Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального року

Вид материала

Содержание

М.А.Новосельський, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти
Актуальні проблеми викладання
Викладання хімії в умовах реалізації актуальних задач розвитку природничої освіти
Назва інструктажу
Для варіативної складової

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 18

М.А.Новосельський, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ
ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ

Особливістю реалізації нового змісту фізичної освіти відповідно до Державного стандарту є те, що він базується на двох концентрах.

Курс фізики основної школи продовжує формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, що їх було вивчено в пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найпоширеніших процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій.

Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності в основній школі спрямоване на використання здобутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток творчих здібностей учнів, зацікавленості у виборі майбутньої професії, пов'язаної з фізикою.

У старшій школі продовжується вивчення фізики на рівні засвоєння основ фундаментальних фізичних теорій — класичної та релятивістської механіки, молекулярно-кінетичної теорії та термодинаміки, електродинаміки, квантової та ядерної фізики. Відмінністю навчання фізики в основній та старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування здобутих знань для розв'язування теоретичних та експериментальних завдань, створення умов для урахування життєвих і пізнавальних потреб учнів навчання в старшій школі, що ґрунтується на засадах профільної освіти.

З метою здійснення рівневого профільного навчання з фізики під час організації навчального процесу належну увагу треба приділяти вдосконаленню методів навчання, впровадженню проблемних, пошуково-дослідницьких, інтерактивних та інших технологій, що є актуальними в системі освіти. Вчителі фізики області, працюючи в цьому напрямку, представили свої роботи на виставку «Освіта Черкащини - 2011». Кращими роботами стали:

методичний посібник "Фізика на уроках та у позаурочний час", Орлик Оксани Іванівни, учителя фізики, заступник директора з навчально-виховної роботи Уманської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №9 Уманської міської ради;
методичний посібник "Реалізація індивідуальної дослідницької діяльності учнів на уроках астрономії", Вірченко Олександра Юрійовича, учителя фізики Корсунь-Шевченківського ліцею Корсунь-Шевченківської районної ради;
методична розробка зошита для лабораторних робіт з фізики для 10 класу, Чуйко Ольги В’ячеславівни, учителя фізики Смілянського природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради.

Особливістю фізики як шкільного навчального предмета є його спрямованість на застосування знань, умінь та навичок у сучасному житті. Результатом навчання зі шкільного курсу фізики має бути не тільки сума знань з предмета, а й достатньо сформований рівень компетентності учня за умов сучасного світу техніки та інформаційних технологій. Тому складовими навчальних досягнень учнів є не лише рівні володіння навчальною інформацією та її відтворення, а й уміння і навички знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати у стандартних і нестандартних ситуаціях у межах програмних вимог до результатів навчання. Це підтверджують результати моніторингових досліджень, та проведення ДПА і ЗНО з фізики.

Тому при викладанні фізики вчителі повинні звернути увагу на формування в учнів таких вмінь:

• встановлювати зв'язок між явищами навколишнього світу на основі знання законів фізики та фундаментальних фізичних експериментів;

застосовувати основні закони, правила, поняття та принципи, що вивчаються в курсі фізики середньої загальноосвітньої школи;
вивчати загальні риси і суттєві відмінності змісту фізичних явищ та процесів, межі застосування фізичних законів;
використовувати теоретичні знання для розв'язування задач різних типів (якісних, розрахункових, графічних, експериментальних, комбінованих тощо);

складати план практичних дій щодо виконання експерименту, користуватися вимірювальними приладами, обладнанням, обробляти результати дослідження, робити висновки щодо отриманих результатів;
пояснювати принцип дії простих пристроїв, механізмів і вимірювальних приладів з фізичного погляду;
аналізувати графіки залежностей між фізичними величинами, робити висновки;
правильно визначати та використовувати одиниці фізичних величин.

