Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального року

Вид материала

Диплом

Содержание Пам’ятай правила безпеки при користуванні ножицями Послідовність виконання роботи в техніці паперопластики, колажу Додаток і Щодо композиції Щодо засобів виконання Викладання дисциплін художньо-естетичного циклу у новому навчальному році Музичне мистецтво Постановка голосу Художня культура

Подобный материал:

• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 118.4kb.
• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси, 1819.39kb.
• Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
• Управління освіти І науки облдержадміністрації Комунальний заклад, 170.37kb.
• Відділ освіти, 1491.54kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2012», 421.97kb.
• Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
• Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 4190.92kb.
• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників волошенко, 135.6kb.
• Анотований перелік навчально-методичної літератури, що видана з грифом Міністерства, 100.96kb.

Тематичне малювання

Малювання на певні теми має важливе значення в розвитку творчих можливостей дітей. Тут найбільше виявляються і розвиваються фантазія і уява.

Систематичне спостереження за навколишнім життям сприятиме нагромадженню багатьох фактів, які згодом можна буде використати у власних композиціях.

Щоб створити композицію на якусь тему, потрібна підготовча робота. Цьому допоможуть замальовки та етюди з натури.

Важливо також мати розвинуту уяву, фантазію. Уява і знання життя допоможуть вам уявити сюжет і відтворити його на папері по-своєму.

Де беруть теми для малювання?

Подивіться уважно навколо себе, і ви знайдете багато цікавих тем.

Обравши теми, розділіть аркуш на чотири частини і в кожній зробіть варіант композиції. У таких ескізах вирішіть які предмети будете зображати, де їх краще розмістити, щоб повніше розкрити тему. Знайдіть найбільш вдалу точку зору, визначте формат малюнка.

В ескізі зображайте цілі предмети або їх фрагменти. Те, що буде на передньому плані, виконати чіткіше. Потім виконай ескіз у кольорі. Із більш вдалих ескізів виконай малюнок на певному форматі.

Послідовність роботи

1. Напиши небо в кольорі.
   
2. Визначте колір землі і все, що знаходиться на землі, враховуючи освітлення.
   
3. Передати плановість, враховуючи лінійку і повітряну перспективи..
   
4. Виділити головне розміром, кольором.
   
5. Передай настрій в зображенні кольоровими поєднаннями.
   
6. Створи обстановку, в якій діятимуть люди.
   

Поетапність виконання самостійної

роботи на уроці в 7 класі «Рибки південних морів»

1. Вибір формату аркуша паперу відносно обраного задуму.
   
2. Компонування зображення у заданому форматі.
   
3. Визначення розмірів тіла риб, уточнення деталей.
   
4. Доповнення композиції другорядними елементами.
   
5. Виконання роботи в кольорі:
   
6. Спочатку задній план – більш темними і холодними кольорами для створення глибини простору.
   
7. Промальовуємо передній план більш яскравими і насиченими кольорами.
   
8. Уточнюємо дрібні деталі, робимо кольоровий акцент.
   

Тема: Ілюстрування літературних творів.

Ілюстрація вірша Т.Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати»

Поетапність виконання роботи на уроці в 5 класі:

• Підбір з літературного твору уривка з описом епізоду, що сподобався
  
• Вибір формату аркуша паперу відносно обраного задуму.
  
• Компонування зображення у заданому форматі.
  
• Побудова композиційного рішення роботи – вибір точки зору і побудова лінії горизонту, плановість елементів композиції із врахуванням законів перспективи, оптичних ілюзій.
  
• Доповнення композиції деталями другого плану.
  
• Детальна промальовка предметів, зображених на передньому плані.
  
• Вибір колірної гами роботи: насичені, яскраві кольори для переднього плану і м’які, що набувають кольору повітряної димки – блакитної, молочно-білої, фіолетової, для предметів другого плану.
  
• Робота над композицією в техніці акварелі – промальовка великих за розміром площ та предметів.
  
• Детальна промальовка деталей переднього плану тушшю.
  
• Оформлення роботи
  

Малювання за уявою на задану тему

Діти повинні вміти використовувати малюнки на задані теми такі, як: «Місто майбутнього», «Школа майбутнього», «Космічні фантазії», «Зустріч з марсіянами» тощо.

Завдання вчителя пробудити творчу уяву і фантазію. Намагатися якомога глибше ввести вихованців у незвіданий світ.

Перед малюванням доцільно переглянути і охарактеризувати роботи художників-фантастів, також учнівські роботи, зачитати уривки літературних творів, показати відеофільм.

1. Після вибору теми потрібно виконати декілька невеличких ескізів композиції. Потім дітям потрібно потренуватися в малюванні фантастичних об’єктів людей, тварин, рослин та ін. у тих ракурсах, які необхідні для створення реального образу. Бажано, щоб у малюнках було більше свого, ніде не побаченого.(Вправи.)
   
2. Визначити в малюнку місце неба і землі. (Визначення лінії горизонту.)
   
3. Проаналізувати деталі, враховуючи закони перспективи.
   
4. Продумати колірне вирішення композиції. Малюнки краще виконувати в яскравому кольорі, оскільки колір допомагає створити оригінальність малюнка, його фантастичність.
   
5. Назвіть свій малюнок.
   

Розділ 4. Декоративне малювання в різних техніках.

Тема: Декоративна композиція «Творчий пейзаж»

Алгоритм послідовності виконання малюнку з використанням монотипії

1. Створи ескіз власного зимового пейзажу на аркуші паперу (вибери формат листа відповідно задуму, нанеси легенькими лініями композиційний центр та плановість зображення – дітей, сніговика, хаток, кущів, дерев інше).
   
2. Приготуй скло або пластмасову пластинку.
   
3. Нанеси на поверхню скла (пластинки) фарби необхідних тонів, змішуючи їх з рідким або зволоженим милом.
   
4. Легенько зволож губкою цупкий аркуш паперу, але так щоб він не блищав.
   
5. Поклади папір вологим боком на пластинку або скло і притисни рукою. Монотипія готова.
   
6. Домалюй елементи композиції (хатку, кущі на передньому плані, людину, сніговика тощо).
   
7. Підбери назву малюнку.
   

Створення власної Паперової країни, наприклад, «Гірського пейзажу»

Матеріали: аркуш паперу, зім’ятий папір, клей ПВА, фарби, ножиці, олівець.

Підготовча робота:

1. Створи ескіз власного гірського літнього (осіннього) пейзажу на аркуші паперу (вибери формат листа відповідно задуму, нанеси легенькими лініями композиційний центр та плановість зображення).

2. Промалюй композиційне рішення роботи детально олівцем.

3. Вибери кольорову гаму, зроби підбір матеріалів та інструментів.

Пам’ятай правила безпеки при користуванні ножицями:

Пам’ятати треба нам,

Що різати можемо лише від себе.

І акуратно працювати,

І особливо обережно.

Щоб правильно ножиці другу подати,

То зімкнуті леза в долоні узяти.

Закінчивши працю, прибрати все чисто,

А зімкнуті ножиці покласти на місце.


Послідовність виконання роботи в техніці паперопластики, колажу (рельєф):

1. Розфарбовуємо верхню частину аркуша блакитною фарбою, а нижню – синьою або обираємо тонований папір.
   
2. Зминаємо шматочки паперу, надаючи їм форми задуманих предметів − хмарок, гір, камінців, крони дерев.
   
3. Розміщуємо елементи композиції на папері та наклеюємо їх.
   
4. Розфарбовуємо наклеєні фігури: ті, що перебувають на другому плані (хмарки, гори, вода на обрії), − світлими фарбами холодних відтінків; а ті, що ближче до нас (камінці, дерево), − темнішими і яскравішими кольорами.
   
5. Виготовляємо зображення інших елементів картини (будинки, квіти, вітрильники …). Для цього на складеній у кілька разів смужці паперу намалюємо потрібний об’єкт, потім вирізаємо його та розфарбовуємо.
   
6. Фігури людей можна вирізати із журналів і наклеїти на роботу, створивши колаж.
   
7. Підбери назву роботи та продемонструй її на виставці творчих робіт.
   

Тема: Декоративна композиція. «З кульок пластиліну зліпимо картину»

Що потрібно для роботи:

• Для основи – цупкий папір.
  
• Пластилін.
  
• Олівець
  

Послідовність виготовлення картини:

1. Готуємо основу. В разі потреби тонуємо її.
   
2. Малюємо олівцем ескіз майбутнього зображення (за бажанням). Можна скористатися заздалегідь підготовленими шаблонами.
   
3. Робимо малесенькі пластилінові кульки потрібного кольору для чого можна ретельно змішувати окремі кольори, викладаємо на ескіз, щільно притискаючи одну до одної, інколи накладаючи одна на одну по формі, наприклад пелюстки квітки.
   
4. Підбери назву малюнку.
   
5. Готовий виріб відкладаємо в сторону, прибираємо робоче місце.
   

Тема: Декоративна композиція. Витинанка (ажурне мереживо)


Що потрібно для роботи: Робота в парах

• Для основи – цупкий папір.
  
• Кольоровий папір, олівець простий
  
• Ножиці або канцелярський ніж для паперу
  

Витинанка як вид народного мистецтва, що виник із появою паперу на наших теренах з’явився давно, але плідно розвивається і сьогодні; її традиції успішно використовуються у поліграфічній продукції, театрально-декоративному мистецтві, в оформленні сучасних інтер’єрів. Краса витинанок, яка виявляється в ритмі, симетрії та надзвичайній вишуканості ажурного мережива, позитивно впливає на почуття людей. Віриться: народна витинанка не вмре, бо своє оригінальне застосування знаходить і в сучасних матеріалах.

Слово «витинати» походить від слова «вирізати».

Витинанки – орнаментальні, фігурні прикраси, ажурно вирізані ножицями чи ножем з білого або кольорового паперу.

Послідовність виконання самостійної роботи:

1. Створюємо в уяві свою композицію, робимо легкий начерк її основних форм на папері.
   
2. Підбираємо кольорове вирішення.
   
3. Вирізаємо силуети основних форм з мереживним прорізуванням.
   
4. На цупкий папір та кольорову основу наносимо вирізані силуети (дерев, птахів…), аплікаційні смужки різної довжини і кольору (вода, сутінки…), силуети дерев із витинанням фруктів, як на дереві, так і на траві чи землі.
   
5. Клеїти починайте зверху донизу та з середини до боків.
   
6. Підберіть назву роботі.
   
7. Ви - творці. Вірте у себе, і ви зробите те, чого ще не робили.
   
8. Готовий виріб перегляньте, переконайтеся, що більше нічого не потрібно ні додати, ні забрати.
   
9. Приберіть робоче місце, а роботу покажіть однокласникам.
   

ЛІТЕРАТУРА

1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2009 №524 Плану заходів поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 роки.

2. Інформаційні збірники МОН №№14-18 за 2009 р. «Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу у 2009-2010 навчальному році».

3. Коновець С. В. Твори українського образотворчого мистецтва на уроках в школі. методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва. – К., 1979.

4. Лємешева Н.А. Майстерність, духовність і творчість учителя розкриває таланти // Педагогічний вісник − 2011. − №2. − С. 10-12.

5.Масол Л. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх закладах України // Шкільний світ. – 2002. – № 9. – С. 9. Мистецтво і освіта №1(47), – №2 (48), №4(50) ,2008.

ДОДАТОК І

Особливості оцінювання тематичної композиції на уроках з образотворчого мистецтва.

Оцінювання роботи здійснюється за наступними критеріями: по 1 балу відповідно за реалізацію кожного з них. У разі часткового виконання вимог - 0,5 бала

Щодо композиції:

• композиція врівноважена: основне зображення розміщено в центрі зображувальної площини (аркуш паперу) (1 бал);
  
• формат аркуша (горизонтальний або вертикальний) обрано залежно від вертикального чи горизонтального розміщення основної маси зображень (1 бал);
  
• масштаб зображень обрано відповідно до розміру аркуша (зображені об’єкти не надто великі і не замалі) (1 бал);
  
• нижня частина аркуша зображувальної площини вільна від важливих деталей, створюючи, таким чином, «вхід в композицію» (1 бал);
  
• об’єкти, які складають композицію, розміщені з використанням «методу загородження» (предмети переднього плану частково перекривають предмети, розташовані вдалині) (1 бал);
  
• зображення, які знаходяться у композиційному центрі виконані яскравими, насиченими кольорами (1 бал);
  
• лівий та правий боки композиції «врівноважені у колірному тоні» (1 бал)
  

Щодо відтворення глибини простору:

• об’єкти, що знаходяться ближче, виконані більшими за розміром, а ті, що знаходяться далі – меншими (1 бал);
  

- чим ближче знаходиться об’єкт, тим яскравішими є кольори, якими він виконаний; усі дальні об’єкти в залежності від їх віддаленості виконані менш насиченими, тьмянішими і холоднішими кольорами (1 бал);

- на передньому плані усі зображення виконані детально; на задньому плані – деталі відсутні, зображення максимально узагальнюються (1 бал);

Щодо засобів виконання:

• зображення площин «землі» та «неба» виконано з використанням горизонтальних мазків (1 бал);
  
• в роботі враховані технічні можливості обраних художніх матеріалів (наприклад, площина неба, вода, далечінь – виконані аквареллю в техніці «по-вологому» чи в техніці «розбілювання» у випадку використання гуаші) (1 бал).
  

С.В.Гловацький, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ У НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ


Шкільна музично-естетична підготовка є підґрунтям безперервної мис­тецької освіти, що дає учням можливість продовжувати її на різних ступенях навчання. Метою шкільної художньо-естетичної освіти стає загальний розвиток кожної особистості учня, формування ціннісного ставлення учнів до мистецтва, сформованість естетичної культури мислення та культури почуттів засобами художніх образів різних видів мистецтв, кращих людських якостей. Вагомого значення в наші часи має формування і розвиток загальнокультурної компетентності учнів у процесі засвоєння ними навчальних предметів освітньої галузі "Естетична культура", завдання якої – сприяти оволодінню учнівською молоддю національним і світовим культурно-мистецьким досвідом, усвідомленню нею абсолютних загальнолюдських цінностей, а також створювати умови й можливості для активної участі молодого покоління в художньо-комунікативних процесах сучасного суспільства.

Завданнями вчителів художньо-естетичного циклу є: надання знань учням про види мистецтва та засоби їх виразності, розвиток художньо-естетичних емоцій, смаків, почуттів, розвиток здатності дітей виражати власне ставлення до мистецтва, здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері та самореалізації, вироблення загальної потреб в спілкуванні з мистецтвом, володіння учнями системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів та розвиток вмінь адекватно сприймати художні твори різних видів мистецтва.

Музичне мистецтво

Викладання музичного мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах будується на основі загально дидактичних принципів:

• принцип реалізації системного, цілісного, індивідуально-диференційо­ваного підходів до організації залучення дітей до музичного мис­тецтва;
  
• принцип структурування змісту навчально-виховного матеріалу з ура­хуванням закономірностей мистецтва та художньо-педагогічної діяль­ності як творчого процесу;
  

• принцип тематизму;
  
• принцип зв'язку музичного навчання з життям;
  

• принцип систематичного залучення учнів до самостійної (творчо-виконавчої) діяльності, що реалізується в процесі виконання творчих завдань;
  
• принцип відбору організаційних форм, методів і засобів навчання, розвитку та виховання, що відповідають поставленим завданням про­фесійної діяльності вчителя;
  
• принцип оптимізації процесу навчання, що характеризує діяльність учителя на уроці й звернений до процесу навчання з виявленням особливостей розвитку кожного учня, його музикальності, спостереженням за засвоєнням учнями змістового музичного матеріалу;
  

• принцип захопленості, позитивного ставлення до уроків музики.
  

Головними завданнями вчителя музичного мистецтва стає знання вчителем методики шкільної музичної освіти, розуміння та проектування освітньої музично-естетичної ситуації, вироблення своєрідної стратегії музично-педагогічної праці. Розвиток зацікавленості учнів у музичному мистецтві, посилення його виховного впливу вимагають від учителя знань свого предмета й постійної уваги до особистості учня. Найважливішим завданням шкільної музичної освіти є формування слухацької музичної культури учнів, тому що сьогоднішній учень у майбутньому – безумовно, слухач, який виявляє свою зацікавленість, потреби і смак у музичному мистецтві.

Сучасний вчитель музичного мистецтва має великий досвід застосування традиційних форм і методів роботи та будує свою професійну діяльність, спираючись на відомі типології уроків.

Наведемо приклади сучасної типології уроків музичного мистецтва.

Типи уроків музики:

•   урок введення в тему;
  
•   урок поглиблення теми;
  
•   урок узагальнення теми;
  
•   домінантний урок (урок хорового співу, урок-слухання музики, урок-інсценізація, урок-виконання музики, тощо);
  
•   синтетичний урок ( інтегрований, комбінований, бінарний).
  

Для розробки поурочного плану уроку вчитель може використати наступну композиційну побудову та драматургічний хід уроку.(за Ковальовою С.В.)

Рекомендований варіант розробки плану та композиційної побудови уроку музики:

• Тема.
  
• Мета:
  
• Завдання:
  
• Технологічний інструментарій (дидактичне, методичне забезпечення, технічні засоби, мультимедійні технології).
  
• Програмовий матеріал (музичні твори для слухання музики та виконавської діяльності).
  

        У структурі уроку можна виділити чотири рівні організації матеріалу: музичний, словесно-вербальний, наочно-дидактичний, ілюстративний. Головне завдання вчителя музики полягає в організації та створенні умов для духовного осягнення музики в процесі діалогового міжособистісного спілкування.

         Головний результат уроку виявляється у перетворювальному впливі музики на формування особистісного духовно-ціннісного світу школярів, розкритті їх творчого потенціалу та розвитку усвідомлених музичних потреб у спілкуванні з музичним мистецтвом.

Драматургічний хід уроку ( композиція, сценарій)

• Організаційний момент.
  
• Актуалізація базових знань та стимулювання розвитку музичних здібностей у створенні проблемних емоційно-пізнавальних музично-педагогічних ситуацій.
  
• Організація видів музичної діяльності школярів: слухання музики; вокально-хоровий спів; музично-ритмічні рухи; музикування; диригування, музично-дидактичні ігри; імпровізація (вокальна, інструментальна, ритмічна); інсценізація. Драматургія уроку та комбінування різних видів музичної діяльності  визначається метою та способами , засобами розкриття теми на основі організації діалогічного спілкування з музикою у взаємодії вчитель – музика – діти.
  
• Результативний підсумок уроку та оцінювання.
  
• Творчі завдання для учнів
  
• Використана література.
  

Освітні програми

1. У молодших класах «1-4» діє програма О, Ростовського, Л.Хлебнікової, Р. Марченко, К.: Початкова школа,2006.
   
2. Програма О. Лобової К.: Школяр, 2003. (на вибір вчителя);
   
3. Програма для шкіл з поглибленим вивченням музики в 1-4 кл. пропонується програма О. Гуменської (м. Рівне), що розрахована на 2 години на тиждень;
   
4. Програма з музичного мистецтва для 5-8 класів. – К.: ВТФ «Перун», 2005.
   

Підручники та навчальні посібники для викладання курсу «Музика», 1-4 кл., «Музичне мистецтво», 5-8 кл.

1. 1-4 кл.-підручник О. Лобової «Музика». – К.: Школяр.
   
2. М.К.Яскулко, Мій зошит з музики, 1-4 класи.
   
3. 5 кл.- підручники О.Волошина, О.Мільченко «Музичне мистецтво». – К.: Богдан, 2005.
   
4. 5 кл.- підручники О.Лобова. – К.: Школяр.
   
5. 6 кл.-підручник О.Волошина, О.Мільченко, А.Левченко «Музичне мистецтво». – К.: Богдан, 2006.
   
6. 7 кл.-підручник О.Волошина, О.Мільченко, А.Левченко. 7 кл.-підручник. – К.: Богдан, 2007.
   
7. 7 кл.-підручник Г.Макаренко, Т.Наземнова, . «Музичне мистецтво» (видавництво «Оберіг».
   
8. 8 кл. підручник О.Волошина, О.Мільченко, А.Левченко «Музичне мистецтво» (видавництво «Веста»).
   
9. 8 кл.- підручник Г.Макаренко, Т.Наземнова. «Музичне мистецтво» (видавництво «Оберіг).
   
10. О.Корнілова, навчально-методичний посібник для вчителя «Уроки музичного мистецтва», 5 кл. –К.: Літера, 2005.
    
11. О.Корнілова, навчально-методичний посібник для вчителя «Уроки музичного мистецтва», 6кл. – К.: Літера 2007.
    
12. О.Корнілова, навчально-методичний посібник для вчителя «Уроки музичного мистецтва»,7-8 кл. – К.: Літера, 2010
    
13. О.Корнілова, зошит- посібник для 7 кл. «Щоденник музичних вражень».
    

Орієнтовний план роботи районного (міського) методичного об’єднання вчителів музичного мистецтва на новий 2011-2012 навчальний рік

Серпень

1. Вимоги щодо організації навально-виховного процесу з дисциплін художньо-естетичного циклу в новому навчальному році.
   
2. Перегляд нових посібників і підручників щодо викладання предмета.
   
3. Мультимедійний супровід викладання музичного мистецтва в 1-8 класах.
   

Листопад

1. Вимоги щодо організації позаурочної роботи з музичного мистецтва. Відвідування відкритого уроку або виховного заходу вчителів музичного мистецтва, які атестуються.
   
2. Аналіз відкритого уроку або виховного заходу вчителів.
   
3. Презентація узагальненого педагогічного досвіду вчителів, які атестуються.
   

Січень

1. Вимоги щодо організації роботи вчителя музичного мистецтва з обдарованими учнями з основ вокального мистецтва. Форми і методи індивідуальної роботи.
   
2. Майстер – клас «Я це роблю так…».
   
3. Відвідування відкритого уроку або виховного заходу вчителів, які атестуються.
   
4. Аналіз відкритого уроку або виховного заходу вчителів.
   

Березень

1. Проведення майстер-класу «Педагогічна скарбничка вчителя» (вчителя-методиста міста, району).
   
2. Презентація учнівських проектів з музичного мистецтва.
   
3. Круглий стіл «Проблеми викладання музичного мистецтва та шляхи їх вирішення».
   
4. Творчий звіт педагогічного досвіду вчителів, які атестуються.
   

Травень

1. Підбиття підсумків роботи МО за навчальний рік.
   
2. Колективне планування роботи МО на новий навчальний рік.
   
3. Творча майстерня вчителів «Я роблю це так....».
   
4. Відео-перегляд відкритих уроків вчителів .
   

Організація позаурочної виховної роботи з музичного мистецтва

Позаурочна виховна робота з музичного мистецтва дозволяє не тільки розширювати коло дитячих інтересів, але й ґрунтовно вивчати, досліджувати, узагальнювати матеріал про розвиток світового музичного мистецтва, вивчати особливості мистецьких стилів, історії шедеврів художньої культури, творчість видатних музикантів тощо. Плануючи позаурочну діяльність вчителя музичного мистецтва слід звернути особливу увагу на застосування різноманітності форм і методів роботи. Серед методів та форм виховання учнівської молоді пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії.

До таких методів належать: ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, "мозкові атаки", метод аналізу соціальних ситуацій з моралістичним характером. Крім цих методів, доцільно долучити і традиційні, а саме: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книжкою, періодичною пресою, інформацією "Інтернету" та інші. Дуже важливо виховувати в учнів культуру інтелектуальної праці, складання реферативних оглядів, володіння ефективними прийомами навчання, роботу з різними джерелами інформації (підручниками, монографіями, довідниками, періодикою, літературою іноземними мовами, глобальною мережею Інтернет). Разом з тим, формувати в учнів вміння критично ставитись до інформації, здатності до формулювання і обґрунтування власної думки.

Проведення мистецьких тижнів, тижнів музичного мистецтва в школі дозволить учням презентувати власні творчі проекти, готувати до випуску шкільні мистецькі газети, спецвипуски, буклети, презентації, персональні виставки тощо.

Останнім часом великого зацікавлення набуває інтерес багатьох учнів до виконання естрадної сучасної пісні. Саме тому, сучасному вчителю музичного мистецтва слід звернути особливу увагу на методику підготовки дітей до виконання сучасної естрадної пісні, та їх вокальної культури.

Організація позаурочної діяльності вчителя музичного мистецтва з обдарованими учнями з основ вокально-хорової роботи

Визначною подією минулого 2010-2011 навчального року було проведення обласного огляду-конкурсу «Грайлива веселка». Високий рівень виконавської майстерності показали художні колективи та окремі виконавці у номінації «Вокал», що свідчить про ефективність проведення вокально-хорової роботи на уроках музичного мистецтва та позаурочної виховної роботи.

Вокально-хорова робота з дітьми – цікавий, захоплюючий процес, який вимагає від керівника професійності, динамічності, організованості, послідовної, спланованої роботи на кожному занятті. У процесі вокальної роботи в учнів успішно розвивається почуття ансамблю, чутливість до звучання, гнучкість у виконанні, гармонічний слух, красивий співучий звук, чітка дикція.

Прищеплення вокальної культури учням загальноосвітньої школи має велике освітньо-виховне значення для піднесення загальної та національної вокальної культури. Засоби масової інформації досить часто демонструють, не завжди кращого ґатунку, виконання вокальних творів, в яких культивується сучасна естрадна манера вокальної культура. Художнім керівникам необхідно націлювати творчість дітей не на копіювання непрофесійного виконання багатьох сучасних виконавців, а старанно формувати і розвивати особисто свою манеру виконання.

Естрадний вокал зазвичай за своїм звучанням визначають як щось середнє між академічним (або класичним) вокалом і народним вокалом. Головна відмінність естрадного вокалу від академічного та народного співпадає з метою і завданнями вокаліста. Завдання естрадного полягає в іншому - в пошуку свого оригінального звуку, своєї власної характерної, легко впізнаваємої манери виконання, а також сценічного образу. Таким чином, основною специфікою естрадного вокалу є пошук і формування свого неповторного, унікального голосу вокаліста.

Для того, щоб досягти цієї мети і знайти свою оригінальну манеру співу, необхідно оволодіти досить широким діапазоном технічних прийомів. У естрадному вокалі, на відміну від народного і класичного, має важливого значення наявність виразної дикції, оскільки слова є однією зі значних складових будь-якої гарної пісні. Особливість естрадного співу полягає в тому, що в естрадних піснях набагато частіше можна зустріти важкі для виконання фрази, які вимагають від виконавця швидкої зміни дихання. У естрадному вокалі поєднується техніка академічного вокалу і народного співу, а також ряд специфічних прийомів, характерних саме для естради. Як показує практика в естрадному вокалі все має бути суто індивідуально: для одних народження красивого співочого голосу буде щасливою несподіванкою, а для інших - результатом довгої та кропіткої праці.

Естрадний вокал - естрадний спів поєднує в собі безліч пісенних напрямків, об'єднує всю палітру вокального мистецтва. Естрадний вокал, перш за все, має на увазі спів з естради, але поняття естрадного вокалу, як правило, пов'язують з легкою і доступною до розуміння музикою. У естрадному вокалі можна почути і народні мотиви, і елементи джазу, це так само і авторська пісня і елементи рок музики. Естрадний вокал відрізняється від академічного вокалу більш відкритим і більш природнім звуком. Однак, співочі навички, правильна позиція і опора звуку так само необхідні в естрадному вокалі, як і в академічному.

Постановка голосу

З точки зору розвитку та реалізації природних голосових даних людини, оптимальним порядком є ​​спочатку постановка голосу (актуальна для будь-яких видів вокалу), потім - засвоєння відповідних прийомів естрадного вокалу, і найважливіше - формування унікального, впізнаваємого голосу, характерної манери співу і сценічного образу. При правильній постановці навіть невеликий голос може звучати сильно ...

Види поспівок розспівування:

• на дихання
  
• на артикуляцію
  
• на дикцію
  
• на чистоту інтонування
  
• на розвиток ладо-гармонічного слуху
  
• на розвиток нюансування виконання тощо.
  

Рекомендації для вчителя

Для вокалістів - початківців важливими етапами роботи є: вправи для розвитку голосу і слуху; правильний підбір репертуару; робота над пісенним репертуаром; робота над сценічною майстерністю; виступи перед публікою.

При виборі репертуару враховується вік виконавця; діапазон соліста; досвід виступів на сцені; досвід сценічної майстерності; індивідуальні вокальні можливості виконавця і т.д.

За змістом занять розрізняють організаційні заняття; заняття засвоєння нових знань, умінь; заняття закріплення раніше набутих знань і умінь; заняття творчого застосування знань і умінь; комплексні заняття, де одночасно вирішується кілька завдань, підсумкове заняття.

Особливої уваги набувають основи сценічної майстерності. Заняття театральною діяльністю допомагають розвинути інтерес і здібності дитини, сприяють загальному розвитку, прояву допитливості, прагнення до пізнання нового, розвитку асоціативного мислення, прояву загального інтелекту, емоцій. При системності в роботі виховується працьовитість, що сприяє формуванню вольових рис характеру, розвиваються кмітливість і винахідливість, здатність до імпровізації. Часті виступи на сцені перед глядачами сприяють реалізації творчих сил і духовних потреб дитини, підвищенню самооцінки.

Виразність актора на сцені залежить від його здатності відчувати рух. Почуття руху - це навичка, який формується в процесі "переживання" руху. Почуття руху завжди індивідуально: здатність відчувати рух залежить від швидкості руху, і це необхідно враховувати, освоюючи як прості, так і складні пластичні форми, від мікро жесту до "жесту" всім тілом - ось шлях. який потрібно виконати акторові, щоб вийти за межі суто зовнішнього відчуття руху і відчути своє тіло як матерію, наповнену енергією, що знаходиться в постійному русі.

Художня культура

Динаміка розвитку сучасного суспільства, зростання наукової інформації, піднесення соціальної ролі особистості та інтелектуалізація її праці, швидка зміна техніки та технології на початку нового тисячоліття дає підстави про період нововведень та значних змін у галузі загально середньої освіти, органічною складовою якою є освітня галузь «Естетична культура».

Нове століття потребує не тільки забезпечення якісно нового рівня навчально-виховного процесу, але й появу нового компетентісного учня, який відрізнявся такими якостями, як активність, самостійність, творчість, адаптованість до життєвих змін, здатного до самостійного повноцінного життя у новому тисячолітті. Ідея інтеграції навчально-виховного процесу та провадження безперервної художньо-естетичної освіти в Україні, запровадження нових предметів освітньої галузі відкрили невичерпні можливості для підвищення статусу сучасного вчителя художньо-естетичного циклу. Учитель нового тисячоліття долаючи педагогічні стереотипи, які склалися в педагогічній думці минулого століття, повинен бути компетентним, спроможним стрімко адаптуватися до нововведень в інформаційних комп’ютерних технологій, спроможним впроваджувати і застосовувати в практичну діяльність нові педагогічні технології, досягати нових якісних змін у педагогічній майстерності.

Поява в навчальній програмі інтегрованого курсу «Художня культура» не тільки реалізує концептуальні ідеї цілісного художньо-естетичного розвитку особистості на основі взаємодії різних видів мистецтва, проектує нові можливості для формування у свідомості учнів поліхудожнього та полікультурного образу світу, але й надає умови сучасному вчителю реалізувати потреби і запити учнів старшої школи.

Звертаємо увагу, що в новому навчальному році в 10-11 класах пропонується 17 год. на вивчення предмета. (0,5 годин на тиждень за державною програмою, або 1 год. на тиждень за умови додавання адміністрацією школи 0,5 год. із варіативної частини базового компоненту).

Оновлена програма з художньої культури