гуртків зовсім не звертають увагу на освоєння учасниками основ танцювального мистецтва, ігнорують вправи біля станка і на середині, намагаються здійснити постановку з технічно непідготовленими виконавцями, що шкідливо впливає на фізичне і естетичне здоров’я учнів;
- інколи художні керівники забувають про те, що дитячий танець має свої специфічні особливості, певний рівень фізичного і емоційного навантаження, свої відповідні характеристики.
Фольклор
На жаль, у цьогорічному огляді-конкурсі взяли участь лише 13 фольклорних колективів навчально-виховних закладів.
Слід відмітити роботу фольклорних колективів, які щорічно демонструють свою майстерність, працюють творчо, професійно, в пошуку нового, цінного і цікавого матеріалу, це:
- «Зразковий художній колектив» фольклорний гурт «Веснянка» Тальнівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 Тальнівської районної ради;
- «Зразковий художній колектив» фольклорний гурт «Світлячок» Скориківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Золотоніської районної ради;
- «Зразковий художній колектив» фольклорний гурт «Кропивнянчик» Кропивнянської загальноосвітньої школи I-III ступенів Золотоніської районної ради;
- фольклорний ансамбль «Берегиня» Погребської загальноосвітньої школи I-III ступенів Драбівської районної ради.
Приємне враження, з перспективою на краще, склали про себе :
- фольклорний колектив Христинівської школи мистецтв Христинівської районної ради;
- фольклорний колектив Маньківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітньої школи I-III ступенів-гімназія» Маньківської районної ради;
- фольклорний колектив «Калинонька» Геронимівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Черкаської районної ради.
Не зважаючи на пристойний виконавський рівень колективів, які взяли участь у огляді-конкурсі, зупинятись на досягнутому не потрібно, враховуючи певні зауваження:
- уважніше ставитись до репертуару, котрий повинен відповідати віковим особливостям учнів;
- організовувати пошук, вивчення і відтворення матеріалу, який ніде крім свого регіону не використовується;
- до складу фольклорних колективів не вводити інструменти інонаціонального компоненту;
- звертати увагу на вокальну сторону, манеру звуковидобування, характерну для цього жанру, на вокальну культуру в цілому;
- працювати над диханням, дикцією, чистотою інтонації, динамічним та інтонаційним ансамблем, акторською майстерністю.
Театр. Сценічно розмовний жанр
ХI обласний огляд-конкурс «Грайлива веселка» виявив хороший рівень підготовленості учасників сценічно-розмовного жанру.
Майже всі райони та міста області представили роботу своїх вихованців.
Приємні враження склали про себе:
- «Зразковий художній колектив» драматичний гурт «Айстра» Будинку дитячої та юнацької творчості при Байбузівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Черкаської районної ради;
- театральний колектив Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради;
- «Зразковий художній колектив» літературно-драматична студія «Пролісок» Центру дитячої та юнацької творчості Чорнобаївської районної ради;
- театральний колектив Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Смілянської міської ради;
- драматичний колектив Катеринопільського ліцею Катеринопільської районної ради;
- учасники драматичного гуртка Городищенського економічного ліцею Городищенської районної ради;
- «Зразковий художній колектив» театральна студія «Маска» Центру дитячої та юнацької творчості Звенигородської районної ради;
- «Зразковий художній колектив» учасники театральної студії «Вікторія» Маньківського Центру дитячої та юнацької творчості Маньківської районної ради;
- драматичний колектив Монастирищенської спеціалізованої школи №5 Монастирищенської районної ради;
- драматичний колектив учнів 4 класу Вільшанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городищенської районної ради4
- драматичний колектив Рацівського навчально-виховного комплексу Чигиринської районної ради.
Особливо приємні слова слід сказати дітям-учасникам лялькових театрів, це:
- вихованці лялькового театру Будинку дитячої та юнацької творчості Монастирищенської районної ради;
- колектив лялькового театру «Добрик» Христинівського Будинку дитячої та юнацької творчості Христинівської районної ради;
- колектив лялькового театру Берестецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Уманської районної ради.
Кожен район/місто представили роботу гуртків художнього читання. Більшість учасників продемонстрували прекрасну роботу. Радує те, що всі діти безмежно закохані у свою справу, обдаровані і працелюбні. Їх хвилює художнє слово, вони прагнуть спілкуватися з глядачами, вони живуть кожним створеним образом. І, дійсно, приємно бачити живі дитячі очі, які випромінюють радість творчості.
Рекомендації
Вокально-хорові колективи:
- не допускати фактів зневажливого ставлення до вокально обдарованих дітей, розвивати їхні здібності, дотримуватись вимог закону про охорону дитячого голосу;
- не допускати зменшення кількості хорових колективів учнів 1-4 та 5-8 класів, організовувати хори старшокласників;
- ще більше посилити вокально-хорову та організаторську роботу з хлопчиками та юнаками, комплектуючи з їх числа вокальні ансамблі, хорові колективи, кількість яких (хорові колективи) катастрофічно зменшилась;
- поповнити репертуар вокально-хорових колективів та окремих виконавців творами української народно-пісенної та професійної класики, дотримуватись принципу відповідності репертуару віковим особливостям виконавців;
- культивувати академічну манеру співу, створювати академічні вокально-хорові колективи, не підпадати під згубний вплив стихії не окультуреної манери звуковидобування, домагатись якісного звучання колективу;
- звернути особливу увагу на розвиток у вокально-хорових колективах без супровідного співу, збереження традицій акапельного виконання;
- розвивати в учасників навички багатоголосного співу;
- подальше практикувати організацію хорів-родин, змішаних доросло-дитячих складів: хорів дітей і батьків, хорів учителів та учнів, хорів мам і дочок, батьків і синів тощо;
- у відповідності до характеру природного звучання дитячих голосів диференціювати вокально-хорові колективи на академічні, народні і фольклорні, дотримуватись відповідних стилістичних вимог і художньо-естетичної визначеності вокально-хорової роботи керівника.
Інструментально-оркестровий жанр:
- розвивати малий інструментальний жанр, створювати троїсті музики, ансамблі сопілкарів, групи архаїчних, раритетних інструментів, дуети, тріо баяністів, домристів, гітаристів, бандуристів тощо;
- зберігати і необхідно розширювати мережу духових оркестрів;
- поповнювати оркестротеку колективів ритуальним, маршово-стройовим, садово-парковим, концертно-класичним і естрадним репертуаром;
- створювати ансамблі бандуристів, залучати до роботи в них хлопчиків.
- активніше працювати з солістами-інструменталістами, виконавцями на народних інструментами-сопілках, гармоніках та інших, залучати виконавців до конкурсних виступів.
Танцювальний жанр:
- збирати народний танцювальний репертуар і на базі регіонального фольклорного матеріалу здійснювати сценічні постановки, відтворювати танцювальні обряди, частини обрядових дійств, зберігати неповторність народно-сценічної стилістики нашого регіону;
- більше залучати до танцювально-виконавської роботи хлопчиків, юнаків;
- культивувати сольний дівочий і юнацький танок, котрий майже зникає зі сцени позашкільних установ;
- розвивати український сценічний народний танець;
- при відповідній підготовці керівника культивувати серед виконавців народний, бальний і класичний танці;
- переглянути танцювальний репертуар колективів і скласти відповідні планові передбачення на перспективу.
Фольклорно-етнографічний жанр:
- організувати пошук, фіксацію, вивчення і відтворення на сцені фольклорного матеріалу місцевого побутування;
- запропонувати збирачам фольклору фіксувати забуті, напівзабуті, невідомі й маловідомі твори;
- чітко спланувати і вчасно реалізувати заходи фольклорно-пошукової роботи за народним календарем;
- широко використовувати у виховному процесі здобутий народно-пісенний матеріал;
- популяризувати зібраний фольклорний матеріал в концертах, конкурсах учнівської художньої самодіяльності.
Сценічно-розмовний жанр:
- практикувати конкурси читців-гумористів, конкурси на краще виконання фольклорного твору, записаного виконавцем від старших;
- створювати умови для самовияву юних поетів, прозаїків, акторів, читців на сцені, у пресі, на радіо, телебаченні;
- збагатити палітру виступів читців творами забутих, маловідомих поетів, творами місцевих авторів;
- поповнити репертуар драматичних гуртків, котрі по інерції ще збіднено представляють шкільній публіці українську класичну драматургію, орієнтуючись, в основному, лише на популярні твори Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (нескінченні варіації уривків з твору, особливо діалоги баби Параски і баби Палажки).
В.Д. Ярова, завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ УЧНІВ
Фізичне виховання — важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку учнівської молоді.
Основною метою навчального предмета «фізична культура» є формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров'я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.
Мета реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань:
- формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров'я, фізичного розвитку;
- розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
- розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей;
- формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя;
- формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку.
Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предмета передбачено:
- у 5— 7-х класах — 2,5 год на тиждень (у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національних меншин та в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов — 2 год.);
- у 8—9-х класах — 3 год на тиждень (наказ МОН України від 05.02.09 №66);
- у 10-х класах — 2 год на тиждень (лист МОН України від 10.08.10 № 1/9-543);
- в 11-х класах — 2 год на тиждень (наказ МОН України від 25.04.01 № 342);
- у 10-х класах спортивного та військово-спортивного профілів — 5 год на тиждень (лист МОН України від 10.08.10 №1/9-543);
- в 11-х класах спортивного профілю — 5 год на тиждень (наказ МОН України від 20.05.03 № 306).
З 2009/10 навчального року у 5—9-х класах запроваджена нова навчальна програма з фізичної культури (авт. І.Ю. Круцевич та ін., в-во «Літера», 2009). звертаємо увагу на те, що змістове наповнення уроків фізичної культури за новою програмою навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. При цьому, обов'язковим є включення засобів теоретичної і загально-фізичної підготовки, які передбачені програмою для даного класу до кожного варіативного модуля. У 5—6-х класах учні мають опанувати 5—6 варіативних модулів, у 7—8-х класах — 3—5 модулів, у 9-му класі — 3—4 модулі. На опанування всіх модулів відводиться приблизно однакова кількість годин. однак не виключається можливість вмотивованого збільшення або зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
У 2010/2011 навчальному році запроваджено нова навчальна програма для старшої школи. Навчальна програма «Фізична культура. 10—11 класи» (авт. І.Ю. Круцевич та ін., в-во «Літера», 2010) побудована за тими ж принципами, що і програма для 5—9-х класів. За цією програмою змістове наповнення навчальний заклад також формує самостійно з варіативних модулів.
Варіативні модулі є логічним продовженням тих, які освоювалися в середній школі (6-й та 7-й роки вивчення). Однак не виключається можливість вивчення матеріалу, розпочинаючи з першого року вивчення модуля. При цьому, слід зробити корекцію кількості навчальних годин, передбачених на вивчення, та орієнтовних навчальних нормативів, зважаючи на вік учнів. Учні 10-го класу за рік мають опанувати 2—3 варіативні модулі по 20—35 год кожен.
Класи спортивного профілю навчатимуться за «Навчальною програмою з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. спортивний профіль. 10—11 класи», яка рекомендована МОН України (лист МОН України від 14.01.04 № 1/11-95) і надрукована в журналі «Фізичне виховання в школі» (№ 2,2004).
Звертаємо особливу увагу на організацію занять фізичною культурою учнів, які за результатами медичного огляду тимчасово віднесені до спеціальної медичної групи. Вони відвідують обов'язкові уроки, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані. Таким учням можна виставляти поточну оцінку за знання і техніку виконання корегувальних вправ (за сприятливих для учня умов), а наприкінці навчального року ставиться «зараховано».