В умовах упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів учителям потрібно пожвавити роботу з навчання школярів виконувати тестові завдання різних форм і різного ступеня складності, широко практикувати тестування як навчальний прийом та форму перевірки знань, умінь і навичок школярів.

Впровадження тестових технологій не передбачає згортання або послаблення інтенсивності інших видів навчальної діяльності учнів на уроках та позаурочно.

Проаналізуємо напрями встановлення міжпредметних зв'язків курсів фізики і математики з метою забезпечення повнішого розуміння учнями матеріального світу, зокрема коливальних процесів. Здійснення систематичного зв'язку між різними навчальними предметами впевнює учнів у тому, що шкільні предмети не відірвані один від одного, а з різних боків, кожний своїми методами вивчає матеріальний світ. Сукупність результатів, набутих у процесі вивчення матеріального світу, дає нам загальне уявлення про нього.

Взаємозв'язок між математикою і фізикою сприяє гармонійному розвитку мислення учнів. Міжпредметні зв'язки забезпечують формування цілісних уявлень школярів про явища природи, поглиблюють знання учнів як із фізики, так і з математики. Так, наприклад, для опису коливань і хвиль різної фізичної природи використовуються знання про тригонометричні функції, здобуті учнями на уроках математики.

Курс фізики тісно пов'язаний з математикою, оскільки в процесі дослідження структури і властивостей матерії, фізичних явищ та їх взаємозв'язків у фізиці поряд з експериментальним методом широко використовується метод математичного моделювання. Основною ідеєю методу математичного моделювання під час вивчення фізичних явищ є створення та дослідження математичних моделей цих явищ. Оволодіння даним методом насамперед передбачає розуміння школярами взаємозв'язку між математикою і фізикою та, звичайно ж, наявність відповідних знань та вмінь з математики. Практика шкільного навчання має віддзеркалювати єдність фізики й математики в процесі узгодженого їх викладання. Наприклад проведення уроків-досліджень. Цей тип нетрадиційних уроків дозволяє підвищити пізнавальну активність учнів, дати їм відчути радість відкриття, побувати в ролі дослідників — теоретиків чи експериментаторів. Більшість з таких уроків спираються на використання інтерактивних форм навчання, на групові форми роботи. Це виховує вміння працювати в колективі, але потребує від учителя дуже ретельної підготовки. У кожній групі повинен бути сильний і комунікативний учень, який зміг би організувати підготовку групи до уроку й участь дітей у ньому.

Проблема зацікавлення учнів вивченням фізики не нова і є актуальною завжди, оскільки суспільство динамічне у своєму розвитку, що і зумовлює нові умови, до яких необхідно адаптуватися. Сформувати інтерес учнів до фізики, який сприяв би їхній навчально-пізнавальній діяльності, педагоги намагаються різними способами: зміною структури змісту предмета, удосконаленням методики його викладу, удосконаленням фізичного шкільного експерименту, застосуванням нестандартних форм і методів у організації уроку, залученням учнів до позаурочної роботи з фізики.

Хочемо зауважити, що є певні труднощі у роботі із обдарованими дітьми сільської місцевості. Учитель прагне забезпечити підготовку здібних учнів, які б могли на рівні міських шкіл, брати участь у конкурсах, навчатись на курсах, успішно складати зовнішнє незалежне оцінювання.

Тому в умовах сільської школи (йдеться, насамперед, про позакласну роботу) важливо створювати гуртки, факультативи, де враховуються пізнавальні потреби учня, його життєва позиція.

Учні навчальних закладів області беруть активну участь у предметних олімпіадах, інтернет-олімпіадах, конкурсі-захисті учнівських науково-дослідницьких робіт Малої академії наук, Міжнародного природничого конкурсу “Левеня”.

Учні спеціалізованих навчальних закладів постійно займають призові місця на районних (міських), обласних, Всеукраїнських олімпіадах з фізики.

Учнівську команду від нашої області на ІV етап Всеукраїнської олімпіади з фізики представляли п’ять учнів 8-11 класів шкіл міст Черкаси та Сміла. Два учні зайняли призові місця: Андрій Реньгач, учень 8 класу Смілянського природничо-математичного ліцею зайняв перше місце, вчитель Чуйко О.В.; Володимир Полосухін, учень 8 класу Черкаського фізико-математичного ліцею зайняв друге місце, вчитель Молодик В.І.

В умовах профілізації та диференціації старшої школи істотно зростає роль основної школи, що створює базу для подальшої загальної та професійної освіти. Саме на цьому етапі навчання фізики учні повинні з'ясувати сутність основних фізичних понять і законів, оволодіти науковою термінологією, розвивати експериментальні вміння, опановувати алгоритми розв'язування фізичних задач.

Астрономія

Курс астрономії у шкільній програмі покликаний показати розвиток уявлень про будову Всесвіту як один з найважливіших аспектів тривалого і складного шляху пізнання людством навколишньої природи і свого місця в ній, сприяти формуванню сучасної наукової картини світу.

Проте основою шкільного курсу астрономії має бути не лише ознайомлення учнів з явищами і процесами нашого Всесвіту в цілому і місця людини в ньому, а й популяризація астрономії як науки — науки минулого, теперішнього та майбутнього, яка сприяє розвитку інших наук; галузь знань, розвиток якої потрібно підтримувати інтелектуальним потенціалом підростаючих поколінь. У розкритті змісту предмета має бути осмислена думка, що астроном — це професія, яка потрібна для розвитку країни в космічній сфері й не тільки.

Організовуючи навчально-виховний процес при вивченні шкільного курсу астрономії, необхідно використовувати різні методи, зокрема словесні (лекція, розповідь, бесіда тощо), наочні (застосування приладів і моделей, аудіовізуальних засобів навчання) та практичні заняття (вправи, спостереження).

Практична частина програми та розв'язування задач є обов'язковими і нерозривними її складовими. Практичні роботи, що їх включено до програми, мають для курсу астрономії таке саме важливе значення, як і лабораторні роботи в курсах інших природничих наук. Уміння, сформовані під час виконання практичних робіт, дають змогу учневі:

застосовувати на практиці різні астрономічні методи;
опановувати елементи проведення науково-дослідної роботи;
співвідносити результати практичної діяльності з теорією;
використовувати на практиці міжпредметні зв'язки.

Запропонований в програмі з астрономії для профільного навчання перелік практичних робіт є орієнтовним, учитель може змінювати його відповідно до матеріальної бази школи. Головне, щоб зміст робіт всебічно і глибоко охоплював відповідні питання шкільної програми, сприяв розширенню і уточненню наукових понять і означень, ознайомлював учнів зі способами простого одержання оцінок різних характеристик світил.

Перші уроки практичної астрономії у школі учні отримують під час вивчення курсу природознавства, фізики, астрономії.

Вивчення астрономії у школах і позашкільних установах є не тільки ефективним засобом формування мотивації учнів до вивчення природничих дисциплін, але й чудовим майданчиком для проведення спостережень та дослідницької роботи.

Міністерство освіти і науки України започаткувало олімпіаду з астрономії на державному рівні. Перша Всеукраїнська олімпіада з астрономії проходила у Львівському національному університеті імені Івана Франка на базі навчальних лабораторій та університетської обсерваторії.

Учнівську команду від нашої області на ІV етап Всеукраїнської олімпіади з астрономії представляли такі учасники: Антон Костецький, учень 11 класу Іваньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Маньківської районної ради, Сергій Гордієнко, учень 10 класу Корсунь-Шевченківського ліцею, який зайняв ІІІ місце. І ця перемога цілком закономірна, адже Сергій уперше набув практичних навичок вивчення будови астрономічних приладів, проведення астрономічних спостережень, навчаючись з 1 по 8 клас у Сахнівській авторській школі імені Олександра Захаренка Корсунь-Шевченківської районної ради. І сьогодні, навчаючись у Корсунь-Шевченківському ліцеї, Сергій вивчає, розширює та систематизує свої знання про будову і розвиток небесних світил та їх систем під керівництвом вчителя фізики та астрономії Валентини Дмитрівни Ткаченко. Він мріє стати науковцем-дослідником. Тож побажаємо здійсненню його мрій, які завжди підтримував, розвивав і допомагав реалізовувати учням академік, народний вчитель Олександр Антонович Захаренко.

ЛІТЕРАТУРА

Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24.Хімія. 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
Фізика. Астрономія. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 7 – 12 класи». Авт. колектив: О.І.Ляшенко, О.І.Бугайов, Є.В.Коршак, М.Т.Мартинюк, М.І.Шут. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія. 10 – 12 класи. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 112 с.
Давиденко А.А. Методика розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання фізики (теоретичні основи).- Ніжин: ТОВ "Видавництво "Аспект - Поліграф", 2004. – 264 с.
Давидьон А.А. Винахідницькі задачі у шкільному курсі фізики //Фізика в школі. – 2000. – №3.
Коробова І,В. Прийоми розвитку творчого мислення учнів у процесі розв'язування фізичних задач //Проблеми навчання. – 1998. – Вип. 1-2.
Коршак Є.В., Гончаренко С.У., Коршак Н.М. Методика розв'язування задач з фізики.- К.: Вища школа, 1976.
Разумовський В.Г. Развитие творческих способностей учащихся в процессе обучения фізике. – М.: Просвещение, 1975.

О.І.Замулко, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ АКТУАЛЬНИХ ЗАДАЧ РОЗВИТКУ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ

2011 рік Генеральною Асамблеєю Об’єднаних Націй проголошений Міжнародним роком хімії. При цьому було підкреслено, що хімічна освіта й поширення знань про хімію мають надзвичайно важливе значення для сучасного суспільства. Крім того, у 2011 році у зв’язку із сотою річницею присудження Марії Склодовській-Кюрі Нобелівської премії в галузі хімії з’являється можливість відмітити внесок жінок у науку. Також у 2011 році виповнюється сто років з дня заснування Міжнародної асоціації хімічних товариств, що дає можливість привернути увагу до необхідності міжнародної наукової співпраці.

Головним підґрунтям хімії є двоєдина мета – одержання речовин із заданими властивостями (необхідно для виробничої діяльності людини) та виявлення способів управління властивостями речовин (на що спрямована науково-дослідна діяльність).

Хімічні знання є основою сучасної науки і техніки. Хімічні методи широко використовуються в самих різних галузях промисловості, сільського господарства, медицини. Досягнення сучасної цивілізації немислимі без хімічних знань. Недооцінювання ролі хімічних знань приведуть до суттєвого зниження рівня підготовки майбутніх спеціалістів в багатьох галузях, навіть дуже далеких від хімії.

Шкільна хімічна освіта розвиває логічне мислення, уяву; сприяє розробці екологічно грамотної, безпечної поведінки людини; створює у учнів ясне уявлення про роль хімії у розв’язанні сировинних, енергетичних, продовольчих, екологічних, медичних проблем людства.

Хімічні знання необхідні для розвитку критичного мислення, критичного відношення до потоку інформації, реклами. Відповідно хімічна освіта є невід’ємною частиною гуманітарної освіти, суттєвим елементом формування і розвитку культури особистості. Сучасна людина використовує хімічну термінологію навіть не підозрюючи її походження і не уявляє своє життя без багатьох речей, існування яких неможливе без використання хімічних знань.

Погляд на природу з точки зору хімії – це визначення місця та ролі хімічних об’єктів та процесів у реальному природному розмаїті, що є важливою складовою наукової картини світу.

Екологічні проблем людства спонукають при вивченні хімії більше уваги приділяти екологічному вихованню. Необхідно знайомити з правилами співіснування людини та навколишнього світу. Часто доводиться чути, що «хімія» винна в погіршенні екологічної ситуації, але забувають: саме недостатня хімічна обізнаність, нерозуміння хімічних процесів зумовили серйозні наслідки для природи.

У шкільному курсі хімії необхідно розширювати знання учнів з охорони навколишнього середовища, що дозволить їм у майбутньому грамотно поводитись з хімічними речовинами на виробництві, у побуті й природі. Ці знання сприятимуть розумінню природної рівноваги та умов її збереження; сприятимуть бережливому ставленню до повітря, чистої води, різноманіття рослинного та тваринного світу.

Екологічний компонент хімії базується на таких знаннях:

колообіг елементів і речовин у природі та вплив людини на ці процеси;
джерела й види забруднень навколишнього середовища;
наслідки впливу на довкілля хімічних виробництв;
сучасні хімічні технології знезараження забруднень;
принципи раціонального природокористування;
вплив хімічних знань на розвиток суспільства.

Важливим є показати значення хімії для розв’язання екологічним проблем людства. Ефективним є використання місцевих даних для ілюстрації впливу на навколишнє середовище діяльності людини та характеристики екологічної ситуації. Для розкриття практичної значимості хімічних знань необхідно використовувати задачі екологічного змісту, які допоможуть формувати відповідальне ставлення до природи. Хімічні задачі можуть включати дані про:

вплив хімічних речовин на живі організми;
гранично допустимі дози отруйних речовин;
екологічні проблеми та способи їх розв’язання;
недосконалість технологій та методи їх вдосконалення.

Розв’язання таких задач дозволить учням навчитись інтерпретувати хімічні знання, застосовувати їх у нових ситуаціях; формуватиме уявлення про реальні процеси у навколишньому середовищі та взаємозв’язок всього живого.

Протягом своєї діяльності та пізнання навколишнього світу людині постійно доводиться спостерігати різноманітні предмети та явища. Відповідно учні повинні вміти самостійно спостерігати, порівнювати, виділяти найважливіші елементи знань, аналізувати, бачити причинно-наслідкові зв’язки між ними. Для формування цих вмінь потрібно широко застосовувати хімічний експеримент. В сучасній ситуації, нестача обладнання і реактивів значно ускладнює повноцінне проведення лабораторних і практичних робіт. Тому необхідно ширше використовувати ужитковий та домашній експеримент, проводити дослідження складу речовин, що використовуються у побуті.

Важливою складовою навчання хімії є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення хімічного експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності.

Згідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за №806/12680, здійснюються такі інструктажі(див. таблицю 1):

Таблиця 1

Назва інструктажу	Час проведення	Запис про проведення
Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності в кабінеті хімії	Перший урок навчального року	В журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (журнал зберігається в кабінеті хімії)
Інструктаж з безпеки життєдіяльності	Перед початком кожної лабораторної та практичної роботи	У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку». Форма запису: “Інструктаж з БЖД”
Позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності	У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо	У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності
Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності	У разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії)	У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності

Програмно-методичне забезпечення навчального процесу з хімії в 7-9 класах, допрофільної підготовки учнів основної школи, інваріантної та варіативної складових профільного навчання старшої школи здійснюватиметься лише за програмами, підручниками і посібниками, що мають гриф МОН України. Ознайомитися з їх переліком можна на офіційному сайті МОН України (mon.gov.ua) та в Інформаційному збірнику МОН України. Зважаючи на переповненість книжкового ринку різноманітною продукцією, адресованою учням і вчителям, Міністерство освіти і науки України забороняє використання в навчальному процесі у загальноосвітніх навчальних закладах навчальної літератури без відповідного грифа (наказ МОН України № 806 від 01.09.2009 р.).

У 2011-2012 навчальному році вивчення хімії у 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23.12.2004 року): Хімія. 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Ірпінь: Перун, 2005.

Вивчення хімії у 10-11 класах різних профілів та поглибленим вивченням предмета здійснюватиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Хімія. 10-11 класи: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення» – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 240 с.

Для варіативної складової (факультативи, спецкурси, предмети за вибором) можна використовувати збірники програм рекомендованих Міністерством освіти і науки України:

«Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 5 – 12 класи / Упор.: О.А. Дубовик, С.С. Фіцайло. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 272 с. (збірник містить 18 програм факультативних курсів та курсів за вибором з хімії для допрофільної підготовки та профільного навчання учнів);
Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 8 – 11 класи / Упор.: Г. Дубковецька, Ю. Каліночкіна. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 100 с(збірник містить 15 програм факультативних курсів та курсів за вибором з хімії для допрофільної підготовки та профільного навчання учнів).

В умовах надходження підручників різних авторів, що мають різну структуру викладання матеріалу вчитель повинен більше уваги звернути на підготовку до уроку. На початку уроку хімії необхідно провести мотивацію навчання (мета уроку → мотивація → діяльність → результат). У змісті виділяється головне та проробляється багаторазово та варіативно за допомогою пояснення, різноманітних завдань та корекції допущених помилок. Не потрібно перенасичувати урок різними засобами та методами (не більше 3-4). При плануванні уроку вчитель повинен враховувати необхідність організації пізнавальної діяльності учнів, осмислення матеріалу, диференціація завдань, зворотного зв’язку з учнями, використання елементів само- та взаємоконтролю. Саме на уроці учні повинні засвоювати 80-90% навчального матеріалу за рахунок його багаторазової і варіативної обробки (лекція, пояснення, тренувальні вправи, самостійні роботи, корекція допущених помилок). Особистість учня потрібно розвивати на основі засвоєння способів діяльності. Тобто головне не знання великого масиву фактичного матеріалу, а вміння знайти необхідну інформацію з різних джерел, зорієнтуватись, проаналізувати, відібрати основне, систематизувати, спланувати роботу, узагальнити і сформулювати звіт про її виконання.

Для досягнення якості та ефективності шкільної хімічної освіти необхідно не тільки засвоєння учнями суми знань, умінь, навичок, але і формування у них потреби навчатись протягом всього життя. Для реалізації цього необхідно:

розвивати здатність та вміння самостійно набувати знання з різних джерел інформації та практично їх застосовувати;
створювати умови для індивідуальних освітніх траєкторій учнів відповідно до особистих потреб;
формувати аналітичні здібності стосовно інформації та дій;
використовувати методики навчання, спрямовані на розвиток критичного мислення учнів;
використовувати завдання та види контролю, що передбачають створення учнями схем, графіків, таблиць, діаграм та аналіз інформації на основі них;
розвивати навички використання отриманих знань про речовини та їх властивості як у повсякденному житті, так і для розв’язування завдань інтегрованих та дослідницького характеру;
формувати в учнів науково-гуманістичний погляд на природу, сучасні уявлення про її цілісність і розвиток використовуючи міжпредметні зв’язки хімії з іншими предметами;
навчати використовувати інформаційно-комунікаційні, цифрові технології для власного розвитку та роботи;
формувати функціональну грамотність учнів шляхом підвищення практичної та прикладної спрямованості змісту хімічної освіти;
використовувати завдання на застосування знань для пояснення явищ повсякденного життя;
розвивати екологічний світогляд учнів та здатність до практичних дій щодо бережливого ставлення до довкілля;
створювати умови для позитивного відношення до здорового образу життя та дбайливого ставлення до свого та чужого здоров’я;
формувати відношення щодо доцільності застосування хімічних речовин, користі та шкоди продуктів хімічного виробництва та промислових хімічних процесів, можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням.

Blog

Содержание

М.А.Новосельський, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників