Грошово-кредитнi iнструменти як засiб економiчного зростання
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?ькоСЧ системи для розвитку економiки регiону). Чистий процентний дохiд за цей же перiод становить 185 млн. грн., що на 18 млн. грн. (або на 11%) бiльше вiдповiдного перiоду минулого року.
2.2 Вплив грошово-кредитноСЧ полiтики на економiчне зростання
Розробка ефективноСЧ грошово-кредитноСЧ полiтики та дослiдження СЧСЧ впливу на рiвень економiчного зростання в державi маСФ важливе значення для будь-якого суспiльства. ОсобливоСЧ актуальностi ця проблема набуваСФ в умовах пошуку шляхiв стабiлiзацiСЧ економiчного розвитку в краСЧнах, де економiка знаходиться на стадiСЧ трансформацiйного перiоду. Грошово-кредитна полiтика маСФ розглядатися як джерело економiчних зрушень, пiдвищення реальноСЧ заробiтноСЧ плати i, вiдповiдно, рiвня життя населення; виступаСФ засобом стримування iнфляцiйних процесiв, що, в свою чергу, вiдповiдаСФ стратегiчним цiлям грошово-кредитноСЧ полiтики.
Свiтовий досвiд свiдчить, що пiдбiр ефективних iнструментiв грошово-кредитноСЧ полiтики впливаСФ на пiдвищення конкурентоспроможностi субСФктiв господарювання та економiчному зростанню краСЧни в цiлому. Тому питання визначення фiнансових чинникiв у розрiзi компонентiв грошово-кредитноСЧ полiтики, що впливають на економiчне зростання в державi, виступаСФ актуальним питанням для дослiдження.
Економiчне зростання визначаСФться системою постiйноСЧ взаСФмодiСЧ сукупностi причин, умов та чинникiв. В загальному виглядi чинник економiчного зростання доцiльно визначати як рушiйну силу, одну з необхiдних умов, що визначаСФ його характер або певнi риси.
Пiд чинником економiчного зростання в економiчнiй лiтературi розумiють тi явища i процеси, якi визначають розмiри збiльшення реального обсягу виробництва, можливостi пiдвищення ефективностi i якостi економiчного зростання.
В науковiй лiтературi iснують рiзнi класифiкацiСЧ чинникiв економiчного зростання за тими чи iншими критерiями.
Залежно вiд типу економiчного зростання видiляють екстенсивнi та iнтенсивнi чинники. Першi характеризуються кiлькiсним збiльшенням чинникiв виробництва, збiльшенням випуску продукцiСЧ за рахунок зростання чисельностi працiвникiв i засобiв виробництва. До iнтенсивних чинникiв вiдносять: пiдвищення ефективностi використання предметiв працi, зниження матерiало-, фондо-, праце- та енергомiсткостi продукцiСЧ, транспортних витрат, пiдвищення квалiфiкацiСЧ робочоСЧ сили, використання принципово новоСЧ технiки, пiдвищення органiзацiСЧ працi.
Залежно вiд того, чи визначають чинники динамiку сукупноСЧ пропозицiСЧ або попиту, СЧх можна подiлити на такi групи (табл.2.2).
Таблиця 2.2. Чинники економiчного зростання
Групи чинникiвСклад групи чинникiвЧинники пропозицiСЧ1.Кiлькiсть i якiсть природних ресурсiв.
2.Кiлькiсть i якiсть працездатного населення.
3.Наявнiсть основного капiталу.
4.Рiвень технологiСЧ, що застосовуСФться для виробництва продукцiСЧЧинники попитуЗростання споживчих, iнвестицiйних та державних видаткiвЧинники розподiлуПорядок розподiлу доходiв мiж субСФктами господарськоСЧ дiяльностi, розподiл виробничих ресурсiв за галузями, пiдприСФмствами та регiонами краСЧниРЖншi чинники1.Соцiальна та культурна атмосфера в суспiльствi.
2.Полiтична ситуацiя в краСЧнi
До першоСЧ групи вiдносять чинники, що безпосередньо впливають на фiзичний обсяг виробництва з метою забезпечення рiзноманiтностi пропозицiСЧ товарi i послуг.
До другоСЧ групи вiдносять чинники попиту. Для реалiзацiСЧ потенцiйного обсягу виробництва необхiдно, щоб на нього був потенцiйний попит з метою використання обсягу продукцiСЧ, що збiльшуСФться.
До третьоСЧ групи вiдносять чинники розподiлу. Зростаючий обсяг ресурсiв слiд розподiляти таким чином, щоб отримати найбiльший обсяг продукцiСЧ.
До четвертоСЧ групи вiдносять чинники, кiлькiсний вимiр яких неможливий. Наприклад, рiвень бюрократизацiСЧ та корумпованiсть державноСЧ влади, вiдношення до власностi, дiлова культура.
РЖснують i iншi пiдходи до класифiкацiСЧ чинникiв економiчного зростання. Наприклад, видiляють внутрiшнi та зовнiшнi, довгостроковi та короткостроковi, кiлькiснi та якiснi тощо.
Для УкраСЧни зазначенi чинники можна подiлити як за групами, так i на внутрiшнi i зовнiшнi (табл.2.3).
Таблиця 2.3. Основнi чинники економiчного зростання в УкраСЧнi
Група чинникiвВнутрiшнi чинникиЗовнiшнi чинникиЧинники попитуВнутрiшнiй споживчий попит. Державнi видаткиКонюнктура свiтових цiн на ринках сировиниЧинники пропозицiСЧРЖнвестицiСЧ в основний капiтал. Збiльшення пропозицiСЧ грошейПриплив фiнансових ресурсiвРЖншi чинникиУдосконалення законодавчоСЧ базиСвiтовий розподiл працi, глобалiзацiя
Таким чином, з цього приводу слiд розглядати грошово-кредитну полiтику як механiзм управлiння грошовою пропозицiСФю або як механiзм створення умов доступу для економiчних субСФктiв господарювання до кредитiв банкiвськоСЧ системи в обсягах i пiд вiдсоткову ставку, яка б вiдповiдала економiчним цiлям.
В цьому аспектi складовими грошово-кредитноСЧ полiтики, на наш погляд, виступають: полiтика регулювання кiлькостi грошей в обiгу, полiтика регулювання загального рiвня вiдсоткових ставок в економiцi, полiтика регулювання рiвня i динамiки курсу нацiональноСЧ валюти до iноземноСЧ.
Виходячи з вищезазначеного, вирiшення питання про активiзацiю грошово-кредитноСЧ полiтики з метою стимулювання економiчного зростання викликаСФ необхiднiсть визначення меж i наслiдкiв можливого впливу такоСЧ активiзацiСЧ на економiку держави