Мова і нація
Методическое пособие - Иностранные языки
Другие методички по предмету Иностранные языки
iльмах, що не знижує їх естетичного рiвня та не применшує всесвiтньої слави iталiйського кiномистецтва. А з якою шанобливою турботою i пiклуванням ставляться до своїх дiалектiв японцi, фактично кожен з яких вiльно володiє англiйською мовою!
8. В Українi тривалий час пiд керiвництвом директора iнституту мовознавства iм. О. Потебнi АН УРСР академiка І. Бiлодiда велась настирлива боротьба проти гуцулiзмiв, тобто слiв та виразiв пiвденно-захiдного походження. Вважалося, що вони засмiчують лiтературну мову, їх вживання є виявом курсу на вiдрубнiсть української мови, вносить дисонанс у дружбу народiвдружбу мов, а тому вони мають бути засудженi, як i той -iзм, що поєднується зi значно небезпечнiшим коренем, нiж гуцул…
9. Територiальнi дiалекти це дiти нацiональної мови, рiднi дiти. Їх iснування не йде на шкоду лiтературнiй мовi. Навпаки, вони є джерелом збагачення, опорою, резервом i запорукою розвитку лiтературної мови.
10. Боротися зараз проти дiалектiв означає боротися i проти загальнонацiональної лiтературної мови.
Проте вкрай небезпечним є i штучно консервований язиковий хаос (Є. Маланюк), який насаджувався у мiжвоєнне двадцятилiття і який дехто намагається роздмухувати i в наш час на Закарпаттi. Має цілковиту рацію П.Чучка-молодший, говорячи, що загально-національна українська літературна мова однаковою мірою влаштовує не тільки киянина, одесита, полтавця і львівянина, але й ужгородця і іршавця, перечинця і міжгірця, хустянина і рахівця, тобто кожного з 50 мільйонів українців.
XIV. Мова і культура
Мова це символічний ключ до культури.
Е. Сепір
Мова для культури те саме, що центральна нервова система для людини.
С.Лем
1. Мова нацiї та її культура становлять органiчне цiле. Мiж ними не можна ставити знак рiвностi, але й вiдiрвати одну вiд одної теж неможливо. Смерть мови означає загибель культури.
Однак Будь-який народ хоче бути не тiльки ситим, але й вiчним… Безсмеpтя народу в його мовi (Ч.Айтматов).
2. Розвиток культури починається з розвитку мови. Вiдродження культури починатєься з боротьби за мовнi права, За станом мови можна встановити стан культури (В. фон Гумбольдт).
3. Коли мова щезає, то, у кращому випадку, можуть залишитися хiба що трупи краси.
4. Між мовою і культурою існує взаємозалежний звязок. Багатство національної культури, її цілісність забезпечує структурну повноту і багатство мови. І навпаки: високорозвинена мова дає можливість творити цілісну, всеохоплюючу культуру. Тому всяке зазіхання на культуру ставить під загрозу мову і всякі обмеження мови є загрозою для культури. Природно, що творчі діячі культури завше і всюди намагаються вивести свій народ з-під культурної підпорядкованості, позбавити його ментального колоніалізму тощо. Не менш природним є і те, що саме вони здебільшого стають мовними бунтівниками, заявляючи вголос про мовні права свого народу.
5. Функцiонування нацiональної культури, її розвиток, животворнi звязки з iншими культурами забезпечуються тiльки вiльною i живою, динамiчною i повноправною нацiональною мовою. Я хочу, щоб культура всiх країн проникала до мого дому. Але я не бажаю, щоб мене збили з нiг (М. Гандi).
6. Створення духовного свiту i свiту нацiональної культури неможливе без творчої дiяльностi мовного спiвтовариства. У цiй творчостi спiвдiють: людство мовна спiльнота мовна особистiсть (Л.Вайсгербер).
Основним компонентом тут є другий, бо мова людства це абстракцiя, а мова однiєї людини (iдiолект) це частина мови спiльноти.
Отже, кожен iз нас повинен дбати про мову спiльноти нашу нацiональну мову як засiб творення нацiональної духовностi i нацiональної культуpи.
7. Мова забезпечує вiчнiсть культури. Вона повязує культуру етносу в один безперервний процес вiд минулого через сучасне до майбутнього. Що мiцнiшi позицiї займає мова в суспiльствi, то надiйнiшi перспективи культури.
Наш обовязок змiцнювати цi позицiї, а передусiм не допустити, щоб на нашому поколiннi обiрвався цей предковiчний мовно-культурний звязок поколiнь українського народу, що йде у майбуття з глибин тисячолiть.
8. Свiт не може мати однiєї культури, бо це було б її загибеллю: кожна культура iснує у протистояннi i взаємодiї з iншими.
Кажуть, багато мов на островах Полінезії і Мікронезії зовсім не схожі одна на одну, так само й на Кавказі. Якщо ви гадаєте, що всі вони колись поступляться універсальній мові не задля потреб науки, політики чи бізнесу, а щоб передавати емоційні нюанси, виражати внутрішнє життя тоді я, здається, знаю, що може з того вийти: це буде не єдина культура, а смерть культури (І. Берлін).
9. Навіть у високорозвинених країнах держава захищає свою мову в царині культури. Наприклад, у Франції дозволяється демонструвати максимум 40% відео- і кінопродукції іноземними мовами (для порівняння: в Україні 99% такої продукції демонструється не українською мовою). В Ірландії кожен артист зобовязаний щомісяця виступати ірландською мовою (значна кількість населення цієї країни поки що користується здебільшого англійською, а не державною ірландською). У Швеції податок від гонорару за виконання естрадних творів не шведською мовою вищий на 25%, а отримані кошти йдуть на розвиток шведської культури.
Своєрiднiсть культури, її неповторнiсть, нацiональний характер забезпечутєься передусiм специфiкою нацiональної мови.
Тому, вiдстоюючи самобутнiсть рiдної мови, ми ти?/p>