Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального року

Вид материала

Диплом

Содержание Вивчення трудового навчання Держана підсумкова атестація Шляхи підвищення якості художньо-естетичної освіти Модернізація матеріально-технічної бази Методична робота Завдання уроків образотворчого мистецтва у сучасній школі Особливості планування проведення самостійної практичної роботи (алгоритм дій) на уроках образотворчого мистецтва Розділ І. Сприймання мистецтва Зразок відгуку Розділ ІІ. Малювання з натури Послідовність виконання Послідовність кольорового зображення така Послідовність ознайомлення з теорією Канони зображення обличчя Профільна лінія Підборіддя і вилиці Послідовність виконання малюнка Уявна зміна форми предметів 3.1. Малювання за уявою пейзажу. Послідовність роботи над пейзажем за уявою ... Полное содержание

Подобный материал:

• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 118.4kb.
• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси, 1819.39kb.
• Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
• Управління освіти І науки облдержадміністрації Комунальний заклад, 170.37kb.
• Відділ освіти, 1491.54kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2012», 421.97kb.
• Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
• Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 4190.92kb.
• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників волошенко, 135.6kb.
• Анотований перелік навчально-методичної літератури, що видана з грифом Міністерства, 100.96kb.

Ю.В. Лєснікова, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників


ВИВЧЕННЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ,
ТЕХНОЛОГІЙ ТА КРЕСЛЕННЯ

Пріоритетним завданням технологічної освіти в умовах впровадження нового змісту навчальних програм з трудового навчання та технологій є розвиток творчого мислення школярів. Проблема звички до репродуктивної праці вчителя, на жаль, залишається провідним питанням щодо реалізації сучасної особистісно-орієнтованої моделі навчання. Структура навчальних програм предметів забезпечує можливість учителя варіювати зміст навчання у відповідності зі здібностями дитини. Така спрямованість професійно-педагогічної діяльності вчителя трудового навчання та технологій перетворює процес освіти з монолітного і незмінного в варіативну, відкриту для оперативних змін, диференційовану сферу освітніх послуг, у якій система жорстко фіксованих тем та розділів, по суті, нав’язувана учню і обмежуюча його свободу вибору, замінюється свідомим (на підставі професійно виважених консультацій) вибором школяра індивідуального навчального проекту у відповідності з власними інтересами, здібностями і освітніми потребами. Проте, консерватизм вчителів у підходах до планування проектної діяльності, відсутність належного рівня комп’ютерної грамотності та власне, особистісних навичок творчого вирішення технічних задач не сприяють реалізації нового змісту навчальних програм у повному обсязі. Звичка працювати за зразком, чітко дотримуватись відповідних розмірів не повинна гальмувати природне прагнення людини до творчості, який приділяється дуже велика увага при оцінюванні робіт на обласних та всеукраїнських змаганнях. Тому сьогодні особливої актуальності набуває здатність вчителя трудового навчання та технологій до формування в учнів основ творчого мислення та технічної творчості у сфері перетворювальної діяльності людини. На курсах підвищення кваліфікації вчителі мають розробити власний творчий проект із відповідною проектною документацією. Вільний вибір технологій, доступ до цифрових інформаційних ресурсів, інтерактивне навчання методикам творчого мислення дали позитивні результати. Уже третій рік команда Черкаської області знаходиться у трійці лідерів серед регіонів України за рейтингом участі у Всеукраїнській учнівський олімпіаді з трудового навчання. У 2011 році усі п’ять учасників ІV етапу олімпіади здобули призові місця. Результат команди переможців став можливим завдяки оволодінню учнями навичок вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі з допомогою комп’ютерної техніки, аналізувати інформацію та приймати творчі рішення, реалізувати їх, ефективно використовуючи різноманітні технологій обробки та оздоблення конструкційних матеріалів. Усі ці вміння передбачаються оновленим змістом предметів освітньої галузі «Технології».

Навчальні плани

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання передбачено:

- у 5, 6, 9 класах – 1 год. на тиждень;

- у 7-8 класах – 2 год. на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 № 66);

- у 10, 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;

- у 10, 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.08. 2010 № 834).

Окрім цього, кількість годин на вивчення предмета у 5-11 класах може збільшуватись за рахунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на:

1. 
   збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
   
2. упровадження курсів за вибором;
   
3. факультативи, індивідуальні та групові заняття.
   

Вивчення трудового навчання відбувається окремо для хлопців та дівчат. Поділ класів на групи у 5-9 та 10-11 класах здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 № 128. Однак не виключається можливість комплектування змішаних груп у малокомплектних школах або за бажанням учнів. Рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів. В однокомплектній старшій школі доцільним є створення в кла­сах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20 відсотків) — окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів).

Основна школа

Із 2011/2012 навчального року учні 5-9 класів навчатимуться за програмою «Трудове навчання. 5-9 класи. Нова редакція» (авт.: В.М.Мадзігон та інші). Новою редакцією програми передбачено три варіанти організації навчального процесу:

перший – для навчання хлопців;

другий – для навчання дівчат;

третій – для навчання змішаних груп.

У перших двох варіантах передбачено інваріантну (обов’язкову) та варіативну складові, які приблизно рівні між собою. Інваріантна складова вивчається у першому півріччі, варіативна – у другому. Для змішаних груп зміст навчальних планів складається лише з варіативних модулів, але під час їх вивчення учні повинні розглянути усі теми базового модулю для відповідного класу.

Варіативні модулі обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій та бажання учнів. Вивчення варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами, за наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Структура та зміст інваріантних та варіативних модулів навчальної програми побудована таким чином, щоб учні спочатку освоїли основи технології обробки певних матеріалів, а потім приступили до проектної, творчої діяльності. Тобто підсумком варіативного модулю має бути спроектований та виготовлений учнем виріб та проектно-технологічна документація. Розподіл навчального часу між окремими етапами проектування підпорядкований структурі та послідовності проектної діяльності.

Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу, тому теоретичні уроки засвоєння нових знань доцільно планувати на початку вивчення невідомої для учнів технології. Переважна кількість уроків варіативних модулів має бути за типом – урок формування вмінь та навичок. Така саме вимога відноситься і до планування навчального часу варіативних модулів навчальної програми «Технології», проте на створення та формування змісту проектно-технологічної документації учнів старшої школи у цифровому форматі слід передбачати можливість практичних уроків у комп’ютерних класах.

Допрофільне навчання у 8-9 класах забезпечується профорієнтаційними курсами за вибором, розрахованими на 9, 17 та 35 годин. Упровадження зазначених курсів покликане ознайомити учнів з різними напрямами технологічного профілю навчання. Міністерством освіти і науки надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів. Програма курсів була надрукована у журналі «Трудова підготовка в закладах освіти» № 1 за 2008 рік.

Якщо профільне навчання здійснюється на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, то і допрофільну підготовку учнів 8-9 класів бажано проводити також на базі комбінату. У міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можуть проводитися уроки трудового навчання для учнів 5-11 класів.

Старша школа

Учні 10-11х класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології. 10-11 класи» (авт.: А.І.Терещук та інші).

Нова програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин, під час яких старшокласники навчаються застосовувати проектну технологію як інструмент для подальшого проектування. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує від учнів не лише відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці – через розв’язання творчих завдань (виконання навчальних проектів). Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є виріб - практичний проект. Вже нікого не здивуєш використанням в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій. Для трудового навчання – це, в першу чергу, долучення учнів до новітніх технологій та розширення можливостей вирішення завдань, які постають перед ними в ході реалізації навчальних проектів.

З метою пошуку, підтримки, розвитку творчого потенціалу обдарованої молоді, під час підготовки завдань до ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання основна увага приділялась творчим завданням, проектній термінології. У теоретичному турі учням пропонувалось творче завдання щодо проектування власної конструкції визначеного виробу. Найскладнішими для учасників виявилась аналітико-продуктивна діяльність, виконання технічного малюнку, ескізу та клаузури власного вибору відповідно діючих вимог.

Вчителям слід звернути увагу на формування в учнів основ проектної термінології, розуміння змісту критеріїв аналізу моделей-аналогів. У практичному турі передбачалось виконання учнями комплексної роботи з технічної праці та виготовлення текстильного декоративного виробу з обслуговуючої праці. При виконанні практичного завдання учасниці не виявили сформованих навичок конструювання та оздоблення виробу за функціональним призначенням. Під час виконання комплексної роботи з технічної праці в учасників виникали труднощі із алгоритмом технологічного процесу виготовлення окремих деталей виробу та раціональним розподілом часу. Спеціалізованими загальноосвітніми навчальними закладами з трудової підготовки учнів старшої школи є міжшкільні навчально-виробничі комбінати, проте жоден вихованець МНВК не брав участі в олімпіаді.

Профільне навчання повинно підсилити орієнтацію загальної середньої освіти на життєве та професійне самовизначення особистості в умовах ринку праці та професій.

Учні 10-11х класів технологічного профілю ( 6 годин на тиждень ) можуть навчатися за такими спеціалізаціями: технологія деревообробки; технологія металообробки; основи дизайну; технологія кулінарії; технологія швейної справи; технологія художньої обробки матеріалів; технологія будівництва та опоряджувальних робіт; технологія агровиробництва; основи бджільництва; технічне конструювання та моделювання; технологія української народної вишивки; матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів; енергетика; комп’ютерна інженерія; легка промисловість; основи телекомунікацій; агротехніка; технологія конструювання та моделювання одягу.

За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших спеціалізацій.

У межах технологічного профілю навчання можлива і професійна підготовка старшокласників. При цьому, професійна підготовка проводиться згідно ліцензійних вимог. Мережа навчальних груп, визначається на основі контингенту учнів старших класів, яких направляє школа, а їх наповнення регламентується ліцензійними нормами. Всі Типові навчальні плани з підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах системи загальної середньої освіти розраховані на 540 навчальних годин.

Випускникам, які успішно закінчили повний курс навчання з професійної підготовки, надається право складати державні іспити на присвоєння кваліфікації з видачею документа про професійну освіту єдиного державного зразка України.

Креслення

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі технологічного та інформаційно-технологічного профілів (2 год. на тиждень).

В інших профілях креслення може вивчатися як окрема дисципліна або інтегровано з іншими предметами. Якщо креслення вивчається у 8-9 класах як окремий предмет, то на його вивчення використовуються години з варіативної складової навчального плану (в обсягах, передбачених навчальними програмами) за програмою «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Сидоренко. – К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. – К.: Школяр, 2004) і “Технічне креслення” для професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів (В.К.Сидоренко. – Львів: Оріяна-Нова, 2000).

Держана підсумкова атестація

Державна підсумкова атестація з технологій проводитися за завданнями з посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з трудового навчання (Технології). 11 клас» (авт. Тарара А.М., Терещук Б.М., Білошицький О.О., Гуменюк Т.Б., Левченко Н.Г., Мачача Т.С., Романчук А.І. – К.: Освіта, 2011). Даний посібник призначений для здійснення державної підсумкової атестації учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів, в яких організація навчально-виховного процесу відбувається згідно навчальних програм за всіма напрямами навчання крім технологічного профілю. Збірник містить 16 варіантів атестаційних робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант. На виконання завдань державної підсумкової атестації відводиться 90 хвилин.

Для класів технологічного профілю ДПА з технологій є обов’язковою як іспит з профільного предмета. Атестація проходитиме за оновленим «Збірником завдань для державної підсумкової атестації з технологій. Частина І. ІІ. ІІІ.» Автори-упорядники: Шестаківський Л.Л. та ін. – К-П.: Аксіома, 2011р., що має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» У збірнику подано завдання за такими напрямами:

- частина І: водій категорії «В», водій категорії «С», тракторист, слюсар з ремонту автомобілів;

- частина ІІ: оператор комп’ютерного набору, секретар керівника (організації, підприємства, установи), касир (на підприємстві, в установі, організації), манікюрниця;

- частина ІІІ: кухар, швачка, перукар, продавець продовольчих товарів. За напрямами підготовки, які не увійшли до зазначеного вище збірника завдань (столярна справа, діловод, тощо) вчитель самостійно, за аналогією, розробляє по три блоки завдань та затверджує їх у місцевих органах управління освітою.

Включення додаткових завдань до змісту контрольної роботи не допускається. Відповіді на кожне з трьох завдань оцінюється за 12-бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання (технологій), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. № 371. Загальна оцінка за контрольну роботу визначається як середнє арифметичне, заокруглене до цілого числа. Учні складають державну підсумкову атестацію з технологій в навчальних закладах, на базі яких вони вивчали профільні предмети. Державна підсумкова атестація проводиться окремо від кваліфікаційних іспитів з присвоєння робітничої професії.


С.К.Щербенко, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників


ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ОСВІТИ


Політично незалежною наша Україна є вже 20 років, але в її економічному розвитку, подальшій стабілізації суспільства вирішальною є роль майбутньої Людини, яку формує Освіта. У модернізації освіти ще більшого значення мають набути загальнолюдські цінності. Успадкована бездуховність, голий прагматизм і нестримна урбанізація поглинули сучасну молодь і віддалили її від культури нашого народу, його звичаїв і багатих традицій, в яких закладена духовна сила, гармонія і мудрість наших предків. Тому так важливо знайти сили для відновлення «храму душі людської», шукаючи істину у вірі, надії та любові, в історичних витоках нашої багатогранної культури, збираючи на дорогах історії каміння, розкидане нерозважливими людьми.

Найціннішим джерелом відновлення духовності є мистецтво, яке формує естетичну сторону свідомості та естетичні ідеали особистості. Саме мистецтво є первинним щодо інтелектуального світосприймання і викликає інтерес до світу та життя. Тому дуже актуальним є ширше впровадження в практику роботи загальноосвітніх шкіл інтегрованого курсу «Мистецтво», що не потребує виділення додаткових годин, а йде використання 2-х годин предметів музичного та образотворчого мистецтв; навчання проводять ті ж самі фахівці − вчителі музичного та образотворчого мистецтва. Образотворче мистецтво є унікальним, оскільки ті завдання і проблеми, що воно може вирішувати, за певних умов стають провідними в навчальному процесі.

У 2011 - 2012 н. р. діяльність педагогічних колективів навчальних закладів, методичних служб, органів управління освітою має бути спрямоване на підвищення якісного рівня освітніх послуг шляхом:

- активного впровадження в навчальний процес інтерактивних форм і методів мистецької освіти;

- створення умов для переходу старшої школи на профільне навчання;

- виховання у дітей та молоді цілісної системи цінностей і духовних пріоритетів;

- забезпечення реалізації «Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах» (Інформаційний збірник МОН №10 за 2004 р.) та Плану дій щодо поліпшення якості дошкільної та шкільної освіти з предметів художньо-естетичного циклу, розроблених та прийнятих у всіх загальноосвітніх установах області у 2009 році.

Місцевими органами управління освітою, керівниками загальноосвітніх навчальних закладів має продовжуватись робота щодо створення у школах належних умов для організації допрофільної підготовки. Для предметів художньо-естетичного циклу вона може реалізовуватись через вивчення окремих предметів на диференційованій основі, інтегрованого курсу «Мистецтво», викладання предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» за програмами поглибленого вивчення предметів, упровадження курсів за вибором; профільної орієнтації; інформаційної роботи та інші. (Програми поглибленого вивчення предметів, курсів за вибором наявні на сайті www mon.gov.ua)

Модернізація матеріально-технічної бази

Для забезпечення якісної освіти необхідно продовжити створення навчальних кабінетів з дисциплін художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах з комплектацією їх комп’ютером, електронною бібліотекою, навчально дидактичним матеріалом та підписними періодичними виданнями – науково-методичного журналу «Мистецтво та освіта», «Мистецтво в школі», освітньо-мистецького посібника-часопису «Артклас».

Методична робота у міжкурсовий період проводиться в колективній та індивідуальній формі. Ці форми роботи є складовою також і самоосвіти вчителів. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, районних та обласних методичних об’єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробки окремих проблемних питань, пов’язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, підготовку доповідей, огляд педагогічних та методичних журналів, збірників.

Вся робота методоб’єднань вчителів образотворчого мистецтва має бути направленою на:

- систематизування роботи вчителя по напрямках та видах мистецької діяльності;

- узагальнення, організацію обміну досвідом вчителів мистецьких дисциплін на різних рівнях;

- впровадження новітніх інформаційних технологій навчання;

- підготовлення вчителів до атестації та участі у конкурсі «Вчитель року» в номінації «образотворче мистецтво» (Обов’язково обговорити наслідки такої участі на серпневих засіданнях методичних об’єднань вчителів образотворчого мистецтва і визначитись з планами самоосвітньої роботи по ліквідації прогалин у знаннях учителів);

- надання допомоги молодим спеціалістам та вчителям–нефахівцям образотворчого мистецтва у підготовці методичних розробок, оволодінні інноваційними технологіями навчання шляхом проведення індивідуальних та колективних консультацій та організації наставництва;

- пропаганда новинок методичної та навчальної літератури, публікацій педагогічних видань;

- організацію друку своїх досягнень у науково-педагогічній пресі;

- організацію конкурсної та виставочної діяльності.


Завдання уроків образотворчого мистецтва у сучасній школі

У Національній доктрині розвитку освіти, Концепції 11-річної загальноосвітньої школи та Концепції художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах України визначено, що естетичне виховання є одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти, а залучення школяра до надбань світового мистецтва, виховання його як людини культури з розвиненим естетичним ставленням до навколишнього світу і самого себе є одним із важливих завдань школи.

Найбільш актуальним та результативним механізмом здійснення цих завдань, є інтеграція предметів художньо-естетичного циклу. Відповідно до «Державного стандарту загальноосвітньої середньої школи» та основних положень сучасної науково-педагогічної концепції про взаємодію та інтеграцію мистецтв у поліхудожньому розвитку школярів (автори Шевченко Г.П., Юсов Б.П.), у якості провідного освітнього компоненту може успішно виступати образотворче мистецтво.

У 1-4 класах загальноосвітньої школи учні на уроках образотворчого мистецтва виконують малюнки графічні, живописні, декоративні окремих предметів, натюрморти, зображення тварин, людей, явищ природи та тематичні композиції, ліплять скульптурні форми, конструюють предмети побуту та їх прикрашають, знайомляться з матеріалами та інструментами, якими користується художник, мистецькими творами художників, скульпторів, майстрів декоративно-прикладного мистецтва, вчаться їх аналізувати, а також вивчають терміни образотворчого мистецтва і спостерігають за навколишнім.

Програма для 5-7 класів передбачає систематизацію знань, отриманих в молодшій школі, збагачуючи їх новою інформацією, використовує наступність у викладанні предмета, розвиває бачення, творчий потенціал та інтерес до набутих знань з основ образотворчої грамоти засобами мистецтва, формує художньо-естетичну і творчу свідомість.

Для ефективної реалізації ідей програми доцільно скористатись педагогічним досвідом дослідження Всеукраїнського рівня результативності експериментального вивчення інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура» (Л.Масол) на базі загальноосвітніх навчальних закладів Черкаської області. У ході експерименту було виявлено, що цілісна культурологічна модель художнього-естетичного виховання, яка базується на комплексному вивченні різних видів мистецтва, спрямована на розвиток художньо-естетичного мислення учнів, їхнього творчого потенціалу та базових компетентностей. Саме це й актуалізує втілення у педагогічну практику Лємешевої Н.А., вчителя образотворчого мистецтва Черкаської спеціалізованої школи №20 Черкаської міської ради ідеї - «Міжпредметні зв’язки та інтеграція мистецтв як засіб розвитку художньої творчості учнів на уроках образотворчого мистецтва».

На уроках образотворчого мистецтва Лемешева Н.А. поєднувала знання із навчальних предметів та потенційні можливості різних видів мистецтва (літератури, музичного, образотворчого) для збагачення світогляду учнів, розвитку їх творчого потенціалу, навичок творчої діяльності; стимулювання саморозвитку і самовираження вихованців у процесі життєтворчості; виховання культури почуттів учня; пробудження у школярів живого інтересу до образотворення. Вона використовує основні методи інтеграції змісту навчальних предметів та різних видів мистецтв у такому алгоритмі дій:

1. Пропонується учням виконати випереджувальні завдання до уроку: колективне - спостереження явищ та об'єктів зображення; індивідуальні - дібрати необхідний до наступного уроку матеріал, інформацію, поезію (з урахуванням вікових особливостей учнів та відповідно до навчальних предметів: історії, природознавства, літератури…);

2. Під час уроку організовується сприймання творів різних видів мистецтва: художніх фотографій, ілюстрацій та репродукцій картин, слухання уривків з музичних та літературних творів.

3. Проводяться бесіди про спільний художній образ у різних видах мистецтва. На прикладах творів мистецтва пояснюється, як взаємодіють різні види мистецтва. Надається допомога учням в розумінні, за допомогою яких засобів виразності митці різних видів мистецтв створили художній образ. Разом з учнями проводяться аналогії між мистецькими творами, що сприяє розкриттю їх образного змісту, встановленню асоціативних зв’язків між ними. І чим більше таких зв’язків вдається встановити, тим більш повноцінно виникає у свідомості дитини суб’єктивний художній образ.

У ході бесіди разом з вихованцями визначаються спільні міжпредметні і міжмистецькі поняття. Актуалізацію опорних знань раціонально проводити в інтерактивній формі, застосовуючи методи «Мікрофон», «Інтерв’ю», «Ланцюжок», «Навчаючи, вчуся», «Світська розмова», «Побудова асоціативного куща, «Так, ні» та інші.

Крім цього, у ході дослідження вчителькою виявлено, що застосування комп’ютерних технологій, засобів мультимедіа, які дозволяють використати дидактичні можливості відео- і аудіо інформації, дає змогу більш ефективно здійснити системну інтеграцію мистецтва і предметних галузей знань.

Лемешева Н.А. наголошує, що поєднання різних видів мистецтв є доцільним і дійсно творчим лише тоді, коли кожен вид мистецтва зберігає свою специфіку, свою форму художнього мислення. Так, образотворчому мистецтву доступні відтворення на площині об’ємних предметів, їх матеріальної якості, глибини зображуваного простору, повітряного середовища; можливість наочно передати світлотіньові й кольорові враження, образи об’єктів, предметів тощо. Література здатна з допомогою слів описати почуття, переживання, довкілля, виражати ідеї, погляди автора, його ставлення до життя. Сила музики, хореографії - в їх процесуальності, динамізмі, активності й емоційній повноті. Музика налаштовує на відповідний настрій, допомагає передати почуття, виражає емоції людини, відтворює звукову картину навколишнього світу. Не знаючи історії, глядач здебільшого не зможе зрозуміти зміст картин історичного жанру, її внутрішню сутність та ідею. Знання історії дає змогу більш точно відтворити у художніх роботах дітей історичну епоху чи подію.


Особливості планування проведення самостійної практичної роботи (алгоритм дій) на уроках образотворчого мистецтва.

У багатьох вчителів на уроках образотворчого мистецтва відбувається «пробудження у школярів живого інтересу до образотворення», але процес розвитку і саморозвитку учня уповільнюється – отримуються творчі роботи низької якості інколи внаслідок недостатньої інформованості теоретичними знаннями, а у 90% випадків – внаслідок відсутності чіткого керівництва самостійною роботою учнів, яку потрібно планувати і чітко організовувати поетапно.

Активізацію художньо-творчої діяльності школярів можна здійснити наступними способами, використовуючи їх у різних видах діяльності.

Розділ І. Сприймання мистецтва

1. Систематизоване поглиблення знань у галузі образотворчого мистецтва із сприймання творів мистецтва відбувається через:
   

− індивідуальний аналіз художніх творів у вигляді усних (письмових) рецензій або відгуків;

− колективні форми оцінної діяльності:

порівняльний аналіз, обговорення.

2. Визначення завдання, щодо оцінки творів образотворчого мистецтва (наприклад пейзажного жанру):
   

• Вибрати з-поміж інших один або декілька творів, які найбільше сподобалися.
  
• У довільній формі чи за пропонованим учителем орієнтовним змістом естетичної оцінки зробити порівняльний аналіз, скласти рецензію або твір-відгук відносно пейзажів, які найбільше привернули увагу.
  

Завдання.

І. Ознайомлення з особливостями пейзажного жанру та найвизначнішими творами українських художників-пейзажистів.

Презентація орієнтовного змісту естетичної оцінки твору пейзажного жанру (алгоритм):

• назва твору, його автор;
  
• власна інтерпретація сюжету;
  
• опис місця дії;
  
• опис представлених явищ природи;
  
• аналіз композиційного вирішення (наявність композиційного центру, виділення планів, розміщення та підпорядкованість деталей тощо);
  
• відповідність реальності;
  
• оцінка колірного вирішення;
  
• зазначення різновиду пейзажу та оцінка художньої техніки виконання;
  
• оцінка загального настрою твору;
  
• визначення образності твору (виявлення художнього образу);
  
• висловлення особистого враження від споглядання твору;
  
• використання в оцінці різних мовних засобів (асоціативних аналогій, зіставлень, порівнянь, метафор, епітетів тощо/.
  

ІІ. Зразок відгуку на мистецький твір пейзажного живопису: -

Сергій Васильківський, "Козача левада" /1893/

На цій картині ми бачимо низину біля запруди на узліссі в ясний літній день.

Над луговою поляною неширокою смугою звелися дерева, а над ними більш як наполовину картини - небо. Пишні дерева утворюють гарний затишок. Луг, трава, вода - все повито теплою імлою жаркого літнього дня. Соковита трава різних колірних відтінків м’яким килимом устеляє простір левади.

Величні дерева праворуч - нібито могутні велетні-козаки, що охороняють цей благодатний спокій. Біля них відпочивають люди, на­солоджуючись ясним днем та вологою левади.

А неподалік від переднього плану, посеред низини, біля води - воли. Іхні постаті динамічні. Здається, що вони от-от почнуть пити чисту джерельну воду, і ми почуємо певні звуки.

Картина відтворює реальну, повсякденну сцену. Весь пейзаж взагалі та його окремі деталі викликають у нас почуття, що все це ми вже колись бачили у дійсності. Знайомими здаються і ясне небо із золотавими хмаринками, і дерева, і кущі, і різнотрав’я, і світлі плями води на зеленому лузі, і повітря, що аж дзвенить від спеки та співу невидимих комах.

Пейзаж виконано в блакитно-золотавій гамі. Палітра твору багата на найтонші відтінки та колірні сполучення.

Картина "Козача левада" досконало реалістична та романтично-образна водночас. С.Васильківський прискіпливо зображує кожну деталь у картині, не забуваючи при цьому про головне - втілення образу невмирущої краси рідного краю. +найкращих творів українського пейзажного живопису.

ІІІ. Завдання на порівняння кількох творів музичного мистецтва, літератури (віршів, прозових уривків з описом стану природи) та мистецькими творами пейзажного жанру

• у різний час доби (світанок, полудень, захід сонця, сутінки);
  
• у різні пори року (зима, весна, літо, осінь);
  
• різний стан погоди (день сонячний, день похмурий, вітряний, дощовий день, після дощу; мороз та сонце, заметіль, перший сніг тощо)
  

з виявленням специфіки кожного виду мистецтва та притаманної тільки йому форми художнього мислення. Головна умова – усі твори, що порівнюються, мають мати спільний художній образ.

Розділ ІІ. Малювання з натури

(Предметне малювання, натюрморт, пейзаж, портрет, людина в русі)

1.1. Рисунок натюрморту з натури

І. Методика підготовки постановки натюрморту при малюванні з натури:

• Підбір предметів відповідно тематики роботи.
  
• Визначення кількості постановок в залежності від розміру предметів (для фронтальної, групової та роботі в парі).
  
• Врахування положення предметів відносно лінії горизонту, точки зору та освітлення предметів від одного джерела.
  
• Вибір тла або драпіровки для підсилення контрастності (додержання тонового контрасту).
  
• Пошук вдалого розташування предметів в групі.
  

ІІ.Етапи роботи над рисунком натюрморту

Головне правило: рисувати треба від загальної форми до їх частин і деталей. Важливо бачити все в цілому, а деталі, дрібниці проявляються поступово в процесі роботи.

1. На першому етапі роботи треба визначити зображення на аркуші паперу – композицію.
   
2. На другому етапі потрібно точніше визначити місце кожного предмета один щодо одного, їх розміри, пропорції, конструкцію (вісь симетрії, якщо вона є, подібність до геометричних фігур).
   
3. На третьому етапі уточнювати форму предметів, починати роботи тоном. Треба штрихом визначити «велику тінь». Потім перейти до детальнішої тонової проробки кожного предмета. На цьому етапі важливо весь час порівнювати, який предмет темніший, який світліший, де тло темніше за предмет, а де – навпаки.
   

ІІІ. Колірне вирішення, послідовність виконання:

1. На першому плані – предмети зробити чіткішими, дальній план більш м’яким, без чітких переходів. Цей прийом створює враження глибини простору.
   
2. На завершальному етапі вадливо проаналізувати всю роботу. Потрібно проаналізувати правильність тонових співвідношень, перспективної побудови предметів, фактуру матеріалу, його об’єм.
   

2. Малювання натюрморту з овочів, фруктів та речей побуту (живопис)
   

Починаючи роботу, визначте, в яку форму вписується загальний силует усього натюрморту та як краще за компонувати його на аркуші паперу, щоб зберегти рівновагу

вашої композиції. Узагальнюючи форму зображуваних предметів, намічайте легкими лініями їх конструктивну будову. Коли основні обриси натури знайдені, промалюйте детальніше форму кожного предмета, легкими лінями намітьте основні кольори, місця світла, напівтіні й тіні. Зверніть увагу на найсвітліші плями (бліки).

Послідовність виконання.

1. Підібраним локальним кольором прокрийте спочатку фон і всі предмети, орієнтуючись на освітленні площині. Залиште місця чистого паперу для бліків та особливо яскравих плям.
   
2. Після того, як малюнок трохи підсохне, підберіть на палітрі кольори півтонів і поступово проробляйте всі предмети, не забуваючи про кольорові рефлекси, особливо в тіньових місцях.
   
3. Мазки кладіть тільки за формою. Частіше порівнюйте свою роботу з натурою.
   
4. Тіньові та найтемніші місця проробляйте в останню чергу.
   

1.3 Живопис натюрморту

Овочі, фрукти, букети квітів, різні предмети, виготовлені людиною, можуть бути матеріалом для постановки натюрмортів.

Для розвитку чуття пропорції натюрморт можна складати з предметів, різних за формою і величиною.

Для розвитку чуття кольорових градацій доцільно¸ передусім, ставити натюрморти із предметів зближених кольорів, а потім перейти до виконання натюрмортів з предметів різних за кольором.

Перед тим, як приступити до писання натюрморту, корисно навчитися виконувати кольорові градації шляхом змішування різних фарб. Для цього виконують підготовчі вправи на розробку градацій з окремих кольорів.

Послідовність кольорового зображення така:

1. Спочатку прокладають власний (локальний колір) кожного предмета, порівнюючи кольорові співвідношення.
   
2. Потім визначають світлотіньову різницю і переходять до створення кольорового середовища, збагачуючи живопис колірними відтінками, рефлексами.
   

Для розвитку своїх здібностей у малюванні натюрморту, частіше виконуй вправи, етюди не тільки з натури, а й з пам’яті.

2.1. Тема: Малювання з натури. Начерки голови та фігури людини.

2.1. Послідовність малювання портрета в 6 класі.

• Повторення співрозмірності, пропорцій голови людини.
  
• Визначення виду портрету (анфас, профіль) та об’єму зображуваного.
  
• Вирішення композиції портрета у форматі.
  
• Спостереження об’єкта та визначення типу обличчя, індивідуальних особливостей.
  
• Виконання ескізу портрету.
  
• Детальна проробка елементів портрету.
  
• Завершення роботи в матеріалі.
  

2.2 Малювання фігури людини

Для, щоб навчитися малювати людину, треба знайти співвідношення частин її фігури, частіше виконувати короткочасні начерки і триваліші замальовки з натури. Знання пропорцій людини допоможе у малюванні за уявою. У різні періоди життя пропорції людини мають свої особливості. Так, у дитячому віці голова вміщується у висоту фігури п’ять-шість разів, у підлітка – сім, у дорослого – вісім.

Порівнюючи всі частини фігури з висотою голови, помітили, що висота голови дорослої людини вміщується по ширині плечей двічі, по довжині ніг – чотири рази. Довжина рук трохи коротша. Висота тулуба з головою дорівнює половині висоти фігури, решту займає довжина ніг. Довжина голови дорівнює довжині ступні ніг. Розпрямлена долоня сягає відстані від підборіддя до брів. Жіноча фігура відрізняється від чоловічої.

Послідовність роботи:

1. Проведіть вісь постаті, яка відповідає висоті фігури.
   
2. Визначте довжину ніг, поділивши висоту постаті людини навпіл.
   
3. а). Поділіть висоту фігури на шість частин. Ця частина буде рівнятися висоті голови дитини.
   

б). Для підлітка висота голови буде рівнятися сьомій частині висоти фігури,

в). Для дорослого – восьмій частині висоти фігури.

4. Позначте плечову і тазову осі.
   
5. Намітьте коліна, поділивши довжину ніг навпіл.
   
6. Визначте кінці пальців рук і місце ліктьових суглобів.
   
7. Нарисуйте лінійну схему постаті (скелет).
   
8. На останньому етапі «одягніть» скелет у м’язи.
   
9. Малюючи одяг, підкресліть основні складки, що виявляють форми тіла.
   

2.3 Тема: Портрет у живописі. Колір і форма у створенні портрету. Зображення автопортрету в анфас. Техніка: акварель, гуаш.

Мета: Вчити учнів виконувати автопортрет в кольорі, підбирати колірну гаму, частково передавати об’єм, індивідуальні риси зовнішності, настрій, удосконалювати навички побудови пропорцій голови людини, розвивати вміння спостерігати і передавати спостереження в малюнку, виховувати любов до себе, як до унікальної і неповторної особистості.

Обладнання: для вчителя: мультимедійна презентація «Дитячі портрети в творчості відомих художників», мольберт, акварель, гуаш.

Для учнів: люстерко, папір для малювання, акварель, гуаш, пензлі, олівець.

Послідовність ознайомлення з теорією.

• Почнемо з композиції. Визначимо положення аркуша паперу для роботи і намітимо межі малюнка.
  
• Ми малюємо автопортрет анфас. Хто знає, що це означає і які види портрета бувають?
  
  • Анфас, також Фас і Профіль.
    
  • Фас — від фр. en face — в обличчя — вид особи, предмета прямо спереду;
    
  • Анфас — положення обличчям до глядача у ¾ повороту голови.
    
  • Профіль — вигляд збоку.
    

КАНОНИ ЗОБРАЖЕННЯ ОБЛИЧЧЯ:

Портрет - це жанр образотворчого мистецтва, в якому художник зображує людей. Це один з складних і разом з тим надзвичайно цікавих жанрів мистецтва. Портрети допомагають нам відчути характер людини, її настрій в даний час.

Але роботу слід починати з композиції малюнка. Композиція малюнка повинна займати весь формат аркуша. Так як голова людини має витягнуту форму, аркуш паперу покладіть перед собою вертикально. Намалюйте овал обличчя. Не забудьте залишити зверху місце для зачіски, знизу - для зображення шиї та плечей. Композиційне вирішення автопортрета не повинно бути випадковим, необхідно наперед продумати: буде зображена тільки голова або буде поясний портрет. При роботі над автопортретом треба мати на увазі, що вирішення композиційного завдання не обмежується тільки розташуванням зображення на аркуші. Потрібно знайти (виділити) композиційний центр. Композиційним центром в портреті можуть бути очі, ніс і губи, або губи і підборіддя.

Профільна лінія при зображенні голови у фас − пряма і ділить голову на дві рівні і симетричні частини. Тому, зображаючи симетричні форми голови − лоб, овал особи, ніс, губи, підборіддя, учень повинен малювати одночасно праву і ліву частини. Лінії надбрівних дуг, підстави носа і підборіддя, а також лінії розрізу очей і рота будуть прямими і горизонтальними. Виконання малюнка починалося з композиційного розміщення зображення на аркуші паперу, але тут підхід до вирішення композиційного завдання був іншим.

Пам'ятайте форма очей овальна, відстань між ними приблизно дорівнює оку. Очі бувають маленькі і великі, вузькі і широкі, за кольором - блакитні, сірі, карі, зелені. Брови знаходяться над очима і розташовуються на допоміжній горизонтальній лінії. Брови теж бувають широкі і вузькі, прямі і вигнуті.

Нижня частина обличчя ділиться на дві частини допоміжної горизонтальною лінією на висоті. На ній розташовується кінчик носа з симетричним правим і лівим крилом. Ніс має форму піраміди чотиристоронньої. Ніс так само може бути короткими довгим, кирпатим, "орлиним", "картоплею", прямим або "грецьким".

Далі малюємо губи, верхню і нижню. Вони розташовуються нижче носа і мають хвилеподібний контур. Довжина губ становить розмір від середини зіниці одного ока до середини зіниці іншого очі. Губи можуть бути вузькими, середніми, товстими і роздутими.

Підборіддя і вилиці у кожного теж свої: чітко виділені чи мають м’які форми. Зачіска, стрижка. Шия в два рази вужче ширини голови.

План на дошці: «Послідовність виконання самостійної роботи»

• Працюємо на дошці і створюємо ескіз автопортрета.
  
• Дивимося презентацію і підбираємо колір обличчя.
  
• Слухаємо вчителя і визначаємо об`єм голови.
  
• Працюємо самостійно і створюємо ескізу автопортрету на аркуші
  
• Демонструємо власну роботу на класній виставці.
  

3.1. Малювання інтер’єру

До основних законів образотворчої грамоти належать закони перспективи. Не знаючи їх ми не змогли б бодай приблизно правильно зобразити навіть найпростіший предмет.

Спробуємо зобразити внутрішній простір (інтер’єр) якого-небудь приміщення, наприклад, класної кімнати. Якщо на неї дивитись, рухаючись то вправо, то вліво, то присідаючи, то піднімаючись, − вона матиме щоразу інший вигляд. Отже, вигляд інтер’єра змінюється залежно від зміни лінії горизонту і нашої точки зору (це проекція зору виконавця на фронтальну стіну). Уважно розгляньте схему перспективної побудови інтер’єра.

Усі паралельні між собою в натурі лінії, що віддаляються від нас у глибину, при уявному продовженні обов’язково зійдуться в одній точці, яка знаходиться на лінії горизонту. Усі інші лінії інтер’єра, що йдуть у глибину і не є паралельними лініями кімнати, при уявному їх продовженні матимуть на лінії горизонту свої точки сходження. Для чіткого обмеження частини зображуваного інтер’єра доцільно використати видошукач.

Послідовність виконання малюнка

1. Роботу починають з визначення лінії горизонту і визначення точки сходження на ній, яка буде знаходитись на фронтальній стіні.
   
2. Потім знаходять основні лінії, що обмежують площини стін, стелі, підлоги, і¸ щоб не помилитись у передачі перспективних скорочень, уявно продовжують їх до точки сходження.
   
3. Коли «каркас» інтер’єра побудований, розпочинають перспективну побудову вікон, дверей та великих предметів, які знаходяться у приміщенні.
   

Слід звернути увагу на те, що не всі елементи об’єкта змінюються при перспективному зображенні. Так, наприклад, аналізуючи будову інтер’єра, можна легко помітити, що всі горизонтальні та вертикальні лінії, паралельні картинній площині, не змінюють свого напряму при перспективному зображенні.

Уявна зміна форми предметів (особливо прямокутних) спостерігається тоді, коли вони направлені вглиб, у той час як форма фронтально розташованих предметів у невеликому обмеженому просторі фактично залишається незмінною. Це виразно помітно тоді, коли відчиняти чи закривати двері. Для більш точного визначення напряму контурних ліній (як і при малюванні з натури предметів) частіше використовуйте так званий спосіб «горизонталі та вертикалі», тобто кожну лінію на рисунку, як і на об’єкті зображення, порівнюйте з вертикально чи горизонтально поставленим олівцем або двома-трьома горизонтальними і вертикальними лініями, взятими за основу.

Розділ 3. Малювання за уявою

3.1. Малювання за уявою пейзажу.

1. Послідовність зображення пейзажу за уявою в одній із графічних технік:
   

• Вибір мотиву та визначення формату і форму аркуша (вертикальний та горизонтальний).
  
• Визначення положення лінії горизонту та точки зору на форматі.
  
• Виконання композиційного розташування об’єктів пейзажу:
  

• визначення центру композиції;
  
• намічаємо узагальнену форму основних елементів пейзажу, а саме об’єктів першого, середнього і заднього планів.
  

• Деталізація об’єктів першого плану.
  
• Виконання пейзажу в матеріалі (лінійний – фломастер, кулькова ручка, графітний та кольорові олівці).
  

Поетапність виконання самостійної роботи на уроці «Відтворення тональних співвідношень в декоративній композиції за уявою "Гілка дерева з плодами та листям":

1. Вибір формату аркуша паперу відносно обраного задуму.

2. Аналіз форм листя і плодів відносно його геометричній подібності, визначення місця малюнку на аркуші паперу та габаритних розмірів листя і плодів.

3. Визначення і передача пропорцій листя, плодів, їх конструктивної будови та характерні особливості форми.

4. Детальне промальовування характерних особливостей листя. Відтворення тональних співвідношень в декоративній композиції за уявою "Гілка дерева з плодами та листям".

5. Кольорове вирішення композиції.

Передача тональних співвідношень кольорів плодів та листя.

Учні працюють самостійно, паралельно з роботою вчителя на дошці.

Послідовність роботи над пейзажем за уявою

Вибір тематики роботи за бажанням учнів.

Побудова композиційного рішення роботи – вибір точки зору і побудова лінії горизонту, плановість елементів композиції із врахуванням законів перспективи, оптичних ілюзій.

• Доповнення композиції деталями другого плану.
  
• Детальна промальовка предметів, зображених на передньому плані.
  
• Вибір колірної гами роботи: насичені, яскраві кольори для переднього плану і м’які, що набувають кольору повітряної димки – блакитної, молочно-білої, фіолетової, для предметів другого плану.
  
• Робота над композицією в техніці акварелі – промальовка великих за розміром площ та предметів.
  
• Детальна промальовка деталей переднього плану тушшю.
  
• Оформлення роботи
  

3.2 Тематична композиція

Етапи послідовності роботи художника над твором:

Задум, ескізи, етюди, начерки, замальовки, композиційні та колористичні варіанти; завершення роботи над твором.