Грошово-кредитнi iнструменти як засiб економiчного зростання
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
я резервних вимог за рахунок лiквiдностi, яка пропонуСФться грошовим ринком за визначеною цiною.
Таким чином, обмеження, якi накладаються на банки параметрами системи резервних вимог, можуть бути змодельованi як такi, що носять циклiчних характер у станi робочих балансiв банкiв протягом перiоду резервування. Такий пiдхiд дозволяСФ банкам у вiдповiдь на поведiнку поточноСЧ вiдсотковоСЧ ставки i очiкуваноСЧ майбутньоСЧ вiдсотковоСЧ ставки грошового ринку реалiзовувати конкретнi стратегiСЧ, якi передбачають щоденне пiдтримання резервiв на рiвнi вищому, або нижчому за необхiдний. Надалi, в контекстi очiкувань по проценту протягом перiоду, що залишився, банки можуть мотивовано притримувати повне виконання резервних вимог до кiнця перiоду резервування саме з метою скорочення часу впливу неявного податку, яким вважаСФться невинагороджувана система обовязкових резервних вимог.
В останнiй день перiоду резервування рiвень обовязкових резервiв повнiстю визначатиметься накопиченою ранiше резервною позицiСФю, що й визначаСФ прийняття банками рiшень та застосування певних заходiв щодо виконання необхiдного рiвня Rср.
В моделi накопичена резервна позицiя розраховуСФться за формулою:
St(1) = (3.7)
При цьому зауважимо, що вiдхилення резервноСЧ позицiСЧ t-го дня (St(1)) вiд середнього рiвня Rср, регламентованого системою обовязкового резервування, розраховане за формулою (3.4), СФ показником щоденноСЧ змiни у накопленiй резервнiй позицiСЧ банкiв:
St(1) = Rt - Rср = St(2). (3.8)
Компонент St(2), може бути сприйнятий як iнформацiйний параметр для коригування похибки (визначення i усунення вiдхилення) резервноСЧ позицiСЧ t-го дня. При цьому значущiсть помилки, що обумовлюСФ наявнiсть наступних вiдхилень, може бути оцiнена через визначення накопиченоСЧ резервноСЧ позицiСЧ попереднього дня (S(2)t-1) з урахуванням параметра значущостi коригування помилки (аs), цiннiсть (або значення) якого зростаСФ наприкiнцi перiоду резервування.
На вiдмiну вiд зростаючоСЧ з часом (в межах перiоду резервування) важливостi механiзму коригування помилки у резервнiй позицiСЧ банкiв, значущiсть очiкуваних змiнних (очiкуваних ставок), про якi мова йшла ранiше, втрачаСФ сенс у визначеннi попиту на резерви. Це твердження може бути оформлене через застосування параметрiв, що змiнюються в часi, цiннiсть яких залежить вiд положення в межах перiоду резервування (s):
St(2) = as(S(2)t-1 s(ort Et orср.), (3.9)
де da/ds>0; d/ds< 0; ar = 1; r = 0.
Формула (3.9) може бути трансформована з тим, щоб iзолювати компонент очiкування стосовно майбутньоСЧ вiдсотковоСЧ ставки. Тодi ми отримуСФмо наступний вигляд попереднього рiвняння:
St(2) = as(S(2)t-1 - s (ort rr) + s (Et orср rr). (3.10)
При пiдстановцi формул (3.10) та (3.5) у формулу (3.4) i розвязаннi вiдносно (ort rr) отримуСФмо:
(ort rr) = es AFtne + s S(2)t-1 + s (Et orср rr), (3.11)
де es = 1/(s+); s = a s /(s+); s = s/(s+);
Таким чином, з метою налагодження сигнального механiзму запропоновано методичний фундамент полiтики управлiння лiквiднiстю грошового ринку модель грошового ринку. Модель базуСФться на визначеннi поведiнки короткострокових ставок мiжбанкiвського ринку (результативного фактора) пiд впливом факторних чинникiв, дестабiлiзуючих стан ринку: несподiваних автономних факторiв, накопленоСЧ резервноСЧ позицiСЧ попереднього дня i очiкувань стосовно майбутньоСЧ ставки мiжбанкiвського ринку. Цi три змiннi можуть робити внесок у мiнливiсть ставок грошового ринку (а отже й стану лiквiдностi), i повиннi бути нейтралiзованi дiями Нацiонального банку, якщо волатильнiсть ринковоСЧ ставки за короткостроковими ресурсами перевищуСФ припустимий рiвень. При цьому Нацiональний банк маСФ два механiзми для нейтралiзацiСЧ впливу цих факторiв на ставку мiжбанкiвського ринку. В моделi цi механiзми представленi двома структурними параметрами параметром буферноСЧ функцiСЧ попиту на резерви (), та параметром регулювання лiквiдностi через операцiСЧ точного настроювання (). Чим вищим буде значення цих параметрiв, тим нижчим виявиться шок (удар) вiд дiСЧ дестабiлiзуючих факторiв на ставку овернайт.
Змiна офiцiйноСЧ облiковоСЧ ставки СФ також свого роду орiСФнтиром для комерцiйних банкiв. Ця подiя свiдчить про перехiд центрального банку до новоСЧ грошово-кредитноСЧ полiтики i стимулюСФ комерцiйнi банки вносити корективи у процентнi ставки щодо власних кредитiв. Проте такий метод грошово-кредитноСЧ полiтики СФ недостатньо ефективним, оскiльки охоплюСФ лише тi комерцiйнi банки, якi мають потребу в кредитах центрального банку.
Тому змiною облiковоСЧ ставки як iнструментом грошово-кредитноСЧ полiтики центральний банк найчастiше користуСФться у поСФднаннi з iншими методами грошово-кредитного регулювання.
Проведений аналiз показав, що полiтика регулювання ринку державних цiнних паперiв в УкраСЧнi СФ недостатньо стабiльною та узгодженою. Наразi вiдсутня орiСФнтацiя на довготривалу перспективу, не враховуСФться вплив короткотермiнових факторiв на стратегiчнi цiлi. У 2003р. НБУ та Мiнiстерство фiнансiв УкраСЧни не змогли адекватно вiдреагувати на негативну тенденцiю, що склалась у динамiцi доходностi ОВДП i процентiв за комерцiйними кредитами. Як наслiдок, у процесi регулювання фiнансового ринку було допущено помилку, через що ринки державних цiнних паперiв та кредитiв комерцiйних банкiв почали функцiонувати дисгармонiйно.
З метою пiдвищення ефективностi та гнучкостi обовязкового резервування як iнструмента грошово-?/p>