Грошово-кредитнi iнструменти як засiб економiчного зростання
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
В±анками. Що вищий рiвень офiцiйноСЧ облiковоСЧ ставки, то вища вартiсть кредитiв рефiнансування центрального банку. Тобто полiтика змiни облiковоСЧ ставки СФ варiантом регулювання якiсного параметру грошового якiсного параметру грошового ринку вартостi банкiвських кредитiв 70.
Наприклад, у 2001р. офiцiйнi облiковi ставки центральних банкiв провiдних промислово розвинутих краСЧн були встановленi в таких розмiрах (див. табл. 2.11).
Таблиця 2.11. Офiцiйнi облiковi ставки центральних банкiв, %
Велика Британiя4,5Францiя4,0Нiмеччина3,5РДвропейський центральний банк3,75США3,5Японiя2,0
Найнижчi процентнi ставки були встановленi в ЯпонiСЧ, де створенi умови для отримання дешевшого кредиту порiвняно з iншими краСЧнами, i, отже, сприятливiшi умови iнвестицiй.
Разом з тим рiзний рiвень офiцiйноСЧ облiковоСЧ ставки стимулюСФ також перемiщення гарячих грошей, тобто капiталiв, якi шукають прибуткового застосування, з краСЧн iз низькими ставками до краСЧн, де ставки високi, що значно впливаСФ на стан балансу руху капiталiв i на платiжний баланс рiзних краСЧн. Отже, змiна офiцiйноСЧ облiковоСЧ ставки використовуСФться i як метод валютного регулювання.
Регулювання облiковоСЧ ставки вiдноситься до ринкових iнструментiв грошово-кредитного регулювання. Механiзм регулювання за допомогою змiн офiцiйноСЧ облiковоСЧ ставки доволi простий, що i СФ причиною його широкого використання як в розвинутих краСЧнах, так i в тих, що розвиваються. Наприклад, якщо центральний банк ставить за мету зменшення кредитних можливостей комерцiйних банкiв, вiн пiдвищуСФ облiкову ставку, роблячи тим самим дорожчими кредити рефiнансування. Якщо ж метою центрального банку СФ розширення доступу до кредитiв комерцiйним банкам, вiн знижуСФ рiвень облiковоСЧ ставки. Проте центральному банковi не завжди вдаСФться досягти намiченоСЧ мети. Наприклад, пiдвищення облiковоСЧ ставки центрального банку не буде ефективним, якщо на грошовому ринку в даний момент спостерiгаСФться тенденцiя зниження вартостi кредитiв у результатi СЧх значноСЧ пропозицiСЧ, оскiльки у цьому випадку комерцiйнi банки використовуватимуть дешевшi кредити мiжбанкiвського ринку, нiж дорогi кредитнi кошти центрального банку. Якщо ж офiцiйна облiкова ставка центрального банку вже до СЧСЧ пониження знаходилась на рiвнi, що нижчий вiд ринкового. То здешевлення й без того дешевих кредитiв призведе до вiдповiдноСЧ реакцiСЧ грошового ринку.
Доповненням облiковоСЧ полiтики служить ломбардна полiтика, що полягаСФ в наданнi центральним банком кредитним закладам позик пiд забезпечення векселiв, цiнних паперiв i державних боргових зобовязань. У звязку з можливiстю пiдвищеного ризику, з ломбардного кредиту встановлюСФться вищий процент (на 12% вище), нiж щодо врахування векселiв. Окрiм того, наприклад у Нiмеччинi, вводиться спецiальний ломбардний кредит, ставки за яким можуть змiнюватися щоденно 1.
Починаючи з 1992р. облiкова полiтика використовуСФться Нацiональним банком УкраСЧни головним чином для забезпечення надiйностi та стабiльностi банкiвськоСЧ системи (функцiя кредитора останньоСЧ iнстанцiСЧ для комерцiйних банкiв) та регулювання обсягiв грошовоСЧ маси в обiгу краСЧни.
Хоча облiкова ставка НБУ, починаючи з 1994р. вiдповiдала цим двом принципам, в умовах перехiдноСЧ економiки УкраСЧни облiкова i ломбардна полiтика не використовуються в повному обсязi як iнструмент грошово-кредитного регулювання. Цьому заважаСФ недостатнiй розвиток вексельного обiгу, а також використання Нацiональним банком своСЧх ресурсiв переважно для кредитування уряду, а не комерцiйних банкiв. Тому рефiнансування комерцiйних банкiв здiйснюСФться переважно через переоблiк векселiв чи ломбардне кредитування. В цих умовах Нацiональний банк встановлюСФ ставку облiкового процента не стiльки для досягнення цiлей грошово-кредитноСЧ полiтики, скiльки для приведення СЧСЧ у вiдповiднiсть до динамiки рiвня iнфляцiСЧ.
Безперечно, завдяки адмiнiстративному пiдвищенню облiковоСЧ ставки у короткостроковому перiодi можна мiнiмiзувати негативнi наслiдки фiнансовоСЧ кризи, пiдвищити цiну нацiональноСЧ грошовоСЧ одиницi для комерцiйних банкiв, а отже, послабити спекулятивний тиск на неСЧ. Проте високий рiвень ставки рефiнансування в довгостроковому часовому iнтервалi зумовлюСФ значне подорожчання кредиту для кiнцевих його споживачiв, що вкрай негативно впливаСФ на дiлову активнiсть, обсяги виробництва, стан економiки в цiлому.
Таким чином, за рiзних макроекономiчних умов держава в особi центрального банку може провадити (залежно вiд обраних цiлей) або полiтику кредитноСЧ рестрикцiСЧ, або полiтику поступового зниження облiковоСЧ ставки заради пожвавлення процесу кредитування виробництва.
У перспективi роль процентних ставок у досягненнi цiлей економiчноСЧ полiтики держави повинна iстотно зрости. Завданням Нацiонального банку маСФ стати створення умов для поступового пониження загального рiвня процентних ставок в економiцi, особливо процентних ставок за кредитами реальному сектору економiки до рiвня, що стимулюСФ зростання платоспроможного попиту на позичковi ресурси 1.
Протягом аналiзованого перiоду спостерiгаСФться чiтка тенденцiя до зниження НБУ облiковоСЧ ставки. Полiтика Нацiонального банку спрямована на збiльшення грошей в обiгу, шляхом зниження процентних ставок за своСЧми активними операцiями, що стимулюСФ попит на позички, а отже, й кредитну дiяльнiсть комерцiйних банкiв. Вони змушенi перетворювати своСЧ вториннi резерви (кошти, кладенi в цiннi папери аб?/p>