Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального року

Вид материала

Диплом

Содержание Особливості викладання предмета Перша тенденція Друга тенденція Третя тенденція Четверта тенденція П'ята тенденція Шоста тенденція Сьома тенденція Перша проблема Друга проблема Третя проблема Четверта проблема П’ята проблема Формування інформаційної компетентності учнів

Подобный материал:

• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 118.4kb.
• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси, 1819.39kb.
• Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
• Управління освіти І науки облдержадміністрації Комунальний заклад, 170.37kb.
• Відділ освіти, 1491.54kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2012», 421.97kb.
• Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
• Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 4190.92kb.
• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників волошенко, 135.6kb.
• Анотований перелік навчально-методичної літератури, що видана з грифом Міністерства, 100.96kb.

ЛІТЕРАТУРА


1. Баран Г.Літературна студія в школі.– Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 352 с.

2.Дыханова Б.С. Цитируется по лекции от 14.08.07.Воронежский ОИПОПР.

3. Ісаєва О.О.Виразне читання. Методичні поради щодо його проведення та оцінювання за 12-бальною системою // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 4. – С. 17-18.

4. Курчина Валентина, учитель русского языка и литературы, директор муниципальной Городищенской общеобразовательной средней школы с углубленным изучением отдельных предметов, село Городище, Старооскольский район, Белгородская область Учительская газета, ISSN 1607-2162, Key title: Ucitelskaâ gazeta (Online) Abbreviated key title: Ucit. gaz. (Online)

5. Лисиця Н. Виразне читання на уроказ літератури як засіб глибинного осягнення змісту твору (На матеріалі байки І. Крилова «Ворона і Лисиця») // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010 – № 3.– С. 30-32.

7.Таранік-Ткачук К.В., головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, канд. пед. наук Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури:2011р.


Т.Г.Пахомова, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;

Г.І.Савицька, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників


ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА

«ІНОЗЕМНА МОВА»


На початку третього тисячоліття Україна переживає складний період трансформації суспільного розвитку й радикальних перетворень у галузі освіти, намагаючись вийти на рівень європейських та світових стандартів. В умовах, що склалися на рівні міжнародних відносин, оволодіння іноземними мовами передбачає не тільки знання власне мови – лексичного запасу, граматичних структур, синтаксису, але й наявність так званих фонових знань про країни, мова яких вивчається, а також норм поведінки, стилів спілкування, реалій повсякденного життя, правил етикету.

Сучасний громадянин України повинен швидко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях, критично мислити, застосовувати набуті знання та вміння в соціальному оточенні, бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення. Крім загальних і професійних знань та вмінь особлива увага приділяється формуванню таких важливих компетентностей як критичне мислення, вміння самостійно вчитися і користуватися комп’ютером, спроможність розв’язувати проблеми професійного та життєвого рівня, здатності до самопізнання і самовираження у різних видах діяльності, вміння працювати в колективі та навчатися протягом життя тощо.

Особистісно-орієнтований підхід вносить суттєві зміни в усі компоненти системи навчання: цілі, зміст, принципи, технології навчання і в організацію навчально-виховного процесу. Це проявляється у виділенні різнорівневих цілей викладання, в діяльнісному характері змісту навчання, його культурознавчій спрямованості, у врахуванні нових тенденцій в іншомовній освіті.

Перша тенденція - це посилення варіативності навчання іноземних мов. Варіативність забезпечує педагогічний плюралізм, можливість учням навчатися в різних типах загальноосвітніх установ і формувати різні траєкторії навчання іноземної мови. Тенденція посилення варіативності останнім часом добре проглядається на можливості використання різних НМК з іноземних мов, як вітчизняних, так і зарубіжних; різних методів та технологій навчання. Вчителі мають можливість вибирати засоби і технології навчання і контролю, визначати шляхи підвищення професійного росту та кваліфікації (наприклад, дистанційні форми та модульно-накопичувальна система підвищення кваліфікації).

Друга тенденція - це розширення полікультурності і мовного плюралізму, що сприяють процесу безперервного розвитку мовної особистості. Важливим чинником зміни шкільного середовища стали розширення спектру іноземних мов.

Третя тенденція - розширення можливостей індивідуалізації процесу навчання іноземної мови. Індивідуалізація передбачає створення умов, в яких кожен учень повною мірою може проявити свої здібності і свою індивідуальність. Індивідуалізація тісно пов'язана з диференціацією. Введення профілізації спрямоване на індивідуалізацію процесу навчання. Індивідуалізація передбачає врахування інтересів, особистого досвіду учнів і забезпечення мотивації навчання. Вона включає такий елемент, як адресність навчання. Індивідуалізація передбачає і використання різних технологій, які враховують вікові особливості учнів, їх здібності, інтереси і потреби.

Четверта тенденція передбачає доступність освіти, прозорість методів навчання і контролю. Новий формат атестації у 9 та 11 класах з іноземної мови привів учнів та вчителів до усвідомлення важливості знайомства з критеріями оцінювання різних видів тестових завдань, вміння застосовувати їх на практиці для оцінювання та самооцінювання.

П'ята тенденція пов'язана з розвитком нової, особистісно-орієнтованої парадигми освіти. Відбувся перехід від формату викладання до формату навчання. Уміння самостійно працювати, використовуючи різні стратегії, і успішно вирішувати проблеми, пов'язані з вивченням іноземної мови, допоможуть мовні портфоліо, покликані розвивати навички самоконтролю, рефлексії і корекції.

Шоста тенденція передбачає можливість навчання і стажування за кордоном. При навчанні доцільно поєднувати вітчизняні та зарубіжні підручники для підготовки до міжнародних іспитів. Іноземна мова надає великі можливості для розвитку таких якостей, як громадянськість, патріотизм, толерантність та ін.. Діалог культур, представлений в НМК навчальними матеріалами про країни, мова яких вивчається, і про Україну, сприяє формуванню критичного світогляду учнів, їх активної громадянської позиції.

Сьома тенденція - це зростаюча потреба загальноосвітніх закладів у освоєнні інноваційного досвіду тих шкіл, які займаються експериментальною та інноваційною діяльністю за такими напрямками:

• багатомовність і полікультурність у мовній освіті;

• варіативність технологій навчання та вивчення іноземних мов;

• міждисциплінарна основа допрофільної та профільної підготовки;

• досвід моделювання ранньої мовної освіти;

• сучасні проблеми комунікативно-орієнтованого контролю та моніторингу;

Вищеназвані тенденції в цілому плідно позначилися на розвитку іншомовної освіти в Черкаській області: школярі Черкащини показали хороші результати на Всеукраїнській олімпіаді з усіх іноземних мов. Однак не всі райони, де вивчається німецька мова взяли участь в обласному турі конкурсу «Вчитель року».

Можна виділити наступні проблеми вивчення і викладання іноземних мов в області.

Перша проблема - збереження існуючого балансу у вивченні іноземних мов. Більшість батьків хоче, щоб їхні діти вивчали англійську мову. Різко скорочується вивчення французької та німецької мов. Якщо дана тенденція буде посилюватися, це може призвести до зникнення французької та німецької мов зі шкіл і до безробіття серед кваліфікованих педагогів, що викладають дані іноземні мови. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є введення вивчення другої іноземної мови в школі, що буде сприяти збереженню французької, німецької і дозволить також розширити спектр інших мов, що вивчаються, у тому числі слов'янських і східних.

Друга проблема це реалізація наступності в освітньому мовному полі: дитячий садок - початкова - середня - старша школа - ВНЗ. Якщо зараз склалися в цілому механізми наступності в галузі іноземних мов між початковою, середньою та старшою школою, то механізми взаємодії між дитячим садком і початковою школою, старшою школою і вузом ще тільки формуються. Введення раннього і профільного навчання, безумовно, буде сприяти вирішенню цієї проблеми.

Третя проблема - невідповідність ряду НМК змістом та формою. Тому рекомендується використовувати зарубіжні НМК, тому що в них представлені системні курси, вони побудовані на сучасних концепціях, враховують загальноєвропейські вимоги до оволодіння іноземною мовою. Про їх ефективність свідчать результати олімпіад з іноземних мов: більшість переможців навчаються саме за зарубіжними методиками. Таким чином, рішення даної проблеми полягає в паралельному використанні вітчизняних і закордонних підручників.

Четверта проблема - це відсутність інформації про лінгвістичні зміни, які відбуваються в іноземних мовах щогодини, особливо в англійській мові. Щорічно в Європі випускаються нові словники, які містять нові слова, інформацію про зміну вимови і розширення значення слів. Сучасні вітчизняні автори та видавці підручників з іноземних мов не встигають стежити за цими змінами, і часто учні змушені вивчати лексику та граматичні явища, які вже застаріли, що призводить до збою в міжкультурній та міжмовній комунікації.

П’ята проблема – невідповідність матеріальної бази навчальних закладів основним вимогам сучасного викладання іноземних мов. Школи потребують покращення матеріальної бази, особливо гостро стоїть питання про створення ресурсних центрів. У школах є касетні магнітофони, але мало магнітофонів з CD і MP3; є відеомагнітофони з касетами, але мало DVD-програвачів. Комп'ютерні класи, які є в більшості шкіл, не завжди використовуються вчителями іноземних мов, не говорячи вже про інтерактивну дошку, можливості якої є необмеженими для вивчення предмета.

Зараз, на початку нового етапу - етапу сталого розвитку системи вивчення іноземних мов, який характеризується інноваційним оновленням змісту і форм навчально-виховного процесу, трансляцією досвіду експериментальних та інноваційних майданчиків, пріоритетними мають стати:

• формування сучасної системи безперервної мовної освіти, її наступності;

• підвищення якості іншомовної освіти з урахуванням вітчизняних та міжнародних вимог;

• забезпечення доступності вивчення двох іноземних мов;

• вдосконалення системи незалежного аудиту мовної освіти;

• активізація інноваційних процесів у мовній освіті;

• безперервне підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, здатних і готових здійснювати інноваційну діяльність в загальноосвітніх установах.

Економічний і духовний розвиток країни значною мірою визначається якістю загальної та професійної освіти. Якість інтелектуальних ресурсів стає головним геополітичним фактором у світі. У зв’язку з цим у рамках пріоритетних напрямів розвитку освітньої системи України передбачено створення моделей організації контролю якості освіти та формування нормативної бази для загальноукраїнської системи оцінки якості освіти. В останнє десятиліття розробка підходів до оцінки якості освіти здійснюється через систему всеукраїнського, регіонального та міжнародного моніторингу якості освіти.

В даний час триває відпрацювання різних моделей нової незалежної форми державної підсумкової атестації випускників 9 і 11 класів загальноосвітніх закладів. Ведеться робота зі стандартизації банку вимірювальних та діагностичних матеріалів, створення технологічного забезпечення атестаційних процедур загальноосвітніх закладів, технології оцінки готовності дітей до навчання у початковій і основній школі.

Оцінка індивідуальних досягнень будується з урахуванням інститутів і механізмів, які довели свою ефективність в попередній період, і в системі загальної освіти включає подальший розвиток системи моніторингу якості загальноосвітньої підготовки учнів початкової, основної та старшої школи на основі застосування компетентнісно-орієнтованих контрольних вимірювальних матеріалів.

Слід підкреслити, що на відміну від традиційного іспиту ЗНО забезпечує об'єктивне виявлення в учнів рівня сформованості умінь всіх видів мовленнєвої діяльності та вміння вчитися у вищому навчальному закладі. Зміст і формат ЗНО відображають вимоги нової освітньої парадигми, вимоги часу до підготовки учнів, які будуть жити і працювати в умовах нового інформаційного суспільства.

ЗНО виявляє помітний вплив на сам процес навчання і на методику викладання іноземної мови.

Цей вплив можна простежити за наступними напрямками:

• намітилося збалансоване навчання всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності (до цього в більшості регіонів акцент ставився тільки на читання і говоріння, розуміється скоріше як усне відтворення вивченого напам'ять тексту, ніж як власне усне спілкування);

• почалася активна робота над продуктивними вміннями (до цього в основному формувалися репродуктивні уміння);

• інтенсифікувалася робота з формування метапредметних (загальнонавчальних і спеціальних) навчальних навичок,

• змінилися підходи до оцінювання і розширилося застосування критеріальних шкал при оцінюванні.

Оскільки у ЗНО велика роль відводиться контролю продуктивних умінь і навичок, володіння такими видами мовленнєвої діяльності, як лист і говоріння, навчання стало більше орієнтуватися на формування реальної комунікативної компетенції і набувати діяльнісний характер. Під впливом ЗНО змінюються і шкільні підручники. Усі вітчизняні НМК останніх років включають аудіоматеріали; вправи і завдання стали набувати проблемний характер; репродуктивні уміння і навички розглядаються лише як перший етап на шляху формування продуктивних умінь. Кращі підручники вже на ранніх етапах навчання націлені на формування стратегій аудіювання і читання і будуються на принципі навчання граматиці в контексті.

Підготовка учнів до здачі ЗНО з іноземних мов, крім власне навчання відповідної мови та розвитку умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності, повинна включати в себе наступні аспекти:

• ознайомлення з форматом завдань, в тому числі завдань з вільно конструйованою відповіддю, тобто завдань з письма;

• відпрацювання чіткого виконання інструкцій до завдання, в тому числі за дотриманням встановленого обсягу письмового висловлювання;

• розвиток уміння укладатися в регламент часу, відведеного на виконання конкретного завдання;

• відпрацювання стратегій виконання тестових завдань з їх подальшим аналізом і самоаналізом.

Які ж висновки варто зробити із всього сказаного?

Оцінка якості навчання мові може бути спрямована на пошук резервів ефективності цього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, складності тестового завдання з вимогами мовного тестування.

Оцінка індивідуальних відмінностей багато в чому залежить від діагностичної компетенції вчителя, моніторингу мовного розвитку учнів і досягнутого рівня володіння не тільки іноземною, а й рідною мовою.

Індивідуальні відмінності школярів розкриваються в характері пізнавальних труднощів, які проявляються в здібностях до мовного координування, в інтелектуальній обробці інформації і пізнавальних стилях, типологічних властивостях особистості і гендерних відмінностях.

Областю оцінки виявляється складність тестового завдання, яке обумовлене складністю мовного матеріалу, інтелектуальним навантаженням завдання, а також складністю досягнення комунікативної мети, тобто формулювання, передачі і прийому осмисленої інформації.

Вимоги навчання мові і проведення мовних тестів також є важливим предметом оцінки, враховуючи процес самооцінки учня і його навчального самовизначення особистості.

Все сказане дозволяє зробити висновок про те, що оцінка якості навчання іноземним мовам на матеріалі тестування залишається на сьогодні серйозною і актуальною.


І.В.Фурник, завідувач лабораторії – центру нових інформаційних технологій Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;

В.М.Шемшур, методист лабораторії – центру нових інформаційних технологій Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників


ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

Указом Президента України від 30.09.2010 р. 2011 рік проголошено Роком освіти та інформаційного суспільства, а також визначено комплекс заходів щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні та інформатизації суспільства. На сьогодні у сфері інформаційно-комунікаційних технологій діють такі Державні документи:

• ссылка скрыта "Про затвердження плану заходів з проведення у 2011 році Року освіти та інформаційного суспільства".
  
• ссылка скрыта.
  
• «План заходів з проведення у 2011 році Року освіти та інформаційного суспільства» ссылка скрыта.
  
• ссылка скрыта Про заходи щодо впровадження електронного навчального контенту.
  
• ссылка скрыта1 «Про перелік навчально-наочних посібників, електронних засобів навчального і загального призначення та ін., рекомендованих для використання у 2010/2011 навчальному році».
  
• ссылка скрыта «Про впровадження освітнього інноваційного проекту "Альфанетшкола".
  
• ссылка скрыта  щодо поширення моделі електронного засобу «КУРС: Освіта».
  
• Указ Президента України № 926/2010 від 29.09.2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні».
  
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. N 1722-р Київ.  «Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року».
  
• Указ Президента України № 926/2010 від 29.09.2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні».
  
• Наказ МОНУ № 1226 від 30.12.2008 «Про затвердження Плану дій щодо поліпшення якості фізико-математичної освіти на 2009-2012 роки».
  
• Наказ МОНУ № 799 від 11.09.2007 О проведенні дослідно-експериментальної роботи за темою «Організаційно-педагогічні умови використання інформаційних комп'ютерних технологій у позаурочній діяльності учнів початкової школи».
  
• Наказ МОНУ № 126 від 15.02.2007 «Про внесення змін до наказу МОН України від 11.05.2006 р. № 363».
  
• Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» 9 січня 2007 року № 537-V.
  
• Проект технологічного стандарту для вчителя.
  
• Про створення шкільних Інтернет-клубів.
  
• Наказ МОНУ №903 від 02.12.2004 «Правила використання комп'ютерних програм у навчальних закладах».
  

Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в сучасну освіту дає можливість реалізувати низку актуальних завдань, що постають при переході до інформаційного суспільства, розширити основу знань суспільства.

У рамках реалізації завдань, поставлених Президентом України надзвичайно важливим є забезпечення навчання педагогів області в галузі ІКТ та підвищення ефективності використання ІКТ в освітньому процесі. Інформатизація школи передбачає не тільки забезпечення школи комп'ютерними комплексами, навчальними програмами, Інтернетом, але й кваліфікованими користувачами контенту. Знання і вміння використовувати вчителем використовувати контент в навчально-виховному процесі є пріоритетним завданням методичних служб області.

Упродовж 2010-2011 навчального року у сфері інформаційно-комунікаційних технологій навчання вчителів проводилось, як в період атестаційних курсів, так і на місцях за програмами «Intel^® - Навчання для майбутнього» та «Microsoft Партнерство в навчанні Digital Literacy». За програмою «Intel^® - Навчання для майбутнього» підготовлено 200 вчителів, на жаль, за програмою «Intel^® - Навчання для майбутнього» лише в м.Умані, Маньківському, Кам’янському Черкаському, Христинівському районах продовжується навчання вчителів на базі опорних навчальних закладів.

У 2010-2011 навчальному році на виконання наказу Головного управління освіти і науки облдержадміністрації від 30.12.2010 №689 «Про проведення тренінгів з інформатики за програмою «Цифрові технології» розпочалося навчання вчителів за програмою «Microsoft Партнерство в навчанні. Курс цифрових технологій Digital Literacy». Протягом 2010-2011 навчального року пройшли навчання та отримали сертифікати на курсах підвищення кваліфікації 1161 вчитель та на базі опорних шкіл Городищенського, Жашківського, Черкаського, Чигиринського, Кам’янського, Смілянського, Канівського районів та міст Черкаси, Умань, Ватутіне, Сміла 752 вчителя.

МОН України передбачає введення в інваріантну складову базового навчального плану годин з інформатики в початковій школі. Даний курс має викладати певним чином підготовлений вчитель початкових класів. Тому надзвичайно актуальною є потреба в забезпеченні шкіл підготовленими вчителями початкових класів. Методичними службам слід проаналізувати рівень підготовки вчителів початкових класів в галузі ІКТ та спланувати відповідне навчання на курсах підвищення кваліфікації.

Потрібно зазначити, що робота в області щодо інформатизації початкової школи розпочата ще у 2007 році. Так, у 2007-2008 роках підготовку пройшли 248 учителів початкових класів за програмою «Сходинки до інформатики». На курсах вчителі вивчали основи роботи в операційній системі Windows, призначення та основні функції пакету Microsoft Office, сучасні телекомунікації.

Створена та працює творча група вчителів початкових класів з проблеми «Використання проектно-дослідницьких технологій з використанням ІКТ в навчально-виховному процесі початкової школи». Завдання творчої групи є розробка методичних рекомендацій стосовно використання ІКТ та проектно-дослідницьких технологій в початковій ланці освіти.

Зазначимо, що у старшій профільній 11 - річній загальноосвітній школі курс інформатики вивчається на таких рівнях: стандарту, академічному та поглибленому.

Метою всіх цих курсів є забезпечення формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників школи основ інформаційної культури та інформаційних компетентностей.

У 2010-2011 навчальному році вивчення інформатики у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснювалось за новими підручниками: «Інформатика. 10 клас» (автори Н.В.Морзе, В.П.Вебер, О.Г.Кузьминська) видавництва “Школяр”; «Інформатика. 10 клас» (автори Т.І.Лисенко, Й.Я.Ривкінд, Л.А.Чернікова, В.В.Шакотько) видавництва “Ґенеза”; «Інформатика. 10 клас» (автори І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко). Аналізуючи науково-методичне забезпечення змістових ліній підручників, потрібно відмітити, що найбільш вдало і повно це зроблено авторським колективом І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко.

Викладання інформатики здійснюється за програмою І.О. Завадського, Ю.О. Дорошенка, Ж.В. Потапової обсягом 1 година на тиждень у 9 і 10 класах. У 10 класі інформатику викладають за однією з двох програм тих самих авторів: академічного рівня (у закладах математичного, фізичного, фізико-математичного та універсального профілів) або рівня стандарту (у закладах всіх інших профілів, крім інформаційно-технологічного). У навчальних закладах інформаційно-технологічного профілю інформатику у 10 класі викладають за програмою академічного рівня, розширеною курсами за вибором. Розширення означає, що окремі теми курсу інформатики викладаються не за основною програмою, а за програмами відповідних курсів за вибором. Розширення здійснюється для таких тем:

• «Основи комп’ютерної графіки» - однойменним курсом;
  
• «Комп’ютерні презентації та публікації» - курсом «Основи створення комп’ютерних презентацій»;
  
• «Комп’ютерні мережі» та «Служби Інтернету» - курсом «Основи Інтернету»;
  
• «Основи програмування» - курсом «Основи візуального програмування»;
  
• «Створення, публікація й підтримка веб-ресурсів» - курсом «Основи веб-дизайну»;
  
• «Системи обробки табличної інформації» - курсом «Microsoft Excel у профільному навчанні»;
  
• «Бази даних» - курсом «Основи баз даних»;
  
• «Інформаційні технології у проектній діяльності» - курсом «Інформаційний працівник».
  

Розділи базового курсу інформатики потрібно розширювати курсами за вибором і в тих випадках, коли вивчення інформатики починається раніше, ніж у 9 класі, або на вивчення дисципліни відводять більше, ніж 1 годину на тиждень.

Для вивчення інформатики як у 9, так і в 10 класах розроблено навчально-методичні комплекти, до складу яких входять:

• підручник (авт. І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко);
  
• практикум і робочий зошит в одному виданні (авт. І.О. Завадський, О.В. Пасічник, В.В. Бойчук);
  
• посібник з методики викладання (авт. І.О. Завадський, О.В. Пасічник), до якого додається диск з електронними тематичними тестуваннями, презентаціями до всіх уроків та іншими допоміжними матеріалами;
  
• онлайнова навчальна система «Інформатика», у якій пропонуються тести та інтерактивні навчальні вправи до кожного уроку.
  

Усі друковані навчальні й методичні видання пропонуються Видавничою групою BHV, а он-лайнову навчальну систему розміщено на сайті ссылка скрыта, у розділі «Інформатика он-лайн».

Завдання в робочому зошиті диференційовані за складністю: прості, спрямовані на закріплення базових знань на кшталт основних означень або призначення елементів інтерфейсу програм, а виконання інших завдань потребує від учнів складніших дій, тобто зіставлення фактів, пошуку об’єктів та їхніх параметрів, виявлення зв’язків між об’єктами, конструювання алгоритмів тощо. Саме завдяки обмірковуванню, творчому опрацюванню інформації і формується система знань та навичок із певної дисципліни, зокрема інформатики.

Перевагою використання он-лайнової системи є створення середовища для колективної роботи учнів: учні можуть бачити результати роботи одне одного, а також, за бажанням вчителя, свої оцінки за кожне завдання та результати поелементного аналізу правильності відповідей. Це створює в класі атмосферу змагання та взаємної допомоги, що зрештою суттєво підвищує якість та ефективність навчання. Учителю у вигляді зведеної таблиці доступна повна інформація про кожну відповідь кожного учня; відобразивши її через проектор, учитель може провести аналіз правильності виконання завдань, розібрати типові помилки та підбити підсумки.

Для курсів за вибором створено посібники та інтерактивні мультимедійні навчальні курси, у яких презентаційний матеріал поєднується з інтерактивними вправами, що дозволяють учням досягти розуміння сутності інформаційних технологій.

Вагомим доповненням до реалізації профільної освіти в галузі інформатики є курси за вибором. Навчання вчителів організовано в очно-дистанційній формі через сайт лабораторії-центу нових інформаційних технологій ссылка скрыта.

Однією із складових курсу інформатики є вивчення основ алгоритмізації та програмування. Дана тема є найскладнішою в шкільному курсі інформатики. Потребує ретельної підготовки кожен урок, оскільки кількість годин обмежена. Слід відмітити, що учнівська предметна олімпіада з інформатики потребує, в основному, знань в програмуванні. Тому підготовка учнів до предметної олімпіади не може обмежуватись лише годинами шкільної програми. Аналіз виступу учнівських команд на обласній олімпіади з інформатики показав, що підвищився рівень виступу учнів Жашківського, Монастирищенського, Чигиринського районів. Однак, послабили якість підготовки учнів команди м.Сміли, м.Черкас, м.Умані, які в минулих роках займали традиційно високі позиції як у командному рейтингу, так і в науковому рівні підготовки учнів.

Методичним службам районів та міст необхідно проаналізувати та виробити стратегію роботи з вчителями та обдарованими учнями.

Вагомим доповненням в організації методичної роботи з вчителями та навчанні учнів за дистанційної формою є створені лабораторією WEB ресурси: «Спільнота вчителів Черкащини» та телекомунікаційного проект «Рідний край Черкащина» (Wiki).

Так сайт «Спільноти вчителів Черкащини» забезпечує сучасні форми та методи спілкування, а саме – листування, форуми, блоги, опитування, телеконференції, обмін документами.

Телекомунікаційний проект «Рідний край Черкащина», створений для вчителів, батьків та учнів, дозволяє їм самостійно розміщувати цікаві матеріали про свій край, школу, клас. Таким чином забезпечується залучення широкої громадськості до використання Інтернету, не тільки, як засобу отримання інформації, а й як засобу реалізації власних творчих надбань, що стають доступними для широкого загалу користувачів мережі.

Виходячи із стану сучасних телекомунікацій та використання їх в освітній діяльності, в соціумі, педагогічним колективам, методичним службам в наступному навчальному році необхідно приділити вагому увагу розв’язанню проблеми безпечної роботи дітей в Інтернеті та використання мобільного зв’язку. Лабораторією – центром нових інформаційних технологій розроблений та проведений тренінг «Безпека дітей в Інтернеті» на базі Черкаської спеціалізованої школи №17. Такі заходи необхідно організувати та провести у всіх навчальних закладах області. З програмою та методикою проведення тренінгу можна ознайомитись в лабораторії – центрі нових інформаційних технологій.