Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального року
| Вид материала | Диплом |
- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 118.4kb.
- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси, 1819.39kb.
- Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
- Управління освіти І науки облдержадміністрації Комунальний заклад, 170.37kb.
- Відділ освіти, 1491.54kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2012», 421.97kb.
- Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 4190.92kb.
- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників волошенко, 135.6kb.
- Анотований перелік навчально-методичної літератури, що видана з грифом Міністерства, 100.96kb.
ВИКОРИСТАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ У МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ ДОШКІЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
У даний час у сфері дошкільної освіти йде складний процес пошуку сучасного змісту, структури, форм і методів методичної роботи. Це зумовлено необхідністю пошуку нового стилю, нових форм спілкування з людьми в особистісно - орієнтованій освіті, підвищення професійної майстерності педагогів, що є основою методичної роботи з кадрами.
Сутність і зміст методичної роботи - допомогти педагогам досягти високих результатів у процесі розвитку, навчання та виховання дошкільнят. Доцільно використовувати всі форми методичної роботи (колективну, групову, індивідуальну) і спрямовувати їх на надання практичної допомоги педагогам, враховуючи реальні можливості кожного, тобто використовувати диференційований підхід.
Диференціація - один з критеріїв ефективності методичної роботи – надає переваги в системі методичної роботи індивідуальним і груповим заняттям з вихователями, виходячи з рівня їх професіоналізму, готовності до саморозвитку та інших показників.
У жодній професійній діяльності немає двох однаково підготовлених у теоретичному та методичному відношенні працівників, навіть серед тих, хто пропрацював багато років. У ДНЗ працюють і майстри педагогічної праці, і молоді, недосвідчені педагоги, тому необхідно проводити різнорівневу, диференційовану методичну роботу.
Ми рекомендуємо складати групи педагогів з різних напрямків, виходячи з методичної теми, цілей розвитку ДНЗ та професійного рівня педагогів та інших фахових уподобань.
У відповідності до рівня педагогічної майстерності для кожного вихователя варто розробляти персоніфіковані моделі методичної роботи.
Організація диференційованої підтримки педагогів ДНЗ представлена у такій таблиці:
Таблиця 1
Цілі й завдання диференційованого підходу в методичної роботи з педагогами
| Педагоги - дослідники | Педагоги - стажери | Молоді - педагоги |
| Мета проекту: вивчення і пропаганда досвіду. роботи. Завдання: дослідження, модернізація процесів педагогічної діяльності; узагальнення власного досвіду роботи, обмін цінними педагогічними знахідками; генерування ідей і творчий розвиток; забезпечення умов для впровадження педагогічних. технологій і організація інноваційної діяльності педагога. | Мета: досягнення успіху в професійній діяльності, бажання домогтися визнання і орієнтація на саморозвиток. Завдання: дослідження та виявлення актуальних проблем в освітньому процесі; удосконалення способів і засобів вирішення виявлених проблем; стимулювання зростання педагогічної кваліфікації, творчості та ініціативи; створення сприятливих умов, які сприяють самоосвіті і саморозвитку. | Мета проекту: вивчення труднощів педагогів та у відповідності з цим визначення змісту роботи. Завдання: вивчення методичної літератури; планування освітньої діяльності з урахуванням сучасних вимог і передового досвіду педагогів; розвиток мотивів творчої діяльності; розвиток професійних навичок, техніки педагогічної майстерності; формування готовності до професійної самоосвіти, самовдосконалення; і розвиток культури емоцій і вольових проявів педагогів, саморегуляція діяльності. |
Важливою умовою реалізації диференційованого підходу в методичній роботі є діагностування. Для того, щоб допомогти педагогові долати труднощі, необхідно знати, що у нього не виходить, яка саме допомога йому необхідна. Для цього використовуються результати анкетування, дані діагностичної та контрольної карти.
Для підвищення професійної майстерності педагогів використовуються різноманітні форми роботи, які дозволяють розкрити їхні можливості. Нестандартні форми методичної роботи як засобу мотивації педагогів до підвищення кваліфікації представлені в таблиці 2:
Таблиця 2
Диференціація груп за рівнем творчого потенціалу педагогів
| № групи | Диференціація груп | Форма методичної роботи |
| | Весь педагогічний колектив | Педагогічна рада; ділова гра; постійно діючий семінар; психолого-педагогічний консиліум; методичне портфоліо; експрес-опитування; методична виставка; методичний бюлетень;психолого-педагогічний тренінг; стажування. |
| 1-а група | Педагоги - дослідники | Педагогічна майстерня; майстер-клас; дослідження; конкурс професійної майстерності; школа передового педагогічного досвіду (ППД); наставництво; творчі звіти; презентація авторської педагогічної технології; моделювання. |
| 2-а група | Педагоги - стажери | Конкурс професійної майстерності; творчі групи; творчі звіти; рольова гра; інтерв'ювання. |
| 3-я група | Молоді педагоги | Співбесіди; тимчасові творчі групи; педагогічний практикум; консультація; мала академія дошкільних наук; наставництво; аркуш зворотного зв'язку. |
Для формування у педагогів знань, умінь, навичок у вирішенні теоретичних завдань організовується семінар, практичні та лабораторні заняття.
Семінарські заняття є логічним продовженням лекцій і покликані поглибити, розширити та деталізувати знання, перевірити ефективність і якість засвоєння матеріалу. Семінар передбачає колективне обговорення найбільш важливих і складних питань, що вивчаються. На семінарах заохочуювати виступи оціночного та дискусійного характеру, відпрацьовувати самостійність й незалежність мислення, що демонструють власні погляди та переконання педагогів.
Інтенсифікація навчально-виховного процесу в ДНЗ вимагає використання передових освітніх технологій, для освоєння яких необхідні активні методи й прийоми навчання. До активних методів навчання відносяться моделювання окремих сторін діяльності ДНЗ, критичний аналіз ситуацій для прийняття найбільш ефективних рішень. Найбільшу активність при вирішенні поставленої проблеми педагог виявляє у тих випадках, коли проблемна ситуація наближена до змісту його професійної діяльності. Для представлення проблемної ситуації доцільно використовувати письмовий короткий опис, магнітофоний або відеомагнітний запис або розповідь очевидця «ігровий метод».
Після представлення ситуації важливо сформувати питання-завдання:
- Як Ви оцінюєте ті, що сталося в описаній ситуації? Наскільки вона типова? Чи доводилося Вам стикатися з подібними явищами?
- Які помилки були допущені в даній ситуації? Які наслідки цих помилок?
- Що б Ви прибрали з даних обставин?
- Які заходи у даній ситуації може прийняти колектив?
- Запропонуйте систему заходів, які попереджають подібні ситуації.
- Яких знань Вам особисто не дістає для ефективного вирішення подібної ситуації?
Навчання методом постановки ситуаційних завдань включає в себе:
- Ознайомлення з проблемною ситуацією;
- Опис завдання-ситуації, передбачуваної для вирішення;
- Формулювання проблеми;
- Аналіз ситуації;
- Визначення кола інформації, якої не вистачає, та шляхів її пошуку;
- Пропозиція про можливе її вирішення;
- Докази або спростування запропонованих варіантів рішення;
- Прогнозування діяльності керівника, педагога, їх взаємовідносин.
Для роботи над проблемою може бути використана така форма, як «круглий стіл», який організовується у тому випадку, коли зміст проблеми передбачає безліч різних точок зору, аспектів розгляду. «Круглий стіл» доцільно організувати наступним чином:
- вихователем-методистом формулюються питання, вирішення яких дозволить всебічно розглянути проблему;
- питання розподіляють за групами та роздають учасникам для цілеспрямованої підготовки;
- для висвітлення специфічних питань можуть бути запрошені психолог, юрист та інші спеціалісти;
- у ході заняття питання розкриваються в певній послідовності;
- під час виступу спеціально підготовлених педагогів обговорюються й доповнюються теми, які висвітлюються;
- слухачі обмінюються думками, ставлять запитання, обґрунтовують свою точку зору.
«Мозковий штурм» може бути використаний для вирішення проблеми, коли у педагогів є всі необхідні знання і потрібно в стислі терміни знайти нетрадиційне, оригінальне, ефективне рішення практично значущої проблеми. Сенс такої форми роботи полягає в організації активного колективного пошуку розв'язання проблеми шляхом збору ідей, пропозицій та подальшого їх аналізу, вибору оптимального рішення.
Організацію «мозкового штурму» рекомендується проводити в кілька етапів:
- формування проблеми;
- тренувальний етап - розминка (вправа у швидкому пошуку відповідей);
- відповідь за сигналом;
- фіксація висунутих ідей;
- відбір та оцінка найкращих ідей на основі обраних критеріїв;
- підведення підсумків, оцінка кращих ідей, прийняття колективного рішення.
«Круглий стіл» і «мозковий штурм», як методи та форми обговорення, засновані на освоєнні знань у штучних навчальних ситуаціях. Для зняття бар'єру між теоретичною та практичною підготовкою необхідно використовувати методи, що імітують типові, найбільш поширені прийоми професійної діяльності.
Більш складним видом активних методів навчання педагогічного колективу є ділові ігри, структура і технологія яких дозволяють педагогові самостійно переосмислити сучасні підходи до освіти і співвіднести їх з потребами власної освітньої стратегії.
Таблиця 3
Технологічна схема ділової гри
| Етап підготовки | Розробка гри |
|
| Введення в гру |
| |
| Етап проведення | Групова робота над завданням |
|
| Міжгрупова дискусія |
| |
| Етап аналізу та узагальнення |
| |
Основною формою методичної роботи є педрада, на якій спільно обговорюються питання розвитку, навчання та виховання дітей у ДНЗ. Радимо організовувати його у формі круглого столу, дискусії, діалогу, педагогічного рингу, мозкового штурму. Так, педрада у формі усного журналу «Педагогічна етика в дошкільному закладі» може допомогти з'ясувати проблему суб'єкт-суб'єктних взаємовідносин між колегами, співробітниками та адміністрацією, педагогами та батьками. На цій педраді учасники активно дискутують, проводять тести, вирішують педагогічні ситуації, складають пам'ятки для вихователів і батьків.
Перед педрадою мають бути проведені консультації фахівців, такі, як «Імідж сучасного педагога», «Запобігання конфліктів та способи їх вирішення». Фахівці ДНЗ самостійно готують і проводять консультації в нетрадиційній формі, що має охарактеризувати високий рівень їх професіоналізму.
З метою підвищення якості освіти та розвитку педагогічної компетентності доцільно проводити такі семінари-практикуми: «Культура спілкування педагога», «Нові форми роботи з сім'єю», «Мовленнєва агресія як педагогічний розвиток» та інше. Тему потрібно обирати відповідно до запитів вихователів. Необхідно скласти докладний план, розподілити час, продумати завдання педагогам. Для семінару-практикуму потрібно виділити кілька занять, на яких будуть обговорюватися проблеми, педагоги ознайомляться з новинками літератури та передовим досвідом у цій сфері, виконають практичні завдання, засвоять елементи техніки педагогічної праці, спостерігатимуть за роботою один одного.
Практична консультація «Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності» дозволить виявити рівень розвитку особистісних якостей і психічних процесів. Доцільно використати попереднє анкетування, тести на визначення ідентифікації та егоцентризму, адекватність самооцінки, соціальної зацікавленості й т.п. Такий самоаналіз у формі ігрових завдань допоможе виявити сильні та слабкі сторони кожного педагога як особистості й визначити їх сумісність у професійній діяльності. Спільне обговорення з психологом отриманих даних допоможе намітити вирішення можливих проблем у спілкуванні співробітників.
У дошкільному закладі доцільно організовувати «Тижні творчості педагогів», під час яких проводяться відкриті заходи з використанням сучасних методів і прийомів організації дитячої діяльності. Педагоги матимуть змогу продемонструвати свій досвід, що відрізняється оригінальністю та індивідуальним стилем. Кожен педагог зможе порівняти побачене з тим, що робить сам, і розуміти, що можна зробити краще. Так відбуватиметься своєрідна індукція творчості від одного педагога до іншого, і виникне «сплеск» творчої активності.
Одна з активних форм методичної роботи – організація «майданчика успішності» діяльності конкретного педагога. Її використовують при проходженні педагогом атестації. Ті, хто атестується, оформлює залу, де працює «майданчик» (плакати з висловлюваннями видатних педагогів, фото-стенди, стінгазети з порадами та рекомендаціями та інше). На відкритті «майданчика» відбувається презентація педагога, він проводить екскурсію по виставці методичних посібників, представляє «скарбничку» досвіду роботи. До уваги колег пропонується невелике інтерв'ю, що виражає їхню думку й думку дітей і батьків про роботу даного педагога. Проводитися гра «Кошик добрих побажань». Підбиваються підсумки, педагоги висловлюють свої думки під час закриття «майданчика успішності».
Для ефективної освітньої діяльності у ДНЗ варто проводити конкурс професійної майстерності. Педагоги показують свої вміння, знання, представляють досвід роботи з самоосвіти. Завдання цього заходу – дати можливість педагогам показати себе, журі – належним чином оцінити їх професійну компетентність, майстерність і, звичайно ж, згуртувати колектив. Педагоги мають відчути, що навколо них – команда однодумців.
Однією з цікавих форм є робота творчих груп, завдання яких спонукати педагогів відчути, що вони не просто вихователі, а й дослідники. Форми роботи творчої групи різноманітні: це й ділові ігри, круглий стіл, колективно-творча діяльність, практична робота в мікрогрупах. Вони дозволяють організувати панораму відкритих занять та режимних моментів, обговорювати питання планування педагогічного процесу, аналізувати зміст, методи навчання, прийоми, стиль спілкування та інше. Групи поглиблено працюють за своїм планом по одному з пріоритетних напрямків.
Робота творчих груп може знаходити відображення в стінгазеті, яка випускаються для педагогів – «Творча лабораторія», для батьків – «Дошкільнятко», де можна знайти відповіді на запитання, що їх цікавлять. Творчі групи активізують роботу кожного педагога, об'єднують і спрямовують направляють зусилля на вдосконалення процесу розвитку, навчання та виховання дітей, на створення розвивального середовища у ДНЗ.
Отже, модернізація змісту методичної роботи дошкільних навчальних закладів передбачає комплексний підхід до розв’язання питання підвищення фахової майстерності щодо забезпечення якісною дошкільною освітою дітей. Наведені вище форми і методи роботи з педагогічними працівниками, дозволять індивідуалізовано та диференційовано підійти до формування єдиного освітнього простору як ефективної форми реалізації сучасних завдань дошкільної освіти.
ЛІТЕРАТУРА
1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред.. та упоряд. О.Л.Кононко. – 2-ге вид., випр. – К.: Світич, 2008.– 430 с.
2. Давидова О.И., Майер А.А., Богославцев Л.Г. Интерактивные методы в организации педагогических совещаний в ДОУ. – 2008.
3. Н.В. Ежова. Система контроля и методическая работа в ДОУ. Изд.2-е – Ростов н/Д: Феникс, 2007.
4. Н.П. Лосев, Управление методической работой в современном ДОУ. М..: ТЦ «Сфера», 2005.
5. И.В. Никишина. Диагностическая и методическая робота в дошкольных образовательных учреждениях. – Волгоград: Учитель, 2007.
6. Профессиональные объединения педагогов; Методические рекомендации для руководителей образовательных учреждений и учителей/ Под. ред. М.М. Поташника. – М., 1997.
7. Л. Ф. Спирин. Теория и технология решения педагогических заданий (развивающее профессионально-педагогическое обучение и самообразование). М.: Российское педагогическое агентство, 1997.
