Господарський договiр
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ного зобовязання), зобовязання гаранта перед бенефiцiаром СФ самостiйним i незалежним вiд основного зобовязання, на забезпечення виконання якого видано гарантiю, в тому числi у випадках, коли в нiй СФ посилання на цю обставину. Саме це зумовлюСФ притаманнi гарантiСЧ такi ознаки, як безвiдкличнiсть, непередаванiсть прав за гарантiСФю iншiй особi, особливi пiдстави припинення.
Одержавши вимоги бенефiцiара, гарант повинен без зволiкань повiдомити про це принципала i передати йому копiСЧ вимоги з усiма документами, що стосуються вимоги. Гарант маСФ розглянути вимогу бенефiцiара з доданими до неСЧ документами у зазначений у гарантiСЧ строк, а в разi вiдсутностi його у розумний строк i виявити розумну дбайливiсть, щоб установити, чи вiдповiдаСФ ця вимога та доданi до неСЧ документи умовам гарантiСЧ. Гарант маСФ право вiдмовити бенефiцiаровi у задоволеннi його вимоги, якщо вона або доданi до неСЧ документи не вiдповiдають умовам гарантiСЧ або якщо вони поданi гарантовi пiсля закiнчення визначеного в гарантiСЧ строку. Гарант повинен негайно повiдомити бенефiцiара про вiдмову задовольнити його вимогу. Якщо гарантовi до задоволення вимоги бенефiцiара стало вiдомо, що основне зобовязання, забезпечене гарантiСФю, повнiстю чи у вiдповiднiй частинi вже виконано або припинилося з iнших пiдстав, або СФ недiйсним, вiн повинен негайно повiдомити про це бенефiцiара i принципала. Одержана гарантом пiсля такого повiдомлення повторна вимога бенефiцiара пiдлягаСФ задоволенню гарантом. Гарант маСФ право зажадати вiд принципала у порядку регресу вiдшкодування сум, сплачених бенефiцiаровi за гарантiСФю, якщо iнше не передбачено угодою гаранта з принципалом. Проте гарант не маСФ права вимагати вiд принципала вiдшкодування сум, сплачених бенефiцiаровi не вiдповiдно до умов гарантiСЧ або за порушення зобовязання гаранта перед бенефiцiаром, якщо угодою гаранта з принципалом не передбачено iнше.
Завдаток. Завдатком визнаСФться грошова сума, що видаСФться однiСФю з договiрних сторiн у рахунок належних з неСЧ за договором платежiв другiй сторонi на пiдтвердження укладення договору i забезпечення його виконання (ч. 1 ст. 195 ЦК). Завдатку як способу забезпечення виконання зобовязання властивi такi риси; 1) вiн пiдтверджуСФ факт укладення договору; 2) видаСФться в рахунок платежiв, належних сторонi за договором; 3) забезпечуСФ виконання договору.
Забезпечувальна дiя завдатку полягаСФ в тому, що коли за невиконання договору вiдповiдальною СФ сторона, яка дала завдаток, вона його втрачаСФ, тобто вiн залишаСФться у другоСЧ сторони. Якщо ж за невиконання договору вiдповiдальною СФ сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити другiй сторонi подвiйну суму завдатку. Крiм того, сторона, вiдповiдальна за невиконання договору, зобовязана вiдшкодувати другiй сторонi збитки з зарахуванням суми завдатку, якщо в договорi не передбачено iнше (частини 2 i 3 ст. 195 ЦК). До завдатку подiбний аванс як грошова сума, що видаСФться однiСФю стороною iншiй у рахунок платежiв за договором. Проте аванс не виконуСФ забезпечувальноСЧ функцiСЧ, бо вiн пiдлягаСФ поверненню платниковi, якщо його контрагент не виконуСФ свого обовязку з передачi майна або надання послуг.
Застава. До речово-правових способiв забезпечення комерцiйних зобовязань належить застава. Внаслiдок застави кредитор (заставоутримувач) маСФ право в разi невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартостi заставленого майна переважно перед iншими кредиторами (ч. 1 ст. 181 ЦК, ч. 2 ст. 1 Закону УкраСЧни "Про заставу" вiд 2 жовтня 1992 р.). Переваги застави перед неустойкою та деякими iншими способами забезпечення зобовязань (порукою, гарантiСФю) полягають у тому, що у разi порушення зобовязання боржником кредиторовi надаСФться спецiальне джерело для задоволення його вимог. Ним СФ або майно, яке вiдповiдно до законодавства УкраСЧни може бути вiдчужено заставодавцем i на яке може бути звернено стягнення, або майновi права. Неустойку як певну грошову суму боржник сплачуСФ у разi порушення ним зобовязання з коштiв, що наявнi у нього у момент стягнення. Крiм того, за рахунок заставленого майна (майнових прав) кредитор може задовольнити своСЧ вимоги переважно (першочергово) перед iншими кредиторами. Таких переваг неустойка не даСФ.
Залежно вiд предмета застави розрiзняють такi види застави:
1) iпотеку (заставу землi та нерухомого майна);
2) заставу товарiв в оборотi або у переробцi;
3) заклад (заставу рухомого майна);
4) заставу майнових прав;
5) заставу цiнних паперiв.
Застава виникаСФ внаслiдок договору або закону. До застави, яка виникаСФ на пiдставi закону, застосовуються положення про заставу, що виникаСФ внаслiдок договору, якщо iнше не встановлено законом.
Предметом застави може бути будь-яке майно (у точу числi речi, цiннi папери, майновi права), що може бути вiдчужене заставодавцем i на яке може бути звернено стягнення. Застава може поширюватись i на майно, що стане власнiстю заставодавця пiсля укладення договору застави, у тому числi продукцiя, плоди (майбутнiй врожай, приплiд худоби тощо), якщо це передбачено договором. Права заставоутримувача (право застави) на рiч, яка СФ предметом застави, поширюСФться на СЧСЧ приналежностi i невiддiльнi плоди, якщо iнше не передбачено законом або договором. Застава майна може включати вiддiльнi плоди лише у випадках, межах i в порядку, передбачених законом або договором. Застава майна може здiйснюватися шляхом п?/p>