Грошово-кредитнi iнструменти як засiб економiчного зростання
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
в лiквiдностi, вирiшувати проблеми тимчасовоСЧ нестачi лiквiдностi не за рахунок ресурсiв мiжбанкiвського ринку, пiдштовхуючи зростаючим попитом процентнi ставки догори, а за рахунок використання коштiв резервного рахунку. Однак, незалежно вiд домiнуючого застосування того чи iншого пiдходу, важливою передумовою зменшення нестiйкостi процентних ставок грошового ринку СФ точний прогноз змiн у станi лiквiдностi ринку, а також розумiннi поведiнки ставок грошового ринку.
В процесi моделювання поведiнки короткострокових ставок грошового ринку наведена операцiйна структура монетарноСЧ полiтики НБУ повинна бути врахована як факторна ознака, що впливаСФ на попит i пропозицiю лiквiдностi.
Вихiдними параметрами запропонованоСЧ до використання адаптованоСЧ до умов вiтчизняного ринку моделi СФ твердження про те, що учасники ринку працюють у середовищi, яке представлене наступними елементами:
1. Система обовязкових резервних вимог iз механiзмом усереднення Rср. протягом перiоду резервування t=1,тАж T, не передбачаСФ наявностi анi надлишку, анi дефiциту, який мiг бути перенесений на наступний перiод. Обсяг обовязкових резервiв маСФ бути розраховано за наступною формулою:
Rср= (3.1)
де Rср розмiр обовязкових резервiв;
R обсяг резервiв, що пiдтримувався комерцiйними банками кожного t-го дня протягом перiоду резервування;
T тривалiсть перiоду резервування.
Середнiй обсяг резервiв формуСФться пiд впливом тривалостi перiоду дотримання резервних вимог та загального обсягу резервiв, який пiдтримувався комерцiйними банками протягом зазначеного перiоду.
Банкам не дозволяСФться мати овердрафт на рахунку у Нацiональному банку. Необхiдний середнiй обсяг коштiв Rср., який повинен резервуватися i зберiгатися на кореспондентському або на окремому рахунку в Нацiональному банку, вiдомий заздалегiдь на перiод резервування, тобто система резервних вимог маСФ повний лаг. ВважаСФмо, що рiвень обовязкових резервiв Rср., якi пiдтримують банки, набагато перевищуСФ цiльовий рiвень СЧх робочих балансiв (мiнiмальний рiвень надлишковоСЧ лiквiдностi R*, який пiдтримуСФться банками з метою урегулювання розрахункiв у вiдсутностi системи резервних вимог).
2. Нацiональний банк використовуСФ виключно операцiСЧ ринкового характеру для впливу (регулювання) на короткостроковi ставки грошового ринку. Це операцiСЧ двох типiв, а саме:
а) регулярнi операцiСЧ (RO), якi проводяться у визначених iнтервалах з метою забезпечення рефiнансування та передачi сигналiв монетарноСЧ полiтики; протягом перiоду резервування заплановано проведення трьох тендерiв з поставки двотижневоСЧ лiквiдностi: два перших фактично повиннi покривати потреби у лiквiдностi протягом поточного перiоду, третiй для згладжування коливань лiквiдностi на перехiдну дату до наступного перiоду;
б) операцiСЧ тонкоСЧ наладки (FT) в рамках постiйно дiючоСЧ лiнiСЧ рефiнансування, якi застосовуються щоразу, коли необхiдно обмежувати мiнливiсть ставок грошового ринку.
3. Пропозицiя лiквiдностi на ринку може змiнюватися не тiльки в результатi проведення Нацiональним банком операцiй з рефiнансування, тобто через змiну в чистiй позицiСЧ банкiв щодо центрального банку (за виключенням обовязкових резервiв), але й через дiю автономних факторiв (АГ), якi за визначенням з позицiСЧ балансу центрального банку представленi як:
AF = Чистi резерви в iноземнiй валютi + Чиста позицiя щодо Уряду +РЖнщi активи Банкноти та монети.
Визначення монетарною владою кiлькостi лiквiдностi, що поставляСФться на ринок через операцiСЧ з рефiнансування, повинно враховувати i нiвелювати дiю автономних факторiв.
4. Прийняття рiшення Нацiональним банком щодо втручання на ринку проводиться залежно вiд типу операцiй з рефiнансування:
а) у випадку регулярних операцiй (RO1, RO2, RO3) монетарна влада маСФ на увазi, що даний рiзновид операцiй, якi проводяться за визначеним графiком, повнiстю повинен покривати потребу банкiв у резервах для виконання обовязкових вимог (Rср), враховуючи при цьому вплив очiкуваних (прогнозованих) автономних факторiв (AFеср) протягом перiоду резервування; це може бути описано наступним рiвнянням:
(RO1, RO2, RO3)= AFеср + Rср (3.2)
де AFеср очiкуваний середнiй рiвень рiвень автономних факторiв, який протягом перiоду резервування в свою чергу розраховуСФться за формулою (3):
AFеср = (3.3)
б) у випадку щоденних операцiй точного настроювання стану лiквiдностi використовуСФться дещо iнший пiдхiд монетарна влада вважаСФ, що в перiод мiж регулярними операцiями можуть мати мiiе змiни як у попитi банкiв на резерви, так i у СЧх пропозицiСЧ; змiни у попитi, як правило, повиннi вiддзеркалювати поведiнку банкiв у форматi виконання резервних вимог, змiни у станi робочих балансiв, або очiкування майбутнiх вiдсоткових ставок мiжбанкiвського ринку протягом перiоду резервування; на пропозицiю лiквiдностi впливають не тiльки шоки автономних факторiв (вiдхилення вiд прогнозованого рiвня), а також операцiСЧ тонкоСЧ наладки, iнiцiйованi на розсуд Нацiонального банку. Таким чином, вiдхилення щоденних резервних позицiй вiд усередненого рiвня, як причина змiн у попитi, повинно бути збалансоване вiдповiдною змiною у пропозицiСЧ (через змiну обсягiв операцiй в рамках постiйно дiючого механiзму рефiнансування з урахування?/p>