Господарський договiр
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
, у якiй формi зроблено пропозицiю уснiй чи письмовiй. Коли оферта зроблена усно, без зазначення строку для вiдповiдi, договiр вважаСФться укладеним, якщо друга сторона негайно заявила оференту про прийняття нею пропозицiСЧ. Якщо ж таку пропозицiю зроблено у письмовiй формi, договiр вважаСФться укладеним, коли вiдповiдь про прийняття пропозицiй одержано протягом нормально необхiдного для цього часу (ст. 156 ЦК). При цьому враховуються встановленi строки для проходження кореспонденцiСЧ певного виду в обидва кiнцi.
РЖнодi замiсть вiдповiдi про прийняття пропозицiСЧ укласти договiр контрагент у встановлений для акцепту строк вчиняСФ дiСЧ з виконання зазначених в офертi умов договору: вiдвантажуСФ товари, надаСФ послуги, сплачуСФ вiдповiднi суми тощо. Такi дiСЧ слiд вважати акцептом, якщо iнше не передбачено законом, iншими правовими актами або не зазначено в офертi. Вчинення таких конклюдентних дiй означаСФ i згоду на укладення договору, i водночас СФ його виконанням. Як i оферта, акцепт може бути вiдкликаний акцептантом i втрачаСФ чиннiсть, якщо повiдомлення про його скасування оферент одержав до моменту або у момент одержання самого акцепту (ст. 674 проекту ЦК). У разi вiдкликання акцепту або неодержання вiдповiдi вiд акцептанта протягом встановленого для цього часу оферент вважаСФться вiльним вiд тих обовязкiв, що повязанi з ранiше зробленою ним пропозицiСФю.
Проте, як бути з вiдповiддю на пропозицiю, яка була вiдправлена своСФчасно, але з вини органiв звязку або з iнших причин надiйшла до оферента iз запiзненням? Адже закiнчення строку для вiдповiдi та СЧСЧ вiдсутнiсть оферент мiг розцiнити як вiдмову вiд пропозицiСЧ, i буваСФ, що оферент вже укладаСФ договiр з iншою особою. З другого боку, акцептант, впевнений у тому, що своСФчасно вiдправлена вiдповiдь вже одержана оферентом, мiг приступити до виконання договору i зробити певнi витрати. Вiдповiдно до ст. 157 ЦК якщо iз одержаноСЧ iз запiзненням вiдповiдi про згоду укласти договiр видно, що вiдповiдь була надiслана своСФчасно, вона визнаСФться такою, що запiзнилася, лише у тому разi, коли оферент негайно повiдомить другу сторону про одержання вiдповiдi iз запiзненням. У цьому разi запiзнiла вiдповiдь вважаСФться новою пропозицiСФю. Якщо ж такого повiдомлення оферент не зробить, то вiн або повинен виконати укладений договiр, або вiдшкодувати збитки, яких зазнав акцептант у звязку з виконанням договору. Оферент може пiдтвердити чиннiсть ранiше зробленоСЧ пропозицiСЧ i в тому разi, коли вiдповiдь на неСЧ запiзнилась.
Як зазначалося, акцепт повинен бути повним i безумовним, i тiльки тодi вiн свiдчить про згоду сторiн щодо iстотних умов договору. Але нерiдко, погоджуючись у принципi укласти договiр, друга сторона висуваСФ своСЧ зустрiчнi умови або пропонуСФ укласти iнший за характером договiр. Згода, яка супроводжуСФться застереженням та контрпропозицiями, не може вважатися акцептом. Тому згiдно iз ч. 1 ст. 158 ЦК вiдповiдь про згоду укласти договiр на iнших, нiж було запропоновано, умовах визнаСФться вiдмовою вiд пропозицiСЧ i в той же час СФ новою пропозицiСФю. Сторони у цьому разi мiняються мiiями: акцептант стаСФ оферентом, а оферент акцептантом, бо на нову пропозицiю потрiбна згода колишнього оферента. Переговори або обмiн листами мiж сторонами можуть тривати довго i завершитись або досягненням згоди щодо умов договору, або вони взагалi не приводять до бажаного результату.
Важливим СФ встановлення моменту, з якого договiр вважаСФться укладеним. Визначити цей момент можна на основi аналiзу статей 155 i 156 ЦК: договiр вважаСФться укладеним у момент одержання акцепту особою, яка направила оферту. Якщо ж для укладення договору, крiм згоди сторiн, потрiбна передача майна або вчинення iншоСЧ дiСЧ (реальний договiр), то вiн вважаСФться укладеним з моменту передачi вiдповiдного майна або вчинення певноСЧ дiСЧ. Договiр, який пiдлягаСФ нотарiальному посвiдченню або державнiй реСФстрацiСЧ, вважаСФться укладеним з моменту нотарiального посвiдчення або реСФстрацiСЧ, а у разi потреби i нотарiального посвiдчення, i реСФстрацiСЧ в момент реСФстрацiСЧ (ст. 672 проекту ЦК).
Чинне цивiльне законодавство виходить з вимоги письмового оформлення угод (договорiв), що укладаються мiж органiзацiями (ч. 1 ст. 44 ЦК). РЖнiцiативу в укладеннi договору може виявити будь-яка сторона. При цьому складають проект договору або лист (телеграму, телефонограму тощо), якi виконують роль пропозицiСЧ укласти договiр (оферти). Найчастiше це здiйснюСФ постачальник, пiдрядник тощо, якi в широкому розумiннi СФ надавачами послуг або виконавцями робiт.
Окремi правила дiють при укладеннi бiржових угод (договорiв). РЗх ще називають бiржовими операцiями. Вiдповiдно до ст. 15 Закону УкраСЧни "Про товарну бiржу" вiд 10 грудня 1991 р, бiржовою операцiСФю визнаСФться угода, яка вiдповiдаСФ сукупностi таких умов: а) якщо вона являСФ собою купiвлю-продаж, поставку або обмiн товарiв, допущених до обороту на товарнiй бiржi; б) якщо СЧСЧ учасниками СФ члени бiржi; в) якщо вона подана до реСФстрацiСЧ i зареСФстрована на бiржi не пiзнiше наступного за СЧСЧ вчиненням дня.
Правилами бiржовоСЧ торгiвлi, якi приймаються загальними зборами членiв бiржi або СЧСЧ бiржовим комiтетом, можуть бути передбаченi рiзнi види бiржових угод. Розрiзняють форварднi, фючерснi контракти та опцiони, якi за термiнологiСФю Закону УкраСЧни " Про оподаткування прибутку пiдприСФмств" вiд 22 травня 1997 р. мають назву деривативiв.
Форвардний контракт це двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвiдчуСФ зобовязання