Для учнів спеціальних медичних груп організовуються два додаткових заняття за програмами «Фізична культура» для спеціальних медичних груп загальноосвітніх навчальних закладів. 1—4 класи (авт. Майєр В.І., Дерев'янко В.В.) та «Фізична культура» для спеціальних медичних груп загальноосвітніх навчальних закладів. 5—9 класи (авт. Майєр В.І., Дерев'янко В.В.).
Вивчення предмета у 10—11-хкла-сах здійснюється окремо для юнаків і дівчат. Поділ класу на групи здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 № 128. За наявності можливостей уроки фізичної культури в 5—9-х класах також варто проводити для дівчат і хлопців окремо.
З метою виявлення рівня фізичної підготовки випускників, перевірки їх знань щодо фізкультурно-спортивної діяльності та вміння використовувати їх для збереження та поліпшення свого здоров'я Міністерство освіти і науки запровадило державну підсумкову атестацію з фізичної культури в 11-му класі за вибором учнів. До проходження державної підсумкової атестації з фізичної культури допускаються учні основної медичної групи.
Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури здійснюється за такими видами діяльності:
- Засвоєння техніки виконання фізичної вправи.
- Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).
- Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.
- Засвоєння теоретико-методичних знань.
Під час оцінювання оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, розроблені для кожного року вивчення модуля. Контрольні навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.
При оцінюванні навчальних досягнень із фізичної культури учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування «бонусних» балів : особисті досягнення школярів упродовж навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях всіх рівнів. Наприклад, якщо учень (учениця) виконав(ла) залікову вправу на певний рівень, але, при цьому, його (її) особистий результат виконання цієї вправи поліпшився порівняно з попереднім показником, учитель може виставити оцінку, на 1—2 бали вищу за ту, що передбачається контрольними навчальними нормативами.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із фізичної культури затверджені наказом МОН України від 05.05.08 №371.
Наголошуємо увагу на попередження нещасних випадків під час проведення занять, та дотримання вимог безпеки під час проведення занять, а, особливо, при складанні контрольних навчальних нормативів, коли учні виконують вправи з максимальним навантаженням. При складанні нормативів потрібно дотримуватись таких вимог:
- Контрольні навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров'я.
- Кожній заліковій вправі передує спеціальна підготовка (не менше як на двох заняттях).
- Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після — відновлювальні вправи.
- Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.
5. Учитель зобов'язаний забезпечити безумовне дотримання правил і ви- конання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.
У вересні місяці кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом контрольних навчальних нормативів не здійснюється, а також обмежується виконання вправ із максимальною інтенсивністю
В.Д. Ярова, завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА «ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я»
Одне з найважливіших завдань сучасної школи — навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров'я, виховувати у них навички культури безпечної поведінки. Це завдання реалізується в інтегрованому предметі «Основи здоров'я», який поєднує елементи знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров'я.
Вивчення предмета «Основи здоров'я» у 2011/12 навчальному році здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (Основи здоров'я. Програма для 5—9 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Перун, 2005).
Відповідно до типових навчальних планів (Наказ МОН № 66 від 05.02.2009 р.) на вивчення предмета «Основи здоров'я» у 5—7 класах відводиться 1 год на тиждень, а у 8—9 класах — 0,5 год на тиждень. У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов на вивчення предмета «Основи здоров'я» у 5—9 класах відводиться 0,5 год на тиждень (наказ МОН № 182 від 13.03.2006 р.).
У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов та у 8—9 класах можливе вивчення предмета «Основи здоров'я» упродовж одного семестру (1 год на тиждень).
