Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального року
Вид материала | Диплом |
СодержаниеШляхи удосконалення виховного процесу Головними цілями Концепції є такі Організація позашкільної освіти |
- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 118.4kb.
- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси, 1819.39kb.
- Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
- Управління освіти І науки облдержадміністрації Комунальний заклад, 170.37kb.
- Відділ освіти, 1491.54kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2012», 421.97kb.
- Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 4190.92kb.
- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників волошенко, 135.6kb.
- Анотований перелік навчально-методичної літератури, що видана з грифом Міністерства, 100.96kb.
О.В. Крутенко, завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту
післядипломної освіти педагогічних працівників
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
У СУЧАСНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
Не буде перебільшенням сказати, що на сучасного педагога покладена найвідповідальніша місія: вона полягає у вихованні покоління, від якого буде залежати майбутнє усієї України. Безперечно, така роль учителя і вихователя заставляє замислитися над тим, які аспекти навчально-виховного процесу необхідно удосконалити для того, щоб виконати цю глобальну місію. Отже, треба визначити, які найголовніші проблеми існують на даний час у питаннях виховання підростаючого покоління і які завдання висуває держава перед сучасним закладом освіти. Адже для суспільства є нагальною потребою, щоб випускник школи був соціально активною і здоровою особистістю, прагнув би до соціально орієнтованого способу життя, мав можливості для реалізації особистих прагнень із дотриманням його прав та свобод тощо.
З огляду на це надзвичайно гостро стоїть проблема превентивного виховання, яке є невід’ємною складовою у структурі загальної виховної діяльності суспільства. Саме тому пропонуємо перед початком нового навчального року усім педагогічним колективам області ознайомитися з «Концепцією превентивного виховання дітей та молоді в системі освіти України», яка була розроблена Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України. Концепція побудована на відмові від методологічної ортодоксальності й передбачає перехід до новітніх гуманістичних психолого-педагогічних технологій, спрямованих на допомогу особистості у вирішенні нею як індивідуальних, так і колективних проблем на основі значущої системи цінностей.
Головними цілями Концепції є такі:
- визначення сучасних теоретичних засад превентивного виховання;
- створення організаційних, науково-методичних, кадрових, інформаційних, ресурсних умов, які забезпечують інтеграцію превентивної діяльності, сприяють виробленню відповідної поведінки, підвищенню соціального статусу превентивного виховання у навчальних закладах.
Для досягнення мети, що окреслена у Концепції, необхідно виконати наступні завдання:
- зміцнити й розвинути виховні функції навчальних закладів;
- підвищити статус превентивного виховання в системі освіти;
- актуалізувати важливість розвитку виховних систем навчальних закладів;
- докласти зусиль до створення регіонального, районного, місцевого превентивного виховного простору;
- створити систему моніторингу превентивного виховання;
- розширити склад суб’єктів превентивного виховання, посилити координацію їхніх дій і впливів.
Усі ці завдання мають лягти в основу виховної діяльності навчального закладу. Нагадаємо, що запорукою успішного особистісно орієнтованого виховання є розуміння того, що вихованець є головним суб’єктом власного розвитку. У процесі життєдіяльності він вступає у взаємодію з іншими суб’єктами: батьками, ровесниками, учителями, класним керівником, членами адміністрації закладу освіти, де він навчається, тощо. У період навчання дитини у школі значною є роль класного керівника. Можна багато говорити про те, що відповідальність за розвиток та виховання дітей покладена на сім’ю, але ми бачимо безліч прикладів того, що деякі батьки не мають найменшого уявлення про те, як впливати на власну дитину та як з нею спілкуватися. І тільки за умови цілеспрямованої взаємодії між трьома суб’єктами – класним керівником, учнем та його батьками – можна досягти певних результатів, які могли б свідчити про достатній рівень вихованості дитини. Ми не применшуємо роль сім’ї. Навпаки, ми намагаємося довести, що ця роль може значно зрости, якщо класний керівник керується у своїй роботі науковими принципами та підходами з метою залучення батьків до навчально-виховного процесу на паритетних началах.
Звичайно, крім класного керівника певний виховний вплив на школярів здійснюють й психолог, й соціальний педагог, й заступник з виховної роботи. Але треба враховувати, що специфіка спілкування кожного із названих спеціалістів істотно відрізняється. Наприклад, заступник з виховної роботи чи педагог-організатор більше часу можуть присвятити роботі із членами учнівського самоврядування або вихованцями із категорії тих, що потребують особливої уваги. При цьому іншим школярам іноді приділяється недостатньо уваги, тоді як класний керівник щоденно тримає в полі свого зору кожного вихованця.
З огляду на це, вважаємо конче необхідним у кожному навчальному закладі організувати цілеспрямовану і глибоку роботу з класними керівниками, з цією метою виокремити серед численних функціональних обов’язків заступника з виховної роботи такий важливий пункт, як організація методичної допомоги класним керівникам. Ця робота має бути спрямована на підвищення рівня теоретичної та методичної підготовки кожного із педагогів, а не тільки тих, хто в цьому навчальному році має класне керівництво.
Одним із засобів підвищення фахової майстерності педагогів як класних керівників є робота методичного об’єднання. Планування, підготовку та організацію засідань, аналіз, підведення підсумків здійснює голова м/о, але стратегічну лінію діяльності методичного об’єднання класних керівників він узгоджує із заступником директора з виховної роботи, виходячи із наявних у колективі проблем.
Класним керівникам обов’язково треба надати допомогу в оволодінні новими виховними технологіями, організації виховної роботи з учнями, підвищенні творчого рівня з урахуванням їхніх індивідуальних запитів. Крім того, класних керівників необхідно озброїти інструментарієм щодо діагностики і моніторингу виховного процесу, визначення рівня вихованості школярів та ін.
Ще один важливий аспект, на який необхідно звернути увагу, пов’язаний з тим, що 2011 рік оголошений в області роком Гуманної педагогіки. Це зобов’язує кожного педагога переглянути власні погляди, методи та форми роботи на предмет того, чи відповідають вони концептуальним засадам, які лежать в основі педагогіки, що визначає особистість дитини як найвищу цінність. Тим більше, що для педагогічної громади Черкащини найяскравішим зразком втілення цінностей гуманної педагогіки є творча спадщина Олександра Антоновича Захаренка. У 2012 році ми будемо відзначати 75-ту річницю з дня його народження, тому є потреба ще раз звернутися до його творчого доробку й усвідомити, які з ідей залишаються актуальними і на сучасному етапі.
В основу Педагогіки добротворення Олександра Захаренка, яка була реалізована ним у Сахнівській школі Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, покладені гуманістичні ідеї, які забезпечують умови для поєднання інтересів особистості, суспільства та держави: для особистості важливим є вільний саморозвиток із збереженням індивідуальності; суспільство зацікавлено у розвитку особистості, яка сповідує загальнолюдські гуманістичні цінності; для держави важливим є виховання компетентних громадян-патріотів, що здатні забезпечити авторитет своїй країні серед інших цивілізованих країн.
У творчому доробку О.Захаренка окреслені умови, які сприяли інтеріоризації школярами гуманістичних цінностей: здійснювався особистісно орієнтований підхід до вихованців; враховувалися вікові та індивідуальні особливості кожного із школярів; використовувалася позитивна мотивація до спільної діяльності; створювалися ситуації успіху, які сприяли активізації інтелектуального, морального, духовного розвитку школярів. Взаємозалежність і єдність перелічених умов підвищували ефективність виховного процесу і забезпечували його цілісність. Багатогранна і багатовекторна спрямованість діяльності усіх суб’єктів сприяла створенню системи специфічних стосунків, які позитивно впливали на формування ціннісних ставлень школярів і спрямовували їхню діяльність на створення матеріальних та духовних цінностей на засадах доброчинності.
Як ми знаємо, принцип виховання підростаючого покоління на засадах Педагогіки добротворення покладений в основу діяльності більшості педагогів Черкаської області. Для тих педагогічних колективів, які ще не визначилися з пріоритетною ідеєю виховної системи, можемо порекомендувати наступні:
- педагогіка добротворення як засіб формування гуманістичних цінностей школяра;
- родинне виховання у контексті ідей О.Захаренка;
- школа – центр виховання учнівської молоді;
- формування громадянської свідомості в умовах українського державотворення шляхом поєднання традиційних та новітніх педагогічних технологій;
- поєднання можливостей навчальної та позанавчальної діяльності для всебічного розвитку особистості;
- психологізація навчально-виховного процесу як умова безпечного і комфортного існування дитини у навчальному закладі;
- учнівське самоврядування як школа гуманізму та демократії для майбутніх громадян України.
ЛІТЕРАТУРА
- Бех І.Д. Виховання особистості (у двох книгах). – К.: Либідь, 2003.
- Бех І. Концепція виховання гуманістичних цінностей учнів загальноосвітньої школи / І. Бех, Н. Ганнусенко // Українське релігієзнавство. – 2005.
- Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати і виховувати його душу. – К., 1996.
- Захаренко О.А. Сутність сільської загальноосвітньої //Шкільний світ. - 1997. - № 4. - С.4-5.
- Красовицький М. Системний підхід до управління виховним процесом у школі //Рідна школа. – 1999. - №10.
- Сорока Г.І., Чорновіл-Ткаченко Р.І. Виховна система класу. – Х., 1997.
В.С.Кудін, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
У 2010 році уряд України затвердив Державну цільову соціальну програму розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року, яка є планом стратегічного розвитку та удосконалення позашкільних закладів. Прийнята програма дасть змогу продовжити роботу щодо вдосконалення позашкільної освіти області. Минулий рік для значної частини позашкільних закладів області був сповнений і досягненнями, і певними проблемами. Мова йде не тільки про фінансове забезпечення позашкільних навчальних закладів, а й про матеріально-технічне. Ці два поняття тісно взаємопов’язані. Адже саме матеріально-технічне забезпечення безпосередньо сприяє реалізації мети, завдань, змісту позашкільної освіти, організації роботи позашкільних навчальних закладів на сучасному рівні та з урахуванням потреб вихованців та їхніх батьків.
У системі позашкільної освіти визначення, відбір і формування змісту є найбільш важливим і складним завданням. Адже в основі відбору змісту позашкільної освіти лежить інтерес дітей, вільний вибір діяльності. Зміст позашкільної освіти структурується і реалізується в системі гуртків, студій, навчальних дисциплін, у відповідних навчальних планах, програмах, методичних матеріалах. У сучасних умовах зміст позашкільної освіти включає як знання, так і способи діяльності, спрямовані на формування особистості. При цьому важливим є врахування сучасних підходів, зокрема компетентнісного. Модернізація освітньої системи сьогодні ставить питання про рівень професійної компетентності педагога-позашкільника, а це, у свою чергу, вимагає великої уваги до самоосвітньої роботи керівників закладів позашкільної освіти, адже успіх розвитку позашкільної освіти значною мірою визначається знаннями, творчим потенціалом, професійною майстерністю і загальною культурою її працівників. І не секрет, що керівників позашкільних закладів сьогодні перетворюють на завгоспів: де взяти кошти на заробітну плату, що робити з опаленням і т.д., а про відповідного рівня технічне забезпечення годі й говорити.
Зростання творчої особистості керівника гуртка набуває особливої актуальності і відбувається шляхом індивідуальної науково-методичної роботи, тобто усвідомленої, цілеспрямованої, планомірної діяльності, удосконалення теоретичної та практичної підготовки. Професійна майстерність педагога не може бути набутою раз і назавжди. Постійно відбувається саморозвиток, пошук нових навчальних і виховних технологій, форм і методів роботи. На якому б етапі життєвого досвіду і професійного шляху не знаходився вчитель, він ніколи не може вважати освіту завершеною, а професійну компетентність повністю сформованою. Саме тому кожний педагог, який бажає бути затребуваним системою освіти, повинен постійно працювати над підвищенням професійної компетентності, що є сукупністю теоретичних умінь, досвіду, особистих якостей учителя, і що в результаті забезпечує ефективність та результативність педагогічної діяльності. «Справжня освіта є тільки самоосвіта» (Д. Писарев). Девіз «Учити самого себе» повинен стати девізом кожної особистості яка працює у позашкільному навчальному закладі.
У останні роки в області є певна проблема з друком методичних матеріалів закладів науково-технічного профілю. Потрібно поглиблювати співпрацю у напрямку поєднання науки і практики. У області є вагомі напрацювання практиків, які потребують науково-методичного оформлення. До робіт вихованців потрібно додати методичні матеріали щодо виготовлення виробів. Необхідно навчати вихованців робити документацію на роботи, тобто поетапний опис виготовлення того чи іншого виробу. Саме цього вимагає сьогодення, попри те, що матеріально-технічне забезпечення позашкільних навчальних закладів бажає бути кращим. Не всі заклади позашкільної освіти області, і не лише науково-технічні, мають сучасний комп’ютер, а й не підключені до мережі Іnternet. А ми ведемо мову про самоосвіту, про вихід позашкільних навчальних закладів на за межі свого регіону. З метою ознайомлення з перспективними зразками роботи керівників гуртків області та їх вихованців на сайті обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників продовжується робота щодо поповнення розділу позашкільної освіти методичними матеріалами за напрямками роботи гуртків. Попри труднощі є і вагомі досягнення наших позашкільників науково-технічного та художньо-естетичного профілю. Станція юних техніків м. Умані та Будинок дитячої та юнацької творчості м. Сміли у 2010-2011 році були учасниками Міжнародної всеукраїнської виставки «Сучасна освіта в Україні – 2011», Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій, який проходив у м. Черкаси. За участь у виставці колектив Будинку дитячої та юнацької творчості отримав Срібну медаль. Матеріали цих навчальних закладів були презентовані і на обласну виставку «Освіта Черкащини – 2011». Виставка продемонструвала значні здобутки педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів області. Щороку переможцями виставки є Нераденко Т.М., методист ОЕНЦМАНУМ, кандидат історичних наук; Пономаренко А.М., директор БДЮТ м. Сміли; Арчибасова Т.Ю., методист БДЮТ м. Сміли; Гриценко Т.В., директор Корсунь-Шевченківського РЦДЮТ; Турченюк С.П., методист ОЦТКІЕУМ; Баранник В.В., керівник гуртка «Вік» Канівського РБШЮ; Горобець А.В. та Колесник М.Г., працівники СЮТ м. Умані. Цього року на виставку були представлені матеріали провідного спеціаліста відділу освіти Шполянського району Каландирець І.І., в яких було узагальнено нормативно-правову базу по позашкільній освіті. Було б добре, щоб методисти чи спеціалісти відділів освіти взяли за приклад цю роботу, тому що, як свідчать перевірки ГУОН, не завжди є людина яка відповідає за роботу позашкільних навчальних закладів. Звідси і несвоєчасно доходить інформація на місця, і робота ведеться не систематично. Зокрема, необхідно проводити моніторингові дослідження для оцінювання діяльності позашкільних начальних закладів та прогнозувати їх подальший розвиток, налагодити систему інформаційного забезпечення на місцях. Одним з перспективних засобів і механізмів підвищення якості освіти є моніторинг. Це комплекс динамічного спостереження, збирання, оцінювання й прогнозування розвитку закладу. Булого добре на початку навчального року проводити методичний контроль за веденням документації педагогами; проводити діагностичні та моніторингові дослідження у гуртках. Для підвищення якості освіти здійснювати відвідування навчальних занять та виховних заходів у гуртках; проводити експертне опитування, інтерв’ювання як вихованців, так і їх батьків. Зіставлення даних моніторингових досліджень із запланованими результатами дає можливість побачити, наскільки правильні управлінські рішення, допоможе скоригувати форми, методи, засоби діяльності закладу.
Аналіз відвідування закладів позашкільної освіти говорить про те що, необхідно більше уваги приділити веденню ділової документації позашкільних навчальних закладів, плануванню як річному, перспективному так і планам роботи гуртків, написанню конспектів занять, відвідуванню, аналізу і обговоренню цих занять. Планування роботи гуртків проводити у відповідності до вимог.
Головним напрямком роботи методичних служб районів (міста) стає науково-методична робота методичних служб міст, районів області, продовження науково-методичної роботи, спрямованої на підвищення професійної компетентності керівників виховного процесу, організація творчих майстерень, шкіл передового перспективного досвіду керівників гуртків, творчих груп з проблем виховання; організація роботи районних (міських) клубів, учнівського самоврядування, дитячих і юнацьких організацій; продовження і зміцнення взаємодії у клубах батьківського спілкування; розроблення нових перспективних творчих проектів з питань виховної роботи тощо.
Важливими аспектами роботи стають контрольно-аналітична діяльність керівників виховного процесу, організація роботи системи превентивного виховання, спільна робота гуртків, секцій, клубів районів (міст), спрямована на взаємодію школи з позашкільними закладами, організаціями, розроблення спільних планів роботи на задоволення потреб і запитів учнівської молоді тощо. Слід звернути особливу увагу на впровадження нових форм, методів, технологій в процесі організації науково-методичної роботи з керівниками гуртків, включаючи тренінгові, проектні, групові форми взаємодії та узагальнення, поширення кращих педагогічних ідей у сфері позашкільної освіти. Однією з умов підвищення рівня компетентності вихованців є використання в навчально-виховному процесі методу проектів, який дає змогу подолати пасивність дитини, залучити її та її батьків до активної перетворювальної діяльності. Робота над проектом дає дитині змогу відчути значимість своєї діяльності, пов’язати і співвіднести загальні знання, уміння та навички, отримані на заняттях, із реальним життям. Досить важливим аспектом роботи педагогів стає самоосвітня діяльність керівників виховного процесу. Адже успіх розвитку позашкільної освіти значною мірою визначається знаннями, творчим потенціалом, професійною майстерністю і загальною культурою її працівників.
Особливу увагу в новому навчальному році педагогам слід звернути на оновлення системи превентивного виховання на засадах гуманістичної парадигми освіти. У області продовжується робота на виконання заходів Програми року гуманної педагогіки, яка була проголошена на колегії ГУОН 23 грудня 2010 року.
Гуманізація освіти затверджує пріоритет загальнолюдських цінностей у суспільстві і сприяє розвитку творчих можливостей, інтелектуальної свободи кожної дитини, створення сприятливих умов для повного розкриття особистості у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист.
Важливою умовою ефективної роботи позашкільних навчальних закладів є робота з батьками. Цій роботі наш видатний земляк О.А.Захаренко приділяв велике значення. Слід відмітити два підходи до організації взаємодії позашкільної установи і родини: традиційний і партнерський. За традиційного підходу роль батьків - «спонсори» і «помічники» . Їхня відповідальність за процес навчання дітей мінімальна, час і кількість контактів обмежено й заздалегідь розписано. Партнерський підхід заснований на спільній відповідальності в процесі навчання дітей та її поділі між родиною і позашкільним закладом. Це спілкування моделює процес взаємодії, за якої вислуховують пропозиції й точки зору один одного, обмінюються інформацією, спільно планують і приймають рішення. Саме від працівників позашкільного закладу залежить який підхід спілкування з батьками буде обраний.
Як підсумок, хочеться ще раз наголосити на вирішенні низки проблем і труднощів у галузі позашкільної освіти. Це і недостатня охопленість дітей сільської місцевості позашкільною освітою, а для цього необхідно ширше залучати шкільний автобус. І низький рівень оснащення навчальних закладів телекомунікаційними засобами виходу в Іnternet. І нерозуміння деякими керівниками, що підліткова злочинність і бездоглядність напряму пов’язана з тим, що діти нічим не зайняті у позаурочний час, і позашкільну освіту потрібно підтримувати і розвивати, а не скорочувати фінансування та закривати заклади. Однією з умов вирішення зайнятості дітей у позаурочний час є поглиблення співпраці позашкільних установ і загальноосвітніх навчальних закладів. Широке залучення керівників гуртків до роботи у пришкільних оздоровчих таборах: це і гуртки одного дня, і організація презентацій, виставок, концертів у шефських організаціях, майстер-класів кращих керівників гуртків регіону, що дає можливість залучити максимальну кількість дітей різного віку до занять у гуртку відповідного напрямку. Проведення Дня відкритих дверей з широкою рекламною кампанією дозволить вирішити питання по залученню дітей до зайнятості у вільний від уроків час. Таким чином, зважаючи на особливості діяльності навчальних закладів кожного району (міста) та можливості їх співпраці з державними установами, громадськими організаціями, педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів мають стати ініціаторами багатьох заходів на місцях, що сприятиме розкриттю дітям своєрідності, неповторності і духовного багатства нашої держави.