Господарський договiр
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
iд 27 сiчня 1995 р. користувачi бiблiотечних послуг мають право одержувати в користування книги, документи та iншi носiСЧ iнформацiСЧ з бiблiотечних фондiв вiдповiдно до правил користування бiблiотекою, користуватися послугами довiдково-iнформацiйного, бiблiографiчного характеру та одержувати iншi послуги (у тому числi платнi). Правилами користування бiблiотечним фондом може передбачатись кратне вiдшкодування шкоди у звязку з втратою, знищенням, пошкодженням або крадiжкою книг, документiв, iнших носiСЧв iнформацiСЧ, у тому числi окремих одиниць бiблiотечного фонду (статтi 20 i 23 закону).
в) Умови (пiдстави) договiрноСЧ вiдповiдальностi
Цивiльно-правова вiдповiдальнiсть СФ негативним для порушника наслiдком вчиненого ним правопорушення. Юридичною пiдставою такоСЧ вiдповiдальностi СФ закон, а фактичною склад цивiльного правопорушення. Вона настаСФ за наявностi таких умов:
1) протиправноСЧ поведiнки (дiСЧ чи бездiяльностi) особи;
2) шкiдливого результату такоСЧ поведiнки (шкоди);
3) причинново-наслiдкового звязку мiж протиправною поведiнкою i шкодою;
4) вини особи, яка заподiяла шкоду.
Першi три умови (протиправнiсть, шкода, причинний звязок) СФ обСФктивними, а четверта (вина) субСФктивною пiдставами цивiльно-правовоСЧ вiдповiдальностi.
Протиправною вважаСФться така поведiнка особи, яка порушуСФ приписи закону чи iншого нормативного акта, або виявилася у невиконаннi чи неналежному виконаннi договiрного зобовязання.
Протиправнiсть поведiнки боржника або кредитора полягаСФ в порушеннi договiрного зобовязання. Вiдповiдно до ст. 630 проекту ЦК порушенням зобовязання СФ невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змiстом зобовязання. Одним iз видiв порушення зобовязання СФ прострочення боржника або кредитора. Судити про прострочення боржника або кредитора можна тодi, коли порiвняти встановленi законом чи договором послiдовнiсть i строки виконання сторонами своСЧх обовязкiв i фактичну наявнiсть (або вiдсутнiсть) такого виконання у визначений час.
Простроченням боржника СФ невиконання ним зобовязання в обумовлений строк (термiн). Боржник не визнаСФться таким, що прострочив, поки зобовязання не може бути виконано внаслiдок прострочення кредитора (ч. 3 ст.214 ЦК). Кредитор вважаСФться таким, що прострочив, якщо вiн вiдмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробив дiй, до вчинення яких боржник не мiг виконати свого зобовязання (ч. 1 ст. 215 ЦК).
Шкода друга неодмiнна умова цивiльно-правовоСЧ вiдповiдальностi. Пiд шкодою розумiють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно вiд обСФкта правопорушення розрiзняють майнову або немайнову (наприклад, моральну) шкоду.
Грошовий вираз майновоСЧ шкоди називають ще збитками. У чинному ЦК про вiдшкодування збиткiв як засiб захисту цивiльних прав йдеться у ч. 1 ст. 6, але питання про структуру збиткiв, умови та порядок стягнення СЧх вирiшуються у нормах зобовязального права. Зокрема, в ч. 2 ст. 203 ЦК пiд збитками розумiють витрати, зробленi кредитором, втрату або пошкодження його майна, а також неодержанi кредитором доходи, якi б вiн одержав, якби боржник виконав зобовязання. Проте проблема вiдшкодування збиткiв виникаСФ не лише при невиконаннi чи неналежному виконаннi зобовязань, а й при порушеннi iнших прав та обовязкiв (особистих немайнових, iнтелектуальноСЧ власностi тощо). Ось чому доцiльно правила про вiдшкодування збиткiв i компенсацiю моральноСЧ шкоди вмiстити серед основних положень книги 1 (загальна частина) проекту ЦК.
Вiдповiдно до ст. 21 проекту особа, якiй завдано збиткiв у результатi порушення СЧСЧ цивiльного права, маСФ право на СЧх вiдшкодування. Збитками вважаються: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зi знищенням або пошкодженням речi, а також витрати, якi особа зробила або мусить зробити для вiдновлення свого порушеного права (реальнi збитки); 2) доходи, якi особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби СЧСЧ право не було порушено (упущена вигода). Збитки вiдшкодовуються у повному обсязi, якщо законом або договором не передбачено вiдшкодування у меншому або бiльшому розмiрi. Якщо особа, що порушила право, одержала завдяки цьому доходи, то розмiр збиткiв, якi вiдшкодовуються потерпiлiй особi у звязку з неодержанням нею доходiв, не може бути меншим вiд доходiв, що СЧх одержав порушник права. Чинне законодавство окремо не передбачаСФ обовязку боржника вiдшкодувати кредиторовi збитки, повязанi з iнфляцiСФю. У розясненнi президiСЧ Вищого арбiтражного суду УкраСЧни "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, повязаних з вiдшкодуванням збиткiв, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязань за договором поставки" вiд 30 березня 1995 р. рекомендуСФться при вирiшеннi спорiв виходити з того, що вiдшкодуванню пiдлягають фактичнi збитки (прямi та упущена вигода), розмiр яких залежить вiд умов iнфляцiСЧ, Однак у кожному конкретному випадку позивач маСФ довести, наскiльки iснуюча iнфляцiя вплинула на розмiр заподiяних збиткiв i яких заходiв вiн вживав для СЧх зменшення.
Щоб стягнути з правопорушника зазнанi збитки, потерпiла особа маСФ довести СЧх наявнiсть i розмiр. Вiдповiдно до пунктiв 2-4 ст. 631 проекту ЦК розмiр збиткiв, завданих порушенням зобовязання, доводить кредитор. Якщо iнше не передбачене законом, iншими правовими актами або договором, пiд час визначення збиткiв беруться до ува