8. В.А. Тавберидзе, В.А.Калугина. Диагностика и критерии оценки деятельности воспитателя ДОУ: организация и руководство методической работой. М.: Школьная пресса, 2008.
С.А. Гаряча, кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;
Л.Н. Добровольська, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Глобальні перетворювальні процеси, що відбуваються сьогодні в житті суспільства, стосуються всіх сфер його життя. Новий етап у розвитку людства – це постіндустріальне суспільство, основним стержнем якого є не земельні та виробничі ресурси, а знання і люди, які ними володіють. Зміна пріоритетів на ринку праці зумовлює зміни орієнтації в галузі освіти. Нова філософія освіти відповідає гуманістичній спрямованості, ґрунтується на унікальності кожної особистості, і має за мету забезпечення найоптимальнішої адаптації кожного в умовах інтенсивної, незалежної інтелектуальної діяльності.
Молодший шкільний вік – час, коли закладаються та розвиваються основи багатьох психічний якостей, відбувається становлення і формування дитячої особистості, загальний розвиток творчої самостійно мислячої особистості. Тому головна стратегія педагогічної діяльності у початковій школі передбачає:
- спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості;
- утвердження загальнолюдських цінностей;
- розкриття потенційних можливостей та здібностей дитини.
Визначальними в сучасній освіті є не самі знання, а учні, які визнають цінність знань, їхній інтелектуальний і духовний розвиток.
Кабінетом Міністрів України затверджено Державний стандарт початкової загальної освіти, який ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
У процесі розроблення нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти ретельно вивчено зарубіжний досвід та враховано кращі традиції вітчизняної освіти.
Так, позитивними змінами нової редакції зазначеного документа є:
- забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти;
- особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;
- формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, вміння вчитися, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної;
- розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;
- використання здоров’язбережувальних технологій;
- екологічна спрямованість освіти;
- передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх навчальних закладах;
- посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство», та Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах;
- передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;
- в освітній галузі «Технології» виокремлено змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями», тому Базовим навчальним планом передбачено по 2 тижневі години у 2-4 класах на зазначену освітню галузь.
Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра.
Відповідно, наказом МОН молодіжного спорту України від 11 травня 2011 року № 430 затверджено план заходів щодо впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, зокрема, розробка та затвердження Типових навчальних планів, базових навчальних програм з предметів інваріантної частини, підготовка та видання підручників. Нагадуємо, що Державний стандарт запроваджується з 1 вересня 2012 року.
У 2011-2012 навчальному році робочі навчальні плани для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р. № 682.
Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006 р. № 182.
Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291 (додатки 2, 3), з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 р. № 682).
Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року):
«Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1—4 класи. (К.: Початкова школа, 2006 р.);
«Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.);
«Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1—4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006 р.);
«Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи. авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О. (Х.: Ранок, 2006 р.);
Рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчальні програми для 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів:
«Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров’я», 1 клас, авт. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С., 2006 р.;
«Математика», 1—4 класи, авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С., 2006 р.;
«Я і Україна. Навколишній світ» за науково-педагогічним проектом «Росток», 1—4 класи, авт. Пушкарьова Т.О., 2006 р.;
«Математика», 1—4 класи, авт. Петерсон Л.Г., 2007 р.;
«Українська мова», 2—4 класи, авт. Кальчук М.І. та ін., 2008 р.
У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН (наказ від 20.06.2006 р. № 469):
«Навчальні програми (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова), 1—4 класи (Х.: Центр психології і методики розвиваючого навчання, 2008 р.);
«Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова» (Х.: ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2008 р.).
Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових Типового навчального плану початкової школи, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів (Наказ МОН України від 29.11.2005 №682).
Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 1—4-х класів передбачено від 1 до 3 годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня:
• на посилення предметів інваріантної складової;
• на вивчення додаткових курсів;
• на проведення індивідуальних та групових занять.
Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.
