Господарський договiр
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?онання зобовязання, зокрема v разi прострочення. Так, за поставку товарiв, якi за своСФю якiстю не вiдповiдають стандартам або умовам договору (брак), виготовлювач (постачальник) сплачуСФ покупцевi штраф у розмiрi 20 вiдсоткiв вартостi цих товарiв.
За спiввiдношенням вимог про сплату неустойки i вiдшкодування збиткiв, заподiяних порушенням договору, неустойка буваСФ залiковою (коли збитки вiдшкодовуються у частинi, не покритiй неустойкою), або штрафною (коли збитки можуть бути стягнутi в повнiй сумi понад неустойку), або виключною (коли допускаСФться стягнення тiльки неустойки, але не збиткiв), або альтернативною (коли за вибором кредитора можуть бути стягнутi або неустойка; або збитки). За чинним ЦК (ст. 204) основним видом неустойки СФ залiкова неустойка, iншi види неустойки можуть передбачатись законом або договором. Так, у разi недопоставки товарiв або поставки товарiв неналежноСЧ якостi чи некомплектних покупець маСФ право стягнути з постачальника встановлену неустойку i, крiм того, заподiянi такою поставкою збитки понад суми неустойки (штрафна неустойка). За проектом ЦК (ст. 632) загальним стаСФ правило про штрафну неустойку, iншi види неустойки можуть передбачатися лише угодою сторiн.
Порука. За договором поруки поручник зобовязуСФться перед кредитором iншоСЧ особи вiдповiдати за виконання нею свого зобовязання в повному обсязi або в частинi. Забезпечувальна суть поруки полягаСФ в тому, що поряд з основним договором (зобовязанням), який звязуСФ кредитора i боржника, кредитор укладаСФ додатковий договiр з третьою особою поручником, i останнiй у разi вiдсутностi грошей у боржника оплачуСФ за нього борг. Порука може бути оформлена як договiр, що укладаСФться мiж основним боржником i поручником на користь третьоСЧ особи кредитора з основного боргу. Поручник вiдповiдаСФ в тому самому обсязi, як i боржник, зокрема вiдповiдаСФ за сплату вiдсоткiв, вiдшкодування збиткiв, сплату неустойки, якщо iнше не передбачено договором поруки. Боржник i поручник. а так само особи, якi разом поручилися за боржника, вiдповiдають перед кредитором солiдарне, якщо iнше не встановлено договором поруки. Поручник, який виконав зобовязання, набуваСФ усiх прав кредитора за цим зобовязанням (статтi 191193 ЦК).
За проектом ЦК (статтi 578 i 580) поручник зобовязаний до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручника вчинено позов залучити боржника до участi у справi. РЖнакше боржник маСФ право висунути проти зворотноСЧ вимоги поручника заперечення, якi вiн мав проти кредитора. Поручник маСФ право висувати проти вимоги кредитора заперечення якi мiг би надати боржник, якщо iнше не випливаСФ з договору поруки. Поручник не втрачаСФ права на цi заперечення навiть у тому разi, якщо боржник вiд них вiдмовився або визнав свiй борг. У свою чергу боржник, який виконав забезпечене порукою зобовязання, повинен негайно повiдомити про це поручника. РЖнакше поручник, який виконав зобовязання, маСФ право стягнути з кредитора безпiдставно одержане або висунути регресну вимогу до боржника. В останньому випадку боржник маСФ право стягнути з кредитора безпiдставно одержане.
Гарантiя. У чинному ЦК гарантiСЧ присвячена ст. 196, хоч поняття гарантiСЧ як способу забезпечення зобовязань у нiй не розкриваСФться. Крiм того, на практицi гарантiя не мала широкого застосування. Так, зокрема, пiд гарантiю (гарантiйний лист) вищестоящого органу банк може надати своСФму клiСФнтовi кредит. Гарантiя вiдрiзняСФться вiд поруки тим, що гарант несе перед кредитором додаткову (субсидiарну) вiдповiдальнiсть, тобто обмежуСФться тими коштами, що СЧх бракуСФ у боржника. Так, якщо гарант зобовязуСФться перед банком, що надав кредит особi, вiдповiдати за виконання нею свого зобовязання за кредитним договором, то банк маСФ право у претензiйно-позовному порядку вимагати вiд гаранта сплати основноСЧ заборгованостi позичальника та сум вiдсотковоСЧ ставки за згаданий кредит тiльки у разi вiдсутностi у боржника грошових коштiв, необхiдних для належного виконання зобовязання (п. 5.2 розяснення президiСЧ Вищого арбiтражного суду УкраСЧни "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, повязаних з укладанням та виконанням кредитних договорiв" вiд 6 жовтня 1992 p.). РЖншi риси гарантiСЧ i поруки подiбнi, адже правила статей 191 i 194 ЦК про поруку поширюються i на договiр гарантiСЧ. Зокрема, як i порука, гарантiя припиняСФться з припиненням забезпеченого нею зобовязання. Вона також припиняСФться, якщо кредитор протягом трьох мiсяцiв з дня настання строку зобовязання не предявить позову до гаранта. Якщо строк виконання зобовязання не зазначений або визначений моментом вимоги то за вiдсутностi РЖншоСЧ угоди вiдповiдальнiсть гаранта припиняСФться пiсля закiнчення одного року з дня укладення договору гарантiСЧ.
Детальнiше регламентуються вiдносини щодо гарантiСЧ як способу забезпечення виконання зобовязань у проектi ЦК (статтi 583 592). Проект визначаСФ гарантiю як письмове зобовязання банку, iншоСЧ кредитноСЧ установи, страховоСЧ органiзацiСЧ тощо (гаранта), яке видаСФться на прохання iншоСЧ особи (принципала), за яким гарант зобовязуСФться сплатити кредиторовi принципала (бенефiцiаровi) вiдповiдно до умов гарантiйного зобовязання грошову суму пiсля надання бенефiцiаром письмовоСЧ вимоги про СЧСЧ сплату. Гарантiя набираСФ сили з дня СЧСЧ видачi, якщо в нiй не передбачено iнше. РЖ хоч гарантiя забезпечуСФ належне виконання принципалом його зобовязання перед бенефiцiаром (основ