З метою створення ефективної системи заходів щодо запобігання подальшому поширенню ВІЛ-інфекції/ СНІДу, забезпечення профілактики поширення ВІЛ-інфекції серед дітей, учнівської та студентської молоді, формування здорового способу життя і відповідальної поведінки та на виконання завдань Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНЩ на 2009—2013 роки, затвердженої Законом України № 1026-УІ від 19.02.2009 р., наказів МОН № 457 від 01.06.2009 р. та № 833 від 07.09.2009 р. рекомендуємо:
- для учнів 10-11 класів вивчення факультативного курсу для молоді з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу «Захисти себе від ВІЛ»;
- керівникам навчальних закладів забезпечити викладання предмету «Основи здоров'я», факультативного курсу з профілактики ВІЛ-інфекції/ СНІДу вчителем, який пройшов навчання за методикою розвитку життєвих навичок (ООЖН) і має відповідний документ. Вважати за норму викладання предмета одним учителем (поділ годин з основ здоров’я не допускати)
У ході реалізації програми інтегрованого предмета «Основи здоров'я» особливу увагу необхідно приділити позитивній мотивації учнів не лише на здоровий спосіб життя, а й активні та поступальні дії у напрямку збереження життя й зміцнення здоров'я. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що грунтуються на активній участі всіх учнів.(уроки –тренінги)
Навчання учнів має бути спрямованим на опанування ними навичками, що сприяють здоровому способу життя, зокрема:
- санітарно-гігієнічними навичками;
- навичками раціонального харчування, рухової активності, режиму праці та відпочинку;
- навичками ефективного спілкування, співчуття, розв'язування конфліктів, поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації;
- навичками самоконтролю, аналізу проблем і прийняття рішень, визначення життєвих цілей та програм тощо.
При формуванні навичок здорового способу життя важливим є набуття практичного досвіду, що забезпечується виконанням відповідних вправ, дій, відпрацювання моделей поведінки на практичних роботах. Питання оцінювання роботи учнів у ході практичних робіт вирішує вчитель.
Успішній реалізації програми предмета «Основи здоров'я», сприяє створення в загальноосвітніх навчальних закладах навчального кабінету основ здоров'я. Наказом Міністерства освіти і науки № 1114 від 09.12.2009 р. затверджено примірне положення про навчальний кабінет з основ здоров'я загальноосвітніх навчальних закладів.
Основна мета створення кабінету основ здоров'я полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу на уроках основ здоров'я за технологією освіти на основі розвитку життєвих навичок (ООЖН) та практичної реалізації завдань здоров'язберігальної освіти відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
Під час створення кабінету основ здоров'я необхідно передбачити можливість проведення уроків основ здоров'я з використанням різних форм і методів, у тому числі тренінгових технологій, що включають такі форми роботи: робота у колі, в групах, у парах (окремо від інших учасників тренінгу), створення творчих проектів, презентацій, проведення рухливих вправ, що передбачає постійне переміщення учнів по класній кімнаті.
У залежності від завдань, змісту, об'ємів запланованої роботи та матеріальних потужностей закладу можуть створюватись різні типи навчальних кабінетів основ здоров'я:
- кабінет основ здоров'я, який складається з класної кімнати (класної кімнати і лабораторного приміщення) з набором навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення для проведення занять у формі тренінгів;
- навчальний комплекс основ здоров'я, який складається з приміщення для проведення занять у формі тренінгу, кабінету мультимедійного і методичного забезпечення, лабораторного приміщення;
- тренінговий центр, до складу якого входять: кабінет основ здоров'я, кабінет психологічного розвантаження, кабінет(и) для методичного, мультимедійного забезпечення, лабораторні приміщення, приміщення для проведення семінарів, педагогічних рад, засідань методичних об'єднань вчителів, батьківських зборів, виховних та навчальних заходів у формі тренінгів, впровадження різних превентивних проектів тощо.
Такі кабінети створені в Уманьській ЗОШ І-ІІІ ступенів №11, Черкаській ЗОШ І-ІІІ ступенів 34, у загальноосвітніх навчальних закладах Шполянського, Смілянського, Городищенського, Чорнобаївського районів.
А.К.Кравцов, методист кабінету охорони праці, фізичної культури та здоров’я Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА
«ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ»
Відповідно до ст..65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Указу Президента України від 25.10.2002 року № 948/2002 «Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», постанови Кабінету Міністрів Україні від 30.11. 2000 року № 1770 «Про положення про допризовну» у загальноосвітніх навчальних закладах передбачено вивчення навчального предмета «Захист Вітчизни».
У 2011-2012 навчальному році в навчальних закладах системи загальної середньої освіти предмет вивчатиметься за навчальною програмою «Захист Вітчизни», рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6881 від 14.08.2009). Вивчення предмета здійснюється за рахунок інваріантної складової навчального плану і 1 година за рахунок варіативної складової навчального плану.
Програму предмета розроблено на основі вимог Конституції та законів України про захист Вітчизни і Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
Головною метою навчання предмета є розвиток особистості учнів, формування їх готовності до захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуації.
Завдання курсу предмета передбачає:
- підготовку старшокласників до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
- підготовку молоді до служби в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі.
З метою виконання завдань предмета програма передбачає:
- вивчення існуючої системи військової підготовки, організації внутрішньої та вартової служби, повсякденної життєдіяльності військових підрозділів;
- викладання навчального матеріалу предмета відповідно до положень загальновійськових і бойових статутів Збройних Сил України, подання навчального матеріалу з урахуванням переходу національних Збройних Сил на професійну основу і наближення їх до сучасних стандартів;
- впровадження комп’ютерних графічно-інформаційних технологій у засвоєння основ військової справи, цивільного захисту, медичних знань і першої допомоги;
- створення сучасної навчально-матеріальної бази з можливостями проведення практичних занять з тактичної, вогневої і прикладної фізичної підготовки у межах території навчальних закладів.
На основі визначених головної мети і завдань та відповідно до Державного стандарту предмет вивчається за трьома змістовими лініями, а саме:
- основи військової справи та військово-патріотичне виховання;
- основи попередження і захисту в надзвичайних ситуаціях;
- основи медичних знань, надання першої допомоги.
Курс предмета викладається протягом трьох періодів: у 10 і 11 класах та під час навчально-польових зборів (занять у лікувально-оздоровчому закладі). Опанування предмета відповідно до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10. 2002 року № 1/9-444 здійснюється окремо для юнаків і дівчат, незалежно від кількості учнів у класі (але не менше ніж 5 осіб). Дівчата за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) навчаються за програмою для групи юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я або релігійними поглядами звільнені від засвоєння основ військової справи, вивчають предмет за програмою для групи дівчат.
Навчальний матеріал програми розподіляється за періодами навчання, окремо для групи юнаків і для групи дівчат, та містить декілька варіантів викладу змісту (кількість годин для вивчення розділу/теми для різного потижневого навантаження – для 2 години, 1,5 години, 1 години).
У навчальних закладах, в яких учні навчаються за спортивним напрямком, вивчення предмета здійснюється згідно з переліком розділів і тем та розрахунком годин для курсу навчання юнаків з наданням додатково 36 годин до розділу «Прикладна фізична підготовка» за тематикою навчального закладу.
В останньому періоді навчання з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів організуються навчально-польові збори. На завершальному етапі навчально-польових зборів у навчальних закладах організуються і проводяться військово-спортивне свято у формі комплексного тактичного заняття чи військової тактичної гри за окремим планом. Програма для проведення навчально-польових зборів не залежить від потижневого навантаження і розрахована на 18 навчальних годин.
При відсутності достатнього навантаження на учителів предмета «Захист Вітчизни» та окремого фінансування 3-денних навчально-польових зборів (для групи юнаків) та занять у лікувально-оздоровчих закладах (для групи дівчат) їх можна проводити поетапно (у міру вивчення тем або розділів), у кінці першого семестру та навчального року, за рахунок літньої практики з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних таборів, центрів допризовної підготовки або безпосередньо в навчальних закладах.