«Російська мова», 2-4 класи, автори Ґудзик І.П., Лапшина І.М. (Т.: Мандрівець, 2011);
«Розвиток продуктивного мислення учнів 1-4 класів», авт. Гісь О.М. (Т.: Мандрівець, 2011);
«Дорога в дивосвіт», 1-4 класи, автор Поліщук Н.А. (Т.: Мандрівець, 2011);
«Абетка харчування», 1-4 класи, авторів Ващенко О. М., Свириденко С. О., Чорновіл О.В. (Т.: Мандрівець, 2011);
«Християнська етика в українській культурі», 1-4 роки навчання, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (Т.: Мандрівець, 2009);
«Основи християнської етики», 1-4 класи, автор Жуковський В.М. та ін. (Острог: в-во Національного університету «Острозька академія», 2011);
«Програма морально-етичного виховання учнів у початковій школі», 1-4 класи, автор Слотвинська Л.М. (Т.: Мандрівець, 2011);
«Народна вишивка», 2-4 класи, автор Свінціцька Л.М. (Т.: Мандрівець, 2011);
«Абетка театрального мистецтва», 1-4 класи, автор Петренко Л.Б. (Т.: Мандрівець, 2011);
«Основи театральної грамоти», автор Самсоненко Л. М. (Т.: Мандрівець, 2011).
«Риторика», 1-4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д.(Т.: Мандрівець, 2009);
«Поетика», 14 класи, авт. Петровська Т.В. (Т.: Мандрівець, 2009);
«Зарубіжна література», 2-4 класи, авт. Мовчун А.І., . (К.: АВДІ, 2007, 2009), (Т.: Мандрівець, 2009);
«Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я. (К.: Початкова школа, 2006, 2007; Т.: Мандрівець, 2009);
«Елементи геометрії», 3-4 класи, авт. Седеревічене А.О, Нивидома Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009);
«Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», 2-4 класи, авт. Коршунова О.В. (Х.: Весна, 2007,2008, 2009; Т.: Мандрівець, 2009);
«Сходинки до інформатики», 2-4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Рівкінд Й.Я. (К.: «Світич, 2007; Т.: Мандрівець, 2009);
«Основи комп’ютерної грамотності», авт. Рівкінд Ф.М., Рівкінд Й.Я. (Т.: Мандрівець, 2009);
Початковий курс економічних знань «Цікава економіка», авт. Кашуба Л.В.. (Т.: Мандрівець, 2009);
«Права дитини», для 1-4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсіка Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009);
«Азбука споживача», 1-2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І. (Т.: Мандрівець, 2009);
«Основи споживчих знань», 1-4 класи, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін. (К.: Навчальна книга, 2008);
«Хореографія», 1-4 класи, авт. Тараканова О.П. (Т.: Мандрівець, 2009).
Вищезгадані програми курсів за вибором для початкової школи подані у посібниках «Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. 1–4 класи / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 240 с.; та «Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. Книга 2 / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 248 с.
Звертаємо вашу увагу на те, що О.Митником розроблено курс «Логічний калейдоскоп», який можна використовувати як на заняттях у старшій групі дошкільного навчального закладу, так і у 1 класі (1 година на тиждень з варіативної складової Типового навчального плану). Даний курс є пропедевтичним до вивчення з другого класу логіки за програмою та навчальними посібниками «Логіка» (Ж-л «Початкова школа», 2011 р., №5).
Викладання вищезазначених курсів за вибором здійснюється з обов’язковим урахуванням побажань батьків. Жоден з курсів не може бути нав’язаний учням та вчителям. Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу. Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану. Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової навчальних планів не оцінюються.
Як свідчить практика, традиційна школа орієнтована на передавання знань, умінь і навичок учням. При цьому вона недостатньо розвиває пошуково-дослідницькі здібності учнів та не орієнтується на індивідуальні природні задатки дитини. Недоліками традиційної системи є:
- недостатній інтелектуальний розвиток молодших школярів;
- неправильне використання методів навчання, що веде до зменшення дитячої допитливості та активності пізнавального інтересу;
- невміння дітей вчитися;
- недостатній розвиток творчих здібностей учнів;
- відсутність бажання самостійно здобувати знання;
- несформованість ціннісного ставлення до власного розвитку.
Тому сучасна педагогічна стратегія повинна бути відкритою до активного впровадження інновацій у практику роботи початкової школи.
Формування в учнів цілісності знань про довкілля і людину, як його складову, розвиток пізнавальної активності, мислення, мотивації навчання молодших школярів, забезпечує технологія «Довкілля», авт. В. Ільченко.
Головною метою технології розвивального навчання (авт. Д.Ельконін, В.Давидов) є формування активного творчого мислення учнів та поступовий перехід до самостійного навчання.
Використовувати елементи технології колективного навчання (програма «Крок за кроком») дає змогу обирати ефективні методи і форми організації навчально-виховного процесу для заохочення дітей до активної громадянської позиції, поваги цінностей, успадкованих демократичним способом життя.
Здоров’язберігаючі технології спрямовані на виховання культури здоров’я учнів початкових класів. Результатом їх впровадження є система оздоровчо-профілактичної роботи з урахуванням вікових особливостей дітей; раціонально організований режим дня, що дає змогу почуватися дітям комфортно; чергування різних видів діяльності, що попереджає перевтому дітей; психологічно комфортне предметно-розвивальне середовище.
Для розкриття здібностей і талантів дітей у навчальних закладах доцільно використовувати технологію формування творчої особистості (авт. Моляко М.В., Рибалка В.В., Сисоєв С.О.), результатом впровадження якої є формування здатності дитини самостійно, стабільно і продуктивно працювати над собою.
Технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого і дитини (авт. Піроженко Т.О.) дає можливість створити у навчально-виховному комплексі гуманістичні толерантні, партнерські стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу.
Застосування технології розвитку творчої особистості шляхом формування культури мислення на основі методології теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ, авт. Альтшулер Г.С.) створює атмосферу, що сприяє виникненню нових ідей та думок дітей, взаємної довіри, психологічної безпеки, позитивної підтримки кожної ідеї.
Технологія «Створення ситуації успіху, авт. А. Бєлкін, спрямована допомогти особистості дитини відчути радість від здолання труднощів, усвідомлення своїх здібностей та віри у свої сили.
Підготувати учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства – основна мета інформаційно-комунікаційних технологій навчання.
Пропонуємо звернути увагу на концепцію життєтворчості (педагогіка життєтворчості, авт. Єрмаков І.Г.), яка спрямована на розвиток інноваційної особистості – людини-творця, людини з високими духовними цінностями.
Моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання власної точки зору, вміння доказово мислити, спільне розв’язання проблеми, створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, – суть інтерактивних технологій навчання.
Використання сучасних технологій, форм та методів навчання дасть змогу сформувати успішну особистість з продуктивним, креативним, гнучким мисленням.
У 2011-2012 навчальному році слід звернути увагу на те, що оцінювання навчальних досягнень молодших школярів має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Відповідно «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329) обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.
У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу.
У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається «не атестований».
Основним завданням школи в сучасний період є збереження та зміцнення стану здоров’я школярів. Набуває актуальності організація активного рухового режиму учнів початкових класів, адже потреба дитини в рухах зумовлена біологічними законами її розвитку. Тому навчально-виховний процес у початковій школі слід організовувати за принципами виховання здорової людини (за А. С. Нісімчуком, О.С. Падалкою, О.Т. Шпаком):
- раціональне поєднання інтелектуального і фізичного навантаження на дитину з урахуванням її психофізіологічного потенціалу та стану його реалізації;
- використання засобів фізичної культури на загальноосвітніх уроках;
- дотримання темпу і ритму праці учнів;
- забезпечення оптимальної динаміки працездатності учнів;
- забезпечення оптимальних норм використання ТЗН, зокрема комп’ютерної техніки.
Комплекс вправ під час проведення фізкультхвилинок на уроках має розробляти різні групи м’язів дітей та погоджуватися з характером занять. Вправи виконуються з різних вихідних положень: сидячи за партою, стоячи за партою, стоячи біля парти, або у можливо відведеному місці класу.
Під час проведення фізкультхвилинок варто здійснювати кінезіологічну профілактику окремих соматичних захворювань у дітей з метою активізації роботи м’язів ока, регуляції дихання, розвитку слуху.
Працездатність молодшого школяра значно підвищується відповідно характеру активного відпочинку на свіжому повітрі під час перерв: прогулянок, рухливих та спортивних розваг.
Окремі навчальні заклади області розпочали впровадження музикотерапевтичної педагогіки (МТП) «ПіснеЗнайкА», яка заснована на лікувально-оздоровчих властивостях музики, пісні, сприяє не тільки зменшенню навантаження на органи зору, статичного напруження опорно-рухового апарату дитини, а і психоемоційній корекції дітей та дорослих.
Варто звернути увагу на створення навчально-розвивального середовища в класних кімнатах початкової школи. Відповідно до «Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів» (Наказ МОН України від 20.07.2004 №601), кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.
Класні кімнати для учнів 1-х класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2-4-х – не вище третього згідно з ДБН В. 2.2-3-97 п. 3.29.
Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.
Шкільні меблі (одномісні та двомісні парти) та їх розміщення у кабінетах (класних кімнатах) початкової школи має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів». Парти повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01).
У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них згідно з антропометричними даними школярів, з нанесеною кольоровою мірною лінійкою для визначення учням необхідного розміру меблів (зріст учнів до 115 см (1-ша група) –лінія оранжевого кольору, 115-130 см (2-га група) – фіолетового, 130-145 см (3-тя група) – жовтого.
На передній стінці класу, ліворуч чи праворуч від дошки, на спеціальних стендах допоміжний матеріал тривалого користування: алфавіт, зразки виконання певних дій, з іншого боку – змінна наочність: «Говори правильно», «Пиши правильно», «Зразок міркування», годинник з виразним циферблатом; пісочні годинники на 1, 3,5 хв.
У навчальних приміщеннях для початкових класів мають бути:
- «Куточок символіки»;
- «Класний куточок»;
- Куточок читача» зі списком рекомендованої літератури для роботи з дитячою книжкою; результатом читання, нормами темпу читання, відзначенням кращих читачів;
- «Календар погоди», який ведуть учні;
- «Куточок розвитку логічного мислення школяра».
Головною метою української освіти є створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентноспроможної і процвітаючої держави.
Основними напрямами національного виховання визначено: патріотичне, правове, засвоєння загальнолюдських цінностей, художньо-естетична освіченість і вихованість; трудова активність, фізична культура й утвердження здорового способу життя; екологічне; розвиток індивідуальних здібностей і таланту молодших школярів.
Класний керівник у початковій школі на кожний семестр складає виховний план, у якому відображена система виховної роботи з молодшими школярами. Звертаємо увагу на те, що виховна година проводиться у позаурочний час, після закінчення навчального часу. Категорично заборонено ставити виховні години на 1-4 уроках, коли ці години відведені для навчального часу.
Сучасна освіта спрямована не лише на учня, але й на вчителя. Лише успішний педагог може виховати успішну особистість. Особистісні якості педагога надають процесу навчання ціннісно значущої спрямованості і своєрідності впливу через індивідуальну культуру спілкування та поведінки.
Основні напрямки саморозвитку педагога:
- позитивна «Я-концепція»:
- системне мислення, яке передбачає психологічну грамотність, володіння інноваційними методиками викладання;
- утвердження загальнолюдських цінностей, що охоплюють етичну культуру, особистісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі, толерантність, мудрість, велику любов і віру в кожну дитину.
Для розвитку особистості важливо створення здорового мікроклімату у класі, де учні разом з учителем живуть цілеспрямованим і радісним життям, де всі люблять і поважають один одного, ніхто нікому не зобов’язаний, де панує атмосфера взаємодопомоги, тепла справжньої турботи.