Господарський договiр
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµредачi товаророзпорядчого документа (коносамента, складського посвiдчення варанта тощо) кредиторовi. Застава цiнних паперiв може здiйснюватися шляхом передачi СЧх заставоутримувачевi або на депозит нотарiальноСЧ контори чи банку.
Предметом застави не можуть бути нацiональнi, культурнi та iсторичнi цiнностi, якi перебувають у державнiй власностi i занесенi або пiдлягають занесенню до Державного реСФстру нацiональноСЧ культурноСЧ спадщини. Предметом застави не можуть бути вимоги, якi мають особистий характер, а також iншi вимоги, заставу яких заборонено законом. Вартiсть предмета застави може визначати безпосередньо заставодавець разом iз заставоутримувачем вiдповiдно до звичайно iснуючих цiн на подiбнi предмети в торговельному обiговi на момент застави. Законом або договором може встановлюватися iнший порядок оцiнки вартостi предмета застави.
Сторонами договору застави (заставодавцем i заставоутримувачем) можуть бути фiзичнi, юридичнi особи, держава та iншi субСФкти цивiльного права. Заставодавцем може бути як сам боржник, так i третя особа (майновий поручник). Заставодавцем речi може бути СЧСЧ власник, а також особа, якiй власник у встановленому порядку передав рiч i право СЧСЧ заставлення. Майно, яке перебуваСФ у спiльнiй власностi, може бути передане в заставу тiльки за згодою усiх спiввласникiв.
Вiдповiдно до ст. 11 Закону УкраСЧни "Про заставу" державне пiдприСФмство, за яким майно закрiплено на правi повного господарського вiдання, самостiйно здiйснюСФ заставу цього майна, за винятком цiлiсного майнового комплексу пiдприСФмства, його структурних пiдроздiлiв, будiвель i споруд, застава яких здiйснюСФться з дозволу i на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти вiдповiдним державним майном. Для господарюючих субСФктiв iнших форм власностi чинне законодавство таких обмежень не передбачаСФ. Якщо при вирiшеннi спору, повязаного, наприклад, з виконанням умов щодо предмета застави, буде встановлено, що належне позичальниковi кредиту державне майно передано з порушенням вимог закону, то за таких обставин слiд застосувати ст. 48 ЦК. Заставодавцем майнового права може бути особа, якiй це право належить. Застава права на чужi речi здiйснюСФться за згодою власника цiСФСЧ речi, якщо вiдчуження цих прав вiдповiдно до закону або договору вiдбуваСФться за згодою власника.
За чинним законодавством (ст. 10 Закону УкраСЧни "Про заставу") обовязок страхувати заставлене майно, передане у володiння заставоутримувача, покладаСФться на останнього, якщо це передбачено законом або договором. РЖ навпаки, заставодавець повинен страхувати заставлене майно, якщо воно залишаСФться у його володiннi. При настаннi страхового випадку заставоутримувач маСФ переважне право на задоволення своСЧх вимог iз суми страхового вiдшкодування.
У договорi застави мають зазначатися: найменування (прiзвище, iмя та по батьковi), мiiезнаходження (мiiе проживання) сторiн, суть забезпеченоСЧ заставою вимоги, СЧСЧ розмiр i строк виконання зобовязання, опис, оцiнка i мiiезнаходження майна, а також будь-якi iншi умови, стосовно яких за заявою однiСФСЧ iз сторiн маСФ бути досягнуто згоди. Як й iншi способи забезпечення зобовязань, договiр про заставу маСФ бути укладений у письмовiй формi. Якщо предметом застави СФ нерухоме майно, транспортнi засоби, космiчнi обСФкти, товари в оборотi або переробцi, договiр застави повинен бути нотарiально посвiдчений на пiдставi вiдповiдних правоустановчих документiв. Нотарiальне посвiдчення договору застави нерухомого майна вiдбуваСФться у нотарiальних органах за мiiезнаходженням цього майна, договору застави транспортних засобiв i космiчних обСФктiв за мiiем реСФстрацiСЧ цих засобiв та обСФктiв, договору застави товарiв в оборотi i переробцi за мiiезнаходженням пiдприСФмства. Законодавство може передбачити й iншi випадки нотарiального посвiдчення або спецiальноСЧ реСФстрацiСЧ договору застави. Недодержання правил щодо форми та реСФстрацiСЧ договорiв застави маСФ наслiдком недiйснiсть таких договорiв.
За рахунок заставленого майна заставоутримувач маСФ право задовольнити в повному обсязi своСЧ вимоги, якi визначенi до моменту фактичного задоволення, включаючи вiдсотки, вiдшкодування збиткiв, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, неустойку), необхiднi витрати щодо утримання заставленого майна та витрати щодо здiйснення вимоги, яка забезпечена заставою, якщо iнше не передбачено договором застави.
Звернення стягнення на заставлене майно здiйснюСФться за рiшенням суду, якщо iнше не передбачено законом або договором. Заставоутримувач набуваСФ права звернення стягнення на предмет застави у випадку, коли у момент настання термiну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо iнше не передбачено законом або договором. У разi лiквiдацiСЧ юридичноСЧ особи (заставодавця) заставоутримувач набуваСФ права звернення стягнення на заставлене майно незалежно вiд строку виконання зобовязання, забезпеченого заставою. При частковому виконаннi боржником забезпеченого заставою зобовязання застава зберiгаСФться в початковому обсязi. Реалiзацiя заставленого майна, на яке звернено стягнення, проводиться з публiчних торгiв у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, якщо iнше не передбачено законом або договором. У разi коли суми, вирученоСЧ вiд продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставоутримувача,