Главная / Категории / Типы работ

Застосування технiчних засобiв навчання на заняттях кулiнарiСЧ

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



рiзноманiтнiсть видiв наочностi що використовуСФться можна звести до деяких типiв, рiзних за своСЧм змiстом i функцiями: 1) натуральнi, речовi моделi (муляжi, геометричнi тiла, макети рiзних предметiв, технологiчнi зразки); сюди можна вiднести СЧх перспективнi зображення; 2) умовнi графiчнi зображення, що вiдрiзняються рiзноманiтнiстю форм i змiсту (наочнi вiдображення в системi аксонометричних, iзометричних проекцiй, розрiзи, перерiзи, ескiзи, рiзнi технiчнi та технологiчнi схеми); 3) знаковi моделi (графiки, дiаграми, формули, рiвняння, окремi математичнi вирази та символи).

Всi цi види наочностi по-рiзному звязанi з обСФктом зображення i мають неоднакове значення в розкриттi його окремих властивостей.

Натуральнi (речовi) моделi та СЧх наочнi зображення СФ простими замiнювачами реальних обСФктiв, з якими вони зберiгають повну схожiсть. Вони виступають наочною опорою для формування в учнiв конкретних образiв навчальних обСФктiв, на основi яких формуються науковi поняття, i утворюють той емоцiйний фонд, без якого знання не можуть бути зрозумiлi i достатньо мiцно засвоСФнi. Цi види наочностi передають, як правило, конкретнi чуттСФво сприйнятi властивостi окремих обСФктiв в усiй СЧх повнотi, рiзноманiтностi й виконують роль iлюстрацiй при засвоСФннi знань.

Найбiльш iлюстрованим СФ малюнок, виконаний у виглядi кольорового вiдображення. Вiн сприяСФ утворенню яскравих уявлень про навчальнi обСФкти. Зберiгаючи образи наочноСЧ картини, вiн вiдтворюСФ риси найбiльш стiйкi, суттСФвi в предметi, як типовому представниковi цiлого класу однорiдних предметiв. Цим учбовий малюнок вiдрiзняСФться вiд простих фотографiй, що фiксують предмет в одномоментному (випадковому) проявленнi. Через це всякий учбовий малюнок уже утримуСФ в собi узагальнення. Використовуючи в якостi учбового матерiалу малюнки, учитель повинен старанно СЧх вiдбирати у вiдповiдностi з конкретними цiлями засвоСФння [5].

Умовнi графiчнi зображення, на вiдмiну вiд натуральних (речовин) моделей i наочних малюнкiв, сприяють передачi схованих вiд безпосередньо сприйняття властивостей навчального обСФкта. ПорiвняСФмо, наприклад, модель та креслення одного i того же технiчного обСФкту. Модель передаСФ тiльки зовнiшнi, типовi особливостi даного обСФкту, в той час як його креслення дозволяСФ виявити всю геометричну форму та особливостi конструкцiСЧ. Кiнематична схема цього ж обСФкту даСФ уявлення про характер взаСФмодiСЧ його окремих частин, незалежно вiд СЧх конкретного конструктивного оформлення у виглядi окремих складових елементiв (деталей, вузлiв); тут же розкриваються засоби зСФднання цих елементiв. Робоче креслення цього технiчного обСФкту вказуСФ на спосiб його виготовлення, перетворення.

Перерахованi вище умовнi графiчнi зображення СФ бiльш абстрактними (вiддаленими обСФктами зображення), нiж натуральна модель (або малюнок). Однак вони дають можливiсть виявити бiльш суттСФвi звязки та вiдношення. Через те умовнi графiчнi зображення не просто доповнюють собою iншi види наочностi, а виконують у процесi навчання iншу функцiю, пояснюючу, поглиблюючи нашi уявлення про обСФкт, що вивчаСФться дозволяють проникнути в його бiльш iстотнi звязки та вiдношення, схованi вiд безпосереднього погляду.

При сприйняттi натуральних моделей ми вiдокремлюСФмо те загальне, що властиве даному обСФкту.

Умовнi графiчнi зображення дозволяють представити не один, а зразу декiлька рiзних предметiв, обСФднаних спiльними конструктивними особливостями.

Малюнки СФ обСФмним зображеннями. Для того, щоб по них розпiзнати обСФкт, не треба мати спецiальних знань, змiст зображеного сприймаСФться безпосередньо. Для сприйняття умовних зображень необхiднi спецiальнi знання.

Посилення теоретичного змiсту знань учнiв ПТНЗ з неминучiстю приводить до необхiдностi широкого використання графiчних моделей у якостi наочного матерiалу. Представлений в них змiст стаСФ спецiальним предметом засвоСФння та моделюСФться самим учнем пiд керiвництвом учителя.

Для ефективного використання технiчних засобiв навчання в процесi засвоСФння знань велику роль граСФ не тiльки старанний вiдбiр наочних засобiв у вiдповiдностi до рiвня знань, а й органiзацiя СЧх сприйняття. Важливе значення маСФ у звязку з цим постановка перед учнями задач у момент демонстрування наочного матерiалу [8].

Саме вказiвка на засiб працi з наочним матерiалом формуСФ активнiсть, динамiчнiсть i усвiдомленiсть сприйняття, без чого не може бути повноцiнного засвоСФння знань.

В залежностi вiд СЧСЧ вимог може iстотно мiнятись i змiст сприйнятого. Припустимо, що учень аналiзуСФ креслення для того, щоб виготовити по ньому цiкавлячу його модель. Для цього йому важливо звернути увагу на всi подробицi i особливостi форми, розмiрiв, характер умовних позначень и т. п.

Пiд впливом навчальноСЧ задачi, може змiнюватись не тiльки змiст, а й характер сприйняття. Володiння рацiональними засобами роботи з наочним матерiалом забезпечуСФ можливiсть здобувати нову, додаткову iнформацiю про обСФкт зображення. ОднiСФю з найважливiших задач розвиваючого навчання СФ формування у школярiв активного вiдношення до сприйняття i перетворення наочного матерiалу.

Важливо не тiльки умiти сприймати представлену наочнiсть, переосмислювати СЧСЧ з урахуванням навчальноСЧ задачi, а й передати СЧСЧ змiст. Останнi вимоги повязанi з тим, що учнi постiйно мають справу з рiзноманiтною наочною iнформацiСФю, переходять вiд використання одних видiв умовних зо