Практичне закріплення теоретичного матеріалу з розділу «Основи цивільного захисту» передбачається під час проведення заходів з «Дня цивільного захисту», планування проведення якого здійснюється керівником навчального закладу наприкінці навчального року відповідно до діючих вимог. Вихованню у учнівській молоді гуманістичних якостей та культури безпеки сприятиме відвідування учнями аварійно-рятувальних формувань та об’єктів цивільного захисту, проведення в навчальних закладах ігор, змагань за рятувально-прикладною тематикою - «Юний рятувальник», а також участь у фінальних районних, обласних та Всеукраїнських змаганнях за програмою «Школа безпеки».
Потребують роз’яснення і врахування в календарному плануванні деякі структурні особливості програми. Так, значна частина матеріалу з розділів «Статути Збройних Сил України» та «Стройова підготовка» плануються до навчання в 10 класі з метою ознайомлення учнів з правилами військової ввічливості та поведінки, внутрішнім порядком та військовою дисципліною на заняттях з предмета, освоєння учнями первинних навичок у виконанні стройових вправ.
У перший період навчання юнаки 10 класу вивчають тільки перші теми із тактичної, вогневої і прикладної фізичної підготовки. Решта тем зазначених розділів у силу їх фізичного навантаження вивчаються в 11 класі та під час навчально-польових зборів (занять).
Враховується також внутрішній зв’язок між розділами і темами предмета. Міжнародне гуманітарне право вивчається напередодні оволодіння юнаками прийомами і способами ведення бою в складі бойових груп (відділення).
Заняття з військово-медичної підготовки і надання першої медичної допомоги плануються до проведення після засвоєння навчального матеріалу з основ цивільного захисту.
Сьогодні викладання і засвоєння програми на належному рівні, без застосування сучасних технологій, неможливе, ось чому важливим напрямом є впровадження комп’ютерних графічно-інформаційних технологій у навчання предмета.
У навчальному закладі повинні складатися такі документи:
- розділ Освітньої програми розвитку навчального закладу «Захист Вітчизни та військово-патріотичне виховання молоді»;
- календарно-тематичний план на навчальний рік;
- плани-конспекти кожного уроку.
Планування заходів військово-патріотичного виховання в розділі освітньої програми навчального закладу на новий навчальний рік здійснюється на основі Концепції допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді.
Військово-патріотична робота та громадське виховання здійснюються у формі лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв військових частин, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби, походів місцями бойової слави, пошукової роботи, участі в роботі клубів та гуртків військово-патріотичного спрямування.
З метою формування почуття патріотизму, набуття учнівською молоддю знань, умінь та навичок, необхідних захиснику Батьківщини та виховання громадських якостей, на виконання спільного Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства оборони України, Товариства сприяння оборони України від 23.03.2011року №252/157/32 «Про проведення Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця». Необхідно організувати участь збірної команди учнів 5-9 класів (віком не старше 15 років на момент проведення I-III етапів) гри.
Особливості подання матеріалу розділу програми
«Міжнародне гуманітарне право»
У програмі розглядається визначена сукупність міжнародно-правових норм, що регулюють правові відносини, які виникають під час ведення військових дій, та захищають жертв війни. Міжнародне гуманітарне право є основою для формування в учнів правил поведінки в можливих збройних конфліктах. У розділі розглядаються основні положення міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення, природного середовища та установок і споруд, які мають небезпечні сили від наслідків збройних конфліктів. Розглядаються також засоби і методи ведення воєнних дій, що заборонені нормами міжнародного гуманітарного права.
Юнаки оволодівають знаннями з міжнародного гуманітарного права під час вивчення тематики розділу, а також на практичних заняттях з тактичної підготовки. Учителі самостійно вибирають форми і методи проведення занять, розробляють відповідні вправи і навчальні сценарії (щодо правил поведінки учасника бойових дій з пораненим, військ полоненим, з цивільним населенням) та визначають питання , які потребують особливої уваги під час занять.
Тематика для дівчат спрямована, насамперед, на вивчення застосування норм міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення (осіб та об’єктів) у збройних конфліктах, ознайомлення із забороненими засобами і методами воєнних дій. Резервний час також може бути використаний для вивчення питань міжнародного правосуддя, етики проведення гуманітарних операцій, планування табору для людей, переміщених під час надзвичайних ситуацій.
Особливістю уроку з предмета «Захист Вітчизни» є його спрямованість на підготовку учнів до військової служби і виконання військових обов’язків у запасі, дій у надзвичайних ситуаціях.
Уроки незалежно від форми їх проведення починаються з шикування та військового вітання, перевірки наявності учнів і тренування навчального підрозділу у виконанні стройових прийомів протягом 3-5 хвилин.
У допризовній підготовці учнів рекомендуємо таку типізацію уроків:
- урок повідомлення нових знань;
- урок формування умінь (навичок);
- урок застосування придбаних знань і умінь;
- урок узагальнення і систематизації знань і умінь;
- комбінований (змішаний) урок.
Показником ефективності уроку виступають активність учнів, кількість їх самостійних навчальних дій, прояв пізнавальних інтересів, діловий настрій уроку, уміння вчителя володіти класом.
Викладання змісту навчального матеріалу передбачає поступове ускладнення та поглиблення теоретичних і практичних занять, засвоєння знань і набуття практичних умінь і навичок у ході занять на базі навчального закладу, закріплення рівня знань, умінь і навичок під час навчально-польових зборів і занять у лікувально-оздоровчому закладі.
Перевірка рівня знань учнів здійснюється під час засвоєння навчального матеріалу.
З метою вдосконалення роботи з викладання предмета «Захист Вітчизни» рекомендується методичним службам навчальних закладів:
- допомогти учителям ознайомитися та проаналізувати методичні матеріали з нормативно-правового забезпечення предмета»Захист Вітчизни»;
- залучити педагогічні колективи до формування та вдосконалення життєво необхідних знань, умінь і навичок учнів щодо захисту Вітчизни і військово-патріотичного виховання;
- націлити учителів предмета до професійної орієнтації молоді щодо служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством.
Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів рекомендуємо спланувати наступні документи навчально-виховного процесу:
- розділ річного плану навчального закладу «Військово-патріотичне виховання молоді»;
- план військово-шефської роботи;
- план удосконалення навчально-матеріальної бази та методичного забезпечення предмета «Захист Вітчизни»
Вивчення стану викладання предмета, навчально-матеріальної бази та організації військово-патріотичного виховання учнівської молоді проводиться в навчальному закладі не менше, як один раз на 3 роки.
ЛІТЕРАТУРА
Дятленко С.М., Ганчева В.І., Василенко Є.Ю., Жевага С.І. Книга вчителя предмета «Захист Вітчизни».- Х.: Торсінг плюс, 2006.
- «Захист Вітчизни»:підручник 10-11 класів/ за ред.. Квашньова Ю.О., Литвиненко А.О. – К.: Вежа, 2006.
- Мелецький В.М., Добровольський В.В., Корж Є.П., Кравцов А.К. Захист Вітчизи. Тактична підготовка:навчально-методичний посібник.-Черкаси: ЧОІПОПП, 2009.
- Бойовий статут Сухопутних військ (частина II, батальйон, рота). – К.: Варта, 1996.
- Бакка Т.В. Досліджуючи гуманітарне право (Текст)- К.: Генеза, 2006.
- Сухушин М.П., Палагеша В.О. Військово-патріотичне виховання молоді: підручник – К.: Видавничий дім «Слово», 2009.
- Статути Збройних Сил України.- К.: ЗАТ ВІПОЛ, 2004.
- Стеблюк М.І.Цивільна оборона .- К.:Знання, 2004.
- Фука М.М. Основи медико-санітарної підготовки.- Тернопіль: АСТОН 2006.
- Тамов С.Л. Організаційно-методичні основи військово-прикладної фізичної підготовки допризовної молоді.- К.: ВІПОЛ, 1986.
Т.П.Момоток, методист лабораторії розвитку освіти і педагогічних інновацій Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
УПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС