Ейдетика. Використання символiв на логопедичних заняттях
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? розвитку дитини, а також створювати належне навчально - розвивальне середовище. Педагогiчна технологiя з опорою на образи-символи (за М. Фомичовою) передбачаСФ не лише формування вiдповiдних артикуляцiйних навичок, а й саморозвиток, самоконтроль, самокорекцiю вад вимови звукiв; перехiд вiд активностi дорослого до активностi самоСЧ дитини.
Педагоги та фахiвцi мають враховувати, що в дошкiльнят i молодших школярiв мовнi центри Брока та Вернiке у лобнiй дiлянцi лiвоСЧ пiвкулi мозку ще не СФ достатньо розвиненими для абстрактного мислення. Використання ж символiв у корекцiйнiй роботi створюСФ вiдповiдне предметно-стимулююче середовище, яке забезпечуСФ формування сенсомоторноСЧ цiлiсностi дiтей (емоцiйностi, iнтелекту, волi), пiдтримуСФ СФднiсть думки, почуттiв i дiй.
Оперування символами наближуСФ дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звукiв, створюСФ безпосереднi передумови для самостiйноСЧ корекцiСЧ СЧх, для звукового самовдосконалення. До того ж символiзацiя наочного матерiалу даСФ змогу коригувати не лише якийсь один звук, а кiлька звукiв водночас.
Внаслiдок вiковоСЧ недорозвиненостi аналiтико-синтетичноСЧ дiяльностi мозку дитина ще не здатна належним чином порiвнювати свою неправильну (дефектну) звуковимову з правильною. У такiй ситуацiСЧ самоконтроль СФ недостатнiм або взагалi вiдсутнiй. РЖ саме символ слугуСФ тiСФю опорою, тим помiчником, який самоорганiзовуСФ, налаштовуСФ на правильну звуковимову, скорочуСФ термiн виправлення наявних мовленнСФвих вад.
Позитивний вплив допомiжних чинникiв на запамятовування навчального матерiалу довели ще наприкiнцi XРЖX столiття психологи-експериментатори Г. Ебiнгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман. Роботi логопеда з дiтьми допомагаСФ символiзацiя звукiв. Символ - це наочна уява про звук, яка СФ зразком для наслiдування у вимовi. ОрiСФнтуючись на пропонованi символи, дiти запамятовують не лише сам звук, а й образ, що виникаСФ в СЧхнiй уявi, коли вони вимовляють цей звук. Таке запамятовування з опорою на образ називаСФться ейдетичним (грец. ейдос - "образ").
За науковим визначенням ейдетизм - це особливий рiзновид образноСЧ памятi, здатнiсть найбiльш яскраво й точно вiдтворювати в усiх деталях наочнi образи предметiв, якi в даний момент не дiють на органи чуттiв. Фiзiологiчно основною ейдетичних образiв СФ залишкове збудження зорового аналiзатора.
Явище ейдетизму повязане з таким феноменом людського мозку як умiння "бачити" предмет, що вже безпосередньо не сприймаСФться. Ейдетик не згадуСФ, а нiби продовжуСФ бачити, чути, вiдчувати те, чого вже бiля нього немаСФ. Вченi довели, що образне мислення закладене в дитинi вiд природи i притаманне СЧй завжди.
Ейдотехнiка - теорiя, створена в марбурзькiй психологiчнiй школi (Нiмеччина) у 20-40 роках XX ст. Засновник цього вчення Е. Менш стверджував, що ейдетизм як рiзновид образноСЧ памятi СФ закономiрною стадiСФю дитячого розвитку, що сягаСФ свого пiку в 11-16 рокiв. Прихильний до ейдетики педагог може задiювати необмеженi резерви мислення дитини, розвиваючи СЧСЧ природну здатнiсть мислити образами.
Саме цю закономiрну стадiю дитячого розвитку ми взялиа за основу, розробляючи методику використання образних символiв звукiв (лiтер) у логопедичний роботi з дiтьми дошкiльного та молодшого шкiльного вiку.
Таким чином, завдяки використанню образiв-символiв логопед може уникати мовно-корекцiйного тиску на дитину, щоб не пригнiчувати СЧСЧ. До того ж символ породжуСФ творчий потенцiал, збiльшуСФ зацiкавлення, розвиваСФ мотивацiю, сприяСФ кращому засвоСФнню корекцiйно-навчального матерiалу, пiдводить до самостiйного засвоСФння дiтьми норм правильноСЧ вимови звукiв рiдноСЧ мови.
Важливо й те, що практика застосування символiв ураховуСФ вiдоме вчення Л. Виготського про "зону найближчого розвитку". Спочатку дитина навчаСФться правильно вимовляти звук iз допомогою дорослого та певного образу-символу; потiм спираСФться лише на символ; а згодом обходиться вже без нього (в мiру автоматизацiСЧ вимови). Впровадження цiСФСЧ технологiСЧ у практику стимулюСФ перехiд зони найближчого розвитку в актуальний розвиток самокорекцiСЧ звукiв. На початковому етапi автоматизацiя звука за допомогою символу вiдбуваСФться на рiвнi механiчного засвоСФння, а з часом поступово переходить на рiвень свiдомого використання знань та орхоепiчних навичок.
В роботi ми користувалися наступними принципами:
Активiзацiя рiзних
видiв аналiзаторiв
(зорового, мовно- Спiввiднесення образу -
слухового, мовно- символу з певним
рухового) звуком (лiтерою)
Компенсацiя
та розвиток Розвиток самоконтролю,
недостатнього самокорекцiя вад вимови
фонематичного звукiв
слуху
Формування та розвиток
пiзнавальноСЧ дiяльностi-
спостережливостi, уваги,
памятi, мислення
Стимулювання
iнтересу до корекцiйноСЧ
Зняття навчально- дiяльностi, до логопе-
психологiчного дичних занять
перевантаження
пiд час занять
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение